SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN …SCIENTIFIC RESEARCH IN XXI CENTURY 2 UDC 001.1 S...

,

2020

Proceedings of the 4th

International Scientific and

Practical Conference

16-18.05.2020

SCIENTIFIC RESEARCH IN XXI CENTURY


Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference

OTTAWA, CANADA

16-18.05.2020

OTTAWA

2020


2

UDC 001.1

S 40 Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference «Scientific Research in XXI Century» (May 16-18, 2020). Ottawa, Canada: Methuen Publishing House, 2020. 399 p.

ISBN 978-0-458-20903-3

EDITOR COORDINATOR

Polina Vuitsik PhD in Economics Jagiellonian University, Poland

[email protected]

Mariia Granko Coordination Director in Ukraine Scientific Publishing Center InterConf

[email protected]

EDITORIAL BOARD

Mark Alexandr Wagner (DSc. in Psychology) University of Vienna, Austria

[email protected];

Dan Goltsman (Doctoral student) Riga Stradiņš University, Republic of Latvia;

Katherine Richard (DSc in Law), Hasselt University, Kingdom of Belgium

[email protected];

Richard Brouillet (LL.B.), University of Ottawa, Canada;

Stanyslav Novak (DSc in Engineering) University of Warsaw, Poland

[email protected];

Yasser Rahrovani (PhD in Engineering) Ivey School of Business, The University of Western Ontario, Canada;

Elise Bant (LL.D.), The University of Sydney, Australia;

Anna Svoboda (Doctoral student) University of Economics, Czech Republic

[email protected];

Dr. Albena Yaneva (DSc. in Sociology and Antropology), Manchester School of Architecture, UK;

Vera Gorak (PhD in Economics) Karlovarská Krajská Nemocnice, Czech Republic

[email protected];

Dr. Dina Iordanova (DSc in Art History) School of Philosophical, Anthropological and Film Studies, University of St Andrews, UK;

Kanako Tanaka (PhD in Engineering), Japan Science and Technology Agency, Japan;

George McGrown (PhD in Finance) University of Florida, USA

[email protected];

Alexander Schieler (PhD in Sociology), Transilvania University of Brasov, Romania

If you have any questions or concerns, please contact a coordinator Mariia Granko.

The recommended citation: Surname N. Title of article or abstract. Scientific Research in XXI Century: Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference (May 16-18, 2020), Ottawa, Canada: Methuen Publishing House, 2020. pp. 21-27. URL: https://interconf.top/...

PhD students, teachers, scientists, research workers of higher educational institutions, research institutes and industrial enterprises are invited to participate in the conference. The conference provides an interdisciplinary forum for researchers, practitioners and scholars to present and discuss the most recent innovations and developments in modern science. The aim of conference is to enable academics, researchers, practitioners and college students to publish their research findings, ideas, developments, and innovations.

©2020 Methuen Publishing House ©2020 Scientific Publishing Center InterConf

©2020 Authors of the abstracts

contact e-mail: [email protected] webpage: www.interconf.top

https://orcid.org/0000-0002-1905-6528

https://www.facebook.com/interconf.top/?eid=ARDIjXVL5hftVw4BXK5wG1wXvPc6I_ZuAgbvOpNK1xlT0VdOzZqXXrpG0kU8LMnuxAYTzqs5_dIRa5HG&timeline_context_item_type=intro_card_work&timeline_context_item_source=100043040874026&fref=tag

mailto:[email protected]


https://orcid.org/0000-0001-7339-1135


https://orcid.org/0000-0003-4923-7167





www.interconf.top


3

TABLE OF CONTENTS BUSINESS ECONOMICS

Плахотнік О.О. Марченко Д.О.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІЗИНГУ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

9

Сикман С.У. Габдуллина А.С.

РАЗРАБОТКА СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ СУБЪЕКТА РЫНКА НА ОСНОВЕ ОЦЕНКИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ

13

REGIONAL ECONOMY

Абдураманов Х.Х.

КЛАССИФИКАЦИЯ УГРОЗ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СВЯЗАННЫХ С ДЕМОГРАФИЧЕСКИМИ ПРОБЛЕМАМИ

21

INTERNATIONAL ECONOMICS AND INTERNATIONAL RELATIONS

Грущинська Н.М.

ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОВИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ВПЛИВОМ COVID-19

27

MANAGEMENT

Danylenko V. GOALS, TASKS, AND FUNCTIONS OF DISTRIBUTION LOGISTICS 32 FINANCE AND CREDIT

Хадарцев О.В.

ДИНАМІКА ФОНДОВИХ ІНДЕКСІВ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

34

Шакирова К.К. Рашид Йылмаз

ВЛИЯНИЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ НА ПРОМЫШЛЕННУЮ ПОЛИТИКУ КЫРГЫЗСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

40

Швайко М.Л. Несен М.А.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНИ

53

ACCOUNTING AND AUDITING

Lakhtionova L. Muranova N. Bugaiov O.

ASSESSING THE INFLUENCE OF RECEIVABLES AND PAYABLES ON THE FINANCIAL POSITION OF THE RUSSIAN VENTURE COMPANY: A UKRAINIAN METHODOLOGY OF ANALYSIS

58

Депотапчук А.В. Самборська-Музичко Ю.О.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОЦІНКИ БАНКРУТСТВА НА ПРИКЛАДІ АТ «ФАРМАК» 64

PEDAGOGY AND EDUCATION

Mykhailiuk I. Vavryk T. Tsareva O.

LEVELS OF MASTERING THE MATERIAL IN INTERACTIVE COMPUTER COURSES

68


4

Sheremet I.V. Vasylenko K.S. Ilchenko D.

PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF ADOLESCENT CHILDREN WITH STRESSFUL LOAD WHO LIVED IN THE AREAS, CLOSE TO COMBAT ZONE

71

Yerhidzei K. CHARACTERISTICS OF THE PEDAGOGICAL MODELLING OF THE MYLITARY LYCEUM STUDENTS’ PROFESSIONAL MILITARY ORIENTATION

76

Джамалдинова Ш.О. Кучкарова О.О.

РОЛЬ СОЦИАЛЬНЫХ МЕДИА В ФОРМИРОВАНИИ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ МОЛОДЁЖИ

80

Пислиця А.І. ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ЯК ФОРМА ІННОВАЦІЙНОГО ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ТА ВИМОГА СУЧАСНОСТІ

86

Цыбулько О.Е. РАЦИОНАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧАЩИХСЯ 10 – 11 КЛАССОВ ПРИ ОБУЧЕНИИ МАТЕМАТИКЕ НА СОВРЕННОМ ЭТАПЕ

93

Шеремет І.В. Василенко К.C. Кохан А.С.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЯК ЗАСОБУ КОРЕКЦІЇ НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

97

POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION

Білозор А.В. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ 106

Корольчук О.Л. ДО ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ - ЯК ФАКТОРУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ

114

Шупта І.М. М’ЯКІ (SOFT-SKILLS) НАВИЧКИ ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ

119

SOCIOLOGY AND SOCIETY

Martynova I. V. Shpektorova A.

STUDENTS’ BEHABIOR AND ATTITUDE TOWARDS ENVIRONMENTAL ISSUES

123

Амантаева Д.Б. Бурханова Д.К.

ДИНАМИЧНОЕ РАЗВИТИЕ ИНДУСТРИИ КРАСОТЫ В СОВРЕМЕННОМ КАЗАХСТАНЕ НА ПРИМЕРЕ ТЕОРИИ ФРЕЙМОВ

129

PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY

Шульгa О.І. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ДО УМОВ МИРНОГО ЖИТТЯ

137

PHILOLOGY AND LINGUISTIC

Ирбутаева Н.Д. Кудратова Г.

НАВЫКИ В ОБУЧЕНИИ ПИСЬМЕННОЙ РЕЧИУЧАЩИХСЯ НАЦИОНАЛЬНЫХ ГРУПП

142

Матковська Г.О. Джиоєв С.Р.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КОМП'ЮТЕРНИХ ТА МОБІЛЬНИХ ІГОР

146

Ніколаєску Е.В. ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ СЕМАНТИКИ 149


5

Скок В.П. Рогова Ю.В.

ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ КИТАЙСКОМУ ЯЗЫКУ СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВОГО ВУЗА ПОСРЕДСТВОМ ИНТЕРАКТИВНЫХ ЗАДАНИЙ (НА ПРИМЕРЕ ПРОГРАММЫ «ISPRING QUIZMAKER»)

154

Хакимов М.Р.

ПРОБЛЕМА ПЕРЕВОДА НА АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК “ЯПОНСКОГО СЦЕНАРИЯ” РОМАНА ИТАЛЬЯНСКОГО ПИСАТЕЛЯ А. БАРИККО “ШЕЛК”

163

LITERARY STUDIES

Гудована Н.Ю. Осьмак Н.Д.

ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИЯВОЛІЧНИХ ОБРАЗІВ БААЛ-ЗЕБУБА В РОМАНАХ В. ДАНИЛЕНКА «КОХАННЯ В СТИЛІ БАРОКО» І ВОЛАНДА М. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»

172

LAW AND INTERNATIONAL LAW

Cisko Lukáš

SELECTED LEGAL ASPECTS OF INTERNATIONAL INVESTMENT PROTECTION BETWEEN THE EUROPEAN UNION AND CANADA

181

Войтенко О.О. ДЕЯКІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИ, ЩО ВВОДИТЬ В ОМАНУ СУД АБО ІНШИЙ УПОВНОВАЖЕНИЙ ОРГАН

185

Гуріна Д.П. Сисоєва В.П.

БОРОТЬБА З КІБЕРЗЛОЧИНАМИ:СУЧАСНИЙ СТАН В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

188

Денисова Д.О.

ПРАВО НА ПЕНСІЮ ДЛЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШОЇ ДЕРЖАВИ

191

Шевченко О.В. Коломієць Д.В.

СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

196

HISTORY AND ARCHEOLOGY, ARCHIVAL STUDIES

Aniyozov R.B.

ACTIVITIES OF CARVAN ROUTES IN MOVAROUNNAHR (9th-12th centuries)

201

BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY

Доминова И.Н. Сидорова М.В. Богданов А.О. Туркин А.В.

ПАТТЕРНЫ ЭКСПРЕССИИ ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТ ПРОТЕОГЛИКАНОВ В НЕЙРОНАХ В ОТВЕТ НА ЛИПОПОЛИСАХАРИД

205

Мазалёв Д.А. Моллаев М.Д. Заболотский А.И. Яббаров Н.Г. Никольская Е.Д.

РАЗРАБОТКА МЕТОДА ПОЛУЧЕНИЯ РЕКОМБИНАНТНОГО ТРЕТЬЕГО ДОМЕНА АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНА ЧЕЛОВЕКА

208


6

MEDICINE AND PHARMACY Isanova Sh.T. Abdullayeva N.N. Djurabekova A.T.

CHARACTERISTIC OF NEUROLOGICAL CHANGES IN OVERWEIGHT ADOLESCENTS

215

Rasulova Kh.A. Achilov I.H. Yusupova Z.S.

ROLE OF NITROZATIVE STRESS AND ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN THE DEVELOPMENT OF PNEUMONIA IN PATIENTS WHO HAD SUFFERED ISCHEMIC STROKE

222

Syzdykova M.M. Morenko M.A.

THE ROLE OF VOLATILE ORGANIC COMPOUNDS IN THEDEVELOPMENT OF BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA

224

Kholbaev S.B. Khusinova Sh.A.

ASSESSMENT OF AWARENESS OF FAMILY PHYSICIANS ABOUT THE OSTEOPOROSIS AS A PROBLEM OF ELDERLY PATIENTS

230

Аблакулова М.Х. Абдухамидова Д.Х.

ОСОБЕННОСТИ СТАРЕЮЩЕГО ОРГАНИЗМА И ФАРМАКОТЕРАПИИ В ГЕРИАТРИИ

234

Азимова К.И. Исроилова Г.П. Амонова М.Ф.

ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ ПРИ ВИРУСНОМ ГЕПАТИТЕ В

240

Алдибекова Г.И. Абдрахманова С.Т. Лим Л.В.

РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН ЗА ПОСЛЕДНИЕ 30 ЛЕТ

246

Ахмедова С.М. Коржавов Ш.О. Маматалиев А.Р. Миразимова И.Б Рузиева Н.Д.

АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ У ДЕТЕЙ ДО 5 ЛЕТ В САМАРКАНДСКОЙ ОБЛАСТИ 250

Исроилова Г.П. Азимова К.И. Амонова М.Ф.

ВЛИЯНИЕ ДЕФИЦИТА ВИТАМИНА D НА СОСТОЯНИЕ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВЬЯ ЖЕНЩИНЫ

259

Мавлянова З.Ф.

НАРУШЕНИЯ ПИТАНИЯ В ГЕНЕЗЕ НУТРИТИВНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У ДЕТЕЙ С ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ

268

Хакимова Л.Р. Лапасов С.Х.

ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПНЕВМОНИЙ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА

277

NATURE MANAGEMENT, RESOURCE SAVING AND ECOLOGY Кривицька І.А. Безугла К.Д.

ВПЛИВ РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ПЛЮМБУМА НА ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЕДОВИЩА

284

PHYSICS AND MATHS Kudriavtseva A.S.

DEVELOPMENT OF THE POINT MODEL OF FAST REACTORS KINETICS TAKING INTO ACCOUNT THE TIME DELAY OF NEUTRONS IN THE REFLECTOR

288


7

AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY

Патика Н.І.

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ПОСИЛЕННЯ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ АГРАРНИХ РИНКАХ

292

LIGHT INDUSTRY AND FOOD INDUSTRY

Федорова Н. В ДОСЛІДЖЕННЯ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ НАПОЇВ

297

GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS

Rozhok L.S. Isaienko G.L.

ON THE STRESS STATE OF NON-THIN CYLINDRICAL SHELLS CLOSE TO CIRCULAR ONES

302

MODELING AND NANOTECHNOLOGY

Лузанова А.С.

МОДЕЛИРОВАНИЕ УРОВНЯ ПРЕСТУПНОСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ ВРЕМЕННЫХ РЯДОВ

305

INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES

Filat O. IMPLEMENTATION OF RSA ENCRYPTION FOR DATA TRANSFER 311

Tytarenko S.A.

IMAGES RECOGNITION IN AI APPLIED TO FACE RECOGNITION AND HAND GESTURES RECOGNITION IN SOCIETY

318

Альошин Г.В. Коломійцев О.В. Башинський В.Г. Третяк В.Ф. Олійник Р.М.

ПОКАЗНИК ВАРТОСТІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФАЗОВИХ БАГАТОШКАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

327

Голубничий Д.Ю. Коцюба В.П. Сєвєрінов О.В. Соловйова О.І. Семеренко Ю.О.

АНАЛІЗ ВИМОГ БЕЗПЕКИ ЩОДО АДМІНІСТРУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ТА МЕРЕЖ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ОСНОВІ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ

333

Дуденко С.В. Осієвський С.В. Орлов О.І. Тімко Н.О. Третяк А.О.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ТИХ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ "ДІАЛОГ" В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

343

Плакасова Ж.М. Метелеап В.В.

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ ДЕФЕКТІВ ВІЗЕРУНКІВ КАРБОНАТНИХ ПЛИТ

353

Рябуха Ю.М. Пічугін М.Ф. Дзеверін І.Г. Деменко М.П. Авдєєв В.Ф.

АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСТУПУ ДО БАЗ ДАНИХ

356


8

PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS

Антипова Ж.И. Фидирко М.А.

ИССЛЕДОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО ОТНОШЕИЯ СТУДЕНТОВ К ЗАНЯТИЯМ В ПРОФИЛЬНОМ УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ

366

Скирта О.С. Лошицька Т.І.

ВІДМІННОСТІ В ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЯХ КІКБОКСЕРІВ-АМАТОРІВ ТА КІКБОКСЕРІВ-ПРОФЕСІОНАЛІВ (ISKA) В РОЗДІЛІ К-1.

372

MILITARY AFFAIRS AND NATIONAL SECURITY

Калачова В.В. Гишко Г.Б. Колмогоров О.В. Коплік О.М. Третяк Д.В.

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

382

Коломійцев О..В Кудряшов В.Є. Третяк В.Ф. Сачук І.І. Шулежко В.В.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧЕНЬ УМОВНИХ ЙМОВІРНОСТЕЙ УРАЖЕННЯ ПОВІТРЯНОЇ ЦІЛІ

390


9

BUSINESS ECONOMICS

UDC 658.589:339.187.62

Плахотнік Олена Олександрівна

доктор економічних наук, професор

завідувач кафедри економіки та організації виробництва

Дніпровський державний технічний університет

Марченко Дмитро Олександрович

здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 144 Теплоенергетика

Дніпровський державний технічний університет

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІЗИНГУ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

В економічно розвинених державах основний приріст валового

внутрішнього продукту забезпечується завдяки трансферу й впровадженню

перспективних науково-технічних розробок в реальний сектор економіки. Тому

для будь-якої країни впровадження і освоєння інноваційних технологій є

пріоритетними елементами ринкової конкуренції, чинниками зростання

виробничої ефективності та підвищення якості продукції, що випускається, а

також стратегічно важливими інструментами соціально-економічного розвитку,

гарантами економічної стабільності та національної безпеки.

У роботах зарубіжних і вітчизняних учених досліджуються різні точки

зору на реалізацію трансферу технологій, проте слід зазначити відсутність

пріоритетного алгоритму його здійснення. Ця обставина зумовила необхідність

подальшої розробки механізмів реалізації та способів підвищення ефективності

трансферу технологій, виявлення тенденцій і особливостей його розвитку,

розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючих форм

трансферу технологій, однією з яких є лізинг.

Щодо вивчення лізингу, його сутності, видів, взаємовідносин між

суб’єктами лізингової діяльності слід відзначити праці таких учених як:


10

Л. Мельника, В. Рошила, Н. Внукової, О. Луб’яницького, В. Газмана, Д. Майєса,

А. Голікова, А. Шабашева, Я. Онищук, В. Міщенка та інш.

Однак, питання підвищення ефективності такої форми трансферу як лізинг

потребують подальшого методичного забезпечення шляхом розробки механізмів

фінансування здійснення цього процесу та удосконалення його організаційного

та інформаційного забезпечення.

Під лізингом прав на інтелектуальну власність слід розуміти форму

комерціалізації інтелектуальної власності, що припускає набуття лізингодавцем

прав на об'єкти інтелектуальної власності та передачу цих прав на підставі

договору лізингу лізингоотримувачу за певну плату на певний термін і на певних

умовах. Лізинг як форма комерціалізації інноваційної продукції представляє

сьогодні особливий інтерес, оскільки фінансові ресурси підприємств в період

кризи обмежені. У цих умовах модернізація виробництва та освоєння нової

продукції стають проблематичними завданнями, особливо для підприємств

малого й середнього бізнесу.

Необхідні фінансові ресурси для освоєння випуску інноваційної продукції

мають в своєму розпорядженні одиниці вітчизняних промислових підприємств,

для багатьох з яких відволікання частини оборотного капіталу створить загрозу

безперервності операційного процесу. До позикових коштів доступ обмежений

або закритий для більшості компаній малого й середнього бізнесу, оскільки

отримання кредиту супроводжується запорукою і високими процентними

ставками. Звичайно, в якості запоруки при отриманні кредиту може виступати

сама інноваційна продукція, проте у вітчизняній практиці кредитування це

допустимо лише для великих інвесторів-резидентів.

Вибір такої форми трансферу технологій, як лізинг надає безпосередній

вплив на ринкову вартість інвестиційного проекту, а саме:

ЧДДpІВРВpІВPВpРВПj

J

jj

)1()(()(1

111

(1),

де 1РВП – ринкова вартість інвестиційного проекту, грн.;

р – вірогідність виникнення ризику, що призводить до неможливості

подальшої реалізації інвестиційного проекту, що передбачає трансфер


11

технологій;

1ІВ – величина інвестиційних вкладень на момент оцінки (u), грн.;

1PВ – ринкова вартість активів на момент оцінки (u), грн.;

jРВ - приріст ринкової вартості активів інвестиційного проекту в процесі

здійснення операції (роботи) j на проміжку часу [u; m], грн.;

ΔІВj – приріст інвестиційних вкладень в результате здійснення операції

(роботи) j на проміжку часу [u; m], грн.;

ЧДД – величина чистого дисконтованого доходу, що очікується від

реалізації інвестиційного проекту, грн.

У разі ж здійснення дій щодо додаткового збільшення ринкової вартості

активів ринкова вартість усього інвестиційного проекту, що передбачає

трансфер технологій ( 2РВП ), буде складати:

J

j jВpЧДДp

J

j jВ

jPВp

jІВ

J

j jРВpІВPВpРВП

1)1()1(

1)()

1(()( 222

(2)

де 2ІВ – величина інвестиційних вкладень на момент оцінки (u), грн.;

2PВ – ринкова вартість активів на момент оцінки (u), грн.;

ΔРВj – приріст ринкової вартості активів при здійснення дій з

додаткового збільшення їх ринкової вартості;

ΔВj – витрати на здійснення дій щодо збільшення ринкової вартості активів

інвестиційного проекту, грн.

Виходячи з цього, збільшувати ринкову вартість активів інвестиційного

проекту доцільно, якщо 1РВП перевищує 2РВП , тобто якщо jj

ВPВp .

Якщо в якості основних потенційних інвесторів здійснення процесу

трансферу технологій планується використання кредиту банку, необхідно


12

перевірити ефективність альтернативи збільшення частки позикових коштів для

фінансування платежу за рахунок зниження такої частки в періоді [O; П).

Ефективність прискорення терміну платежу буде складати (ЕПЛ):

N

dRc

I

ФІВRN

dcV

ФІВVV

ЕA

УП

AAAПOt

AAAПOt

AПt

ПЛ)1()()1(

))((

);

);

(3),

де с – величини цінової знижки підприємству за прискорення платежу

учаснику з урахуванням терміну передплати;

d – період прискорення платежу, в днях;

N – кількість днів в періоді, за який розраховується показник

рентабельності;

R – рентабельність поточної діяльності.

При цьому на вибір моменту часу щодо здійснення платежу впливатиме

можливість залучення необхідної суми на проміжку часу [O; П). Ефективність

альтернативи збільшення частки позикових коштів (ЕП) для фінансування

платежу за рахунок зниження такої частки в періоді [O; П) буде складати:

N

drR

I

ФІВN

drRV

ФІВVV

ЕA

AУП

AAAAПOt

AAAПOt

AПt

П)()()(

))((

);

);

(4),

де rА – процентна ставка за позиковими засобами для здійснення трансферу

технологій;

d – кількість днів між датами залучення позикових засобів для

здійснення трансферу технологій.

Таким чином, застосування вищенаведеної моделі дозволить визначити

ефективність застосування лізингу при реалізації інвестиційного проекту, що

передбачає трансфер технологій, шляхом визначення його ринкової вартості.


13

UDC 338.4

Сикман Серик Уразович

докторант DBA, 3 курс

УО «Алматы Менеджмент Университет», Казахстан

Габдуллина Айгуль Сабитовна

доктор экономических наук, доцент

УО «Алматы Менеджмент Университет», Казахстан

РАЗРАБОТКА СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ СУБЪЕКТА РЫНКА

НА ОСНОВЕ ОЦЕНКИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ

Аннотация. Рыночные отношения определяют порядок взаимодействия и

условия функционирования каждого субъекта рынка, как и компаний,

предоставляющие товары и услуги, так и потребители. В большей степени

рыночные отношения можно охарактеризовать постоянной конкурентной

борьбой за производные рынка будь то блага или материальные ценности. В

данной борьбе важным является наличие сильных конкурентных преимуществ,

определяющие уровень конкурентоспособности. Исходя из показателей рынка,

действующую структуру, условия участия и взаимодействия каждый субъект

рынка и определяет собственную стратегию, направленную на усиление

позиций и как результат получения большей выгоды. Таким образом, важным

при взаимодействии на рынке является определение стратегии развития

компании с учетом рыночной конкурентной ситуации на рынке. Разработка

стратегии основывается на показателях рынка, целях и ожиданий компании.

Соответственно проведение анализа является основой стратегии. При

проведении анализа возможно использовать различные методы и

инструменты, однако есть ключевые принципы, среди которых полнота и

достоверность информации и соответствие методологии целям и задачам. В

рамках подходов проведения статистических исследований существуют

определенные подходы к оценке полноты и достоверности информации. После


14

проведения анализа на основании полученных данных разрабатывается

стратегия развития, и что, является важным, стратегия должна

основываться на рыночных тенденциях и конкурентных преимуществах, их

сильных сторонах, определяющих возможности и перспективы.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентные преимущества, стратегия

развития, анализ рынка, конкурентоспособность

Конкурентоспособность организации является одним из основных

показателей успешности и эффективности деятельности на рынке. По своей сути

конкурентоспособность определяет наличие конкурентных преимуществ по

отношению с другими участниками рынка.

Данные преимущества являются сильными сторонами организации и

способна обеспечить лидирующие позиции на рынке. Однако выявление

конкурентных преимуществ является достаточно сложным процессом и

определяется наличием конкретно поставленных целей, полнота и

достоверность информации, а также методологии оценки.

Основой при постановке целей являются ожидаемые показатели как

внутренних, таких как доход, прибыль, рентабельность и т.д., так и внешних –

доля рынка, позиционирование, лояльность и т.д. Правильная постановка целей

также является значимым и при выборе анализируемых показателей и

определении методологии, и в дальнейшем на разработку стратегии.

Одним из важных элементов при оценке конкурентоспособности, а также

при построении стратегии является полнота и достоверность информации. При

этом, если для определения полноты существует принцип, что при получении

дополнительной информации показатели и данные не изменяются, то

информация собрана в полном объеме, то по достоверности можно определить

несколько подходов.

Одним из подходов к определению достоверности информации является

статистический. Представляет собой анализ количественных данных путем

сравнения показателей и отношений между ними. Чаще используются


15

математические методы. Применимы для анализа доходности, доли рынка, цены

и себестоимости и других количественных показателей.

Другим подходом, который можно использовать к определению

достоверности информации является логически построенный на сравнительном

анализе как количественных, так и качественных показателей и строиться на

поиски несоответствий экономических показателей отрасли и конкретных

показателях организации.

В большей степени используются статистические данные по отрасли из

достоверных источников, а также внутренних показателей организации, однако

несмотря на источники необходимо осуществлять проверку как на полноту, так

и достоверность информации.

Основой оценки конкурентных преимуществ можно рассмотреть на

основании пяти конкурентных сил М. Портера:

1. Конкуренция внутри отрасли, при которой оценивается влияние

внутренней конкуренции на показатели организации, среди которых важным

является показатели доли рынка, емкости и объема, а также зависимость

макроэкономических показателей на микроэкономические;

2. Поставщики, в большей степени, в данном случае рассматривается

показатель зависимости процессов производства от поставщиков сырья, при

которой целостность и непрерывность производства является основой оценки;

3. Потребители, наиболее изменчивый, в зависимости от рынка и

специфики показатель, который больше относиться к маркетинговой

деятельности, предполагает влияние вкусов и предпочтений потребителей на

основной показатель организации – доходность;

4. Товары-заменители, при организованном рынке является больше

риском появления товара субститута, влияющий на спрос, в большей степени в

единой ценовой группе товаров;

5. Новые конкуренты, в зависимости от рынка оценивается исходя из

структуры рынка по наличию рыночных ниш, условий вхождения на рынок, а

также принятых конкурентных стратегий.


16

Наряду с этим, конкурентные преимущества можно определить на основе

ряда инструментов, основанных на анализе рыка, таких как:

Многоугольник конкурентоспособности, построение основывается на

использовании графических инструментов в виде лепестковой диаграммы с

выделением не пересекающих областей. Строиться на основании показателей

применимых к нескольким конкурентам и вынесением в одной диаграмме.

Карта позиционирования, представляет собой матрицу с двумя

показателями, чаще используются принятые парные зависимые показатели

(цена-качество, цена-объем продаж и т.д.). центр пересечения показателей

является среднее значение, таким образом появляются 4 поля, в которых

размещаются конкуренты. Те компании-конкуренты, которые оказались в одном

поле, являются ближайшие конкуренты, те же которые находятся в поле по

диагонали – потенциальные конкуренты.

SWOT-анализ, представляет собой анализ внешней и внутренней среды

по таким показателям как: внутренние – сильные и слабые стороны, внешние –

возможности и угрозы.

Модель GE, более сложная модель имеющая популярность и являлась

основой стратегического менеджмента в 80-х годах. Представляет собой

многофакторную модель анализа в виде матрицы включающее 9 полей (3х3) и

определение стратегических позиций. Строиться на основании двух показателей

– привлекательность рынка и конкурентоспособность.

И другие.

Выявление конкурентных преимуществ позволяет определить уровень

конкурентоспособности, а значит уровень противодействия конкурентного

рынка. Это дает возможности построить эффективную модель поведения и

стратегию развития организации.

Стратегия развития организации предполагает наличие нескольких

определенных подходов или направлений деятельности организации по

достижению поставленных целей. При классификации стратегий можно

выделить следующие группы:


17

1. По функциональной деятельности внутри организации исходя из целей,

среди которых маркетинговая стратегия, стратегии оптимизации и т.д.;

2. По сроку прогнозного периода, краткосрочные, среднесрочные и

долгосрочные построенные на математических методах моделирования

либо по прогнозным показателям, формирующие цели организации;

3. По личностным целям, в большей степени затрагивающие учредителей

или руководства компании;

4. По деловому взаимодействию, обусловленной рыночной ситуации и

политическому взаимодействию внутри отрасли.

В любой из классификационных групп, процесс построения стратегии

имеет одинаковые этапы и строятся на основании имеющейся информации,

методологии и целей, среди которых можно выделить:

1. Постановка целей и задач, в зависимости от ожиданий учредителя или

руководства компании;

2. Выработка ожидаемых показателей, принятые в количественном

выражении для обеспечения оценки эффективности;

3. Оценка и анализ текущей ситуации в разрезе поставленных целей и

показателей. На данном этапе важно выявление конкурентных

преимуществ и оценка конкурентоспособности, которая и определяет

эффективность принятых решений;

4. Определение вариантов стратегий или альтернатив решений, исходя из

общепринятых стратегий на основании методов анализа, либо

разработка собственных решений и видения;

5. Выбор стратегии, основанной на оценке эффективности, в данном

случае предпочтительным будет построение сценариев и

экономической модели с количественными показателями, построенной

на зависимости показателей;

6. Принятие решений и разработка управленческих решений реализации

стратегии, предполагается разработка плана внедрения и

взаимодействия внутренних ресурсов организации.


18

В целом разработка стратегии основанных на конкурентных

преимуществах, обеспечивающий ожидаемый рост и достижения показателей

основываются на принятых стратегиях М.Портера.

Выделяются три основных подхода выделенных М. Портером – лидерство

на издержках, дифференциация и фокусирование, на основании которых при

рассмотрении в позиции таких показателей как тип конкурентного

преимущества и целевой рынок формируют основные конкурентные стратегии.

Стратегия лидерства по издержкам

При разработке и производстве продукта в центре внимания оказываются

издержки. Эта стратегия, основана на внутреннем конкурентном преимуществе

и базируется главным образом на организационном и производственном

процессе.

Данная стратегия в большей степени используется крупными компаниями

имеющих определенный материальный потенциал, а также крупные

производственные процессы и сложное взаимодействие. Стратегией также

предусмотрено достижение лидерства за счет:

создания производственных мощностей, обеспечивающих эффект

экономии масштаба производства;

оптимизации внутренних процессов, в том числе и производственных;

повышения контроль над производственными и накладными расходами;

повышение эффективности сопутствующих процессов производства;

построение логистических путей и обращение внимание на местах

сбыта.

минимизировать затраты в таких областях, как исследования и

разработки, обслуживание, система сбыта, реклама и другие

маркетинговые коммуникации.

Стратегии дифференциации

Это стратегии, вытекающие из внешнего конкурентного преимущества, ее

превосходство в выявлении и удовлетворении ожиданий покупателей

https://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2


19

недовольных существующими товарами. Иными словами, они направлены на то,

чтобы поставить на рынок товары или услуги, по своим качествам более

привлекательные в глазах потребителей, чем конкурирующая продукция.

При этом, за счет ценовой стратегии невозможно создать конкурентное

преимущество. Необходимо определить ценовой предел ниже которого

опускаться нельзя, чтобы избежать финансовых убытков и сохранить

рентабельность. В то же время качество продукта можно совершенствовать,

обеспечивая отличие от аналогичных товаров и товаров конкурентов.

Дифференциация может осуществляться в разнообразных формах или их

комбинации:

брендинг;

технологические изменения, повышающие привлекательность товара;

расширения потребительских свойств и получаемых благ;

сервис;

другие параметры.

Таким образом, у потребителей формируется приверженность к

определенной торговой марке, и продуктам, которые предлагают компании,

придерживающиеся стратегии дифференциации.

Но при всей привлекательности этой стратегии у нее есть ряд недостатков.

Дифференциация требует определенного увеличения издержек, которые

возникают по следующим причинам:

увеличиваются инвестиции в исследования и разработки;

увеличиваются затраты на дизайн и качество обслуживания клиентов;

дополнительные производственные затраты;

изменение предпочтений потребителей что в свою очередь несет

изменения в процессах.

Стратегии фокусирования

Принцип стратегии фокусирования или концентрация внимания на

интересы конкретных потребителей или целенаправленно ориентирование на

https://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80

https://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C

https://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C

https://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B5_%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5


20

группу потребителей, или на ограниченную часть ассортимента продукции, или

на специфический географический рынок.

Эта стратегия целесообразна, если целью является удовлетворить

определенную потребность определенной группы людей за счет создания и

продвижения на рынок специализированного продукта. Либо создание

уникальной системы логистики, продажи или обслуживания, что будет

обеспечивать либо поддерживать конкурентное преимущество.

Таким образом, конкурентные стратегии основываются на конкурентных

преимуществах, как и конкурентоспособность в целом и это является одним из

важных факторов развития организации в отрасли и на любом рынке. При этом,

при структурировании информации, построении модели стратегического

поведения и планомерной реализации выбранной стратегии можно обеспечить

лидерство на рынке.

Список источников:

1. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. –

Альпина Паблишер 2018 год. -454 с.

2. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. — Москва

: Финпресс, 2008. – 496 с.

3. Котлер Ф, Бергер Р., Бикхофф Н. Стратегический менеджмент по Котлеру. Лучшие

приемы и методы. — М.: Альпина Паблишер, 2012. — 144 с

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – Вильямс, 2017. – 672 с.


21

REGIONAL ECONOMY

UDC 338:98

Абдураманов Хамид Худайбергенович

Кандидат экономических наук, профессор, соискатель

Высшая школа стратегического анализа и прогнозирования г.Ташкент, Узбекистан

КЛАССИФИКАЦИЯ УГРОЗ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

СВЯЗАННЫХ С ДЕМОГРАФИЧЕСКИМИ ПРОБЛЕМАМИ

Аннотация. В данной статье классифицируются угрозы экономической

безопасности, связанные с демографическими проблемами, и формы их

проявления, а также рассматривается влияние тенденций демографических

процессов на экономическую безопасность и ее последствия.

Ключевые слова: экономической безопасности, демографическая ситуация,

миграция населения, численность населения, структура населения.

Демографическая ситуация формируется в зависимости от условий

развития той или иной страны в пространстве и времени. Поэтому один лишь

сам процесс может привести к противоречивым (иногда противоположным)

оценкам. Например, если для одних государств увеличение численности

населения в национальном масштабе считается бедностью, то для других – это

ожидаемый результат. Однако, на наш взгляд, основные аспекты

демографического развития не исключаются из нижеприведенных угроз.

Численность населения - это серьезная основа для решения тех или иных

политических вопросов. А место страны в численности населения фиксирует ее

роль не только в демографической, но и в социально-политической,

экономической и другой карте земного шара. Увеличение или уменьшение

численности или соотношения жителей того или иного государства почти всегда

рассматривается с точки зрения успехов или неудач социально-экономического

развития. В то же время сокращение численности населения может

свидетельствовать о проблемах общественного воспроизводства. В зависимости


22

от конкретных исторических условий, целей и задач, стоящих перед тем или

иным государством, увеличение или уменьшение абсолютной численности

населения страны или их доли в регионе, в мире может иметь как

положительные, так и отрицательные последствия и оказывать различное

влияние на темпы и стабильность социально-экономического развития.

Особенности размещения населения могут проявляться в целом ряде

демографических угроз. Например, из-за нехватки человеческих ресурсов низкая

плотность населения создают условия для возникновения проблем, связанных с

освоением имеющихся природных ресурсов, освоением полезных ископаемых,

формированием трудовых ресурсов, развитием производственной и социальной

инфраструктуры и т.д. В то же время высокая плотность населения приводит к

проявлению отдельных проблем, связанных с чрезмерно плотным расселением

людей, наличием длинных пробок, интенсивным загрязнением окружающей

среды, вывозом мусора и др. Несогласованность размещения населения страны

создает неблагоприятные условия для эффективного социально-экономического

развития. Несоответствие долей населении в отдельных административно-

территориальных образований и территории может привести к серьезным

экономическим, трудовым, социальным и др. дисбалансам, которые резко

снижают эффективность общественного воспроизводства.

В контексте, связанном с размещением населения, необходимо

подчеркнуть снижение численности сельского населения, что обычно приводит

к уменьшению его доли в обществе. Демографическое прекращение сельского

населения связано не только с подрывом основ продовольственной

безопасности, но и с разрушением села, опустошением заброшенных

территорий, возникновением комплекса проблем, приводящих к полному

разрушению дорожной сети, системы связи и любой другой инфраструктуры

бывших населенных пунктов. В то же время для многих стран на повестке дня

все более остро встает вопрос повышения уровня несовместимости задач

социально-экономического развития с реальным положением населения.

Ситуация часто складывается таким образом, что значительная часть населения


23

проживает в одном регионе, в то время как значительная часть освоенных и

изученных запасов сырья и полезных ископаемых сосредоточена в других

регионах. В результате несоответствия размещения человеческих и природных

ресурсов затрудняется их использование для достижения тактических и

стратегических целей, в том числе ускорения экономического роста, повышения

уровня жизни населения и т.д.

Изменения в структуре населения служат одним из факторов, изменяющих

социально-экономическую ситуацию. В частности, старение населения

проявляется в увеличении численности и доли пожилых людей в обществе, что

приводит к серьезным социально-экономическим проблемам. Они проявляются

сразу в нескольких направлениях, например, увеличивается давления на людей,

занятых в экономике посредством неэффективных элементов. В результате

большая часть бюджетов разных уровней расходуется на поддержание и

обеспечение населения пенсионного возраста, а финансовые ресурсы, которые

могут быть использованы для модернизации экономики и развития инноваций,

направляются совершенно в другую сферу, что в данном случае тормозит

стремительные темпы движения общества.

Следует иметь в виду, что демографическое омоложение населения,

наряду с незначительным уровнем экономического развития, также может

привести к фактическим последствиям (нехватка рабочих мест, безработица,

голод и др.), проявляющаяся в высоком уровне преступности среди молодежи,

формировании стабильных потоков нелегальных иммигрантов.

Дисбаланс половой структуры населения, проявляющийся в преобладании

мужского или женского пола, может спровоцировать определенную

напряженность на рынке труда, осложнить брачно-семейную ситуацию, то есть

условия, которые не всегда способствуют повышению эффективности

социально-экономического воспроизводства [2].

Рождаемость населения создает объективные условия для развития

общества, так как она служит единственным естественным источником

пополнения населения, трудовых ресурсов и лиц, занятых в производстве


24

товаров и услуг. Поэтому с демографической точки зрения ее уровень либо

улучшает, либо ухудшает социальную ситуацию, формируя дефицит или

избыток молодого поколения, которое последовательно замещают контингент

детского, дошкольного, школьного возраста, учащихся средне-специальных,

профессионально-технических и высших учебных заведений, трудовых

коллективов, воинских частей и т.д. Смертность населения является прямым

ударом по эффективности общественного воспроизводства путем корректировки

результатов рождения детей. С одной стороны, смертность населения в любом

возрасте влечет за собой прямые экономические потери для отдельных семей,

трудовых коллективов и государства в целом. Так как умершие, получали

определенный доход (зарплату, пенсию, пособия и т.д.)), выполняя

определенные производственные или семейные обязанности. Кроме того,

смертность лиц трудоспособного возраста напрямую влияет на результаты

хозяйственной деятельности, поскольку умершие уже не могут участвовать в

производстве валового внутреннего продукта. Во-вторых, младенческая

смертность является важнейшим показателем медико-демографического и

социального благополучия любой страны. С экономической точки зрения она

проявляется в упущении возможностей общества, поскольку мертвые младенцы

не могут принести пользу ни семье, ни государству в будущем.

Взаимозависимость процессов рождения и смерти, определяющая

естественную убыль или естественный прирост населения, имеет свои угрозы

социальному развитию, поскольку ведет к вымиранию населения или его

неадекватности соответствующим атрибутам цивилизации – рабочим местам,

достойной заработной плате, жилью и другим социальным благам. Низкий

уровень семейного положения и высокий уровень разводов относятся к числу тех

видов демографических угроз, которые непосредственно не отражаются на

изменении численности населения. Однако они способствуют формированию у

населения конъюнктуры, что в конечном итоге приводит к неприятным

социально-экономическим последствиям. Потому что брак напрямую связан с


25

уровнем рождаемости, а развод отвлекает людей от любой деятельности и часто

наносит духовные удары, которые существенно не укрепляют здоровье граждан.

Миграция населения имеет свои ярко выраженные демографические

угрозы, и их высокая или низкая интенсивность оказывает активное влияние не

только на изменение демографической ситуации, но и на многие ключевые

параметры социально-экономического развития [3]. В зависимости от ситуации,

возникшей в том или ином регионе, миграция может улучшить или осложнить

ситуацию, связанную с занятостью и безработицей, обилием безработных,

параметрами потребительского рынка, а также изменить криминогенную

ситуации, снизить или увеличить интенсивность социальной напряженности, в

том числе национальных и религиозных конфликтов. Она также определяет не

только характер и размер миграционного избытка, но и результаты

естественного движения населения, усиливает или смягчает демографические

угрозы, поскольку процессы иммиграции и эмиграции взаимосвязаны друг с

другом. Нелегальные иммигранты, наносящие вред государству в результате

поддержки теневой экономики, уклонения от уплаты налогов и т.д. в структуре

территориального движения населения, представляют особый риск. Следует

отметить, что потоки внутренней и внешней миграции, не соответствующие

стратегическим целям и задачам общества, могут привести не только к резкому

снижению эффективности социально-экономического развития, но и прямо

противоречить интересам национальной безопасности.

Сокращенный обмен поколениями обычно приводит к некачественному

воспроизводству трудовых ресурсов, что приводит к проблемам с занятостью в

экономике без появления трудностей на рынке труда и, конечно же, сказывается

на результатах общественного производства. Однако чрезмерно широкий обмен

поколениями, в свою очередь, не всегда выполняет функцию целебного

лекарства для такого несчастья. Если все новые и более многочисленное

подрастающее поколение "опередит" возможности экономики и социальной

сферы для удовлетворения своих потребностей, то возникнет неблагоприятная


26

ситуация, связанная с нехваткой мест в дошкольных образовательных

учреждениях и школах, возможностью получить среднее специальное и высшее

образование всеми желающими, а также обеспечить полную занятость молодежи

и т.д.

В то же время высокий уровень безработицы среди молодежи практически

всегда приводит к росту социальной напряженности и обострению

криминогенной обстановки. Обмен поколениями, который связан с большими

потерями в воспроизводстве населения из-за смерти, обычно представляет собой

снижение темпов развития общества, поскольку работающие или потенциальные

работники не участвуют в создании благ и услуг из-за собственной смерти. Это

включает в себя конкретную проблему, связанную с достигнутым уровнем

средней продолжительности жизни населения. Если она находится на низком

уровне, то общее количество человек-лет, которые могут быть использованы для

достижения еще более высоких результатов производственной и общественной

жизни людей, значительно сокращается. В то же время существует и другой вид

угрозы: средняя продолжительность жизни членов общества оказывает высокое

давление на экономику, поскольку придется тратить большую часть

государственного бюджета на пенсионное обеспечение и социальную защиту

граждан.

Cписок источников:

1. Анисов, Л. М., Привалова, Н. Н., Шахотько Л.П. Демографические апсекты национальной

безопасности / Л.М. Анисов, Н. Н. Привалова, Л. П. Шахотько // Белорусский

экономический журнал. - 2000. - N 4. - С.57-64.

2. Барсуков В.Н. От демографического дивиденда к старению населения: мировые

тенденции системного перехода // Экономические и социальные перемены: факты,

тенденции, прогноз издательство: Вологодский научный центр российской академии

наук. Том: 12. №4. – Москва, 2019. – С.167-182.

https://elibrary.ru/author_items.asp?authorid=708125

https://elibrary.ru/contents.asp?id=39954746

https://elibrary.ru/contents.asp?id=39954746

https://elibrary.ru/publisher_titles.asp?publishid=7884

https://elibrary.ru/publisher_titles.asp?publishid=7884

https://elibrary.ru/contents.asp?id=39954746&selid=39954821


27

INTERNATIONAL ECONOMICS AND INTERNATIONAL RELATIONS

UDC 339.9

Грущинська Наталія Миколаївна

Доктор економічних наук, доцент

завідувач кафедри публічного управління та адміністрування

Навчально-науковий інститут неперервної освіти Національного авіаційного університету

ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОВИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ВПЛИВОМ COVID-19

Анотація. В статті зроблена спроба розкрити фактори впливу на світові

тенденції розвитку з урахуванням технологлобалізації, розриву економік світу,

четвертої промислової революції, екоекономічної політики та впливу COVID-19.

Ключові слова: глобальні трансформації, четверта промислова революція,

технологічний розвиток

Основні фактори впливу на сучасний світовий процес традиційно

окреслюються в межах техноглобалізації, швидкої зміни технологічних устроїв,

збільшення розриву між країнами світу та збільшення економічного,

соціального, культурного розриву між населенням всередині країн. Зовнішні та

внутрішні фактори- форматори зовнішньоекономічних процесів в кожній країні.

І зовнішні, з кожним роком, навіть місяцем, набувають особливого значення.

Непередбачені обставини (згадаємо Насіма Талеба з його «Чорним лебедем»)

вносять особливі корективи в геополітичні та геоекономічні світові процеси [8].

Зовнішні обставини еволюційного характеру (пов’язані з розвитком суспільства,

технологічними процесами, інтеграцією, тощо) та радикальні (обставини

викликані війнами, природними катаклізмами, форм-мажорними обставинами).

Вірус COVID-19 «вдало» показав зміни та беззахисність більшості країн світу.

Планета опинилась в певному завмерлому стані, з однаковими проблемами, та

панічними настроями.

Сучасні трансформаційні процеси глобального масштабу

супроводжуються значними технологічними впливами, змінами клімату, разом з


28

тим зростанням населення землі, тривалості життя, міграціцним потокам, зміни

сфер зайнятості населення, тощо. Такі тенденції загострюють питання

забезпечення людства, умов для безпекової діяльності [3]. За прогнозами ООН,

в найближчих 30 років населення Землі зросте на 2 млрд осіб і до 2050 року

досягне 9,7 млрд. Особлива частина населення характерна для країн - Індії,

Нігерії, Пакистану, ДР Конго, Ефіопії, Танзанії, Індонезії, Єгипту і США.

Кількість жителів південно-східної Африки до 2050 року подвоїться. При тому,

що активні темпи природного зростання населення характерні, в першу чергу,

країнам Африки, в яких такі лідируючи позиції займають показники смертності.

Прискорення економічного розвитку спричиняють більше використання

природних ресурсів, що частково шкідливим для навколишнього середовища, та

потребують переходу від споживацької моделі розвитку до відтворюючої. Дані

процеси передбачають розвиток «зеленої енергетики» та «синьої економіки». За

статистикою, країни з високим сталим рівнем життя є менш енергоємними ніж

країни з швидкими темпами. Це пояснюється модернізацією енергетичної

системи, оновленим екологічним оснащення, в енергетиці- це використання

альтернативних джерел енергії. Питання охорони навколишнього середовища

актуалізуються як для розвинутих країн так і для країн що розвиваються. Так, в

довгострокових перспективах розвитку суспільства кліматичні зміни будуть

продовжуватись, глобальні викиди зростатимуть, за оцінками вчених упродовж

приблизно двадцяти років [3]. Країнами, які найбільше здійснюють викидів в

атмосферу є США, Канада, РФ, за ними слідують Німеччина, Іспанія, Італія,

Франція, Китай. Свідомість країн проявляється в спільних діях щодо захисту

навколишнього середовища, на глобальному рівні які були зафіксовані на

Конференції Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища і

розвитку у 1992 році на підтвердження Декларації Конференції ООН з проблем

навколишнього середовища, прийнятої в Стокгольмі 16 червня 1972 року.

Основними питаннями є забезпечення охорони навколишнього середовища як

основа національної безпеки кожної країни потребує об’єднання зусиль країн в

питаннях утилізації та переробки сміття, зменшення викидів, боротьбі за

екологію, тощо і є необхідною умовою розвитку цивілізованого світу. За


29

прогнозами, кліматичні зміни можуть призвести до змін в економічному

розвитку країн. Так, в США можливе падіння ВВП на 5% до 2050 року. Середній

дохід громадян найбідніших країн світу знизиться на 70%. Значно може

збільшитися розрив між багатими та бідними. Глобальне потепління призведе до

збільшення міграційних потоків, що можна пояснити зростанням урожайності,

зменшенням витрат енергії та, відповідно, покращенням умов для життя в певних

регіонах світу. Розвиток та підтримка екологічної безпеки, впровадження

інноваційних проектів є майбутніми напрямками розвитку, які можуть

приносити економічну вигоду країні успішно конкуруючи з традиційними

підходами в економіці. Будь-який ресурс можна замінити іншим, досягти

безвідходного виробництва є головною метою і порятунком Планети. Такі

принципи характерні для положень «синьої економіки».

Епідемії та пандемії в останні десятиліття обумовлюються загальними

трансформаційними світовими змінами, в першу чергу, клімату, мутації в

біосистемі, що спричиняє розширення ореолу переносників розповсюджувачів

хвороб (комахи, тварини тощо). Впливають на спалахи епідемій і урбанізація,

ситуація з утилізацією відходів, антисанітарні умови. Всесвітня організація

охорони здоров’я у 2019 році опублікувала перелік хвороб з високим

епідеміологічним потенціалом, серед яких особливу небезпеку несуть

туберкульоз, малярія, лихоманка, ВІЧ. Економічні втрати пов’язані зі зростанням

смертності, зниження працездатності (за орієнтовними даними збитки на рік

можуть становити 500 млрд. дол. США). За оцінками експертів, у разі

найгіршого сценарію пандемія здатна загальмувати світовий ВВП більш, ніж

на 1%, а сукупний негативний ефект може досягти $600 млрд. Разом з тим, не

можна не погодитись, що епідемії - це не лише економічні втрати, а і економічні

вигоди.

Ситуація в Китаї, не залежно від причин виникнення епідемії, призводить

до майбутнього домінування країни, з позитивними результатами для неї у

вигляді проведеного перепису населення, а відповідно, і встановлення контролю

за мігрантами, практики жорсткого управління всім населенням, зростання

цифрової економіки, де саме Китай стає світовим піонером цього руху. Зміни


30

загального світового масштабу інших країн складно і уявити. Переформатування

фінансової системи, електронна економіка, онлайн навчання, зміни в процесах

інтеграції (глобалізація розділяється, і процеси регіоналізації стають

очевиднішими). Зменшення соціальних контактів і прискорення всього, що

прогнозувалось для VIII технологічного устрою (2090-2130рр!), при якому,

нагадаю, передбачається розвиток псі-технологій, біотехнологій, технологій,

пов’язаних з мораллю та відповідальністю. Ной Харарі зі своїм історичним

підходом до майбутнього уже не здається таким фантастичним, і роботизація

суспільства наближається швидше, емоції проходять, і контроль над ними мож.

А що робити нам, емоційним і живим?! При таких процесах перспективи щодо

виникнення нових професій, загострення питання масового безробіття,

перепрофілювання набуває мега важливого значення. Враховуючи прогнози

щодо зростання кількості населення Землі, а саме його майже подвоєння, в

сучасних умовах стає очевидним, що відбудеться це ніяк не за рахунок Європи.

Азійські країни на чолі з Китаєм займуть домінуючі позиції. Перебудова

політичних устроїв теж невідворотна. Вірус змушує думати більшість, що

диктаторський стиль управління дає позитивні результати на прикладі Китаю, а

демократія призводить до безвідповідальності та неорганізованості (Італія).

Якщо раніше місце країни в світових процесах визначалось її міжнародною

спеціалізацією, то сьогодні наявність технологій, можливість управління

інформаційним простором або швидке реагування на нього формує світових

домінантів.

В умовах світової кризи та очевидної кризи в економіці України,

викликаних карантинними заходами щодо Covid-19, важливим є знаходження

шляхів досягнення перспектив, які стануть позитивними для країни і

суспільства, хоча і викликані негативними обставинами та можуть проводитись

радикальними мірами. Технології освоєння екосистем, розробка тактильних

костюмів, електронна економіка, повна цифровізація, освоєння космосу - ось

світові пріоритети майбутнього. Екологічна складова- це центр всієї

іпроблематики питань. Освоєння Землі можливо тільки через оновлення та

відтворення, а перспективи- це освоєння Світового океану, Космосу, нових


31

можливостей людини. Штучний інтелект, генна інженерія - перспективи

майбутнього кожної розвинутої держави. До слова, слід зауважити, що і в

Україні перспективи розвитку космічної, авіаційної галузей досить значні з

можливістю розвивати космічний туризм, дослідження нових планет та

космічних просторів.

Сучасний розвиток світових процесів обумовлюється низкою специфічних

рис, пов’язаних із розвитком інформаційного суспільства, демократизації,

розширення співпраці між країнами, тенденціями впливу четвертої промислової

технологічної революції. Процеси екологізації здійснюють особливий вплив на

економічну складову кожної країни, її місця в структурі міжнародних

економічних відносин, змінах технологічних укладів.

В умовах, коли економічні наслідки від Covid-19 негативно гігантські,

змінені соціальні пріоритети суспільства, смурно «нависає» питання щодо

подальшого стану цього суспільства, з високим рівнем безробіття, відсутністю

доходів, тощо, і чи не впаде воно в маргинальність. Саме тут рівень освіти і науки

в суспільстві і проявиться на практиці.

Список джерел:

1. Юваль Ной Харари. “Homo Deus: краткая история завтрашнего дня” – 2019 г. – 530 c.

2. Юваль Ной Харари. “Sapiens: краткая история человечества” – 2019 г. – 496 с.

3. Грущинська Н.М. Авторська колонка в журналі «The экономист» - [Електронний ресурс]

– http//www.economistua.com

4. Коронавірус Covid-19: експерти проаналізували можливі соціальні та економічні наслідки

[Електронний ресурс] – http//moz.gov.ua

5. Covid-19: назріваюча криза загрожує економічним занепадом - [Електронний ресурс] –

http//www.ua.undp.org

6. МВФ: світова економіка впорається з наслідкми пандемії Covid-19- [Електронний ресурс]

– http//www.dw.com

7. Пом’якшення негативного впливу наслідків пандемії Covid-19- [Електронний ресурс] –

http//www.unicef.org

8. Насіб Талеб. Чорний лебідь. Про неймовірне у реальному житті. – 2017 р. – 392 с.


32

MANAGEMENT

UDC 339.18

Valerii Danylenko

PhD (Economics), Senior Lecturer, Agrologistics and SCM Department

Kharkiv Petro Vasylenko National Technical University of Agriculture, Ukraine

GOALS, TASKS, AND FUNCTIONS OF DISTRIBUTION LOGISTICS

Distribution logistics is the planning and control of the physical movement of

materials and finished products from manufacture to consumption places. It is related

to product movement in the distribution area. The distribution of one company closely

interacts with the purchase of another one. The major goal of distribution logistics is

to bring the product to the consumer with minimal costs.

The main stages of distribution logistics consist of distribution of:

1) orders between suppliers when purchasing products;

2) goods directly to their storage places when they arrive at the company;

3) actual inventory between different production sites, material flows during the

sale.

The key difference between distribution logistics and purchasing logistics is

product distribution and purchases take place in different parts of the circulation area.

Distribution logistics and purchasing logistics have different goals and objectives. In

distribution logistics, a performer is a manufacturing company; in purchasing logistics,

it is a buyer.

Distribution logistics is based on the following logistics principles:

consistency as distribution management in its integrity and interdependence of

all kinds of sales activities;

complexity, i.e. solving the entire set of problems related to meeting the solvent

demand of buyers;

optimality, both in the relations of parts of the system and in the mode of its

work;

rationality, both in the organizational structure and in the organization

management.


33

The functions of distribution logistics are efficient distribution and sales,

determining consumer demand and seeking to its satisfaction, accumulation, sorting,

and placement of finished product stocks, establishing business relationships for the

delivery of goods and services to consumers, choosing the optimal forms of commodity

movement and trade implementation [1].

Physical distribution is associated with transportation, storage and warehousing,

processing, and so on. Distribution logistics involves the planning, implementation,

and control of the physical movement of materials and finished products from their

place of origin to their places of use to meet the needs of consumers.

Basic goals of the manufacturer`s distribution logistics are to ensure readiness to

expand the target market; improve the competitiveness of goods and services; find new

markets; guarantee the delivery of goods to their destination; improve delivery

conditions; establish reliable relations with consumers; control over the orders

fulfillment; maintain the proper level of inventory, and efficient transportation system,

and meeting the deadlines; to extend the presence of warehouses on different markets;

provide additional services and customer consultation [2].

The distribution logistics tasks at the macro and micro levels are different.

At the micro-level, the following tasks are performed: analysis of the previous

sales period reports, planning the implementation process, organization of order

processing, performing the before shipment operations, organization of the shipment

itself, delivery, and control, after-sales service.

At the macro level, the following tasks are performed: choosing distribution

channels, choosing a warehouse operator or the location of the company`s own

warehouses, and managing the material flow.

References:

1. Jing, W., & Danylenko, V. (2020). GENERAL PRINCIPLES OF LIVESTOCK FARMS

LOGISTICS. InterConf, 29-30.

2. Даниленко, В. В. (2018). Управління конкурентоспроможністю підприємств-виробників

зерна в умовах нестабільної кон'юнктури ринку. Extended abstract of candidate`s thesis.

Kharkiv: KhNTUA [in Ukrainian].


34

FINANCE AND CREDIT

UDC 338.001.36:338.24

Хадарцев Олександр Валентинович

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки,

підприємництва та маркетингу

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна

ДИНАМІКА ФОНДОВИХ ІНДЕКСІВ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація. Розглядаються методичні аспекти щодо використання фондових

індексів у якості індикаторів відображення реального стану економічного

середовища. Розглянуто ретроспективу формування основних національних

індексів, зміни індексного кошику. Проаналізовано особливості функціонування

механізму індексної залежності та напрями його удосконалення. Запропоновано

вирішення існуючих проблем шляхом імплементації методології адаптивних

інвестиційних систем.

Ключові слова: фондовий індекс, стан економіки, критерії ефективності.

Сучасні проблеми ефективного функціонування української економіки

полягають в недостатньому рівні продуктивності суспільного виробництва,

особливо в порівнянні з розвиненими країнами Європи та світу. Причинами

такого стану є як технологічний рівень процесу суспільного виробництва, так і

організаційно-економічні недоліки. Найбільш актуальним прикладом є

використання паливно-енергетичних ресурсів, де (незважаючи на певні

позитивні структурні зрушення), пріоритетами якісного розвитку залишаються:

- усунення адміністративного ціноутворення, обґрунтованість субсидій і

перехресного субсидування в ЖКГ;

- удосконалення законодавчої бази пов’язаних із енергоефективністю

сфер;


35

- створенні умов економічної зацікавленості бізнес-одиниць щодо

підвищення ефективності кожної одиниці енергоресурсу;

- поліпшення конкуренції, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості,

інноваційної активності;

Так аналітичні дослідження вказують на проблему функціонування

ринкових механізмів стимулювання, зокрема надмірне державне регулювання

енергоринку, недосконалу тарифну політику щодо бізнесу і населення,

нівелювання чинників мотивації. В Україні тарифи для промислових споживачів

вищі за ринкову ціну, тарифи для населення не покривають витрат, тоді як у

країнах ЄС співвідношення протилежне. Так у Франції середній рівень цін на

електроенергію для населення у 1,85 рази перевищує ціни для промислового

сектору, в Німеччині – у 2,24 рази. Також домогосподарства ЄС сплачують за

електроенергію у 2,16 рази більше ніж промисловість (в середньому), тоді як

середня вартість природнього газу для домогосподарств в Європі у 2,52 рази

вище ніж в Україні [1]. Ціновий диспаритет відображає політику Європейських

країн щодо стимулювання продуктивного використання енергоресурсів і

оптимізації непродуктивного споживання. Зміна (останнім часом) структури

енергоспоживання в Україні вказує, що домогосподарствам не лише не

притаманне зменшення споживання електроенергії, а навіть заміщення нею

природнього газу. Хоча вартісні зміни й призводять до економії, але разом з тим

і до структурних зрушень у формуванні енергетичного попиту. Як свідчить

практика, заходів щодо ефективного подолання викривленої енергетичної

політики практично не вживається, що й надалі не дозволяє істотно підвищити

результативність суб’єктів господарювання різного масштабу діяльності.

В сучасних умовах глобалізації фондові індекси торгівельних майданчиків

транснаціонального рівня дають цілком об’єктивну інтерпретацію поточного

стану і перспектив розвитку – як певної ринкової кон’юнктури, так і

національних економік в цілому. Національні фондові індекси агрегують у собі

та здатні інтерпретувати цілу низку характеристик:


36

- інвестиційну привабливість української економіки;

- рівень дохідності корпоративного сектору;

- критерій стабільності і тривалості господарювання українських

економічних контрагентів.

Така інтерпретація є цілком закономірною, оскільки базою формування та

розрахунку фондового індексу є індексний кошик – цінні папери найбільших і

найпотужніших національних компаній. Згідно класифікації MSCI, ступінь

розвиненості фондового ринку являє собою ключовий фактор у процесі

побудови та впливовості фондових індексів. Фондовий індекс формується на

конкретному торгівельному майданчику, з розвитком і зростанням масштабів

якого набуває статусу національного та/або світового індикатора. Наразі до

таких відносять два українських фондових індекси, які включені до світового

переліку фондових індикаторів національної економіки:

- індекс PFTS – український біржовий (фондовий) індекс, який

розраховується за результатами торгів біржі PFTS на підставі середньозважених

цін по операціях та угодах;

- індекс UX – український фондовий індекс, який розраховується за

торгами на Українській біржі на основі цін акцій «блакитних фішок» України,

найбільших компаній, лідерів у своїх галузях.

Значущість фондового індексу і його якісна інтерпретація

трансформується, що дозволяє вважати його віддзеркаленням перебігу

економічних процесів. Вихідним є мікросередовище, де фондовий індекс

відображає вектор ринкової динаміки, виступає як критерій визнання

перспективності інвестиційних активів, слугує базисом для укладення

фінансових контрактів. Вже на рівні макросередовища фондовий індекс входить

до складу ключових індикаторів моніторингу стану національної економіки,

наряду з питомим рівнем ВВП, обліковою ставкою, тощо. Відповідно роль

фондового індексу визначається тими функціональними якостями, що він

здатний нести на підставі методології формування [2, с. 928]. В свою чергу

фондові індекси залежні від впливу ряду факторів, які створюють недоліки та

обмеження щодо їх аналітичного і прикладного використання [3], такі як:


37

вартість сукупного капіталу, стан фінансової і ринкової інфраструктури,

піддатливість впливу процесів формування фінансового результату. Дія даних

чинників залежить від ефективності функціонування реального сектору, що

відображається на результатах торгів фондовими активами, а відповідно й на

динаміці фондових індексів. Так, у 2018 р. обсяг торгів порівняно з 2014 р.

зменшився у 2,41 рази, а кількість систематично функціонуючих фондових

майданчиків зменшилася з 10 до 5, або удвічі.

Найбільш потужними торговельними майданчиками на сьогодні є фондова

біржа «Перспектива» та ПФТС. Хоча індекс Української біржі є одним з

основних індикаторів, проте обсяги торгів цінними паперами на ній відносно

незначні. Наразі до індексного кошику UX входять акції лише шістьох великих

українських корпорацій з різних сфер бізнесу. До індексного кошику ПФТС

також входять найбільш ліквідні акції, які визначаються Індексним комітетом

ПФТС на підставі даних про ринкову капіталізацію, обсяг торгів, кількість угод,

та інших факторів. Протягом періоду 1997-2014 рр. індексний кошик ПФТС не

зазнавав істотних структурних змін, але з 2014 р. у зв’язку з рядом подій та їх

політико-економічними наслідками відбулися суттєві коригування. Тривалий

період індексний кошик складали акції близько 20 емітентів, де видова структура

відображала специфіку національної економіки – кількісну залежність ВВП та

національного доходу від структури суспільного виробництва. За умов

стабільності та планомірного функціонування економічного середовища,

фондовий індекс практично наближений до свого пікового максимуму, а

тенденція зростання індексу і скорочення розриву між його максимумом

відображає коригування індексного кошику які відбулися у 2016-2017 рр. Індекс

вийшов на свої позиції, але лише за кількісною (а не якісною) характеристикою.

Так, на думку фахівців [4], національні українські індекси тривалий час

знаходилися під впливом іноземних, тому у більшому ступені були

віддзеркаленням ситуації на міжнародному ринку капіталу, а не відображенням

стану національної економіки.

Слід також врахувати, що в умовах децентралізації постає питання

підвищення ролі локальних територіальних утворень. Закладається механізм


38

формування місцевого або регіонального економічного потенціалу, динаміка

фінансових результатів суб’єктів господарювання є віддзеркаленням рівня

такого економічного потенціалу. Відповідно використання широкого спектру

фондових інструментів, у тому числі функцій адміністративно-територіальних

одиниць як суб’єктів залучення капіталу, дозволяє вирішувати проблеми

незалежно від центральних органів влади та самостійно виконувати завдання у

забезпеченні і реалізації економічної політики:

- залучати у обіг економіки тимчасово вільні грошові кошти населення і

суб’єктів господарювання;

- позитивно впливати на процес розширеного відтворення суспільного

виробництва та сприяти й економічному зростанню;

- здійснювати ефективний перерозподіл грошових нагромаджень до

соціально-економічних потреб на добровільних засадах.

Необхідність зміни методичних підходів оціночних механізмів пов’язана

із стратегічними завданнями та функціями які реалізовує конкретний фондовий

індекс. Перспективи полягають у імплементації досвіду розробок адаптивних

інвестиційних систем [5], які оптимізують продуктивність мережі ланцюгів

інтеркореляцій та використовують лише релевантні технічні показники. У

такому разі фондовий індекс дозволить адекватно інтерпретувати реальні

економічні процеси, виявляти генерацію відповідних ринкових сигналів для

прогнозу подальших економічних трансформацій, як фондового ринку, так і

реальної економіки. Наразі для національного фондового ринку існують реальні

недоліки щодо адекватного визначення складу індексного кошику. Існуючий

склад національних індексних кошиків не відображає вплив систематичного

ризику – якісного стану економічного середовища – ризик, який у країнах з

розвиненим фондовим ринком завжди присутній цінним паперам. Оскільки

формування координаційних залежностей між реальним та фінансовим

секторами, коригування складу індексного кошику доцільно здійснювати за

адаптивними інвестиційними моделями, це також дозволить отримати позитивні

зрушення у сфері регулювання бізнес-середовища. У контексті потенційного

розвитку, ключовими економічними інтересами є вартість інвестиційного


39

капіталу та доступність даного джерела. В процесі залучення і використання

інвестиційних коштів, характеристики фондових індексів трансформуються у

критерії що визначають конкурентоспроможність і для інвесторів, і для

позичальників. Складові ефективності прямо або опосередковано мають

формувати середовище, при якому б забезпечувалось досягнення оптимального

співвідношення зазначених критеріїв. До таких критеріїв доцільно віднести:

- базисне підґрунтя реалізації систем оцінювання економічного

середовища через певний фондовий індекс;

- формування механізму узгодження результатів реального сектору

економіки і фондових індикаторів.

Застосування таких механізмів оцінювання дозволило б істотно вирішити

задачі аналітичного забезпечення державної економічної політики та

прогнозування трендів розвитку національного суспільного виробництва.


1. Європейський енергоринок: якою є справжня на газ і електрику. Аналітичний центр DiXi

Group. URL: http://enref.org/wp-content/uploads/2016/02/EU-UA_market_study_1.pdf.

2. Безвух, С.В. Фондові біржові індекси в Україні та світі: сутність, методи розрахунку,

тенденції і проблеми формування. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015.

№ 8. С. 927-934. URL: http://global-national.in.ua/archive/8-2015/195.pdf.

3. Жихор, О.Б., Нескородєва, І.І. Функціональні та класифікаційні аспекти фондових

індексів. Економіка промисловості. 2013. № 4(64). С. 5-14.

URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57762.

4. Запорожець, М.Ю. Біржові індекси як індикатор сталого розвитку економіки в Україні.

Економічний вісник ЗДІА. 2016. № 5(2). С. 79-83.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evzdia_2016_5%282%29_18.

5. Chiang, W.-C., Enke, D., Wu, T., Wang, R. An adaptive stock index trading decision support

system. Expert Systems with Applications. 2016. № 59, pp. 195-207.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2016.04.025.


40

UDC 338.45

Шакирова Клара Капановна

кандидат экономических наук, доцент

Международный университет инновационных технологий

Бишкек, Кыргызская Республика

Рашид Йылмаз

Аспирант

Международный университет инновационных технологий

Бишкек, Кыргызская Республика

ВЛИЯНИЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ НА ПРОМЫШЛЕННУЮ

ПОЛИТИКУ КЫРГЫЗСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

Аннотация. Политика поддержки бизнеса, направленная на повышение

производительности и занятости, распространена во всем мире, но оценка их

причинных эффектов встречается редко. В статье обоснована необходимость

поддержки промышленных предприятий со стороны государства в целях

налогообложения для обеспечения роста экономики страны. Проанализирована

динамика числа промышленных предприятий по видам экономической

деятельности, среднегодовая численность занятых в промышленности и объем

производства промышленной продукции в Кыргызской Республике за последние

10 лет.

Ключевые слова: промышленность, стабильность, экономика, развитие,

оценка, классификация, отрасль, занятость, производство, распределение.

В последние годы макроэкономический анализ в Кыргызской Республике

все более сосредоточены на налоговой политике. В свою очередь, эти события

налоговой политики оказывают непосредственное влияние на достижение

общественно значимых целей.

Промышленный сектор играет ведущую роль в экономике страны. Именно

он обеспечивает все прочие отрасли материального и нематериального


41

производства орудиями труда и новыми материалами, а также выступает одним

из наиболее активных факторов научно-технического прогресса и расширенного

воспроизводства в целом.

Развитие обрабатывающей промышленности способно обеспечить

кардинальное увеличение качества жизни, а также сформировать

положительные изменения условий проживания благодаря обширному

предложению доступного жилья, эффективной автомобилизации и развития

инфраструктуры. [1]

Все многообразие промышленных предприятий условно можно свести

к нескольким группам по производственно-технологическим признакам. По

типологической классификации, охватывающей основные отрасли

промышленных производств, промышленные предприятия можно разделить

на следующие основные группы:

1) горнодобывающей и горнообогатительной промышленности;

2) металлургической промышленности;

3) нефтехимической и химической промышленности;

4) машиностроения;

5) приборостроения и радиоэлектроники;

6) деревообрабатывающие и целлюлозно-бумажные;

7) строительной индустрии;

8) текстильной и легкой промышленности;

9) пищевой промышленности;

10) энергетические.

Налогообложение промышленных предприятий отличается от

налогообложения других отраслей экономики тем, что из-за высокой

фондоемкости промышленного производства, наличия значительного основного

капитала и имущества, где прямые налоги доминируют над косвенными

налогами. Доминирование прямых налогов в основном связано с значительной


42

величиной налога на имущество и высокой суммой налога на прибыль в случае

высокой рентабельности производства общей хозяйственной деятельности.[2]

Основной причиной стабилизации качества жизни является постоянный

риск, связанный с налоговой политикой.

Таким образом, промышленный сектор экономики в Кыргызстане следует

рассматривать в более широком контексте, с использованием новых

дополнительных показателей. Фискальный анализ с более широким набором

инструментов позволит более детальную оценку влияния налоговой политики на

макроэкономические изменения и следовательно, позволяет более эффективно

координировать промышленную и фискальную политику.

Число промышленных предприятий показывает, что за 2008-2018 годы их

сокращение произошло на 7%, причем число промышленных предприятий в 2018 году

составило 1909 единиц против 2053 единиц в 2008 году.

Рис. 1 Число промышленных предприятий и среднегодовая численность занятых в

промышленности за 2008-2018 гг. [3]

2 053 2 0922 039 1 931 1 883 1 854

1 7451 622

1 707 1 728

1 909

211,3201

268,6

162,2151

142,5126,4 129,0

120,0

137,6 140,4

0

50

100

150

200

250

300

0

500

1 000

1 500

2 000

2 500

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

Число промышленных предприятий, единиц

Среднегодовая численность занятых в промышленности, тыс. человек


43

Среднегодовая численность занятых в промышленности в Кыргызской

Республике за 2008-2018 годы сократилась на 33,6% и составила в 2018 году 140,4 тыс.

человек против 211,3 тыс. человек в 2008 году. В Кыргызской Республике темпы

снижения среднегодовой численности занятых в промышленности опережают темпы

снижения числа промышленных предприятий.

Число промышленных предприятий по видам экономической деятельности в

Кыргызской Республике за 2008-2018 годы показал, что в секторе добычи полезных

ископаемых оно выросло на 79,8%, составив в 2018 году 178 единиц или 9,3% общего

числа промышленных предприятий против 99 единиц или 4,8% общего числа в 2008

году. Число промышленных предприятий обрабатывающих производств

сократилась на 28,5%, составив в 2018 году 1201 единиц или 62,9% общего числа

промышленных предприятий против 1679 единиц или 81,8% общего числа в 2008

году.

Рис. 2. Число промышленных предприятий по видам экономической деятельности за

2008-2018 гг., единиц [там же]

99 133 140 142 151 158 161 163 177 167 178

1 679 1 660 1 591 1 455 1 399 1 364 1 223 1 154 1 205 1 1721 201

275 299 308 334 333 332 361 305 325 299530

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

Производство и распределение электроэнергии, газа и воды

Обрабатывающие производства

Добыча полезных ископаемых


44

В 2018 году промышленные предприятия по производству и

распределению электроэнергии, газа и воды выросло на 530 единиц или на

92,7%, или на 27,8% общего числа промышленных предприятий против 275

единиц или 13,4% общего числа в 2008 году.

В Кыргызской Республике сокращение общего числа промышленных

предприятий связано с сокращением числа предприятий обрабатывающих

производств, составляющих их основную долю при росте числа других

промышленных предприятий.

Таблица 1

Объем производства промышленной продукции в КР

за 2008-2018 гг., млн. сомов

Годы

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2018 г

. к

2008 г

. в

%

Кыргызская

Республика

89 2

35,7

99 0

31,5

126 5

88,0

164 3

61,1

137 2

29,2

169 8

29,4

171 1

08,9

181 0

26,7

209812

237 2

25,3

257 3

48,5

288,4

Как видно из рисунка 3 численность занятых в промышленности по видам

экономической деятельности в Кыргызской Республике за 2008-2018 годы в

секторе добычи полезных ископаемых она выросла на 75,1%, составив в 2018

году 10135 человек или 7,2% общей численности занятых в промышленности

против 5787 человек или 2,7% в 2008 году.


45

Рис. 3. Среднегодовая численность занятых в промышленности по видам

экономической деятельности за 2008-2018 гг., чел. [там же]

В 2018 году численность занятых в обрабатывающих производствах

сократилась на 44,9%, составив 99862 человек или 71,1% общей численности

занятых в промышленности против 181201 человек или 85,8% общей

численности в 2008 году, численность занятых в производстве и распределении

электроэнергии, газа и воды увеличилась на 24,9%, составив 99862 человек или

21,6% общей численности занятых в промышленности против 24325 человек или

11,5%.

Анализ динамики объема производства промышленной продукции в

Кыргызской Республике за 2008-2018 годы показал его рост в 2,9 раза, при этом

в 2018 году он составил 257 348,5 млн. сомов против 89235,7 млн. сомов. Индекс

физического объема промышленной продукции в 2008 году наблюдался на

уровне 114,9, тогда как в 2013 году 128,6, а в 2018 году снизился до 105,4, хотя

были периоды его снижения в 2009 с показателем 93,6 и в 2012 году - 84,1.

5 787 6 284 6 3426 618 7 910 8 149 8 259

9 698 10 328 10 118 10 135

181 201

169 898

237 247

129 916

117 248

108 318

89 307

90 853

80 791

97 238

99 862

24 325 24 927 25 04025 622 25 882 26 023 28 802 28 433 28 931 30 273 30 383

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018





46

Рис. 4. Объем производства и индексов физического объема промышленной продукции

в КР за 2008-2018 гг. [там же]

Анализ динамики доли ВДС промышленности в валовом внутреннем

продукте за 2008-2018 годы показывает рост на 22,4%, при этом в 2018 году она

составила 18,6% против 15,2% в 2008 году.

89235,7

99031,5

126588,1

164 361,1

137 229,2

169 829,4

171 108,9

181 026,7

209 812,0

237 225,3

257 348,5

114,9

93,6

109,8111,9

84,1

128,6

98,495,6

104,9

111,5

105,4

0

20

40

60

80

100

120

140

0

50000

100000

150000

200000

250000

300000

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

Объем производства промышленной продукции, млн сомовИндексы физического объема промышленной продукции


47

Рис. 5. Динамика доли ВДС промышленности в ВВП

за 2008-2018 гг., % [там же]

Анализ динамики структуры объема производства промышленной

продукции за 2008-2018 годы показывает, что объем добычи полезных

ископаемых вырос в 8,5 раз и составил 16046,9 млн. сомов или 6,2% общего

объема производства промышленной продукции в 2018 году против 1884,3 млн.

сомов или 2,1% объема производства в 2008 году. Объем производства в секторе

обеспечения электроэнергией, газом, паром и кондиционированным воздухом

вырос в 2,8 раз и составил 38539,7 млн. сомов или 15,0% общего объема

производства промышленной продукции в 2018 году против 1884,3 млн. сомов

или 15,6% объема производства в 2008 году. Объем производства

обрабатывающих производств вырос в 2,7 раз и составил 199898,1 млн. сомов

или 77,7% общего объема производства промышленной продукции в 2018 году

против 73466,6 млн. сомов или 82,3% объема производства в 2008 году.

15,2

16,9

20,7

22,5

15,8

18,6

16,5

16,7

18,2

18,7

18,6

0 5 10 15 20 25

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018


48

Рис. 6. Структура объема производства промышленной продукции

в КР за 2008-2018 гг., млн сомов [там же]

В 2018 году наибольший объем в промышленной отрасли занимали

обрабатывающие производства, показывая 78%, тогда как обеспечение

электроэнергией, газом, паром и кондиционированным занимает 15%, добыча

полезных ископаемых – 6% и водоснабжение, очистка, обработка отходов и

получение вторичного сырья всего 1%.

Как видно из рисунка 7, в 2018 году производство основных металлов и

готовых металлических изделий занимает 58,17% и составило 116271,3 млн.

сомов, производство пищевых продуктов - 15,92% или 31826,4 млн. сомов,

производство резиновых и пластмассовых изделий – 10,74 или 1646,9 млн.

сомов, производство одежды и обуви, кожи и прочих кожаных изделий всего

4,7% или 9404,4 млн. сомов. Остальные производства занимали незначительные

доли в обрабатывающей промышленности.

0 20000 40000 60000 80000 100000 120000 140000 160000 180000 200000

20…

20…

20…

20…

20…

20…

20…

20…

20…

20…

20…

1884,3

1939,7

2399,7

3 682,3

6 061,3

5 064,9

5 596,5

7 913,8

12 741,7

17 906,6

16 046,9

73466,6

81223,9

103074,2

135 589,2

106 105,7

141 349,8

140 266,9

140 604,2

163 298,3

181 574,4

199 898,1

13884,8

15867,9

21114,2

24 219,6

23 899,8

22 070,9

23 691,4

30 856,4

31 900,2

35 685,3

38 539,7

870,0

1 162,4

1 343,8

1 554,1

1 652,3

1 871,8

2 059,0

2 863,8

Водоснабжение, очистка, обработка отходов и получение вторичного сырья

Обеспечение (снабжение) электроэнергией, газом, паром и кондиционированным воздухом




49

Рис. 7. Структура обрабатывающих производств в КР в 2018 году, млн. сомов [там же]

Анализ динамики основных финансовых показателей предприятий

промышленности за 2008-2018 годы показал, что прибыль рентабельных

предприятий выросла в 3,5 раза, составив в 2018 году 25200,8 млн. сомов против

7202,7 млн. сомов в 2008 году. Прибыль рентабельных предприятий по добыче

полезных ископаемых за исследуемый период возросла в 15,1 раза, составив в

2018 году 4551,5 млн. сомов или 18,1% прибыли всех рентабельных предприятий

промышленности против 301,6 млн. сомов или 4,2% в 2008 году. Прибыль

рентабельных предприятий обрабатывающих производств за исследуемый

период возросла в 3 раза, составив в 2018 году 20228,9 млн. сомов или 80,3%

прибыли всех рентабельных предприятий промышленности против 6728 млн.

сомов или 93,4% в 2008 году. Прибыль рентабельных предприятий производства

и распределения электроэнергии, газа и воды за исследуемый период возросла в

2,4 раза, составив в 2018 году 420,4 млн. сомов или 1,7% прибыли всех

рентабельных предприятий промышленности против 173,1 млн. сомов или 2,4%

в 2008 году.

31 826,4

9 404,4

2 176,8

13 169,9

917,9

274,9

21 469,0

116 271,3

33,1

1 501,5

249,4

956,6

1 646,9

Производство пищевых продуктов

Текстильное производство; производство …

Производство деревянных и бумажных …

Производство кокса и очищенных …

Производство химической продукции

Производство фармацевтической продукции

Производство резиновых и пластмассовых …

Производство основных металлов и готовых …

Производство компьютеров, электронного и …

Производство электрического оборудования

Производство машин и оборудования

Производство транспортных средств

Прочие производства, ремонт и установка …


50

Анализ динамики убытков нерентабельных предприятий

промышленности за 2008-2018 годы показывает, что они выросли в 3,1 раза,

составив в 2018 году 11572,8 млн. сомов против 3745,3 млн. сомов в 2008 году.

Убытки нерентабельных предприятий по добыче полезных ископаемых за

исследуемый период возросли в 7,8 раз, составив в 2018 году 1524,4 млн. сомов

или 13,2% убытков всех нерентабельных предприятий промышленности против

195,1 млн. сомов или 5,2% в 2008 году.

Рис. 8. Прибыль рентабельных предприятий промышленности по видам

экономической деятельности за 2008-2018 гг., млн. сомов [там же]

Анализ динамики убытков нерентабельных предприятий

промышленности за 2008-2018 годы показывает, что они выросли в 3,1 раза,

составив в 2018 году 11572,8 млн. сомов против 3745,3 млн. сомов в 2008 году.

Убытки нерентабельных предприятий по добыче полезных ископаемых за

исследуемый период возросли в 7,8 раз, составив в 2018 году 1524,4 млн. сомов

или 13,2% убытков всех нерентабельных предприятий промышленности против

195,1 млн. сомов или 5,2% в 2008 году.

301,6 123 397,8 557,6766,4

858,8 860,3 750,24 358,0

4 319,04 551,5

6 728,00

7 493,00

16 690,60

25 711,20

5 055,70

16 504,30

13 601,9

14 339,8

21 545,4

21 476,9

20 228,9

173,1 633 4 123,403 307,30

981,1 349,3 398,7 100,3 5 019,504 707,70 420,4

7 202,70

8 249,00

21 211,80

29 576,20

6 803,20

17 712,40

14 860,915 190,3

30 922,9

30 503,6

25 200,8

0,00

5 000,00

10 000,00

15 000,00

20 000,00

25 000,00

30 000,00

35 000,00

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018




Всего


51

Рис. 9. Убыток нерентабельных предприятий промышленности КР по видам

экономической деятельности за 2008-2018 гг., млн. сомов [там же]

Убытки нерентабельных предприятий обрабатывающих производств

возросли в 2,5 раза, составив в 2018 году 5245,1 млн. сомов или 45,3% убытков

всех нерентабельных предприятий промышленности против 2117,4 млн. сомов

или 56,5% в 2008 году. Убытки нерентабельных предприятий производства и

распределения электроэнергии, газа и воды за исследуемый период возросли в

3,4 раза, составив в 2018 году 4803,3 млн. сомов или 41,5% убытков всех

нерентабельных предприятий промышленности против 1432,8 млн. сомов или

38,3% в 2008 году.

195,1138

146,3

738,8

146,6

1 011,50

2 724,4

8 950,5

1 895,1

1 590,7

1 524,4

1 432,80

2 794,70

844,3159

573,7

1 384,30

6 367,40

14 993,50

1 717,70

13 993,80

4 803,30

3745,35 138,60

3 454,702 880,30

9 696,00

4 556,60

15 788,6

37 710,9

5 498,1

19 366,5

11 572,8

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

40000

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018



Всего


52

Таким образом, анализ промышленной политики Кыргызской Республики

показывает что, новая модель промышленной политики невозможна без

дальнейшего совершенствования системы налогообложения, направленной на

устранение сложившихся недостатков, для чего необходимо применять

различные методы стимулирования. Но основную роль в применяемых методах

играет система налогообложения, в силу того, что от нее зависит величина всех

источников инвестиций организаций: собственных, заемных и бюджетных, что,

соответственно, играет огромнейшую роль в процессах расширенного

воспроизводства. А это, в свою очередь, влияет на развитие промышленного

сектора в экономике. Налоговое бремя влияет на формирование прибыли, а

следовательно, и на цены продуктов. От выручки зависит получение кредита как

крупными так и средними промышленными предприятиями и участие в

государственных программах поддержки, поэтому налоговая система влияет

косвенно на все подсистемы экономического механизма, и это должно

учитываться в разработке государственной промышленной политики в

современных экономических условиях.

Список литературы:

1. Информация взята с сайта биржи. Автор 24: https://spravochnick.ru/

ekonomika/struktura_sektorov_ekonomiki/promyshlennyy_sektor_ekonomiki/

2. Аяцков А.Д. Развитие системы налогообложения предприятий промышленности в

переходной экономике. Дисс. кан. экон. наук. 2000.

3. Кыргызстан в цифрах. Национальный статистический комитет Кыргызской Республики. -

Бишкек, 2019.


53

UDC 336.012.23

Швайко Мар’яна Леонідівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів банківської справи та страхування

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

Несен Марія Андріївна

студентка II курсу

кафедри маркетингу, менеджменту та підприємництва


ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНИ

Сьогодні валютний ринок визнається невід’ємною ланкою міжнародних

економічних відносин, який представляє собою структуру стійких взаємозв'язків

між учасниками міжнародних розрахунків щодо зовнішньоекономічної

діяльності, інвестування, надання послуг та будь-яких видів діяльності, що

потребують обміну та використання валюти.

Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій валютного ринку

України, визначення проблем та окреслення шляхів його оптимізації.

Відзначимо, що валютний ринок України є складовою світового валютного

ринку, тому важливим є вивчення і порівняння його стану та тенденцій розвитку

із міжнародним валютним ринком.

Ця тема є актуальною, адже регулювання валютного ринку грає важливу

роль в економічній політиці держави, сприяє подальшій лібералізації валютних

відносин, забезпечує міжнародні розрахунки, дає можливість визначитися з

найбільш дієвим способом страхування від можливих валютних ризиків.

Доцільно також відзначити, що на розвиток валютного ринку та валютних

відносин впливають зміни, що виникають в національній та світовій економіках.

Зрозуміло, що такі зміни вносять корективи у валютну політику, що

здійснюється в державі.


54

Дану проблему у своїх дослідженнях висвітлювали такі вчені як:

О. Бореславська, А. Гриценко, Дж. М. Кейнс, Р. Манделла, П. Самуельсон тощо.

Проте аналізуючи теоретичні праці останніх років, відзначаємо недостатність

вивчення цих проблем та необхідність продовження наукового пошуку. Саме

тому необхідно більш детально розглянути питання щодо сучасного стану

валютного ринку України в умовах світової фінансової кризи.

Об`єктом дослідження є національний валютний ринок, виявлення його

головних проблем та можливих перспектив розвитку в Україні.

Предметом дослідження є організаційні та економічні засади процесу

становлення і розвитку валютного ринку.

У ході цього дослідження були використані наступні методи дослідження:

теоретичне узагальнення та порівняння, статистичний, системний і комплексний

підходи.

Валютний ринок є системою економічних відносин, які пов’язані з

операціями щодо зовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції

капіталів, робочої сили, купівлі-продажу платіжних документів у іноземних

валютах та розміщенням тимчасово вільних валютних коштів [1].

Основними операціями, які здійснюються на валютному ринку, є: обмінні

(конверсійні) , кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери тощо[2].

Важливу роль у сучасних умовах грає ефективне проведення НБУ

високоякісної валютної політики, адже вона є одним із важливих важелів у

цілісній системі заходів щодо підтримання фінансової та макроекономічної

стабільності й стимулювання економічного росту.

Відзначимо, що в сучасних умовах ключовим вектором валютної політики

є лібералізація валютних відносин.

Для регулювання та покращення ситуації на валютному ринку НБУ

проводить валютні інтервенції. Валютною інтервенцією є значний разовий

цілеспрямований вплив Нацбанку на валютний ринок і валютний курс, що


55

здійснюється шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти.

Валютна інтервенція здійснюється для регулювання курсу іноземних валют.

Рис. 1 Обсяг валютних інтервенцій НБУ у 2019- 2020 роках [3]

Рис. 1 дає змогу проаналізувати валютні інтервенції НБУ. Його аналіз

показує, що у 2019 році НБУ переважно здійснював купівлю валюти, а у березні

2020 року Нацбанк щодня виходив на міжбанк з продажем валюти, окрім 5

березня, коли він придбав $100 млн. Причиною цього є необхідність стабілізації

ситуації на валютному ринку через епідемію коронавірусу. Обсяги проданої НБУ

валюти з резервів з початку березня становили $880 млн . Наразі, золотовалютні

резерви НБУ становлять $26 млрд. [3]. За стандартами МВФ, для стабільної

ситуації обсяг міжнародних резервів країни повинен дорівнювати розміру

грошового еквіваленту 3-місячного обсягу імпорту.

Аналізуючи недоліки валютного ринку України, відзначимо, що вони

проявляються у нестабільному валютному курсі гривні та слабкому експортному

потенціалі країни, що не забезпечує належних валютних надходжень у країну.

Курс гривні до долара США та євро досить нестабільний. Фактори впливу

на курс валют є як внутрішні, так і зовнішні. У такій ситуації на державному рівні


56

потрібно розробити стратегічну програму розвитку національної економіки, яка

буде передбачати основний напрямок економічного руху, державні орієнтири та

шляхи подолання соціально-економічних проблем [4].

До недоліків варто віднести також підвищення валютних ризиків, які

провокує залежність економіки України від долару, тобто високий рівень

доларизації вітчизняної економіки. Валютна політика НБУ має бути скерована

на розробку комплексу заходів, спрямованих на повернення довіри до

національної валюти, лібералізації валютного ринку.

На разі вагоме значення має комунікативна політика, погіршення якої

пов’язане з непродуманими, негативними коментарями на адресу банків з

приводу того, що вони проводять спекулятивну політику на валютному ринку і

не дотримуються вимог НБУ щодо кредитування. НБУ потрібно посилити

резервні та нормативні вимоги до банків, що сприятиме підвищенню довіри до

них та покращення ситуації [5].

Поліпшення функціонування валютного ринку України можливо досягти

шляхом використання наступних методів:

зменшити рівень доларизації української економіки через підвищення

привабливості гривневих активів;

удосконалити правила роботи учасників ринку та дотримуватися чітких

принципів та процедур;

розвивати систему внутрішнього ринку з урахуванням міжнародної

практики та запроваджувати нові види міжнародних розрахунків;

покращити роботу з моніторингу валютних ризиків;

удосконалити механізми контролю та протидії валютним спекуляціям;

застосувати процедури для упередження валютних ризиків та

недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних із здійсненням

операцій капітального характеру в іноземній валюті;

стимулювати експорт та забезпечити рівновагу платіжного балансу;

оптимізувати механізми взаємозв’язку між попитом на національну та

іноземну валюту, що мають передбачати спрямування гривневих потоків


57

насамперед у реальний сектор економіки, вагомими важелями чого мають бути

інструменти фінансової політики;

оптимізувати процедуру валютних інтервенцій Національного банку

України – розклад, параметри інтервенцій. Це дозволило б підвищити прозорість

і передбачуваність операцій НБУ на валютному ринку, адже в цій ситуації НБУ

доречним було б відмовитися від дискримінаційного підходу і забезпечити всім

банкам рівний доступ до своїх інтервенцій.

Таким чином, можна стверджувати, що валютний ринок України в

сучасних умовах є недостатньо стабільним, але позитивною тенденцією є

здійснення валютної лібералізації. Адже лібералізація валютного законодавства

є довгоочікуваною і необхідною зміною в банківському регулюванні, метою якої

є встановлення режиму вільного руху капіталу.


1. Що відбувається на валютному ринку України. URL: https://biz.censor.net.ua

/resonance/3180791/scho_vdbuvatsya_na_valyutnomu_rinku_ukrani (дата звернення:

25.04.2020).

2. Валюта та валютний ринок. URL: https://dl.sumdu.edu.ua/e-pub/21643/ 225754/index.html

(дата звернення: 10.05.2020).

3. Офіційний сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ (дата звернення:

08.05.2020).

4. Павлова О.М. Сучасний стан валютного ринку України та проблеми його функціонування.

Електронний журнал «Ефективна економіка». 2013. № 5.

URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2046 (дата звернення: 07.05.2020).

5. Нацбанк: ситуація на валютному ринку покращилася. URL: https:// hromadske.ua/posts/u-

nacbanku-zafiksuvali-stabilizaciyu-na-valyutnomu-rinku (дата звернення: 26.04.2020).

https://dl.sumdu.edu.ua/e-pub/21643/%20225754/index.html

https://bank.gov.ua/

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2046


58

ACCOUNTING AND AUDITING

UDC 658.14/.17

Liudmyla Lakhtionova

PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Information and Communicative

Technologies of Business Education

National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Nataliia Muranova

Doctor of Pedagogy, Professor

Director of the Educational and Research Institute of Innovative Educational Technologies


Oleksandr Bugaiov

PhD (Engineering), Associate Professor of the Department of Information and Communicative

Technologies of Business Education


ASSESSING THE INFLUENCE OF RECEIVABLES AND PAYABLES ON

THE FINANCIAL POSITION OF THE RUSSIAN VENTURE COMPANY: A

UKRAINIAN METHODOLOGY OF ANALYSIS

Abstract. The article deals with assessment of the impact of receivables and payables

on the financial position of the Russian Venture Company using the latest achievements

of Ukrainian methods of financial analysis.

Keywords: receivables, payables, financial position.

Today’s Russia is a mega-state influencing the development of different national

economies. However, there is a decrease in its innovative positions now due to the lack

of financial resources in the innovation sphere. A possible way out of this situation is

the creation and effective use of venture capital structures in Russia. It is important to

study the financial position of venture capital companies according to their financial

statements. A special place in the study of the financial position of a company is

analysis of the ratio of its receivables and payables using modern Ukrainian financial

analysis techniques, hence the relevance of the chosen subject of research.


59

The aim of the article is to reveal the analysis of the ratio of receivables and

payables as exemplified by the Russian Venture Company (RVC) according to its

financial statements using the latest achievements of the Ukrainian methodology of

financial analysis.

Analysis of RVC’s receivables and payables was covered in previous publications

[1-6].

According to the RVC official website and the company’s annual financial report

we will present our method of analysis of the ratio of receivables and payables and

show the impact of this ratio on the financial position of the company [7].

Central to external financial analysis in the study of receivables and payables is the

Balance Sheet, as the main information base on the financial position of a company

supplemented by the Notes to the Balance Sheet and the Income Statement [7].

The main methods of analysis of the ratio of receivables and payables according to

the financial statement are: absolute and relative values, time series, comparison,

grouping, cost measurement, tabular, graphical, generalization.

In many scientific, educational, and methodological publications, receivables and

payables are studied according to the financial statements but separately from each

other using the standard scheme:

- assessment of the place of receivables in the total assets, assessment of the place

of receivables in the current assets, assessment of the dynamics of their composition,

assessment of the dynamics of their structure, analysis of their efficiency in terms of

turnover ratio and the duration of one turnover of the total current receivables and,

separately, commercial receivables (these indicators may also be called indicators of

quality and liquidity of receivables), generalization of the results obtained;

- assessment of the place of payables as part of the total sources of funding,

assessment of the place of payables as part of the current liabilities, assessment of the

dynamics of their composition, assessment of the dynamics of their structure, analysis

of their efficiency in terms of turnover ratio and the duration of one turnover of

payables, generalization of the results obtained.

However, analysis of the ratio of these types of liabilities and its impact on the

financial position of a company are not covered in them.


60

It is important to study the amount of receivables and payables in their relationship.

Large amounts of receivables and payables are the result of unauthorized redistribution

of a company’s current assets.

Large receivables are withdrawal of significant cash from the turnover (activity) of

the owner-company.

Large receivables are interest-free lending to other companies.

Large receivables are evidence of the causes of financial difficulties of the

company.

Large payables are evidence of difficulties with the company’s solvency.

Large payables are evidence of financial tension of the company.

To study this question, it is advisable to make a special analytical table (Table 1).

Table 1 Analysis of the ratio of RVC’s receivables and payables

Parameters

On

31.12.2016

On

31.12.2017

On

31.12.2018

Difference

(+,-)

between

31.12.2017

and

31.12.2016

between

31.12.2018

and

31.12.2017

Receivables 1 787 664 4 590 954 1 628 350 + 2 803 290 - 2 962 604

Payables 325 822 789 312 775 482 + 463 490 - 13 830

Аctive residue + 1 461 842 + 4 511 642 + 852 868 + 3 049 800 - 3 658 774

Passive residue

BALANCE 1 787 664 4 590 954 1 628 350 + 2 803 290 - 2 962 604

Receivables-

Payables Ratio

5,5

5,8

2,1

+ 0,3

- 3,7

Аctive residue: Receivables are greater than payables (R > P).

Passive residue: Payables are greater than receivables (P > R).

During 2017, RVC’s receivables increased by 2 803290 thousand rubles (156%),

i.e. 2,5 times; and during 2018 they decreased by 2 962 604 thousand rubles (65%), i.e.

almost 3 times.

During 2017, RVC’s payables increased by 463 490 thousand rubles (142%), i.e.

almost 2,5 times; and during 2018, on the contrary, they decreased by 13830 thousand

rubles (2%).


61

However, for two years the company had a surplus. In 2017, it increased in

dynamics by 3 049 800 thousand rubles, and in 2018 it decreased by 3 658 774

thousand rubles.

Today, among academic economists there is no single point of view concerning a

standard ratio of receivables and payables. A recommended sign of a company’s

satisfactory balance is the approximate value of the growth rate of its receivables and

payables.

To make analysis of the receivables-payables ratio fuller, it is recommended to

determine the latter as the ratio of the amount of receivables to the amount of payables.

This ratio shows the company's ability to settle with creditors through debtors. The

recommended value for the indicator should be equal to one.

As can be seen from Table 1, at the beginning of 2017 RVC had a quite high value

of this ratio – 5,5, at the end of the year it increased to 5,8, which is more than 5 times

higher than the recommended value. However, during 2018 it decreased and at its end

(January 1, 2019) reached 2,1, i.e. only twice the recommended value (Fig. 1).

Fig. 1. Dynamics of the Receivables-Payables Ratio of RVC

0

1

2

3

4

5

6

01.01.2017 01.01.2018 01.01.2019

5,5 5,8

2,1

0 0 0


62

This means that RVC improved its financial condition: it reduced the withdrawal

of its own funds from circulation and reduced interest-free lending to other companies.

Thus, the results of the study allow us to make the following conclusions:

- to carry out a full cycle of analysis of receivables and payables according to the

financial statements, it is necessary to study them not separately, but also in

conjunction;

- it is recommended to determine an active residue or passive residue and the

receivables-payables ratio;

- the recommended value of the receivables-payables ratio should be equal to one;

- during 2017-2018 RVC had an active residue and its receivables exceeded its

payables;

- in 2017, the receivables-payables ratio exceeded the recommended value more

than 5 times, and in 2018 it stabilized and reached the level of 2.1;

- in 2018, RVC improved its financial position by reducing the receivables-

payables ratio, reduced the withdrawal of its own funds from circulation and reduced

interest-free lending to other companies.

In analytical studies of receivables and payables, it is necessary to identify the

admissible (normal) debt, which arises as a result of contractual principles, and

inadmissible (unjustified) debt, which arises due to breach of contractual terms and

payment discipline. This will be a matter for future research in internal financial

analysis.

References:

1. Lakhtionova L, Muranova N, Bugaiov O. A general assessment of the Russian venture

company financing sources according to the balance sheet: the Ukrainian methods of analysis. Les

tendances actuelles de la mondialisation de la science mondiale: collection de papiers scientifiques

«ΛΌГOΣ» avec des matériaux de la conférence scientifique et pratique international (Vol. 1)

(р. 6 – 12). 3 avril, 2020, Monaco: Principauté de Monaco: Plateforme scientifique européenne.

2. Lakhtionova L, Muranova N., Bugaiov O. A general evaluation of the economic resources

of the Russian Venture Company according to the balance sheet: a Ukrainian methodology of


63

analysis. Challenges in Science of Nowadays: Proceedings of the 3rd International Scientific and

Practical Conference (p. 41 – 49). April 6-8, 2020, Washington, USA: EnDeavours Publisher.

3. Lakhtionova L., Muranova N., Bugaiov O. A general assessment of the receivables of the

Russian venture company according to its financial report: a Ukrainian methodology of analysis.

Integración de las ciencias fundamentales y aplicadas en elparadigma de la sociedad post-industrial:

Colección de documentos científicos «ΛΌГOΣ» con actas de la Conferencia Internacional Científica

y Práctica (Vol. 1) (р. 7 – 13). 24 de abril de 2020, Barcelona, España: Plataforma Europea de la

Ciencia.

4. Lakhtionova L, Muranova N., Bugaiov O. A general assessment of the debt capital of the

Russian venture company according to its financial statement: a Ukrainian methodology of analysis.

Innovative development of science and education: Abstracts of the 2nd International scientific and

practical conference (p. 487 – 493). April 26-28, 2020, Athens, Greece: ISGT Publishing House.

5. Lakhtionova L, Muranova N., Bugaiov O. An overall assessment of the current liabilities of

the Russian venture companyaccording to its financial statement: a Ukrainian methodology of

analysis. Modern science: problems and innovations: Abstracts of II International Scientific and

Practical Conference (p. 803 – 809). May 3-5, 2020, Stockholm, Sweden: SSPG Publish.

6. Lakhtionova L, Muranova N., Bugaiov O. An overall assessment of accounts payable of the

Russian venture company according to its financial statement: a Ukrainian method of analysis.

Science and Practice: Implementation to Modern Society: Proceedings of the 4 th International

Scientific and Practical Conference (р. 111 – 120). May 6-8, 2020, Manchester, Great Britain: Peal

Press Ltd.

7. Годовой отчет акционерного общества «Российская венчурная компания» за 2018 год

(Распоряжение Росимущества). № 401-р. (2019). Removed from https://www.rvc.ru/about/

disclosure/godovoy-otchet/Annual_report_2018.pdf.

https://www.rvc.ru/about/%20disclosure/godovoy-otchet/Annual_report_2018.pdf.

https://www.rvc.ru/about/%20disclosure/godovoy-otchet/Annual_report_2018.pdf.


64

UDC 658.5

Депотапчук Анастасія Володимирівна

магістрант факультету обліку і податкового менеджменту

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Україна

Самборська-Музичко Юлія Олександрівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку

в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Україна

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОЦІНКИ

БАНКРУТСТВА НА ПРИКЛАДІ АТ «ФАРМАК»

На сьогодні, в умовах пандемії, дуже актуальним є визначення ймовірності

банкрутства. Здійснення такого виду аналізу дає можливість визначити

стабільність компанії, можливість залучення інвестицій та/або спроможність

отримання кредиту. Крім того, аналітичне попередження про ймовірність

банкрутства стимулює менеджмент змінювати стратегію або приймати зовсім

нові рішення щодо компанії. Досить популярним є рішення власників щодо

зміни менеджменту на антикризових управлінців, у випадку коли компанія

знаходиться на межі банкрутства досить тривалий час за результатами

аналітичних досліджень. Оцінка ймовірності банкрутства зовсім не означає, що

вона проводиться тільки коли спостерігаються проблеми у підприємства, або ж

коли спостерігається явна неплатоспроможність підприємства, на мою думку,

такий аналіз варто проводити час від часу, що дасть змогу вчасно попереджувати

фактори, які в майбутньому створюють умови для настання банкрутства.

Даний аналіз проводиться на основі Балансу та Звіту про фінансові

результати, та виділяють такі моделі оцінки банкрутства: Двофакторна модель

Е. Альтмана, П’ятифакторна модель Альтмана (1968 та 1985 років), модель

Таффлера і Г. Тішоу, модель Романа Ліса, модель Чессера, універсальна

дискримінантна функція, модель Флумера, модель Сайфуліна та Кадикова,

модель Спрінгейта, модель Давидової-Бєлікова, показник платоспроможно сті

Конана і Гольдера (табл. 1).


65

Таблиця 1.

Систематизація моделей оцінки банкрутства

Модель Окремі фактори, включені в

модель Розрахункова формула

1 2 3

Двофакторна

модель Е.

Альтмана

𝑘1– коефіцієнт поточної ліквідності;

𝑘2– відношення позичкових коштів до

пасивів

𝑍 = −0.3877 − 1.0736 ×𝑘1 + 0.0579 × 𝑘2

П’ятифакторна

модель Альтмана

(1968 рік)

𝑘1– співвідношення оборотного капіталу

до валюти балансу;

𝑘2– співвідношення нерозподіленого

прибутку до валюти балансу;

𝑘3– співвідношення валового прибутку до

валюти балансу;

𝑘4– співвідношення вартості власного

капіталу до вартості всіх зобов’язань;

𝑘5– співвідношення доходу від реалізації

до валюти балансу.

𝑍 = 1.2 × 𝑘1 + 1.4 × 𝑘2 +3.3 × 𝑘3 + 0.6 × 𝑘4 + 1.0 ×𝑘5

П’ятифакторна

модель Альтмана

(1985 рік)


до валюти балансу;


прибутку до валюти балансу;

𝑘3– співвідношення валового прибутку до

валюти балансу;

𝑘4– співвідношення вартості власного

капіталу до вартості всіх зобов’язань;

𝑘5– співвідношення доходу від реалізації

до валюти балансу.

𝑍 = 0.717 × 𝑘1 + 0.847 ×𝑘2 + 3.107 × 𝑘3 + 0.420 ×𝑘4 + 0.998 × 𝑘5

Модель Таффлера і

Г. Тішоу

𝑘1– співвідношення прибутку від

реалізації продукції до короткострокових

зобов'язань;

𝑘2– співвідношення оборотних активів до

суми зобов’язань;

𝑘3– співвідношення короткострокових

зобов'язань до всіх активів;

𝑘4– співвідношення власного капіталу до

позичкового капіталу.

𝑌 = 0.53 × 𝑘1 + 0.13 ×𝑘2 + 0.18 × 𝑘3 + 0.16 × 𝑘4

Модель Романа

Ліса


до всіх активів;

𝑘2– співвідношення прибутку від

реалізації до всіх активів;


прибутку до всіх активів;

𝑘4– співвідношення власного капіталу до

позичкового капіталу.

𝑍 = 0.063 × 𝑘1 + 0.092 ×𝑘2 + 0.057 × 𝑘3 + 0.001 ×𝑘4

Важливо, що не кожну з зазначених моделей можна використовувати для

всіх компаній, адже їх переваги та недоліки формують перелік причин, що


66

унеможливлюють їх цілковиту універсальність. Серед ключових переваг та

недоліків можна визначити:

1. В двофакторній моделі Е. Альтмана, перевагами є простота розрахунків

так як наявні лише два фактори, але наявність лише двох факторів, формує і

недолік, адже дана модель не забезпечує об’єктивної оцінки фінансового стану

підприємства, а тому можна отримати значні відхилення розрахункових

показників від реальної ситуації.

2. Щодо п’ятифакторної моделі Е. Альтмана, то окрім простоти

розрахунків, перевагою є те що наявна послідовність дослідження, а ось

недоліком те що дану модель можна застосовувати лише відносно великих

підприємств, а також даний метод не враховує коливання курсів акцій.

3. Модель Таффлера і Тісшоу також є простою в розрахунку, що і є її

перевагою, а ось недоліком є те що дану модель рекомендовано застосовувати

лише відносно тих підприємств, що котируюсь свої акції на фондових біржах.

4. Щодо моделі Романа Ліса, то її перевагою як і інших моделей є відносна

простота розрахунку, а ось недоліком є те, що дана модель не пристосована до

українських підприємств, так як вона була розроблена для Великобританії та з

урахуванням західного розвитку.

Розрахунок ймовірності банкрутства за згаданими моделями для

українського підприємства АТ «Фармак» дало наступні результати (табл. 2).

Таблиця 2.

Розрахунок оцінки ймовірності банкрутства АТ «Фармак» на 2019 рік

Модель Результат

розрахунку Інтерпретація результату

1 2 3

Двофакторна модель Е.

Альтмана

Z= -3,96

Z < 0 ⸺ підприємству, ймовірно,

банкрутство не загрожує

П’ятифакторна модель

Альтмана (1968) Z= 4,53

Z > 2,9 ⸺ рівень імовірності

банкрутства дуже низький

П’ятифакторна модель

Альтмана (1985) Z= 3,58

Z > 2,9 ⸺ рівень імовірності

банкрутства дуже низький

Модель Таффлера і

Г. Тішоу Y= 1,05

Y > 0,3 ⸺ ризик банкрутства дуже

малий

Модель Романа Ліса Z= 0,043 Z > 0,037 ⸺ ризик банкрутства

мінімальний.


67

Отже, можна сказати що ймовірність банкрутства АТ «Фармак» є дуже

низькою, за всіма моделями оцінки, тобто підприємство є фінансово стійким. На

сьогодні існує дуже багато методик оцінки ймовірності банкрутства, які мають

як свої переваги так і свої недоліки, а отже не можливо виділити однієї

конкретної методики, яка б цілком точно оцінила ймовірність банкрутства,

тобто, для того щоб отримати більш розгорнуті результати оцінки, такий аналіз

необхідно виконувати за допомогою декількох моделей оцінки банкрутства,

враховуючи при цьому специфіку та особливості аналізованої компанії.

Стосовно АТ «Фармак», можна сказати що ймовірність банкрутства для нього є

дуже низькою, за всіма моделями оцінки, тобто підприємство є фінансово

стійким, що підтверджується й іншими показниками ефективності

функціонування суб’єкта господарювання.


1. З процедур банкрутства : Кодекс України від 18.10.2018 р. № 2597-VIII:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19

2. Прохорова Ю.В. Антикризове фінансове управління підприємством: дис. на здобуття

наук. ступ. канд.. екон. наук 08.00.04 “Економіка та управління підприємствами”

Ю.В. Прохорова. – К., 2008. – 216 с


68

PEDAGOGY AND EDUCATION

UDC 004:37.01

Mykhailiuk Iryna

Ph.D, Associate Professor of the Applied Math Department,

Ivano-Frankivsk National University Oil and Gas, Ukraine

Vavryk Tetiana,

Teaching Fellow of the Applied Math Department,

Ivano-Frankivsk National University Oil and Gas, Ukraine

Tsareva Oleksandra,

Teaching Fellow of the Applied Math Department,

Ivano-Frankivsk National University Oil and Gas, , Ukraine

LEVELS OF MASTERING THE MATERIAL IN INTERACTIVE

COMPUTER COURSES

In the current situation, the construction of ICC (Interactive Computer Courses), as

a tool that helps the teacher and complements his work, is relevant. Students have the

opportunity to learn at their own pace by having access to such training courses. In

particular, they are able to perform tasks according to the instructions given in the

training material, and not according to the instructions of the teacher. In this way, not

only the learning goal is achieved, but also critical thinking is formed, creative qualities

are developed, knowledge and skills in the conditions of distance learning are formed.

Our task was aimed at teaching material selection, structuring content for

compliance with their didactic purpose and provide quality study subject area students

of higher technical educational institutions

Based on the literature [1-5], it was concluded that it is necessary to select tasks to

fill the content of the ICC, taking into account the following factors. :

a) individual tasks should be subordinated to the solution of a complex problem;

b) tasks should be aimed at consolidating the full range of knowledge and skills in

search and creative nature;


69

c) tasks for control should be multilevel and should correspond to the students’

achievements;

d) tasks should be aimed at developing skills of a practical nature;

e) tasks should correspond to the skills and abilities of students, as well as should

promote the development of new skills and abilities according to algorithmic

instructions for performing the necessary actions.

Improving the effectiveness of the educational process is observed only when

implementing an individual approach [1]. Therefore, the provisions on the

implementation of an individual approach to the levels of complexity are among the

main provisions for the selection of didactic material for the ICC. Such multilevel tasks

were tested in the educational process of IFNTUNG during the study of the course

"Computer Science" for first-year students of technical specialties. The direction of the

selection of tasks was determined by the principle of their compliance with the

specifics of technical universities.

Therefore, the tasks that meet the requirements of modern psychology and

pedagogy were chosen as the principles of selection of didactic material for the ICC.

They combine independent work with other teaching methods in the process of their

implementation. They have a multi-level character for control of educational students’

achievements.

In the developed ICC, all levels of learning material (taking into account the

structure of students’ cognitive activity [2]) are implemented through work with

training exercises:

● at the first level (algorithmic activity) the student receives portions of

educational material in the form of questions with the specified answer and the

feedback block "Why?". So the student gets an explanation of why such an answer is

specific in this situation;

● at the second level (reproductive action) the student receives portions of

educational material in the form of questions with the offered options of the answer

from which he should choose one correct;


70

● at the third level (productive activity) the student is offered to solve problems of

different levels of complexity;

● at the fourth level (productive action) the student is offered to formulate

independently conditions of tasks within the limits of the given section of a training

course from subject area.

Thus, the described principle of level mastering of educational material

presupposes necessity of independent completion of formation of the certain system of

knowledge by the student. This should encourage him to actively and consciously

comprehend the mental schemes and rules according to which he acts.

References:

1. Pidlasyj I.P. Pedagogika: 100 pytan' – 100 vidpovidej: navch. posibnyk dlja vuziv / I. P. Pidlasyj.

– M.: VLADOS–pres, 2004. – 365 s.

2. Pedagogika i psyhologija profesijnoi' osvity: rezul'taty doslidzhen' i perspektyvy: Zb. nauk. prac'

/ Za red. I.Ja. Zjazjuna ta N.G. Nykalo. – K., 2003. – 680 s.

3. Stepko M.F. Vyshha osvita Ukrai'ny i Bolons'kyj proces: Navch. posibnyk / M.F. Stepko,

Ja.Ja. Boljubash, V.D. Shynkaruk ta in.; za red. V.G. Kremenja. – Ternopil': Navch. knyga –

Bogdan, 2004. – 384 s.

4. Leont'ev A.N. Dejatel'nost', soznanye, lichnost'.– M., 1985. – 304 s.

5. Gegel' G. Tvory. – M., 1946. - T. VII. – S. 82.


71

UDC 378.091.3 - 051:373.3

Inesa Sheremet

Candidate of Pedagogical Sciences

Associate Professor of the Department of medicobiological and valeologic fundamentals

of life and health protection

National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine

Kateryna Vasylenko

Assistant of the Department of medicobiological and valeologic fundamentals

of life and health protection


Dmytro Ilchenko

Master’s student «Secondary education (Human Health)»


PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF ADOLESCENT CHILDREN

WITH STRESSFUL LOAD WHO LIVED IN THE AREAS,

CLOSE TO COMBAT ZONE

Abstract. Based on the study of specialized literature and expert assessments were

found leading traumatic factors, affecting human mental health, established criteria

for assessing the level of traumatic influence on the mental health of adolescent

children with stressful load from living in the areas close to the combat zone. Research

methods – analysis, comparison and generalization of literature on a specific issue, a

system-structural analysis of regulatory documents on the organization of

rehabilitation activities with adolescent children, observations, psychological

diagnostic methods, quantitative and qualitative analysis of experimental data to

identify the reliability of differences in experimental indicators before and after the

forming experiment. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first

time, studies of the theoretical and methodological aspects of the psychological

rehabilitation of adolescent children with stressful load from living in the areas close

to the combat zone were carried out. The practical significance of the research results


72

lies in the fact that the obtained data can be used as a basis for the development of

rehabilitation programs in the educational environment.

Key words: psychological rehabilitation; adolescent children; stressful load; areas

close to the combat zone; traumatic factors; mental health; post-traumatic stress

disorder (PTSD)..

The study conducted with adolescent children who lived in the areas close to the

combat zone, aimed at confirming or refuting the hypothesis: the author's rehabilitation

program reduces the effects of traumatic events of adolescent children who lived in the

areas close to the combat zone.

The analysis of the scientific literature has shown that the issue of psychological

rehabilitation of adolescent children with stressful load from living in the areas close

to the combat zone, remains insufficiently researched: there is no well-established

methodological system to maintain this process (De Young A. C., Kenardy J. A. and

Cobham V. E., 2011).

In accordance with the objectives of the study we considered the basic concepts

– “stress”, “stressor”, “stress factors”, “psychotrauma”, “rehabilitation”. Studies

indicate the type of stressor (acute or chronic) and individual characteristics such as

age and physical health prior to the onset of the stressor (Білик В., Василенко К.,

Руднєва В., 2020). They can be combined to determine the effect of stress on an

individual. Personal characteristics of the individual (e.g., level of neuroticism),

genetics, and childhood experiences with major stressors and traumas can also dictate

their response to stressors.

Chronic stress and lack of resources to overcome it, available or used by the

individual, can often lead to the development of psychological problems such as

delirium, depression and anxiety (Василенко К., 2019). These are stress factors may

not be as intense as acute stress, such as a natural disaster or a major accident, but they

retain their impact for a longer period of time (Klymchuk, V. Gorbunova, V., 2017).

These types of stressors tend to have more adverse effects on health as they are

persistent and therefore require a daily physiological response of the body

(Matviienko O., 2020).

Also, today's military conflicts happen in places of permanent residence of

people, and these conflicts have an extremely severe impact on children (Perrin

S., Meiser-Stedman R., Smith, P., 2005). Heavy shellings and destruction in the war


73

create a humanitarian crisis that lacks adequate food, clean water, and medicines. The

effects of war can have a major impact on children's health over the coming years.

Traumatic events can have a profound and lasting impact on the emotional, cognitive,

behavioral, and physiological functioning of the individual, and especially on the

personality of the adolescent child (Sheremet I., Vasylenko K., 2019). Depending on

the circumstances, the psychosocial impact of natural disasters can range from mild

stress response to problems such as anxiety, depression, drug addiction, and post-

traumatic stress disorder (PTSD).

Diagnosis of the mental state of the child, should consider in detail the features

that are signs of the most common disorders, resulting from living in the areas, close

to combat zone:

• general health state;

• the impact of traumatic events;

• depressive state;

• susceptibility to suicide;

• PTSD availability;

To diagnose and monitor these features, you should use those techniques that

have proven themselves in practice, namely:

• “Client's Health Questionnaire (PATIENT HEALTH QUESTIONNAIRE –

PHQ-9)”;

• “Modified Scale of Impact of Traumatic Event on Children (CRIES-8)”;

• “Semi-structured interview for assessment of traumatic experiences of

children”;

• “PTSD Self- Assessment Scale (PCL-M)”;

• Beck Depression Assessment Questionnaire (BDI);

• Aggressiveness Questionnaire (A. Bass-M. Perry);

The study, conducted with adolescent children who lived in the areas, close to

the combat zone, has the following structure:

Hypothesis of the study: the author's rehabilitation program reduces the

impact of traumatic events on adolescent children who lived in the areas, close to

the combat zone.

Surveyed: 40 people (16 men and 24 women, mean age 14 years)

participated in the study. All respondents have lived and studied in the same

territory in recent years. All participants were divided into two groups by a factor


74

“Experimental effect”: the experimental group (N = 20) – receiving experimental

influence and control group (N = 20) –not receiving.

Materials: Diagnostic techniques (“Self-assessment of mental state: well-

being, general activity, mood (WAM)” technique, Modified scale for assessing

the impact of a traumatic event on children (CRIES-8)), Beck depression

questionnaire to assess depression levels (Beck depression inventory – BDI), an

author’s rehabilitation program;

Technical means: printed diagnostic programs, A4 paper, colored pencils.

Analysis of randomized results showed:

positive change of EG indicators by the method of “WAM”, immediately

after the experimental impact on 5-9%, relative to the indicators of initial

diagnostics;

positive change of EG indicators by the method of “WAM”, 7 days after

the experimental effect by 2-3%, relative to the indicators of initial diagnosis;

negative change of EG indicators by the methods “CRIES-8” and “BDI”,

7 days after the experimental impact, by 2-3%, relative to the indicators of initial

diagnosis;

positive change in CG indicators by the “WAM” method, 7 days after the

experimental effect of 0.6-3%, relative to the indicators of initial diagnosis;

low positive change of EG indices by “CRIES-8: and “BDI” methods, 7

days after the experimental impact, within 0.8%, relative to the initial diagnostics

indicators;

Based on the data obtained, we can conclude that the experimental impact had

an increase in the limit of 9% results by the method of “WAM” immediately after the

rehabilitation program, which subsequently decreased to 3%, which, in general, may

mean the absence of consolidation of the impact of the author's rehabilitation programs

for one week.

In general, the control phase of the forming experiment revealed the positive

dynamics of psychological rehabilitation of adolescent children of control and

experimental groups.

At the end of the experiment it was found that the difference in the results was

statistically significant (at the end of the experiment), i.e. (49,056> 11,345> 7,815;

46,850> 11,345> 7,815; 65,145> 11,345> 7,815; 62,460> 11,345> 7,815; 40,536>

11,345> 7,815; > 11,345> 7,815).


75

That is, the hypothesis of the study is confirmed.

Also, the scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time,

studies of the theoretical and methodological aspects of the psychological rehabilitation

of adolescent children with stressful load from living in the areas close to the combat

zone were carried out.

The practical significance of the research results lies in the fact that the obtained

data can be used as a basis for the development of rehabilitation programs in the

educational environment.

References:

1. De Young A. C., Kenardy J. A. and Cobham V. E. Diagnosis of Posttraumatic Stress Disorder

in Preschool Children. Journal of Clinical Child and Adolescent Psychology – 2011. 40(3): 375-

384.

2. Білик В., Василенко К., Руднєва В. Теоретико-практичні аспекти впливу гіподинамії на

фізичну працездатність студентів педагогічних закладів вищої освіти. Proceedings of the

3rd International Scientific and Practical Conference «International forum: problems and

scientific solutions» (April 26-28, 2020). Melbourne, Australia: CSIRO Publishing House, 2020.

P. 75-84.

3. Василенко К. Дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів:

структурні компоненти. Освітній простір України. 2019. T. 16. С. 56-62.

4. Klymchuk, V. Gorbunova, V. (2017). Prevalence of the PTSD Symptoms among Ukrainian

Children: a Brief Report on the Research Findings. Problemy politychnoi psykholohii, 6 (20),

162-170.

5. Matviienko O. Psychological features of preschooler as a subject of educational activity.

Research and Innovation: Collection of scientific articles. Yunona Publishing, New York, USA,

2020. - P. 185-190.

6. Perrin S., Meiser-Stedman R., Smith, P. (2005) The Children’s Revised Impact of Event Scale

(CRIES): Validity as a screening instrument for PTSD. Behavioural and Cognitive

Psychotherapy, 33 (4), 487-498.

7. Sheremet I., Vasylenko K. The model of training of the future teachers for prevention of pupils’

vision disorders. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society: Proceedings of

the XI International Scientific and Practical Conference, March 22, 2019. Warsaw: RS Global

Sp. O., 2019. P. 29-34.


76

UDK 355(477)

Yerhidzei Kseniia

Applicant, the head of the research laboratory

Ivan Chernyakhovsky National Defence University of Kyiv, Ukraine

CHARACTERISTICS OF THE PEDAGOGICAL MODELLING OF THE

MYLITARY LYCEUM STUDENTS’ PROFESSIONAL

MILITARY ORIENTATION

The capacity of the students of military secondary education institutions for

entering a higher military education institution and further military service in the

Armed Forces of Ukraine is an important criterion for assessing the quality of their

training in military lyceums, as well as one of the main results of their preparation for

the future specific professional activity. This requires a purposeful professional

military orientation of the students of military secondary education institutions.

An important pedagogical tool for purposeful professional military orientation of

lyceum students in a secondary education institution of military profile is pedagogical

modelling.

The analysis and generalisation of the research results show that the modelling

process involves the indirect study of pedagogical objects and phenomena by creating

appropriate additional objects – models, and its results should become the basis for

forecasting pedagogical processes and phenomena that happen in the object, that is in

the original, and according to this, it is possible to emphasise the correspondence of

the proposed object (phenomenon) model to the pedagogical process – the formation

of the professional military orientation of the students of military secondary education

institutions towards entering a higher military education institution (HMEI).

The generalisation of the results of psychological and pedagogical research has

led to the conclusion that modelling is an integral part of modern research. It is used

for the optimisation of the educational process planning system, the rational


77

organisation of the educational process, the improvement of the system of teaching

forms and methods, the introduction of author's methods of formation of pedagogical

phenomena, the prognosis of the changes in the educational system etc. In academic

literature, a model is seen as an auxiliary object that is selected or transformed for

cognitive purposes and provides new information about the main object. The forms of

modelling are quite diverse and depend on the models and the sphere of their

application (Novikov, 2010:84). According to V. Yahupov, “a model (from the Latin

modulus – a measure, benchmark, example) of the educational process is a reference

idea of teaching, its construction in the conditions of specific educational institutions.

It determines the goals, foundations for the organisation and conduct of the educational

process” (Yahupov, 2002:227).

In pedagogics, a “model” is a system of objects or signs that reproduces certain

essential properties of the original system, while “modelling” is a material or mental

imitation of a particular pedagogical system through the creation of special analogues

– models that reproduce the principles of its organization and functioning.

The process of the construction of the pedagogical model of the lyceum students’

professional military orientation towards entering an HMEI contains an element of

uncertainty both in the results of their professional training and in the procedural part

– the forms, methods, technologies and tools. For this reason, we develop a subject-

activity model with the professional military orientation as the expected result. At the

same time, this model is dynamic, as we take into account the requirements of the

uncertainty principle for the study of pedagogical phenomena and processes. It includes

both the model of the pedagogical phenomenon structure and the model of the

functioning of the system of their professional military orientation.

The methodological requirements of the system, competence and subject-activity

approaches to pedagogical modelling make it possible to determine the logic of

modelling in the following sequence:


78

- putting forward a leading experimental idea, formulating assumptions about the

expected experimental results;

- the choice of the main directions of the studied experimental phenomenon

modelling based on the analysis of previous educational models and taking into account

their main positive and perspective aspects, or of the subject of modelling; according

to I. Osadchyj, it is a part of the object of modelling, its separate quality (property) or

set of qualities (properties) which is (are) scientifically distinguished while

systematically describing (explaining, designing) a real object. That is why the object

can have many scientifically sound models of different levels of compliance,

completeness and systematisation etc (Osadchyj, 2016);

- building a model in accordance with the leading ideas and principles of modern

methodological approaches to the training of future professionals: the competence

(Yahupov, 2013; Yahupov, 2012) and subject-activity ones;

- structuring of the lyceum students’ capacity for the future military service,

which is the main core of the model;

- determining the components of the lyceum students’ capacity for the future

military service and the main criteria for the assessment of their formation;

- implementing the basic pedagogical conditions for the formation of the lyceum

students’ capacity for the future military service with constant and systematic

diagnostics, the analysis and adjustment of the modelled pedagogical process.

Based on the generalisation of the modelling results in pedagogics, the following

classes of pedagogical models can be distinguished: values, systems, process and

result. We believe that, from a practical perspective, all classes of models, which are

usually used in unity, are of interest to our research.

Thus, modelling in professional pedagogy is an independent concept in the

system of its research methods. At the same time, this concept has its specific features

that reflect the peculiarities of pedagogical phenomena being modelled, open in terms


79

of form and content as well as in terms of the implementation methods and

technologies.

References:

1. Novikov, A. M. (2010). Metodologiya nauchnogo issledovaniya [Methodology of

scientific research]. Moskva: Librokom, 280 p. (in Russian)

2. Osadchyj, I. H. (2016). Pedahohichne modelyuvannya: shcho vazhlyvo znaty

pedahohu? [Educational modeling: what is important for a teacher to know?]

electronic journal, no. 1 (28). Retrieved from: https://www.narodnaosvita.kiev.ua

/?page_id=3969 (accessed 4 May 2020).

3. Yahupov, V. V. (2013). Metodolohycheskye trebovanyya kompetentnostnoho

podkhoda v professyonalʹnom obrazovanyy [Methodological requirements of

competence approach in vocational education]. Vishcha osvity Ukrainy:

teoretichniy i naukovo-metodychniy chasopis, no. 1., Kyiv, pp. 82-85.

(in Ukrainian).

4. Yahupov, V. V. (2002). Pedahohika [Pedagogic]. Kyiv: Lybid, 560 p.

(in Ukrainian).

5. Yahupov, V. V. (2012). Razvitie klyuchevikh kompetentnostey u vypusknikov

professyonal’no-tekhnycheskykh uchebnykh zavedeniy kak neobkhodymoe

uslovye uspeshnoho formyrovanyya ykh professyonal’noy kompetentnosti

[Development of key competences of graduates of vocational schools as a

necessary condition for the successful formation of their professional

competence]. Kreativna pedahohika: Nauk.-metod. zhurnal no. 6. Kyiv:

Akademiya mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreativnoyi pedahohiki,

pp. 122-128. (in Ukrainian).

https://www.narodnaosvita.kiev.ua/


80

UDC 004.7

Джамалдинова Шахло Облобердиевна

ORCID.ID: 0000-0001-6699-3752

Стажёр исследователь

Самаркандский государственный университет

Кучкарова Ойша Олтибаевна

преподаватель кафедры педагогики, психологии, русского и узбекского языков

Самаркандский Государственный медицинский институт

РОЛЬ СОЦИАЛЬНЫХ МЕДИА В ФОРМИРОВАНИИ

ЭМОЦИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ МОЛОДЁЖИ

Аннотация. В статье рассматриваются актуальные проблемы влияния

социальных медиа на поведение, интеллектуальное развитие молодого

поколения, на эмоциональное состояние, социальное положение, а также

психологию личности. Цель статьи – показать определенную роль социальных

медиа в формировании эмоционального развития молодёжи.

Ключевые слова: социальные медиа, социальные сети, молодёжь,

подрастающее поколение, интернет, коммуникация.

Социальные медиа (англ. social media) это термин, обозначающий

многочисленные технологии, которые позволяют мгновенно общаться с людьми

в социальных сетях, обновлять статус, обмениваться, скачивать, передавать

информацию [1].

К социальным медиа относятся:

Социальные сети. Под социальными сетями понимается «программное

обеспечение, которое позволяет отдельным лицам и сообществам собираться,

общаться, делиться, а в некоторых случаях сотрудничать или играть» [2]. На

текущий момент больше всего пользователей насчитывается в Facebook, Twitter,

LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, ВКонтакте, ClassMates и др.

https://orcid.org/0000-0001-6699-3752

https://www.pinterest.com/

https://plus.google.com/

https://www.tumblr.com/

http://instagram.com/

http://vk.com/

http://www.classmates.com/


81

Блоги (англ. blog, от web log — интернет-журнал событий, интернет-

дневник, онлайн-дневник) — веб-сайт, основное содержимое которого —

регулярно добавляемые человеком записи, содержащие текст, изображения

или мультимедиа [3].

Интернет-форум или доска объявлений, представляет собой онлайн

обсуждение сайт, где люди могут проводить беседы в виде опубликованных

сообщений [4].

Сайты знакомств - самые популярный инструмент для знакомств и

общения в Интернете. Особенность в том, что профиль составляется по заранее

продуманному и удобному шаблону. Онлайн-знакомства (Online dating, с англ. -

«онлайн-свидания», «онлайн-дейтинг» или «онлайн-знакомства») - знакомства

и свидания по интернету, с использованием специализированных сервисов

интернет-знакомств, для коммуникации и создания отношений в независимости

от местоположения и языковой группы [5].

Ви́ки (англ. wiki) — веб-сайт, содержимое которого пользователи могут

самостоятельно изменять с помощью инструментов, предоставляемых самим

сайтом. Форматирование текста и вставка различных объектов в текст

производится с использованием вики-разметки, на базе этих принципов

построена Википедия [6].

Видеохо́стинг — веб-сервис, позволяющий загружать и просматривать

видео в браузере, например через специальный проигрыватель.

Социальные закладки представляет собой интернет-сервис, который

позволяет пользователям добавлять, аннотировать, редактировать и

обмениваться закладками из веб-документов [7].

На сегодняшний день, на Земле проживает около 7.78 миллиарда человек.

[8]. Из 7,78 миллиарда людей на планете более трёх миллиардов – молодые люди

и девушки младше 25 лет. Это 42 процента населения планеты. Около 1,2

миллиарда из них – от 10 до 19 лет. Важным этапом в жизни человека является

подростковый возраст. Именно в этом возрасте люди становятся более

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B1-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B0

https://en.wikipedia.org/wiki/Online

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%8B_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B1-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F

https://en.wikipedia.org/wiki/Internet_bookmark

https://en.wikipedia.org/wiki/Web_document


82

независимыми, учатся как вести себя с окружающими, развивают социальные

навыки.

Ежегодное использование социальных медиа молодежью продолжает расти

во всём мире. Молодёжь почти в каждой стране использует социальные сети,

чтобы поддерживать постоянный контакт со своими друзьями.

Существует несколько способов, с помощью которых люди сохраняют связь

друг с другом, включая социальные сети. Исследования с учащимися колледжей

показывают, что самой большой причиной использования социальных сетей

является социальная потребность [9].

Социальное общение поддерживается в основном через Интернет

(социальные сети, такие как Facebook сайты обновления статуса, такие

как Twitteк, и сайты обмена мультимедиа, такие как Instagram) и через

современные сотовые телефоны (в форме обмена текстовыми сообщениями и

мгновенного обмена фотографиями).

В 2013 году был проведён национальный опрос 5436 канадских учащихся с

4 по 11 классы для составления графика использования современных технологий

среди молодёжи [10]. Авторы обнаружили, что молодежь больше, чем когда-

либо, привязана к своим портативным электронным устройствам. Например,

39% учащихся сообщили, что спят со своими мобильными телефонами. Такие

выводы подразумевают, что молодежь подключена к своим электронным

устройствам и, в свою очередь, к своим социальным отношениям практически

24 часа в сутки. В ходе обследования сообщалось, что основным средством

доступа к интернету являются сотовые телефоны. Опрос показал, что 24%

учеников в четвертом классе владеют сотовыми телефонами, а к 11 классу это

число увеличивается до 85%. Эти данные свидетельствуют о почти

повсеместном использовании электронных устройств среди подрастающего

поколения.


83

Социальные медиа играют большую роль в формировании личности,

позволяя молодым пользователям экспериментировать с различным поведением

и стилями взаимодействия с окружающими.

Недавние результаты показали, что творческое использование социальных

сетей (например, домашнее видео, обмен художественными работами,

встречаются редко (4-9%) и что социальные сети стали использоваться для

общения с друзьями и развлечения (например, онлайн-игр) 59%. Кроме того,

многие подростки передают друг другу негативную информацию (например,

сцены насилия, издевательства) 52%. Стоит упомянуть еще одно негативное

влияние социальных медиа – интернет зависимость (интернет-аддикция) – это

психическое расстройство, которое характеризуется навязчивой склонностью к

использованию интернета, проведению длительного времени в сети [11].

Последствия негативного влияния социальных медиа у молодёжи могут

выражаться в следующих признаках: проводить много времени за компьютером,

отказываясь от живого общения и активного образа жизни; терять интерес к

происходящим вокруг событиям; нарушение сна, аппетита, а также

возникновения нестабильной эмоциональности, раздражения, гнева по

отношению к окружающим, психоэмоциональное напряжение.

Выдающийся теоретик по межличностным отношениям [12], считает, что

подростковый возраст является критическим временем для развития личности

человека. Это период, когда молодёжь стремится развивать свою

самостоятельность, навыки самопрезентации, самораскрытия. Именно в этот

период молодёжь чаще, чем взрослые добавляют в «друзья», людей которых не

знают. Это свидетельствует о том, что молодое поколение более небрежно

относится к тому, как надо общаться в Интернете.

Следует отметить и положительные стороны взаимодействия молодёжи в

социальных сетях, это расширение социальных контактов, большое общение

между сверстниками, независимость и коммуникация, а также чувство

эмоциональной связи с другими людьми. Кроме того, была сформулирована


84

«гипотеза о повышении самораскрытии в Интернете», которая утверждает, что

благодаря общению между людьми через социальные сети у подростков

наблюдается уверенность в себе.

Кроме того, подростки мотивированы использовать онлайн общение для

поддержки своих отношений, которые могут улучшить их эмоциональное

состояние, испытать облегчение после разговора со сверстниками. Помимо

этого, не следует забывать и о потенциальных образовательных преимуществах

социальных медиа в учебном процессе для сбора и обмена информацией,

получения знаний о мире, культуре…

Как же помочь подрастающему поколению правильно пользоваться

Интернетом. В первую очередь, надо правильно объяснить ребёнку, что

интернет не только игры и пустые разговоры в социальных сетях, а также

безграничный образовательный ресурс для получения новых знаний.

Необходимо также занять ребёнка в свободное от учёбы время. Нередко,

родители занятые собственными делами, провоцируют своего ребёнка искать

общение в социальных сетях. Нужно больше общаться, разделять его интересы,

быть в курсе всех событий в его жизни и окружении, поинтересоваться какое

занятие ему интересно, чем бы он хотел заниматься. Также занятия физическими

упражнениями, совместное посещение интересных мест, поездки на природу,

экскурсии по историческим местам, путешествия, знакомство с новыми людьми,

новые впечатления могут повлиять на пересмотр жизненых взглядов.

Таким образом, использование социальных медиа становится все более

распространённым, среди учащихся начиная с 4 класса по 11 классы.

Подростковый возраст - это период развития, когда социальные медиа,

скорее всего, будут использоваться, и подростки будут менее подвержены

контролю при использовании онлайн-ресурсов, что подвергает их большему

риску дезадаптации, чем другие возрастные группы. Социальных медиа в

основном используются в качестве средства для общения молодых людей с

социальными целями и предоставления им широкого спектра информации,


85

которая доступна для них практически все время. Молодые люди при

использовании социальных сетей будут испытывать как положительные

(например, возможности для социальных контактов), так и отрицательные

(например, киберзапугивание) эффекты. Учитывая важную роль социальных

медиа в жизни молодого поколения, а также риски и выгоды, связанные с

использованием социальных сетей, крайне важно продолжать исследовать

способы, как предостеречь молодёжь от негативного, как научить правильно

пользоваться сайтами социальных сетей.

Ссылки и литература:

1. Wood, M.A., Bukowski, W.M. & Lis, E. The Digital Self: How Social Media Serves as a Setting

that Shapes Youth’s Emotional Experiences. Adolescent Res Rev 1, 163–173 (2016).

2. Social media is here to stay... now what? Microsoft Research Tech Fest. D Boyd -

2009 - Redmond, Washington

3. Blood, Rebecca (September 7, 2000). "Weblogs: A History And Perspective"

4. https://forum.vbulletin.com/

5. https://ru.wikipedia.org/wiki/

6. Шестаков В. К. Статья. — Научно-технический вестник. — Статья 1 (77) —

Январь-февраль 2012. — УДК 004.738.52

7. Noll, Michael G.; Meinel, Christoph (2007). Web Search Personalization Via Social

Bookmarking and Tagging. Lecture Notes in Computer Science.

8. https://countrymeters.info/ru/World

9. Wang, Z., Tchernev, J. M., & Solloway, T. (2012). A dynamic longitudinal examination of social

media use, needs, and gratifications among college students. Computers in

Human Behavior, 28(5), 1829–1839. doi:10.1016/j.chb.2012.05.001.

10. Steeves, V. (2014). Young Canadians in a wired world, phase III: Life online. Ottawa:

MediaSmarts.

11. Лотякова А.М. Феномен интернет-зависимости у подростков // Гуманитарные научные

исследования. 2016. № 12

12. Sullivan, H. S. (1953). The interpersonal theory of psychiatry. New York:

WW Norton & Co., Inc.

http://www.rebeccablood.net/essays/weblog_history.html

https://forum.vbulletin.com/

https://ru.wikipedia.org/wiki/

https://en.wikipedia.org/wiki/Christoph_Meinel

https://countrymeters.info/ru/World

https://doi.org/10.1016/j.chb.2012.05.001


86

UDC 004.7

Пислиця Альона Іванівна

викладач спеціальних дисциплін

Криворізький державний комерційно-економічний технікум, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ ЯК ФОРМА ІННОВАЦІЙНОГО ЗМІСТУ НАВЧАННЯ

ТА ВИМОГА СУЧАСНОСТІ

Інформатизація суспільства вимагає інформатизації всіх ланок економіки і

особливо це стосується інформатизації освіти відповідно до зростаючих вимог

щодо якості і кількості висококваліфікованих фахівців. Це, в свою чергу,

призводить до необхідності розробки і впровадження інноваційних освітніх

методик і технологій, які сприятимуть формуванню нових форм навчання, котрі

необмежені у просторі і часі.

Формування нової генерації студентської молоді з творчим мисленням є

потребою суспільства на сучасному етапі його розвитку.

Сучасний глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом

інформації. Це передбачає перебудову і процесу навчання, кінцевою метою

якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та

саморозвиток особистості кожного студента. Одним з актуальних напрямків

розбудови сучасної вищої освіти є впровадження технологій дистанційного

навчання у навчальний процес.

Термін «дистанційне навчання» означає таку організацію навчального

процесу, в якій викладач розробляє навчальну програму, що будується на

самостійному навчанні студентів віддаленого від викладача в будь-який час, а

зв’язок здійснюється за допомогою телекомунікацій [1].

Дистанційну форму навчання фахівці зі стратегічних проблем освіти

називають освітньою системою ХХІ століття. Сьогодні на неї зроблена величезна

ставка. Актуальність дистанційного навчання полягає в тому, що результати


87

суспільного процесу, раніше зосереджені в сфері технологій, сьогодні

концентруються в інформаційній сфері. Виходячи з того, що професійні знання

старіють дуже швидко, необхідно їх постійно вдосконалювати. І це стосується як

навчальних занять, так і практичного навчання.

Технологічна практика — обов’язкова частина навчального процесу

студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних

закладів, це зазначено у Законах України (Закон «Про професійну (професійно-

технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР та Закон «Про вищу освіту» від

01.07.2014 № 1556-VII) [2].

З 12 березня 2020 р. усі заклади освіти в Україні вийшли на карантин

через загрозу поширення Covid19. Тож для українських вишів це можна

вважати тест-драйвом онлайн системи навчання, яку планували впровадити в

Україні.

Міжнаціональний карантин вніс свої корективи не лише у освітній процес,

а й в можливість відпрацювання практики студентами навчальних

закладів. Тому в більшості з них її проходження було організовано дистанційно.

Дистанційне проходження практики реалізується через сукупність наступних

заходів: засоби надання методичного матеріалу студенту; засоби контролю

успішності студента; засоби консультації студента викладачем; засоби

інтерактивної співпраці викладача і студента; можливість швидкого доповнення

курсу новою інформацією, коригування помилок.

Для виконання завдань під час проходження технологічної практики

дистанційно, рекомендовані для використання в роботі наступні електронні

сервіси:

Moodle – потужна система, за допомогою якої можна створити повноцінне

навчальне середовище онлайн-формату. Працювати з нею можуть викладачі,

адміністратори та студенти. Корисна і при організації дистанційного навчання.

Доступна безкоштовно.


88

Google Клас (Google Classroom) – безкоштовний сервіс, який прискорює

обмін інформацією між учасниками освітнього процесу. Ця система об’єднала

найпопулярніші можливості Google: пошту, документи, сховище даних,

календар.

Google Презентації (GooglePresentations) – додаток, який дозволяє

працювати з файлами на пристроях з операційною системою Android. У такий

спосіб можна створювати та редагувати презентації, відкривати до них доступ

іншим користувачам, додавати коментарі та відповідати на них, додавати слайди,

змінювати їх розташування, форматувати текст. Частково з додатком можна

працювати без підключення до мережі Інтернет.

ClassDojo – закрита освітня соціальна мережа, яка має високий ступінь

захисту особистих даних. Вона пристосована для стаціонарних ПК, ноутбуків,

планшетів і мобільних телефонів. Викладач зможе прикріпити до матеріалів та

завдань PDF-файли, посилання на вебресурси. Окрема опція платформи –

створення завдань чотирьох типів. Студент може написати роботу й прикріпити

файл або намалювати роботу, сфотографувати чи зняти коротке відео. Викладач

одразу може побачити, яке саме завдання виконав учень.

iLearn – це безкоштовна гейміфікована платформа з навчальними онлайн-

курсами, тестами та вебінарами.

Месенджери Skype, Viber, WhatsApp, Zoom – для організації

спілкування учасників освітнього процесу в режимі реального часу.

Linoit – віртуальна дошка (полотно), на якій можна закріплювати

спеціальні стікери з інформаційними замітками, зображеннями, відео та

документами).

Padlet – універсальна онлайн-дошка (онлайн-стіна), яку легко

застосовувати в освітньому процесі.

Trello – онлайн-програма, що допоможе організувати продуктивну

командну роботу студентів. Наприклад, створення проєкту чи підготовку до

предметного турніру.


89

Plickers – додаток, який дозволяє організувати тестування за допомогою

карток з QR-кодом та швидко отримати результати.

Веб-ресурси, що необхідні для забезпечення дистанційного практичного

навчання, можуть містити:

1. Методичні рекомендації щодо їх використання, завдань, особливостей

контролю тощо;

2. Документи планування навчального процесу (навчальні програми,

навчальні робочі плани, розклад занять);

3. Відео- та 89орт фоліо89и щодо опрацювання тем програми практики;

4. Мультимедійні матеріали;

5. Термінологічні словники;

6. Практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

7. Віртуальні практичні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх

виконання;

8. Віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

9. Пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування

з автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою

викладачем;

10. Ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

11. Електронну бібліотеку чи посилання на літературні джерела;

12. Дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси;

13. Власний сайт або блог викладача.

Алгоритм проведення консультацій з технологічної практики

за допомогою Google Classroom

1. Наповнення курсу теоретичними матеріалами (презентації, текстові файли

у форматі та відео) засобами інструменту «Матеріал».

2. Наповнення курсу завданнями та практичними вправами через інструмент

«Завдання».


90

3. Створення тестів засобами Google Форми.

4. Налаштування каналів Інтернет зв’язку (Classroom, Viber, Skype,

WhatsApp, Messenger, Telegram, електронна пошта)

5. Ознайомлення із сервісом Google Classroom, доступ до сервісу

6. Реєстрація на дистанційний курс

7. Організація форуму для обговорення через інструмент «Запитання».

8. Керівник практики від навчального закладу пропонує скрінкаст

(трансляцію того, що відбувається на екрані пристрою) та відповідає на

запитання в режимі чату (за допомогою Skype, Viber, WhatsApp,

Telegram, Messenger, електронної пошти) або відео конференції.

9. Перегляд студентами відео-уроків, майстер-класів на YouTube,

презентацій, онлайн-схем, запропонованих керівником практики з даної

теми.

10. Виконання студентами завдання із зворотним зв’язком.

11. Перевірка виконання студентами поставлених задач. Оцінювання робіт

студентів, відгуки на них.

12. Оцінювання за допомогою інструменту «Журнал оцінок».

Зворотний зв’язок:

Має бути конкретним, прозорим і чітким.

Має бути зручним слід обрати найкращий канал зв’язку, який влаштує всіх.

Має бути своєчасним. Якщо студент чекає на зворотний зв’язок від

викладача тиждень – це може спричинити непорозуміння, не дуже чітку

систему практичного навчання.

Постійність. Зворотний зв’язок не може бути час від часу, він має бути

постійним і послідовним. Саме так буде можливість дійсно чогось навчити

студентів.

Корисні посилання, рекомендації – що потрібно подивитися, на що

звернути увагу. Усі рекомендації мають бути чіткими.


91

І, безперечно, під час виконання завдань, слід пам’ятати про безпеку в Інтернеті

та конфіденційність.

Рекомендовані варіанти виконання практичних завдань

1. Фото- або відео звіт – відпрацювання питань програми практики з фото- або

відео фіксацією процесу виконання певних елементів або завдань.

2. Відео-конференція – демонстрація прийомів та навичок в онлайн-режимі за

допомогою відеоконференцзв’язку з використанням платформи Zoom.

3. Створення фото колажів – поетапне відтворення технологічного процесу,

фото фіксація та об’єднання у відповідній послідовності в колаж

(MyCollages, HolstPrint, AVATAN, Adobe Photoshop).

4. Створення презентацій – об’єднання фото- та відеоматеріалу

відпрацювання конкретного питання у мультимедійній презентації.

Створення презентацій в Power Point втрачає актуальність через свої

обмежені можливості, частіше використовуються Google Презентацїї, або

більш сучасні, такі як: Prezi Canva Crello Keynote Piktochart Slides Seidat

Office Sway [3].

5. Створення 91орт фоліо робіт. Наразі немає однозначної відповіді, які мають

бути варіанти виконання завдань. Вони можуть бути більш творчі, або

репродуктивні, тому що треба відпрацьовувати уміння і навички. Це питання

відкрите, але завжди має бути баланс [4].

Практичні завдання повинні виконуються студентами в повному обсязі та

надаються на перевірку керівнику практики будь-яким зручним способом:

надіслані на електронну пошту, Viber, Skype, WhatsApp, Messenger, Telegram

та ін. або збережені на Google Диск (сервісі зберігання, редагування та

синхронізації файлів, функції якого включають зберігання файлів в Інтернеті,

загальний доступ до них і спільне редагування), а посилання на файли надіслані

керівнику практики.

Ефективність дистанційного навчання безпосередньо залежить від тих

викладачів, хто веде роботу зі студентами в Інтернет-просторі. Це повинні бути

https://mycollages.ru/app/

https://mycollages.ru/app/

https://avatan.ru/pages/collage

https://avatan.ru/pages/collage

https://www.google.com/intl/ru_uA/slides/about/

https://www.google.com/intl/ru_uA/slides/about/

https://prezi.com/?click_source=logged_element&page_location=header&element_type=logo

https://www.canva.com/ru_ru/sozdat/prezentatsiya/

https://crello.com/uk/

https://apps.apple.com/ua/app/keynote/id409183694?l=uk&mt=12

https://piktochart.com/formats/presentations/

https://slides.com/

https://www.seidat.com/

https://sway.office.com/


92

викладачі з універсальною підготовкою, які володіють сучасними педагогічними

та інформаційними технологіями, психологічно готові до роботи із студентами у

новому навчально-пізнавальному мережевому середовищі [5].

У перспективі електронна освіта зробить навчання не нудним і ретельно

розпланованим зобов’язанням, а захоплюючим пізнавальним процесом, у

формуванні якого студент сам бере участь. Вчитися скрізь, завжди і все життя із

задоволенням – приблизно таке гасло ідеї дистанційної освіти.


1. Васюк О. Теоретико-методичні аспекти організації дистанційної освіти / О. Васюк //

Вісник Книжкової палати України. – 2011. – № 2. – с. 30–32

2. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kadrovik01.com.ua/news/4101-chi-

mojna-pd-chas-karantinu-brati-studentv-na-praktiku

3. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://auto-tsou.com/news/tpost/ttfp7l50dt-mon-

ukrani-schodo-navchannya-pd-chas-kar

4. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://studway.com.ua/stvorennya-prezentaciy/

5. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //dspace.pnpu.edu.ua/ bitstream/

123456789/389/1/Adamova.pdf

https://www.kadrovik01.com.ua/news/4101-chi-mojna-pd-chas-karantinu-brati-studentv-na-praktiku

https://www.kadrovik01.com.ua/news/4101-chi-mojna-pd-chas-karantinu-brati-studentv-na-praktiku

https://auto-tsou.com/news/tpost/ttfp7l50dt-mon-ukrani-schodo-navchannya-pd-chas-kar

https://auto-tsou.com/news/tpost/ttfp7l50dt-mon-ukrani-schodo-navchannya-pd-chas-kar

https://studway.com.ua/stvorennya-prezentaciy/

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/389/1/Adamova.pdf

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/389/1/Adamova.pdf


93

UDC 371.315.6

Цыбулько Оксана Евгеньевна

учитель-методист,

лицей Белорусского национального технического университета, Беларусь

РАЦИОНАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

УЧАЩИХСЯ 10 – 11 КЛАССОВ ПРИ ОБУЧЕНИИ МАТЕМАТИКЕ

НА СОВРЕННОМ ЭТАПЕ

Современные технологии, которые становятся фундаментом

инновационной экономики, выдвигают новые запросы к подготовке

специалистов: с новым типом инженерного мышления и изобретательским

потенциалом; общими навыками проблемно-ориентированного мышления, то

есть владеющих цифровыми и социальными компетенциями для постановки и

выполнения задач в любой сфере. Эти запросы требуют поиска новых подходов

к построению обучения.

Особо важным становится выстраивание единой математической

образовательной линии, которая позволит учащемуся осознанно выбрать

профиль обучения и достичь высоких образовательных результатов,

необходимых для дальнейшего профессионального развития.

Современное пространство для образования и развития давно вышло за

рамки формальной системы и предлагает широкий спектр возможностей для

индивидуальности. При этом вся ответственность за выбор образовательной

траектории перекладывается на плечи того, кто учится. Таким образом, основной

задачей системы математического образования является формирование и

развитие личности, способной к саморазвитию.

Сложившиеся условия выдвигают перед учреждениями образования

проблему подготовки способных к самообучению, обладающих

коммуникативными навыками граждан.

Следует учитывать, что мотивация является «механизмом запуска» для

реализации скрытых возможностей, она, по мнению психологов, выступает

основной характеристикой творческой личности. Одним, из основных условий


94

эффективной организации процесса обучения математике на современном этапе,

оказывающим влияние на повышение качественного уровня подготовки

учащихся по предмету, является целенаправленная и специальным образом

организованная деятельность по формированию их самостоятельности в

обучении [2, с.123].

Исходя из выше сказанного, результативные педагогические практики

должны обеспечивать в первую очередь:

взаимное обучение, при котором учителя создают условия для

совместной учебной работы и самообучения, организуя и мотивируя активную

познавательную деятельность обучающихся;

обратную связь в системе «ученик, учитель, коллектив учащихся» и

дистанционно и оперативно отражая в сети достижения каждого учащегося.

При осуществлении комплекса образовательных мероприятий

образовательная организация рассматривается как интегратор двух сред:

физической – обучение в классе и виртуальной – использование облачных

сервисов.

В классе – принятие целей и установок на ожидаемые результаты;

представление и обсуждение результатов. Обсуждение и совместное решение

возникающих проблем при рассмотрении структурных компонентов изучаемой

теории, активном использовании приемов рефлексии.

Вне класса – достижение поставленных целей и ожидаемых результатов

работы. Особое внимание здесь обращается на организацию самостоятельной

работы, синхронного закрепления формируемых знаний, использование

способов оперативной или итоговой автоматической диагностики результатов

учебных действий, использование приемов систематизации и обобщения знаний.

Таким образом, размещенные в Интернете или на цифровом носителе

учебно – методические материалы выступают в качестве средства подготовки и

обеспечения проведения соответствующих образовательных мероприятий. Что

дает возможность организовать процесс понимания учебных текстов, опираясь

на герменевтический подход, ориентирующий не на сообщение «готового

знания», а на рефлексивную умственную деятельность учащихся, обогащающую

их ментальный опыт в ходе работы с цифровыми источниками.


95

Для обеспечения, изложенного выше подхода, на данном этапе, оправдано

использование инновационной компьютерной дидактики к учебникам

математики, в которой реализуются те же деятельностные технологии, что и в

учебнике, только в интерактивных версиях. Электронное приложение

модульной структуры, по средствам которого может быть организована активная

самостоятельная деятельность учащихся над материалом учебника, а также

обеспечена обратная связь имеет четко разграничены составляющие:

концентрированное и строго структурированное изложение основных вопросов

изучаемой теории; материалы для самостоятельной работы над учебным

текстом; материалы для текущего и итогового контроля. Содержание

электронного приложения имеет принципиально новую структуру:

представление материала системой блоков;

организация изучение материала посредством обучающих модулей с

учетом уровней сложности;

применение программных сред учебного назначения на основе систем

динамической геометрии и созданных на их основе дидактических материалов;

компьютерное программное обеспечение;

управление обучением через индивидуально-ориентированные планы.

Внедрение в учебный процесс учебной продукции, в которой реализуется

формула: «информация + дидактика + компьютер», направляет его на решение

конкретных дидактических задач, организуя и мотивируя активную

деятельность учащихся, ориентированную на самообучение обеспечивая

обратную связь.

Исходя из анализа результатов исследований ученых в этом направлении

нами сформулированы и классифицированы факторы, влияющие на

эффективность обучении математике. К ним отнесены: мотивационные;

содержательные; процессуальные; прикладные; социальные; психологические.

Исходя, из приведенных выше факторов, может быть предложена

совокупность дидактических условий обучения математике с целью

формирования самостоятельности в обучении учащихся:

система дидактических задач, обеспечивающая выполнение


96

обучающей, ориентационной, развивающей и воспитывающей функций

формирования познавательной активности учащихся;

структурирование содержания изучаемого материала,

способствующее усвоению учащимися интегрированных знаний,

овладению системным подходом к распознанию и анализу используемых ими

понятий, фактов и методов;

применение программных сред учебного назначения на основе

систем динамической геометрии и созданных на их основе дидактических

материалов выступит связующим звеном между наглядными представлениями и

строгой логикой, тем самым помогая преодолению формализма в знаниях

учащихся.

Использование рассмотренного подхода к организации процесса обучения

открывает новые возможности для реализации потребностей личности в

развитии творческого потенциала, повышает степень самостоятельной работы,

устанавливает единые уровни компетентности, максимально снижая

субъективность оценки. При этом обучение ориентировано на обеспечение

каждого учащегося инструментами инновационного мышления и опытом того,

как использовать математику, для решения разных профессиональных задач.


1. 1. Лаврентьева, Н.Б. Педагогические основы разработки и внедрения модульной

технологии обучения [Текст] / Н.Б. Лаврентьева // Авторсф. дис. доктора пед. наук. —

Барнаул, 1999. — 42 с.

2. Половникова Н.А. Теоретических основах воспитания познавательной самостоятельности

в обучении / Н.А. Половникова // Ученые записки Казанского пединститута. Казань: Тат.

книжн. изд-во. – 1968. – 204 с.

3. Сенновский И.Б. Технология модульного обучения в школе / И.Б. Сенновский //

Практико-ориентированная монография. – М.: Новая школа. – 1997. – 269 с.

4. 4. Абатурова, B.C. Математическое моделирование в обучении математике как средство

формирования познавательной самостоятельности учащихся профильных классов

экономической направленности [Текст] /B.C. Абатурова // Автореферат диссертации канд.

пед. наук. —Ярославль, 2010. – 23 с.


97

UDC 378.091.3 - 051:373.3

Шеремет Інеса Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри медико-біологічних

та валеологічних основ охорони життя і здоров’я

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна

Василенко Катерина Сергіївна

асистент кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя і здоров’я


Кохан Анастасія Сергіївна

магістрантка спеціальності «Середня освіта (Здоров’я людини)»


ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧО-ТРЕНУВАЛЬНИХ

ПРОГРАМ ЯК ЗАСОБУ КОРЕКЦІЇ НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА

У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація. У статті досліджується проблема вивчення впливу оздоровчо-

тренувальних програм на корекцію надмірної маси тіла студентів закладів

вищої педагогічної освіти. Однією з основних причин виникнення екзогенної

(аліментарної) надмірної ваги поряд з порушенням режиму харчування є

зниження фізичної активності людини, тому проведення реабілітації з

використанням фізичних вправ при даному захворюванні є дуже необхідним. Для

вирішення поставлених завдань дослідження нами було використано комплекс

теоретичних і емпіричних методів, а саме теоретичні: аналіз наукової та

науково-методичної літератури з медицини, валеології та педагогіки;

емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, вивчення навчальної та

медичної документації; формувальний експеримент; статистичні: кількісний і

якісний аналіз одержаних експериментальних даних, статистична обробка за t-

критерієм Стьюдента. Після завершення формувального експерименту у всіх

групах, що брали участь у експериментальному дослідженні, були досягнуті

зміни антропометричних показників. У кінці дослідження у студентів обох груп


98

відзначалася позитивна динаміка: зменшення об’єму талії, стегон, набряклості

нижніх кінцівок.

Ключові слова: оздоровчо-тренувальна програма; надмірна маса тіла;

екзогенне ожиріння; аліментарне ожиріння; студенти закладів вищої освіти.

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та

експериментальна перевірка оздоровчо-тренувальної методики корекції

надмірної маси тіла у студентів педагогічних закладів вищої освіти.

Необхідність профілактики і лікування надмірної ваги у молоді на

початкових стадіях її розвитку обумовлюється тим, що при даному захворюванні

знижується працездатність людей, середня тривалість життя скорочена на кілька

років (Андрєєва О., Нагорна А., 2018: 54-58). При надмірному споживанні їжі і

внаслідок цього – виникнення аліментарного ожиріння, тривалість життя у

огрядних людей є меншою, а смертність від супутніх захворювань, що виникають

на тлі ожиріння – вищою.

Нами було встановлено, провідною причиною надмірної маси тіла та

ожиріння енергетичний дисбаланс – нераціональне харчування у поєднанні зі

зниженою руховою активністю сучасного студента. Отже, переїдання та дефіцит

рухової активності призводить до різниці між великим надходженням енергії і

малою її витратою, що супроводжується накопиченням надлишку енергії у

вигляді тригліцеридів в жирових депо.

Метод визначення антропометричних даних застосовували для

встановлення ступеня надмірної маси тіла і визначення ефекту лікування в

динаміці. Він полягав у наступному:

- при дослідженні хворого вимірювали: зріст, вага, окружність плеча, талії,

живота, стегна і гомілки, а також товщину жирової складки на животі і під

лопаткою - за загальноприйнятою методикою, розробленою комісією.

Окружність плеча вимірювали сантиметровою стрічкою на рівні

найбільшої товщини плеча (двоголового м’яза).

Окружність талії вимірювали сантиметровою стрічкою на рівні

найменшого діаметра талії, на чотири пальці вище передньої частини гребеня

таза.


99

Окружність живота вимірювали сантиметровою стрічкою на рівні

найбільшого діаметра живота.

Окружність гомілки вимірювали сантиметровою стрічкою на рівні

найбільшої товщини верхньої третини гомілки. Окружність стегна вимірювали

сантиметровою стрічкою на рівні найбільшої товщини, що відповідало рівню

великого вертіла стегна.

Товщину жирової складки на животі вимірювали каліпером на рівні нижче

правого підребер’я. Зібравши жирову складку рукою, прикладали калипер.

Отриману величину ділили на 2, оскільки складка складається з двох шарів

підшкірної клітковини.

Товщину жирової складки під лопаткою вимірювали на рівні - нижче

лопатки на 2 сантиметри каліпером. Отриману величину ділили на два.

Вага є одним з головних показників фізичного розвитку і служить

критерієм до визначення ступеня надмірної маси тіла (Баранов В., 2006: 32,

Василенко, 2019: 56-62). При визначенні ступеня надмірної маси тіла ми

користувалися методикою, яка полягала в наступному: вимірювали вагу і зріст,

далі за цими двома параметрами знаходили належну величину по таблиці

нормограми. Від величини обчислювали належну величину і отримували

надлишок ваги. Далі виводили - скільки становить надлишок ваги від належної

величини в %. Встановлювали ступінь надмірної маси тіла, яка полягала в

наступному: надмірна вага 10-29% від максимально нормальної ваги -

визначалася як 1 ступінь ожиріння; 30-49% - як 2 ступінь ожиріння; 50-100% - як

3 ступінь ожиріння; надлишок ваги вище 100% - був найбільш високим ступенем

патології, як 4 ступінь ожиріння (Дуб М., Мелега К., 2012).

Для більш точного визначення ефекту лікування, ми додатково

застосовували індекс Кетле, формула якого полягала в наступному:

ІМТ = М (кг)/ L (м2), де М - вага, - зріст.

де m-вага в грамах, L-зростання в сантиметрах.

Цей індекс давав нам можливість встановити в процесі лікування динаміку

зміни ваги (в грамах) на 1 см. зросту пацієнта.


100

Спостереження здійснювалися у людей з надмірною масою тіла в ході всіх

проведених занять. Постійно враховувалися суб’єктивні і об’єктивні дані

кожного окремо, велися методичні пояснення фізіологічного впливу тієї чи іншої

вправи на різні м’язові групи, а в разі потреби, здійснювався показ самих вправ.

Для обробки матеріалу отриманих результатів дослідження

використовувалися методи математичної статистики У роботі застосовані

наступні статистичні показники; середнє арифметичне значення - М;

середньоквадратичне відхилення; помилка середньої арифметичної - т. Для

визначення достовірності відмінностей середніх величин застосовувався

критерій Стьюдента. При обробці отриманих результатів дослідження

використовували комп’ютерну програму з пакетом Excel.

Обґрунтовані і описані методи дослідження, адекватні цілям, завданням,

об'єкту і предмету дослідження.

У комплексній реабілітації хворих з надмірною масою тіла як в

експериментальній, так і в контрольній групах призначалася спеціальна,

збалансована в електролітному співвідношенні дієта.

Курс занять складався з трьох етапів. На першому - підготовчому, і

другому - тренуючому етапах дослідження проводилися на базі кафедри медико-

біологічних та валеологічних основ охорони життя і здоров’я. Третій етап – етап

вторинної профілактики – кожен здійснював сам запропоновану нами програму.

Критеріями включення в програми корекції були:

- наявність надлишкової маси тіла на ІМТ, за даними ВООЗ (ІМТ 24,9-29,9

кг \ м2);

- відсутність супутньої патології.

Критерії виключення були:

- надлишкова маса тіла не харчового (аліментарного) генезу;

- наявність супутньої патології.

Дослідження проведені у 132 хворих з надмірною масою тіла, у віці від 18

до 25 років, переважно з екзогенною (аліментарною) формою ожиріння. З них –

56 чоловіків і 76 жінок, У експериментальних групах заняття проводилися за

запропонованою нами методикою, на індивідуальній для кожного займається


101

частоті серцевих скорочень, і 6 контрольних груп, в яких заняття проводилися за

загальноприйнятою методикою. Її суть полягала в проведенні навантаження без

урахування індивідуальних програм. У основній (експериментальній) групі

брали участь 74 студенти, з них – 42 жінки і 32 чоловіків, в контрольній – 58 осіб,

з них 34 жінки і 24 чоловіків.

На підготовчому етапі - (тривалістю 4 тижні) - включалися

загальнорозвиваючі гімнастичні вправи динамічного характеру, на всі м’язові

групи. Виходячи з індивідуальних можливостей студентів підбиралися певні

вихідні положення, ті, при яких студент відчував себе більш комфортно. Для

деяких найбільш прийнятним було початкове положення - стоячи, для інших -

сидячи на стільці. Все це необхідно було враховувати при підборі вправ.

Процедура лікувальної гімнастики складалася з трьох частин - підготовчої,

основної та заключної.

У підготовчій частині (тривалістю до 10 хвилин) - підбиралися вправи, ті

що послідовно охоплювали різні м’язові групи. Починали заняття з побудови,

порядкових вправ для організації та мобілізації студентів. Застосовувалися

фізичні вправи для дистальних відділів кінцівок, далі поступово включали

середні і великі м’язові групи. Використовували вільні гімнастичні вправи

динамічного характеру в чергуванні з дихальними (для зниження навантаження

в занятті). Застосовували принцип «розсіювання» навантаження на організм.

При занятті лікувальною гімнастикою включалися вправи для нижніх

кінцівок - для пальців стоп, гомілковостопного, колінного, тазостегнового

суглобів. Застосовуючи вправи для тулуба, використовували повороти корпусу

в сторони (вправо, вліво); нахили (вперед, назад, вправо, вліво); ротацію тулуба.

Вправи для тулуба поєднувалися з рухами верхніх і нижніх кінцівок (Грибан Г.,

2004). Студенти опанували елементарні навичками рухів, їх готували до

сприйняття більш підвищеного навантаження, пропонованої в основній частині

заняття, інакше кажучи «втягували» організм в роботу.

В основній частині заняття - (тривалістю від 20 до 25 хвилин) - ставилося

завдання - виробити певний навик при вивченні характеру тієї чи іншої вправи.

Тут навантаження трохи підвищувалася. Застосовували вільні вправи


102

динамічного характеру, без обмеження рухів, з оптимальним для кожного

хворого вихідних положень (сидячи, стоячи або лежачи). Далі включали м’язову

релаксацію, а так само дихальні вправи динамічного характеру з різним

інтервалом у часі (1: 4, 1: 5), в залежності від загального стану. Також

застосовували вправи з гімнастичною палицею (Sheremet I., Vasylenko K., 2019:

30-31).

Вправи для тулуба поєднувалися з рухами верхніх і нижніх кінцівок. На

початку основної частини проводилася проста та ускладнена ходьба з переходом

на легкий біг (від 2-х до 4-х хвилин), який в свою чергу закінчували спокійною

ходьбою.

У заключній частині заняття - (тривалістю до 10 хвилин) - так само

використовували елементарні вправи для верхніх і нижніх кінцівок, із

застосуванням елементів на розслаблення і дихальні вправи, т. к. основне

завдання даної частини полягало - в поверненні організму до вихідного стану.

На підготовчому етапі всі вправи підбиралися з розрахунку адаптації

хворого до фізичного навантаження і здатності виконувати елементарні рухи

побутового характеру. Виключалися вправи силового та ізометричного

характеру, більш легкий на область живота, тому не давалися спеціальні

тренування м’язів черевного преса, так як багато пацієнтів просто були не в змозі

виконати дане завдання.

На основному, тренуючому етапі фізичної реабілітації характер

навантаження істотно змінювався. Вправи проводили з урахуванням

толерантності до навантаження. Заняття проводили 5 днів в тиждень.

В основній частині активно включали тренування на м’язи спини і

черевного преса, вправи давали в швидкому темпі. Навантаження призводило -

до втоми, т. к. основним завданням даного періоду було поліпшення обміну

речовин, а також посилення енерговитрат організму (Григус І., 2012). На даному

етапі заняття будувалися з розрахунку - 15% на підготовчу і заключну частини,

75% - на основну частину. Тривалість занять складала - 90 хвилин.

У таблиці 1 наведемо дані динаміки антропометричних показників

студентів основної (експериментальної) та контрольної групи.


103

Таблиця 1

Динаміка антропометричних показників студентів обох груп

до та після формувального експерименту (М ± m)

Групи Початок

дослідження Кінець дослідження

Достовірність

різниці

Маса тіла, кг

Контрольна 74,1 ± 1,12 73,6 ± 1,08 р < 0,05

Основна 75,8 ± 1,15 68,5 ± 1,06 р < 0,05

Достовірність різниці р > 0,05 р < 0,05

ІМТ, кг/м

Контрольна 28,1 ± 0,8 26,3 ± 0,8 р > 0,05

Основна 27,9 ± 0,7 24,7 ± 0,8 р < 0,05

Достовірність різниці р > 0,05 р > 0,05

Об’єм талії (ОТ), см

Контрольна 83,1 ± 1,21 80,3 ± 1,15 р > 0,05

Основна 83,5 ± 1,22 74,8 ± 1,08 р < 0,05


Об’єм стегон (ОС), см

Контрольна 103,2 ± 1,86 99,9 ± 1,42 р > 0,05

Основна 103,5 ± 1,73 95,8 ± 1,19 р < 0,05


Співвідношення об’єму талії до об’єму стегон (ОТ/ОС), ум.од

Контрольна 0,81 ± 0,01 0,80 ± 0,011 р > 0,05

Основна 0,81 ± 0,01 0,78 ± 0,005 р < 0,05


Жирова тканина, %

Контрольна 40,1 ± 0,76 35,4 ± 0,56 р < 0,05

Основна 40,3 ± 0,64 32,2 ± 0,43 р < 0,05


М’язова тканина, %

Контрольна 25,4 ± 0,71 26,4 ± 0,63 р > 0,05

Основна 25,3 ± 0,72 27,9 ± 0,61 р > 0,05

Достовірність різниці р > 0,05 р > 0,05

У порівнянні з результатами констатувального експерименту, наприкінці

фломувального етапу експериментального дослідження ми спостерігали

зменшення маси тіла та зміни складу тіла серед студентів обох груп, але

проведений детальний аналіз показав статистично достовірну різницю в

динаміці показників в групах та між групами.


104

Отже, було виявлено, що у студентів основної (експериментальної) групи

зменшення маси тіла склало 9,5 %, у студентів контрольної групи 5,8 %, різниця

між групами мала достовірний характер (р < 0,05). ІМТ маси тіла у студентів

основної групи після дослідження склав 24,7 ± 0,8 кг/м (зменшення на 11,5%),

аналогічний показник серед студентів контрольної групи склав 26,3 ± 0,8 кг/м

(зменшення на 6,4%), при чому ми не спостерігали достовірної різниці за даним

показником між групами (р > 0,05).

Об’єм талії (ОТ) достовірно знизився у студентів основної групи на 10,4%

(р < 0,05), а у студентів контрольної групи – на 3,4% (р > 0,05), різниця між

групами була достовірна (р < 0,05).

Зменшення об’єму стегон (ОС) у студентів основної групи склало 7,4 %

(р < 0,05), а у студентів контрольної групи – 3,2 % (р > 0,05), різниця між групами

була достовірна (р < 0,05).

Показник ОТ/ОС серед студентів основної групи зменшився на 3,2 %

(р < 0,05), а у жінок контрольної групи – на 0,2 % (р > 0,05), різниця між групами

була достовірна (р < 0,05).

Аналізуючи наведені дані за етапами корекції надмірної ваги тіла

студентів, на закінчення можна провести дві паралелі:

- на першому, підготовчому етапі ефективність лікування людей з

надмірною масою тіла виражається в значному падінні ваги, обумовленому

переважно дієтою, хоча елементи занять фізичними вправами так само мають

істотне значення, так як за мету ставиться не тільки падіння ваги, але дане

зменшення маси тіла має проходити на тлі поліпшення загального стану

здоров’я, підвищення резервних можливостей організму, що і здійснюється

заняттями лікувальною гімнастикою;

- на другому, тренуючому етапі спостерігається не таке значне, але

достовірне падіння ваги, а так само, що найістотніше, тут рельєфно

простежується поліпшення функціональних показників серцево-судинної

системи - підвищення толерантності до фізичного навантаження і рівня

працездатності, в чому полягає перевага методу зворотного біологічної зв’язку.


105

Таким чином, на основі аналіз вищенаведених даних ми бачимо, що в

процесі корекції надмірної ваги серед студентів обох груп, як контрольної, так і

експериментальної, спостерігалася позитивна динаміка антропометричних

показників.

Також було виявлено, що в основній (експериментальній) групі

покращення показників після проведення формувального експерименту було

більш вираженим, ніж серед студентів контрольної групи, що говорить про більш

ефективний вплив розробленої оздоровчо-тренувальної програми на зменшення

жирової тканини, а отже, корекцію ожиріння та надмірної ваги у студентів

закладів вищої педагогічної освіти.


1. Андрєєва О., Нагорна А. Оцінка інформативності окремих антропометричних показників

для проектування самостійних занять оздоровчим фітнесом жінок зрілого віку з

надлишковою масою тіла. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського

національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2018. Вип.

30. С. 54-58.

2. Баранов В. Ожирение (причины появления, осложнения, предупреждение, лечение). М.:

Знание, 2006. 32 с.

3. Василенко К. Дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів:

структурні компоненти. Освітній простір України. 2019. T. 16. С. 56-62.

4. Грибан Г. Аналіз стану здоров’я студентів вищих навчальних закладів. Спортивний вісник

Придніпров’я: Науково-теоретичний журнал. 2004. №7. С. 130-132.

5. Григус І. Корекція надлишкової ваги за допомогою оздоровчо-реабілітаційних технологій.

Спортивний вісник Придніпров’я. 2012. № 3. С. 105-107.

6. Дуб М., Мелега К. Сучасні підходи до фізичної реабілітації осіб з надлишковою масою

тіла та ожирінням в умовах навчання у ВНЗ. Молода спортивна наука в Україні. 2012. №

3. C. 87-94.

7. Sheremet I., Vasylenko K. The model of training of the future teachers for prevention of pupils’

vision disorders. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society: Proceedings of

the XI International Scientific and Practical Conference, March 22, 2019. Warsaw: RS Global

Sp. O., 2019. P. 29-34.


106

POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION

UDC 314.5

Білозор Альона Вікторівна

студент І курсу Магістратури

Донецький національний університет ім. Василя Стуса, Україна

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ

Анотація. Розкривається значення міжнародної міграції як явища, яке впливає

на різні сфери держави. Визначено основні центри тяжіння для мігрантів та

причини їх переміщень, проведено оцінку міграцій максимально наближену до

сьогодення - 2019 рік. Міжнародна міграція - некероване явище, яке

притаманне сучасному глобалізованому світу. Проблеми, пов'язані з міграцією,

не мають універсальних підходів до їх вирішення, тому їх врегулювання

залежить від особливостей конкретної країни.

Ключові слова: міжнародна міграція, міграційний процес, центр тяжіння,

мігрант, хвилі міграції, міграційна криза ЄС, біженці, Міжнародна організація

з міграції, торгівля людьми, Нью-Йоркська декларація, договір про міграцію,

"відтік мізків".

Міграція хоча і природній процес, але досить складний, який вимагає

постійної уваги з боку держав. Нині в умовах побудови відкритого суспільства

та поглиблення міжнародного співробітництва значення міграційного процесу

зростає, тому це вимагає комплексного державного врегулювання.

На початку XXI ст. людство стало очевидцем непереробної сили процесу

глобалізації, який охопив практично усі галузі суспільного життя і створили

систему взаємозалежності країн і народів. В ході розвитку людської цивілізації

виразно виявилися тенденції у зближенні держав, у виникненні єдиного

економіко-інформаційного простору, в інтенсивності обміну знаннями та

технологіями. Процес глобалізації характеризується все більш вільним


107

пересування капіталу, товарів, послуг та інформації через національні кордони.

[1; с.432]

Термін „міграція” походить від латинського слова migratio, що означає

переміщення, переселення. Міжнародна міграція - це глобальне явище, пов'язане

з переміщенням людей за межі власної держави з метою зміни місця проживання

на тривалий період, з періодичним поверненням до нього або назавжди [2; с.127-

128].

Класифікація. За напрямків потоків міграція поділяється на внутрішню та

зовнішню; за тривалістю поділяється на: постійну, тимчасову, сезонну та

маятникову. За формами міграція буває: організована або неорганізована;

примусова або добровільна; легальна або нелегальна [3].

Існує така класифікація мігрантів:

- переселенці, які мігрують до іншої країни на постійне місце проживання;

- робоча сила, яка працює за контрактом, в якому зазначено термін їх

перебування в певній державі;

- висококваліфіковане населення, студенти;

- біженці, які покидають свою країну через якісь загрози;

- особи, які шукають притулок;

- туристи;

- нелегальне населення та мігранти, які мають прострочену візу [4].

Процеси, що зумовлюються нелегальною міграцією, міжнародною

злочинністю та наркобізнесом, приносять із собою, як правило, соціальну

напруженість і суспільну дисгармонію. Тому міжнародне співтовариство

дозволяє національним урядам не надавати притулок у своїх державах

злочинцям, підсудним, терористам тощо.

Причини. Головними причинами міжнародної міграції є: економічні

(економічна нерівність, криза, пошук кращих умов праці та життя,

високооплачувана робота), політичні (війна в країні, зміна кордонів,

дискримінація певних груп населення, утиск певних релігійних груп, порушення

прав людини, відсутність безпеки), стіхійні причини (для них характерні

природні катастрофи, стихійні лиха, зміни клімату) [5].


108

Розвиток міжнародного міграційного процесу. Існують три великі

соціальні хвилі розвитку міграції. Перша хвиля - охоплює початок і середину

XIX ст., тому отримала назву як "стара міграція". Цей період характеризується

переміщенням в основному промислових робітників. 70-80% мігрантів

виїжджали до Сполучених Штатів Америки, основною частиною яких були

вихідці з Європи (пік ірландської міграції).

Друга хвиля - нова міграція, яка припадає на кінець XIX - першу половину

XX ст. У цей період мігрувало переважно селянство. Міграції з Європи досягли

максимуму в десятиріччя перед Першою світовою війною (20 млн осіб).

Виїжджали в США (13 млн осіб), Канаду, Бразилію й Аргентину. За чисельністю

мігрантів до 1930 р. лідирувала Італія.

Третя хвиля міграції почалася після закінчення Другої світової війни. Вона

характеризується переміщенням некваліфікованої робочої сили та наукових

кадрів, фахівців. Основними напрямками були в Мексику, країни Карибського

басейну. Підставою стали економічні причини [6; с.7].

Європейська міграційна криза. Одним із привабливих регіонів для

мігрантів являється Європа. Так, у 2015 році була спричинена гуманітарна

катастрофа, викликана масовим напливом мігрантів у Європу. Це були біженці з

охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу.

За 7 місяців 2015 року в Європу прибуло більше 300 000 мігрантів, це число

є найбільшим в історії людства. Таке неконтрольоване переміщення людей

призвело до численних смертей [7].

Центри тяжіння. У міжнародній міграції виділяють основні центри

тяжіння світових мігрантів (країни-реципієнти) та країни відтоку мігрантів

(країни-донори). Основними світовими центрами тяжіння є США, як

високорозвинена країна, в якій зосереджено найбільше мігрантів - близько 50

млн. Популярними є Німеччина (бл. 15 млн), Саудівська Аравія (бл. 15 млн),

Велика Британія (бл. 10 млн), Франція, Канада, Італія, Іспанія, Австралія та інші

країни [8].

Основними країнами відтоку населення є Індія. Вона продовжує

залишатися країною-донором міжнародних мігрантів, а за кордоном проживає


109

17,5 мільйонів індійців. З Мексики мігрувало близько 12 млн населення, з Китаю

- 11 млн, з Росії - 10,5 млн, з Сирії - 8 млн, також багато громадян мігрує з

Пакистану, Філіппін, Афганістану, України та з інших країни [8].

Статистика. Міжнародна організація з міграції (МОМ) опублікувала

звіт світової міграції станом на 2019 рік, за яким за межами власної країни

знаходяться 272 мільйони міжнародних мігрантів. У той час, як більшість людей

покидають свою батьківщину з метою працевлаштування, мільйони людей були

вимушені покинути через конфлікти, насильство та зміни клімату [8].

Жінки-мігранти становили 48 % від загальної кількості, а чоловіки - 52%.

Троє з чотирьох даних міжнародних мігрантів мають працездатний вік, тобто від

20 до 64 років, діти-мігранти становили 38 мільйонів. Приблизно 31 % усіх

мігрантів проживають в Азії, 30% в Європі, 26% в Америці, 10% в Африці і 3%

в Океанії [9].

Кількість мігруючого населення значно зросла. Це характеризується не

тільки власними мотивами виїзду за межі батьківщини (робота, воз'єднання

сімей, навчання), а і некерованими процесами: економічна криза, війна, стихійне

лихо, зміна клімату [8].

Рік млн людей % населення

1995 174 2,8

2000 192 2,9

2005 221 3,2

2010 249 3,4

2015 258 3,4

2019 272 3,5

Табл.1 Статистика мігрантів у світі [8].

"Brain drain". На міжнародному ринку праці популярна iнтeлeктyaльнa

міграція або "brain drain". Така міграція як явищe, притаманна майже для усіх

країн. Особливо характерна для тих країн, в якиx пoпит нa фaxiвцiв, якi мaють

вищy освіту мeнший нiж їхня прoпoзицiя. Це міграція освічених та професійних


110

кадрів із однією країни до іншої, з метою покращення умов праці або вищої

заробітної плати, це відплив талановтих та висококваліфікованих

громадян [10; с.73].

Багато країн ґрунтують власну міграційну політику на принципах

зацікавлення інтелектуальних мігрантів. Будь-яка високорозвинена країна

формує свою економічну систему через розвиток інтелектуального продукту з

добре розвинутим розумовим рівнем, певними здібностями, з високим рівнем

самоорганізації. Тому, соціальний та економічний прогрес будь-якої держави

завжди буде залежати від створених нею умов. В такому випадку, уряди

високорозвинених країн забезпечують не тільки приплив і зростання інтелекту,

а й створюють спеціальні наукові лабораторії, інвестують навчальні та наукові

установи задля їхнього розвитку та формують попит на спеціалістів з-за кордону.

Міжнародна організація з міграції. Провідною установою у сфері

координації, організації та здійснення програм щодо міграції є МОМ, яка була

створена в 1951 році. Вона є провідною міжурядовою організацією в галузі

міграції, що тісно співпрацює з урядовими, міжурядовими та неурядовими

партнерами. Хоча МОМ не належить до системи Організації Об’єднаних

Націй, вона підтримує тісні робочі відносини з органами та спеціалізованими

установами ООН [1; с.432-433].

Діяльність організації спрямована на забезпечення міжнародного

партнерства у вирішенні питань з міграції, допомогу та пошук практичних

рішень міграційних проблем, а також на надання гуманітарної підтримки

мігрантам, які її потребують, включно з біженцями та внутрішньо переміщеними

особами, послаблення міграційних процесів, регулювання міжнародної міграції,

в тому числі, вимушеної [11].

Також, МОМ працює в сфері боротьби з торгівлею людьми з 1994 року. За

цей час надали допомогу приблизно 70 000 особам. Представники організації

виходять з того, що до даної проблеми необхідно підходити в загальному

контексті управління міграцією. Вони працюють разом з урядами і

міжнародними організаціями, підкреслюючи повагу до прав людини, фізичному,


111

психічному і соціальному благополуччю людини, її спільноти і стійкості за

допомогою нарощування потенціалу.

Організація є провідною в боротьбі з торгівлею людьми в усьому світі,

особливо в Центральній Азії, також надає експертну та технічну допомогу уряду

Молдови з 2005 року.

Варто зазначити, що в Україні досягнуто значного прогресу в зміцненні

національного механізму спрямування допомоги жертвам торгівлі людьми.

Україна була однією з найбільших країн походження транзиту і призначення для

торгівлі людьми в Європі, хоча ця цифра скоротилася з початку конфлікту на

Сході країни в 2014 році. МОМ допомагає жертвам торгівлі людьми, які шукали

кращі можливості для працевлаштування, але стали жертвами сексуальної

експлуатації та примусової праці в Російській Федерації, Польщі, Туреччини,

всередині України і в інших частинах Європи і Азії [12].

Права та здоров'я мігрантів і біженців. В умовах пандемії COVID-19 до

зараження вразливі всі, але багато біженців, осіб без громадянства, переселенців,

мігрантів піддаються підвищеному ризику. Особливо складною є ситуація з

біженцями, які проживають в країнах офіційно чи неофіційно, але в тісних та

антисанітарних умовах [11].

Дану хворобу можна контролювати лише за умови інклюзивного підходу,

який захищає права кожної людини на життя та здоров'я. Важливо, щоб у

приймаючих країнах все населення, включаючи всіх мігрантів та біженців, уряд

забезпечував рівним доступом до медичних послуг та реагував на COVID-19,

включаючи профілактику, тестування та лікування. Інклюзія допоможе не тільки

захистити права біженців та мігрантів, але й запобігти глобальному поширенню

коронавірусної хвороби [11].

Глобальна дія. Масштабні переміщення біженців і мігрантів стосуються

усіх держав-членів ООН і вимагають більш тісної співпраці. У 2016 році

Генеральна Асамблея ООН провела пленарне засідання стосовно масштабних

переміщень біженців і мігрантів. Держави-члени ООН прийняли ряд зобов'язань,

відомих як Нью-Йоркська декларація для біженців і мігрантів (the New York


112

Declaration for Refugees and Migrants), в яких визнається необхідність

комплексного підходу до міграції.

Нью-Йоркська декларація визнає вклад мігрантів в стійкий і всебічний

розвиток, і зобов'язується захищати безпеку, гідність і права людини та основні

свободи всіх мігрантів, незалежно від їх міграційного статусу [9].

В результаті Нью-Йоркської декларації, держави-члени ООН домовилися

спільно розробити Глобальний договір про безпечну, впорядковану і регулярну

міграцію (Global Compact for Safe, Orderly and Regular Migration), який був

прийнятий на міжурядової конференції з міжнародної міграції в грудні 2018 року

в Марокко. Даний договір охоплює різні питання, такі як зміцнення трудових

прав для мігрантів, вдосконалення міграційних даних, створення міжнародних

зусиль по боротьбі з зниклими мігрантами тощо.

Впровадження Глобального договору буде являти собою прогрес в

управлінні міграцією таким чином, щоб збільшити її користь для окремих осіб,

громад та країн і знизити ризики для всіх [9].

Україна і міграція. Про масштабну міграцію українців протягом останніх

150 років свідчать численні розвинені діаспори в Канаді, США, Аргентині і

сусідніх країнах. На сьогодні, в Україні говорять про «п’яту хвилю» міграції -

заробітчанську, яка продовжує масштабні міграційні процеси. Головною

причиною є низька заробітна плата або безробіття. Тому, для сучасної України

найбільше характерна циркулярна міграція [13; с.3]

Сьогодні, пріоритетними напрямками трудової міграції громадян України

відображають їх прагнення знайти більш високооплачувану роботу в країнах із

спорідненою ментальністю і релігією. Тому, основними центрами тяжіння є

Польща, Чехія, Італія, Іспанія, Словаччина, Угорщина, Росія тощо [14].

Станом на 2019 рік, близько 3,2 мільйона українців працює за кордоном на

постійній основі, а в окремий період - від 7 до 9 млн осіб [15].

Отже, складне сучасне явище, як міжнародна міграція, необхідно вивчати

комплексно з урахуванням тенденцій притаманних світовій економіці.

Міжнародна міграція, у тому числі трудова, залежить не лише від внутрішніх, а

й зовнішніх чинників, формування міграційної стратегії в односторонньому

https://refugeesmigrants.un.org/migration-compact


113

порядку, а із врахуванням лише внутрішніх потреб певних країн, є

малопродуктивним.

В умовах глобальної взаємозалежності, а також посилення конкуренції

між державами за людські ресурси, розв’язання проблем, що стоять перед світом

в цій сфері, можливе лише за активної участі в широкому міжнародному

співробітництві.


1. Касьянова М.М. Міжнародні організації з захисту прав мігрантів//Гілея. Політичні

науки. Випуск 102. с. 432-437.

2. Ровенчак О. Визначення та класифікація міграцій: наближення до операційних понять/

Політичний менеджмент №2. 2006. с. 127-128.

3. Міграція населення (останнє звернення: 26.04.2020).

4. Операційні поняття та класифікації міграції (останнє звернення: 26.04.2020).

5. Бортник Н., Жаровська І., Цьвок М. Спонукальні причини міграції в сучасних умовах.

2017. с.83.

6. Пуригіна О.Г., Сардак С.Е. Міжнародна міграція. 2009. с. 7.

7. Європейська міграційна криза (останнє звернення: 26.04.2020).

8. Global migration, by the numbers: who migrates, where they go and why (last accesses:

26.04.2020).

9. United Nation. Migration (last accesses: 26.04.2020).

10. Бараник З. П., Романенко І. О. Інтелектуальна міграція населення України: статистичний

аспект. 2014. с.73.

11. International organization for migration (last accesses: 26.04.2020).

12. IOM South-Eastern Europe, Eastern Europe and Central Asia (last accesses: 26.04.2020).

13. Кравчук П. Міфи і факти про українську трудову міграцію до країн Вишеграду. с.3.

14. У 2020 році експерти очікують нову хвилю трудової міграції (останнє звернення:

26.04.2020).

15. Український трудовий мігрант: вигода сьогодні і колапс вже завтра (останнє звернення):

26.04.2020).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Міграція_населення#Класифікація

http://osvita.ua/vnz/reports/politolog/16744/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Європейська_міграційна_криза

https://www.weforum.org/agenda/2020/01/iom-global-migration-report-international-migrants-2020/

https://www.un.org/en/sections/issues-depth/migration/index.html

http://iom.org.ua/ua/pro-nas

https://rovienna.iom.int/div/migration-assistance-division

https://www.unn.com.ua/uk/news/1824944-v-2020-rotsi-eksperti-ochikuyut-novu-khvilyu-trudovoyi-migratsiyi

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2822268-ukrainskij-trudovij-migrant-vigoda-sogodni-i-kolaps-vze-zavtra.html


114

UDC 351/354; 364.12; 304.5

Корольчук Олена Ласлівна

кандидат наук державного управління,

докторант кафедри соціальної та гуманітарної політики

Націонаьна академія державного управління при Президентові України, Україна

ДО ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ - ЯК ФАКТОРУ

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ.

Трендами нового соціально- економічного розвитку були: індустріалізація

та інформатизація суспільства, запровадження заходів щодо збереження

довкілля, демократизація, підвищення соціального добробуту населення,

забезпечення доступної якісної освіти й охорони здоров’я, розширення сфери

свобод людини тощо. Водночас, сьогодні зберігається необхідність пошуку

нових рішень, для вирішення багатьох задач, серед яких: соціальне

розшарування та поляризація суспільства, стрімке зменшення відсотка

середнього класу, наявність національної та конфесійної неоднорідності

населення, зростання апатії та відчуженості громадянського суспільства, що

каталізують виникнення конфліктів тощо [1, с. 48]. Сучасна модель розвитку

супільства, як вважається, тенденційно передбачає формування держави

доробуту, з природою соціальної державності, де враховані відмінності

культурного і політичного статусу, своєрідність менталітету, історичні

особливості та інші чинники, у тому числі й співвідношення цінностей

соціальної справедливості і свобод, забезпечено рівності соціальних шансів,

(можливостей) та умов і громадян та незмінно гарантовано громадянам гідний

рівень життя, надійний соціальний захист і соціальне забезпечення, мінімізацію

соціальних ризиків, умови для самореалізації творчого потенціалу тощо.

Існує наукова думка, що історично, у соціалістичних країнах, де

марксистсько-ленінське вчення створювало основу для офіційної


115

самоідентифікації та була добре налагоджена система соціальної допомоги -

пенсії виплачувалися раніше, рівень освіти, з урахуванням коштів, що

виділялися, був набагато вищий, ніж в інших країнах тощо [2] був

запроваджений так званий авторитаризм загального добробуту, і це однозначно

сприяло зміцненню політичної стабільності функціонування державної системи

[3] та стійкого розвитку країни, її резільєнтності. Сьогодні, ми переконані,

пріоритетними завданнями будь-якої моделі функціонування держави має бути

підвищення рівня життя населення, формування умов для здорового існування

людини, що призведуть до зміни у свідомості людей, у стилі їх життя. Як

зазначав Н. Моісеєв, технологічний розвиток необхідний, але його недостатньо:

іншою повинна стати цивілізація, іншим - духовний світ людини, його потреби,

ментальність [4, с. 70].

Сьогодні серед дослідників та науковців мало уваги приділяється вивченню

питань щодо формування культури резільєнтності, що, на нашу думку, каталізує

резільєнтність нації та країни вцілому. Культура резільєнтності має бути

повязана із розвитком національної ідентичності, побудованій на знаннях,

історії, звичаях та сформованій на основі збереження та відтворення традиційних

практик поряд із сучасними впливами тощо. Національна ідентичність, несе у

собі відродження культурної спадщини, зміцнює згуртованість громад,

потенціює соціально-економічне зростання та формує колективну

резільєнтність.

Розвиток культури сприяє виробленню певної стікої поведінки (Theron et al.,

2015), однак, концепція резільєнтності зазвичай використовується та

розглядається з точки зору того, як громади реагують на зовнішні потрясіння

(наприклад, Пайк та ін., 2010, Wilson, 2010). Деякі науковці розглядають

людський фактор, як основний для формування резільєнтності (Skerratt, 2013) та

повязує її з важливістю розвитку культурної спадщини, як основи національної

ідентичності. Magis (2010: 402) дає визначення резільєнтності громади:


116

...існування, розвиток та залучення ресурсів громади членами громади до

процвітання в середовищі, що характеризується змінами, невизначеністю,

непередбачуваністю та здивуванням. Члени стійких громад навмисно

розвивають особисту та колективну резільєнтність, з метою адекватного

реагування на зміни та впливати на них, підтримувати та поновлювати громаду,

а також розробляти нові траєкторії майбутнього громад. Таке визначення ми

підтримуємо, оскільки воно вже розкриває складність розуміння національної

резільєнтності, акцентуючи на ролі людського фактору у протистоянні змінам,

що відбуваються постійно у бурхливому середовищі сьогодення. Дослідження

Магіса, Скерратта, Франкліна та інших з 2004 року несуть у собі важливі

елементи, як те, що культурна спадщина громади є визначальним фактором її

резільєнтності, що важливо враховувати культурні аспекти та динаміку подій,

вважаючи саме культуру каталізатором, при вивченні питань формування

національної резільєнтності. Це, ми переконані, є важливим завданням для

вивчення та уточнення.

З іншого боку, вважається українськими вченими, що формування

національно-культурної ідентичності є проблемою державної ваги і національної

безпеки з огляду на анексію Криму, військові дії на Донбасі, маргінальні настрої,

національну невизначеність частини населення України, та є питанням

забезпечення стійкості розвитку держави і, відповідно, її резільєнтності.

Виклики, з якими бореться країна, як то: відстоювання власної територіальної

цілісності, становлення нації, зростання ролі власної причетності і

відповідальності за долю України, вимагають уваги та актуалізують вивчення

питань щодо формування національно-культурної ідентичності - осягнення й

засвоєння національно-культурних цінностей українського народу, історичної

памʼяті, збереження національної аутентичності та традицій тощо, що сприятиме

згуртуванню української нації, створенню сприятливих умов розвитку та

національної резільєнтності. Про необхідність активізації уваги до формування


117

національно-культурної ідентичності йдеться й у Законах України “Про освіту”,

“Про культуру”, “Про правовий статус та вшанування памʼяті борців за

незалежність України у ХХ столітті”, Указі Президента «Про пріоритетні заходи

щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського

суспільства, підтримки ініціатив громадянськості у цій сфері», у Національній

стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р., Проекті Концепції

гуманітарного розвитку України на період до 2020 р., Стратегії національно-

патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр. тощо.

Формування національно-культурної ідентичності має опиратися на: -

історичну правду і пам'ять; національні ідеали та гідність; національну

самосвідомість і патріотизм. Ідентичність пов’язується із структурною

цілісністю особистості, отже, шлях до формування національної резільєнтності

та резільєнтної, незалежної України лежить через виховання цінностей

україноїноцентризму, на основі історичної правди і національної гідності.

Національно-культурна ідентичність ґрунтується на національному світогляді,

національній культурі, мові, національній ідеї. Громадяни України хочуть

бачити свою країну європейською, незалежною, правовою, сильною, де найвище

цінується людина, її потреби та інтереси. Людям важливо відчувати

перспективи, які відкриватимуться - національна ідея має бути й спрямованою

на майбутнє.

Проблема становлення національної ідентичності є досить популярною

серед української наукової спільноти, адже теоретичне вирішення цієї проблеми

допомагає висвітлити справжній національний інтерес, усвідомлення якого є

необхідною компонентою розвитку українського суспільства, спроможною

обумовити його життєздатність. Сама ця проблема не є специфічною для

України. Велика кількість публікацій на цю тему у нас і на Заході свідчить, що

сама проблема ідентичності є неоднозначною в теоретичній свідомості.


118

Нашою командою науковців піднято питання щодо вивчення факторів,

інгібіторів та каталізаторів, формування і розвитку культури національної

резільєнтності, як вагомих та необхідних передумов забезпечення стабільності

перспективного розвитку резільєнтної Нації та України з формуванням

продуктивного і плідного середовища для розвитку і процвітання майбутніх

поколінь. Дане питання потребує наукового доробку та є вкрай актуальним для

розвитку української та світової науки.

Список джерел :

1. Масленников А. А. Социальные аспекты глобализации и вызовы завтрашнего дня /

А. А. Масленников // Соц. государство: концепция и сущность. – М. : Огни, 2004. –

С. 60–64.

2. Сіленко А. Права людини в соціальній державі / А. Сіленко // Нова політика. – 2002. –

No 1. – С. 24–27

3. Breslauer George W. Five Images of the Soviet Future: A Critical Review and Synthesis /

George W. Breslauer. – Berkeley, 1978. – 78 p.

4. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума / Н.Н. Моисеев. – М.: Яз. рус. культуры,

2000. – 156 с.


119

UDC 378.004+ 333.71

Шупта Ірина Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування

Полтавська державна аграрна академія, Україна

М’ЯКІ (SOFT-SKILLS) НАВИЧКИ ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ

На даний час все більш актуальним стає формування індивідуальної

освітньої траєкторії. Відповідно виникає необхідність якісної підготовки

сучасних фахівців публічної сфери. На думку дослідника В. Мау, основним,

кар’єроутворюючим результатом освіти зараз є особисті якості випускника, такі

як креативність, ініціативність, комунікативність, вміння працювати в команді

тощо [1]. Звідси робиться висновок, що саме такі результати поступаються за

важливістю академічним знанням, технічним, інженерним та іншим

професійним навичкам і компетенціям. Так, наприклад, жорсткі навички

витісняються м’якими навичками [5]. Сучасні роботодавці розраховують на те,

що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь та навичок. Здатність

креативно мислити й керувати часом, навички комунікації, нетворкінгу,

керування проектами, командоутворення, володіння інструментами розробки

сайтів, комп’ютерної графіки та відео монтажу [7].

До цього часу більшість людей вважає, що успіх в професійній діяльності

залежить від рівня професіоналізму людини, наділеної низкою ключових рис,

таких як розуміння себе в професії, знання посадових обов’язків, посидючість

тощо. Однак сучасні тенденції вказують на те, що це є застарівши міфом. Так,

термін «soft-skills» став одним із трендів сучасного мінливого світу.

В країнах Європейського Союзу прийнято навички, які є необхідними в

професійній діяльності ділити на дві групи: жорсткі (hard-skills) та м’які (soft-

skills). Hard-skills – це професійні навички, які прямо стосуються посадових

обо’язків, а soft-skills пов’язані з особистими характеристиками.


120

Професійне навчання працівників, післядипломна освіта та підвищення

кваліфікації – всі ці складники освіти дорослих, носять характер hard-skills

(«тверді навички») і є технічними навичками, пов’язаними з діяльністю в сфері

формалізованих технологій. Cаме за hard-skills визначається

кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним

документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей

(результатів навчання). Відповідно результати навчання – це знання, вміння,

навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у

процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати,

оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення

освітньої програми або окремих освітніх компонентів (частина перша, статті 1

Закону України «Про освіту») [4].

Для розвитку навичок необхідно підібрати належні інструменти (причому

не один, а декілька). Результати дослідження, проведені в Гарвардському

університеті (Harvard University) і Стенфордському дослідницькому інституті

(Stanford Research Institute) говорять про те, що внесок hard-skills в професійну

успішність співробітника становить всього 15%, тоді як soft-skills визначають

залишилися 85% [5]. Без належних «м’яких» навичок домогтися успіху

найчастіше неможливо. Як вважає Д. Гоулман, ефективність людини в

професійній діяльності напряму залежить від рівня розвитку в нього «м’яких»

навичок, які, на його думку, відрізняють «успішних спеціалістів від неуспішних,

ефективні організації від неефективних» [2,3]. Soft-skills дозволяють бути

успішним незалежно від специфіки діяльності.

На сьогодні про м’які навички сьогодні мова ведеться не лише в системі

освіти, бізнес-адмініструванні, проте й в жорстко регламентованому державному

управлінні. В управлінні існують дві позиції. Виходячи з першої позиції, можна

констатувати, що «такі дисципліни, як фінанси, бухгалтерський облік і аудит,

маркетинг займають непропорційно багато часу за рахунок критично важливих

навичок soft-skills – саме тих м’яких навичок, які дають можливість порівняти

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/ed20170905/sp:wide:max100#n284


121

кращих управлінців з гіршими. Тому ми бачимо негативні наслідки цього

підходу: ринок праці переповнений дипломованими молодими лідерами, які не

володіють справжніми лідерськими рисами. Така система, на нашу думку, є

дисфункціональною.

Для того, що працювати в органах публічної влади, безперечно, необхідно

мати широку гуманітарну освіту. При підготовці фахівців цієї сфери діяльності

необхідно приділяти розвитку системного мислення, вчити більш глибоко

розумітися на логіці та філософії державного управління. Всупереч поширеному

уявленню, soft-skills не є однорідними. На наше переконання, їх «поверховість»

або ранжування правомірно розглядати, спираючись на термінологічний апарат

А. Шопенгауера (ніхто до Шопенгауера не приділяв такої уваги вивченню

ірраціональних, підсвідомих сил, значною мірою визначаючих людську

поведінку) : «розум першого рангу» − «soft-skills першого рангу»,

фундаментальні або тематичні; «розум другого рангу» − «soft-skills другого

рангу» − орієнтовані чи трендові.

«Soft-skills першого рангу» − це не просто локальні навички та вміння, а

онтологічні стани державного службовця, перманентне збільшення його

особистісного контенту, тобто перевищення власними зусиллями меж і переваг

досягнутого; це певний «стиль життя», який передбачає ініціативно-активне та

відповідальне ставлення до життя. «Soft-skills першого рангу» засвоюються в

процесі вивчення філософії, логіки, культурології, історії, читання

інтелектуально-елітарної літератури та знайомства з творами мистецтва.

Що стосується «soft-skills другого рангу», то правомірно сюди віднести

прикладні навички, що походять від «soft-skills першого рангу», тобто такі, які

конкретизують перші, проте не заміняють їх, зокрема: навички публічних

виступів, ораторська майстерність, вміння вести переговори, навички з

проєктного управління, тайм-менеджменту, лідерство, комунікаційні вміння

«домовлятися» й «знаходити спільну мову». Це використання і зчитування

«мови жестів», вміння розуміти певний контекст або ситуацію, вміння грамотно


122

починати й завершувати спілкування, вміння слухати, підводити підсумки

розмови та резюмувати, вміння опановувати власними емоціями, справлятися зі

стресовими факторами, вміти впливати на емоції оточуючих, проведення

презентацій і самопрезентацій, участь в командній роботі. «Soft-skills другого

рангу» виробляються в процесі різного роду тренінгів та коучингів.

Таким чином, «soft-skills» на сьогодні є досить популярним трендовим

поняттям, розвиток «soft-skills є особистим мотивом кожної людини і тільки від

неї самої залежить, яким чином її особистісні риси допоможуть їй побудувати

успішну професійну кар’єру в органах публічної влади, визначити її

продуктивність в професійному середовищі.

Список джерел

1. Владимир Мау: Фундаментальные знания не стареют: Национальное агентство развития

квалификаций. URL: https://nark.ru/about/smi-o-nas/vladimir-mau-fundamentalnye-znaniya-

ne-stareyut.php. (дата обращения 20.04.20).

2. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект. М.: АСТ, 2009. 480 с.

3. Гоулман Д., Бояцис Р., Макки Э. Эмоциональное лидерство: искусство управления

людьми на основе эмоционального интеллекта. М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. 301 с.

4. Закону України «Про освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. (дата звернення 20.04.20).

5. Иванов Д. Путь к вершине. Факторы успеха. Что важнее: soft skills или hard skills?

Управление человеческим потенциалом. 2010. № 3. URL: http://www.colloquium.ru/

article/hard_soft/hard_soft.php. (дата обращения 20.04.20).

6. Какие компетенции важны для профессионального развития. URL:https://

medium.com/@marknelyubin/.(дата обращения 20.04.20).

7. Soft skills ( «м’які» навички) − важливі для працевлаштування. Офіційний сайт

Черкаського обласного центру зайнятості. URL: https://chk.dcz.gov.ua/publikaciya/soft-

skills-myaki-navychky-vazhlyvi-dlya-pracevlashtuvannya. (дата звернення 20.04.20).

https://nark.ru/about/smi-o-nas/vladimir-mau-fundamentalnye-znaniya-ne-stareyut.php

https://nark.ru/about/smi-o-nas/vladimir-mau-fundamentalnye-znaniya-ne-stareyut.php


http://www.colloquium.ru/%20article/hard_soft/hard_soft.php

http://www.colloquium.ru/%20article/hard_soft/hard_soft.php

https://chk.dcz.gov.ua/publikaciya/soft-skills-myaki-navychky-vazhlyvi-dlya-pracevlashtuvannya

https://chk.dcz.gov.ua/publikaciya/soft-skills-myaki-navychky-vazhlyvi-dlya-pracevlashtuvannya


123

SOCIOLOGY AND SOCIETY

UDC 316.014

Irina Vladimirovna Martynova

senior lecturer, Department of International Business

Belarusian State University, School of Business, Belarus

Anastasia Shpektorova

II year student

Belarusian State University, School of Business, Belarus

STUDENTS’ BEHABIOR AND ATTITUDE TOWARDS

ENVIRONMENTAL ISSUES

Annotation. The aim of this research is to assess the attitude and behaviour of students

from different countries as well as from our home country of Belarus towards

environmental issues. The objective was to survey the students who live in various

corners of the world because, according to the laws of probability, random samples

represent the population as a whole. A questionnaire was created and circulated with

the help of Google Form, and the results, calculated automatically, were analysed and

discussed.

Keywords: environmental issues, students’ attitudes, responsible behaviour.

After over a hundred years of vigorous human-environment interaction the

nature became vulnerable and debilitated, which is proven by a big amount of

endangered plant and animal species increasing by the day. A similar pattern prevails

in frequency and intensity of natural hazards. Humanity contributed to the problems

and only then started thinking about how to deal with everything done by them and

previous generations.

That was the reason for people’s high interest in the environment and deep

exploration of its issues. As a result, they found out a wide range of problems such as

ecosystems destruction, different types of pollution, deforestation, shortage of natural


124

resources, climate change, unsustainable development, etc. Environmental issues are

regarded by universities as significantly important ones. More and more ‘green’

programs are implemented nowadays, and the amount of students who actively

participate in them grows exponentially. Every educational institution is responsible for

forming environmental stewardship in society from younger generation. That is why

universities should pay substantial attention to student’s environmental education.

The aim of my research was to evaluate the attitude and behavior of a focus group

regarding environmental issues. The question raised is “What is students’ behavior and

attitude towards environmental issues?”

The study also explored the relationship between the participant’s responses and

demographic variables. The results should be considered to take necessary actions

toward environmental education if students’ awareness doesn’t meet the desired level.

A hypothesis is the following: making students more informed about ecological

problems (the independent variable) will encourage them to take responsibility for

environmental conditions (the dependent variable).

Secondary data

As theoretical foundations of the research, I used sociological literature the

university provided students with, which is ‘Introduction to Sociology’ by William

Little.

Randomly selected 50 students from 1st to 3d year of study were surveyed by 15

questions, referring to their demographical characteristics, environmental awareness,

attitude and behavior. Among them were yes-or-no questions, multiple-choice questions,

checkboxes, linear scale, and questions that require long and short independent text

answers. The questionnaire begins with its name and short description, where the theme,

main purpose, and the level of confidentiality is mentioned. Every individual is given a

chance to express personal ideas and be assured that no one has access to this

information.

The first 4 questions are related to demographic variables of a person questioned

which are:

Where do you study? (short answer text)

What is your sex? (multiple choice)


125

You are: a first-year, second-year, third-year student. (multiple choice)

Where are you from? (short answer text)

The answers help determine whether these demographic variables influence final

results of research or not.

The next questions were connected with the attitude and behavior towards

environmental issues. But firstly I checked how much information students are aware of.

I provided students with the question ‘Do you know what 'carbon footprint' is?’ Besides

yes-or-no answers, I’ve decided to include ‘I’ve just googled’ in order to find out whether

my research brought useful knowledge to respondents or not.

The rest of the questions were created to assess predominantly how green students

are.

Results and discussion

The students are first-year (65.7%), second-year (20%), and third-year (14.3%) of

different study fields. The majority studies within the field of economy. 68.6% of

participants are female and 31.4% are male.

What concerns the students’ awareness of environmental issues, the results can be

seen below. Air Pollution, Climate Change, Water Pollution and Global Warming seem

to be the most common ones among the aforementioned (fig. 1).

Figure 1. Results of question about students’ awareness of environmental issues

The results of the answers to the question ‘Do you know what 'carbon footprint'

is?’ were satisfactory because 60% of people do know what it is, 25.7% – do not, and

14.3% have just googled and found out what it is!


126

Nevertheless, only 22.9% of those who is informed about carbon footprints have

already calculated their own ones, and 41.2 % of those who calculated it were influenced

by the results and now are trying to reduce their bad impact on Earth.

The last question was ‘If you calculated your carbon footprint, did it influence

your behavior?’ (fig. 2).

Figure 2. Results of question about influence of carbon footrpints on students’ behavior

The question ‘Do you believe that humanity can make positive changes in the

environment?’ was given a positive answer by everyone, except two people. When asked

to share their opinion on why they think so, the students have given such answers as

nothing is impossible, because we believe in humanity, our future is in our hands.

Questions ‘Do you sort garbage?’ and ‘Are you against coffee shop non-

recyclable cups?’ could be considered as controversial ones, because the total score

showed about 50% percent of positive and the same percentage of negative answers that

are slightly deviating.

One of the most demonstrative examples of students’ behavior and attitude

towards environmental problems is shown thanks to the checkbox option where the

participants were supposed to choose the actions they perform from the list below:

1. I turn off lights, when they are not needed to save the electricity.

2. I plant trees in order to 'clean' the air.

3. I do not run the water while brushing my teeth.

4. I try to make people aware of environmental issues.


127

5. I think that more attention must be paid to the quality of environment.

6. I try to minimize paper usage.

7. I use plastic bottles multiple times.

8. I participate(d) in 'green' programs.

9. None of the above.

The findings are as follows: 85.7% of the persons questioned mentioned the first

statement, then goes the 5th (71.4%), after that the 7th (51.4%), the 2d (42.9%). However,

‘none of the above’ has been chosen by only 2 people.

The last question was linear-scale, ‘How much are you concerned with

environmental issues?’ The majority assess their concerns predominantly to 3 points.

Overall, after analyzing the results, I’ve made several conclusions on the basis of

the correspondence of demographical variables and attitude/behavior.

My research showed that almost no significant differences were found between

the environmental behavior scores of male and female students. What concerns the

attitude, females are considered more interested in ecology and environmental problems

than males. Moreover, there is a considerable dependence of the students’ answers on

the level of education. The first-year students are more likely to take measures towards

saving the Planet; moreover, their answers were full of enthusiasm and gave hope.

According to the statistics, those who study either at SB BSU, or abroad, are aware of

ecological issues more than others who turn out to lack profound knowledge about

environment and do not participate in ‘green’ programs.

One more question is ‘What can be done at universities to become greener?’

Thanks to long answers and the participants’ responsiveness, I’ve found out that the

students are not satisfied with performance of their universities regarding this aspect.

They are not much concerned with environmental issues just because nobody encourages

and tries to contribute to students’ awareness.

Conclusion

The conclusions on what could be done in order to increase the ‘green’ status of

educational institutions are as follows:


128

Make students more informed about ecological problems.

Organize different events, programs and lessons about how to save the

environment.

Put special trashcans separately for plastic and paper.

Bring a cup from home instead of plastic one (if there is a coffee shop in

university, as SB BSU has).

Reduce the water and energy consumption by spreading problem-booklets.

Plant the trees on the territory of university.

Go digital or at least use two sides of paper.

Create a place for refilling a water bottle.

Use LED light bulbs.

Open a refectory with a local eco food.

To make a conclusion, I would like to say that, despite the fact that younger

generations are not much concerned about the environmental issues, it is really

significant to influence students’ behavior and attitude towards environment.

Fortunately, almost everybody who is poorly informed about the issues under study is

eager to know what is happening with the Planet and what should be done in order to

prevent people’s negative impact on it. As the majority of the participants said, ‘Future

is in our hands’ together we can influence the situation and stop being the cause of

environmental issues.

Let’s start today!

References:

1. Jackson, A. Climate change is Millennials' main concern // [Electronic resource]. 2017 – Access

mode: www.inc.com/business-insider. – Access date: 01/05/2020.

2. Little, W. Introduction to Sociology. 1st Canadian Edition. OpenStax College, 2014, pp. 32-47.

3. Goldthorpe, J. E. An Introduction to Sociology. 3rd Edition. Cambridge University Press, 1985,

pp. 76-98.

http://www.inc.com/business-insider


129

UDC 316.014

Амантаева Джамиля Бериковна

Докторант Ph.D, кафедры социологии и социальной работы Казахского Национального

Университета им..аль-фараби, г.Алматы, Казахстан

Бурханова Дана Камаловна

Доцент, Ph.D, кафедры социологии и социальной работы Казахского Национального

Университета им. аль-фараби, г.Алматы, Казахстан

ДИНАМИЧНОЕ РАЗВИТИЕ ИНДУСТРИИ КРАСОТЫ В

СОВРЕМЕННОМ КАЗАХСТАНЕ НА ПРИМЕРЕ ТЕОРИИ ФРЕЙМОВ

Аннотация. Физическая аттрактивность в современном обществе означает

знак равенства атрибуту успешной, реализованной личности; успешной

карьере; счастливому браку; безбедному существованию. Залог успешности

кроется именно в данном паттерне-паттерне привлекательности. В последнее

время в казахстанском социуме появились новые идеалы красоты (аттракции),

и новые возможности и современные спектры пластической или эстетической

хирургии.

Ключевые слова: индустрия красоты, фреймы, аттрактивность.

В последнее время в казахстанском социуме появились новые идеалы

красоты (аттракции), и новые возможности и современные спектры

пластической или эстетической хирургии.

Красота – это ценность, которая может быть улучшена с помощью

пластической хирургии. Отсюда появляется вопрос о том, насколько эффективна

пластика, и, какую роль она играет в эстетическом улучшении, а также

увеличением экономических «побед» человека. Как правило, люди улучшают

собственную красоту с помощью эстетической хирургии, для новой

экономической «выгоды», например повышение в карьере и заключение брака.

Индустрия красоты в современном Казахстане становится популярной

социальной тенденцией. Для начала дадим определение понятия «индустрия


130

красоты». В большом толковом социологическом словаре, нет точного

совпадения, поэтому рассмотрим термины: «индустрия услуг» - (service

industries). Индустрия, в большей степени связанная с производством услуг, а не

товаров, например, туризм [1].

Красота - высшая степень целесообразности в природе, гармонического

соответствия и сочетания элементов (в том числе и противоречивых) во всяком

устройстве, во всякой вещи и во всяком организме [2].

В современной социологии динамично поднимается вопросы изучения

фреймов об идеальной внешности и красоте, зависимость повседневного

поведения женщин от существующих рамок, эталонов, и новых социальных и

эстетических норм.

«Внешний облик – становится одним из важнейших средств построения

типологий, выделения и распознания определенных социальных групп, страт,

описания стилей жизни…

Внешний облик человека становится способом визуальной коммуникации

и социальной стратификации стратификации» [3].

Физическая аттрактивность в современном обществе означает знак

равенства атрибуту успешной, реализованной личности; успешной карьере;

счастливому браку; безбедному существованию.

Залог успешности кроется именно в данном паттерне-паттерне

привлекательности.

«Формирование эталона физической привлекательности определяется

многочисленными влияниями общества, при этом для самого человека

оказываются в большинстве случаев стихийным процессом, он может не

осознавать, что у него формируются те или иные эталоны, и что они всегда дают

о себе знать, когда он оценивает другую личность и её внешний облик.» [4].

В данной статье авторы совмещают понятие индустрии красоты в

казахстанском социуме с теорией фреймов.


131

Теория фреймов - это неоднородный метафизический конструкт, комплекс

концепций аналитической практики исследования повседневного мира и

направленных непосредственно на исследование композиции контекстов в

элементарных наблюдаемых событиях.

В современной социальной жизни казахстанцев все большее

распространение получает игровой компонент, ставший объектом исследования

специализированной концепции – теории фрейм-анализа. Комплексный подход

данной теории в наиболее общем виде отображает шаблонность представлений,

как событий, явлений, поведения и т.д. Фрейм представляет собой рамочную,

каркасную модель обобщённого знания, имеющую универсальный, типовой

характер [5].

Индустрия красоты - это фрейм коммуникации, статичная и

воспроизводимая конструкция взаимодействия, доступная для наблюдения,

анализа и сравнения с другими подобными конструкциями - театральной

постановкой, спектаклем. При любой коммуникации «face-to-face» человек сам

строит свой образ и с помощью установленных жестов презентует его другим,

пытаясь доказать аудитории в правдивости создаваемого представления о себе.

В свою очередь окружающий социум оценивает индивида на предмет

наличия критериев привлекательной внешности в процессе взаимодействия с

ним, а также получает информацию о его характеристиках и личностных

качествах на основе существующего образа и полученных жестов, а также

рутинного, повседневного поведения (фреймов).

В современном социуме внешность играет немаловажную роль в

различных сферах. Сегодня клиенты зависят от косметических хирургов, для

того чтобы получить желаемую аттрактивную внешность. Большинство женщин

Казахстана обращаются за модернизацией внешности в местные клиники

эстетической медицины, хотя есть и такие, которые отправляются за помощью

пластических хирургов в другие страны, для того чтобы получить желаемое

соотношение «Цена-Качество». [6]


132

Красота – это степень измерения, которая измеряет уровень

привлекательности для других людей. Идеал красоты - это общий "взгляд"

социума, который включает физические особенности (например, «крупные и

надутые» или тонкие губы, большая или маленькая грудь и т.д.), а также

продукты красоты, деятельность и услуги. Они могут включать: одежду,

косметику, парикмахерские тренды, загар и солярии, и конечно пластическую

хирургию (например, импланты груди, или губы, или липосакция) [7].

В работах исследователи Хамермеш и Биддл (Hamermesh; Biddle, 1998) -

показывают, что в США и в Канаде работники с более аттрактивной внешностью

зарабатывают выше среднего примерно на 12 процентов больше, чем работники

с красотой «ниже среднего» эталона принятого в данном обществе, что

сопоставимо с неравенством в оплате труда, а также является социальным

неравенством, связанным с расой и полом [8].

На протяжении более двух десятилетий пластическая хирургия была

областью феминистских исследований. Красота - это спорный символический

ресурс, через который проходит граница между угнетением и освобождением,

господством и сопротивлением, где все разрушается и восстанавливается (Craig

2006) [9].

Канадская феминистка Кэтрин П. Морган (1991) в своих работах,

говорила, что пластическая хирургия как технология - колонизирует женские

тела. После Кэтрин П. Морган многие западные феминистки стали

рассматривать пластическую хирургию как инструмент расизма, а также

патриархата. [10].

Мужчины придают большее значение физической привлекательности

женщин, чем женщины по отношению к мужчинам. В результате, социальные

возможности женщин в большей степени зависят от их физической красоты по

сравнению с мужчинами, так женщины находятся под большим давлением, для

соответствия идеалам красоты. Хотя стандарты женской красоты не так

хаотичны во всем мире, они сильно меняются со временем и по всему миру.


133

Многие эмпирические исследования, касающиеся индустрии красоты

показывают, что красивые люди предпочитают встретить более успешных

партнеров или супругов в различных сферах [11].

В западных исследованиях используется выражение «beauty pays»

(HAMERMESH D., 2011) [12], что означает, красота - приносит прибыль. В связи

с увеличением интереса общества к индустрии красоты в последние годы,

наблюдается рост исследований, направленных на изучение внешности и

влиянию внешности на многочисленные сферы жизни современного социума.

Несмотря на различные взгляды мирового сообщества к пластическим

операциям, сегодня эта отрасль индустрии красоты продолжает

популизироваться и увеличиваться из года в год.

Так по данным международного общества пластичекой и эстетической

хирургии The International Society of Aesthetic Plastic Surgery (далее ISAPS) в 2017

году в мире было сделано 23,390,542 пластических и эстетических операций [13].

Всего в членах ISAPS в 2017 году - 43.500 хирурга. То есть на одного

хирурга в мире приходится 537 операций в год. В период с 2016 года по 2017 год

наблюдается рост самих пластических хирургов, так в 2016 году число хирургов

составляло-43.100 человек.

По данным международного сообщества эстетических и пластических

хирургов, наибольшее количество эстетических операций приходится на США –

их доля на мировом рынке индустрии красоты составляет- 14,5% в 2017 году, что

на 1,5% меньше чем в 2016 году, несмотря на убывающую динамику, именно

США остается флагманом потребления «красивой» хирургии.

Второе место в динамике мирового общества потребления индустрии

красоты занимает – Бразилия, так в 2017 году там было проведено -13,6% от

общемирового числа пластических операций.

Третье место и 4,8% от общего количества операций занимает – Мексика,

хотя и здесь в динамике 3-х лет, можно увидеть спад.


134

Рис.1. Динамика потребления индустрии красоты в мировом сообществе

Внешняя привлекательность в мировом обществе рассматривается в

современных социологических, психологических, этнографических и

культурологических научных трудах, а также в философии и в лингвистике.

Современная индустрия красоты, или бьюти-индустрия, позиционируется

в СМИ и в социальных сетях как гарант счастливой личной жизни, успешной

карьеры и является одним из главных базисов материального достатка.

Современная популяризация индустрии красоты динамична под

воздействием множества различных факторов, таких как фэйшн-индустрия,

искусство, традиции, нормы, инновации в сфере аттракции.

Казахстан по рейтингу UN Comtrade Database в 2015 году занимал 79 место

из 137 стран с объемом экспорта продуктов индустрии красоты в $17,57 млн.

Причем в 2015 году наблюдалось сокращение внешнеторговых операций по

данным видам продукции: экспорт сократился на 39%, импорт на 22%.

В РК на сегодняшний день, индустрия красоты, и исходящие от

бьютисферы объективные социальные потребности, не стали предметом

конкретного социологического анализа.

После «перестройки» и распада СССР индустрия красоты в Казахстане

прошла длинную дорогу становления от примитивных парикмахерских на


135

«базаре», простых не очень оборудованных спортивных залов и так далее, до

места, куда приходят не только стричься, бороться с внешними недостатками и

делать макияж и маникюр, но и омолаживать кожу, корректировать фигуру,

бороться со стрессом, увеличивать свой социальный капитал. Несмотря на

внушительные показатели роста данного сегмента бизнеса, на сегодняшний день

индустрия красоты и здоровья представляет собой новый социальный институт,

находящийся в процессе постоянных трансформаций.

Универсальность теории фреймов базируется прежде всего на том, что

любую концепцию следует систематизировать, паттернировать,

классифицировать, задать формулу для изучения. Фреймированием создается

чёткая систематизация, связь знаний, навыков, опыта благодаря множеству

инструментов наблюдения, этнографических методов, фиксирования эпизодов

повседневной жизни, что приводит к увеличению количества предметных и

метапредметных связей. Концепция фреймов представляет ведущую роль в

рутинной жизни человека по разным причинам: фреймы формируют

повседневное поведение человека в обществе относительно любой культуры,

позволяют исследователям анализировать не только рутинную жизнь человека,

но и другие факты, составляющие повседневную жизнь. Результаты, полученные

в процессе исследования, позволяют расширить научные представления об

особенностях формирования и развития индустрии красоты, фреймы

взаимодействия в данной сфере.

Использование новоявленных разработок, доступных средств и новых

технологий в индустрии красоты с целью улучшения внешности, в особенности

у женщин, напрямую меняет траекторию их повседневного поведения

(фреймов), происходит транспонирование женщины из категории «внешне

непривлекательной – неуспешной», «не уверенной в своей внешности», в

«внешне привлекательную - успешную», «уверенную» категорию.


136


1. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь. В 2-х томах: Пер. с

англ. Н.Н. Марчук. М.: Вече, АСТ, 1999.

2. http://ru.wikipedia.org/

3. Лабунская В.А. «Видимый человек» как социально-психологический феномен //

Социальная психология и общество. – 2010. – № 1. – С. 26–39.

4. Карабина Ю. С. "Эталон физической привлекательности как социокультурный фактор

образа телесного я у женщин" Вестник Костромского государственного университета.

Серия: Педагогика. Психология. Социокинетика, vol. 16, no. 4, 2010, pp. 144-148.

5. Самарин А.В. Кросс-мобильность теории фрейма в системе научных

знаний//Фундаментальные исследования.– № 6 (часть 3) – 2012., С. 604

6. Holliday, Ruth, Bell, David, Cheung, Olive, & Jihyun, Cho (2017). Trading faces: The ‘Korean

Look’ and medical nationalism in South Korean cosmetic surgery tourism. Asia Pacific

Viewpoint.

7. Basil G. Englis, Solomon, M., & Ashmore, R. (1994). Beauty before the Eyes of Beholders:

The Cultural Encoding of Beauty Types in Magazine Advertising and Music

Television. Journal of Advertising, 23(2), 49-64.

8. Biddle, Jeff E., and Daniel S. Hamermesh. 1998. “Beauty, Productivity, and Discrimination:

Lawyers’ Looks and Lucre.” J. Labor Econ. 16 (1): 172–201.)

9. Craig, M. L. 2006 Race, beauty, and the tangled knot of a guilty pleasure. Feminist Theory

7(2):159–177.

10. Morgan 1991; Bordo 1993; Kaw 1993; Balsamo 1996; Brush 1998; Gagne and McGaughey

2002; Negrin 2002; Frost 2005; Blum 2003, 2005

11. Lee, S., & Ryu, K. (2012). Plastic Surgery: Investment in Human Capital or Consumption?

Journal of Human Capital, 6(3), 224–250.

12. HAMERMESH, D. (2011). Beauty Pays: Why Attractive People Are More Successful.

PRINCETON; OXFORD: Princeton University Press

13. https://www.isaps.org/medical-professionals/isaps-journal/

http://ru.wikipedia.org/

https://www.isaps.org/medical-professionals/isaps-journal/


137

PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY

UDC 159.5.1.3

Шульгa Олена Ігорівна

куpсaнт IV курсу

Військовий інститут Київського національного університету

імені Тараса Григоровича Шевченка, Україна

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ

ДІЙ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ДО УМОВ МИРНОГО ЖИТТЯ

Війнa в Укpaїні пpивеpнулa увaгу до тaкої пpоблеми як соціaльно-

психологічнa aдaптaція ветеpaнів ООС/AТО до миpного життя. Можнa

відзнaчити, що нaйпідготовленіші військовослужбовці не зaвжди можуть

швидко aдaптувaтись психологічно тa емоційно до умов війни, aгpесії, вбивств,

кaліцтвa тa до всіх тих стpесових чинників які впливaють нa психічне здоpов’я,

не менш складно потім повернутися до спокійного, мирного життя в суспільстві.

Учaсники бойових дій після повеpнення додому зіштовхуються не тільки з

мaтеpіaльними пpоблемaми, aле й із психологічними. Aдaптaція

військовослужбовців до миpного життя усклaднюється чисельними соціaльно-

психологічними пpоблемaми, пpоблемa психологічної aдaптaції воїнів

усклaднюється негaтивними стеpеотипaми в суспільстві щодо pоботи з

психологом. Знaчнa чaстинa ветеpaнів pозглядaє потpебу в психологічній

допомозі як ознaку слaбкості тa ввaжaє, що чaс усе вилікує. Внaслідок цього

ветеpaни тpимaють всі пpоблеми тa пеpеживaння в собі. Кpім того, психологічної

допомоги можуть потpебувaти pодини учaсників бойових дій, які тaкож

знaходяться у стaні постійної неpвово-психологічної нaпpуги.

Хapaктеpизуючи соціaльно-психологічну pоботу з військовослужбовцями,

які повеpнулися з зони ООС\AТО, як соціaльно-психологічну пpоблему, можнa


138

нaголосити, що основнa метa aдaптaційної pоботи з військовими полягaє в

тому, щоб:

1. відновити фізичні й психічні сили військовослужбовців;

2. скоpегувaти особистісні устaновки, нaвчивши їх пpaвильно спpиймaти

вимушені життєві обстaвини;

3. внести елементи соціaльної спpaведливості в paмки субоpдинaційних

стaвлень, хapaктеpних для міжособистісного спілкування;

Пpоaнaлізувaвши літеpaтуpу тaких вчених як Л. Оpбaн, В. Поліщук,

О. Янкович, можнa зaзнaчити що соціaльнa pеaбілітaція осіб котpі повеpнулись

з зони ООС\AТО з позицій системного підходу, відповідно до якого pеaбілітaція

пpедстaвляє одноочaсно і мету (відновлення і збеpеpження стaтусу особистості)

і пpоцес що мaє біопсихологічні тa соціaльні мехaнізми і метод підходу до

людини, що потpебує відновлення. [1, с.71].

Після війни ветеpaнaм вaжко повеpнутися до pитму миpного життя.

Фізичне повеpнення додому не зaвжди збігaється із психологічним. Учaсть у

бойових діях може пpизвести до пеpеоpієнтaції цінностей. У ветеpaнів чaсто

зустpічaється поpушення соціaльної взaємодії тa втpaтa інтеpесу до суспільного

життя, зниження aктивності, пpaгнення до соціaльної ізольовaності. Внaслідок

недостaтньої увaги суспільствa тa деpжaви до пpоблем ветеpaнів бойових дій у

військовослужбовців можливе виникнення комплексу жеpтви тa пpизвести до

pозвитку посттpaвмaтичного стpесового pозлaду\стресу, до гострої реакції на

будь яку ситуацію яка змушує вийти змушує вийти з «зони комфорту»,

Теpмін соціaльно-психологічнa aдaптaція у нaукових джеpелaх

визнaчaється як пpоцес aктивного пpистосувaння військовослужбовців і членів

їх сімей до нових умов пpоживaння в гpомaдянському суспільстві з pинковою

системою взaємовідносин [2, с. 160].


139

Повеpтaючись до миpного життя, пеpш зa все, повеpтaється тіло.

Подумкaми воїн ще пеpебувaє в стaні війни. Мaється нa увaзі системa цінностей

людини основним інстинктом якої є виживaння, тому дуже важко повеpтaтись в

суспільство цінностями якого є збaгaчення, політикa, гapний одяг, pозвaги і т.д.

Для воїнa це невaжливо, чеpез що соціум його не спpиймaє, тому що немaє

контaкту, pозуміння один одного. Тому ветеpaнaм чaсто здaється, що вони

неноpмaльні, не такі як всі, не відповідають нормам та стандартам суспільства.

Хочa все, що з ними відбувaється, – це aдеквaтні pеaкції на ті події які вони

пержили. Від цих «невідповідностей» потеpпaють як сaмі ветеpaни, тaк і близьке

оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до тaкого pозвитку подій. Дуже

важливо щоб військовослужбовець котрий повернувся з війни не відчував себе

самотнім, не залишався на одинці зі своїми думка, спогадами та страхами.

Мету тa pезультaт соціaльно-психологічної aдaптaції визнaчaє добpе

збaлaнсовaне співвідношення між пpоблемaми людини і вимогaми конкpетного

соціaльного сеpедовищa.

Швидкість aдaптaції військовослужбовців зaлежить від двох основних

умов:

- -зовнішніх чинників:

- - підтpимкa тa pозуміння pодини, дpузів тa близьких;

- - соціaльнa підтpимкa з боку деpжaви;

- - пpофесійнa допомогa психологів.

- - внутpішніх чинників:

- - готовність віськовослужбовців до змін тa pоботи нaд собою.

Реабілітацію учасників бойових дій можна розділити на етапи:

1. діагностувальний, тобто проводити первинне психодіагностувальне

обстеження військовослужбовців;


140

2. розробка індивідуальної програми реабілітації для того щоб визначити

методи які найбільше пійдуть для швидкої адаптації;

3. фінальний етап- це організація післяреабілітаційного супроводу

військовослужбовців, які брали участь у бойових діях.

Сеpед зaсобів зaстосувaння яких спpaвді покaзує позитивний pезультaт є:

психологічна допомога консультаційного характеру (індивідуальна та

групова);

різні форми психотерапії;

соціaльно-психологічні тpенінги;

попеpедня pоботa з сім’єю військовослужбовця.

Тому що пеpш зa все потpібно підготувaти сім’ю до повеpнення голови

pодини, до повеpненя чоловікa, бaтькa, синa, бpaтa. Aдже зa чaс який був

пpоведений нa війні сaме вони виконувaли його обов’язки, тому їм тaкож вaжко

зкинути з себе нові pолі тa знову aдaптувaтись до змін.

Соціaльно-психологічні тpенінги- це фоpмa специфічного нaвчaльного

pежиму, що включaє комплекс взaємопов’зaних впpaв, ситуaційно-pольових

ігоp, моделюючих пpоблемних ситуaцій і гpупових дискусій, беpеучи учaсть у

яких військовослужбовець здобувaє нові знaння, нaвички, вмінню гapмонійного

спілкувaння, пpистосовується поступово до миpного життя, знaходить для себе

нові способи подолaння конфліктів тa pозв’язaння пpоблем. [3]

Після проходження соціально-психологічних тренінгів спостерігаються

такі ефекти:

емоційно-енергетичний ефект;

соціально-комунікативний ефект;

ефект прагнення до самоактуалізації;

ефект адекватної саморефлексії;


141

ефект перенесення;

пролонгований ефект тренінгу;

ефект загального індивідуально-професійного прогресу.

Висновок. Отже, лише спільні дії деpжaви тa гpомaдянського суспільствa,

а також самих військовослужбовців спpоможні виpішити пpоблему успішної

соціaльної інтегpaції учасників бойових дій. Спpияння aдaптaції бійців до

миpного життя мaє супpоводжувaтися комплексом зaходів, які повинні включaти

соціaльну, економічну тa пpофоpієнтaційну склaдову. А також загальний рівень

розвитку українського суспільства, розуміння важливості цієї проблеми

зумовить створення в країні умов до швидкої адаптації військовослужбовців.

Поєднaння всіх цих aспектів допомaгaтиме успішній соціaльно-психологічній

інтегpaції учасників бойових дій.

Список джеpел:

1. Безпaлько О. В. Соціaльнa педaгогікa: схеми, тaблиці, коментapі: нaвч. посіб. [для студ.

вищ. нaвч. зaкл.] / О. В. Безпaлько – К. Центp учбової літеpaтуpи, 2009. – 208 с. 2.

2. Боpисовa С. Е. Деловaя игpa кaк метод социaльно-психологического тpенингa /

С. Е. Боpисовa // Вопpосы психологии. – 2003. – No 4.

3. Буpяк О. О. Соціaльнa aдaптaція військовослужбовців /О. О. Буpяк,М. І. Гіневський //

Збіpник нaукових пpaць Хapківського унівеpситету Повітpяних Сил. – 2014. – Вип. No4. –

С. 160-166.


142

PHILOLOGY AND LINGUISTIC

UDC -417

Ирбутаева Нигора Дилшодовна

Ассистент кафедры педагогики, психологии русского и узбекского языков

Самаркандский государственный медицинский институт, Узбекистан

Кудратова Гулрух

Ассистент кафедры русской филологии

Самаркандский государственный университет, Узбекистан

НАВЫКИ В ОБУЧЕНИИ ПИСЬМЕННОЙ РЕЧИ

УЧАЩИХСЯ НАЦИОНАЛЬНЫХ ГРУПП

Аннотация. В данной статье говорится о развитии письменной речи как одном

из основных направлений обучения русскому языку в национальной аудитории.

Отмечается важность одного из видов письменных работ, а именно сжатого

изложения. Уделяется внимание в обучении написания изложений.

Ключевые слова: сжатое изложение, письменная речь, нерусскоговорящие,

языковой анализ, смысловой анализ, собственно речевые упражнения.

Каждый преподаватель знает, что совершенствование речи учащихся – это

кропотливый, каждодневный труд. И работа с текстом – это основной метод

обучения сжатому изложению. Изложение - это вид речевого произведения.

Подготовка к письменной речи учащихся, проводится параллельно и

взаимосвязано с обучением устной речи. Чтобы выработать умение и навыки

письменной речи, и устной, используются собственно речевые упражнения.

Составление и распространение предложений на определенную тему,

составление из одних и тех же слов предложений разных видов, работа с

деформированным текстом – это и есть подготовительные упражнения для

учащихся.

К собственно речевым упражнениям относятся сочинение, изложение,

написание отзыв о прочитанных рассказах, повестях, просмотренных

кинофильмах, телепередачах. Изложения, как и сочинения называют одним из


143

основных видов письменных работ. И формирование умения письменно

пересказывать текст играет немаловажную роль в обучении учащихся. В целях

речевого общения в письменной форме мы прибегаем главным образом к

связной речи, в которой должны в законченном виде изложить определенное

сообщение и придать ему целостность. Ведь основные виды письменных работ

– это речь для других, а потому она нуждается в полной смысловой и

структурной завершенности.

Специально предназначенные занятия по развитию связной русской речи

учащихся предназначаются работе над изложениями. Умение написать

изложение – высокий показатель владения языком.

По развитию связной русской речи учащихся эффективным средством

является – изложение. В ходе написания изложений учащиеся сталкиваются с

образцами разных типов текста, речь и словарный запас обогащается новыми

словами, оборотами и синтаксическими конструкциями, которые имеются в

первичном тексте, укрепляет умения создавать иноязычную связную речь. Так

же работа над изложением развивает логическое мышление и память учащихся,

творческие способности, обогащает внутренний мир, способствует

нравственному воспитанию. А хорошо подобранные тексты расширяют кругозор

учащихся. Хорошо использовать отрывки из текстов изучаемые не только на

уроках, но и рекомендованных для внеаудиторного чтения. Нужно также

учитывать и языковую сторону: данный текст должен быть построен на

знакомом учащимся лексико-грамматическом материале.

Для этого можно взять (для студентов медиков) тексты с медицинской

терминологией. Если языковая подготовка к изложению рассредоточена во

времени, то эффективность работы над изложением во многом возрастает.

Для нерусскоговорящей аудитории уместны сжатые изложения, так как

очень трудно подробно изложить ту или иную информацию. А сжатое изложение

как вид учебного пересказа ставит задачу передать из воспринятого текста

главное, используя языковые средства обобщенной передачи содержания в


144

краткой форме. Подготовка и проведение сжатых изложений формируют умение

кратко передавать содержание текста своими словами, вызывает речетворчество

учащихся, подготавливают к работе по конспектированию, учат работать с

книгой [1], что очень важно для дальнейшего самостоятельного пополнения

знаний, для систематической работы над собой. Активизирует пользование

синонимическими языковыми средствами выражения мысли; стимулирует более

глубокую мыслительную деятельность. Методика работы над сжатым

изложением имеет много общего с работой над сжатым пересказом.

Поэтому проведение изложений рассчитывает работу над содержанием и

языковыми особенностями исходного текста. Для того чтобы запомнить

содержание текста проводится вступительная беседа, объяснение всех

непонятных слов и словосочетаний и смысловой анализ. В процессе смыслового

анализа уточняется, все ли учащиеся поняли в прослушанном тексте, и

выясняется основная мысль текста. Главным в написании изложения должен

быть языковой анализ текста в тесной связи с его содержанием. Понимание того,

какой языковой материал использован в данном тексте, какими лексико-

грамматическими средствами создается целостность текста, учит учащихся

сознательно подходить к выбору языковых средств сначала при написании

изложений, а затем и в собственных самостоятельных высказываниях [2].

На первоначальной стадии обучения изложениям разумно в процессе

беседы составлять рабочие программы: записать опорные слова и

словосочетания к каждому пункту, представить варианты начала изложения и

его концовки.

При работе над изложением учитывается работа по совершенствованию

орфографических навыков. Проводится анализ слов и словосочетаний, которые

трудны в запоминании для нерусскоязычных учащихся. Эти слова

записываются на доске с выделением орфограмм, и в процессе написания

изложения преподаватель постоянно обращает на них внимание учащихся.

Следственно, обучение изложениям сочетает в себе работу по осваиванию


145

основными типами монологического высказывания с закреплением

орфографических навыков.

Занятие обучающего изложения включает в себя следующие составляющие:

1. Вступительная беседа, объявление темы и цели занятия.

2. Проверка знания трудных слов и выражений, запись на доске опорных

слов, от которых зависит понимание содержания текста.

3. Выразительное чтение текста с попутными комментариями

преподавателем.

4. Запись на доске подробного плана.

5. Коллективное определение главной мысли текста.

6. Выделить в тексте все части и в каждой части отметить главное.

7. Коллективная работа по сжатию подробного плана.

8. Запись сжатого плана и пересказ по данному плану.

9. Устный пересказ.

10. Повторное чтение текста.

11. Письменная запись сжатого изложения.

Из всего этого следует, обучение изложениям сочетает в себе работу по

овладению основными типами монологического высказывания с закреплением

орфографических навыков.


1. К.В. Мальцева. Письменные работы на русском языке в национальной школе. М., 1961.

2. Зальдинер М.А. Развитие речи учащихся. Т., “Укитувчи”, 1968.

3. Марат Ф.С. Обучение сжатому изложению в 4 классе. - Русский язык в школе, 1971 № 2


146

UDC 817.3.1

Матковська Ганна Олександрівна

Кандидат філологічних наук, старший викладач факультету лінгвістики

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут

імені Ігоря Сікорського”, Україна

Джиоєв Сослан Рафаельович

Студент 4 курса

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут

імені Ігоря Сікорського”, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КОМП'ЮТЕРНИХ ТА МОБІЛЬНИХ ІГОР

Практика перекладу комп'ютерних ігор виникла в 1980-х роках, але не

дивлячись на освітленість проблем перекладу, питання практичного

застосування існуючої інформації для переклада ігор досі залишають значне

місце для досліджень.

Зокрема, актуальність таких досліджень визначається недостатньою

представленістю україномовних лінгвістичних робіт, присвячених перекладу

комп'ютерних ігор.

Фактично, проблема перекладу, давно вивчається філологами, а тому в

даний час викладається в термінах, центральним з яких є термін

«еквівалентність».

В сучасній теорії перекладу, поряд з цим ключовим поняттям широко

використовується термін «адекватність».

Інакше, поняття еквівалентності перекладу неминуче співвідноситься з

близьким йому поняттям адекватності перекладу.

Варто позначити, що категорії еквівалентності та адекватності виявляються

головними категоріями теорії перекладу. Поняття «еквівалентність» визначає

єдність і схожість вихідного і кінцевого тексту, тоді як поняття «адекватність»

допомагає встановити якість рішення перекладача стосовно оригіналу.


147

Відступи, що впливають на адекватність тексту, відображаються на

еквівалентності перекладу так само, як недотримання еквівалентності впливає на

адекватність перекладу.

Натомість, одним з ключових методів оцінки перекладу виступає порівняльний

аналіз тексту перекладу і мовних текстів оригіналу. В якості засобів перевірки

якості подібності перекладу оригіналу для його позитивного або негативного

оцінювання, вони припускають наявність цілісної системи критеріїв оцінки.

Зокрема, не існує універсальної відповіді на питання, що таке оцінка

«правильності» перекладу та що конкретно є предметом оцінює діяльності

в перекладі.

Однак саме результат перекладу буде оцінений і охарактеризований як

переклад адекватний або неадекватний, еквівалентний або нееквівалентний.

Таким чином, об'єктом і адекватності, і еквівалентності є саме результат

перекладу, що можна назвати закономірним, в зв'язку з тим, що оцінюється саме

результат, а не оригінальний текст.

Оскільки адекватність перекладу визначається відповідністю перекладу

комунікативної інтенції відправника повідомлення, а ця інтенція реалізується в

тексті оригіналу в цілому, то використовувати поняття адекватності можна лише

стосовно до тексту перекладу як такого.

Відносини ж еквівалентності встановлюються між усіма частинами текстів

оригіналу і перекладу, проте, на різних рівнях, тобто категорія еквівалентності

відноситься до окремих сегментів тексту, а не до тексту в цілому.

Втім, лінгвістична близькість між текстами оригіналу та перекладу

мінімальна.

Подібний випадок характерний для художнього перекладу, особливо для

перекладу поетичного, так як в художньому перекладі адекватність неможлива

без забезпечення певного художньо естетичного впливу на читача.

Надання такого впливу в багатьох випадках передбачає відмову від сугубою

лінгвістичної близькості перекладу до оригіналу, а тому п ереклад може


148

бути еквівалентним, але не адекватним. Зокрема, це той випадок, коли

перекладач, в гонитві за точністю перекладу, може втратити сенс перекладного

тексту. Таке може статися і при перекладі художніх текстів, і при перекладі

текстів спеціальних, а тому переклад може бути нееквівалентним і неадекватним.

Найчастіше подібне зустрічається в спеціальних видах перекладу, наприклад, в

науково-технічному, адже це той випадок, коли перекладач в силу своєї мовної

некомпетентності або незнання предмета мовлення допускає неточності,

спотворення змісту, через які інформація передається в зміненому вигляді.

Однак незважаючи на деякі відмінності в судженнях, більшість дослідників

одностайні в тому, що обидва терміни - еквівалентність та адекватність,

відображають одну з основних особливостей перекладу, а саме нерозривний і

тісний зв'язок з оригіналом.

Адекватність забезпечує і повноту міжмовної комунікації в конкретних

умовах, в той час як еквівалентність носить загальний характер, тут мова йде про

вимогу максимальної відповідності між текстом на мові оригіналу та

його перекладом.

Таким чином, специфіка перекладу комп’ютерних ігор визначає

особливостями ефективної та раціональної локалізації в межах можливостей

лінгвістичного вдосконалення умов оптимізації самого перекладу, і хоча сам

переклад не завжди є абсолютно точним – він може формувати умови, за яких

іншомовний споживач зможе використовувати комп’ютерну чи мобільну гру або

певний додаток.


1. Комісарів В. Н., Черняківська Л. А., Латишев Л. К. Текст і переклад. - М .: Наука, 1988. -

166 с

2. Бархударов Л. С. Мова і переклад. - М .: Междунар. відносини, 1975. - 240 с.

3. Швейцер А. Д. Теорія перекладу. - М .: Наука, 1988. - 216 с

4. Гак В. Г. Типологія контекстуальних мовних перетворень при перекладі. Текст і переклад.

- М .: Наука, 1988. - С. 63-75.


UDC 81’37

Ніколаєску Емілія Василівна

старший викладач кафедри східноєвропейських мов

Національна академія Служби безпеки України, Україна

ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ СЕМАНТИКИ

Анотація. У статті подається короткий огляд історії розвитку семантики.

Встановлено, що основними проблемами семантики є: слово як знакова мовна

одиниця; проблема співвідношення значення і смислу слова; семантика мови і

мовця. Окреслено основні завдання сучасної семантики.

Ключові слова: мова, мовлення, семантика, значення, смисл.

Мова – одне з найдивовижніших і в той же час одне з найзагадковіших

явищ, які оточують людину і супроводжують все його свідоме життя. Мова –

найбільше досягнення людства. Протягом тисячоліть дослідників хвилювали

питання: Як людина освоює світ за допомогою мови? Як людство розуміє один

одного ведучи діалог? Яка будова значення? Ці питання і досі є актуальними.

Мова, мовне значення – вічна таємниця, адже мова постійно міняється, у ній

з’являються нові слова і зникають старі. Міняються також значення слів. Таким

чином, проблеми значення і смислу відносяться до числа складних питань

семантики. Семантичні проблеми і семантичні поняття (поняття значення)

обговорюються в рамках різних наук: лінгвістики, семіотики, філософії, логіки,

психології тощо.

Семантика (від гр. semaino – «означати» і semantikos – «те, що позначає»)

– наука про значення; «лінгвістична дисципліна, що вивчає план змісту мови в цілому, значення різних мовних одиниць, їх функціонування в мові та мовленні»

[5, с. 3].

Семантика зародилась дуже давно. Свої витоки вона знаходить в

давньогрецькій філософії. Найбільш детальним нарисом історії семантики

вважається праця німецького лінгвіста Х. Кронассера, що починається із софістів

та Платона, за якими слідує Аристотель [11]. В працях цих філософів вже тоді

наявні положення про природу змісту знаків мови. Семантичні ідеї можна

149


150

угледіти і в китайській філософії (моїзм, мін цзя, та інші школи), відмінність якої

від давньогрецької, з точки зору розвитку семантики, полягає не стільки в змісті,

але перш за все в ступені впливу на європейську традицію. Таким чином, можна

стверджувати, що концепція мовного знака зародилась в працях Г. Ефеського і

Ф. Александрійського, яка кваліфікувалася Є. Верещагіним і В. Костомаровим

як континична (від лат. continere – уміщувати), адже слово-логос трактувалося

як умістилище знань і джерело знань [2].

Семантика як самостійна дисципліна виникла з появою робіт англійського

філософа XVII ст. Дж. Локка, у яких вся увага сконцентрована на прийомах

наділення мовних знаків змістом і їхньому зв’язку із процесами пізнання

дійсності.

Становлення ж власне лінгвістичної семантики відноситься до XIX ст. У

1825 р. німецький лінгвіст Х. Райзіг пропонує нову назву для тоді ще просто

«науки про значення» – семасіологія і розглядає її як одну з граматичних

дисциплін. Проте, термін «семасіологія» увійшов до наукового вжитку тільки у

1839 р. Існують й інші позначення цієї галузі науки: сематологія (С. Коллін) та

семологія (А. Норен). У 1883 р. французький лінгвіст М. Бреаль пропонує нову

назву – семантика (від фр. la sémantique). Проте, ці два терміни – семасіологія і

семантика – співіснують і конкурують приблизно до 60-х років XX ст.

Свідченням цієї конкуренції може служити майже одночасний вихід двох

узагальнюючих праць з цієї дисципліни, які використовують різні її назви: в

1951 р. англійською мовою «The principles of semantics» С. Ульмана і в 1952 р.

німецькою мовою «Handbuch der Semasiologie» X. Кронассера. У 1957 р.

з’являється книга В. Звегінцева «Семасіологія».

Певний час в науці використовувались дублети: «лінгвістична семантика»

та «семасіологія». Згодом термін «семасіологія» набув більш вузького значення

(розділ семантики, що вивчає значення слів та словосполучень, які

використовуються для номінації, тобто вивчає перехід від форми слова до думки

або предмету). Складовими частинами семантики є семасіологія та

ономасіологія (вивчає саму номінацію – перехід від предмета або явища до їх


151

позначення в мові). Тільки з 60-х років термін «семантика» стає основним, а

зараз по суті і єдиною назвою науки [5, с. 6].

Варто зазначити, що лінгвістична семантика (або семасіологія) в XIX і на

початку XX ст. представляла собою виключно діахронічну науку. Про це

свідчать праці російського лінгвіста М. Покровського. Сучасна ж лінгвістична

семантика – наука, майже виключно синхронна [5, с. 6].

Бурхливий розвиток синхронної семантики припадає на другу половину

XX ст. Переломним періодом між старою (діахронічною) та новою

(синхронічною) семантикою стали перші десятиліття ХХ ст., після появи «Курсу

загальної лінгвістики» Ф. де Сосюра в 1916 р. Спробу осмислити досягнення

діахронічної та синхронічної семантики зробили відразу кілька вчених:

С. Ульман (1951, 1962), Х. Кронассер (1952), В. Звегінцев (1957) та А. Шафф.

В своїх працях В. Звегінцев тяжіє до діахронічної семантики, А. Шафф –

дотримується філософської лінії, X. Кронассер, і С. Ульман (в першій книзі 1951

р.) намагаються поєднати різні розуміння семантики та представити повну

картину сучасної науки. У своїй другій книзі С. Ульман (1962 р.) в основному

говорить вже про лінгвістичну синхронічну семантику.

Семантика слова викликала загальний інтерес семасіологів в 70-80 рр.

ХХ ст. Російський лінгвіст М. Нікітін одним із перших відійшов від

традиційного трактування семасіології як науки про значення слова і представив

нове визначення семасіології як науки, що вивчає значення мовних одиниць

різних рівнів і забезпечує цілісний, узагальнений і системний розгляд

проблематики мовного значення [8, с. 4-5].

Отже, основи сучасної семантики сформовані у працях: В. фон Гумбольдта

(аналіз змістовних властивостей мови), Г. Пауля (класифікація видів

семантичних змін), В. Вундта (асоціювання в семантичних змінах), О. Потебні

(учення про внутрішню форму слова), М. Покровського (ідеї системності

лексики, зіставні дослідження семантики), І. Бодуена де Куртене (розмежування

мовного й позамовного смислів), П. Фортунатова (аналіз формальних значень),

О. Шахматова (вчення про комунікацію та значення речень), І. Мєщанінова

(учення про понятійні категорії), Л. Щерби (положення про єдність змісту та


152

форми при граматичній категоризації мови, започаткування сучасної теорії

валентності та сполучуваності), Г. Шпербера, Г. Стерна, К. Ердмана (зв’язок між

зміною значень та психологією народу й індивідів, спроба розробки семантичних

законів), Р. Мейєра (думка про існування системних відношень у лексиці),

Л. Теньєра, Л. Єльмслева, Й. Трира, Г. Іпсена, А. Йоллеса (положення про

контекстуалізацію значення слова, теорія лексичних і семантичних полів,

концепція структурної семантики), Г. Кронассера, С. Ульманна (розробка

проблеми семантичних змін і впливу на них синестезії і психофізичного

паралелізму, функціональний підхід до значення, аналіз відношення знака і

смислу), В. Виноградова (типологія лексичного значення) та ін. [9, с. 73].

Свій вклад у розвиток семантики ХХ-ХХІ ст. внесли Н. Алефіренко,

Ю. Апресян, Н. Арутюнова, А. Вежбицька, В. Виноградов, Ю. Городецький,

А. Греймас, Дж. Катц, І. Кобозева, Дж. Лайонз, Дж. Ліч, Ю. Найда, М. Нікітін,

Л. Новіков, О. Падучева, Ю. Степанов, Д. Шмельов та ін.

Незважаючи на чималу кількість праць в галузі семантики її основними

проблемами і досі є: слово як знакова мовна одиниця; проблема співвідношення

значення і смислу слова; семантика мови і мовлення.

Завданнями сучасної семантики є:

«1) розкриття семіотичної, психологічної, логічної, етнокультурної,

когнітивної природи значення;

2) розмежування значення та смислу;

3) установлення типології значення;

4) визначення семантичної структури лексеми й лексико-семантичного

варіанта;

5) з’ясування способів і методик виокремлення значень полісемантів;

6) встановлення умов і чинників існування лексичної парадигматики та

синтагматики;

7) пояснення природи метонімії й метафори, динаміки значень у мовленні й

тексті;

8) розмежування валентності та сполучуваності;


153

9) з’ясування природи семантичного узгодження слів у реченні й тексті та

компенсаційних механізмів сполучуваності;

10) опис польової організації семантики;

11) дослідження семантики як результату когнітивних процесів

категоризації й концептуалізації досвіду;

12) вияв референційної природи значення;

13) аналіз особливостей індивідуальних смислів і їхнього функціонування;

14) установлення комунікативних смислів і їхніх функцій у дискурсі;

15) розробка методик аналізу семантики; тощо» [9, с. 72].

Отже, ми доходимо висновку, що становище семантики як наукової

дисципліни до цього часу не визначене, адже у лінгвістиці немає єдиного

розуміння поняття «значення слова», а також відсутні загальновизнані методи

дослідження.


1. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.

2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский

язык, 1980. С. 192–193.

3. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во МГУ, 1957. 320 с.

4. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: Учебное пособие. М.: Эдичориал УРСС, 2000.

352 с.

5. Кронгауз М.А. Семантика: Учебник для студ. лингв, фак. высш. учеб. заведений. 2-е изд.,

испр. и доп. М.: Издательский центр «Академия», 2005. 352 с.

6. Левицкий В.В. Семасиология: монография для молодых исследователей. Изд. 2, испр. и

дополн. Винница: Нова Книга, 2012. 680 с.

7. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики: учебное пособие. 2-е изд., доп. и испр.

СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2007. 819 с.

8. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М: Высшая школа, 1988. 168 с.

9. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К, 2008.

712 с.

10. Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах (Основные

семантические процессы). К.: Наук. думка, 1989. 256 с.

11. Kronasser H. Handbuch der Semasiologie. Heidelberg, 1952. 204 S.


154

UDC [378.016:811.581]:004

Скок Вероника Петровна

кандидат исторических наук, доцент, доцент кафедры иностранных языков

филологического факультета учреждения образования

"Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка"

Республика Беларусь

Рогова Юлия Викторовна

магистрант кафедры иностранных языков

филологического факультета учреждения образования

"Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка"

Республика Беларусь

ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ КИТАЙСКОМУ ЯЗЫКУ СТУДЕНТОВ

НЕЯЗЫКОВОГО ВУЗА ПОСРЕДСТВОМ ИНТЕРАКТИВНЫХ ЗАДАНИЙ

(НА ПРИМЕРЕ ПРОГРАММЫ «ISPRING QUIZMAKER»)

Аннотация. В данной статье рассматривается вопрос значимости

использования информационно-коммуникационных технологий в иноязычном

образовательном процессе и в частности при обучении китайскому языку.

Авторы обращают внимание на практическое использование программы

«iSpring QuizMaker» при организации дистанционного изучения китайскому

языку.

Ключевые слова: ИКТ, дистанционное обучение, iSpring QuizMaker, китайский

язык.

Современные информационно-коммуникационные технологий (ИКТ)

стали неотъемлемой частью целостного образовательного процесса.

Рациональное использование ИКТ является важнейшим направлением в

решении задач информатизации и повышения профессиональной подготовки

будущих специалистов. Сегодня под ИКТ понимается процесс, использующий

совокупность средств и методов сбора, обработки и передачи данных (первичной

информации) для получения информации нового качества о состоянии объекта,


155

процесса или явления (информационного продукта) [1]. Говоря об особенностях

использования ИКТ в образовании, следует подчеркнуть, что их применение

будет целесообразным тогда и только тогда, когда обеспечит повышение

качества и результативность обучения.

Использование новых информационных технологий проходит достаточно

эффективно и позволяет адаптировать образовательный процесс,

организованный в форме дистанционного обучения (ДО). ДО – это

целенаправленный, специально организованный процесс взаимодействия

студентов и преподавателя, с использованием информационных и

коммуникационных технологий. Такая форма обучения базируется на

применении новейших технических средств для обеспечения учебным

материалом и для самостоятельного его изучения, обмена информацией между

преподавателем и обучающимся. Особенностью такого обучения является

отсутствие требования к определенному расположению в пространстве и

времени, а также обязанности посещения конкретного образовательного

учреждения. Этот процесс протекает в специфической педагогической системе,

элементами которой всегда являются цель, содержание, средства, методы и

формы, преподаватель и обучающиеся [2].

При использовании Web-технологий студенты могут находиться в любом

уголке Земли и иметь доступ к информационным ресурсам университета через

глобальную сеть. Преподавателям также не обязательно работать со студентами

аудиторно, находясь непосредственно в здании университета. Сегодня доступ

в Интернет может осуществляться из дома, салона автомобиля, с борта самолета

и т. п. Необходимым условием для организации дистанционного обучения

на основе Web-технологий является наличие в университете, кроме студентов

и преподавателей, Web-сервера, базы данных и системы управления обучением

[3, с. 7].

Сегодня ДО распространяется повсеместно, и изучать большинство

предметов возможно посредством дистанционного обучения.

В современном мире внедрение ИКТ проходит и в процесс обучения

иностранным языкам (ИЯ), поэтому преподавателями иностранных языков уже


156

накоплен большой арсенал всевозможных технических и методических

инструментов, при помощи которых можно грамотно организовать ДО.

Ещё несколько лет назад большинство методистов сходилось во мнении,

что обучить иностранному языку можно лишь при условии обязательного и

постоянного взаимодействия участников учебного процесса и носителей языка.

Однако уже сегодня при использовании глобальных сетей со всеми

информационными и коммуникационными средствами появилась возможность

обучать ИЯ дистанционно и погружать обучающихся в языковую среду

виртуально. Следует отметить, что эффективное дистанционное обучение

иностранному языку должно строиться на базе специально и корректно

сконструированной виртуальной языковой среды, позволяющей компенсировать

разделенность участников учебного общения расстоянием, а также содержащей

электронные образовательные средства, которые организуют связь не только

между участниками очной формы обучения, но между участниками, которые

отделены временем и пространством.

Дистанционное обучение иностранным языкам имеет свою специфику,

обусловленную тем, что предполагает обучение различным видам речевой

деятельности: чтению, письму, говорению и восприятию и пониманию

иноязычной речи на слух (аудированию). Несомненно, для обучения письму и

чтению можно ограничиться сетевым курсом, так как не требуется какого-либо

звукового сопровождения. Но при обучении говорению, пониманию и

восприятию иноязычной речи на слух, ограничиться только текстовыми

файлами не удастся, поскольку необходимо звуковое сопровождение, которое

является обязательным условием при обучении вышеуказанным видам речевой

деятельности.

Использование возможностей дистанционного обучения для освоения

дисциплин, связанных с иностранными языками, является целесообразным в

области, например, самостоятельной работы студентов и контроля, так как

делает процесс усвоения дисциплины продуктивным за счет доступности

материалов, быстрой оценки результатов и учета индивидуальных особенностей

студентов. Вне зависимости от длительности перерыва иностранный язык


157

забывается при отсутствии практики, поэтому очень важно в любой момент

иметь доступ к изученным материалам, при помощи которых можно в

кратчайшие сроки восполнить пробелы

Следует отметить, что дистанционное обучение ИЯ имеет множество

преимуществ, например:

обучающийся может прослушать учебную информацию в любое

время, повторно обращаясь к материалу, который не был усвоен с первого

предъявления;

мультимедийная презентация информации даёт больше возможности

для эффективного усвоения материала;

возможность быстрого обновления, добавления и изменения

информации;

использование дистанционных технологий подходит для организации

индивидуальной образовательной траектории;

возможность одновременно и учиться, и работать;

возможность слушать носителей иностранного языка и иностранный

видео-контент;

данный тип обучения дешевле по сравнению с традиционным

обучением.

Но, несмотря на имеющиеся преимущества, стоит также отметить ряд

недостатков:

отсутствие прямого общения между обучающим и обучающимся;

проблема в идентификации пользователя при проверке знаний;

высокие затраты на организацию и построение системы

дистанционного обучения на начальных этапах;

высокая трудоемкость в разработке курсов для дистанционного

обучения;

сложность в мотивации слушателей.


158

Сегодня на базе ИКТ, которые используются при дистанционном

обучении ИЯ, создаются дидактические средства, наполняющие электронную

информационно-образовательную среду. К ним относятся электронные

учебники, задачники, тесты, тренажёры, виртуальные лаборатории и др. Стоит

также отметить, что в современном обществе применение ИКТ в

образовательном процессе невозможно без определенного уровня

сформированности информационной компетентности как педагога, так и

обучающихся.

Образовательная среда в социуме изменяется за счет появления новых

возможностей. Для «цифрового поколения», современных студентов, Интернет

становится виртуальной реальностью, в которой они проводят большую часть

своего времени, поэтому достаточно эффективно будет, если преподаватели

смогут использовать компьютерные программы в образовательном процессе.

Сегодня непрерывно развивающаяся экономика Китая, а также развитие

информационных технологий и мировая глобализация превратили китайский

язык наряду с английским в один из наиболее востребованных ИЯ. Китайский

язык стремительно набирает популярность и оказывается нужным людям

абсолютно разных профессий: учителям, менеджерам, директорам и многим

другим. Владение этим языком открывает для человека новые горизонты и даёт

дополнительные возможности и перспективы в будущей работе, вне

зависимости от выбранной специальности.

Одной из компьютерных программ, посредством которой можно

организовать дистанционное обучение китайскому языку, является «iSpring

QuizMaker». Цель данной программы – способствовать созданию условий для

совершенствования навыков и развития умений чтения, письма, восприятия и

понимания иноязычной речи на слух. Данный сервис предназначен для

структурирования учебных материалов, перевода их в цифровой формат,

создания тестовых заданий, работы с аудио- и видео- изображениями и т.д.


159

Широкая сфера применения утилиты позволяет использовать ее для

дистанционного обучения, а также оценки знаний обучающихся ВУЗа.

Программа «iSpring QuizMaker» имеет следующие варианты заданий:

1. Верно/неверно. Данные задания включают в себя вопросы, на которые

обучающиеся должны ответить либо «верно», либо «неверно», например:

верно ли, что для обозначения множественного числа одушевленных

существительных и местоимений может использоваться 们men?

2. Одиночный выбор. Задания такого типа позволяют обучающемуся

выбрать лишь один правильный вариант ответа, например:

фраза 如鱼得水переводится как: 1) я люблю пить молоко; 2) как рыба в

воде; 3) я не люблю пить кофе.

3. Множественный выбор. Подобные вопросы позволяют обучающемуся

выбрать один или несколько правильных ответов из предложенных вариантов,

например:

отметьте иероглифы «китайский язык»:

1) 汉语;

2) 俄文;

3)法语;

4) 中文。

4. Ввод строки. В данном типе заданий обучающийся должен ввести

правильный ответ в текстовое поле, например:

переведите предложение 我妈妈是大夫。

5. Соответствие. В вопросах данного типа необходимо сопоставить

элементы одного списка с соответствующими элементами другого списка,

перетаскивая их при помощи мыши,


160

например:

1) 妈妈 a) чай

2) 哥哥 b) мама

3) 茶 c) Китай

4)和 d) старший брат

5)中国 e) друг

6)朋友 f) и

6. Порядок. В данном типе вопроса учащимся нужно дать ответ в

правильном порядке, который зависит от вопроса, например:

расположите цифры от 0 до 10: 十, 八, 九, 七, 六, 四, 三, 五, 二, 零, 一。

7. Пропуски. Вопросы этого типа требуют заполнения одного или

нескольких пропусков в тексте, например:

заполните пропуски: 1) 我会用中__写文章; 2) 你的衣服好漂 __啊！3)他

们爱__茶。

8. Вложенные ответы. Следующие задания включают в себя вопрос, в

котором на месте каждого пропуска требуется выбрать один из предложенных

иероглифов из выпадающего меню, например:

выберите один правильный ответ в каждом предложении: 1)这 (是, 吗, 呢

) 我哥哥的车; 2) 那是我爸爸的书，那也是 (他的, 你的, 你们的) 书; 3) 我们的老

师 (不, 也, 没) 是中国人，他是日本人。

9. Банк слов. Задание, в котором обучающийся должен перенести

иероглифы из заданного набора в соответствующие им пропуски в тексте. Для

усложнения данного задания предпочтительно использовать большее

количество элементов в банке слов, чем пропусков, например:


161

заполните пропуски, используя слова для справки:

1)那是__?; 2) __是中国人; 3) 他是汉语__。

呀, 谁, 茶, 很, 他, 老师

10. Активная область. Данное задание подразумевает, что обучающийся

сделает щелчок по правильной области на картинке, например:

обозначьте область, на которой указан иероглиф «сыновняя

почтительность» :

Далее в таблице представлены правильные ответы на задания:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

верно 2 1,4 моя

мама

врач

1b, 2d, 3a,

4f, 5c, 6e.

零,一, 二

, 三,四,

五, 六,七

, 八, 九,

十.

1文

2亮

3喝

1 是

2你的

3 不

1谁

2他

3老师

孝子

На наш взгляд, использование подобных программ в образовательном

процессе поможет повысить уровень обучения иностранному языку, а также

расширить практические возможности применения новых образовательных

технологий. Вышеуказанная программа позволяет создавать интересный,

познавательный контент, не требуя специальных технических навыков, и может

тем самым помощником для учащихся, которые хотят освоить китайский язык

максимально эффективно и занимательно.


162

Таким образом, учитывая современные тенденции развития образования

во всем мире система высшего образования больше не может полагаться только

на традиционные методы, а потому все более широкое распространение

получают компьютерные технологии. В виртуальной образовательной среде

большое значение приобретают интерактивные учебные тесты, являющиеся

ценным инструментом дистанционного обучения и стимулирующие

самообразование студентов. Сегодня сетевая технология позволяет использовать

дистанционные методы обучения, размещение учебно-методического

инструментария на интернет ресурсах ВУЗа. Через Глобальную Сеть можно

связаться напрямую с преподавателем и получить необходимую консультацию.

Современные ВУЗы заинтересованы в проведении лекций и семинаров в режиме

реального времени, позволяя обучающимся, которые по определенным

причинам не могут посетить занятия в высшем учебном заведении,

присутствовать на нём и усваивать учебный материал. Также одно из

несомненных преимуществ – возможность работать и обучаться одновременно,

как в свободное время, так и в процессе самой работы. Стоит отметить, что

дистанционное обучение вовсе не стремится полностью заменить очную форму

обучения. Оно стремится стать одной из новых комфортных форм получения

образования, определенно имеющей свои преимущества, поэтому в современном

обществе возникает необходимость совершенствовать образовательный процесс

путём внедрения компьютерных технологий.


1. Информатика и ИКТ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://sites.google.com/

site/informatiaiikt/material... – Дата доступа: 12.04.2020.

2. Андреев, А. А. Дистанционное обучение и дистанционные образовательные технологии

[Электронный ресурс] / А. А. Андреев, В. И. Солдаткин // Cloud of Science: интернет-журн.

– 2013. – № 1. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/distantsionnoe-obuchenie-i-

distantsionnye-obrazovatelnye-tehnologii. – Дата доступа: 11.04.2020.

3. Крук, Б. И. Использование видео в дистанционном обучении: для преподавателей и

учителей / Б. И. Крук, О. Б. Журавлева. – Изд. 2-е. – М. : Издат. решения, 2012. – 140 с.

https://sites.google.com/

https://cyberleninka.ru/article/n/distantsionnoe-obuchenie-i-distantsionnye-obrazovatelnye-tehnologii

https://cyberleninka.ru/article/n/distantsionnoe-obuchenie-i-distantsionnye-obrazovatelnye-tehnologii


163

UDC 82

Хакимов Мухамадали Рафикович

преподаватель кафедры испанского и итальянского языков «Самаркандского

государственного института иностранных языков», Узбекистан

ПРОБЛЕМА ПЕРЕВОДА НА АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК

“ЯПОНСКОГО СЦЕНАРИЯ” РОМАНА ИТАЛЬЯНСКОГО ПИСАТЕЛЯ

А. БАРИККО “ШЕЛК”

Аннотация. В статье анализируется проблема воссоздания национальной

картины мира при переводе на английский язык романа итальянского писателя

А. Барикко «Шёлк». Обсуждаются культурологические аспекты перевода и

составляющие компоненты образной структуры Японии.

Ключевые слова: перевод, литература, сравнение, лингвокультурология

Одной из важных лингвокультурологических проблем является проблема

воссоздания национальной картины мира при переводе. В исследовании

“Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики” А. Вежбицкая

уже в названии раздела обозначает несколько программных моментов –

“Японский культурный сценарий: психология и грамматика культуры”. Можно

полностью согласиться с утверждением ученого: “К задаче описания культуры

можно подходить по-разному... Один из эффективных и наиболее показательных

способов их решения состоит в том, чтобы следуя лингвистической модели

описать “ключевые слова” /воплощающие ключевые для данного общества

культурные концепты/ и “грамматику культуры” - то есть, интуитивные законы,

формирующие особенности мышления, чувствования речи и взаимодействия

людей”.

В романе А. Барикко “Шелк” воссоздан образ Японии – неуловимо-

загадочной и прозрачной, как “шелк”. Г.Уолдмен перевел роман на английский

корректно: он не позволяет себе отдаляться от итальянского варианта в диалогах,

сохраняя структуру, интонационный рисунок, даже нюансы. Но все же


164

интересно проследить, как возводилось японское пространство и вся японская

часть повествования А.Барикко и переводчиком.

Проза А. Барикко - своеобразная, причудливая и можно сказать

“кинематографическая”, автор использует приемы монтажности, фокусировки

на крупных и дальних планах, панорамирование. Переводчику важно было в

первую очередь не разрушить образный строй романа и мельчайшей детали

именно той Японии, которую создал итальянский писатель А. Барикко,

причудливо тасуя культурные концепты Страны Восходящего Солнца. Поэтому

адекватность и эквивалентность перевода Г. Уолдмена романа “Шелк”

рассматриваются в рамках данной статьи, учитывая понятия “японского

культурного сценария”.

Для западного читателя и, в общем, для обывателя Восток - некая экзотика,

связанная с причудливыми свойствами жизни и атрибутами быта, где цвета,

запахи, звуки, может быть, обладают магией, волшебством. Затруднительно

представить, чтобы изображение волшебства обходилось бы без

метафорических образов. Поэтому важен анализ находок и потерь при переводе

тропов с итальянского на английский: “Tornarono а1 paese camminando nella luce

strana di un pomeriggio che sembrava sera» - «They returned to the village, walking

in the strange afternoon light that had the appearance of evening».

Гвидо Уолдмен переводит лексическую единицу “sembrava”

словосочетанием “had the appearance”, тем самым олицетворяя “afternoon”. Это

еще больше подчеркивает необычность всего, что Эрве Жонкур встречает в

Японии. В какой-то мере такими же магами могут казаться японцам и

европейцы. В художественном контексте А.Барикко “оперирует” почти

мифологическим образом японского “закрытого” сознания.

Япония как самобытная, даже географически - как самая восточная страна

- “маркирована” особой оригинальностью и закрытостью (в какой-то мере,

очевидно, сыграло роль сравнительно позднее проникновение туда европейцев).


165

Япония появляется в тексте повести в 8-ой главе. На вопрос Эрве Жонкура “Е

dove sarebbe, di preciso, questo Giappone?” Бальдабью отвечает:

– “Sempre diritto di là”.

– “Fino alla fine del mondo”.

“Right to the end of the world” повторяет за Алессандро Барикко английский

переводчик.

Интересно, что реальные географические пункты на карте

мифологизируются и приобретают новое, поэтическое, “звучание”: в 12-ой главе

описывается путь, проделанный Эрве Жонкуром: перечень городов,

составляющих маршрут Эрве Жонкура; упоминаются транспортные средства,

используемые им по дороге в Японию. Это - карта, по которой медленно

движется пунктирная линия, соединяющая Францию с Японией. Этот маршрут

Эрве Жонкур проделывает четырежды, и каждый раз Барикко, а следовательно

и английский переводчик, описывает маршрут путешествия как это было

сделано в 12-ой главе, за исключением двух ключевых моментов. На своем пути

Эрве Жонкур встречает озеро Байкал, и каждый раз А. Барикко дает

характеристику этому озеру через восприятие его жителями, проживающими

вблизи.

– “Che la gente del luogo chiamava: mare”.

– “Known locally as: the sea”.

Английский перевод в данном случае более лаконичен. Вскользь можно

заметить, что предложение в переводе становится эллиптическим, так как

подлежащее опускается.

Япония на этом этапе путешествия как море - неизвестное, глубинное,

манящее, пугающее.

В 19-ой главе, в которой Эрве Жонкур совершает второе путешествие в

Японию, появляется следующее: “la gente del luogo chiamava: il demonio” -

дьявольское - “the demon”. Как будто бы Байкал в своих чистых глубинных водах

отражает внутреннее состояние Эрве Жонкура. Да, в нем сидит демон. Демон,


166

взбудораженный и встревоженный увиденной им девочкой-наложницей Хара

Кея, у которой глаза не имели восточного разреза.

В 31-ой главе описывается третье путешествие Эрве Жонкура и Байкал

называют: “l’ultimo” - “last” - последнее. Конечно, третье путешествие ему

кажется последним.

В 43 главе, где Эрве Жонкур совершает свое, на этот раз действительно

последнее, четвертое путешествие в Японию. На этот раз местные жители

называют Байкал il santo - the holy - святое.

Иностранец, да еще европеец, безусловно “чужой” для Японии. Интересно,

что А.Барикко прослеживает, как Жонкур “осваивается” в новой стране.

Поэтически это выражается так: в 12-ой главе, открывающей ряд путешествий

Эрве Жонкура, когда он приезжает в Ширакаву, герой ждет два дня какого-то

человека в черном, который завязывает ему глаза и ведет в какую-то деревушку,

расположенную на холмах:

– “Raggiunse la città di Shirakawa, la aggirò sul lato est, aspettò due giomi un uomo

vestito di nero che lo bendò e lo portò in un villaggio sulle colline”.

– “Reached the town of Shirakawa, passed to the east of it, waited two days for a man

in black who blind-folded him and brought him to a hill village”.

И здесь вновь необходимо выделить то, как английской переводчик проделывает

тот же путь, находя эквиваленты итальянским словам, сохраняя логическую и

интонационную последовательность.

В первый приезд Эрве Жонкура встречает какой-то человек в черной

одежде и ведет его в какую-то деревушку на холмах.

Все, что связано с Японией, А. Барикко в романе повторяет, изменяя одну деталь,

эпитет, переакцентирует, тем самым, изменяя смысл. Япония начинается с

Байкала и “человека в черном”.

В 19 главе Эрве Жонкур добирается вновь до того же места и вновь

ожидает человека в черной одежде. На этот раз человек ведет его в деревню Хара

Кея:


167

– “ .. .Е lo portò al villaggio di Нага Kei”.

– “.. .Brought him to the village of Нага Key”.

Это предложение говорит само за себя. На этот раз ждут именно его, и

ведут не в какую-то деревушку, а в деревню Хара Кея. Социальное положение

Эрве Жонкура начинает расти буквально на глазах.

“Quando potè riaprire gli occhi si trovò davanti due servi che gli presero il

bagaglio e lo condussero fino ai margini di un bosco dove gli indicarono un sentiero e

lo lasciarono solo ”.

“When he was able to reopen his eyes he found himself confronted by two

servants who took his luggage and brought him to the edge of a wood where they left

him after indicating a path to him ”.

В 31 -ой главе в той же Ширакаве происходят дальнейшее развитие в

отношениях японцев и Эрве Жонкура.

“A Shirakawa incontro l’uomo che doveva portarlo da Нага Kei. In due giomi, a

cavallo, giunsero in vista del villaggio”.

“At Shirakawa he met the man who was to bring him to Нага Kei.Two days on

horseback brought them within sight of the village”.

В итальянском языке модальный глагол, выражающий долженствование

не имеет эквивалентов, обладающих разными семантическими оттенками,

какими обладает глагол “саn” в английском языке. Г. Уолдмен употребляет “to

be to” там, где Барикко употребил “doveva” - что выражает собой долг,

обязанность в силу какой-либо договоренности, запланированности. В третий

раз Эрве Жонкура ждет уже l’uomo - the man, конкретный человек и ведет его к

Хара Кею.

“Herve Joncour vi entro a piedi perché la notizia del suo arrivo potesse arrivare prima

di lui”.

“Herve Joncour entered on foot so that news of his arrival might precede him”.

Высказывание говорит о росте статуса Эрве Жонкура в глазах Хара Кея.


168

А. Барикко находит точное определение нереальность всего японского сценария

для Эрве Жонкура: spettacolo - spectacle - спектакль. Природа - декорация,

костюмированные герои, пустое пространство сцены.

Несмотря на ощущение чего-то ненатурального, ощущение,

сопровождающее Эрве Жонкура в его путешествиях в Японию, он быстро

адаптировался. Слуги, сопровождавшие его, не доставляют ему никаких

неудобств, более того, он даже не обращает на них никакого внимания.

Но хозяином, человеком, от которого зависит удачное пребывание Э.

Жонкура в Японии, в романе является Хара Кей. Он - символ мощи, власти,

богатства Японии, поэтому важен интерьер, который является «рамой для его

портрета»: “Нага Kei era seduto a gambe incrociate, per terra, nell’angolo più lontano

della stanza. Indossava una tunica scura, non portava gioielli. Accanto a lui, immobile,

la testa appoggiata sul suo grembo/.../sulla stoia color cenere....”. - “Нага Kei was

seated cross-legged on the floor in the furthest comer of the room. He wore a dark tunic

and no jewellery. The only visible sign of his authority was a woman laying beside

him, motionless, her head in his lap, eyes shut /.../ on the ash-coloured mat like

flame....”. А. Барикко важен диалог с точным интонационным рисунком. Хара

Кей говорит по-французски. Говорит он просто, четко и раздельно, очень

размеренно: “The eggs you have in possession are fish-eggs, they are worth little more

than nothing”.

Следует отметить, что английский вариант оригинала “avete con voi”,

переведенное “you have in possession”, частично разрушает простоту и

размеренность, с которой разговаривает Хара Кей, но, может быть, придает его

речи образность. В следующем диалоге:

“Lo so”. – “I know”.

“E per questo che avete pagato con dell’oro falso? - Is that why you’ve in spurious

gold?”

“Ho pagato quello che ho comprato”. – “I’ve paid for what I’ve bought”.


169

Г. Уолдмен для сохранения ритма предложений апострофирует

вспомогательный глагол “to have” в сочетании с личным местоимением “I”.

Хара Кей говорит: “... con voce rauca, vera” - “. in a hoarse, sincere voice” - в

итальянском языке прилагательные в качестве определений ставятся после

определяемого существительного, в то время как правила английской

грамматики требуют их постановки перед определяемым существительным.

Хара Кей говорит как хозяин - таковым он и является: “Le uova che avete

con voi sono uova di pesce, valgono poco piu di niente. - The eggs you have in your

possession are fish- eggs, they are worth little more than nothing.

“Lo so”. – “I know”.

“E per questo che avete pagato con dell’oro falso?” – “Is that why you’ve in spurious

gold?”

“Ho pagato quello che ho comprato”. – “I’ve paid for what I’ve bought”.

Явственно предстают два героя, сидящие на циновке в дальнем углу

комнаты и ведущие разговор по-мужски. Диалог их отличается лаконичностью

и деловитостью. Г. Уолдмен блестяще сохраняет здесь интонационный рисунок.

Вся сцена в пустом пространстве держится на властной позе, жестах

хозяина - Хара Кея и покорной статичности наложницы: «Unico segno visibile del

suo potere era una donna con la testa apppoggiata sul suo grembo, gli occhi chiusi, le

braccia nascoste sotto l’ampio vestito rosso che si allargava tutt’intorno, come una

fiamma, sulla stuoia color cenere. Lui le passava lentamente una mano nei capelli;

sembrava accarezzasse il manto di un animale prezioso e addormentato”. В

английском переводе тот же порядок определений, то же сравнение цвета кимоно

девушки, и даже наклонение глагола - subjunctive mood. “The only visible sign of

his authority ... her head in his lap, eyes shut, her arms concealed in the folds of an

ample red dress which spread out about her on the ash-coloured mat like flame. He was

slowly running a hand through her hair: it was as if he were stroking some luxurious,

sleeping animal”.


170

А. Барикко создает настоящий спектакль, когда герои выдерживают паузы,

важен каждый жест, взгляд. Весь этот комплекс - демонстрация власти, давление

на «европейца», поединок. Писатель разрушает мизансцену «взглядом»

наложницы:

– “D’un tratto, senza muoversi minimamente, quella ragazzina apri gli occhi”.

– “Suddenly without a smallest movement that young girl opened her eyes”.

Переводчик точен, он сохраняет даже графический рисунок оригинала

сцены «игры с пиалой».

В произведении «Шелк», все связанное с Японией, представляет собой

систему сравнений. Окно, приоткрывшееся перед Эрве Жонкура, это окно в

другой мир. Эрве Жонкур приближается к озеру, на берегу которого

расположился Хара Кей со своей наложницей.

“Minuscole onde circolari posavano l’acqua del lago sulla riva, come spedite li,

da lontano” - “Tiny circular ripples washed the lake water onto the bank, as though

sent hither from a distance”.

Там, где у Барикко встречается обстоятельство “da lontano”, английский

переводчик употребляет “from a distance”. Появляется ощущение дистанции,

разделяющей Японию и Францию. Это ощущение влечет за собой и самого Эрве

Жонкура. Неопределенный артикль “а” употребленный в английском варианте

звучит неубедительно в данном контексте. С одной стороны, его употребление

оправдано в значении “не местный”, “чужой”; но в произведении “Шёлк” одним

из сюжетных сравнений является сравнение двух миров - Франции и Японии. В

этом контексте неопределенный артикль “а” создает слишком обширное понятие

чужеродности Эрве Жонкура и даже, в какой-то степени, уничтожает это

образное сравнение.

В 20 главе А. Барикко показывает целую систему сравнений, которые

характеризуют могущество Хара Кея.

“Era come vivere alla corte di un re”. - “It was like living at a king’s court”.


171

“La vita brulicava sottovoce, si muoveva con una lentezza astuta, come un animale

braccato nella tana. II mondo sembrava lontano secoli”. - “Life was a subdued hum, it

proceeded with a studied slackness of pace, like a beast threatened in its lair. The world

seemed centuries away”.

Отмечу в первом предложении английского варианта - отклонение от

оригинала. А. Барикко определяет “медленность” ритма жизни в доме Хара Кея

атрибутом “astuta”, характеризуя тем самым обманчивость внешних проявлений

в поведении японцев. Характеристика заканчивается приведенным сравнением

“come un animale braccato nella tana”. Это жизнь с постоянно присутствующим

чувством страха, тревоги и опаски. Г. Уолдмен использует “studied slackness”,

сопровождающее жизнь обитателей этого дома. Сказуемое “studied” передает

идею того, что все эти поведенческие нормы вырабатывались и строго

сохранялись годами, но не передает состояние животного, забившегося в нору.

Простая авторская характеристика не была бы такой образной, как эти три

сравнения: “come spedite li da lontano”, “come alla corte di un re”, “come un animale

braccato”. В этих характеристиках заложено представление и Эрве Жонкура о

Японии, впечатления, получаемые им от увиденного впервые.

В рамках данной статьи невозможно отразить все культурологические

аспекты перевода и отметить все составляющие компоненты образной

структуры Японии в романе А. Барикко. Текст “Шелка” настолько богат

лингвокультурологическими элементами, мастерство писателя настолько

изобретательно, что само произведение и его английская версия представляется

для критики айсбергом.


1. А. Вежбицкая. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. М.: Языки

славянской культуры, 2001. - стр. 126.

2. Baricco Alessandro. Seta, R.C.S. Libri e grandi opere. Rizzoli, 1996.

3. Baricco Alessandro. Silk. Translated from the Italian by Guido Waldman. - Vintage, 2003.

4. C. Г. Аганова. Основы межличностной и межкультурной коммуникации. Ростов- на-Дону:

Феникс, 2004 - стр. 64


172

LITERARY STUDIES

UDC 82-3

Осьмак Ніна Дмитрівна

кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри української літератури


Гудована Наталія Юріївна

студентка І курсу ступеня магістра


ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИЯВОЛІЧНИХ ОБРАЗІВ БААЛ-ЗЕБУБА

В РОМАНАХ В. ДАНИЛЕНКА «КОХАННЯ В СТИЛІ БАРОКО» І

ВОЛАНДА М. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»

Анотація. У роботі досліджено особливості інтерпретації дияволічних образів

у романах В. Даниленка «Кохання в стилі бароко» і М. Булгакова «Майстер і

Маргарита». Проаналізовано неперервність містичної традиції в українській

літературі, традиційність і новаторство сучасної містичної прози.

Ключові слова: містицизм, інтертекстуальність, міфологічно-фольклорні

джерела, психологічні рефлексії, композиційна диверсія, гротеск.

У сучасній українській літературі спостерігаються виразні тенденції до

актуалізації містичних мотивів, трансформації біблійних і релігійних сюжетів та

образів. З цього приводу А. Богданович у статті «Містичні настрої в літературі

іноземній і у нас» (1896) зауважував, що містичні потяги посилюються в часи

суспільної реакції і душевної смути, в ті перехідні епохи, коли старі боги повалені

в порох, а нові ще не встигли зайняти їхні спорожнілі п’єдестали» [1]. Сучасні

містичні романи («Кохання в стилі бароко» В. Даниленка, «Квартира київських

гріхів» М. Сурженко, «Місто з химерами» О. Ільченка тощо) спираються на

потужну традицію попередніх епох, до якої належить творчість М. Булгакова,

М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка тощо. У цьому контексті постає необхідність

проведення паралелей між містичними романами різних періодів для глибшого


173

розуміння художньо-ідейного задуму сучасних митців, звернення до сфери

ірраціонального і трансцендентного, особливостей трансформації містичних

сюжетів і образів у творах. Для порівняльно-зіставних студій обрано романи

М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і В. Даниленка «Кохання в стилі бароко», які

об’єднані спільними містичними мотивами, релігійними сюжетами і образами.

Дослідження особливостей репрезентації зазначених аспектів в обох творах дасть

змогу проаналізувати неперервність містичної традиції в українській літературі і

розширити уявлення про традиційність і новаторство сучасної містичної прози.

Категорія містичного в українській літературі стала предметом дослідження

О. Вещикової, Н. Висоцької, О. Горбонос, Т. Гребенюк, А. Гурдуз. Різноманітні

аспекти творчої спадщини М. Булгакова, а саме: проблемні питання мови, стилю,

жанру роману «Майстер і Маргарита» – перебували в центрі уваги дослідників,

зокрема Б. Гаспарова, М. Золотоносова, І. Виноградова, Е. Яблокова, Н. Утехіна,

В. Лакшина, О. Ніколенко, С. Абрамович тощо. Художньо-ідейні особливості

творів В. Даниленка аналізували І. Бабич, І. Богдан-Терещенко, Н. Зборовська,

Н. Козачук, Я. Поліщук, В. Терлецький, Т. Трофименко, Н. Яблонська. Проте на

сьогодні відсутні компаративні дослідження, присвячені творчості М. Булгакова і

В. Даниленка і репрезентації містичних сюжетів і образів.

Мета дослідження – проаналізувати особливості художньої інтерпретації

дияволічних образів Баал-Зебуба в романі В. Даниленка «Кохання в стилі бароко»

і Воланда в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

Роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1920–1940 рр., виданий 1966 р.)

став результатом осмислення автором художньо-філософського досвіду російської

класичної і світової літератури. Початково він був задуманий як «роман про

диявола» (під таким заголовком згадується він у листуванні автора), на сьогодні ж,

попри велику кількість запропонованих визначень жанру, більшість дослідників

сходяться на думці щодо філософсько-міфологічної домінанти в романі.

Роман В. Даниленка «Кохання в стилі бароко» (2009) виник у добу

постмодернізму, на основі засвоєння автором культури готики, бароко та містики

українських митців попередніх епох. Н. Яблонська стверджує, що В. Даниленко

своєю романістикою розширює тематичні обрії романного жанру, урізноманітнює


174

виражальні засоби й форми реалізації художнього матеріалу, спонукає читача до

філософських та психологічних рефлексій [8, c. 232].

Отже, обрані для аналізу твори дотичні за жанрово-стильовими аспектами, а

окрім того, мають багато спільного в змістовій і формотворчій площинах, зокрема

роман «Майстер і Маргарита» складається ніби з двох романів: один – з античного

життя (роман-міф), який пише Майстер і розповідає Воланд; другий – про життя в

Москві в 30-х років ХХ ст. і про долю самого Майстра, написаний в дусі

фантастичного реалізму. У романі В. Даниленка «Кохання у стилі бароко» теж

фігурує загадкова книга: «У 1918 році у київському видавництві «Вік» вийшла

друком книга Аполлінарія Закревського «Містика Києва», в якій він висловив думку,

що Київ – найбільший містичний центр світу, бо тут є перелаз, що з’єднує світ

живих і мертвих» [3, с. 23] (прототипом автора став М. Закревський – автор

фундаментальних праць «Нарис Історії міста Києва» (1836), «Літопис і опис міста

Києва» (1858). Образ книги посилює містичний характер обох романів: усі

власники книжки А. Закревського гинуть за загадкових, нез’ясованих обставин;

книжку, написану і знищену Майстром, відновлює Воланд, оскільки «рукописи не

горять». Відповідно, у творі М. Булгакова дві книги, а водночас і дві хронологічні

площини поєднані образом Воланда, який був очевидцем та учасником подій,

описаних в обох літературних текстах. У романі образ Воланда є дияволічним.

Відповідно до праць з історії і міфології, Воланд, або Велунд –

давньоскандинавський і давньогерманський бог (підтвердженням є «Пісня про

Велюнда» в «Старшій Едді»), що виступав покровителем ковальства, був

ремісником і художником водночас. Він уважався повелителем підземного вогню,

а отже, був месником, який може помститися кривдникам за допомогою цього

очищувального вогню [5, с. 29]. У середньовічних літературних джерелах Воланд –

це одне з імен чорта, воно було похідним від слова «faland», що означало «лукавий»,

«ошуканець», згодом це ім’я зустрічається в німецькомовних варіантах драми

В. Ґете «Фауст» як одне з імен Мефістофеля, звідки його, очевидно, й запозичив

М. Булгаков.

Подібний персонаж є і в романі В. Даниленка: образ Баала-Зебуба виконує у

тексті, насамперед, важливу сюжетотвірну функцію, оскільки він забезпечує


175

взаємозв’язок історичних епох, розрізнених епізодів та персонажів, тобто

В. Даниленко за допомогою такого прийому синтезує історичні факти, реальність і

вигадку. «Окремі сюжетні вкраплення у текст роману свідчать про його

структурування за принципом гри, коли Баал-Зебуб здійснює постійні історичні,

наративні, композиційні «диверсії», змінюючи хід подій» [9, с. 115].

Згідно з міфологічними джерелами, Баал-Зебуб походить з ассіро-

вавилонської міфології, де поєднував кілька функцій: уважався богом-

громовержцем, покровителем води і війни, богом урожаю, сонця й неба. Згодом

Баал-Зебуб, чи Вельзевул, потрапив до християнської міфології, де став злим духом

і одним із помічників диявола. У давньогрецькому перекладі Біблії це ім’я

тлумачиться як «повелитель мух» – Ваалзевув. У Старому Заповіті його згадують

як божество, якому поклонялися филистимляни, а в Євангелії – як князь бісів [5].

Н. Яблонська зазначає, що будучи письменником-вісімдесятником, В. Даниленко

демонструє апокаліптичне мислення, яке реалізується в демонічному образі Баал-

Зебуба (Вельзевула) як алюзії на Мефістофеля («Фауст» Й. Гете) чи Воланда

(«Майстер і Маргарита» М. Булгакова) [9, с. 118].

Тексти обох романів об’єднує міфологізований умовний сюжет відвідування

дияволом міста (Воландом Москви в романі «Майстер і Маргарита» і Баал-Зебубом

Києва в романі «Кохання в стилі бароко»). У кількох фрагментах роману

В. Даниленка з’являється таємничий чоловік у чорному сюртуку, якого називають

Баал-Зебубом. «Моє ім’я вам нічого не скаже, – ніби почув його думки незнайомий

чоловік. – Я багато мандрую, і не всюди його можуть легко вимовити, тому маю

на вибір сім імен, але називайте мене краще паном Баал-Зебубом» [3, с. 59]. До

Києва дух зла Баал-Зебуб проникає через піхву Великої Мами – повії з Великої

Окружної дороги у той момент, «…коли вона приймала Жору Жеребця з Гаврилівки.

Спочатку Жорі здалося, ніби під ним щось загуркотіло… Останнє, що він почув, як

хтось вйокнув, і з Великої Мами з гуркотом вирвалася запряжена кіньми карета.

Від здивування Жора Жеребець сконав на місці» [3, с. 131]. Цікаво, що поява демона

не викликає переляку чи жаху в присутніх, а лише подив.

Воланд з’являється в Москві на Патріарших озерах у 30-ті роки ХХ ст. перед

Берліозом та Іваном Бездомним в образі людини: це був громадянин високого


176

зросту, брюнет, праве око в нього було чорним, ліве чомусь зелене; брови чорні,

одна вище за другу, зуби з лівого боку з платиновими коронками, з правого – золоті.

На ньому був дорогий сірий костюм, взутий він був у закордонні, під колір

костюма, черевики [2]. Він намагається переконати співрозмовників в існуванні

Бога і диявола, вони ж сприймають його як підозрілого типа, білоемігранта.

М. Булгаков по-різному змальовує Воланда у ситуаціях, в які той потрапляє, інколи

використовуючи прийом контрасту, наприклад, удома серед свити Маргарита

бачить його таким: «Воландове обличчя було скошене набік, правий кутик рота

відтягнуто донизу, на великому лисому лобі було прорізано глибокі паралельні

гострим бровам зморшки. Шкіру Воландового обличчя ніби навічно спалила смага.

Воланд широко розлігся на ліжку, був він у самій нічній довгій сорочці, брудній і

залатаній на лівому плечі. Одну голу ногу він підібгав під себе, другу витягнув на

ослінчик. Ще розгледіла Маргарита на розкритих безволосих грудях Воланда

мистецьки з чорного каменя вирізаного жука на золотому ланцюжку і з якимись

письменами на спинці» [2, с. 174]. Такий опис всемогутнього Воланда посилює в

читача відчуття фантасмагоричності й гротескності описаних подій.

Романи поєднані також філософською ідеєю про єдність людей і моралі в усі

історичні епохи, про незмінність людської сутності в різні часи, які теж поєднані з

дияволічними образами. Зокрема, в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

через сприйняття Воланда і його свити (Коров'єва, Бегемота, Азазело) показана

постреволюційна Москва в сатирико-гумористичному плані, з елементами

фантастики, з фокусами і перевдяганнями, іронічними коментарями й комічними

сценами. Упродовж трьох днів свого перебування в Москві Воланд досліджує

манери, поведінку і життя людей різних соціальних груп і прошарків. Перед

читачами роману постає низка героїв, кожен з яких наділений певною вадою,

наприклад: директор театру-вар'єте Стьопа Лиходєєв байдикує, пиячить, вступає у

зв'язки з жінками, використовуючи своє службове становище; голова житлового

товариства Никанор Іванович Босий – шахрай; барон Майгель – шпигун.

Водночас у подібному плані зображено й «колективних персонажів» –

глядачів вар'єте, перехожих, співробітників різних установ. Особливу роль відіграє

сцена з виставою у вар'єте: вона одночасно засвідчує і моральну недосконалість


177

мешканців Москви, і їхні потенційні можливості бути людьми. З одного боку, вони

не проходять випробування: чоловіки прагнуть зібрати гроші, що падають зі стелі,

жінки хочуть отримати нове вбрання. З іншого боку, коли лунає пропозиція

відірвати голову Бенгальському, глядачі, побачивши, до яких наслідків це

призвело, лякаються і кричать: «Пробачити! Пробачити!» Відтак, Воланд робить

висновок: «Вони – люди, як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було ... Людство

любить гроші, з чого б ті не були зроблені, зі шкіри, чи з паперу, чи з бронзи або

золота. Ну, легковажні ... ну, що ж ... і милосердя іноді стукається в їхні серця ...

звичайні люди ... загалом нагадують колишніх... Їх зіпсувало квартирне питання...»

[2, с. 146]. Фактично, Воланд у романі виконує роль верховного судді, з яким автор

звіряє всі гріхи людей, він є першим образом диявола у світовій літературі, який

карає людей на недотримання Божих заповідей [4, c. 120]: Берліоз гине під

колесами трамвая, бюрократи Лиходєєв, Римський, Варенуха залишились без своїх

посад і покарані, Бенгальському Бегемот відриває голову.

На подібні фрагменти читач натрапляє і в романі В. Даниленка «Кохання в

стилі бароко»: Баал-Зебуб у Києві почувається як вдома. «У цій країні, де земля

народжує стільки геніїв, що не знає, як від них здихатись, де жінки в спальнях

скидають одяг красивіше, ніж дерева листя, де найабсурдніша думка стає

реальністю, де циніки оголошуються святими, а святим накладають анафеми,

де злодії пишуть закони під свої злодійства, де є усе, а для повного щастя у

річках не вистачає лише крокодилів» [3, с. 174]. Гротескність і сатиричність

притаманна описам пиятик Баал-Зебуба з вітчизняними політиками: на балю в

ресторані «Веселий чернець» на Оболоні «Баал-Зебуб поважно всівся між

настоятелем Печерської лаври владикою Павлом та горлорізом із Горлівки з

лагідним прізвищем Панібудьласка» [3, с. 132].

Автор розкриває недоліки українського соціуму, насамперед, моральне

виродження, втрату людської гідності й історичної пам’яті, він показує, що

демон насолоджувався аморальністю мешканців міста. Баал-Зебубу подобається

спокушати слабких, він оточує себе людьми марнославними й загребущими,

яких достатньо в Києві. Серед його товаришів В. Даниленко зображує депутатів,

які легковажно укладають традиційну угоду про продаж душі за земні блага, і


178

навіть архімандрита Печерського монастиря, який теж небайдужий до гріховних

утіх. Баал-Зебуб виконує найпотаємніші бажання киян в обмін на їхні душі,

насолоджуючись водночас їхніми вадами, як-от: підступністю, зрадою,

бажанням наживи, слави. Усі людські гріхи і слабкості В. Даниленко виводить

на поверхню, тому життєвий фінал кожного персонажа передбачуваний і

вирішений: «…Баал-Зебуб приймав розписки від чоловіків, які хотіли вічної

влади і грошей, від жінок, які хотіли вічної краси, і від журналістів, які хотіли

високих гонорарів за своє продажне мистецтво» [3, с. 174].

Отже, аналіз зображуваних подій в обох романах підводить читача до

висновку, що Воланд і Баал-Зевул, як втілення диявольської сили, лише

фіксують усе негативне в людській вдачі і виводять його на поверхню.

Письменники реалізують у своїх творах класичний для містичних романів

сюжет демона-спокусника та випробувань, які він насилає на людей. Проте деякі

люди витримують випробування, як, наприклад, Маргарита, яка, реалізуючи своє

право на виконане бажання, просить не за свого коханого, а за Фріду, щоб їй не

подавали щодня хустинку як нагадування про вбитого таким способом сина.

Воланд, вражений її душевними рисами (добротою, милосердям, вірністю в

коханні, відданістю обранцю і жіночністю) виконує бажання Маргарити щодо

Фріди, а окрім того, відновлює справедливість у долях Майстра і Маргарити.

Відтак, нечиста сила у цих романах виступає лише інструмент виконання

потаємних бажань людей, критерій для перевірки їхньої моральності.

Як Воланда, так і Баал-Зебуба супроводжує карнавалізація дійсності,

балаганна атмосфера, розігрування повсякденної «людської комедії». Усе

дійство в романі В. Даниленка «Кохання в стилі бароко» досягає апогею під час

бенкету в салоні Уляни, в якому беруть участь і головні герої – Колядевич та

Маринчук. У романі «Майстер і Маргарита» атмосфера карнавалу пронизує весь

твір: спочатку читач спостерігає це в описі дійства в театрі-вар’єте, потім під час

сатанинського балу з елементами карнавалу, а далі в магазині «Торгсин», де

Коров’єв і Бегемон влаштовують безлад і пожежу.

Саме через дияволічні образи в обох творах читач має зрозуміти

філософські ідеї, які обґрунтовує автор, зокрема в романі В. Даниленка «Кохання


179

в стилі бароко» знаходимо низку філософських сентенцій: про демонічну

сутність краси і спокусу чоловіків жіночою вродою («Сучасний світ краса не

врятує, бо диявол часто постає її втіленням» [3, с. 77]), про буденщину й

повсякденність, у якій втрачають цінність важливі речі й маліють люди

(«Буденщина створює багато метушні, в якій губляться великі люди» [3, с. 183]),

про ціннісно-світоглядну кризу сучасного соціуму, втрату людиною своєї

ідентичності («Цей світ, як розбита ваза, і немає майстрів, які б зліпили його

розсипані черепки» [3, с. 183]) тощо.

У М. Булгакова всі філософські проблеми й категорії актуалізовані довкола

проблеми добра й зла [7]: про це свідчить епіграф, роль якого виконують рядки

з твору В. Ґете «Фауст»: «… так хто ж ти, нарешті? – Я – частина тієї сили, що

вічно хоче зла і вічно чинить благо». Відтак, усі події в романі розгортаються

довкола категорій добра і зла. «Іноземний консультант» дійсно хоче зла, він

носій зла за своєю природою, а його колір у романі – чорний. Однак властиве

йому і певне благородство, чесність; і часом, свідомо чи несвідомо, він робить

добрі вчинки (або вчинки, що приносять користь) [4, с. 122]. Отже, Воланд – це

необхідне зло, без якого немає добра: «…що б робило твоє добро, якби не

існувало зла, і як би виглядала земля, якби з неї зникли тіні?» [2, с. 188]. Відтак,

добро і зло в романі М. Булгакова не можна повністю розмежувати, вони

одночасно присутні в кожному з героїв і є взаємозалежними, підтвердженням

чого є і епіграф, і бал у сатани, і кінцівка твору.

Отже, дияволічні образи в обох романах є підтвердженням глибинних

структур авторського світорозуміння, засвоєння ними міфологічно-фольклорних

джерел, біблійних сюжетів, язичницьких та християнських вірувань народу.

Окрім того, у романі В. Даниленка «Кохання в стилі бароко» репрезентація

образу Баал-Зебула пов’язана з постмодерністським характером твору, що

визначає його інтертекстуальність, полінаратив, філософський підтекст, гру з

текстом і читачем, іронічність тощо.

Водночас, у романі М. Булгакова дияволічний образ є більш яскравим і

виразним, порівняно з романом В. Даниленка, де він є епізодичним. Саме з

образом Воланда пов’язані філософські проблеми твору, відтак, можна


180

стверджувати, що він вживається в більш широкому контексті: образ Воланда є

досить складним, у ньому поєднується і трагічне начало, і театрально-ігрове,

карнавальне.

Перспективи подальших досліджень полягають в розширенні меж

дослідження за рахунок аналізу інших творів української і зарубіжної літератури,

у яких є дияволічні образи.


1. Богданович А. И. Мистические настроения в литературе иностранной и y нас

URL:http://az.lib.ru/b/bogdanowich_a_i/text_0090oldorfo.shtml.(дата звернення: 24.03.2020).

2. Булгаков М. А. Майстер і Маргарита. Харків: Фоліо, 2017. 412 с.

3. Даниленко В. Кохання в стилі бароко. Львів: Піраміда, 2009. 300 с.

4. Наместюк С. Міфопоетика інфернальних образів і мотивів у романах «Майстер і

Маргарита» М. Булгакова та «Перший із перших, або дорога з Лисої гори» В. Кулікова.

Література та культура Полісся. Вип. 86. С. 118–124.

5. Ринекер Ф., Майер Г. Библейская энциклопедия Брокгауза. URL: http://www.agape-

biblia.org/books/Book03. (дата звернення: 24.03.2020).

6. Тарасов А. Воланд В мифологии, литературе и кинематографе. Известия вузов. Серия

«Гуманитарные науки». 2014. №5 (1). С. 28-30.

7. Юшкевич Ю. С. Філософський потенціал художньої літератури. Вісник СевНТУ: зб. наук.

пр. 2013. Вип. 141. С. 96–100.

8. Яблонська Н. Романістика В. Даниленка в контексті художніх шукань великої прози

початку ХХІ ст. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені

Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство. 2016. №1 (326). С. 232–237.

9. Яблонська Н. М. Постмодерністський дискурс художньої прози Володимира Даниленка:

дис. кан. філ. наук: 10.01.01 / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2017,

192 с.

http://az.lib.ru/b/bogdanowich_a_i/text_0090oldorfo.shtml

http://www.agape-biblia.org/books/Book03

http://www.agape-biblia.org/books/Book03


181

LAW AND INTERNATIONAL LAW

UDC 346.3:346.54:346.543.1

Cisko Lukáš

JUDr., PhD., Trainee Lawyer

SITÁR & SALOKA, Attorneys at Law

Slovak Republic, European Union

SELECTED LEGAL ASPECTS OF INTERNATIONAL INVESTMENT

PROTECTION BETWEEN THE EUROPEAN UNION AND CANADA

The aim of this contribution is to present selected essential legal aspects focused

on the sphere of the common commercial policy of the European Union. Given the

thematic focus of the article, we target our attention on the dimension of investment

protection at international level, concluded between Canada, on the one part, and the

European Union and its Member States, on the other part. On this place, it should be

noted that the comprehensive processing of this relevant normative material, which

can’t be seen only from the perspective of legal-regulatory mechanisms, would require

a monographic processing in terms of extent and importance.

The conclusion of agreements on international investment protection is, in its

essence, a fundamental act at the level of international law from the point of view of

legal nature. The premise for the creation of conditions for the purpose of adopting

(accepting) such an internationally binding document, is the existence of its legal

framework at the supranational level.

If we want on the basis of the above mentioned to discuss about legal regulation,

respectively about the preconditions for legal protection of investments in the

framework of international trade, it is necessary to give attention to the normative

material, on which the European Union is founded. It legitimizes the scope and manner

of performing the powers of the European Union in the framework of the (functional)

implementation of its individual policies.

An important legal framework is the Treaty on the Functioning of the European

Union [1]. In Article 207 (1) is clearly declared that the European Union's common


182

commercial policy is based on uniform principles, in particular in relation to

adjustment of the duty rates, the conclusion of customs and trade agreements relating

to trade of goods and services, the commercial aspects of intellectual property, direct

foreign investment, unification of liberalization measures, export policy, as well as

trade defense measures, such as dumping and subsidies. The common commercial

policy is conducted in the framework of the principles and objectives of the European

Union's external activities [2].

The legislation of the European Union deserves special attention within the

relevant normative material focused on investment protection, specifically the so-

called secondary law. With particular emphasis on bilateral investment agreements,

concluded at the level of the Member States of the European Union with third countries

[3], these are primarily regulations [4], as fundamental legal norms in the legislative

environment of the European Union. It should be noted at this place that the procedure

for the conclusion of international agreements relating to the free movement of capital

and payments, is governed by Council Decision No. 69/494/EEC [5] and Council

Decision No. 74/393/EEC [6].

The Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA) is a specific

document of a normative nature (not only) in the framework of international investment

protection between the European Union and Canada [7]. The proclaimed benefits

which should result from the concluded CETA agreement between the European Union

and Canada are: Helping to generate growth and jobs at home; Creating a level playing

field in Canada for European Union companies (big and small); Lowering prices and

widening choice for Europe's consumers; Cutting customs duties for exporters and

importers; Cutting other costs for European Union businesses – without cutting

corners; Making it easier for European Union firms to sell services in Canada;

Allowing European Union firms to bid for Canadian public contracts; Helping Europe's

rural communities market distinctive food and drinks; Protecting Europe's innovators

and artists; Recognizing each other's professional qualifications; Encouraging

Canadian companies to invest more in Europe; Protecting people's rights at work and

the environment [8].


183

Chapter 8 is certainly important in the sphere of international investment

protection. It deals inter alia about regulatory measures, which are set to support

investment [9] between the parties and to protect individual investors [10], with

particular emphasis on ensuring fair treatment from side of the highest executive bodies

of state power and administration. In its essence, the aim is to set up legal and

regulatory mechanisms in order to remove barriers to foreign investment.

Other fundamental legal aspects arising from international investment protection

under CETA Agreement are guarantees of non-discriminatory treatment with investors

(especially most-favored-nation treatment), rules to ensure predictability and

transparency in the framework of investments and the similar.

With the phenomenon of globalization of the economy as such directly related

the development of international economic activities, what is reflected in the increasing

share of foreign capital in the framework of European Union economy [11]. On this

basis, with new challenges at supranational level, from the competent public authorities

- the institutional base of bodies of the European Union - is reasonably expecting that

by adopting functional and effective legislation and taking into account in particular

the principles of proportionality and subsidiarity, will be the result securing the greater

investment protection with the supposed positive impact for economy (not only) in the

environment of the European Economic Area. Some considerations presented in this

article are to be understood only in terms of academic opinions and de lege ferenda

proposals.

References:

1. Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union. Official Journal

of the European Union. Volume 55. Publications Office of the European Union. Luxembourg.

26. October 2012.

2. Thereto see also Article 218 of the Treaty on the Functioning of the European Union, where is

specified the procedure, for the negotiation and conclusion of agreements between the European

Union and third countries or international organizations. At the same, it isn’t a condition that the

specific provisions of Article 207 of the Treaty on the Functioning of the European Union to be

affected.


184

3. Thereto see the Notification of the Ministry of Foreign Affairs of the Slovak Republic

No. 26/2012 Coll. on the conclusion of the Treaty between the Slovak Republic and Canada on

the Support and Protection of Investments.

4. Regulation (EU) No 1219/2012 of the European Parliament and of the Council of 12 December

2012 establishing transitional arrangements for bilateral investment agreements between

Member States and third countries. Done at Strasbourg, 12. December 2012.

5. 69/494/EEC: Council Decision of 16 December 1969 on the progressive standardization of

agreements concerning commercial relations between Member States and third countries and on

the negotiation of Community agreements. Done at Brussels, 16. December 1969.

6. 74/393/EEC: Council Decision of 22 July 1974 establishing a consultation procedure for

cooperation agreements between Member States and third countries. Done at Brussels, 22. July

1974.

7. Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA) between Canada, of the one part, and

the European Union and its Member States, of the other part. Done at Brussels, 30. October 2016.

8. The benefits of CETA. The Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA) between

EU and Canada. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European

Union, 16 p., 2016, ISBN 978-92-79-59055-9.

9. From the view of the conceptual definition, in accordance with Article 8.1, an investment

(as such), governed by the CETA Agreement, is understood any type of assets which the investor

owns or controls directly or indirectly and which has the characteristics of an investment. This

includes a certain time of duration and other characteristics, how is exempli gratia the binding

capital or other resources, the expectation of income or profit, respectively the anticipating of

risk. Investments may for example take the form of an enterprise; shares and other forms of

ownership interest of the enterprise; bonds; fixed income bonds and other debt instruments of the

enterprise etc.

10. In accordance with Article 8.1 of the CETA Agreement, an investor is a contracting party, a

natural person or an enterprise of a Contracting party, other than a branch or agency, which is

interested to carry out, realizing or made the investment in the territory of the other contracting

party.

11. To commercial legal obligations in investment banking and to financial and commodity

derivatives see in particular: LIŠKA, P. – ELEK, Š. – MAREK, K.: Bankovní obchody.

Wolters Kluwer, 216 s., 2014, ISBN 978-80-7478-511-5.


185

UDC 343.91

Войтенко Олександр Олександрович

аспірант кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет», Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИ, ЩО

ВВОДИТЬ В ОМАНУ СУД АБО ІНШИЙ УПОВНОВАЖЕНИЙ ОРГАН

Особа злочинця як об’єкт криміналістичного дослідження нерозривно

пов’язана з подією злочину. В криміналістичній характеристиці значна увага

приділяється вивченню різних її аспектів. Однак буде неправильним звужувати

поняття особи злочинця та представляти його лише як один з елементів

криміналістичної характеристики. З цього приводу варто погодитися з думкою

К. Калюги стосовно того, що традиційно криміналістика вивчає особу злочинця

з різних позицій: як елемент криміналістичної характеристики злочину [1,

с. 249]; об’єкт і суб’єкт тактичної взаємодії під час розслідування злочинів [2,

с. 38]; поведінку злочинця під час вчинення злочину (механізм і спосіб

вчинення), який містить органічно взаємопов’язані елементи внутрішньої

(психічної) та зовнішньої (фізичної) діяльності [3, с. 24].

Відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України, суб’єктом

кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею, є особа, яка має

спеціальний статус: свідок, потерпілий, експерт або перекладач. Крім того,

суб’єктом цього кримінального правопорушення може бути особа, яка подала

завідомо недостовірні або підроблені докази чи завідомо неправдивий звіт

оцінювача про оцінку майна. За загальним правилом, це є фізична осудна особа

віком від 16 років.

Відповідно до емпіричних даних, отриманих під час вивчення архівних

кримінальних проваджень, чоловіки вчиняють аналізований злочин в 3 рази


186

частіше за жінок: з 223 злочинців було 76% (170) чоловіків та 24% (53) жінок.

Також варто додати, що 99% (220) з них були громадяни України і лише 1% (3)

– іноземці.

Стосовно соціальних ознак таких осіб варто сказати наступне. Сімейний

стан злочинців представлений таким чином: 71% (159) – не одружені; 21% (46) –

одружені (заміжні); 8% (18) – розлучені. Викликає інтерес також той факт, що

серед досліджених осіб не мали неповнолітніх дітей на утриманні 73% (163) осіб,

мали одну дитину на утриманні 21% (46) осіб, мали більше однієї неповнолітньої

дитини на утриманні 6% (14) осіб.

За професійною приналежністю осіб, що ввели в оману суд або інший

уповноважений орган, можна розділити на дві великі групи: не працюючі – 75%

(168) та такі, що працюють – 25% (55). Варто також додати, що серед тих осіб,

що на момент вчинення злочину працювали, найбільшу групу складають

працівники робітничих професій – слюсар, сантехнік, будівельник тощо – 40%

(22), на другому місці – службовці (працівники установ та організацій) – 27%

(15), студенти – 15% (8), пенсіонери – 13% (7), особи, які займають керівні

посади – 5% (3). Також варто відзначити той факт, що відповідно до

статистичних відомостей, 83% (184) осіб, що ввели в оману суд або інший

уповноважений орган, не мали судимостей, або ж судимості у них були зняті чи

погашені у встановленому законом порядку. Відповідно, 17% (39) таких осіб

мали не зняту та не погашену судимість. Як правило, такі особи до вчинення

аналізованого злочину мали судимість за ст.ст. 185, 186, 190, 286, 289, 307, 309,

395 КК України.

Підсумовуючи, варто зазначити, що демографічні та соціальні ознаки осіб,

які вводять в оману суд або інший уповноважений орган, викликають науковий

інтерес у зв’язку з тим, що дозволяють уявити приблизний портрет цього

злочинця, маючи на увазі так би мовити «зовнішні ознаки». Для підвищення


187

ефективності виявлення та розслідування вказаних злочинів варто розглядати

«внутрішні ознаки» таких осіб, тобто ті моральні та психологічні якості, які

сприяють злочинній діяльності, а саме – надання неправдивих показань. Однак

розглянуті відомості дозволяють зробити висновок про те, що введення в оману

суд або інший уповноважений орган частіше вчиняють чоловіки, громадяни

України, не одружені, які не мають неповнолітніх дітей на утриманні, не

працюючі та такі, що не мають судимості.


1. Калюга К. (2016). Історія виникнення криміналістичного поняття особи злочинця.

Підприємництво, господарство і право, (12), 249-253.

2. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., & Эминов В.Е. (2000). Психология преступления и

наказания. Москва, М : Пенатес-Пенаты.

3. Кондратюк Л. В. (2001). Антропология преступления (микрокриминология). Москва,

М : Норма.


188

UDC 343.85

Гуріна Дарія Петрівна

кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінального права та процесу

Київський університет права Національної академії наук України, Україна

Сисоєва Вікторія Петрівна

кандидат юридичних наук

доцент кафедри кримінального права і процесу Юридичного факультету

Національний авіаційний університет, Україна

БОРОТЬБА З КІБЕРЗЛОЧИНАМИ:СУЧАСНИЙ СТАН В УКРАЇНІ ТА

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Останні десятиріччя ми спостерігаємо стрімке зростання глобальної

інформатизації суспільства. Інформаційні технології впроваджені в усі сфери

життєдіяльності. Процеси обміну інформації, що раніше тривали місяцями,

наразі обмежуються кількома хвилинами, а комп’ютеризація досягла таких

об’ємів, що усе частіше серед науковців і практиків обговорюється можливість

повної заміни людського фактору на автоматизовані системи у виробничих

технологічних процесах. Людині в цій системі залишається керівна роль. Крім

того, застосування новітніх технологій дозволяє збирати та обробляти великі за

обсягом різноманітні банки даних, що дозволяє забезпечити швидке, якісне та

ефективне користування інформацією. Однак такі наявні переваги глобальної

комп’ютеризації суспільства не виключають не менш важливих недоліків

розвитку інформаційних технологій. І серед цих недоліків чи не найголовніший

– це виникнення та стрімке розповсюдження кіберзлочинності.

Під кіберзлочинністю розуміють сукупність злочинів, що вчиняються у

віртуальному просторі за допомогою комп’ютерних систем або шляхом

використання комп’ютерних мереж та інших засобів доступу до віртуального

простору, в межах комп’ютерних мереж, а також проти комп’ютерних систем,

комп’ютерних мереж і комп’ютерних даних. Поняття «кіберзлочинність» часто

вживається поряд з поняттями «комп’ютерна злочинність», «злочинність у сфері


189

високих (інформаційних) технологій», «високотехнологічна злочинність».

Кримінальний кодекс України оперує терміном «злочини у сфері використання

електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних

мереж і мереж електрозв’язку. Серед вищезазначених термінів поняття

«кіберзлочинність» є найширшим поняттям та охоплює найбільше коло

злочинних посягань у віртуальному середовищі, а також його використання

передбачає міжнародне законодавство. Так, Рада Європи у листопаді 2001 року

прийняла Конвенцію про кіберзлочинність [1, с. 173].

Варто відзначити, що в Україні однією із складових національної безпеки

визначається саме кібербезпека. У 2016 році Указом Президента України, було

введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 27 січня

2016 року «Про стратегію кібербезпеки України», а також затверджено

Стратегію кібербезпеки України. Надзвичайно цікавим із погляду розуміння

внутрішньої політики України в напрямі забезпечення кібербезпеки є зміст

положень вищевказаної Стратегії. У цьому документі чітко визначено її мету –

створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його

використання в інтересах особи, суспільства та держави. Крім того, незважаючи

на те, що в Стратегії наведено перелік основних суб’єктів забезпечення

кібербезпеки, серед яких Рада національної безпеки і оборони України,

Міністерство оборони України, Державна служба спеціального зв’язку та

захисту інформації України, Служба безпеки України, Національна поліція

України, Національний банк України, розвідувальні органи, сьогодні все ж

доводиться констатувати, що кожен із зазначених органів за можливості вирішує

питання кіберзахисту самостійно, й досі вони не роблять цього системно [2, с.

175-176]. Це можна вважати одним із суттєвих недоліків боротьби із

кіберзлочинами на сучасному етапі.

Проаналізувавши досвід боротьби із кіберзлочинами багатьох країн світу

в цій сфері, слід відзначити, що цей напрямок забезпечується такими основними

шляхами, як покладення додаткових функцій на існуючі підрозділи поліції або


190

створення спеціальних підрозділів. Створення спеціальних підрозділів поліції у

сфері протидії кіберзлочинності практикується в багатьох країнах світу, зокрема

в Австралії, Бельгії, Білорусі, Великобританії, Данії, Естонії, Індії, Канаді,

Малайзії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщі, США, Швейцарії, Швеції

та ін. [3, с. 109].

Так само і в Україні одним із основних суб’єктів боротьби із

кіберзлочинами є Національна поліція України. Створений у її складі

Департамент кіберполіції є міжрегіональним територіальним органом, який

входить до структури кримінальної поліції та відповідно до законодавства

України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з

кіберзлочинністю. Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної

поліції України зводяться до участі у формуванні та забезпеченні реалізації

державної політики щодо попередження та протидії кримінальним

правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких

передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів),

систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, а також сприяння у

порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам

Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх

правопорушень.


1. Іванченко О. Ю. (2016). Кримінологічна характеристика кіберзлочинності, запобігання

кіберзлочинності на національному рівні. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції,

(3), 172-177.

2. Семенов В. В., Дзігора М. С. (2016). До питання боротьби з кіберзлочинністю в Україні.

Прикарпатський юридичний вісник, (6), 174-178.

3. Марков В. В. (2015). До питання щодо зарубіжного досвіду протидії кіберзлочинності.

Право і безпека, (2), 107-113.


191

UDC 342.9

Денисова Діана Олегівна

головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності

Голови суду та його заступника,

Вінницький окружний адміністративний суд, Україна

ПРАВО НА ПЕНСІЮ ДЛЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА

ТЕРИТОРІЇ ІНШОЇ ДЕРЖАВИ

На даний час непоодинокими є випадки, коли громадяни України,

досягнувши пенсійного віку та набувши право на отримання пенсії, з тих чи

інших причин вибувають на постійне місце проживання до іншої країни, маючи

при цьому переконання, що пенсія, яку вони здобули в Україні, в будь-якому

випадку їм буде нарахована та виплачена.

Проблематика даного питання полягає в тому, що в деяких випадках

територіальні органи Пенсійного фонду України приймають рішення про зняття

особи з пенсійного обліку та припинення виплати пенсії, у зв'язку з оформленням

такими особами документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання,

посилаючись при цьому на вимоги статті 51 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №

1058-IV, згідно якої передбачено припинення виплати пенсії на весь час

проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено

міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана

Верховною Радою України [1].

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою

соціальною цінністю в України – в соціальній і правовій державі, в якій

визнається і діє принцип верховенства права. Право на соціальний захист

відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за

жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім

випадків, передбачених Конституцією України [2].

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1551/ed_2018_08_31/pravo1/T031058.html?pravo=1#1551




192

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року,

ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала

чинності з 01 лютого 2007 року (далі – Хартія) визначає, що кожна особа

похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).

Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання

запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть

ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний

захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними

зобов`язаннями України [3].

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні зобов'язанння,

які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні

правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що

об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають

взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення

своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою

чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Відповідно до частини третьої статті 25 Основного Закону Держави

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її

межами.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на

забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,

втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у

старості та в інших випадках, передбачених законом [2].

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і

організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_17/pravo1/T060137.html?pravo=1


193

існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового

мінімуму, встановленого законом.

Пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії, як власність, а тому

не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне

позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою

статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути

протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є

непорушним [2].

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2013

року №1058-IV та іншими нормативно-правовими актами [1].

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-

рп/2009 пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати

пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше

не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого

надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими,

що не відповідають Конституції України (є неконституційним) [4].

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 року

№ 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» держава всупереч конституційним гарантіям

соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у

старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих

випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не

укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи

пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може

пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава

відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право


194

незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її

межами [4].

Так, згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу

пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація міста

проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою

реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи

міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи

обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших

переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця

проживання, за мовними або іншими ознаками. Отже, кожен громадянин

України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі

збереженням усіх конституційних прав.

Імперативність заборони обмежувати чи позбавляти можливості реалізації

громадянами України їх конституційного права на соціальне забезпечення у

взаємозв'язку з дійсним місцем проживання особи також кореспондується з

правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в пункті 52

рішення у справі N 10441/06 "Пічкур проти України" від 07 лютого 2014 року [5].

Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009

року N 25-рп/2009 чітко зазначено, що конституційне право на соціальний захист

не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з

відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного

забезпечення, а держава, всупереч конституційним гарантіям соціального

захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, не може

позбавити цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним

місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору [4].

Законами України не передбачено таких підстав для відмови особі, яка

офіційно виїхала на постійне місце проживання за кордон, як відсутність

реєстрації в Україні та проживання за кордоном – в країні, з якою відсутній

https://ligazakon.net/document/view/T031382?ed=2019_12_12&an=94

https://ligazakon.net/document/view/T031382?ed=2019_12_12&an=94

https://ligazakon.net/document/view/Z960254K?ed=2019_09_03

https://ligazakon.net/document/view/Z960254K?ed=2019_09_03&an=70

https://ligazakon.net/document/view/KS09078?ed=2009_10_07&_ga=2.90596381.606408711.1589352910-1458318554.1589352910

https://ligazakon.net/document/view/KS09078?ed=2009_10_07&_ga=2.90596381.606408711.1589352910-1458318554.1589352910


195

міждержавний договір щодо пенсійного забезпечення (Практика Верховного

Суду України, викладена в постановах від 12 травня 2015 року у справі № 21-

180а15, від 19 травня 2015 року у справі № 21-168а15, а також Верховного Суду

у постановах від 18 вересня 2018 у справі № 522/535/17, від 19 вересня 2018 року

у справі № 766/1519/17 та від 31 січня 2019 року у справі № 520/9721/16-а).

Висновок. Таким чином, це питання залишається проблемним та потребує

більшої уваги насамперед в законодавчому аспекті. Подолання її, зокрема, може

відбуватися через розробку єдиної процедури виплати пенсії усім громадянам за

кордоном, незалежно від країни їх проживання, наявності/відсутності між

Україною та відповідною державою міжнародного договору, який у таких

відносинах є зайвим та лише ускладнює ситуацію.


1. 1.Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від

09.07.2003 року № 1058-IV // [Електронний ресурс]. − Режим доступу:


2. 2.Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // [Електронний ресурс]. − Режим

доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

3. 3.Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року,

ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з

01 лютого 2007 року // [Електронний ресурс]. − Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062

4. 4.Рішення Конституційного Суду від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 // [Електронний

ресурс]. − Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09

5. Справа «Пічкур проти України» від 07 лютого 2014 року №10441/06 // [Електронний

ресурс]. − Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_984


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_17/pravo1/T060137.html?pravo=1


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09



196

UDC: 351

Шевченко Олена Володимирівна

Кандидат економічних наук, доцент кафедри адміністративного,

фінансового та інформаційного права

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Коломієць Діана Володимирівна

здобувач вищої освіти

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ:

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація. Розглядається поняття та сутність фінансового контролю через

розуміння таких критеріїв, як мета, функції, завдання, принципи, правова база

та значення фінансового контролю. Висловлюються позиції про застосування

фінансового контролю на практиці.

Ключові слова: фінансовий контролю, фінансова діяльність, правова база,

публічні фінанси.

Однією зі важливих сфер діяльності держави, органів місцевого

самоврядування та громадськості є контроль за станом економіки Фінансовий

контроль, як одна із ланок системи контролю, науковці розглядають у декількох

аспектах: як невід'ємну складову частину правового регулювання публічних

фінансів; як спеціальну галузь контролю, що здійснюється як на державному, так

і на місцевому рівнях.

У першому аспекті фінансовий контроль – це один з елементів управління

фінансами; особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу

валового національного продукту, утворення і витрачання фондів грошових

коштів [1, с.4].


197

У другому аспекті – невід’ємним елементом управління фінансовими та

грошовими потоками на макро-, та мікрорівні з метою забезпечення доцільності

та ефективності фінансових операцій [1, с.43].

Метою фінансового контролю є:

- сприяння зростанню та розвитку різноманітних секторів і галузей

економіки;

- перевірка дотримування обмежувальних параметрів фінансово-

економічного розвитку національного господарства;

- захист фінансових прав та інтересів суб'єктів фінансових правовідносин;

- вжиття заходів з метою усунення та запобігання фінансовим

правопорушенням [2, с.30].

Мета фінансового контролю конкретизується у його завданнях. До завдань

фінансового контролю належать такі:

1) спостереження i контроль за діяльністю та фактичним станом суб'єкта

господарювання;

2) сприяння діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності за

допомогою економічних важелів та стимулів;

3) виявлення причин та доведення фактів, які негативно впливають на

функціонування системи управління та упорядкування адміністративних

відносин;

4) надання рекомендацій для вжиття заходів i вдосконалення системи

управління;

5) розробці пропозицій по усуненню виявлених відхилень у процесі

формування та виконання бюджету, а також у процесі фінансово-господарської

діяльності підприємств i організацій;

6) проведення профілактичної роботи по запобіганню правопорушенням)

[1, с.9-10].

Сутність фінансового контролю розкривається у його призначенні,

функціях, принципах, об'єкті та предметі.


198

Функції фінансового контролю:

1) пізнавальна;

2) інформаційно-аналітична;

3) профілактична;

4) мобілізуюча;

5) правоохоронна;

6) аналітична;

7) стабілізуюча;

8) запобіжна;

9) виховна [1, с.9-10].

Фінансовий контроль ґрунтується на певних принципах, система яких

закріплена у Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій IX

Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAL) у

жовтні 1977 р., до якої у 1996 році приєдналася й Україна. Серед основних

принципів фінансового контролю були передбачені такі:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибуту демократії

й обов'язкового елементу управління фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю

за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови

існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою

дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом [5].

Значення фінансового контролю визначається характером фінансової

діяльності держави, соціальною спрямованістю фінансової політики, що у свою

чергу вимагає усе більше й більше коштів. Раціональне та ефективне

використання обмежених фінансових ресурсів можливе лише за умови існування

дієвої системи контролю за дотриманням законності, фінансової дисципліни і


199

доцільності у процесі мобілізації, розподілу та використання централізованих та

децентралізованих фондів коштів, в першу чергу публічних.

Фінансовий контроль має важливе значення для фінансової діяльності

держави, бо його основним завданням є виявлення, усунення та попередження

порушень у цій сфері. Проте питання щодо поняття і сутності фінансового

контролю досить неоднозначно вирішене у науковій літературі і законодавчих

актах. Тому законодавцям, науковцям та практичним працівникам необхідно

узгодити погляди щодо фінансового контролю й упорядкувати всі необхідні

законодавчі та теоретичні питання в цій галузі [4, с.214-215].

Таким чином, фінансовий контроль виступає функцією управління,

вагомим засобом забезпечення законності та відіграє роль чинника подальшого

розвитку ринкових відносин. За його допомогою забезпечується самостійність

підприємницької діяльності, обмежується втручання з боку держави у

внутрішньогосподарську сферу відповідних підприємств, організацій,

приватних осіб. З іншого боку, за допомогою фінансового контролю

виявляються правопорушення, притягуються до відповідальності винні особи.

На практиці здійснення фінансового контролю виявляється в перевірці

фінансових планів підприємств, установ й організацій, планів виробництва,

планів за собівартістю прибутку, надходжень та витрат бюджетів та

позабюджетних цільових фондів, саме тому є нагальна потреба у розробці нового

базового закону про державний фінансовий контроль та підзаконних актів, які б

окремо визначали завдання, права, обов’язки і порядок дій органів фінансового

контролю [3, с. 281].

Правовою базою здійснення фінансового контролю є перш за все

Конституція України, яка визначає принципи, основні права і обов’язки

державних органів і громадських організацій в сфері контрою.

Крім того, окремі питання фінансового контрою відображені в законах,

указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, інструкціях

і наказах, рішеннях органів публічної влади, статутах і інших актах, що


200

регламентують правове положення органів публічної адміністрації та інших

учасників фінансових правовідносин

Таким чином, фінансовий контроль у різних формах має наскрізний

характер у фінансовій діяльності держави, основними функціями державного

фінансового контролю можна вважати комплексне визначення реального стану

фінансової системи, оцінка державних цільових та бюджетних програм та даних

про фінансову діяльність, аналіз стану розрахунків з державним бюджетом і

позабюджетними фондами, виявлення відхилень від прийнятих стандартів

законності, аналіз причин відхилення та розробка на цій основі заходів з метою

їх усунення.

Література:

1. Шипунова О.В., Єльнікова Ю.В. Сутність, функції і види фінансового контролю за умов

ринкової економіки // Науковий вісник Національної академії статистики обліку та

аудиту - 2012 р. №1 (34) – с.61-71.

2. Піхоцький В.Ф. Система державного фінансового контролю в Україні: концептуальні

засади теорії та практики: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора

економічних наук – 2015 р.

3. Чернявська Л.В. Природа та сутність державного фінансового контролю – 2015 р. №2

(18). – с. 279-282

4. Попадинець І.І. До питання про поняття і сутність фінансового контролю // Науковий

вісник Львівського державного університету – 2011 р. №4. – с. 206-216

5. Лімська декларація керівників принципів контролю: Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604_001.



201

HISTORY AND ARCHEOLOGY, ARCHIVAL STUDIES

UDC 930.85:339(5-191.2)

Aniyozov Ruslan Botirovich

PhD student, Urganch State University

ACTIVITIES OF CARVAN ROUTES IN MOVAROUNNAHR

(9th-12th centuries)

Annotation. This article provides a brief overview of the caravan routes of

Movarounnahr in the 9th and 12th centuries.

Keywords: Movarounnahr, Great Silk Route, caravan routes, caravanserai (a station

in ancient form where caravan stops and rests), embassy, trade, yom (station), postage,

customs, boundary.

Introduction

The advanced period of the Middle Ages was a time of growth and development

of large cities with trade and cultural centers and played an important role in the

development of domestic and foreign economic and cultural ties. Movarounnahr cities,

through which central Silk Route directions passed, also played an important role in

international transit relations. During that period which is considered as the first

Muslim revival period, the routes which passed through Zarafshan and Kashkadarya

oasis, Surkhon, Vakhsh and Kofirnihon, Shash and Fergana, Yettisuv and Khorezm

oasis and the steppe territories of the region, were of great importance and they were

treated as important components of transit trade routes.

It is desirable to begin the consideration of the region’s caravan routes of the 9th

and 12th centuries, starting from Merv to Shash Valley, Fergana Valley and Yettsuv

through the Zarafshan oasis and the Ustrushana region – the main direction important

in the internal and external connections of that period.


202

Literature overview

The first part of this route was organized by the Merv-Bukhara road. This route,

which ran through the Amul Pass on the Amu Darya, played an important role in

linking Baghdad, the capital of the Khilafate and the Iranian cities with the shopping

centers of Movarounnahr. This trade route connecting Fergana, Chach, Samarkand and

Bukhara with Merv was one of the main routes of the Great Silk Route through our

region. This caravan route led from Merv to Herat through Sarakhs and to the

Khalifate’s ccapital Baghdad through the Iranian cities Mashhad, Nishapur and other

cities. This route, from Baghdad to Bukhara through the cities of Iran and Merv, is

widely described in the work of Ibn Fadlan. Some sources state that the distance from

Merv to Sarakhs is 30 farsahs (Persian unit of length, 1 farsahs equal to 5549 metres)

and about 40 fps from there to Nishapur.

The distance from Merv to Amul is 36 farsahs and caravans usually travelled

within 6 days. According to the sources, the route Merv-Amul ran through the rabots

(Arabic: fortress) Kushmayhan, Devab (water of Giant) or Rabot al-Hadid (Iron

Rabot), Al Mansaf or Nasrak Rabot, Al-Ahsa, well “Uthman”, Al Aqir, located 3 to 8

miles from each other.

Amul was one of the main crossings of the Amu Darya River that played a major

role in Movarounnahr’s relationship with Khurasan and Iran during the period under

review. It is mentioned in sources that the transit trade route from Bukhara to Merv,

the largest shopping center of Khurasan, passed through that river crossing. The

caravans which came to Amul from Merv through the Kyzyl-Kum desert, passed to the

right side of the Amu Darya on boats and ships. Caravans were provided with proper

service at a place called Farob. From Farob, the caravan road crossed the sandy desert

to Poykent (12 farsahss).

Poykent, named in the sources as “Mis Shahar (Copper City)” and “City of

Merchants”, was one of the region’s major cities during the Arab invasion. Arabic

sources also note that the city’s residents were mainly engaged in commerce and in

international trade with China and other countries through the water route of the Amu


203

Darya River. More than one thousand rabots were built around Poykent in the 10th and

11th centuries and it was recorded in the sources that the distance between Bukhara and

Poykent was 5 farsahss or a one-day distance. Some researchers suggested that this

distance had been 7 to 8 farsahss based on sources. Some researchers believe that the

latter is true considering the fact that the ruins of Poykent are 55 km from Bukhara.

Result

The city of Bukhara was one of the largest trade cities in Movarounnahr in the

Middle Ages, containing castles, cities and rabots. Transit caravan routes connected

Bukhara with many cities in Movarounnahr, Yettisuv, Khrezm and Khurasan, with

large trade centers. Lots of cities and villages around Bukhara were also interconnected

by local and transit caravan routes.

The main direction of the trading route ran from Iran and Merv – the center of

Khurasan to China through Bukhara, passed from Samarkand to Shash oasis, Fergana

Valley or Yettisuv. The first important part of this major transit trade route was the

Bukhara – Samarkand route. It’s also known that in the Middle Ages, this direction

was also called as “Shokh yoli (King’s Path)”.

The Bukhara – Samarkand road was 37 or 39 farsahss and passed through cities

and fortresses such as Sharg (Jarg), Tavavis (Tawus), Karmana, Dabusia, Arbinjan

(Rebinjon), Zarmana, Qasr al-Alqama. Narshakhi notes that the distance from

Karmana to Bukhara was 14 farsahs and Samani notes it as 18 farsahs. The Raboti

Malik Monument, located near Karmana, was one of the stops in the 10th and 12th

centuries in the Bukhara – Samarkand trade route.

Samarkand, known as a major cultural and trade center in the Middle Ages, was

a city consisting of castles, cities and rabats and they contained large markets,

caravanserais, handicraft settlements. According to sources, Samarkand had four gates

and the Eastern Gate was called as China Gate, the Western Gate – Navbakhor, the

north Gate – Bukhara Gate, the Southern Gate – the Big Gate, or the Kesh Gate. Such

naming of the city gates illustrates the directions of Samarkand’s economic and cultural

ties and their significance for the city.


204

Conclusion

We can state the followings as a conclusion to the above mentioned ideas:

firstly, in the 9th and 12th centuries the caravan routes of the region functioned as

a comprehensive system providing excellent service on the highways, river crossings,

steppes and deserts, covering all major cities and villages, rich mineral deposits and

vast pastures;

secondly, some of the local trade routes th

at crossed the various cities and provinces of Movarounnahr were also of great

importance as the international transit networks of the Great Silk Route. In particular,

the caravan routes from the Mediterranean coast to Baghdad, Iran, Movarounnahr,

Eastern Turkestan and China, from Maverounnahr to Volga – Hazar and Bulgarian

kingdoms, and Eastern European countries were consistently used.

References:

1. Mavlonov U. Ancient Roads of Central Asia. – Т., Академия. 2008. – P. 223.

2. Nosir Hisrov. Safarname / the translation from Persian by Ghulom Karim. – Tashkent: Sharq,

2003. – P. 16.

3. Mavlonov U. The above mentioned source. – P. 281.

4. Adilov Sh.T. Historical topography of one of the routes in the Middle Ages to the directions of

Bukhara-Khorezm // Archeology and history of Central Asia. Dedicated to the 70th anniversary

of the academician Yuriy Fedorovich Buryakov at the Academy of Sciences of Uzbekistan

Republic. – Samarkand, 2004. – P. 19.

5. Kamoliddinov Sh.S. “Kitab al ansab” Abu Saida Abdalkarima ibn Muhammada as-Samani as a

source of history and the history of culture in Central Asia. – Tashkent: Fan, 1993. – P. 64-70.

6. Narshahi. History of Bukhara. (translated by A. Rasulov from Persian) / Мерос … – P . 95.


205

BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY

UDC 612.8

Доминова Ирина Николаевна

ассистент Института живых систем

ФГАОУ ВО «Балтийский федеральный университет имени Иммануила Канта»,

Калининград, Российская Федерация

Сидорова Мария Валерьевна

аспирант Института живых систем



Богданов Александр Олегович




Туркин Андрей Викторович




ПАТТЕРНЫ ЭКСПРЕССИИ ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТ

ПРОТЕОГЛИКАНОВ В НЕЙРОНАХВ ОТВЕТ НА

ЛИПОПОЛИСАХАРИД

Центральная нервная система управляет всем процессами организма через

тонко настроенную нейронную сеть. Эта непрерывная деятельность

осуществляется с помощь нейронов, клеток глии и внеклеточного матрикса,

основными компонентами которого являются хондроитинсульфат

протеогликаны лектинового семейства и гепарансульфат протеогликаны, а также

тенасцины, ламинины и тромбоспондины, относящиеся к классу гликопротеинов

[1].


206

Протеогликаны представляют собой сложные белки с высокой степенью

гликозилирования, углеводная часть которых состоит из

глюкозаминогликановых цепей. Протеогликаны широко экспрессируются в

головном мозге и участвуют в процессах его развития, что подтверждается тем

фактом, что ферментативное расщепление хондроитинсульфат протеогликанов

на примере культуры клеток приводит к нарушению развития нейральных

стволовых клеток. Однако, на примере модельных животных, в частности

мышей, не было обнаружено фенотипов, ассоциированных с нарушенным

функционированием или отсутствием протеогликанов, что может быть связано

либо с их функциональным избытком, либо с ранней эмбриональной смертью

[2]. Исключением является лишь перлекан – компонент базальной пластинки,

которая играет ключевую роль в развитии неокортекса, при этом удаление

базальной пластинки оказывает негативное влияние на клетки радиальной глии,

а генетическая абляция перлекана приводит к экзенцефалии с последующим

разрушением базальной пластинки или к нейрональной эктопии, но с менее

выраженными дефектами базальной пластинки, однако с возможным снижением

уровня экспрессии компонентов Sonic Hedgehog сигнального пути [3].

Также, протеогликаны способны оказывать ингибирующее влияние на

рост аксонов, что, в свою очередь, влияет на процессы регенерации ЦНС после

различных травм. В экспериментах in vitro было установлено, что фосфокан и

все растворимые хондроитинсульфат протеогликаны (аггрекан, версикан,

нейрокан и бревикан) ингибируют рост аксонов, в тоже время, их

ферментативное расщепление тормозит ингибиторный эффект, способствуя

росту аксонов и функциональному восстановлению после повреждений

спинного мозга [4].

В соответствии с вышеизложенным, целью нашего исследования было

определить паттерны экспрессии хондроитинсульфат протеогликанов в

культивируемых нейронах коры головного мозга и гиппокампа крыс в ответ на

бактериальный липополисахарид. Анализ осуществлялся с помощью

полимеразной цепной реакции с обратной транскрипцией. В результате нами

было установлено, что уровни экспрессии аггрекана и нейрокана при введении


207

бактериального липополисахарида статистически значимо снижаются (p < 0.01)

только в коре, тогда как в гиппокампе в случае нейрокана остаются практически

неизменными, а для аггрекана снижаются, но не значимо. При этом для

бревикана наблюдалось статистически значимое снижение уровней экспрессии

(p < 0.01) не только в коре, но и гиппокампе.

Подобное снижение уровней экспрессии растворимых хондроитинсульфат

протеогликанов (аггрекана, нейрокана и бревикана) при введении

бактериального липополисахарида может свидетельствовать о стремлении

нейронов подавить ингибирующее действие протеогликанов на рост аксонов [5]

и, следовательно, способствовать функциональному восстановлению связей

между нейронами.

Таким образом, это указывает не только на необходимость дальнейших

исследований влияния хондроитинсульфат протеогликанов на развитие

различных патологий головного мозга, тесную взаимосвязь между влиянием

патологического агента (бактериального липополисахарида) на нейроны и

уровнем экспрессии компонентов внеклеточного матрикса.

РАБОТА ВЫПОЛНЕНА ПРИ ПОДДЕРЖКЕ ГРАНТА РФФИ 18-34-00152.


1. Dominova I.N., Patrushev M.V., Silina E.V., Shusharina N.N. Extracellular matrix in the central

nervous system. Journal of pharmaceutical sciences and research. 2018. vol. 10. no. 4.

P. 768-776.

2. Silver J., Miller J.H. Regeneration beyond the glial scar. Nature Review Neuroscience. 2004.

vol. 5. no. 2. P. 146–56.

3. Fry E.J., Chagnon M.J., López-Vales R., Tremblay M.L., David S. Corticospinal tract

regeneration after spinal cord injury in receptor protein tyrosine phosphatase sigma deficient

mice. Glia. 2010. vol. 58. no. 4. P. 423–33.

4. Letourneau P. Axonal pathfinding: Extracellular matrix role. Encyclopedia of neuroscience.

2009. vol. 1. P. 1139-1145.

5. Iozzo R.V., Schaefer L. Proteoglycan form and function: a comprehensive nomenclature of

proteoglycans. Matrix Biology. 2015. vol. 42. P. 11-55.


208

UDC 602

Мазалёв Денис Алексеевич

студент I курса магистратуры

«МИРЭА – Российский технологический университет»,

Институт тонких химических технологий им М.В. Ломоносова, Россия

Моллаев Мурад Довлетович

Аспирант, «МИРЭА – Российский технологический университет»,

Институт тонких химических технологий им М.В. Ломоносова, Россия

Заболотский Артур Игоревич

Аспирант,

«Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова», Россия

Яббаров Никита Григорьевич

кандидат биологических наук, заведующий лабораторией доклинических исследований

ОАО «Всероссийский научный центр молекулярной диагностики и лечения», Россия

Никольская Елена Дмитриевна

кандидат химических наук, заведующий отделом биомедицинской химии

ОАО «Всероссийский научный центр молекулярной диагностики и лечения», Россия

РАЗРАБОТКА МЕТОДА ПОЛУЧЕНИЯ РЕКОМБИНАНТНОГО

ТРЕТЬЕГО ДОМЕНА АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНА ЧЕЛОВЕКА

Аннотация. Данная работа посвящена разработке метода получения, очистки

и выделения рекомбинантного третьего домена альфа-фетопротеина человека,

не содержащего гексагистидиновую последовательность на С-конце. В ходе

исследования были оптимизированы условия культивирования, был подобран

оптимальный буфер для отмывки телец включения, а также разработан

хроматографический метод очистки рекомбинантного третьего домена

альфа-фетопротеина человека на носителе Butyl-Cellulose.


209

Ключевые слова: альфа-фетопротеин, векторная молекула, рекомбинантный

белок, хроматография, рефолдинг.

В России в 2018 году зафиксировано около 625 тыс. случаев

злокачественных новообразований, что на 4% больше, чем в 2016 году [1]. На

сегодняшний день основными методами лечения рака являются: лечение с

применением хирургического вмешательства, химиотерапия и радиотерапия. К

сожалению, эффективность медикаментозного лечения онкологических

заболеваний может быть ограничена высокой токсичностью препаратов и

возникновением побочных эффектов. В связи с чем, в последние годы одним из

наиболее актуальных направлений является разработка новых

высокоэффективных противоопухолевых препаратов, обладающих адресным

действием и низкой неспецифической токсичностью. Активно развиваются

направления исследований, в которых рассматриваются опухолево-

специфичные антигены в качестве мишеней и векторов для диагностики

опухолевых заболеваний и создания направленных систем доставки

лекарственных средств.

Альфа-фетопротеин (АФП) – гликопротеин человека, ответственный за

транспорт жирных кислот и эстрогена в эмбриональный период. Онкофетальный

белок, используемый в настоящее время в тест-системах для диагностики

онкологических заболеваний, поскольку, как ранее было показано, многие линии

опухолевых клеток содержат на своей поверхности рецепторы к АФП [2-4].

Ранее уже была доказана эффективность применения нативного и

рекомбинантного АФП в качестве векторной молекулы при создании адресных

систем доставки противоопухолевых препаратов [5-7].

Большой интерес для создания адресных систем доставки лекарственных

средств на основе АФП представляет его С-концевой третий домен (АФП3Д),

поскольку он содержит рецептор-связывающий участок. Ранее был получен


210

рекомбинантный третий домен АФП, содержащий в своем составе

гексагистидиновую последовательность в качестве аффинной метки [8].

Получение рекомбинантного АФП3Д, не содержащего аффинной метки в своем

составе, является актуальной задачей, поскольку наличие аффинных меток в

составе белков терапевтического назначения значительно усложняет

доклинические испытания, поскольку необходимо провести дополнительное

изучение вклада метки в проявление токсического эффекта in vivo.

Целью данного исследования являлось получение рекомбинантного 3

домена АФП с 376 по 609 а.к. без гексагистидиновой последовательности

(рАФП3Д).

На первом этапе исследования была проведена экспрессия рАФП3Д

человека. Индукцию проводили ИПТГ конечной концентрации 1 mM.

Из-за отсутствия в клетках систем посттрансляционных модификаций

происходит агрегация молекул целевого белка – образование телец включения.

Полученную влажную биомассу ресуспендировали в Трис буфере с PMSF.

Разрушение клеток проводили ультразвуком и нерастворимую фракцию

центрифугировали. Далее был подобран оптимальный буфер для отмывки телец

включения от различных белковых примесей, которыми являются компоненты

мембран, чужеродные белки, используя следующие детергенты: тритон Х-100,

дезоксихолат натрия и мочевину, различных концентраций (рис. 1).

Методом денситометрического сканирования полиакриламидных гелей

анализировали отмывку телец включения (рис. 1).

Было показано, что оптимальным буфером для отмывки телец включения

является 50 mM Трис-HCl c дезаоксихолевой кислотой и концентрацией 0,5%,

при использовании которого происходит наибольшее вымывание примесей без

существенных потерь целевого белка.


211

Рис. 1. Влияние концентрации тритона Х-100 (А), мочевины (Б) и натриевой соли

дезоксихолиевой кислоты (В) на эффективность отмывки телец включения

Далее проводили выделение белка из телец включения. Для этого осадок

телец включения солюбилизировали, после чего подвергали ультразвуковой

обработке и центрифугировали. Для получения биологически активного белка

проводили процедуру рефолдинга методом прямого разведения.

Завершающим этапом исследования было проведение

хроматографической очистки на Butyl-Cellulose (рис. 2).

Адсорбирование целевого белка на поверхность гидрофобного носителя

осуществляли в 40% (NH4)2SO4 в 50 mM Трис буфере. Элюирование примесей и

белка-интереса проводили 0.2 М сульфатом аммония в 50 mM Трис буфере и в

отсутствии сульфата аммония, понижая ионную силу.


212

Рис. 2. Очистка рАФП3Д человека на носителе Butyl-Cellulose. Элюирование 0.2М

(NH4)2SO4 - пик 1. Очищенная фракция рАФП3Д человека – пик 2

Результаты анализа показали, что основная фракция целевого белка

элюируется при внесении 50 mM Трис буфера в отсутствии сульфата аммония, а

элюированием 0.2 М сульфатом аммония достигали практически полного

отделения от примесей (рис. 3).

Рис. 3. Результаты электрофореза в 12% полиакриламидном геле в денатурирующих

условиях. Маркеры молекулярных масс (1), кДа. Образцы: промывка 40% (NH4)2SO4 (2);

элюирование 0.2М (NH4)2SO4 (3) и в отсутствии (NH4)2SO4 (4) в 50 mM Трис буфере


213

Для обессоливания и очистки от низкомолекулярных примесей проводили

диализ против раствора бикарбоната аммония. В качестве последнего этапа

проводили лиофилизацию очищенного рекомбинантного белка. Выход рАФП3Д

составил 15,8 мг с 1 л культуральной жидкости, что сопоставимо с выходом

ранее полученного рАФП3Д-Histag.

Сравнение соответствия третичной структуры рАФП3Д и третьего домена

в составе полноразмерного АФП проводили с помощью сэндвич-ИФА

(в качестве моноклональных антител детекции был использован клон 5Н7),

поскольку антитела клона 5Н7 взаимодействуют с белком только в нативной

конформации.

Таким образом, в данном исследовании проведено культивирование

штамма-продуцента E. coli BL21 (DE3) и оптимизирована экспрессия рАФП3Д

человека. Было показано, что оптимальным буфером для отмывки телец

включения является 50 mM Tрис-HCl pH 8.0 с 0.5% дезоксихолевой кислотой,

при использовании которого происходит значительное отделение примесей без

существенных потерь целевого белка. С помощью хроматографической очистки

на гидрофобном носителе Butyl-Cellulose удалось получить рАФП3Д с чистотой

не менее 95%. Соответствие третичной структуры полученного рАФП3Д было

подтверждено сэндвич-ИФА.

Был получен рАФП3Д без аффинных меток, который может быть

использован в качестве векторной молекулы как функциональный фрагмент

альфа-фетопротеина человека для реализации стратегии адресной доставки

противоопухолевых препаратов в опухолевые клетки и ткани.


1. Каприн А.Д. Состояние онкологической помощи населению России в 2018 году //

А. Д. Каприн, В. В. Старинский, Г. В. Петрова. М.: МНИОИ им. П.А. Герцена – филиал

ФГБУ «НМИРЦ» Минздрава России. - 2019. - В. 1. - С. 236.


214

2. Severin S.E., Moskaleva E.Yu., Shmyrev I.I., et al. // Biochem. and Mol. Biol. Int. - 1995. -

V. 37. - № 2. - P. 385–392.

3. Северин Е.С. // Успехи химии. - 2015. - Т. 84. - № 1. - С. 43–60.

4. Ницветов М.Б., Москалева Е.Ю., Посыпанова Г.А. и др. // Иммунология. -2005. - № 2. -

С. 122–125.

5. Nikolskaya E.D., Zhunina O.A., Yabbarov N.G., Shvets V.I., Krugliy B.I., Severin E.S.

Development of Target Delivery System Based on Actinomycin Class Drugs and Recombinant

AlphaFetoprotein // Doklady Biochemistry and Biophysics. – 2017. – V. 473. – № 1. – P.

148–150.

6. Никольская Е.Д., Круглый Б.И., Терещенко О.Г., Попов Р.Ю., Жунина О.А., Яббаров Н.Г.,

Швец В.И., Северин Е.С. Изучение противоопухолевой активности препарата белково-

векторной доставки актиномицина Д in vivo // Аллергология и иммунология. – 2017. –

Т. 18. – № 1. – С. 14-19.

7. Круглый Б.И., Никольская Е.Д., Северин Е.С., Барсегян Г.Г., Яббаров Н.Г., Терещенко

О.Г., Жунина О.А., Зенин В.А., Тюляев А.И. Сравнительные исследования

противоопухолевой активности и безопасности нового препарата белково-векторной

доставки актиномицинового ряда на экспериментальных опухолевых моделях у мышей //

Онкопедиатрия. – 2016. – Т. 3. – № 3. – С. 188–199.

8. Posypanova G.A., Gorokhovets N.V., Makarov V.A., et al. // J. Drug. Target. - 2008. - V. 16. -

№ 4. - P. 321–328.


215

MEDICINE AND PHARMACY

UDC: 617.55-007.43(616-089.844)616.381

Isanova Shoira Tulkinovna

Assistant of the Department of Neurology and Neurosurgery

Samarkand State Medical Institute, Republic of Uzbekistan

Abdullayeva Nargiza Nurmanovna

Doctor of medical sciences


Djurabekova Aziza Toxirovna

Doctor of medical sciences, professor Department of Neurology and Neurosurgery


CHARACTERISTIC OF NEUROLOGICAL CHANGES

IN OVERWEIGHT ADOLESCENTS

Abstract. Relevance. In today’s world, adolescent overweight is one of the most

pressing problems of modern medicine, which combines specific metabolic, hormonal

and psychosomatic changes. The aim of the study. Identification of specific clinical

and psychological characteristics of obesity in adolescents. Materials and research

methods. The study analyzed and studied the EEG results of the anthropometric,

neurological, autonomic nervous system, as well as paraclinical examinations of 42

overweight children and 16 healthy children aged 11 to 17 from school No. 1.

Conclusions Obese children require an in-depth examination, which differs from

healthy children with normal body weight, mainly because of their specific anamnesis

(hereditary predisposition), clinical, psychological and neurophysiological

characteristics, as well as radically different therapeutic measures and prognosis.

Key words: adolescents, obesity, neurological changes, EEG.

Relevance. In the modern world, an excess weight has become an actual

problem of modern medicine, creating a risk of epidemic proportions globally. There

are over 2.5 million overweight people in the world, and 5% of deaths are associated


216

with obesity [13]. According to the World Health Organization, the problem of

overweight and obesity in the next few decades will be worsened around the world,

and it is estimated that by 2030 about 45 percent of the world's population will be

obese. Obesity is becoming a serious problem not only among adults, but also among

children and adolescents. Deserves concern the fact that the number of overweight

children around the world under the age of 5 exceeds 42 million [5]. According to the

study, obesity in children is 1.5-2 times higher than in adults, in 2012 it is amounted to

50.5%, in 2013 - 59.4%, and in 2014 - 65.7%, and in the republic of Uzbekistan over

3 years, the rate of obesity index increased by 30% (2). The high content of

carbohydrates and saturated fats in food, by changing bacterial composition of the

intestinal flora reduces “cognitive flexibility” of the body, precisely, the body’s ability

to be adapted to new conditions decreases. [12] The anamnesis data obtained from

parents about the causes of excess weight in adolescents and children reveal the

indicators of special importance those are: the presence of obesity in one or both

parents, as well as in the third and fourth generations, severe obstetric history [3], body

length, early additional nutrititon of infants [6], inactivity of adolescents in modern

life [4], features of the national mentality of our population [1], a wide range of

antibiotic therapy effects, vitamin D content. As the duration of the disease and the age

of the child increase, the likelihood of complications of the cardiovascular system,

psycho-vegetative and cognitive systemic dysfunction increases, which leads to a

decrease in the quality of child`s life.

Objective: To study the characteristics of the neurological behavior in

overweight adolescents.

Materials and research methods. To achieve this goal, the study has analyzed

the results of objective and questionnaire survey of adolescents aged from 11 to 17

years in Samarkand city school No. 1. The main group consisted of 42 adolescents aged

from 11 to 17 years, among them were 20 boys and 22 girls. The control group

consisted of 16 normal adolescents, including 10 girls and 6 boys. In all adolescents

(of course, with the permission of school teachers and parents) the study has analysed


217

as well as anthropometric, standard clinical and neurological studies, also autonomic

stagnation, the Danini-Ashner reflex - the state of the autonomic nervous system, and

the results of electroencephalography using the M. Gavlinov questionnaire. For all

adolescents, the length of purchases, body weight, waist-hip ratio were measured and

evaluated on a percentage table. The body mass index (Ketle) = body mass (kg) / square

of the body height (𝑚2) was also calculated. According to the World Health

Organization`s (WHO) (SDS) program, the study has showed a standard deviation

from the norm, and the BMI above 95 percent is defined as obesity in children and

adolescents. A biochemical blood test (basic data) was performed according to

laboratory parameters.

The results of the study: 18 (43%) I class, 15 (35%) II class (9%) and 9 (22%)

III class of obesity were identified among the main group of adolescents (Figure 1).

Figure. 1

Stages of obesity in the main group

When analyzing anamnestic data, the hereditary factor in parents in the main group

was determined in 22 (52%) cases, and in the control group in 3 (8%) cases. Complaints

collected from adolescents are of a general nature: fatigue in group I 33 (79%), group

II 9 (21%), headache in group I 29 (69%) and 8 (19%) in group II, heartbeat I in group

22 (52%) and in group II 6 (14%) sweating was observed in group I 29 (68%) and in

group II 3 (14%). (Figure 2).

43%

35%

22%

I stage II stage III stage


218

Figure 2. Complaints in adolescents diagnosed with obesity.

A decrease in the ability of children reading at school was expressed in the form

of cases of rapid distraction, apathy, memory loss, and rapid fatigue. A study of the

main metabolic parameters revealed the presence of abdominal obesity in adolescents.

The status of neurological status showed that the main group of adolescents had

revitalization of parietal and periosteal reflexes (18%), instability of the Romberg test

(17%), tremor of fingers (9%) and diffuse muscle hypotension (> 20%), hyperhidrosis

(31%). Based on the autonomic nervous system examination analysis results, the

normal type of reactivity was 81% in the main group and 79% in the control group.

16 M. Gavlinov’s questionnaire were analyzed to determine the vegetative stagnation

and the results were compared with the rating scale.When the results were analyzed, it

was found that vegetative stagnation in the main group was low - 14.26, and in the

control group it was moderate with – 8.41. When analyzing a neuropsychological

assessment using a short-term test of auditory and speech memory, children in the main

group remembered 13 words and 10 syllables, which confirms our forecast for a

significant decrease in memory. At the same time, visual memory performance was

moderate, and these changes were associated with increased fatigue. When assessing

the attention of children according to the Schulte table, a significant increase in the

time for completing the first task was observed in 38 children (almost all), and in

18 - in the choice of color. The average task completion time was 1.5 minutes. Patients

0%

100%79%

69%

52%68%

21%

19%

14%14%

Main group Control group


219

in the main group performed the second task within 2 minutes, and, unlike the healthy

group, there was a deterioration in the quality of the task. The study of the results of

two comparative groups showed the need to study the bioelectric activity of brain

activity. The results of the EEG study in the main and control groups averaged 49%

and 7%, diffuse changes in bioelectric activity of the cerebral cortex 21% and 2.4%,

damage to the median structures 33.3% and 6% and low-amplitude basal alpha

Rhythm expression detected in 35% and 8% of cases (Fig. 4).

Figure 4. EEG in adolescents.

In conclusion, it should be noted that children with a diagnosis of obesity need

an in-depth examination including fundamentally different treatment measures and

prognosis of health status, which differ from healthy children with normal body weight

due to their specific anamnesis (hereditary susceptibility), clinical and neurological

changes.

Diffuse changes in the

bioelectric activity of

the cerebral cortex

Damage in median

structures

Low-amplitude basal

alpha rhythm

expression

21%

33,3%35%

2,4%

6%8%

Main group Control group


220

Conclusion:

1. Hereditary factors play an important role in the development of metabolic

syndrome, especially when both parents are obese, which increases the risk factor and

is considered an important factor in the development of obesity in children.

2. Autonomic stasis in overweight adolescents is low, and further exacerbation

of metabolic disorders is important in the early diagnosis and treatment of metabolic

syndrome.

3. The metabolic syndrome in adolescents is characterized by specific

neurophysiological features and plays an important role in the early diagnosis and

prevention of neurological complications.

References:

1. RAKSIMOV B. B. Improving the prevention of obesity in children and adolescents. Doc Diss.

Abstracts, Tashkent - 2016.

2. © RAXIMOV B.B., 2017 UDK 613.95: 616-056.257-053.2]: 312.6 (575.1) Raksimov B.B.

CHARACTERISTICS OF CHILDHOOD AND CHILDREN OF THE REPUBLIC OF

UZBEKISTAN, OBJECTS SUFFERING TASHKENT MEDICAL ACADEMY, 100109,

TASHKENT, Republic of Uzbekistan. Hygiene and sanitation. 2017; 96 (3)

3. Berdysheva O.I. Optimization of clinical and metabolic characteristics and treatment for

children with prepubertal obesity: abstract. dis. Cand. honey. the science. Yekaterinburg;

2012. - 28

4. Dedov I.I., Melnichenko G.A., Butrova S.A. et al. Obesity in adolescents in Russia // Obesity

and Metabolism. - 2006. - No. 4. - p. 30-34.

5. Dzhumagaziev A. A., Bezrukova D. A., Bogdanyants M. V., Orlov F. V., Raisky D. V,

Akmaeva L. M., Usaeva O. V., Dzhamaev L. S. Problems obesity in children in the modern

world: realities and possible solutions. Questions of modern pediatrics. 2016; 15 (3): 250–256.

doi: 10.15690 / vsp. v15i3.1561)

6. Dzhumagaziev A.A., Suchkov G.I., Likhacheva N.V., Lantseva M.A. The prognostic value of

some risk factors for developmental risk in children // Allergology and Immunology. -

2013. - T. 14. - No. 2. - S. 104 7.

7. KAZANINA O.N. et al. Clinical, Psychological, and Metabolic Features of Obese Children

Scientific journal, Volume 35, Journal 4, 2015


221

8. K. A. Polkova L. A. Prokopenko, Ph.D. PED. Sci., Associate Professor, Assessment of Social

Adaptation and Vegetative Stability of Students of a Technical Institute Technical Institute of

the North-Eastern Federal University (TI (f) NEFU), Neryungri Lesgaft. - 2018. - No. 5 (159)

9. Вagnetova, E.A., Kaveeva, I.A. and Safonova, V.R. (2014), “Analysis of socio-psychological

adaptation and autonomic stability of Middle OB students Zauralye”, Fundamental Research,

Vol. 1, pp. 51-54.

10. Druet C, Ong KK. Early childhood predictors of adult body composition. Best Pract Res Clin

Endocrinol Metab. 2008;22(3): 489–502. doi: 11.1016/j.beem.2008.02.002

12. Lobstein T, Jackson-Leach R, Moodie ML, et al. Child and adolescent obesity: part of a bigger

picture. Lancet. 2015;385(9986): 2510–2520. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61746-3

13. Magnusson KR, Hauck L, Jeffrey BM, et al. Relationships between diet-related changes in the

gut microbiome and cognitive flexibility. Neuroscience.2015;300:128–140.

doi:10.1016/j.neuroscience.2015.05.016.

14. Roberto CA, Swinburn B, Hawkes C, et al. Patchy progress on obesity prevention: emerging

examples, entrenched barriers, and new thinking. Lancet. 2015;385(9985):2400–2409.

doi: 10.1016/ S0140-6736(14)61744-X.

15. who.int [internet]. World Health Organization Fact sheet № 311. Obesity and overweight

[updated 2016 Jan; cited 2016 Jun 13]. Available from:

http://www.who.int/mediacentre/factsheets/ fs311/en.


222

UDC: 616.24-002-616.831-005.4:616.616-612.8.

Rasulova Khurshidakhon Abduboriyevna

MD, PhD, DSc, Associate Professor of the Department of Faculty of Internal Medicine

Occupational Diseases, Military Field Therapy

Hospital Internal Medicine and Propaedeutics of Internal Medicine

Tashkent Pediatric Medical Institute, Uzbekistan

Achilov Itolmas Hamroevich

Head of the Department of Resuscitation and Intensive Therapy, Cardiology

Tashkent City Clinical Hospital №5, Uzbekistan

Yusupova Zarinakhon Shukhratovna

3 year student

Tashkent Pediatric Medical Institute, Uzbekistan

ROLE OF NITROZATIVE STRESS AND ENDOTHELIAL DYSFUNCTION

IN THE DEVELOPMENT OF PNEUMONIA IN PATIENTS WHO HAD

SUFFERED ISCHEMIC STROKE

Background: Patients who have suffered ischemic stroke (IS) have risk factors

and comorbid diseases that predispose to more frequent pneumonia. This comorbidity

often leads to unfavorable outcome. The search for new sensitive and specific markers

that allow to study the pathomechanisms of the development of pneumonia will

contribute to develop effective methods of pharmacological correction.

Aim: To study the content of nitric oxide (NO) metabolites, 3-nitrotyrosine (3-

NT) and endothelin-1 (ET-1) as markers of endothelial dysfunction and nitrosative

stress in pneumonia in patients who have suffered IS more than six months ago (late

recovery and period of persistent consequences).

Material and methods: In 78 patients with pneumonia (average age 59±7

years), the levels of ET-1, nitrite and nitrate anions (NO2- and NO3-), and 3-NT in

blood serum were determined. Of these, the first (main) group included 41 patients


223

with pneumonia who had a history of IS for more than six months (P+IS), the second

group (comparison) included 37 patients with a history of pneumonia without a stroke

(P). The control group consisted of 20 relatively healthy donors, comparable in age and

gender with the studied groups. In all patients, the severity of symptoms of pneumonia

was evaluated, the data of clinical, laboratory, instrumental study methods were

analyzed. The content of NO2- and NO3- was determined using the Griss reagent, the

content of 3-NT was determined by the reaction with hydrochloric acid, and the level

of ET-1 (1-21) was determined by enzyme-linked immunosorbent assay.

Results: In patients with P+IS, compared with patients with P without stroke,

the symptoms of the disease were more pronounced due to the more severe course of

pneumonia. All patients included in the study revealed a significant decrease in the

content of NO2-, NO3- in the blood, as well as a significant increase in the concentration

of 3-NT, which indicated a violation of the metabolism of nitric oxide (NO). Serum

ET-1 was significantly higher than control values. In the blood, these changes were

more pronounced in patients with P+IS. Indicators of NO metabolism had a correlation

with the state of lung function and serum ET-1 content.

Conclusions: The high frequency of changes in the levels of the studied

parameters in patients with pneumonia, as well as in the case of IS, suggests the role

of endothelial dysfunction and nitrosative stress in the development and worsening of

pneumonia. The study of markers of endothelial dysfunction and nitrosative stress (ET-

1, NO metabolites, 3-NT) in patients with pneumonia provides additional information

on the state of inflammatory process and the effectiveness of treatment, taking into

account extrapulmonary comorbid conditions.


224

UDC:616.24-001

Syzdykova Madina Muratovna

PhD student of NJSC «Astana medical university»

Morenko Marina Alekseevna

Doctor of Medical Sciences of NJSC «Astana medical university»

THE ROLE OF VOLATILE ORGANIC COMPOUNDS IN THE

DEVELOPMENT OF BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA

Abstract. Aim of study: To evaluate the role of VOC in urine as predictors of BPD.

Methods: Prospective cohort of 137 preterm infants with gestational age <34 weeks

and birth weight <1500 g. The following were analyzed: VOCs in urine on days 14 and

28 of life by gas chromatography with mass spectrometry (GC/MS). Results: When

examining urine at 14 and 28 days of life, only 35 types of VOC were detected, among

them six compounds had a significant diagnostic role. These include tetradecane,

Decyl aldehyde, 1-Nonanal, pentachlorophenol, Cyclohexatriene and N-

nitrosopyrrolidine.

Keywords: bronchopulmonary dysplasia, volatile organic compounds, premature

infants

The study involved 137 preterm infants who underwent urine analysis on VOCs

by GC/MS on their 14th and 28th days of life. Further, these children were divided into

2 groups: the main group, the children who realized BPD and the control group without

the BPD. Detailed characteristics of the groups are presented in table 1.

Table 1

Clinical characteristics of the neonates included in the study

Variables BPD

(n=89)

Control

(n=48) р

Sex: male (%)/

female (%) 51 (57,3)/ 38 (42,7) 25 (52,1)/ 23 (47,9) 0,558


225

Table 1 (continued)

Variables BPD

(n=89)

Control

(n=48) р

Delivery: natural (%) /

cesarean section (%) 39 (43,8)/ 50 (56,2) 16 (33,3)/ 32 (66,7) 0,232

Birth weight gr, M [IQR] 840,0

[745,0 – 940,0]

1100,0

[990,0 – 1193,0] <0,001

Gestational age, wk, M [IQR] 27,00

[26,0 – 27,0]

28,00

[27,0 – 29,0] <0,001

Apgar score, score, M [IQR] 5[4,0 – 6,0]/

6[5,0 – 7,0]

6[5,0 – 6,5]/

7[7,0 – 7,5] <0,001

Intubation, days, M [IQR] 16,00

[6,0 – 28,0]

2,00

[0,0 – 4,0] <0,001

nCPAP, days, M [IQR] 15,00

[10,0 – 21,0]

6,00

[3,5 – 9,5] <0,001

Supplemental oxygen, days,

M [IQR]

70,00

[56,0 – 92,0]

21,00

[10,0 – 34,5] <0,001

When examining urine at 14 and 28 days of life, only 35 types of VOC were

detected, among them six compounds had a significant diagnostic role. These include

tetradecane, Decyl aldehyde, 1-Nonanal, pentachlorophenol, Cyclohexatriene and N-

nitrosopyrrolidine. All VOCs of urine detected in premature infants with detailed

characteristics are presented in Tables 2, 3.

Table 2

VOCs detected in urine on day 14 of life

VOC chemical

formula

Molecular

Weight

(g/mol)

BPD

(89)

Control

(48)

RR CI ,

tetradecan C14H30 198.39 55,1 20,8 2,643 1,476–4,732 0,001

N-nitrosopirrolidine C4H8N2O 100.12 61,8 20,8 2,966 1,669 – 5,272 0,001

Decyl aldehyde C10H20O 156.26 48,3 27,1 1,160 0,779 – 1,726 0,027

1-Nonanal C9H18O 142.24 33,7 18,8 1,798 0,932 – 3,468 0,064

Cyclohexatriene C6H6 78.11 29,2 8,3 3,506 1,299 - 9,457 0,003

pentachlorophenol C6Cl5OH 266.3 40,4 31,3 1,294 0,793 – 2,112 0,190


226

Table 3

VOCs detected in urine on day 28 of life

According to the content of tetradecane in urine on the 14th day of life, the

groups have statistically significant differences (p <0.001). In the main group, this

compound was detected in 44.9% (40) cases, in the control group - in 20.8% (10). This

substance was absent in the main group in 55.1% (49) cases, in the control group in

79.2% (38). The relative risk (RR) of developing BPD was 2.643 with 95% CI [1.476–

4.732]; therefore, tetradecane found in urine on day 14 of life is a possible predictor of

BPD formation.

However, on the 28th day of life, the groups no longer had statistically

significant differences in the presence of tetradecane in the urine (p <0.066). This

compound was found in 46.1% (41) patients of the main group and in 31.3% (15) of

the control. It was absent in 53.9% (48) and 68.8% (33) of the patients of the main and

control groups, respectively. The relative risk (RR) of developing BPD in the presence

of tetradecane in urine on day 28 was 1.474 with 95% CI [0.916 - 2.373], therefore, on

the 28th day of life, the presence of this compound in the urine is not a biomarker for

the development of BPD.

An analysis of the comparison of tetradecane between days 14 and 28 showed a

statistically significant decrease in this compound on day 28 in the main group (p =

0.03), in the control group, such differences were not observed (p = 0.260).

VOC chemical

formula

Molecular

Weight

(g/mol)

BPD

(89)

Control

(48)

RR CI р

tetradecan C14H30 198.39 46,1 31,3 1,474 0,916–2,373 0,066

N-nitrosopirrolidine C4H8N2O 100.12 51,7 20,8 2,481 1,379– 4,462 0,001

Decyl aldehyde C10H20O 156.26 36,0 35,4 1,160 0,779– 1,726 0,067

1-Nonanal C9H18O 142.24 42,7 19,8 2,277 1,205– 4,302 0,004

Cyclohexatriene C6H6 78.11 12,4 12,5 0,989 0,390 -2,508 0,590

pentachlorophenol C6Cl5OH 266.3 40,4 22,9 1,765 0,991– 3,143 0,029


227

When analyzing N-nitrosopyrrolidine in urine on the 14th day of life, there were

also no statistically significant differences (p <0.001). N-nitrosopyrrolidine was

detected in 61.8% (55) patients of the main group and in 20.8% (10) of the control.

This substance was absent in 38.2% (34) and 79.2% (38) of the patients of the main

and control groups, respectively. The relative risk (RR) of developing BPD in the

presence of N-nitrosopyrrolidine in the urine was 2.966 with 95% CI [1.669 - 5.272],

so N-nitrosopyrrolidine detected on the 14th day of life in the urine may be a predictor

of the formation of BPD.

On the 28th day of life, the groups by the presence of N-nitrosopyrrolidine had

a statistically significant difference (p <0.001). In the main group, N-nitrosopyrrolidine

was determined in 51.7% (46) patients, in the control group - 20.8% (10). This

substance was absent in the main group in 48.3% (43), in the control group in 79.2%

(38). The relative risk (RR) of developing BPD in the presence of N-nitrosopyrrolidine

in urine on day 28 was 2.481 with 95% CI [1.379 - 4.462], therefore the presence of

N-nitrosopyrrolidine in urine for this period may also be an important biomarker for

the formation of BPD.

A comparative analysis of this compound between the 14th and 28th day of life

revealed no statistically significant differences in the structure of the presence of N-

nitrosopyrrolidine in the urine in either the main or the control groups (p = 0.375 and

p = 0.065, respectively).

The structures of the groups by the content of Decyl aldehyde in the urine of

preterm infants on the 14th day of life have statistically significant differences (p =

0.027). In the main group, Decyl aldehyde was detected in 48.3% (43) cases, in the

control group - in 27.1% (13). This substance was absent in the urine of patients of the

main group in 51.7% (46) cases, the control - in 72.9% (35). The relative risk (RR) of

developing BPD in the presence of Decyl aldehyde in urine on day 14 was 1.160 with

95% CI [0.779 - 1.726], so the presence of Decyl aldehyde in urine is not a predictor

of the formation of BPD.

On the 28th day of life, the groups did not have statistically significant

differences in the presence of this VOC (p = 0.067). Decyl aldehyde is found in 36.0%

(32) patients of the main group and 35.4% (17) of the control. This substance was


228

absent in 64.0% (57) and 64.6% (31) of the patients of the main and control groups,

respectively. The relative risk (RR) of developing BPD in the presence of Decyl

aldehyde in the urine on day 28 was 1.160 with 95% CI [0.779 - 1.726], so the presence

of Decyl aldehyde in the urine is not a predictor of the formation of BPD.

Statistically significant changes in the structure of the presence of Decyl

aldehyde in the urine when comparing groups between 14 and 28 days of life were not

detected either in the main or in the control groups (p = 0.387 and p = 0.215,

respectively).

Groups on the presence of 1-Nonanal in the urine of premature infants on day 14

did not differ statistically significantly (p = 0.064). In the main group, the presence of

1-Nonanal was determined in 33.7% (30) patients, in the control group in 18.8% (9).

This substance was absent in the main group in 66.3% (59), in the control 81.2% (39).

The relative risk (RR) of developing BPD in the presence of 1-Nonanal in urine on day

14 was 1.798 with 95% CI [0.932-3.468], so the presence of 1-Nonanal in urine is not

a predictor of BPD formation.

On the 28th day of life, the content of 1-Nonanal groups showed statistically

significant differences (p = 0.004). In the main group, 1-Nonanal was detected in

42.7% (38) cases, in the control group - in 18.8% (9). This substance was absent in the

main group in 57.3% (51) cases, in the control group - in 81.3% (39). The relative risk

(RR) of developing BPD in the presence of 1-Nonanal in urine on day 28 was 2.277

with 95% CI [1.205 - 4.302], so the presence of 1-Nonanal in urine is probably a

predictor of BPD formation on day 28 of life.

Statistically significant changes in the structure of the presence of 1-Nonanal in

the urine when comparing groups between 14 and 28 days of life were not detected

either in the main or in the control groups (p = 0.125 and p = 0.140, respectively).

According to the content of pentachlorophenol in the urine on the 14th day of

life, the groups have statistically significant differences in favor of the control (p =

0.190). In patients of the main group, pentachlorophenol was detected in urine in 40.4%

(36) cases, in patients of the control group, in 31.3% (15). This VOC was absent in the

main group in 59.6% (53) cases, in the control group - in 68.7% (33). The relative risk

(RR) of developing BPD in the presence of pentachlorophenol in the urine was 1.294


229

with 95% CI [0.793 - 2.112], so the presence of pentachlorophenol in the urine is not

a predictor of BPD formation.

However, on the 28th day of life, the groups showed statistically significant

differences in the presence of this compound (p <0.029). Pentachlorophenol was found

in 40.4% (36) patients of the main group and in 22.9% (11) of the control. This

substance was absent in 59.6% (53) and 77.1% (37) of the patients of the main and

control groups, respectively. The relative risk (RR) of developing BPD in the presence

of pentachlorophenol in urine on day 28 was 1.765 with 95% CI [0.991 - 3.143],

therefore the presence of pentachlorophenol in urine on day 28 is a possible predictor

of BPD formation.

Statistically significant changes in the structure of the presence of

pentachlorophenol in the urine when compared between days 14 and 28 were not

detected either in the main or in the control groups (p = 0.667 and p = 1.009,

respectively).

Conclusion. Thus, the presence of these VOCs in the urine of premature infants

with gestational age <34 weeks and birth weight <1500 g. on the 14th and 28th day of

life may indicate their significance as predictors of BPD.


230

UDC:616.01

Kholbaev Sanjar B.

M.D, PhD, Assistant of Department of General Practice

Family Medicine Faculty of Postgraduate Education

Samarkand state Medicine institute, Uzbekistan

Khusinova Shoira A.

M.D, PhD, Head of Department of General Practice

Family Medicine Faculty of Postgraduate Education

Samarkand state Medicine institute, Uzbekistan

ASSESSMENT OF AWARENESS OF FAMILY PHYSICIANS

ABOUT THE OSTEOPOROSIS AS A PROBLEM OF ELDERLY PATIENTS

Аnnotation. The main difficulties related to diagnosis and treatment of elderly with

osteoporosis in general practice are discussed in this article.

Keywords: elderly patient, osteoporosis, General Practice.

Relevance of the problem: Osteoporosis is a systemic disease that is

characterized by a decrease in density and a deterioration in bone quality and is

accompanied by an increased risk of fractures. The prevalence of osteoporosis among

the population of Uzbekistan is about 10%, and in the age group over 50 years old it

increases to 25-35%.

Severe complications of osteoporosis are primarily fractures of the vertebrae and

femur, which can cause severe disability and mortality in the elderly. To prevent the

occurrence of these complications, measures are necessary for the prevention, early

detection and timely treatment of this disease. Since 80% of the population for the first

time seeks medical help in primary health care institutions, the role of doctors working

in outpatient health care in the prevention and early detection of this disease is quite

high. In this regard, a study was conducted to assess the awareness of general

practitioners about the problem of osteoporosis, which is relevant especially for elderly

patients.


231

The purpose of the study: the purpose of the study was to assess the awareness

of general practitioners about issues related to the epidemiology, diagnosis and

treatment of osteoporosis.

Material and methods: Baseline testing of 72 family doctors trained at the

Department of Medical and Applied Medicine of the General Practitioner / Family

Medicine of Samarkand Medical Institute was conducted. The tests were multiple

choice questions with five answer choices, one of which was correct. Questions related

to the prevalence of osteoporosis among the population of Uzbekistan, risk factors,

principles of diagnosis, prevention and treatment of osteoporosis. A total of 10

questions were included. The test was anonymous, but listeners were asked to indicate

their gender, age, position, place of work, work experience. Among the doctors

surveyed, men accounted for 35.2%, women - 64.8%. The median age was 42.8 years

(95% CI 40.02-45.58). The average experience was 18 years (95% CI 15.5-20.5), the

experience in the specialty “General medical practice / family medicine” - 7.8 years

(95% CI 6.5-9.2).

Results of the study: 9.7% of respondents (7 out of 72 doctors) did not give the

correct answer to any question. The maximum number of correct answers (7 out of 10)

was given by one listener (1.4%), another 3 people (5.6%) correctly answered 6 of 10

questions. It turned out that many general practitioners do not know what the

prevalence of osteoporosis: approximately one third of the doctors surveyed believed

that the prevalence of osteoporosis in the age group over 50 is less than 20%.

Awareness of the risk factors for osteoporosis was quite high, however, to identify

factors with a high degree of evidence (smoking, low body mass index) were able to

less than half of those surveyed. The awareness of general practitioners about methods

for diagnosing osteoporosis was assessed using the question “What method of

visualizing the state of bone tissue is the “gold standard ”in the diagnosis of

osteoporosis?” The correct answer is 47% of students chose densitometry. The 21% of

respondents noted quantitative computed tomography. However, it should be noted

that 13% of students chose standard radiography for the diagnosis of osteoporosis. To


232

the question “What are the most frequent fractures in osteoporosis?” .The 64% of

doctors answered that these were femoral fractures, while only 22% of the students

chose the correct answer (vertebral fractures). Of the answers to the question about the

main clinical manifestations of osteoporosis, 40% of the doctors chose pain in the

metaphysical regions of the long bones, and 32% of the respondents chose pain in the

spine, which was independent of body position. The correct answer (pain in the spine

in a standing position) was noted by only 15% of doctors. The least correct answers

were received to the question "what is FRAX?". Only 6 doctors (8%) indicated that it

was a tool for assessing the risk of osteoporotic fractures. When asked about the doses

of calcium and vitamin D recommended for the prevention of osteoporosis in old age,

49% of the respondents answered correctly. Only 17% of doctors noted that exercise

with a body weight, strength and balance exercises are recommended as the basis of a

physical training program for the prevention of osteoporosis. Subsequent analysis of

the survey data did not reveal the dependence of the number of correct answers on

gender, age, length of service, position held and places of work.

Conclusions: General practitioners should be ware of osteoporosis, especially in

patients of older age groups who are at risk for this disease.

Currently, as the study showed, the awareness of family doctors in the diagnosis,

prevention and treatment of osteoporosis is insufficient. This is the basis for

highlighting this topic in a separate block of the curriculum on all cycles of training for

general practitioners in the teaching of geriatrics, including cycles of professional

retraining, as well as for the development and implementation of separate cycles of

thematic improvement on the problem of osteoporosis.

References:

1. Fominykh M.P., Popov A.A., Izmozherova P.V., Akimova A.V., Tagil'tseva N.V.,

Stryukova O.Yu. [Osteopenia and osteoporosis of the distal forearm in women in menopause].

Terapevticheskii arkhiv [Therapeutic Archive]. 2007:(4):40-41. (in Russian).

2. Tikhilov P.M., Mironenko A.N. [Osteoporosis: aspects of epidemiology, prevention and

treatment]. Travmatologiya i ortopediya Rossii [Traumatology and orthopedics of russia].

2008;(3):114. (in Russian).


233

3. Bluvshtein G.A., Chupakhin N.V., Shul'dyakov V.A., Knyaz'kova T.A. [Osteoporosis in the

Saratov region: prevalence and prevention]. Saratovskii nauchno-meditsinskii zhurnal

[Saratov Journal of Medical Scientific Research]. 2010;6(2):414-419. (in Russian).

4. Mikhailin A.I. [Epidemiology of osteoporosis in Khanty-Mansi Autonomous Area - Yugra].

Spravochnik vracha obshchei praktiki [Guide of General practitioner]. 2014;(6):19-23. (in

Russian).

5. Kravtsov V.I., Akhverdyan Yu.R., Fofanova N.A. [prevalence and risk factors of osteoporosis

in the Volgograd region]. In the abstract book: Modern scientific research: problems and

prospects. Collection of articles of the international scientific-practical conference. 2015. рр.

192-195. (in Russian).

6. Fomina L.A., Zyabreva I.A. [Epidemiology of osteoporosis and osteopenia]. Tverskoi

meditsinskii zhurnal [Tver Medical Journal]. 2015;(1):63-73. (in Russian).

7. Epanov V.V., Epanova A.A. [Bone mineral density and risk of osteoporosis in postmenopausal

women in Yakutsk]. Osteoporoz i osteopatii [Osteoporosis and Bone Diseases]. 2016;19(2):19.

(in Russian).

8. Verbovoi A.F., pashentseva A.V., Sharonova L.A. [Osteoporosis: Current state of the art].

Terapevticheskii arkhiv [Therapeutic archive]. 2017;89(5):90-97. (in Russian).

9. Khusinova Sh.A. A look at general medical practice on the manifestation of aggression among

the elderly. G: Problems of Biology and Medicine, Samarkand, 2016, No. 3.1 (90). Materials

of the scientific-practical conference with international participation "Actual Problems of

Gerontology and Geriatrics", Samarkand, November 3-4, 2016, p. 143.

10. Khusinova Sh., Ablakulova M. Estimation of quality of the rational destination of medicines in

elderly patients. International Society to improve the Use of Medicines. « People improving the

Use of Medicines: What we know and don,t know». Bangkok January 26-28, 2020.


234

UDC 616.02.1

Аблакулова Муниса Хамракуловна

ассистент кафедры Общей практики/семейной медицины


Абдухамидова Дилшода Халимовна

ассистент кафедры Общей практики/семейной медицины


ОСОБЕННОСТИ СТАРЕЮЩЕГО ОРГАНИЗМА

И ФАРМАКОТЕРАПИИ В ГЕРИАТРИИ

Аннотация. В статье представлены данные о распространенности основных

гериатрических синдромов в общей врачебной практике. Подробно рассмотрена

методика структурированного подхода к оценке проблем пожилых пациентов,

способствующая раннему выявлению основных гериатрических синдромов и

включающая в себя комплексную оценку состояния физического, психического

состояния здоровья, социальных отношений, удовлетворенности качеством

жизни.

Ключевые слова: комплексная гериатрическая оценка; депрессия; коморбидные

заболевания, фармакотерапия.

По данным ВОЗ, ежегодно в мире погибает около 57 млн. человек. 27 млн.

умирающих в мире в течение года можно было бы спасти при адекватной

терапии [1]. Согласно заключению экспертов ВОЗ (1985), рациональное

использование лекарственных средств требует того, чтобы пациенты получали

лечение, соответствующее их клиническим потребностям (эффективное),

наиболее безопасное, в дозах, которые отвечают их индивидуальным

особенностям, в течение адекватного времени и по самой низкой цене для них и

для общества [2]. Старение не является болезнью, это неизбежный

закономерный физиологический процесс развития организма. Но с возрастом

число болезней, диагностируемых у одного пациента, неуклонно увеличивается.


235

В рациональном прописывании лекарственных препаратов особенно

нуждаются пожилые люди, считающие, чем больше препаратов назначено, тем

больше проявления внимания со стороны врача. Поэтому врачи, первичного

звена, заблуждаясь, назначают большое количество лекарств пожилым

пациентам. Поскольку пожилому человеку иногда нужно принимать несколько

лекарств риск их неблагоприятного влияния, взаимодействия возрастает. Как

показывает анализ, некоторые из этих медикаментов необязательны, поэтому

всегда врач должен задавать себе вопрос: «есть ли какой-либо препарат, который

я мог бы прекратить прописывать пациенту, и не оказало бы это неблагоприятное

влияние на пациента?». Самое драматичное изменение, которое происходит из-

за воздействия лекарств, ухудшение функции почек. Частые заболевания могут

повлиять на функцию почек, ведут к токсическому накоплению лекарств у

пожилых пациентов [3]. Это означает, что даже для устойчивых пациентов

хронический прием медикаментов приемлем только во время серьезных

заболеваний [9]. Помните также, что пожилые пациенты могут придерживаться

неудовлетворительной диеты. Они могут пропускать время приема пищи и не

пить жидкости, если они находятся за пределами дома. Если они к тому же

принимают лечение диуретиками, они могут легко получить обезвоживание

организма. Помните, что у старых людей развиваются немного странные

привычки, и они могут обращаться к более, чем одному врачу, особенно, если

лечение бесплатное и им нечем заняться. Они любят придерживаться своего

обычного режима, поэтому, если Вы решаете прекратить лечение

медикаментами, убедитесь в том, что причины объяснены полностью, и если

возможно, удостоверьтесь, что в доме у пациента не осталось никаких

медикаментов. При проведении гериатрической оценки особое внимание должно

уделяться тем проблемам, о которых сам пожилой пациент может не сообщать.

Например, пожилые мужчины могут не упомянуть проблемы с

мочеиспусканием или нарушением половой функцией из-за стыда. Наконец,

пожилой человек может полагать, что эти симптомы, как и снижение слуха,


236

памяти, работоспособности, являются нормальными проявлениями старения [3].

Но появляются состояния, которые пожилые переносят с трудом и для

улучшения состояния они прибегают к фармакотерапии. Неудовлетворенность

сном отмечается у 25 % мужчин и 50 % женщин пожилого возраста по разным

оценкам [10]. Более 25 % пациентов регулярно или часто употребляют

снотворные средства. Нарушение сна выступает одним из факторов в оценке

качества жизни пожилых [11]. От бессонницы страдает примерно 30 % людей

старше 55 лет [12]. У пожилых людей после 65 лет частота инсомнии удваивается

по сравнению с людьми среднего возраста [13]. У пожилых инсомния

сопровождается общей слабостью, снижением памяти и удлинением времени

реакции, повышается риск падений и развития когнитивных нарушений, а также

риск смерти (который повышается в 1,3–3 раза по сравнению с людьми, не

страдающими бессонницей) [14].

С инсомнией связана и проблема злоупотребления снотворными

препаратами, существует прямо пропорциональная зависимость между

увеличением возраста и распространенностью нарушений сна, а также приемом

снотворных препаратов. Поэтому при назначении лекарственных препаратов

гериатрическая фармакотерапия должна учитывать: множественность

заболеваний у пациента; снижение адаптационных возможностей организма;

уменьшение активной протоплазматической массы тела в результате

происходящей инволюции паренхиматозных органов в стареющем организме,

которая по своим темпам опережает инволюцию опорных тканей; уменьшение и

замедление всасывания лекарственных средств из желудочно-кишечного тракта,

подкожной клетчатки, мышц и т.д. вследствие структурных и функциональных

изменений в органах и тканях, поэтому ряд лекарственных средств поступает в

системный кровоток медленнее, чем у лиц молодого возраста; уменьшение

детоксикационной функции печени, что приводит к изменениям печеночного

метаболизма лекарственных препаратов. С возрастом уменьшается количество

паренхиматозных клеток печени, снижается их функциональные возможности:


237

уменьшается способность синтезировать гликоген, гиппуровую кислоту,

уменьшается активность микросомальных ферментов печени; возрастное

уменьшение экскриторной функции почек, печени и других органов, в

результате которого введенные в организм лекарственные вещества и их

метаболизма медленнее выводятся из организма, более длительно циркулируя в

нем. Так, к 65 годам клубочковая фильтрация снижается на 30%, а в каждый

последующий год еще на 1-2% из-за уменьшения почечного кровотока и числа

клеток. [7], [8]

Таким образом, основные подходы к назначению и дозированию

лекарственных препаратов пожилым людям должны быть следующими:

Назначайте качественно выбранное лекарственное средство

С 50-летнего возраста снижать дозу препарата на 1% в год.

С 60-летненго возраста снижать дозу препарата на 25-30% по сравнению с

общепринятой.

Дозы сердечных гликозидов, диуретиков, барбитуратов, бензодиазепинов,

антидепрессантов, НПВС и некоторых других лекарств уменьшаются в 2-

3 раза

Фармакотерапия в гериатрии должна быть максимально индивидуальна.

Медленно увеличивая исходную малую дозу лекарственного вещества

необходимо установить толерантность больного к лекарственному

препарату. Подобрать оптимальную терапевтическую дозу, а после

достижения терапевтического эффекта перевести больного на

поддерживающее лечение. Поддерживающие дозы лекарственного

препарата обычно в 2-3 раза меньше терапевтических доз. [4], [6]

Используйте нелекарственное лечение, когда это возможно.

Не используйте лекарства, если это необходимое социальное

вмешательство.

Выписывайте самую маленькую дозу, которая эффективна (возможно,

половину стандартной взрослой дозы).


238

Выписывайте наименьшее количество лекарств с наиболее упрощенной

дозировкой.

Установите ограниченное количество П-лекарств для пожилых людей.

Если у пациентов трудности с поглощением пищи, назначайте им жидкие

препараты.

Убедитесь в том, что пациент понимает предназначение выписанных

лекарств.

Дайте простые письменные и устные инструкции.

Попросите пациента повторить инструкции.

Всегда смотрите, могут ли быть пригодны существующие медикаменты

для наблюдающихся симптомов болезни.

Всегда проверяйте, принимаются ли ещё какие-либо медикаменты, кроме

прописанных лекарств.

Пожилые люди часто не могут открыть сосуды, недоступные для

открывания детьми, из-за несообразительности.

Просматривайте лекарства пациента во время каждого посещения.

Удостоверьтесь в том, что пациент всегда видит того же самого врача при

каждом посещении.

Попросите пациента приносить все лекарства во время каждого визита.

Прекратите назначение лекарства, как только это будет возможным.


1. Аблакулова М.Х., Хусинова Ш.А., Хакимова Л.Р. и др., Справочник врача общей

практики под редакцией Икрамова А.И. Ташкент, 2016 год

2. Барсуков В.Н. К вопросу о причинах и последствиях демографического старения

населения. Альманах современной науки и образования. 2014 №7. С. 32-34.

3. Всемирный доклад о старении и здоровье. ВОЗ, 2017. http: //apps.who.int.

4. Лапасов С.Х., Хакимова Л.Р., Аблакулова М.Х., Абдухамидова Д.Х. Улучшение качества

лечения и профилактики анемии в условиях первичного звена медицинской помощи.

Журнал Консилиум. – 2016.- № 2. Материалы Межрегиональной научно-практической


239

конференции с международным участием «Здоровье семьи – будущее России», 1-2

ноября 2016 года, г. Ижевск. – С. 74-75.

5. Фролова Е.В., Корыстина Е.М. комплексная оценка состояния здоровья пожилого

человека и возможности ее осуществления в общей врачебной практике // Российский

семейный врач.- 2010. Т. 14, №1. С. 12-23.98.

6. Хакимова Л.Р., Лапасов С.Х., Аблакулова М.Х., Абдухамидова Д.Х. Оценка

эффективности обучения основам доказательной медицины в последипломном

образовании врачей общей практики. Ежеквартальный научный журнал «Медицина и

экология» (Республика Казахстан). – 2017 г. – № 4(85). – С. 130-133.

7. Хакимова Л.Р., Лапасова З.Х., Аблакулова М.Х., Абдухамидова Д.Х. Узбекистонда

бирламчи тиббий бугинида гериатрия хизматини йулга куйишда килинган харакатлар

(адабиетлар шархи). Журнал «Проблемы биологии и медици-ны», № 4 (113), 2019 г., С.

269-272

8. Nishinaga M. Comprehensive Geriatric Assessment and Team Intervention // JMAJ. – 2017. –

Vol. 50, №6, р 461-466.

9. Khusinova Sh, Ablakulova M. Estimation of quality of the rational destination of medicines in

elderly patients People Improving the Use of Medicines: What we know and don’t know.

ISIUM BANGKOK 2020, p 47

10. Полуэктов М.Г., Левин Я.И. Инсомния: Сомнология и медицина сна. Избранные

лекции / под ред. Я.И. Левина и М.Г. Полуэктова. – М.: Медфорум-альфа, 2013. –

С. 192–220. [Poluektov MG, Levin YaI. Insomniya: Somnologiya i meditsina sna. Izbrannye

lektsii. Ed. by Ya.I. Levina and M.G. Poluektova. Moscow:

11. Medforum-al'fa; 2013. P. 192–220. (In Russ.)]

12. Roth T. Insomnia: definition, prevalence, etiology, and consequences. J Clin Sleep Med. 2007;

3(Suppl 5):7-10.

13. Ancoli-Israel S, Ayalon L. Diagnosis and treatment of sleep disorders in older adults.

Am J Geriatr Psychiatry. 2006;14(2):95-103. doi: 10.1097/01.JGP.0000196627.12010.d1.

14. Ляшенко Е.А., Левин О.С., Полуэктов М.Г. Расстройства сна у пожилых пациентов //

СТПН. – 2015. – № 2. – С. 4–9. [Lyashenko EA, Levin OS, Poluektov MG. Sleep and

cognitive disorders in elderly people. Sovremennaya terapiya v psikhiatrii i nevrologii.

2015;(2):4-9. (In Russ.)]

15. Stone KL, Ewing SK, Ancoli-Israel S, et al. Self-reported sleep and nap habits and risk of

mortality in a large cohort of older women. J Am Geriatr Soc. 2009;57(4):604-611. doi:

10.1111/j.1532-5415.2008.02171.x.


240

UDC 616

Азимова Комила Исломовна

Ассистент кафедры акушерства и гинекологии

Самаркандского государственного медицинского института, Узбекистан

Исроилова Гулжаннат Пардабоевна



Амонова Мадина Фуркатовна



ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ ПРИ

ВИРУСНОМ ГЕПАТИТЕ В

Аннотация: В данной статье представлены современные вопросы этиологии,

эпидемиологии, течения беременности и родов еременных с острым и

хроническим гепатитом В. Особое внимание обращено на осложнения

беременности и родов которые встречаются при вирусном гепатите В.

Осложнения встречаются не только у женщины но и у плода, так как высока

вероятность заражения плода от матери.

Ключевые слова: акушерство, беременность, вирусный гепатит В, акушерские

осложнения, инфицирование плода.

Вирусный гепатит и беременность до сих пор является одной из

актуальных проблем в акушерстве. Распространённость вирусных гепатитов

огромна. Во всём мире около 400 млн людей инфицированы вирусным гепатитом

В.

Гепатит В – это вирусная инфекция, протекающая с преимушественным

поражением печени и полиморфизмом клинических проявлений от


241

вирусоносительства и острого гепатита В до прогрессирующих хронических

форм и исходом в цирроз печени и гепатокарциному.

Хронический вирусный гепатит В (ХВГВ) - хроническое инфекционное

заболевание, связанное с персистенцией поверхностного антигена вируса

гепатита В (HBsAg) более 6 месяцев после острой инфекции, вызванной ВГВ.

Вирусные гепатиты занимают третье место среди инфекционных

заболеваний по широте распространения, наносимому ущербу для здоровья

населения и экономическим потерям [1].

Вирусные гепатиты являются одной из распространенных инфекций во

всем мире, причем, в эпидемический процесс преимущественно вовлечены лица

репродуктивного возраста и сохраняется высокий риск перинатального и

постнатального инфицирования детей. В последние годы возросла частота

вирусного гепатита и количество вирусоносителей среди беременных [2].

Хронический вирусный гепатит зачастую не оказывает неблагоприятного

воздействия на течение беременности, но имеет место риск вертикальной

передачи вируса. Большинство носителей HbsAg являются бессимптомными,

потенциально инфекционными и источниками новых инфекций [5, 6].

В структуре вирусных гепатитов, регистрируемых у беременных женщин,

от 40% до 70% составляют гепатиты, передающиеся с кровью, т.е. В, С, Д, что

возможно, связано с более частыми медицинскими манипуляциями,

получаемыми этой группой населения [3].

Установлено, что в одинаковых условиях для заражения в очагах инфекции

беременные заболевают вирусными гепатитами в 5 раз чаще, чем небеременные,

что объясняется высокой восприимчивостью организма беременных к вирусу

инфекционного гепатита вследствие изменения функции печени, ослабления

иммунных сил организма [2]. Большое значение имеет своевременная

диагностика гепатита, т.к. подозрение на вирусный гепатит возникает в

родильных домах в 1,2% случаев [7].

Остается недостаточно изученной и проблема влияния вирусного гепатита

на течение беременности [8,9].


242

Существует три возможных пути передачи вируса гепатита В от

инфицированной матери к ребенку: пренатально (внутриутробно или

трансплацентарно), интранатально (во время родов) или постнатальная передача

(во время ухода за детьми или через грудное молоко). Общепризнано, что

наиболее часто передача вируса от матери к ребенку происходит во время или

сразу после родов, именно поэтому своевременно проведенная вакцинация

новорожденных предотвращает заражение приблизительно в 80–95% случаев.

Риск передачи ВГВ во время родов зависит от длительности и выраженности

контакта новорожденного с цервикальным секретом и материнской кровью. В

целом женщины обычно хорошо переносят беременность на фоне ХВГВ.

Во время беременности, как правило, не отмечается обострений ХВГВ,

печеночные ферменты часто нормализуются. По нашим данным, нормализация

АЛТ к третьему триместру происходит у 78% женщин, имевших подъем АЛТ в

начале беременности. Однако имеется несколько сообщений о развитии

обострений ХВГВ во время беременности, вплоть до развития фульминантной

печёночной недостаточности [10,11]. У ряда женщин отмечаются обострения

гепатита в первые месяцы после родов [12].

Имеется мало данных о влиянии материнской хронической ВГВ инфекции

на исход беременности. Результаты опубликованных на эту тему исследований

противоречивы. Имеются работы, в которых не выявлено связи между

неблагоприятными исходами беременности и наличием ХВГВ у матери [13]. В

то же время есть работы, указывающие на более высокий показатель

материнской и неонатальной заболеваемости при хронической HBV инфекции,

в частности таких заболеваний как дистресс-синдром плода, преждевременные

роды и мекониальный перитонит [14,15].

Фетоплацентарная недостаточность (ФПН) является одной из основных

причин перинатальной заболеваемости и смертности. При тяжелом течении ВГВ

у беременных наблюдается угнетение функции фетоплацентарной системы,

выражающееся колебанием уровней фетоплацентарных гормонов,

что обусловлено снижением антитоксической функции печени и плаценты.


243

Степень тяжести указанных нарушений коррелирует с этиологией,

длительностью инфекционного процесса и развитием акушерской

и перинатальной патологии [16, 17].

В результате проведенного исследования выявлено, что при ВГА и острых

гепатитах ВГВ и ВГС ни соматическая, ни гинекологическая заболеваемость не

имели достоверных различий с группой контроля. У пациенток с хроническими

гепатитами В и С достоверно чаще наблюдались сочетанные виды соматической

патологии и гинекологические заболевания по сравнении с женщинами группы

контроля, в их репродуктивном анамнезе достоверно чаще имели место

самопроизвольные выкидыши и замершие беременности.

При изучении особенностей течения беременности у женщин на фоне ВГВ

было выявлено, что в I триместре беременности наиболее частыми

осложнениями были ранний токсикоз и угроза прерывания беременности,

которые при остром течении вирусного гепатита встречались чаще, чем при

хронических формах и в сравнении с группой контроля.

Из осложнений II триместра беременности угроза прерывания

беременности наиболее часто определялась в группе с ВГВ, составляя 53,6% при

ОВГВ и 41,2% - при ХВГВ, превышая показатель контроля в 5,2 и 4 раза

соответственно, тогда как при ВГА, ОВГС и ХВГС этот показатель превышал

контроль в 1,8, 3,5 и 2,5 раза соответственно. Следующим по частоте

встречаемости осложнением во II триместре являлась анемия беременных,

наиболее высоким данный показатель был в группе с ХВГВ – 40,2% и ОВГС -

35,3%, что было в 1,4 и 1,3 раза выше, чем в группе контроля. В остальных

группах частота встречаемости этого осложнения практически не отличалась от

группы контроля [4].

Частыми осложнениями в родах являются несвоевременное излитие

околоплодных вод, преждевременные роды, патология сократительной

активности матки, внутриутробная гипоксия плода, патология прикрепления о

отслоения плаценты, кровотечения в родах и раннем послеродовом периоде.

Вышеизложенные данные дают все основания отнести женщин с хроническим


244

вирусным гепатитом В к группе высокого риска по возможности

неблагоприятного исхода беременности для матери и плода [4].

Повреждающее действие вируса на организм беременной наименее

выражено при ВГА, в значительно более высокой степени - при ВГВ и ВГС.

Наихудшие клинические результаты отмечены при острой стадии заболевания.

У беременных ВГВ имеет более тяжелое течение по сравнению с ВГА и ВГС.

Обострение заболевания при ВГВ и ВГС происходит чаще в I (32,1%) и III

триместрах (46,4%) [4].

Выводы: 1. Обострение ХГВ у беременных чаще происходит в первом (33%)

и в третьем триместрах (48%), причём с увеличением срока гестации у пациенток

отмечено ухудшение функции печени с достоверным повышением уровня

трансаминаз (AJIT, ACT).

2. Ведущими клиническими проявлениями у беременных является синдром

холестаза в сочетании с астеноневротическим синдромом и минимально или

умеренно выраженным цитолитическим синдромом.

3. Беременность при вирусньгх гепатитах чаще всего осложняется

развитием анемии, фетоплацентарной недостаточности, угрозой прерывания

беременности, преждевременными родами.

4. В родах возрастает частота аномалий родовой деятельности и

кровотечений в раннем послеродовом периоде.

Список літератури:

1. Зуева Л.П., Рахманова А.Г., Колосовская Е.Н., Калинина З.П., Петрова О.Е.,

Дмитриева М.И. Эпидемиологическая оценка распространенности вирусных гепатитов

В и С у персонала и пациентов в стационарах Санкт-Петербурга // Эпидемиология и

инфекционные болезни. – 2012. – № 2. – С. 41–45.

2. В.Н. Кузьмин, 2008; И.И. Косаговская, Е.В. Волчкова, 2013; A. Baumann-Popczyk, 2011;

M.C. Ferguson, 2011; D. Gomez-Barrosoetal., 2012; J.J. Ottetal, 2012

3. Х.Е. Блюм, 2009; К.А. Серепко, 2011; И.И. Косаговская, Е.В. Волчкова, 2013; K.

AbdulQawietal, 2010; A. Azarkeivanetal., 2012

4. Шоонаева Н.Д. Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора

медицинских наук. Бишкек 2016.


245

5. Kao J.H, Chen D.S. Global control of hepatitis В virus infection // Lancet Infect. Dis. — 2002.

— Vol. 2, N 7. — P. 395-403.

6. Ивашкин В.Т., Маевская М.В., Морозова М.А., Люсина Е.О. Современные схемы

лечения хронического гепатита С // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии,

колопроктологии. -2012. - Т. 22, № 1. - С. 36-44.

7. Андриуца К.А., Вязов С.Д., Блохина Н.П. Вирусный гепатит дельта // Кишинев:

Штиинца, 1993. Медицинские Диссертации.

8. Евтушенко И.Д., Чуйкова К.И., Радченко Л.И. и др. Особенности течения беременности

на фоне хронического вирусного гепатита В и С // Матер. IX Всерос. научного форума

«Мать и Дитя». – М., 2007. – С. 73.

9. Spradling Ph.R., Rupp L., Moorman A.C. et al. Hepatitis В and С virus infection among 1.2

million persons with access to care: Factors associated with testing and infection prevalence //

Clin. Infect. Dis. – 2012. – № 55(8). – Р. 1047–1055

10. .Liu Y., Hussain M., Wong S. et al. A Genotype-Independent Real-Time PCR Assay for

Quantification of Hepatitis B Virus DNA // J. Clin. Microbiol. – 2007. – 45(2). – P. 553– 558.

11. Mahtab M.A., Rahman S., Khan M. et al. Etiology of fulminant hepatic failure: experience

from atertiary hospital in Bangladesh // Hepatobiliary Pancreat DisInt. – 2008. – 7. – P. 161–

164.

12. Lin H.H., Wu W.Y., Kao J.H. et al. Hepatitis B post-partum e antigen clearance in hepati tis B

carrier mothers: correlationwith viral characteristics // J Gastroenterol Hepatol. – 2006. – 21.

– P. 605–609.

13. Connell L.E., Salihu H.M., Salemi J.L. et al. Maternal hepatitis B and hepatitis C carrier status

and perinatal outcomes.// Liver International. – 2011. – 31. – P. 1163–1170.

14. Nguyen G., Garcia R.T., Nguyen N. et al. Clinical course of hepatitis B virus infection during

pregnancy // Alimentary Pharmacology & Therapeutics. – 2009. – V. 29. – 7. – P. 755–764.

15. Potthoff A., Rifai K., Wedemeyer H. et al. Successful Treatment of Fulminant Hepatitis B

during Pregnancy // Z Gastroenterol. – 2009. – 47. – P. 667–670.

16. Евтушенко И.Д., Чуйкова К.И., Радченко Л.И. и др. 2007;

17. Bai H., Zhang L., Ma L. et al. Relationship of hepatitis B virus infection of placental barrier

and hepatitis B virus intrauterine transmission mechanism // World J Gastroenterol. – 2007. –

13. – P. 3625–3630.


246

UDC 616-053.4-613.9

Алдибекова Гулзия Исабековна

PhD докторант

НАО «Медицинский Университет Астана» г.Нур-Султан, Казахстан

Абдрахманова Сагира Токсанбаевна

доктор медицинских наук, заведующая кафедрой детских болезней №3


Лим Людмила Викторовна

доктор медицинских наук, профессор кафедры детских болезней №3


РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ

ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН ЗА

ПОСЛЕДНИЕ 30 ЛЕТ

АКТУАЛЬНОСТЬ. Физическое развитие (ФР) – закономерный процесс

изменения морфологических и функциональных особенностей организма, тесно

связанный с возрастом, полом человека, состоянием его здоровья,

наследственными факторами и условиями жизни [1]. ФР является одним из

основных критериев состояния здоровья человека и демографическим

показателем нации [2].

Начиная с 20-х годов ХХ века отмечалось постепенное увеличение

тотальных размеров тела и более раннее половое созревание. Наивысшие

приросты были отмечены исследователями в 70-е годы, но с 80-90-х годов

процесс акселерации пошел на спад, и в настоящее время происходит

постепенная смена процесса акселерации на процессы ретардации. К такому

выводу пришли многие зарубежные ученые на основании обширных

лонгитудинальных исследований физического развития детей [3,4,5]


247

Социально-экономические условия в Казахстане, как и во всем мире,

постоянно меняются. В 1990 году политический и экономический кризис в

стране вызвал значимое ухудшение уровня жизни.

Учитывая вышеизложенное, нами проведено исследование по изучению

физического развития современных детей 3-6 лет некоторых регионов

Казахстана в сравнительном аспекте с изучаемыми данными 1989 г. Подобная

работа в нашем регионе проводится впервые и, в этой связи, представляет

особый интерес как в научном, так и в практическом плане, что дает возможность

многостороннего анализа прогноза оценки состояния здоровья подрастающего

поколения.

Учитывая выше сказанное, целью данной работы является сравнение

антропометрических показателей детей в возрасте 3-6 лет в периоды между 1989

и 2019 годами в Казахстане.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ

В 2019 году нами осмотрены 1008 детей в возрасте 3-6 лет, из которых 505

девочек и 503 мальчиков. Все дети посещали детские дошкольные учреждения.

Исследование проводилось в трех городах Казахстана (г. Нур-Султан (столица,

центральный регион), Алматы (южный регион) и Павлодар (северный регион).

Дети казахской национальности составили 616 (61,1%), представителей других

национальностей было 392 (38,9%).

На момент осмотра общее состояние детей оценивали как

удовлетворительное. Детей распределили на 4 возрастные группы: 3 года, 4 года,

5 лет и 6 лет. Антропометрическое исследование проводили в первой половине

дня. Длину тела детей измеряли ростомером, массу тела определяли с помощью

медицинских весов.

С целью проведения ретроспективного анализа физического развития

дошкольников, так же, были проанализированы антропометрические показатели

1212 детей в возрасте 3-6 лет, проведенные в исследовании 1989 года, из которых

622 составили мальчики и 590 -девочки.


248

Статистическая обработка данных производилась с использованием

статистической программы STATA 15.

РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ

По результатам проведенного ретроспективного анализа, величины длины

тела детей дошкольников на современном этапе характеризуется более высоким

уровнем. В таблицах 1,2 приведены результаты исследования физического

развития детей, полученные исследователями прошлого столетия (Е.В.

Асатурова, Б.Х. Хабижанов, В.В. Кожанов, 1989).

Таблица 1.

Длина тела мальчиков и девочек в разные годы исследования.

мальчики девочки

Возраст годы N см m возраст годы n см m

3 1989 178 95,3 0,3 3 1989 158 93,6 0,3

3 2019 158 98,8* 0,5 3 2019 172 97,8* 0,4

4 1989 149 103,4 0,4 4 1989 138 102,3 0,4

4 2019 181 106,2* 0,5 4 2019 175 104,7* 0,4

5 1989 157 109,5 0,4 5 1989 175 109,1 0,3

5 2019 119 112,0* 0,5 5 2019 125 111,0* 0,5

6 1989 138 116,1 0,5 6 1989 119 115,3 0,4

6 2019 25 116,9 0,8 6 2019 13 116,7 1,3 Примечание: *достоверность различий между показателями роста детей одного возраста 1989 г. и 2019 г.(р<0,05)

Таблица 2.

Масса тела мальчиков и девочек в разные годы исследования.

мальчики девочки

Возраст годы n кг m возраст годы n кг m

3 1989 178 14,7 0,1 3 1989 158 14,0 0,1

3 2019 158 15,1 0,1 3 2019 172 14,6 0,1

4 1989 149 16,8 0,1 4 1989 138 16,1 0,2

4 2019 181 17,5 0,2 4 2019 175 16,8 0,2

5 1989 157 18,6 0,2 5 1989 175 18,4 0,2

5 2019 119 19,3 0,2 5 2019 125 18,6 0,1

6 1989 138 20,9 0,2 6 1989 119 20,6 0,2

6 2019 25,0 21,4 0,9 6 2019 13 21,1 0,9

Сравнительный анализ показателей антропометрии детей за последние 30

лет показал достоверное увеличение показателя длины тела в группах детей 3-5

лет, как среди мальчиков, так и среди девочек, за исключением, 6-ти летнего

возраста (табл. 1) (р>0,05).


249

В отношении массы тела как у мальчиков, так и у девочек достоверных

различий ни в одной возрастной группе выявить не удалость, хотя наблюдалась

положительная тенденция в показателе (табл. 2).

ВЫВОД

Ретроспективное исследование физического развития детей в возрасте 3-6

лет, проведенное в Казахстане за последние 30 лет показало достоверное

увеличении длины тела, без значимого увеличения массы тела современных

детей, что указывает на продолжающийся процесс акселерации с тенденцией к

астенизации.


1. Лымарь О.А., Абушкевич В.В. Морфофункциональные особенности физического

развития детей младшего школьного возраста общеобразовательной и специальной

коррекционной школ // Журнал РАСМИРБИ. – 2006. – № 2 (19). – С. 30.

2. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Фундаментальные и прикладные проблемы педиатрии на

современном этапе // Рос. педиатр. журн. – 2005. – № 3. С. 4–8.

3. Liu Y., Albertsson-Wikland K. Long-term consequences of early linear growth retardation

(stanting) in Swedish children// Pediatr.Res. 2000 Apr., 47 (4Ptl): 431-41.

4. Murata M. Secular trends in growth and changes in eating patterns of Japanese children //

Am.J.Uin.Nutr. 2000, November; 72 (5 Suppl): 1379S-1383S.

5. Rousham E.K., Gracey M. Persistent growth faltering among aboriginal infants and young

children in north-west Australia: a retrospective study from 1969 to 1993. // Acta Paedistr.

1997. Jan; 86(1) : 46-50.


250

UDC 6485:0124-8419.07

Ахмедова Сайёра Мухаммадовна

доктор медицинских наук, доцент

кафедры анатомии человека и клинической анатомии

Ташкентской медицинской академии, Узбекистан, г.

Коржавов Шерали Облакулович

преподаватель кафедры анатомии человека и

оперативной хирургии и топографической анатомии


Маматалиев Абдумалик Расулович

кандидат медицинских наук, старший преподаватель кафедры

анатомии человека и оперативной хирургии и топографической анатомии


Миразимова Ирода Баходировна

преподаватель кафедры анатомии человека

Самаркандский Сиабский медицинский колледж, Узбекистан

Рузиева Насиба Джунайтовна

преподаватель кафедры анатомии человека

Самаркандский Сиабский медицинский колледж, Узбекистан

АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ

У ДЕТЕЙ ДО 5 ЛЕТ В САМАРКАНДСКОЙ ОБЛАСТИ

Аннотация. Изучались возрастные, индивидуальные и половые особенности

антропометрических параметров частей тела у детей в Самаркандской

области. Исследования проводились у детей до 5 лет. Было выявлено, что длина

пальцев кисти в изученных возрастных периодах увеличивается в среднем 1,5 раз


251

и при этом относительно наиболее интенсивный рост наблюдается в течение

трех месяцев, на первом и на втором году жизни.

Ключевые слова: антропометрический показатель, физическое развитие,

фаланга, проксимальное, дистальное, новорожденные.

Актуальность темы. Акселерация – это ускорение роста индивидуума. На

акселерацию влияет ряд факторов внешней и внутренней среды. Изменение этих

факторов требует обновления данных о росте организма детей. Данные о росте

формировании детского организма помогает нам интерпретировать возрастные,

индивидуальные и гендерные (половые) особенности этих процессов и

позволяет создавать оптимальные условия для нормального роста детей каждой

возрастной группы. Составление стандартов физического развития и полового

созревания детей имеет важное значения для и медицины, и педагогики, и

создания новых стандартов детских одежд. Следует отметить, что

разрабатываемые стандарты требует периодического обновления в связи с

изменениями факторов внешней и внутренней среды.

Научно обоснованные данные о росте формировании детского организма

позволяют правильно интерпретировать возрастные, индивидуальные и половые

особенности этих процессов, создавать оптимальные условия для гармоничного

развития детей подросткового, юношеского возрастов с учетом

морфологических и функциональных возможностей каждого возрастного

периода. Важное значение для медицины и педагогики имеет составление

стандартов физического развития и полового созревания детей и подростков

различных регионов. Следует отметить, что разрабатываемые стандарты требует

периодического обновления в связи с процессом акселерации, изменения

климатического и экологического условия, режима питания и развития

массового спорта.

Цель и задачи исследования. Изучить возрастные, индивидуальные и

половые особенности антропометрических параметров частей тела у детей в

Самаркандской области.


252

Материал и методы исследования. Материалом исследования служили

новорожденные обоего пола, родившиеся от здоровых матерей, здоровые

грудные дети, здоровые воспитанники детских садов.

Длину каждого пальца изучали путем измерения на тыльной поверхности

костей, расстоянию между фаланговой и пальцевой самой дистальной точкой на

мякоти каждого пальца с помощью измерительного циркуля. При изучении

длины фаланг (проксимальной, промежуточной и дистальной) каждого пальца

кисти измерение проводилось следующим образом.

Сначала было измерено расстояние между верной точкой основания

проксимальной фаланги I пальца до серединной межфаланговой складки и было

принята как длина проксимальной фаланги I пальца. Затем измерение

проводилось между срединной межфаланговой складкой до мякоти ногтевой

фаланги I пальца и было принято как длина дистальной фаланги I пальца.

Идентичной последовательностью были изучены длина фаланг остальных

пальцев кисти.

В изучении обхватанных размеров фаланг пальцев кисти пользовались

обыкновенной швейной ниткой и линейкой. Исследование проводилось

следующим образом. Сначала взяли нитку необходимой длины и в средней

части завязали маленький узелок, который служил точкой начала счета длины

обхвата. Затем ниткой обводили срединную часть каждой фаланги. После

измерения точку перекреста нитку от пальца, ставила на мм линию линейки.

Полученные цифровые данные:

Результаты и обсуждения. Длина I пальца кисти от рождения до конца 5

лет увеличивается в 1,5 раза (от 1,9±0,02 до 3,4±0,03 см (Р<0,03)) при этом

наиболее интенсивный рост отмечается в течение первых трех месяцев и на

втором году жизни.

Длина II пальца кисти от периода новорожденности до конца 5 лет

увеличивается в 1,5 раза (от 3,0±0,03 до 5,4±0,04 см (Р<0,03)) и при этом

наибольший рост наблюдается на втором году жизни.


253

Длина III пальца кисти в изученных возрастных периодах увеличивается в

1,5 раз (от 3,6±0,04 до 6,3±0,05 см (Р<0,03)) и при этом относительно наиболее

интенсивный рост наблюдается в течение трех месяцев, на первом и на втором

году жизни.

Длина V пальца кисти в изученных возрастных периодах увеличивается в

1,6 раз (от 3,4±0,03 до 6,4±0,04см (Р<0,05)). Нами отмечено, что длина V пальца

кисти относительно наиболее увеличивается в течение первых трех месяцев, на

втором и на пятом году жизни.

Длина первой (проксимальной) фаланги I пальца кисти в изученных

возрастных периодах увеличивается почти в 2 раз (от 1,5±0,02 до 3,0±0,04 см

(Р<0,05)) и при этом рост идет почти равномерно.

Таблица 1.

Динамика роста длины пальцев кисти от рождения до 5 лет жизни (Х±m, в см)

Возраст

Антропометрические показатели

Длина I пальца

кисти

Длина II пальца

кисти

Длина III

пальца кисти

Длина IV

пальца кисти

Новорожденный 2,85±0,03 4,03±0,03 4,49±0,03 4,30±0,03

1-3 месяца 3,20±0,03 4,42±0,04 4,99±0,03 4,65±0,03

4-6 месяцев 3,36±0,03 4,74±0,05 5,29±0,04 4,96±0,04

7-9 месяцев 3,49±0,03 4,83±0,04 5,40±0,06 5,02±0,04

10-12 месяцев 3,79±0,03 5,03±0,04 5,66±0,06 5,25±0,05

1 год 3,89±0,03 5,36±0,05 6,20±0,04 5,68±0,05

2 года 4,55±0,06 6,07±0,05 6,90±0,05 6,56±0,06

3 года 4,50±0,03 6,63±0,06 7,36±0,05 7,09±0,05

4 года 4,84±0,03 6,89±0,04 7,60±0,04 7,26±0,05

5 лет 5,04±0,03 7,24±0,05 8,10±0,05 7,73±0,05

Длина второй (дистальной) фаланги I пальца кисти от периода

новорожденности увеличивается в 1,7 раз (от 1,3±0,02 до 2,2±0,02 см (Р<0,05)) и

при этом рост по возрастам происходит равномерно.

Длина первой (проксимальной) фаланги II пальца кисти на протяжении

первых пяти лет жизни увеличивается в 1,8 раз (от 2,1±0,01 до 3,8±0,02 см


254

(Р<0,05)) и при этом относительно наибольший рост отмечается на первом и на

втором году жизни. Длина II (средней) фаланги II пальца в течение первых пяти

лет жизни увеличивается в 1,8 раз (от 1,2±0,01 до 2,2±0,02 см (Р<0,05)) и при

этом рост идет почти равномерно.

Длина дистальной (III) фаланги II пальца кисти от рождения до конца 5 лет

жизни увеличивается в 1,8 раз (от 0,9±0,01 до 1,6±0,01 см (Р<0,05)) и при этом

наибольший рост наблюдается в течение первых шести месяцев жизни.

Длина проксимальной (первой) фаланги III пальца кисти от периода

новорожденности до конца 5 лет жизни увеличивается в 2,0 раз (от 2,1±0,04 до

4,3±0,03 см (Р<0,05)) и при этом наиболее интенсивный рост наблюдается в

течение первых трех месяцев и на втором году жизни.

Длина средней (второй) фаланги III пальца кисти на протяжении первых

пяти лет жизни увеличивается в 1,8 раз (от 1,3±0,02 до 2,5±0,02 см (Р<0,05)) и

при этом наибольший рост отмечается на втором году жизни.

Длина дистальной (третьей) фаланги III пальца в течение первых пяти лет

жизни увеличивается в 1,9 раз (от 0,9±0,01 до 1,7±0,01 см (Р<0,05)) и при этом

наибольший рост отмечается на протяжении первых трех месяцев жизни.

Длина проксимальной (первой) фаланги IV пальца кисти от рождения до

конца 5 лет жизни увеличивается в 2,0 раза (от 2,0±0,02 до 4,0±0,02 см (Р<0,05))

и при этом наиболее интенсивный рост наблюдается в течение первого года

жизни.

Длина средней (второй) фаланги IV пальца кисти от периода

новорожденности до конца 5 лет жизни увеличивается в 1,6 раза (от 1,5±0,01 до

2,4±0,01 см (Р<0,05)) и при этом наиболее интенсивный рост наблюдается на

втором году жизни. Длина дистальной (третьей) фаланги IV пальца кисти на

протяжении первых пяти лет жизни увеличивается в 1,7 раз (от 1,0±0,08 до

1,7±0,01 см (Р<0,05)) и при этом рост происходит почти равно- мерно. Длина

проксимальной (первой) фаланги V пальца кисти от рождения до конца 5 лет


255

жизни увеличивается в 1,8 раза (от 1,7±0,02 до 3,2±0,02 см (Р<0,05)) и при этом

рост наиболее интенсивно увеличивается на первом и втором годах жизни.

Длина средней (второй) фаланги V пальца кисти в течение первых пяти лет

жизни увеличивается в 1,7 раза (от 1,0±0,01 до 1,7±0,02 см (Р<0,05)) и при этом

средней фаланги происходит почти равномерно.

Длина дистальной (третьей) фаланги V пальца кисти от периода

новорожденности до конца 5 лет увеличивается в 1,5 раз (от 1,0±0,01 до 1,5±0,01

см (Р<0,05)) и при этом увеличение происходит равномерно. Периметр

проксимальной (первой) фаланги I пальца на протяжении первых пяти лет жизни

увеличивается в 1,7 раз (от 2,9±0,02 до 4,9±0,03 см (Р<0,05)) и при этом

наибольший рост отмечается в течение первых трех месяцев жизни.

Периметр дистальной (второй) фаланги I пальца кисти от рождения до

конца 5 лет жизни увеличивается более чем в 1,6 раза (от 2,8±0,02 до 4,6±0,03 см

(Р<0,05)) и при этом рост этого параметра происходит равномерно.

Периметр проксимальной (первой) фаланги II пальца кисти в течение

первых пяти лет жизни увеличивается в 1,6 раза (от 2,9±0,02 до 4,9±0,03 см

(Р<0,05)) и при этом наиболее интенсивно увеличивается на протяжении первых

трех месяцев жизни.

Периметр средней (второй) фаланги II пальца кисти от периода

новорожденности увеличивается в 1,7 раза (от 2,5±0,02 до 4,4±0,03 см (Р<0,05))

и при этом наиболее интенсивный рост наблюдается в течение первых трех

месяцев жизни. Периметр дистальной (третьей) фаланги II пальца кисти после

рождения до конца 5 лет увеличивается в 1,8 раз (от 2,1±0,02 до 3,7±0,02 см

(Р<0,05)) и при этом рост этого параметра происходит почти равномерно.

Периметр проксимальной (первой) фаланги III пальца на протяжении


(Р<0,05)) и при этом наибольший рост отмечается в течение первых трех месяцев

жизни.


256

Периметр средней (второй) фаланги III пальца кисти от рождения до конца

5 лет жизни увеличивается в 1,7 раз (от 2,5±0,02 до 4,3±0,03 см (Р<0,05)) и наибольший

рост происходит в течение первых месяцев жизни.

Периметр дистальной (третьей) фаланги III пальца кисти в течение первых

пяти лет жизни увеличивается в 1,8 раза (от 2,1±0,02 до 3,7±0,02 см (Р<0,05)) и

наибольший рост наблюдается в течение первых трех месяцев и на первом году

жизни. Периметр проксимальной (первой) фаланги IV пальца на протяжении


(Р<0,05)) и при этом наибольший рост отмечается в течение первых трех месяцев

жизни.

Периметр средней (второй) фаланги IV пальца кисти от рождения до конца

5 лет жизни увеличивается в 1,6 раз (от 2,5±0,02 до 4,10±0,02 см (Р<0,05)) и

наибольший рост происходит в течение первых трех месяцев жизни. Периметр

дистальной (третьей) фаланги IV пальца кисти в течение первых пяти лет жизни

увеличивается в 1,8 раза (от 2,0±0,01 до 3,6±0,02 см (Р<0,05)) и наибольший рост

наблюдается в течение первых месяцев и на первом году жизни.

Периметр проксимальной (первой) фаланги V пальца на протяжении первых

пяти лет жизни увеличивается в 1,7 раз (от 2,4±0,02 до 4,2±0,02 см (Р<0,05)) и

при этом наибольший рост отмечается в течение первых трех месяцев жизни.

Периметр средней (второй) фаланги V пальца кисти от рождения до конца

5 лет жизни увеличивается в 1,7 раз (от 2,2±0,03 до 3,7±0,02 см (Р<0,05)) и

наибольший рост происходит в течение первых трех месяцев и на первом году

жизни. Периметр дистальной (третьей) фаланги V пальца кисти в течение первых

пяти лет жизни увеличивается в 1,7 раза (от 1,9±0,03 до 3,3±0,01 см (Р<0,05)) и

наибольший рост наблюдается в течение первых трех месяцев жизни.

Выводы. Длина пальцев кисти в изученных возрастных периодах

увеличивается в среднем 1,7 раз и при этом относительно наиболее интенсивный

рост наблюдается в течение трех месяцев, на первом и на втором году жизни.


257


1. Абрамович М.А. Морфофункциональные показатели городских школьников //

М.А. Абрамович, В.Н. Жданович, Д. Ю. Андрейчиков // Проблемы здоровья и экологии. –

2015. – № 1 (43). – С. 96-100.

2. Агафонов В.Н. Принципы и методы физического развития детей и подростков //

В.Н. Агафонов, А.С. Драничкин, И.М. Демец // Актуальные проблемы естественных наук:

материалы Международная научно-практическая конференция, Россия, Тамбов, 15 марта

2013 г. – Тамбов, 2013. – С. 44-51.

3. Алешина Е.И. Региональные особенности антропометрических показателей у детей Санкт-

Петербурга // Е.И. Алешина, Л.В. Воронцова, К.А. Кликунова [и др.] // Детская больница. –

2014. - № 2. – С. 17-21.

4. Анисимова Н.В. Физическое развитие выпускников дошкольных образовательных

учреждений / Н.В. Анисимова, О. Н. Опарина, В. О. Пешкова // XIX Международная научно-

методическая конференция «Университетское образование (МКУО–2015)». Пенза,

09-10 апр. 2015 г. – Пенза, 2015. – С. 174-175.

5. Антонова А.А. Сравнительная характеристика физического развития детей //А.А. Антонова,

С.Н. Ченцова, В.Г. Сердюков // Астраханский медицинский журнал. – 2012. - № 4.

6. Антонов О.В. Оценка и анализ физического развития детей и подростков /О.В. Антонов,

Е.В. Богачева, И.В. Антонова [и др.] // Сибирский медицинский журнал (г. Томск). – 2012.

№ 4. – 21-24.

7. Астахова Т.А. Показатели физического развития детей, проживающих в Осинском и

Баяндаевском районах Усть-Ордынского Бурятского национального округа // Т.А. Астахова,

А.Г. Черкашина, Л.В. Рычкова // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. – 2011. – № 5 (81). –

С. 129-131.

8. Ахтиманкина А.В. Загрязнение атмосферного воздуха промышленными предприятиями г.

Иркутска // А.В. Ахтиманкина, А.В. Аргучинцева // Известия ИГУ. – 2013. - № 1 (6). –

С. 3 – 19.

9. Бакиева Н.З. Антропо-физиологическая характеристика детей пред школьного возраста //

Н.З. Бакиева, Н.Н. Гребнева // Вестник Тюменского государственного университета. – 2011.

– № 6. – С. 116-122.

10. Бакиева Н.З. Морфофункциональная характеристика детей пред школьного возраста //

Н.З. Бакиева. Здоровье и образование в XXI веке. – 2011. – № 2. – С. 201.

11. Баранов А.А. Основные закономерности морфофункционального развития детей и подростков

в современных условиях/А.А. Баранов, В.Р. Кучма, Н.А. Скоблина [и др.] // Вестник

Российской академии медицинских наук. – 2012.- 12. – С. 35-40.


258

12. Баранов А. А. Состояние здоровья современных детей и подростков и роль

медико-социальных факторов в его формировании // А. А. Баранов, В. Р. Кучма,

Л. М. Сухарева // Вестник. РАМН. – 2009. – № 5. – С. 6-11.

13. Баранов А.А. Физическое развитие детей и подростков на рубеже тысячелетий //

А. А. Баранов, В.Р. Кучма, Н.А. Скоблина. – М.: Науч. центр здоровья детей РАМН, 2008. –

216 с.

14. Баранов А.А. Фундаментальные и прикладные исследования по проблемам роста и развития

детей и подростков / А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина // Российский педиатрический журнал –

2000. – № 5. – С. 5-12.

15. Башкиров П.Н. Учение о физическом развитии человека / П.Н. Башкиров. –

М.: МГУ, 1962. – 340 с.

16. Бушева Ж.И. Некоторые антропометрические показатели детей 6 – 7 лет северного города с

различной двигательной активностью. // Фундаментальные исследования - № 5, 2006, -

С. 33.

17. Вронский В.А., Саламаха И.Н. Экология и здоровье населения промышленных городов //

В.А. Вронский, И.Н. Саламаха // Экология человека. – 2011, – № 3, – С. 12–14.

18. Доскин В.А. Морфофункциональные константы детского организма // В.А. Доскин,

Х. Келлер и др. – М.: Медицина, 2013. – 288 с.

19. Митягова А.А., Тятенкова Н.Н. Динамика показателей физического развития детей младшего

школьного возраста // г. Ярославля Ярославский педагогический вестник – 2011 –

№ 2 – Том III.

20. Побежимова, О.К. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы школьников

7–10 лет разных режимов обучения // Автореферат диссертационной работы, канд. биол. наук/

О. К. Побежимов. – Казань, 2016. – 24 с.


259

UDC 618.8

Исроилова Гулжаннат Пардабаевна

кафедра «Акушерства и гинекологии»


Азимова Комила Исламовна



Амонова Мадина Фуркатовна



ВЛИЯНИЕ ДЕФИЦИТА ВИТАМИНА D НА СОСТОЯНИЕ

РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВЬЯ ЖЕНЩИНЫ

Аннотация. В настоящее время не менее 30-50% населения планеты имеют

низкую обеспеченность витамином D. Согласно современным представлениям,

витамин D играет важную роль в многочисленных физиологических процессах,

превращаясь в организме в активные метаболиты. Из литературных данных

известно, что в тканях репродуктивных органов: яичниках, матке, плаценте и

гипофизе – обнаружены ядерный рецептор витамина D (VDR) и 1α-

гидроксилаза. В связи с этим очевидна ассоциация роли витамина D с

состоянием репродуктивного здоровья женщин, течением беременности,

родов. На фоне дефицита витамина D во время беременности возрастает

частота кесарева сечения в 4 раза по сравнению с таковым у беременных с

нормальным уровнем витамина D, частота преждевременных родов и аномалий

сократительной деятельности матки, что связано с низким уровнем

ионизированного кальция в миоцитах, так как высвобождение ионизированного

кальция осуществляется под воздействием витамина D. Витамин D участвует

в программировании развития плода и новорожденного, уровень витамина D у

беременных имеет прямую связь с массой тела ребёнка при рождении и


260

окружностью головки, гиповитаминоз D матери оказывает значительное

влияние на развитие костной ткани и врожденный иммунитет у плода, что

имеет большое значение для формирования хронических заболеваний вскоре

после рождения, а также в более позднем возрасте. Восполнение дефицита

витамина D имеет очень широкие перспективы для оптимизации состояния

здоровья женщин и детей и может быть одной из наиболее важных

профилактических программ здравоохранения.

Ключевые слова: дефицит витамина D, репродуктивное здоровье женщин,

беременность, развитие плода и новорожденного, профилактика.

Дефицит витамина D связан с рисками для здоровья, включая сердечно-

сосудистые заболевания, рак, метаболический синдром, прочность костей,

аутизм, рассеянный склероз, сахарный диабет, проблемы с психическим

здоровьем. Высокий процент женщин репродуктивного возраста испытывают

дефицит витамина D, беременные женщины подвергаются еще более высокому

риску дефицита. Доказано, что дефицит витамина D обусловливает бесплодие, а

также влияет на течение беременности и здоровье потомства (внутриутробно и в

последующей жизни). Дефицит витамина D во время беременности связан с

проблемами плацентарной недостаточности, повышением риска экстренного

кесарева сечения, рождения детей с низкой массой тела, гестационного диабета,

преждевременных родов, преэклампсии, повышенной воспалительной реакции и

эндотелиальной дисфункции. Дефицит витамина D у плода зависит от уровня

материнского витамина D. Медикаментозная коррекция дефицита витамина D

может иметь значительное влияние на стратегию здравоохранения в

профилактике многих заболеваний. [1]

В настоящее время установлено, что дефицит витамина D затрагивает

широкий спектр острых и хронических заболеваний. Целью данного обзора

является обобщение последних достижений в исследовании влияния дефицита

витамина D на репродуктивное здоровье женщин. Около 95% витамина D3

(холекальциферола) синтезируется в коже под воздействием ультрафиолетового


261

излучения. Холекальциферол взаимодействует с сывороточным витамин D-

связывающим белком и через двухступенчатый ферментативный путь с

участием 25-гидроксила-зы печени и 1a-гидроксилазы (CYP27B1)

экстраренальных ттканей и тканей почек преобразуется в биологически

активный гормон кальцитриол —1а, 25(OH)2D3. В разных органах и тканях

витамин D оказывает свое действие путем связывания с рецептором витамина D

(VDR). Регуляция экспрессии VDR является одним из основных механизмов,

посредством которых клетки-мишени реагируют на кальцитриол и меняют

режим функционирования [ 2]

Витамин D играет ключевую роль в метаболизме костной ткани и

минерального гомеостаза. Активные формы витамина D — 25(OH)D3 и 1а,

25(OH)2D3 — играют решающую роль в других биологических процессах,

включая регуляцию клеточного роста, дифференцировку и модуляцию

метаболических процессов. Поскольку VDR и a-гидроксилаза обнаружены в

тканях репродуктивных органов, включая яичники, матку, плаценту, яички и

гипофиз, очевидна ассоциация роли витамина D с репродуктивным здоровьем.

Витамин D регулирует более 3000 генов, многие из которых играют значимую

роль в развитии плода, в том числе ингибирование клеточной пролиферации и

индукции конечной дифференцировки, ангиогенеза и продукцию ренина,

стимуляцию выработки инсулина и производство макрофагов, индукцию

апоптоза [ 3].

Витамин D имеет отношение к «истокам развития», влияя на

программирование развития плода и новорожденного последующий риск

заболеваний в детстве и взрослой жизни. Дети матерей с низким уровнем

витамина D в сыворотке кровиво время беременности чаще болеют

хроническими заболеваниями, такими как астма, рассеянный склероз, сахарный

диабет 1-го типа, резистентность к инсулину, шизофрения и др. [4].

Наличие рецепторов к витамину D (vitamin D receptor, VDR) в органах,

относящихся к репродуктивной системе, таких как матка, яичники, гипофиз, а


262

также плацента, подтверждает особое влияние витамина на фертильность

женщины [5].

Исследователями показано влияние витамина D на регуляцию

менструального цикла, а именно его участие в созревании фолликулов, овуляции

и формировании желтого тела [6].

Эта зависимость называется эпигенетическим программированием

развития плода и новорожденного и последующий риск формирования

заболеваний в детстве и взрослой жизни может иметь огромное влияние на

стратегию общественного здравоохранения [7].

С учетом последних исследований влияния дефицита витамина D на

здоровье существует большой потенциал для снижения уровня заболеваний

опорно-двигательного аппарата, снижения риска хронических заболеваний, в

том числе некоторых видов рака, аутоиммунных, инфекционных заболеваний,

сахарного диабета 2-го типа, нейрокогенитивных расстройств.

В северных странах отмечено увеличение количества зачатий в летний

период. Экспериментальные исследования показали, что при развитии витамин

D-дефицита у самок крыс меняется брачное поведение и низкий уровень

рождаемости, а уровень 1,25(OH)2D3 определяет модуляцию активности

яичников. У VDR-нулевых мышей наблюдались гипергонадотропный

гипогонадизм со снижением ароматазы в яичниках, семенниках и придатках

яичек, гипоплазия матки, нарушение фолликулогенеза, снижение количества и

подвижности сперматозоидов и гистологические аномалии яичка. Нарушение

синтеза 1a-гидроксилазы у самок мышей сопровождалось аномальным

развитием фолликула яичника, гипоплазией матки и бесплодием. Однако при

нормализации уровня кальция и фосфора сыворотки путем использования

соответствующей диеты функция гипоталамо-гипофизарно-яичниковой оси

восстановилась. Авторы пришли к выводу, что бесплодие, развившееся у

витамин D-дефицитных мышей, опосредовано влиянием внеклеточного кальция

и фосфора, а не дефицитом витамина D [ 8].


263

Нет единого мнения и относительно адекватных доз назначения витамина

D во время беременности. Так, метаболизм витамина D усиливается во время

беременности и в период лактации. Поскольку плацента формируется с 4-й

недели беременности, с этого времени 25(OH)D передается через плаценту и

концентрация 25(OH)D в пуповинной крови плода коррелирует с его

концентрацией у матери. Витамин D регулирует основные гены-мишени,

связанные с имплантацией, играет роль в формировании иммунотолерантности

[9]. Холекальциферол является важным компонентом кальциевого гомеостаза

во время беременности. Уровень витамина D в сыворотке крови женщин в

третьем триместре беременности в 2 раза выше, чем у небеременных

женщин. Дефицит витамина D обусловливает неблагоприятные исходы

беременности. Гипертензия во время беременности и особенно преэклампсия

(ПЭ) являются наиболее изученными осложнениями течения беременности,

связанными с дефицитом витамина D у женщин [10].

Сезонные закономерности в развитии преэклампсии свидетельствуют о

роли витамина D и солнечного света в ее развитии — более высокая частота

— в зимнее и более низкая — в летнее время. По сравнению с нормальной

беременностью ПЭ характеризуется выраженными изменениями метаболизма

витамина D и кальция. В начале 1990-х была высказана гипотеза о роли

витамина D в патогенезе преэклампсии (ПЭ). У женщин с ПЭ, как известно,

циркулирующие уровни 25(OH)D3 ниже, чем у беременных женщин с

нормальным артериальным давлением. Уровень 25(OH)D3 во время

беременности менее 20 нг/мл был связан с почти 4-кратным увеличением

тяжелой ПЭ, а содержание метаболита менее 15 нг/мл связано с опасностью 5-

кратного увеличения развития ПЭ [ 11,12]. Bodnar L.M. и др. (2007) показали,

что дефицит 25(OH)D3 до 22-й недели беременности является независимым

фактором риска для развития ПЭ [11]. Получены данные об уменьшении

материнской концентрации 25(OH)D3 у 56 женщин с ранним началом ПЭ и

рождением маловесных для гестационного возраста младенцев по сравнению


264

с детьми с нормальной массой, что предполагает влияние витамина D на рост

плода через плацентарные механизмы [13,14].

В синцитиотрофобласте беременных с преэклампсией экспрессия и

активность 1a-гидроксилазы ограничены. Существует доказательство того,

что витамин D регулирует ключевые гены-мишени, связанные с имплантацией,

инвазией трофобласта. Что касается толерантности имплантации, индукция

Th2 клеток является одним из важных шагов, необходимых для поддержания

нормальной беременности, в то время как нарушение имплантации и

негативной материнской реакции на метаболизм плода при ПЭ опосредовано

Th1-цитокинами. Материнский ответ на снижение плацентарного кровотока

при ПЭ в равной степени может зависеть и от витамина D. Материнский

дефицит витамина D может привести к повышенной воспалительной реакции,

которая характеризует ПЭ, а также эндотелиальной дисфункции через прямое

воздействие на ген транскрипции ангиогенеза, в том числе фактора роста

эндотелия сосудов (VEGF) [15,16 ].

Merewood с соавт. (2009) показали обратную связь количества случаев

кесарева сечения и содержания витамина D. Женщины с уровнями 25(OH)D3

менее 15 нг/мл родоразрешались путем кесарева сечения почти в четыре раза

чаще [17].

Спонтанные преждевременные роды(СПР) происходят до 37 недель

беременности. С патофизиологической точки зрения есть множество причин

для СПР, включая внутриутробную инфекцию. Значимым фактором является

наличие бактериального вагиноза, когда нарушение нормального баланса

микрофлоры влагалища с повышенным ростом анаэробных бактерий, приводит

к увеличению продукции воспалительных цитокинов, простагландинов и

фосфолипазы А2. Показана обратная корреляция между содержанием витамина

D в организме матери и частотой бактериального вагиноза на ранних сроках

беременности. [18].


265

Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) является одним из наиболее

распространенных эндокринных расстройств у женщин репродуктивного

возраста и имеет значимый генетический компонент. Он характеризуется

дисфункцией яичников и его клинические проявления могут включать

ожирение, повышенную резистентность к инсулину и компенсаторную

гиперинсулинемию, олигоановуляцию и бесплодие. Исследования, касающиеся

обеспеченности витамина D у пациентов с СПКЯ, показали обратную

корреляцию между уровнем витамина D и метаболическими факторами риска,

резистентностью к инсулину, ИМТ, количеством риглицеридов, общего

тестостерона и ДЭА и положительную корреляцию с чувствительностью к

инсулину. Можно предположить связь VDR и уровня витамина D с

эндокринными параметрами у женщин с синдромом поликистозных яичников.

Вполне возможно влияние на лютеинизирующей гормон, связывающий половой

полиморфизм и развитие СПКЯ, а также резистентность к инсулину. В

настоящее время проводятся исследования генов, участвующих в синтезе,

гидроксилировании и транспорте витамина D, при СПКЯ.

Клинические испытания дополнительного приема витамина D или введения

аналогов витамина D3 показали их положительное влияние на секрецию

инсулина, липидный профиль, уменьшение уровня глюкозы и С-пептида,

менструальный цикл и развитие фолликулов. Одним из значимых факторов в

этих исследованиях было наличие ожирения. Связь уровня витамина D и

резистентности к инсулину наблюдалась лишь у пациенток с ожирением [ 19].

Вызывают интерес исследования роли витамина D в патогенезе

эндометриоза. Заболевание, безусловно, связано с нарушением функции

иммунной системы и выраженной воспалительной реакцией. Большое значение

имеют и различные генетические нарушения. Последние данные показали, что

женщины, страдающие эндометриозом, имеют более высокое сывороточное

содержание 25(OH)D3 и экспрессию VDR в эндометрии по сравнению с

контрольной группой, при этом установлено повышение продукции витамин D

связывающего белка в сыворотке и снижение в тканях брюшины. Именно этот

белок имеет прямое отношение к стимуляции макрофагальной активности. Это


266

открытие может обьяснить влияние витамина D на локальную активность

иммунных клеток и цитокинов, поддерживающих эндометриоз и недостаточную

стимуляцию функции макрофагов [20].

Выводы. Пандемия дефицита витамина D носит массовый характер, в том

числе в республике Узбекистан.

Коррекция дефицита витамина D это не только педиатрическая проблема,

так как множество заболеваний у лиц и среднего, и пожилого возраста

непосредственно ассоциировано с дефицитом витамина D.

Многочисленные исследования подтверждают колоссальное влияние

витамина D на репродуктивную систему мужчин и женщин. Именно поэтому,

своевременная коррекция дефицита витамина D приобретает огромное значение

при решении репродуктивных проблем.


1. Мальцева Л.И д.м.н, проф и Васильева Э.Н к.м.н, доц Новые подходы к оценке роли

витамина D в репродуктивном здоровье женщины// Москва. Практическая медицина -

2013

2. Alpert P.T. The effects of vitamin D deficiency and insufficiency on the endocrine and

paracrine systems / P.T. Alpert, U. Shaikh // Biol Res Nurs. -2007. Holick M.F. Medical

progress: D vitamin deficiency / M.F. Holick // N Engl J Med. 2007.

3. High prevalence of vitamin D insufficiency in black and white pregnant women residing in the

northern United States and their neonates / Bodnar L.M. [et al.] // J Nutr. — 2007. Johnson

D.D., Wagner C.L., Hulsey T.C. D vitamin deficiency and insufficiency is common during

pregnancy / D.D. Johnson [et al.] // Am J Perinatol. — 2011.

4. 6-8 Lapillonne A. Vitamin D deficiency during pregnancy may impair maternal and fetal

outcomes // Medical Hypotheses. — 2010., Hollis B.W. Assessment of dietary vitamin D

requirements during pregnancy and lactation / B.W. Hollis, C.L. Wagner // Am. J. Clin. Nutr.

—2004.

5. Grundmann M, Von Versen-Höynck F. Vitamin D –roles in women ’ s reproductive health ?

Reprod. Biol. Endocrinol., 2011,

6. Irani M, Merhi Z. Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction:

A systematic review. Fertil. Steril., 2014

7. Datta S., Alfaham M., Davies D.P. et al. D vitamin deficiency inpregnant women from a non-

European ethnic minority population —an interventional study // BJOG: An International


267

Journal of Obstetrics and Gynaecology. — 2002, Heaney R.P. Vitamin D in health and disease

/ R.P. Heaney // Clin J Am Soc Nephrol. — 2008

8. Halloran B.P. Influence of vitamin D deficiency on fertility and eproductive ability in the

female rat / B.P. Halloran, H.F. DeLuca // J.Nutr. — 1980.

9. Kovacs C.S. Vitamin D in during pregnancy and lactation: maternal, fetal and neonatal

outcomes from human and animal studies / C.S. Kovacs // Am J Clin Nutr. — 2008

10. Vitamin D deficiency and pregnancy: From preconception to birth / S. Lewis et al. //

Mol Nutr Food Res. — 2010

11. Maternal vitamin D deficiency increases the risk of preeclampsia /Bodnar L.M. //

J Clin Endocrinol Metab. — 2007.,

12. Robinson C.J., Alanis.C., Wagner C.L., Hollis B.W., Johnson D.D. Plasma 25-hydroxyvitamin

D levels in early-onset severe preeclampsia / C.J. Robinson et al. // American Journal of

Obstetrics and Gynecology. — 2010

13. Baker A.M., Haeri S., Camargo Jr., C.A., Espinola J.A., Stuebe A.M. A nested case-control

study of midgestation vitamin D deficiency and risk of severe preeclampsia / A.M. Baker [et

al.] // J Clin Endocrinol Metab. — 2010.

14. Maternal vitamin D and fetal growth in early-onset severe preeclampsia / Robinson C.J. et al.

//Am. J. Obstet. Gynecol. — 2011.

15. Baker A.M., Haeri S., Camargo Jr., C.A., Espinola J.A., Stuebe A.M. A nested case-

control study of midgestation vitamin D deficiency and risk of severe preeclampsia / A.M.

Baker [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. — 2010.

16. Maternal vitamin D and fetal growth in early-onset severe preeclampsia / Robinson C.J. et al.

//Am. J. Obstet. Gynecol. — 2011.

17. Association between vitamin D deficiency and primary cesarean section / A. Merewood et al.

// J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2009.

18. Bodnar L.M., Simhan H.N. The prevalence of preterm birth and season of conception.

Paediatric and Perinatal Epidemiology, 2008

19. Abnormal 1,25-dihydroxyvitamin D metabolism in preeclampsia /P. August [et al.] // Am

J Obstet Gynecol. — 1992.

20. Grundmann M., von Versen-Höynck F. Vitamin D – roles in women’s reproductive

health? Reproductive Biology and Endocrinology, 2


268

UDC 616.831-009.11

Мавлянова Зилола Фархадовна

кандидат медицинских наук, доцент, заведующая кафедрой

медицинской реабилитации, физиотерапии и спортивной медицины


НАРУШЕНИЯ ПИТАНИЯ В ГЕНЕЗЕ НУТРИТИВНОЙ

НЕДОСТАТОЧНОСТИ У ДЕТЕЙ С ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ

Аннотация. У детей с церебральным параличом нарушения нуритивного

статуса представляют непростую задачу, в решении которой имеет важное

значение комплексный учет анамнестических, клинико-неврологических и

антропометрических показателей, лабораторных маркеров. Целью

исследования было изучение нарушения питания в генезе нутритивной

недостаточности у детей с церебральным параличом. Материал и методы

исследования. Проведена комплексная оценка нутритивного статуса 65

пациентов с детским церебральным параличом в возрасте от 3 до 15 лет,

составивших основную группу. Контрольную группу составили 30 здоровых

детей, сопоставимых по полу и возрасту с основной группой. Результаты и

обсуждение. Вследствие проблем с питанием методом Билбрери-Кохен у

80% больных с детским церебральным параличом диагностирована

нутритивная недостаточность, зачастую обусловленная орально-моторной

дисфункцией (63,1%) и проблемами с потреблением пищи (78,7%). Выводы.

Выявлено, что при детском церебральном параличе необходим тщательный

мониторинг пищевого статуса, разработка рациона с назначением

нутритивной поддержки по показаниям и ее обязательной коррекцией в

динамике наблюдения с учетом возраста, характера течения основного

заболевания, наличия сопутствующей патологии, а также объема и

интенсивности реабилитационных мероприятий


269

Ключевые слова: детский церебральный паралич, дети, антропометрия,

нутритивный статус

Реабилитационные/абилитационные занятия являются не только

большой эмоциональной, но и физической нагрузкой, требующей

значительных затрат энергии. Общеизвестно, что на успешность

реабилитации напрямую влияет самочувствие ребенка и его соматическое

здоровье. И если до проведения реабилитации уровень ее окажется низким, то

в процессе работы с больным у него могут обостриться хронические

заболевания. В приведенной ситуации реабилитационные мероприятия

окажутся не просто незавершенными, но и менее результативными, чем могли

бы быть [1].

В последние годы отмечается тенденция к увеличению количества

больных с детским церебральным параличом (ДЦП). По данным Всемирной

организации здравоохранения частота встречаемости его в мире составляет 3-

4 случая на 1000 новорожденных [2], а количество детей, больных

церебральным параличом, увеличилось в мире на 14 % [3], составляя 17

миллионов больных [4,5,6,7]. С увеличением количества детей с диагнозом

ДЦП, соответственно возрастает желание медицинских специалистов

различного профиля и родителей улучшить их качество жизни [8].

Пациенты с ДЦП составляют группу риска по нутритивной

недостаточности. О проблемах с приемом пищи и нарушениях ассимиляции

нутриентов при детском церебральном параличе на протяжении последних 50

лет неоднократно сообщалось в работах исследователей из различных стран

[9,10]. Нарушения нутритивного статуса, выявляясь больше чем у половины

детей с церебральным параличом, проявляются у них в виде дефицита веса

разной степени, замедления темпов роста, осеопении и др. (10-15%) [2].

Дети с тяжелыми формами церебрального паралича не могут

самостоятельно удерживать голову, кроме этого они испытывают затруднения

при жевании, проглатывании жидкости и пищи из-за нарушения тонуса и


270

подвижности глоточной мускулатуры. В результате употребления больным

недостаточного объема пищи и воды и развивается нарушение нутритивного

статуса [1,11,12,13]. Комплексная оценка нутритивного статуса помогает

выявить нарушения питания у детей с церебральным параличом и провести их

своевременную коррекцию [14].

Цель исследования: изучение нарушения питания в генезе нутритивной

недостаточности у детей с церебральным параличом.

Материал и методы исследования. Для решения поставленной цели

комплексная оценка нутритивного статуса проведена у 95 детей, разделенных на

две группы, сопоставимые по возрасту и полу: основную группу составили

больные с диагнозом детский церебральный паралич (n=65), контрольную

группу – 30 соматически здоровых детей. Распределение детей по возрасту в

группах наблюдения представлено на рис. 1. В возрастном составе основной и

контрольной групп превалировали дети в возрасте 7-9 лет: 46,1% и 40 %

соответственно. Средний возраст детей в основной группе составил 9,5±1,6 лет,

а в контрольной группе 9,3±1,7 лет.

Рисунок. 1. Возрастной состав обследованных детей

0,00%

5,00%

10,00%

15,00%

20,00%

25,00%

30,00%

35,00%

40,00%

45,00%

50,00%

3-6 лет 7-9 лет 10-15 лет

23,1%

46,1%

30,8%

20%

40% 40%

основная группа контрольная группа


271

Распределение больных по полу представлено на рис. 2: в основной группе

мальчиков было - 36 (55,4%), девочек – 29 (44,6%), а в контрольной группе – 17

(56,7%) и 13 (43,3%) соответственно.

Рис. 2. Распределение обследованных детей по полу

Нутритивный статус исследовался на основании изучения

антропометрических параметров: вес и рост ребенка, окружность плеча,

измерение толщины кожно-жировой складки над трицепсом, а также

определения абсолютного числа лимфоцитов крови и содержания альбумина.

В зависимости от формы детского церебрального паралича дети основной

группы были разделены на пять подгрупп: тетрапарез (I-я подгруппа) – 14

пациентов (21,5%); спастическая диплегия (II-я подгруппа) – 15 случаев

(23,1%); односторонняя спастическая гемипаретическая форма

диагностирована у 15 больных (III-я подгруппа, 23,1%). В IV-ю подгруппу

вошли больные с дискинетической формой заболевания (11 наблюдений,

16,9%). В V-ю подгруппу вошли 10 пациентов (15,4%) с различной степенью

выраженности статической и динамической атаксии.

Результаты и обсуждение. При анализе нутритивного анамнеза выявлено,

что наиболее часто родители отмечают трудности, возникающие при кормлении

практически у всех пациентов основной группы уже с самого рождения.

Орально-моторная дисфункция различной степени выраженности наблюдалась

в 63,1% случаев (n=41), в то время как у детей контрольной группы в среднем

лишь в 4,3% случаев. Наиболее выраженная орально-моторная дисфункция

отмечалась в группе больных с тетрапарезом, в среднем у 88,8% детей. Менее

выраженные, нежели в I-ой подгруппе, признаки орально-моторной дисфункции

44,60%

55,40%

Основная группа

девочки мальчики

43,30%

56,70%

Контрольная группа

девочки мальчики


272

отмечены в IY-ой и Y-ой подгруппе обследованных - 72,7% и 71,4%

соответственно.

Изучение данных анкетирования, проведенного среди родителей детей

возрастной категории старше 5 лет (n=47) в 22 (46,8%) случаях покаал, что

ребенок самостоятельно не ест; у 15 (31,9%) имела место плохая координация

рука/рот, ведущая к потере пищи; лишь в 10 (21,3%) случаях проблем с

потреблением пищи у ребенка не возникало. Таким образом, проблемы с

потреблением пищи имели место у 78,7% пациентов основной группы (рис. 3).

При этом в 32 (68,1%) случаях нарушение естественной регуляции питания

возникало из-за коммуникативных трудностей, поскольку пациент не мог четко

дать знать о своем голоде, сытости, а также вкусовых предпочтениях.

Рисунок 3. Анализ проблем с потреблением пищи у пациентов с детским

церебральным параличом

Оценка нутритивного статуса проводилась по методу Билбрери-Кохена,

включающего в себя определение таких показателей как: субъективная

глобальная оценка (СГО), определение индекса массы тела (ИМТ), толщина

кожно-жировой складки над трицепсом, окружность мышц плеча,

концентрация альбумина сыворотки крови, абсолютное число лимфоцитов в

периферической крови. Если отклонений от возрастной нормы не было

показатель оценивался в 0 баллов, при легких, средних и тяжелых изменениях

показателю присваивалось соответственно от 1 до 3 баллов. Суммарная оценка

по шести параметрам в 0-1 балл трактовалась как нормальное состояние

46,80%

31,90%

21,30%

ребенок самостоятельно не ест плохая координация рука/рот

проблем с потреблением пищи нет


273

питания, 2-6 баллов - легкая степень нутритивной недостаточности, 7-12

баллов - нутритивная недостаточность средней тяжести, 13-18 баллов -

тяжелая степень нутритивной недостаточности.

СГО представляет собой арифметическое сложение 4 показателей: потеря

веса; анорексия; потеря подкожно-жировой клетчатки; потеря мышечной

массы, оцениваемых от 0 до 7 баллов. Суммарная оценка интерпретируется

следующим образом: отсутствие нарушений питания (1-6) - 0 баллов; легкое

нарушение питания (7-13) - 1 балл; умеренное снижение питания (14-20) - 2

балла; выраженное снижение питания (21 и больше) - 3 балла.

Наряду с этим проводилась оценка индекса массы тела ИМТ=масса

(кг)/[рост (м)]2. Дети, ИМТ которых находился в области -2СО и +2СО,

расценивались как дети с нормальными показателями физического развития.

Величины, расположенные ниже -2СО и до кривой -3СО, выше +2СО и до

кривой +3СО, рассматривались как низкие и высокие, требующие внимания и

принятия соответствующих решений для предупреждения истощения и

ожирения. Показатели ниже кривой -3СО и выше кривой +3СО являлись

«аномальными». ИМТ оценивался по следующим стандартным отклонениям:

-3СО, -2СО, -1СО, 0 (медиана), +1СО, +2СО, +3СО. Если показатель ребенка

приходился на область за пределами кривой -3СО, то этот ребенок

расценивался как крайне худой. Состояние питания в данном случае

расценивалось как тяжелая нутритивная недостаточность; значения индекса в

области -3СО и -2СО – нутритивная недостаточность средней тяжести; между

-2СО и -1СО - нутритивная недостаточность легкой степени. Показатели ИМТ,

находящиеся в области -1СО до +1СО, соответствовали норме. Затем

проводилась балльная оценка нарушения питания: отсутствие нарушений

питания (26-й - 75-й перцентиль) - 0 баллов; легкое нарушение питания (25-й

- 10-й перцентиль) - 1 балл, умеренное снижение питания (9-й - 5-й


274

перцентиль) - 2 балла, выраженное снижение питания (ниже 5-го перцентиля)

- 3 балла.

Результаты, полученные при измерении толщины кожно-жировой

складки над трицепсом (мм), оценивались также по перцентильным таблицам:

отсутствие нарушений питания (26-й - 75-й перцентиль) - 0 баллов; легкое

нарушение питания (25-й - 10-й перцентиль) - 1 балл; умеренное снижение

питания (9-й - 5-й перцентиль) - 2 балла; выраженное снижение питания (ниже

5 перцентиля) - 3 балла.

После измерения окружности плеча (мм) рассчитывался показатель

окружности мышц плеча (ОМП, мм) по формуле: ОМП=окружность плеча-

0,314×толщина кожно-жировой складки над трицепсом, который

интерпретировался по перцентильным таблицам следующим образом:

отсутствие нарушений питания (26-й - 75-й перцентиль) - 0 баллов; легкое

нарушение питания (25-й - 10-й перцентиль) - 1 балл; умеренное снижение

питания (9-й - 5-й перцентиль) - 2 балла; выраженное снижение питания (ниже

5-го перцентиля) - 3 балла.

Расчет абсолютного числа лимфоцитов производился по формуле

Абсолютное число лимфоцитов = лимфоциты (%)×количество лейкоцитов

(109/л) / 100. Результаты трактовались следующим образом: отсутствие

нарушений питания (1,8×109/л) - 0 баллов; легкое нарушение питания (1,79-

1,5×109/л) - 1 балл; умеренное снижение питания (1,49-0,9×109/л) - 2 балла;

выраженное снижение питания (ниже 0,9×109/л) - 3 балла.

Содержание альбумина сыворотки крови 35-30 г/л расценивалось как

легкое нарушение питания (1 балл); 30-25 г/л - умеренное снижение питания (2

балла); ниже 25 г/л - выраженное снижение питания (3 балла). Суммарная

оценка показателей показала, что в целом 80% обследованных детей с

церебральным параличом имели ту или иную степень нутритивной

недостаточности, возникающей вследствие проблем с питанием (табл. 1).


275

Таблица 1

Показатели нутритивного статуса у детей с церебральным параличом

Форма ДЦП

Нормальное

состояние

питания

Нутритивная

недостаточность

I степени


недостаточность II

степени


недостаточность

III степени

I подгруппа

(n=14) - 3 (21,4%) 5 (35,7%) 6 (42,9%)

II подгруппа

(n=15) 6 (40%) 8 (53,3%) - -

III подгруппа

(n=15) 4 (26,7%) 8 (53,3%) 4 (26,7%) -

IY подгруппа

(n=11) 2 (18,2%) 3 (27,3%) 4 (36,3%) 2 (18,2%)

Y подгруппа

(n=10) 1 (10%) 4 (40%) 3 (30%) 2 (20%)

Всего (n=65) 13 (20%) 26 (40%) 16 (24,6%) 10 (15,4%)

Выводы: детям с церебральным параличом необходимо проводиться

комплексное исследование, включающее в себя определение наряду с

анамнестическими и клинико-неврологическими показателями, оценку

антропометрических, лабораторных параметров с использованием суммарной

оценки степени нутритивной недостаточности, в которой оценка стандартных

антропометрических показателей является важным инструментом

диагностики недостаточности питания. Признав тот факт, что церебральный

паралич невозможно вылечить, необходимо принять, что для

реабилитации/абилитации ребенка с церебральным параличом требуются

комплексный подход и ежедневные усилия. Значительную роль в этом

комплексе играет сбалансированное и рациональное питание.


1. Семенова Е.В., Клочкова Е.В., Коршикова-Морозова А.Е., Трухачева А.В.,

Заблоцкис Е.Ю. Реабилитация детей с ДЦП: обзор современных подходов и помощь.

Методическое пособие. - М., Лепта Книга, 2018. – 584 с.

http://one-school.ru/assets/files/doc_2017/publichnyy_otchet_2016-2017.pdf


276

2. Титова О.Н., Строкова Т.В., Таран Н.Н., Павловская Е.В., Матинян И.А. Опыт

коррекции пищевого статуса у детей с детским церебральным параличом: клиническое

наблюдение // Русский медицинский журнал. - 2019. - №7. - С. 16-21

3. Галеева Р.Р. Оптимизация комплексной профилактики и лечения стоматологических

заболеваний у детей с детским церебральным параличом: автореф. дис. …канд. мед.

наук, Уфа. – 2015. - 24 с.

4. Алимова В.С. Целенаправленная реабилитация детей с церебральным параличом в

условиях республиканского центра социальной адаптации детей // Наука и образование

сегодня. - 2018. - №4 (27). - С. 76-78

5. Дейнеко В.В. Моделирование прогноза физической реабилитации у детей: дис. канд.

биол. наук, Санкт-Петербург. - 2017. – 135 с.

6. Камалова А.А., Рахмаева Р.Ф. Особенности оценки нутритивного статуса у детей с

детским церебральным параличом // Российский вестник перинатологии и педиатрии.

– 2018. – 63(5). – С.212-216

7. Erasmus C.E., van Hulst K., Rotteveel J.J., Willemsen M.A., Jongerius P.H. Clinical practice:

swallowing problems in cerebral palsy // Eur J. Pediatr, 2012 Marсh; 171(3). P. 409-14. doi:

10.1007/s00431-011-y

8. Галеева Р.Р., Чуйкин С.В. Стоматологическая заболеваемость и биохимические

показатели ротовой жидкости у детей, страдающих церебральным параличом //

Электронный журнал «Современные проблемы науки и образования». – 2012. - № 4

9. Студеникин В. М., Турсунхужаева С. Ш. ДЦП и нейродиетология // Жизнь с ДЦП.

Проблемы и решения. 2010. № 4 (8): 28-30.

10. Студеникин В. М. Детский церебральный паралич (ДЦП). Гл. 16. В кн.:

Нейродиетология детского возраста (коллективная монография). М.: Династия, 2012.

С. 242-251.

11. Плаксина А.Н., Дугина Е.А. Нутритивные меры как предпосылка повышения

эффективности реабилитации детей с церебральным параличом // Детская и

подростковая реабилитация. – 2016. - № 1(26). – 16 с.

12. Araujo L.A., Silva L.R. Anthropometric assessment of patients with cerebral palsy, which

curves, are more appropriate // Journal Pediatr (Rio J), 2013; 89(3). P. 307-314

13. Jihua Zhang, Caiyun Ma, Guanghui Liu, Qing Shang, Jingjie Li, Chao Xu. The

Accommodation Roles of Arginine Palsy Infants with Muscle Hypotonia // Life Science

Journal, 2014; 11(6). Р. 698-703

14. Arrowsmith F.E. Nutritional assessment of children with quadriplegic cerebral palsy //

A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy

Discipline of Paediatrics & Child Health Faculty of Medicine // The University of Sydney,

June 2006; 314 P.


277

UDC 616.2

Хакимова Лейла Рафиковна

ассистент кафедры Общей практики / Семейной медицины

«Самаркандский государственный медицинский институт», Узбекистан

Лапасов Садулла Хидирович

ассистент кафедры Общей практики / Семейной медицины

«Самаркандский государственный медицинский институт», Узбекистан

ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПНЕВМОНИЙ У ДЕТЕЙ

РАННЕГО ВОЗРАСТА

Аннотация. Развитие пневмоний у детей является весьма актуальной

проблемой детской пульмонологии. Сохраняющийся высокий уровень

заболеваемости, а также серьёзность прогноза, особенно у детей раннего

возраста, определяют значимость данной проблемы для педиатрической

практики. В настоящее время достаточно хорошо изучены этиология,

патогенез и клиника внутрибольничной пневмонии. Однако некоторые аспекты

патогенеза остаются в настоящее время недостаточно изученными.

Ключевые слова: пневмония, педиатрия, дети раннего возраста,

внутрибольничная пневмония, диагностика

Проблема болезней органов дыхания приобрела во всем мире

приоритетное научное и социальное значение, что мотивируется широкой

распространенностью и сравнительно ранней инвалидизацией больных. По

данным статистики, у детей раннего возраста на первом месте стоят заболевания

органов дыхания, которые являются одной из главных причин смертности в

данной возрастной группе.

Согласно литературным данным, частота развития пневмонии, тяжесть и

прогноз во многом зависят от совокупности влияния модифицируемых и

немодифицируемых факторов на организм ребёнка, социально-экономического


278

статуса семьи ребёнка, условий инфицирования. Установлено, что для

внебольничной пневмонии модифицируемыми факторами являются:

отягощённый акушерско-гинекологический анамнез матери, патология

беременности и родов, недоношенность, масса тела при рождении, оценка по

шкале Апгар 6 и менее баллов, проведение реанимационных мероприятий и ИВЛ

при рождении, гипотрофия II-III степени, раннее искусственное вскармливание,

наличие у ребёнка анемии, рахита, патологии ЦНС, отягощённого

аллергического анамнеза, пассивного табакокурения, высокая частота

заболеваемости органов дыхания за год. Немодифицируемыми факторами:

возраст ребёнка – дети раннего возраста, В(III) группа крови.

Для внутрибольничной пневмонии модифицируемыми факторами

являются: отягощённый акушерско-гинекологический анамнез матери,

патология беременности и родов, недоношенность, раннее искусственное

вскармливание, наличие у ребёнка анемии, патологии ЦНС, гипотрофии II-III

степени, отягощённого аллергологического анамнеза, врождённых

пороковразвития. Немодифицируемыми факторами: возраст ребёнка – дети

раннего возраста, В(III) группа крови, мужской пол ребёнка.

Внутрибольничные пневмонии у детей по-прежнему остаются одной из

серьёзных проблем педиатрии. В последние годы в связи с высокой

устойчивостью различных микроорганизмов среди детей раннего возраста всё

чаще встречается внутрибольничная пневмония. По данным литературы,

летальные исходы, обусловленные внебольничной пневмонией, составляет 1-2%

от общей смертности, а умершие от внутрибольничной пневмонии составляют

от 12 до 40%.

Несмотря на имеющиеся положительные результаты в изучении

патогенеза, диагностики и лечения внутрибольничной пневмонии, отмечается

неуклонный рост заболеваемости и угрожающих жизни осложнений. Это

связано с системными проявлениями в клинической картине (появление


279

признаков и симптомов острой дыхательной недостаточности, острой сердечно-

сосудистой недостаточности и т.д.), а также тяжёлым течением. Практически во

всех случаях при пневмониях в той или иной степени выражены симптомы

интоксикации. Крайняя степень токсемии возникает вследствие всасывания

продуктов жизнедеятельности микроорганизмов, либо бактерий, что

проявляется инфекционно-токсическим шоком – одним из тяжёлых осложнений

пневмоний, при котором летальность составляет 30-50%.

На возникновение и развитие внутрибольничной пневмонии у детей

раннего возраста оказывают влияние различные факторы: иммунные нарушения,

особая агрессивность микрофлоры, дисфункция естественных защитных

барьеров. Глубина и продолжительность нарушения иммунитета зависит от

степени поражения центральной нервной системы, в особенности высших

вегетативных центров – гипоталамо-гипофизарных структур. Большое значение

имеют массивный выброс медиаторов воспаления, нарушающих взаимодействие

лейкоцитов, дисфункцию систем комплемента и фагоцитоза. Нарастание распада

белков, приводящее к белковой недостаточности, сочетается с нарушением

иммунного ответа, сопровождается увеличением летальности и частоты

неблагоприятных функциональных исходов.

Повышенная агрессивность микрофлоры объясняется тем, что уже на

второй неделе заболевания на смену так называемым «уличным» бактериям

приходят внутрибольничные штаммы микроорганизмов, которые обладают

высокой устойчивостью к антибиотикам. Резистентность этих бактерий

развивается несколькими путями: формирования под воздействием

антибиотиков клеточных бактериальных стенок особой прочности,

индуцирования специальных ферментов, разрушающих антибиотик (например,

бета-лактамаз), обмена генетической информацией между микроорганизмами

одного или даже разных видов.


280

Пневмония – это острый инфекционный процесс, локализующийся в

ткани легкого, проявляется признаками интоксикации, развития дыхательных

нарушений, подтверждающееся рентгенологической картиной,

аускультативными изменениями и нарушением общего состояния: лихорадка,

снижение аппетита, появлением отдышки, вялости.

По условиям возникновения пневмонии у детей принято делить на

внебольничные (домашние) и внутрибольничные (госпитальные,

нозокомиальные).

Под внебольничными пневмониями понимают острое инфекционное

заболевание паренхимы легких, развившееся в обычных условиях

существования ребенка.

Внутрибольничными (госпитальные, нозокомиальные) пневмониями

считают те, которые манифестировали через 48-72 часа после госпитализации

при исключении инфекций, которые могли находиться в инкубационном

периоде на момент поступления в стационар.

У детей раннего возраста в этиологии внебольничных пневмоний

существенно возрастает роль респираторных вирусов, которые могут быть как

самостоятельной причиной заболевания, так и создавать вирусно-бактериальные

ассоциации. Наибольшую роль респираторных вирусов в этиологии заболеваний

нижних отделов респираторного тракта, и в частности в этиологии пневмонии,

отмечают у детей в возрасте до 1 года. К 5 годам их значимость заметно

снижается и у детей старше 5 лет уже не превышает 5 случаев на 100 заболеваний

в год.

Внутрибольничные (госпитальные, нозокомиальные) пневмонии

отличаются от внебольничных спектром возбудителей и их резистентностью к

антибиотикам. Чаще всего госпитальные пневмонии вызывают такие

возбудители как синегнойная палочка, золотистый и эпидермальный

стафилококки, причем чаще метициллинрезистентные штаммы золотистого


281

стафилококка, кишечная палочка, клебсиелла, другие представители кишечной

группы бактерий (энтеробактер, цитробактер и т.д.), ацинетобактер. Особенно

часто, эти микроорганизмы выявляются, если ребенку проводилось интенсивное

лечение или исследование по поводу другого заболевания (искусственная

вентиляция легких, бронхоскопия, катетеризация центральных вен и др.). Такие

пневмонии очень тяжело поддаются лечению, так как у бактерий развивается

устойчивость ко многим известным антибиотикам с широким спектром

действия.

Клинико–рентгенологическая картина заболевания является основным

критерием диагностики пневмонии в детском возрасте. В клинической картине

основными симптомами являются нарушение функции дыхания (одышка,

другие признаки дыхательной недостаточности) и кашель. Физикальные

изменения в легких при пневмонии нередко трудноотличимы от физикальных

изменений при бронхите и бронхиолите. Поэтому основным критерием

диагностики пневмонии является наличие инфильтративно-воспалительных

фокусов на рентгенограмме легких. Следует отметить такие клинические

проявления самого заболевания как гипертермию, выраженную дыхательную

недостаточность, выраженный бронхообструктивный синдром, инфекционный

токсикоз, а тем более признаки деструкции, которые являются показанием для

госпитализации больного.

Тяжёлое течение внутрибольничной пневмонии связано с

возникновением такого серьёзного осложнения как инфекционно-токсический

шок, с последующим развитием синдрома диссеминированного

внутрисосудистого свёртывания (ДВС-синдрома), что в большинстве случаев

приводит к летальному исходу.

ДВС-синдром – это неспецифический процесс, связанный с

поступлением в кровоток активаторов свёртывания крови и агрегации

тромбоцитов, диссеминированным микросвёртыванием крови, активацией и


282

истощением плазменных протеолитических систем, потреблением

физиологических антикоагулянтов и факторов свертывания крови, образованием

в зоне микроциркуляции микросгустков и агрегатов клеток крови, следствием

чего является развитие блокады микроциркуляции в органах-мишенях,

гипоксии, дистрофии и глубокой дисфункции этих органов. Данные нарушения

сопровождаются интоксикацией организма продуктами тканевого распада,

вторичной эндогенной бактериемией и развитием тяжёлого тромбо-

геморрагического синдрома.

В настоящее время достаточно хорошо изучены этиология, патогенез и

клиника внутрибольничной пневмонии. Однако некоторые аспекты патогенеза

остаются в настоящее время недостаточно изученными.

Экспериментальные и клинические исследования указывают на важную

роль оксида азота (NO) в патогенезе воспалительных и иммунопатологических

процессов. Это биологически активное соединение является важным

медиатором воспаления, мощным вазодилататором, подавляет агрегацию

тромбоцитов, а также принимает участие в обеспечении защитных свойств

эндотелия. Синтез NO образуется из аминокислоты L-аргинина при участии NO-

синтаз (NOS) и выделяется из эндотелия, являясь важнейшим регулятором

гомеостаза.

Воспаление приводит к активации тромбоцитарного и плазменного

гемостаза. Концентрация фибриногена, одного из белков острой фазы

воспаления, значительно возрастает. В результате развивается дисбаланс

свертывающей системы крови со склонностью к гиперкоагуляции, что

значительно повышает риск развития синдрома диссеминированного

внутрисосудистого свертывания

Результаты многих отечественных и зарубежных исследований

указывают на значительную роль оксида азота и системы гемостаза в развитии

тех или иных воспалительных заболеваний. Однако данный вопрос недостаточно


283

изучен в отношении внутрибольничных пневмоний, особенно у детей раннего

возраста. Изучение этих вопросов важно не только для понимания патогенеза

пневмоний, но и для прогноза течения заболевания и эффективности тактики

лечения.


1. Самсыгина Г.А., Дудина Т.А., Медведева Т.Я. К вопросу об этиологии острой

внебольничной и внутрибольничной пневмонии у детей раннего возраста //Научно-

практический журнал ассоциации педиатров-инфекционистов: Детские инфекции. –

М., 2006. – С. 148.

2. Шарапова М.Х. Характеристика клинико-бактериологических и морфологических

особенностей нозокомиальной пневмонии у детей с летальным исходом //Вестник врача.

– 2008, № 2, с. 39-44.

3. Богданов М.Б., Черенькая Т.В. Влияние антибиотического анамнеза на этиологию

пневмоний //Клин. Фарм. И терапия. – 1999, т. 8. № 5, с. 20-22.

4. Даминов Т.А., Низаметдинов И.Н., Шарапова М.Х. Внутрибольничные (нозокомиальные)

пневмонии у детей. Ташкент, 2003, 124 с.

5. Bowton D.L. Nosocomial pneumonia in the JCU – 2000 //Amer. Col. Chest Phys. – 1999. –

vol. 15, p. 28-33.

6. Медведева Т.Я. Прогнозирование развития, тяжести течения и исхода внебольничной и

внутрибольничной пневмонии у детей раннего возраста //Автореферат диссертации

кандидата медицинских наук. Российский государственный медицинский университет.

Москва, 2008.

7. Самсыгина Г.А., Дудина Т.А., Медведева Т.Я. Группы крови, иммунологическая

реактивность и показатель смертности при внебольничной и внутрибольничной

пневмонии у детей раннего возраста // Сборник материалов XI Конгресса Педиатров

России «Актуальные проблемы педиатрии» – М., 2007. – С.602.


284

NATURE MANAGEMENT, RESOURCE SAVING AND ECOLOGY

UDC 504.53:504.054

Кривицька Іветта Анатоліївна

доцент кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти


Безугла Катерина Денисівна

студентка III курса


ВПЛИВ РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ПЛЮМБУМА НА ФІТОТОКСИЧНІ

ВЛАСТИВОСТІ СЕРЕДОВИЩА

Відомо, що тяжкі метали входять до складу ґрунту, води та атмосферного

повітря. Деякі важкі метали (As, Cd, Hg, Pb) істотно впливають на ріст рослин.

Такі метали, як Cu, Fe, Mn, Mo, Ni, Zn є життєво важливими елементами для

рослин. Надлишок цих елементів може призвести до значного отруєння

рослинного організму. Так, наприклад, 1,5 – 2,5 кратне підвищення рухомих

форм важких металів (Cu, Zn, Pb, Cd) у ґрунті викликає зниження кількості та

якості продукції сільськогосподарських культур. [1] Поглинання важких металів

рослинами і подальше накопичення вздовж харчового ланцюга є потенційною

загрозою для здоров'я людини і тварин. [2]

В якості тест-культур нами була обрана вища рослина редька (р. Rаphanus).

Визначення фітотоксичності проводилося на водному розчині з різними

концентраціями плюмбума (Pb) 24 мг/л, 30 мл/л та 60 мг/л, а також контроль з

відстояною питною водою. Насіння було роскладено у чашки Петрі на

фільтрований папір, зволожений водою з різними концентраціями купрума і

контроль на фільтровальний папір зволожений питною водою і витримано

протягом 168 годин. Після статистичної обробки ми підрахувалми величину так

званого фітотоксичного ефекту. Було визначено кількість пророслих насінин та

виміряно довжину коренів і паростків у кожній пробі. Був розрахований Т-


285

критерій Стьюдента. За атестованою методикою визначення токсичності на

вищих рослинах Raphanus sativus. [3]

Фітотоксичний ефект визначається у відсотках щодо довжини кореневої

або паростка системи, або кількості сходів. Величина фітотоксичного ефекту

показує ступінь токсичності зразків по відношенню до рослини. Після

проведення всіх необхідних операцій дослідження, отримані матеріали, а саме

відхилення паростків і коренів від контролю, зводили до відсотку токсичності.

Для цього використовували формулу затверджену вищенаведеною методикою.

Критерієм токсичності є зниження на 20 і більше відсотків довжини проростків

і коренів рослин у досліді порівняно з контролем за 168 год. біотестування.

Розрахунки проводилися за допомогою формули:

А=Х𝑘−Х𝑑

Х𝑘*100%

Де А- довжина коренів(паростків) у досліді відносно контроля;

Хk- середнє арифметичне довжини коренів (паростків) у контролі, см.

Хd- середнє арифметичне довжини коренів (паростків) у досліді, см.

Статистичну обробку даних проводили з використанням пакета

прикладних програм «Microsoft Excel 2000». Як критерій оцінки достовірності

спостережуваних змін використовували t-критерій Стьюдента.

У контролі виявлено 26 пророслих насінин. Середнє значення довжини

кореня дорівнює 91,3 мм, а паростка – 158,25 мм. Стандартне відхилення для

кореня дорівнює 54,45 мм, для паростка 143,94 мм. Табличне значення Т-

критерію Стьюдента для рівня вірогідності P = 0,05 і числа ступенів свободи 40

= 2,02.

У пробі с концентрацією 24 мг/л проросло 27 насінини. Середня довжина

кореня – 158,25 мм, паростка – 52,8 мм. Із таблиці 1 можна побачити, що Т-

критерій Стьюдента дорівнює -2,18, а для паростка 3,65. Цей результат є більшим

за табличне значення (2,02). Фітотоксичний ефект для кореня дорінює 0%.

Довжина паростків у досліді відносно контроля дорінює 67%. Тож можна


286

вважати, що концентрація плюмбума 24 мг/л є фітотоксичною за середньою

довжиною паростка.

Таблиця 1

Показники t-критерію Стьюдента та фітотоксичного ефекту водного розчину з

концентрацією Pb 24 мл/г за довжиною коренів та паростків

Показник

Контроль Дослід

Корінь Паросток Корінь Паросток

Середнє значення 91,30 158,25 158,25 52,80

Т-критерій Стьюдента -2,18 3,65

Фітотоксичний ефект 0% 66,6%

У пробі с концентрацією 30 мг/л проросло 26 насінин. Середня довжина

кореня – 79,8 мм, паростка – 52,8 мм. Із таблиці 2 можна побачити, що Т-критерій

Стьюдента для кореня дорівнює 0,82, а для паростка 3,65. Цей результат є

більшим за табличне значення (2,02). Довжина коренів у досліді відносно

контроля дорівнює 12,6%. Довжина паростків у досліді відносно контроля

дорінює 66,6%. Тож можна вважати, що концентрація плюмбума 30 мг/л є

фітотоксичною за середньою довжиною паростка.

Таблиця 2

Показники t-критерію Стьюдента та фітотоксичного ефекту водного розчину з


Показник




Т-критерій Стьюдента 0,82 3,65

Фітотоксичний ефект 12,6% 66,6%

У пробі с концентрацією 60 мг/л проросло 25 насінин. Середня довжина

кореня – 62,35 мм, паростка – 49,25 мм. Із таблиці 3 можна побачити, що Т-

критерій Стьюдента для кореня дорівнює 2,39, а для паростка 3,78. Цей результат

є більшим за табличне значення (2,02), Довжина коренів у досліді відносно


287

контроля дорівнює 31,7%. Довжина паростків у досліді відносно контроля

дорінює 68,8%. Тож можна вважати, що концентрація плюмбума 60 мг/л є

найбільш фітотоксичною.

Таблиця 3

Розрахунок фактичного значення критерію Стьюдента для водної витяжки з


Показник




Т-Критерій Стьюдента 2,39 3,78

Фітотоксичний ефект 31,7% 68,8%

Тож можна зробити висновок, що важкий метал плюмбум починає бути

фітотоксичним з концентрації 24 мл/л, і при збільшенні концентрації до 30 мл/л

та 60 мл/л він також є фітотоксичним. Отже, можна використовувати такий тест

для визначення приблизного вмісту плюмбума у навколишньому середовища

для оцінки компонентів довкілля.


1. Забруднення довкілля токсичними металами та його індикація за допомогою рослинних

тестових систем / А. Довгалюк // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 197-204.

2. Вплив важких металiв на фотосинтез / Н.М. Топчій // Физиология и биохимия культурных

растений. — 2010. — Т. 42, № 2. — С. 95-106.

3. Крайнюкова А. М. Методика визначення токсичності ґрунтів на вищих рослинах

Raphanussativus L. / А. М. Крайнюкова, О. О. Чистякова, О. С. Шаніна. – Київ: УкрНДІЕП,

1997. – 8 с.


288

PHYSICS AND MATHS

UDC 538.1

Kudriavtseva Anna Sergeevna

Mater’s student

National Research Nuclear University MEPhI, Moscow

DEVELOPMENT OF THE POINT MODEL OF FAST REACTORS

KINETICS TAKING INTO ACCOUNT THE TIME DELAY OF NEUTRONS

IN THE REFLECTOR

Reactor kinetics considers those processes that control the time-dependent

behavior of a nuclear reactor. An understanding of the time-dependent behavior of the

neutron population in a nuclear reactor in response to either a planned change in the

reactor conditions or to unplanned and abnormal conditions is the most important to

the safe and reliable operation of nuclear reactors. In a chain fission reaction, the time

form one neutron generation to the next is extremely short. It is quite difficult to control

a nuclear reactor. The absence of a moderator in a fast reactor makes it much more

difficult to control the rate of change of a neutron population. Using a reflector can

provide a solution to this problem. The main goal is to modify the existing model of

fast reactor kinetics and take into account a contribution of delayed neutrons returning

from the reflector to the core in a chain reaction.

The simplest model for the analysis of processes in a reactor is a model with one

delayed neutron group approximation without an external source. All delayed neutrons

have the same average decay constant λ̅ (or lifetime τ̅). The model of kinetics in this

approximation consists of two equations for neutron flux density 𝑛 and the delayed

neutron precursors 𝐶 [1]:

𝑑𝑛(𝑡)

𝑑𝑡=

ρ−β

Λ𝑛(𝑡) + λ𝐶(𝑡); (1)

𝑑𝐶(𝑡)

𝑑𝑡=

β

Λ𝑛(𝑡) − λ𝐶(𝑡), (2)


289

where ρ - reactivity, β – fraction of the delayed neutrons, Λ – generation time between

the birth of a fission neutron and the subsequent absorption leading to another fission

[2].

The point kinetics equations that take into account neutrons returning from a

reflector to the reactor core and participating in the development of a fission chain

reaction look as follows:

d𝑛(𝑡)

d𝑡=

ρ−β

Λ𝑛(𝑡) + λ𝐶(𝑡) +

βR

Λ𝑛(𝑡 − τ); (3)

d𝐶(𝑡)

d𝑡=

β

Λ𝑛(𝑡) − λ𝐶(𝑡). (4)

where βR - fraction of the delayed neutrons returning from a reflector, τ – time from

the birth of the neutron at fission in the reactor core, staying there up to crossing its

boundary with the reflector, staying in the reflector, returning to the boundary with the

reactor core and penetrating for participation in the fission chain reaction. Since the

lifetime of neutrons is shorter than the average lifetime of delayed neutron precursors,

it is possible to neglect the contribution of delayed neutron precursors:

d𝑛(𝑡)

d𝑡=

ρ−β

Λ𝑛(𝑡) +

βR

Λ𝑛(𝑡 − τ). (5)

Using the decomposition of the function 𝑛(𝑡 − τ) the second constituent in

equation (5) can be converted to

𝑛(𝑡 − τ) ≅[𝑛(𝑡) − τ

d𝑛d𝑡

]

𝑛(𝑡)𝑛(𝑡) = [1 − τ

1

𝑛(𝑡)

d𝑛

d𝑡]𝑛(𝑡) (6)

and the equation will take the following form

:


290

d𝑛(𝑡)

d𝑡≅

ρ−β+βR−βRτ1

𝑛(𝑡)

d𝑛

d𝑡

Λ𝑛(𝑡).

(7)

Multiply the left and right parts of equation (7) at Λ and divide by 𝑛(𝑡):

Λ1

𝑛(𝑡)

d𝑛(𝑡)

d𝑡≅ ρ − β + βR − βRτ

1

𝑛(𝑡)

d𝑛

d𝑡. (8)

Move the derivative to the left:

[Λ + βRτ] 1

𝑛(𝑡)

d𝑛(𝑡)

d𝑡≅ ρ − β + βR. (9)

The lifetime value takes into account prompt neutrons that did not leave the core

and neutrons that return from the reflector layers with different delays. Divide both

parts of equation (9) by the value of lifetime to restore it in the primary variant:

d𝑛(𝑡)

d𝑡≅

ρ−β+βR

[Λ+βRτ]𝑛(𝑡). (10)

Accordingly to (10), with increasing the value of lifetime the rate of neutron

population (prompt and delayed neutrons) will decrease. This will lead to a much

longer reactor period and the chain reaction will be slowed down. Correspondingly,

there is a time for correction of power level. In this case, the use of the reflector must

significantly increase the safety of nuclear reactors.

In accounting for the constituent associated with delayed neutron precursors and

considering βRτ

Λ≫ 1, equation (10) will have a different form:

d𝑛(𝑡)

d𝑡=

ρ−β+βR

[Λ+βRτ]𝑛(𝑡) +

Λλ𝐶(𝑡)

βRτ. (11)


291

The reactivity in the model of kinetics taking into account neutrons from the

reflector, in this case, will be expressed as follows:

ρ = [Λ + βRτ]1

𝑛(𝑡)

d𝑛(𝑡)

d𝑡+ β − βR − λ𝐶(𝑡)

Λ

𝑛(𝑡). (12)

The nuclear reactor can reach a critical state with both prompt and delayed

neutrons. To increase the safety of the fast reactor, it is necessary to increase the

lifetime of prompt neutrons and shift the safety barrier to the area of longer asymptotic

periods. The emission of a small fraction of delayed neutrons from reflector can slow

the increase in neutron population, providing time for corrective control measures to

be taken.

References:

1. Naumov V.I. Physicheskie osnovy bezopasnosti yadernych reaktorov: Uchebnoe posobie.

M.: MEPhI, 2003. – 156 P. [In Russian]

2. Weston M. Stacey Nuclear reactor physics, Second edition. 2007.

3. George I. Bell, Samuel Glasstone Nuclear reactor theory. VNR. 1970.


292

AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY

UDC 338.2:631.1

Патика Наталія Іванівна

доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Україна

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ПОСИЛЕННЯ ПОЗИЦІЙ

УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ АГРАРНИХ РИНКАХ

Україна впевнено посилює власні позиції на світовому ринку

сільськогосподарської продукції. Проте експортна орієнтованість притаманна

лише рослинницьким галузям. Україна навіть увійшла до п’ятірки найбільших

країн-експортерів основних зернових культур. В той же час цілий ряд

сільськогосподарської продукції, зокрема овочі, фрукти, плоди і ягоди, баштанні

культури, продукція тваринного походження, залишаються майже незадіяними

у міжнародній торгівлі. На цих продуктових ринках Україна поки що не досягла

значних конкурентних переваг та не посіла вагомого місця. Частки України в

товарних потоках на світових ринках по таких продуктах здебільшого не

перевищують 0,3% [1]. Це свідчить про низький ступінь товарної диверсифікації

експорту, що у свою чергу перетворює економіку сільського господарства

України на уразливу, чутливу до негативних змін кон’юнктури світових

товарних ринків.

Лідируючі позиції серед країн-експортерів сільськогосподарських

продуктів на багатьох ринках займають США, Канада, Німеччина, Франція,

Нідерланди, Іспанія, Австралія, Великобританія та деякі інші. Тобто провідними

гравцями міжнародної торгівлі на сьогодні стають не стільки ті країни, що

забезпечені природно-кліматичними, ґрунтовими, людськими ресурсами,

скільки ті, що активно розвивають і впроваджують у практику

високопродуктивні сорти рослин та породи тварин, інноваційні технології

вирощування, первинної та вторинної обробки, зберігання та транспортування


293

продукції, засоби захисту, добрива, прогресивні технічні засоби тощо. Сукупно

це забезпечує їм високий рівень продуктивності в сільському господарстві та

уможливлює виробництво широкого спектру якісних продуктів за порівняно

низькою собівартістю, що стають конкурентоспроможними на світових аграрних

ринках за позиціями асортименту, ціни і якості.

В останні роки в Україні продуктивність сільського господарства також

підвищилася. Зокрема зросла урожайність сільськогосподарських культур

(табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність окремих сільськогосподарських культур, ц з га

Показник Рік 2019 р. до

2000 р., % 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018 2019

Пшениця 19,8 28,5 26,8 38,8 42,1 41,1 37,3 42,5 214,6

Ячмінь 18,6 20,6 19,7 29,5 33,0 33,1 29,6 35,1 188,7

Жито 15,2 17,3 16,8 25,9 27,3 29,6 26,6 30,2 198,7

Соя 10,6 14,5 16,2 18,4 23,0 19,7 25,8 23,2 245,9

Соняшник 12,2 12,8 15,0 21,6 22,4 20,2 23,0 25,6 209,8

Ріпак 8,4 14,6 17,0 25,9 25,7 27,9 26,5 25,9 308,3

Кукурудза на зерно 30,1 43,2 45,1 57,1 66,0 55,1 78,4 71,2 236,5

Буряк цукровий

фабричний 176,7 248,2 279,5 435,8 481,5 474,9 508,5 461 260,9

Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]

Проте незважаючи на таке зростання урожайності, нинішній її рівень все

одно поки суттєво відстає від аналогічного показника окремих країн світу, які

досягли значно кращих результатів. Так, згідно даних ФАО [3] станом на 2018 р.

найвищі показники продуктивності вирощування пшениці демонстрували Нова

Зеландія – 89,6 ц/га, Нідерланди – 88,2, Ірландія – 87,4, Бельгія – 84,4,

Великобританія – 77,5, Єгипет – 66,9, Німеччина – 66,7 і Данія – 62,3 ц/га. Серед

усіх країн світу лідерами за урожайністю вирощування ячменю були Об’єднані

Арабські Емірати – 80,0 ц/га, Бельгія – 76,0, Нідерланди – 70,4, Нова Зеландія –

67,5, Ірландія – 66,1 і Швейцарія – 64,3 ц/га. Найвищі показники з вирощування


294

сої були притаманні Туреччині – 42,6 ц/га, США – 34,7, Грузії – 34,4, Бразилії –

33,9, Швейцарії – 32,1 ц/га.

Середня урожайність соняшнику в Ізраїлі становила 205,9 ц/га,

Узбекистані – 35,1, Хорватії – 29,8, Швейцарії – 27,5 і Єгипті – 27,1 ц/га.

Максимальна врожайність вирощування ріпаку була отримана у Чилі – 38,9 ц/га,

Ірландії – 38,6, Бельгії – 37,9, Швейцарії – 36,6, Великобританії – 34,5, Данії –

34,3, Чехії – 34,3, Люксембурзі – 32,3 та Франції – 30,6 ц/га.

Найвища середня урожайність вирощування цукрових буряків

спостерігалася у Чилі – 1095,7 ц/га, Бельгії – 828,1, Франції – 815,7, Іспанії –

813,4, Швейцарії – 800,1 і Нідерландах – 763,7 ц/га [3].

Аналогічна ситуація притаманна й вітчизняному тваринництву. Так,

середньорічний надій від корови за період 2000-2018 рр. зріс вдвічі, проте

залишається значно нижче рівня показників інших країн світу. Середній річний

настриг вовни від однієї вівці в Україні навпаки за аналізований період знизився

на 6,7% (табл. 2).

Таблиця 2

Продуктивність сільськогосподарських тварин

Показник Рік 2018 р. до

2000 р., % 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018

Середній річний удій молока

від однієї корови, кг 2359 3487 4082 4508 4644 4735 4820 204,3

Середній річний настриг

вовни від однієї вівці, кг 3,0 3,5 3,4 3,0 2,9 2,8 2,8 93,3

Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]

Лідерами по продуктивності тварин, зокрема по середньорічному надою від

корови, є Ізраїль – 13412 кг, США – 10463, Данія – 9895, Естонія – 9362, Корея –

9358, Фінляндія – 8834, Швеція – 8817, Чехія – 8756, Іспанія – 8714, Японія – 8604,

Саудівська Аравія – 8462, Португалія – 8419, Великобританія – 8140, Угорщина –

8104, Німеччина – 8063, Люксембург – 7743, Бельгія – 7666, Канада – 7358,

Словаччина – 7223, Франція – 7190, Норвегія – 7173, Австрія – 7104, Нідерланди

– 7057, Італія – 7054 і Польща – 6346 кг.


295

Така ситуація стала наслідком не вирішення в Україні низки системних

проблем розвитку тваринницьких галузей, а саме використання застарілих

технологій вирощування тварин, що стримує збільшення продуктивності та

спричинює порівняно високу собівартість виробництва продукції, низької

концентрації виробництва, що ускладнює зростання експортних потоків,

незадовільний рівень логістики українських продуктів на світовому ринку,

високі ризики епізоотій тощо.

Отже, як показує світовий досвід, нині для розвитку багатьох аграрних

галузей домінуючими стають не стільки природні, скільки інноваційно-

технологічні чинники. Для вітчизняного ринку ж характерна надмірна

зношеність основних фондів виробництва, використання морально застарілих

технологій, значна частка експорту продукції з низькою доданою вартістю. У

сільському господарстві інновації, на жаль, реалізовуються наразі повільно. Це

пов’язано з певними особливостями сільськогосподарського виробництва, з його

специфікою, а саме: використанням живих організмів, сезонністю виробництва,

високими ризиками тощо. Потрібна низка заходів, спрямованих на розвиток і

впровадження сучасних інноваційних технологій у сільськогосподарське

виробництво. Інновації мають супроводжуватися впровадженням сучасних

ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій; сприяти зниженню

енергоспоживання на одиницю продукції; бути орієнтованими на

найраціональніше використання сировинної бази сільського господарства. Це

забезпечуватиме підприємству конкурентні переваги за рахунок зниження

витрат при виробництві й відповідно собівартості продукції, досягнення

ефективного та оптимального рівня використання ресурсів, виробництва якісної

та екологічної продукції, вищого рівня продуктивності праці, підвищення

прибутковості виробництва тощо.

Інвестиції в наукові дослідження і розробки зроблять можливими

технологічні інновації, наприклад, такі як поліпшення стійкості рослин до

посухи і худоби до захворювань, розвиток диверсифікованих, орієнтованих на

попит та ринок сортів культур, що у свою чергу створить можливість підвищити


296

продуктивність, зробити прорив, який забезпечить великі конкурентні переваги,

а отже, й конкурентоспроможність сільського господарства.

З метою інноваційного розвитку сільського господарства необхідно також

стимулювати міждержавне і міжрегіональне співробітництво щодо розроблення

і впровадження інноваційних проектів саме у контексті збільшення частки

виробництва високо- і середньотехнологічної експортної продукції.

Отже, одним з найважливіших стратегічних пріоритетів забезпечення

конкурентоспроможності сільського господарства України на світових ринках

має стати запровадження інноваційного укладу господарювання. Необхідно

забезпечувати державну підтримку розвитку сільського господарства;

впровадження інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських

культур і тварин, поліпшення технічного оснащення галузей рослинництва й

тваринництва з метою підвищення продуктивності, забезпечення високої якості

виробленої продукції з дотриманням вимог світових стандартів; збільшення

капіталовкладень, спрямованих насамперед на оновлення й модернізацію

основного виробничих фондів; підвищення ефективності використання ресурсів;

удосконалення логістики просування українських продуктів рослинного і

тваринного походження на світовий ринок з метою уникнення втрат за ціною та

якістю тощо.


1. Статистичні дані щодо обсягів світової торгівлі в розрізі країн та галузей. Світова

організація торгівлі. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/merch_trade_stat_e.htm

(дата звернення: 09.05.2020).

2. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення:

09.05.2020).

3. Статистичні дані щодо виробництва та продуктивності сільськогосподарських культур і

тварин. Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй ФАО. URL:

http://www.fao.org/faostat/ru/#data/QC (дата звернення: 09.05.2020).

http://www.ukrstat.gov.ua/

http://www.fao.org/faostat/ru/#data/QC


297

LIGHT INDUSTRY AND FOOD INDUSTRY

UDC 663.03

Федорова Н. В.

здобувач ОС «магістр»

Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна

Романова З. М.

доцент, к.т.н.

Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ

ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ НАПОЇВ

Серед дикорослих ягідних рослин особливою популярністю серед

населення користуються представники роду Vaccinium L., в тому числі лохина

звичайна. Підвищений інтерес до вирощування цієї рослини пояснюється не

тільки її харчовою але і також лікарської цінністю [2]. За відомостями

традиційної медицини європейських країн, її ягоди надають різноманітні ефекти,

зокрема, загальнозміцнюючу дію, стимулюють обмінні процеси і продовжують

життя людині. За сучасними даними, діючі речовини ягід і листя лохини

сприяють зниженню рівня цукру в крові [3, 4]. У народній та науковій медицині

лохина звичайна використовується як протицинготний та протидизентерійний

засіб [1].

Тому метою нашої роботи було дослідити якісний вміст та кількісний

склад органічних та жирних кислот лохини звичайної.

Одними із найбільш доступних та масових продуктів, що надають напоям

смаку, аромату, сприяють підвищенню біологічної та харчової цінності є

натуральні плодоовочеві соки. Однак сучасний рівень споживання соків та

соковмісних напоїв в Україні складає до 30 л / рік на одну середньостатистичну

особу, що значно менше від середньоєвропейського стандарту [2]. Тому

дослідження, спрямовані на розроблення нових рецептур соковмісних напоїв із


298

використанням місцевої дикорослої сировини, є актуальними, що й зумовило

мету даної роботи.

Дикорослі ягоди є цінними носіями вітамінів та інших біологічно активних

речовин . На території України росте біля 100 видів плодових та ягідних рослин.

Серед них особливе місце займають дикорослі ягоди – аронія (горобина

чорноплідна), бузина чорна, калина звичайна тощо. Ці ягоди характеризуються

високим вмістом вітамінів С, Е і β-каротину, фенольних сполук (антоціанів,

катехінів, флавонолів та ін.), дубильних, пектинових та мінеральних речовин та

ін. Завдяки унікальному хімічному складу вони мають всебічні лікувально-

профілактичні властивості.

Лохина – невеликий чагарник з прямостоячими гілками, висотою 20-100

см. Листя еліптичні, зверху темно-зелені. Квітки дрібні, біло-рожеві,

глечикоподібні, розташовані на верхівках гілочок. Плід – чорно-сиза солодка

овальна ягода. Цвіте лохина в червні-липні, плоди дозрівають в серпні – вересні.

Зростає лохина по вологих місцях, у хвойних та листяних лісах, на

торф’яних болотах. Поширена в північній нечорноземній смузі європейської

частини материка, в Сибіру, на Далекому Сході.

Ягоди лохини містять вітамін A, C (до 28 мг/ 100 г), PP, дубильні речовини,

лимонну, щавлеву, бензойну і яблучну кислоти, глюкозу, сахарозу, фруктозу,

сполуки заліза і марганцю. У листі знайдені дубильні речовини, флавоноїди

(гіперозид, грайанатоксин, кверцетин), безазотисті екстрактивні речовини.

Дослідження пагонів лохини проводили таким чином: до 0,50 мг

висушеної подрібненої сировини у віалі на 2 мл додавали внутрішній стандарт

(50 мкг тридекану в гексані) і 1,0 мл метилуючого агента – 14% хлористий

метилен в метанолі, Supelco ғ3-3033. Суміш витримували у герметично закритій

віалі 8 годин при 65 °С. За цей час з пагонів лохини повністю екстрагується

жирна олія і проходить переетерифікація жирних та органічних кислот.

Реакційну суміш зливали з осаду и розбавляли 1 мл дистильованої води. Для

отримання метилових естерів жирних та органічних кислот додавали 0,2 мл


299

хлористого метилену, струшували протягом 1 години та піддавали

хроматографуванню. Введення проби 2 мкл до хроматографічної колонки

проводили у режимі splitless (без розподілу потоку), що дозволяє ввести пробу

без втрат на розділення і суттєво до 20 разів збільшити чутливість методу

хроматографування. Швидкість введення проби – 1 мл/хв, термін – 0,2 хв. Аналіз

метилових естерів жирних та органічних кислот проводили з використанням

хромато-мас-спектрометру 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (США).

Завдяки високій концентрації в своєму складі активних антиоксидантів

ягоди лохини допомагають організму засвоювати кальцій і здатні захищати

клітини від згубного впливу вільних радикалів - радіоактивного

випромінювання, старіння і утворення пухлин.

Антоціани – це пігменти клітинного соку, вакуоль і клітинних стінок. Вони

містяться в рослинах виключно в формі глікозидів, в яких залишки цукрів –

глюкози, галактози або рамнози – зв‟язані з забарвленим агліконом

антоціанідіном, справжнім барвником. Колір антоціанів визначається хімічною

структурою, оксигрупами, які входять до його складу, та чисельністю

гідроксильних груп і їх положенням в молекулі. Наявність різних видів

антоціанів зумовлює забарвлення плодів.

Хімічна будова всіх природних антоціанів обумовлює їх специфічний

спектр поглинання в області 540 нм. Вважається, що антоціани утворюються із

безбарвної сполуки (лейкоформи) в результаті окислення. Знайдені безбарвні

первинні стадії антоціанів, що називаються лейкоантоціанами, які під дією

соляної кислоти навіть при відсутності кисню переходять у звичайні барвні

речовини. Антоціани легко розчиняються у кислотах, спиртах, воді, ефірах та

інших розчинниках. У результаті гідролізу (при кип‟ятінні з кислотами)

відбувається розпад антоціанів на різні види цукрів, які беруть участь в утворенні

глікозидів і антоціанідів.

Для флавілієвих ядер антоціанів характерна електронна недостатність, яка

обумовлює їх сильну реакційну здатність, і зменшує їх стабільність в умовах


300

різних технологічних процесів та при зберіганні готової продукції . Стабільність

антоціанів залежить від наступних факторів – наявності ферментів, від

температури, наявності кисню, рН, іонів важких металів, аскорбінової кислоти,

світла і т.д. Під впливом рН-середовища антоціани подібно до рН-індикаторів

змінюють своє забарвлення. Наприклад, ціанідин в кислому водному середовищі

має червоне забарвлення, зі збільшенням рН інтенсивність червоного кольору

зменшується, при рН 6,0 колір розчину фіолетовий, при рН 8,0 – синій, при рН

10,0 – зелений, при цьому в діапазоні рН 8,0…10,0 забарвлення в порівняні з рН

1,0 дуже нестійке. Гідроксилювання третього атому вуглецю сильно збільшує

кислотність гетероциклічного кільця, що є причиною швидкого перетворення

флавілієвого катіона в безбарвні форми при рН більше 3,0. При рН 4,0 проходить

збліднення розчинів антоціанів і відбувається утворення псевдоформ, які дуже

нестійкі при аерації і піддаються подальшим структурним змінам.

За допомогою методу хромато-мас-спектрометрії проведений аналіз

якісного складу та кількісного вмісту органічних та жирних кислот у пагонах

лохини. У пагонах лохини звичайної було ідентифіковано 35 органічних та

жирних кислот. Серед жирних та органічних кислот домінуючими були

левулинова (19,76 %), пальмітинова (17,42 %) та лимонна (10,09 %) кислоти від

загальної кількості кислот. У пагонах знайдено 18 жирних та 17 органічних

кислот. Органічні кислоти пагонів лохини, представленні левулиновою (19,76

%), та лимонною (10,09%) кислотами, жирні кислоти: пальмітиновою (17,42 %),

олеїновою (6,85 %) та азелаїновою (6,28 %) кислотами. Вміст інших жирних та

органічних кислот був менше 5%, серед яких виявлено такі органічні кислоти як:

янтарна кислота (378,52 мг/кг), ванілінова кислота (309,16 мг/кг), щавлева

кислота (167,66 мг/кг), бензойна кислота (154,27 мг/кг) та яблучна кислота

(153,21 мг/кг), серед жирних кислот: арахінова кислота (304,70 мг/кг),

стеаринова кислота (292,71 мг/кг), лінолева кислота (245,46 мг/кг), ліноленова

кислота (125,90 мг/кг) та лауринова кислота (93,12 мг/кг).


301

Висновки :

Пошук нових рослинних джерел для збагачення напоїв особливо

інтенсивно ведеться зараз серед таких видів рослин як ягоди, плоди, овочі,

дикоросла сировина, зелена маса рослин, пряно-ароматична сировина, листя

чаю. Кожен із цих сировинних матеріалів містить певні концентрації ефективних

біологічно активних речовин, які здійснюють імунний, антиоксидантний,

радіопротекторний захисти тощо. А такі сполуки як, наприклад, біофлавоноїди

відзначаються особливою здатністю - зберегти від руйнування білки, ферменти,

вітаміни, котрі містяться у різних вегетативних частинах рослин.

Вивчено якісний склад та кількісний вміст органічних та жирних кислот

пагонів лохини. Всього було виявлено 35 речовини. Домінуючими

компонентами пагонів лохини звичайної були левулинова кислота, пальмітинова

кислота, левулинова кислота та лимонна кислота.


1. Губанов, И.А. и др. 1011. Vaccinium uliginosum L. Голубика, или Гонобобель //

Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т.М.: Т-во науч. изд.

КМК, Ин-т технолог. иссл., 2004. Т. 3. Покрытосеменные (двудольные:

раздельнолепестные). С. 25.

2. Лекарственные растения: энциклопедия / сост. И.Н. Путырский, В.Н. Прохоров. – Минск:

Книжный дом, 2003. – 656 с.

3. Стремоухов А.А. Исследование фенольного состава листьев голубики / А.А. Стремоухов,

О.Н. Кошевой // Фармацевтична наука та практика: проблеми, досягнення, перспективи

розвитку: матеріали І наук.-практ. інтернетконференції з міжнародною участю,

(24-25 березня 2016 р.) – Х. : НФаУ, 2016. – 372 с. – С. 139.


302

GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS

UDC 539.3

Rozhok Liliya Stepanivna

Doctor of sciences, associate professor, associate professor at

Theoretical and Applied Mechanics Department

National Transport University, Ukraine

Isaienko Galyna Leonidivna

Ph. D., associate professor, associate professor at

Information Analysis and Information Security Department

National Transport University, Ukraine

ON THE STRESS STATE OF NON-THIN CYLINDRICAL SHELLS CLOSE

TO CIRCULAR ONES

In many branches of modern technology, structural elements in the form of

cylindrical shells of different thicknesses of circular and non-circular cross-section are

used. This includes construction, aircraft construction, engineering, pipeline industry,

medicine and others. To ensure the reliability of operation of such structures, it is

necessary to determine their stress state. In the manufacture of cylindrical shells with

a circular cross-section, or as a result of their operation, there may be some deviations

from the circular shape. In the case of insignificant periodic deviations from the circular

shape along the circular coordinate, the calculations of the stress state can be performed

on the basis of the perturbation theory methods [1, 2]. In this paper, we consider the

problem of the stress state of non-thin isotropic cylindrical shells under the action of

internal pressure in a spatial setting under certain boundary conditions at the ends based

on the method of functions approximation by discrete Fourier series [3]. The cross-

section of the considered shells is circular with a dent around one of the diameter ends

(Fig. 1). To describe the cross-section of the reference surface, the limacon of Pascal

is used, which in the polar coordinate system has the form


303

la cos ,

where is the polar radius, is the polar angle, а is the radius of the output circle, l

is the distance by which the point is shifted along the radius vector.

The problem is solved with the following initial data: the length of the shell

60L ; thickness h = 6; 8; limacon of Pascal parameters – а = 5; 10; 15; 20; l =40;

mechanical characteristics of the material: Young's modulus Е = Е0, Poisson's ratio

3,0 .

The results of solving the problem in the average cross-section of length for the

values of displacements

u the reference surface and normal stresses

on the outer

surface, in the section , where they take their maximum values, are given in

Table 1. The first column corresponds to the values of the stress state of the shells with

a dent, the second – circular shells of the same perimeter (r is the radius of the

corresponding circle).

Table 1

Stress state characteristics of the shell

а r

h = 6 h = 8

00/qEu

0/ q

00/qEu

0/ q

5 40 257,851 243,141 6,341 6,047 182,669 174,030 4,522 4,277

10 40,6 316,620 250,454 7,367 6,224 215,078 179,200 5,165 4,452

15 41,4 451,787 260,352 10,032 6,368 284,345 186,185 6,736 4,558

20 42,5 716,291 274,236 15,730 6,567 407,576 195,960 9,919 4,704

1 2

Fig. 1. Cross-section of shell: circular (1) and with a dent (2)

О


304

From the results shown in the table it is seen that for shells, the thickness of

which is h = 6, the increase in the dent leads to an increase in the amount of

displacements and stresses by 5 – 6 % for а = 5, in 1,2 – 1,3 times for а = 10, in 1,6 –

1,7 times for а = 15, almost 2,4 – 2,6 times for а = 20. A similar picture has the

distribution of stress state factors and for the thickness of the shells h = 8: to 5 – 5,7 %

for а = 5, in 1,2 times for а = 10, in 1,5 times for а = 15, in 2,1 times for а = 20. With

increasing thickness, the amount of displacement decreases by approximately 1,4 times

for а = 5; in 1,5 times for а = 10; in 1,6 times for а = 15 and by 1,8 times for а = 20.

The maximum values of stresses are reduced by approximately 1,4 – 1,6 times for all

values of the parameter а.

Thus, when calculating the stress state of circular cylindrical non-thin shells, it

is necessary to take into account the presence of possible dents.

References:

1. Burago N.G., Nikitin I.S. (2017) Jekonomichnyj chislenno-analiticheskij metod rascheta

trehmernyh deformacij uprugih trub peremennogo poperechnogo sechenija. Mehanika mashin,

mehanizmov i materialov, 40 (3), 59 – 66. [in Russian].

2. Nemish Ju.N., Bloshko N.M. (1987) Naprjazhennoe sostojanie uprugih cilindrov s vytochkami.

Kiev: Nauk. dumka.[in Russian].

3. Grigorenko Ya.M., Rozhok L.S. (2014) Applying Discrete Fourier Series to Solve Problems of

the Stress State of Hollow Noncircular Cylinders. Int. App. Mech., 50, (2), 105–127.


305

MODELING AND NANOTECHNOLOGY

UDC 338.27

Лузанова Александра Сергеевна

студент I курса магистратуры

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Украина

МОДЕЛИРОВАНИЕ УРОВНЯ ПРЕСТУПНОСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ

ВРЕМЕННЫХ РЯДОВ

Аннотация. В статье рассмотрены особенности моделирования

преступности в современных условиях. Построена модель временного ряда на

данных о количестве преступлений в Украине в 2015-2019 гг. Обоснована

необходимость дальнейшего развития возможностей использования метода

моделирования для исследования уровня преступности.

Ключевые слова: преступность, моделирование, временные ряды.

Проблема преступности в обществе во все времена была и остается одной

из острых. Изучение феномена преступности играет сегодня важную роль в

жизни общества, а потому занимает важное место не только в

криминологической науке, но и в экономической, и в социальной.

Теоретические обоснования преступности достаточно противоположны

как с точки зрения понимания того, что же является преступностью, так и с точки

зрения того, как вести борьбу с ней, какими путями, методами и средствами.

Очевидно, что процесс познания сущности преступности не только не получил

своего логического завершения, но и переживает значительный кризис.

Формирование эффективной системы противодействия преступности в

Украине невозможно без теоретического и практического анализа,

использования достоверных данных о текущем состоянии преступности и ее

тенденции на современном этапе.


306

В работах Г. Беккера, Г. Ньюмен, Ч. Беккариа, Э. Дюркгейма, У. Роусона,

Г. Мейхью, Р. Парка, Е. Берджесса и др. исследуется преступность как

социальное явление с прямой зависимостью от экономической сферы. В своих

работах профессор Ньюмен утверждает, что в экономически развитых странах

количество преступлений больше, но влияние преступлений на экономику

меньше.

Беккариа доказал, что рост количества преступлений зависит от роста

населения. При росте населения интересы отдельного индивида все чаще

сталкиваются с интересами других.

По мнению и Беккера, и Дюркгейма преступность – это составляющая

часть любого общества. Уничтожение преступности является не рациональным,

с точки зрения экономической теории и социологии, и невозможным в

настоящие время.

Методологические подходы к моделированию уровня преступности

раскрыты в работах Н. Витрука, А. Минина, Ю. Латова, С. Вицина, А. Бовой,

Ю. Васина, Е. Синявской, О. Афанасьева, И. Анохова, Т. Пилюгиной и др.

В работах представлены обоснования применения методов

эконометрического моделирования, в том числе – использование

многофакторных моделей и моделей временных рядов.

Динамические процессы чаще всего проявляются в виде ряда

последовательно расположенных в хронологическом порядке значений того или

иного показателя, который в своих изменениях отражает ход развития

изучаемого явления.

Исследование проведено на основе данных о преступности в Украине в

2015-2019 гг., взятых из официальных публикаций Генеральной прокуратуры

Украины. На Рисунке 1 представлен График правонарушений в 2015-2019 гг.


307

Рисунок 1. График правонарушений в Украине в 2015-2019 гг.

Предварительный анализ временных рядов заключается в выявлении

аномальных значений уровней ряда, а также в определении наличия тренда в

исходном временном ряду.

Данный ряд исследован на наличие аномальных наблюдений по методу

Ирвина. Выявлено аномальные наблюдения в июне 2015 г. и декабре 2016 г., они

были заменены средним арифметическим двух соседних периодов.

Определено наличие тренда дисперсий и средних во временном ряду со

снятой сезонной компонентой с помощью метода Фостера-Стюарта.

С доверительной вероятностью 95% по методу Фостера-Стюарта можно

утверждать, что сохранилась тенденция изменения средней, присутствует тренд

дисперсии.

Был проведен анализ данных и построена модель. Из полученных

результатов можно сделать следующие выводы:

1) Коэффициент детерминации (R2 = 0,53), что указывает на то, что модель

точна;


308

2) Проверка адекватности построенной модели регрессии. Эмпирическое

значение статистики Фишера (Femp = 15,87), критическое значение статистики

(Fkrit = 4,01), рассчитывается с доверительной вероятностью 95%. Так как,

Femp > Fkrit, то с доверительной вероятностью 95% можем утверждать, что

построенная модель соответствует действительности, то есть модель адекватна.

3) Проверка значимости полученных оценок коэффициентов регрессии.

Эмпирическое значение статистики Стьюдента (temp = 0,18), табличное

(критическое) значение статистики Стьюдента (tkrit = 2,01) рассчитывается с

доверительной вероятностью 95%. Так как значение |temp|<tkrit, то с доверительной

вероятностью 95% можем утверждать, что математическое ожидание равное

нулю.

4) Средняя относительная ошибка аппроксимации составила 8,9%. Модель

адекватна и точно описывает данный временной ряд.

Изучено характер отклонений с помощью непараметрических критериев.

Подтверждена гипотеза о случайном характере отклонений уровней временного

ряда от тренда и, следовательно, трендовая модель признается адекватной.

Проведена проверка соответствия распределения случайной компоненты

нормальному закону распределения, использовался RS-критерий. Эмпирическое

значение RS-статистики лежит в пределах от нижней до верхней границ, что

свидетельствует о нормальном распределения остатков.

С доверительной вероятностью 95% математическое ожидание

исследуемой последовательности равно нулю, модель признается адекватной.

Проведены исследование ряда на предмет автокорреляции остатков. По

критерию Дарбина-Уотсона в модели присутствует положительная

автокорреляция остатков. Для улучшения модели, увеличения точности

прогноза необходимо избавиться автокорреляции остатков модели.


309

На Рисунке 2 представлен график временного ряда с выделенной сезонной

компонентой и полиномиальная кривая роста 6 степени.

Общий вид модели:

𝑌 = 0.0002 ∙ 𝑋6 − 0.0341 ∙ 𝑋5 + 2.4107 ∙ 𝑋4 − 80.043 ∙ 𝑋3 ∙ 1229.4 ∙ 𝑋2 −

−7494.4 ∙ 𝑋 + 62594

Рисунок 2. График временного ряда с выделением сезонной компонентой

Проведено исследование, построена модель уровня преступности Украины

на основании данных за 2015-2019 гг. Модель адекватна и может быть

использована в дальнейшем для прогнозирования.

Необходимо отметить, что моделирование является ключевым методом в

исследовании сложных систем, в том числе социальных и экономических.

Применение моделирования в исследованиях уровня преступности дает

возможность на научной основе осуществлять контроль преступности.


310


1. Becker Gary S. Crime and Punishment: An Economic Approach / Gary Stanley Becker // Journal

of Political Economy. — 1968. — № 76. — Р. 169-217

2. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Сост. и предисл. B. C. Овчинского. // М.:

ИНФРА-М. — 2004. — С. 184

3. Дюркгейм Э. Норма и патология. / Э. Дюркгейм // М.: Издательство “Прогресс”. — 1966.

— С. 39-44.

4. Латов Ю. Экономическая теория преступлений и наказаний / Ю. Латов // М.: Вопросы

экономики. — 1999. — № 10.

5. Вицин С. Моделирование в криминологии. / С. Вицин // М.: Научно-исследовательский и

редакционно-издательский отдел Высшей школы МВД СССР — 1973.

6. Бова А. Перспективи використання інтелектуального аналізу даних (Data Mining) у

кримінологічних дослідженнях / А. Бова // Науковий вісник Національної академії

внутрішніх справ України. – 2019. – № 5.

7. Синявская Е. Е., Синявская О. А. Использование методов математического

моделирования при криминологическом прогнозировании / Е. Синявская // Публiчне

право. – 2017. – №1

8. О зарегистрированных уголовных правонарушениях и результатах их досудебного

расследования (2015-2019 гг.): Статистическая информация Генеральной прокуратуры

Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html

https://web.archive.org/web/20140808053623/http:/library.nulau.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2013/CHezare_Bekkaria_2004.pdf

https://web.archive.org/web/20140808053623/http:/library.nulau.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2013/CHezare_Bekkaria_2004.pdf

http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html


311

INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES

UDC 510.024

Oleksandr Filat

Student

Oles Honchar Dnipro National University, Ukraine

IMPLEMENTATION OF RSA ENCRYPTION FOR DATA TRANSFER

Abstract. This article assesses the effectiveness of RSA encryption which is one of the

most common methods used in cryptography and is based on the factorization of the

product of two prime numbers. The implementation of this method is presented in the

context of network chat, which is created by client-server architecture. The article

presents UML class diagrams and flowcharts of key initialization, encryption and

decryption algorithms.

Keywords: RSA, cryptography, client-server architecture, C#.

Currently, most products in the information security market use asymmetric

encryption based on the RSA public key. Its cryptographic stability relies on the

complexity of the factorization of large numbers, namely, on the exceptional

complexity of the problem of determining the secret key based on the public key,

because it requires solving the problem of the existence of integer divisors. The most

crypto-resistant systems use 1024-bit and large numbers. The RSA algorithm includes

four stages: key generation, key transfer, encryption and decryption.

In an RSA cryptographic system, each key consists of two integers. Each

participant creates his own public and private key independently. The private key is

kept secret, and public keys can be shared with anyone or even published. The public

and private keys of each participant in the RSA cryptosystem form a "consistent pair"

because they are reciprocal.

One of the main objectives of this thesis is to create a secure data transfer process

(network chat). The structure of the application is centered on the client-server

architecture, in which the client is represented by the Windows Forms application and

the server- console. RSA is a self-written library for both data encryption and

decryption. Programming language - C#.

The structure of the program takes the following form:


312

Fig. 1.Program model

The source data for the client is the public key of another [client] (n, e), the

unique name of the client within one session, the IP address where the server is running

and the port displaying it.

For the server you must enter the IP address at which it will run and the port that

will host it.

The following exceptional situations should be taken into account.

• If you try to connect to a session that already has a user with that name, the connection

will be lost.

• If you need to start the server on a specific socket, you need to pass the IP and port

as command-line arguments.

• If customers exchange incorrect keys, the connection will be broken.

• You can change the source data for the connection only after disconnecting from the

session.


313

Fig. 2. Key initialization

After initializing the keys of both participants, it is necessary to exchange pairs

{e, n}. Next, it is necessary that the second participant can decrypt the message from

the first, the first must encrypt on the public key of the second participant. A similar


314

process must be followed when decoding for the first participant. Algorithms for

encrypting and decrypting messages are presented in Fig. 3 and 4 respectively:

Fig. 3. Data encryption algorithm

The received data is sent to the second participant, who will decrypt the message

on his private key pair.


315

Fig. 4. Data decryption algorithm

In the formation and transmission of messages between clients, the following

classes are used, shown in Fig. 4:


316

1. BaseClient - basic abstract class, which contains the ID and login of the client;

2. ServerClient - BaseClient implementation, which contains a link to the connected

client;

3. ConnectedClient - BaseClient implementation, which contains the line of the

connection source;

4. EncryptedObject - a message transmitted between clients;

5. Message - encrypted message;

6. MessageItem - message for output to the UI.

Fig. 5. UML class diagram

No one in the world is safe from theft and data loss, regardless of the size,

industry, and geography of the organization. Encryption tools do not guarantee

complete prevention of data theft but add another layer of protection that makes it

difficult for attackers to access your information. Using C# and Windows forms, I

developed a network chat which is represented by the client-server architecture. The

client is presented with a Windows forms application with the minimum necessary

functionality and with the server , which is a console application that demonstrates the

process of data transfer in an encrypted form and the connection status of participants

within the server. The main point of creating a chat was the implementation of the RSA


317

method, which is based on the factorization of large prime integers, which has been

analyzed and implemented.

References:

1. Alexander Katz, Aloysius Ng, Patrick Bourg () RSA Encryption, Available at:

https://brilliant.org/wiki/rsa-encryption/

2. Tel Aviv University. RSA Key Extraction via Low-Bandwidth Acoustic Cryptanalysis.

Retrieved May 10th, 2020 from http://www.tau.ac.il/~tromer/papers/acoustic-20131218.pdf

3. University of Michigan. Fault based attack of RSA Authentication. Retrieved May 10th, 2020

from http://web.eecs.umich.edu/~valeria/research/publications/DATE10RSA.pdf

4. TCP-сервер. Класс TcpListener, Available at: https://metanit.com/sharp/net/4.2.php

5. (03/30/2017) Asynchronous Server Socket Example, Available at: https://

docs.microsoft.com/en-us/dotnet/framework/network-programming/asynchronous-server-

socket-example

http://web.eecs.umich.edu/~valeria/research/publications/DATE10RSA.pdf


318

UDC 51.004.42.519.85

Tytarenko Stepan Andriyovich

student of Computer Science faculty

Kharkiv National University of Radioelectricity

IMAGES RECOGNITION IN AI APPLIED TO FACE RECOGNITION AND

HAND GESTURES RECOGNITION IN SOCIETY

Annotation. In general in this work the author is going to watch through as many

existing applications of hand gestures for devices control as possible. And during the

research some subjective opinion of the author is going to be given to each of this

applications. It is also important that during the research, at least brief technical

description of the technologies mentioned will be given, so to understand not only its

field of use, but and the the complexity of the technology for ordinary users. In the final

part of the work the author will make a conclusion, on weather this technologies are

significant and have to continue there development in the digital society or it is better

to find some kind of alternatives, and put some effort on developing them.

Keywords: Artificial Intelligence, Images Recognition, Face recognition

Introduction. Today human beings are developing new technologies as fast as

never before, and on cope with that we tend to involve these technologies in out life. It

happens globally, if several decades ago it was expected that all the simple tasks like

calculations and similar (everything that does not require critical thinking) will be

delivered to the machines, then today we believe that most of the tasks that require

analysis can be delivered to the machines as well. Some even think that art skills of

creating something fundamentally new might be soon available to the computers. That

is what we have today.

But why is that so? Just a few centuries ago we were treated as the crown of

creation. People were only inferior to the God and no one else, while today we tend to

be the creators ourselves, and pretend to create something superior to us. That is a

question which arises when we think of today’s situation in the world of technology.


319

Since we have mastered the transplantation of some organs, and even substitution of

them, people started to believe that they will be able to control the life itself one day.

And in the core of all these ideas we put intelligence. And the key to what we

want to see in the future is in intelligence in no doubt. It is not clear what the future

will be like, maybe humankind will exterminate the whole planet, and if we are alone

in the universe – the story will end, at least for us. Maybe we will colonize the whole

galaxy, and a lot of other galaxies, and the whole world will live in peace and harmony.

Or any other result not even acceptable by our mind today. All of them, most certainly

will be the consequence of the intelligence. And the intelligence – the most unexplored

thing in the World.

We probably know much more about the space, that is almost infinitely giant

comparing to us, than we do about our own intelligence. However, what we know

clearly, is that – it is the key to everything, and that is why we develop it, try to improve.

And that is why we want to make it perfect (but maybe it is, we don’t know). So what

we are doing today, is trying to overcome all the drawbacks of our mind, keeping its

advantages. And that is where Artificial Intelligence (AI for further) comes from. Of

course today nobody should treat it at least on 1% as good as the real human brain, but

our intelligence has been developing for millions of years not only in humans, but and

in our ancestors as well, while Artificial Intelligence has only appeared in the 60th of

the previous century, and it is already fascinating!

What the general concept of the Artificial Intelligence – is to learn computer do

things that person does, and still have an exceptional computation speed of billions

operations per second which is unavailable to people (at least for now). However, in

the beginning of the 21st century it appeared to be clear, that we cannot achieve that

task for now, we don’t know enough yet. So the idea has changed until we will reach

the moment when the AI is developed enough to perform humans’ routine. And what

it does now, and what it is used for now? For so-called “near-human-level” tasks such

as driving, ability to answer, speech conversion, images recognition etc [1]. “Near”

here should be treated as a relative notation.


320

The question most interesting in terms of this work is images recognition and its

relation to the human society, its uses, advantages, drawbacks. And more specific

concern on the hand gestures recognition for people with different types of disabilities.

The core of this problem lays deep in the society and its ideas and patterns. Images

recognition in any way works with personal data, personal photos, videos and records.

And today, in the days of a free internet many people, tend to think that all the data,

which is available through the internet, is not personal. Which means, for example, that

if I post a photo in my Instagram – this photo is not mine anymore. That statement is

ambiguous. And as far as there is now common rule which everybody follows, many

problems arise. For instance, when some company uses data provided by its users on

their free will – it may end up being a humans’ rights violation on one hand, but on the

other – it was peoples’ decision to put all these data to the free access. It is not clear

who is wrong in that kind of situation.

In order this paper to be clear and as independent as possible the author will not

conclude on who is right and who is wrong in such situation, if they appear during the

research. It is also quite important to state, that some ideas might be biased by the

authors’ perception, and should not be treated as violation of your beliefs, as far as they

are different.

1. Facial recognition in the modern society Although facial recognition has or

will benefit our society in many ways, controversy and concerns are rising. The topic

of privacy, security, accuracy, bias and freedom are with frequent discussions.

“Privacy: When it comes to various concerns about facial recognition,

privacy and data security is constantly mentioned. In February, 2019, SenseNets,

a facial recognition and security software company in Shenzhen, was identified by

security experts as having a serious data leak from an unprotected database,

including over 2.5 million of records of citizens with personal information. In August,

2019, the personal information of over 1 million people, including biometric

information such as facial recognition information and fingerprints, was found on a


321

publicly accessible database used by the likes of UK metropolitan police, defense

contractors and banks.” [2]

Such leak is an example of inevitable, when we speak about data storing. There

are many examples of such massive vulnerabilities in the systems. And sometimes it

might cost a lot of money or even something much more important, like customers

trust. Usually when the company uses facial data, it provides all the evidences that this

data cannot leak. However, almost any system can be broken since there are people

managing it. Most people today use IPhones. And modern models starting from model

10 has the facial recognition feature. Actually IPhone products are so expensive

because they are extremely reliable. But even there system may have vulnerabilities.

4-5 years ago in the “Darknet” 3 the one could found a proposition. It wasn’t there for

a long time, however, some person stated that he knows a vulnerable part of the IOS

(IPhone operation system), and he is ready to sell this knowledge for 100000 dollars.

Such situation is a common case. Some hackers search bugs in the systems security

and then sell it (usually the companies are the ones who buy it first, but not always).

2. Hand gestures recognition. This chapter is devoted to the another image

recognition application – hand gestures recognition. The background for this problem

is quite clear. However it can be approached from different points of view. First one –

is when we speak about media-market. Many people tend to simplify their lives

through the AI technologies, such as smart houses IoT etc. or to join the

entertainment sphere, such as computer games and so on. And in order to achieve this

they need some control tools. There are some common one, such as the remote

control or a control panel. But these are not ergonomic enough. In the entertainment

sphere the case is a bit more good, the joysticks and specialized gamers’ keyboards

are much more ergonomic, however this does not substitute the complete immersion.

For these purposes special VR (virtual reality) technologies are used, while they are

using gestures recognition, which will be shown later.

The second major field where gestures recognition might be applied – is the

translator from the deaf-and-mute people sign language. The number of these people


322

is over 300 millions all over the world. In most countries they are nearly 10% of the

population or more. And so in order to make them feel comfortable we have to develop

such a technology. In the previous years it was not well developed because of the

technical based difficulties, however now the technology advances, and soon we will

probably have a good system based on these translation.

But what is the issue here? The problem is very similar to the face recognition,

and that is why it was reviewed quite precisely in this paper. Face recognition is the

issue that we a currently experiencing, and the gestures recognition, from the authors

point of view is something that we will need to cope with soon. But before diving into

social details and aspects lets review the technology from the technical point of view,

so to understand better all its aspects.

First of all lets state the approaches towards this issue [3]:

1. Device based;

2. 3D cameras based;

3. Image recognition based;

These are 3 main ways, that are applied toward gestures recognition problem.

Each of them have drawbacks and advantages in one aspect of another. Device based

gestures recognition is the approach which requires using special equipment in order

to figure out gestures performed by the user. The devices contain a numerous sensors,

usually many more than fingers, which track the muscles moves and stretches. Also

fingers are tracked so, that when hand changes its position the device does it

respectively. Here is the description from the manufacturers of the most modern such

device up to this date:

“Each controller uses 87 sensors to track hand position, finger position, motion,

and pressure to determine user intent. All of these signals, combined with fine-tuned

software and algorithms, give us a better understanding of how a player is holding and

using the controllers.” [4]

These in most cases used for the most precise purposes, video games and

simulators. This way for now provides the best accuracy results for the moment,


323

however it is definitely not very ergonomic, and moreover it is far from being

convenient. While it is applicable and widely used for the gaming industry and in

similar ones like cinema etc. it is definitely inapplicable for the purposes of peoples’

communication. It might make them feel unnatural and different from the others, which

is embarrassing.

Next technology is the 3D cameras, today this technology is also used, however

it gets dated, because users tend to simplification, and they don’t like to install some

special equipment in the right places with the right angle. But in question of precision

this technology has the second place, and the better thing is that no special device is on

your body, you just have to install them in your room. The cameras take pictures of a

user every moment, synchronize them, pictures have different channels available and

variable depth of the image, so that the result is the most precise, and basing on the set

of images – the recognition is made. On the lower level it is still an image recognition,

but the images are much more accurate and informative, which cannot be achieved

with a single ordinary camera. The advantages of this technology are precision and that

you don’t need to wear anything, however it is highly attached to the location, such

conditions as light etc. There is no use for it in the human communication, however it

again finds itself well in the gaming industry as well as the similar once, such as smart

houses etc. An example such a technology is Microsoft Kinnect [5].

And the last technology is general image recognition. It works usually using the

convolutional neural networks. The technical explanation of it works is not in the scope

of this paper as far as it requires some basic machine learning knowledge which are

not provided in this research. So on the conceptual level – the main features of the

training images are extracted, and then compared to the input image. Basing on this

similarity the classification is made. This technology is the least precise among three,

however the most convenient. It can be implemented for the mobile device, so that

people could use for the communication anytime they need, and it will not be a

problem. It is also cheap, all the users need to use it is just a mobile device and the

specific application which provides the required functions. As it was stated some


324

technical aspects did not allow this technology to develop very fast, but during the last

few years it has changed. And not so long ago one company form Belarus called

Banuba presented their application for coffee order based on the gestures recognition

[6]. This is not the only significant advance in this technology during the recent time,

so maybe soon its accuracy will be able to overcome and substitute two other ones.

Now when we understand what is the basis of the work, we can research more

fundamentally on the issues that we have. Lets assume we are the ones developing an

application for gestures recognition for human communication. What we need is to

make as universal as possible, because it might be used in every part of the world. And

that is where we come to the idea that we need some data. Our Neural network needs

data in order to train itself. So, we have to find this data. In the internet there are some

datasets in the free access provided by the volunteers. But there are several problems.

First one is the quality – most of these datasets will not guarantee a good quality, second

one is universality – most of the datasets are for the ASL (American Sign Language),

and few others. Clearly not all the languages can be found. And the third – most of the

datasets use one or few hands. So we will have problems with diversity. What about

different skin tones etc? These are three main issues which will make you create your

own dataset. But here comes the next issue. What you need are people – ready to give

their “data” for your purposes. And that is the way to get data. Ask different people for

help, and gather information in that way. And there is another way, you can inject your

tracker in a public video cameras in a big city, like in China, and get a lot of data from

people who are using the gestural language and just pass there not knowing you are

tracking them. This is the fastest and the most convenient way, it also provides the best

data – because the best data is natural, form real life. With such an application,

everybody will be equal, everybody will get the ability to communicate freely.

For example, there is person who cannot speak, using gestural language, lost in

an unfamiliar city. He needs to ask for help but the people are rushing somewhere, and

they do not have time to figure out that he is mute. In that case this application will

help this person feeling embarrassing. There are children, who are mute and do not


325

even know how to write yet, and this is the only way they can ask for help if lost. Does

it worry anybody in that case how this data was collected? This question is probably

should be open, because different people will answer it in a different way.

Conclusion. Summing up all the statements from the previous chapters we can

come up with the following conclusion. Today the Artificial Intelligence and

particularly its branch of images recognition plays a significant role in the society.

People tend not only to look for the answers from technologies, but also to pose new

questions to it, which arise new, previously unseen issues. Some if such questions were

also posed in this article. It is not a task of a single research to find the answers for this

questions, moreover, we need many more researches to pose new questions. Because

only asking whether something is right or wrong, good or bad we can figure out an

appropriate behavior. However, the author also tried to point in this research that there

is no correct answer, and that most of the questions are the two sides coins. We cannot

rely on what we think is right, because there are people who may think it is wrong.

It is clear, that today the AI develops so fast because of the enormous amount of

data available in the world. This idea was expressed in details in the paper as a theory,

which was more or less proved during the further narration. And as one of its main

branches develops images recognition. That is so, because for humans the main

perception channel is visual, and as far as we are trying to create AI by our template –

we want it to be able to recognize patterns that human can, in order to be able to

accomplish more and more “near-human” tasks.

But we should treat it right and definitely should not expect the fiction like robots

in near future, which can control our privacy and make human-like decisions. All we

have to expect from these systems – are just the recommendations. So when the facial

recognition system recognizes a crime in the airport, it should not be the final decision

to accuse the person in something. The same thing is connected with reliability, the one

should not think, that if he has a facial recognition system controlling the access to his

house, or mobile phone – then he or she is 100% secure. Systems make mistakes,

because they are created by humans, who make mistakes.


326

The idea of human rights for their own data expressed in terms of example in the

chapter about hand gestures recognition is the key point for all the ideas stated and

discussed before. For some the proposed approaches are all wrong there, and for the

others all of them are possible. We always have to remember about the two sides coin,

and always have to care about others opinion, and specifically when it is something

about using someones personal data or information. The strict international regulations

which are followed by the majority are not written, they might exist somewhere

virtually, but not on the official documents, which controls the whole community. Each

company has its own privacy policy, and most of the users do not care about that

signing it. However any data – that one provides to the internet, through any portal

might be used without the one knowing it today, and it will not be punished.

References:

1. Chollet, F. (2017). Deep Learning with Python (1st ed.). Mountain View, United States of

America: Manning Publications.

2. Zeng, Y. (2019). Responsible Facial Recognition and Beyond. ResearchGate, 2–4.

Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/336147376_Responsible_Facial_Rec

ognition_and_Beyond

4. Lee, F. (2018, May 14). How Gesture Control Will Transform Our Devices - IoT For All.

Retrieved 2020, from https://medium.com/iotforall/how-gesture-control-will-transform-our-

devices-32d4527a6d25

5. Controllers - Valve Index® - Upgrade your experience - Valve Corporation. (2020). Retrieved

2020, from https://www.valvesoftware.com/en/index/controllers

6. Wikipedia contributors. (2020a, May 9). Kinect. Retrieved 2020, from https://en.wikipedia.org/

wiki/Kinect

7. «Мы в 2030-м. Назад пути нет. Мир никогда не будет прежним». Виктор Прокопеня про

коронакризис. (2020, May 4). Retrieved 2020, from https://news.tut.by/economics/682903.html

https://en.wikipedia.org/


327

UDC 681.396, 681.375

Альошин Геннадій Васильович

ORCID ID: 0000-0003-1876-7616

доктор технічних наук, професор, професор кафедри

Українська державна академія залізничного транспорту, Україна

Коломійцев Олексій Володимирович

ORCID ID: 0000-0001-8228-8404

Заслужений винахідник України, доктор технічних наук, старший науковий співробітник

професор кафедри Національного технічного університету

"Харківський політехнічний університет", Україна

Башинський Володимир Георгійович

ORCID ID: 0000-0003-0966-5714

доктор технічних наук, старший науковий співробітник, начальник Державного науково-

дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Україна

Третяк Вячеслав Федорович

ORCID ID: 0000-0003-2599-8834

кандидат технічних наук, доцент

провідний науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна

Олійник Руслан Михайлович

ORCID ID: 0000-0002-3969-544X

начальник науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту

випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Україна

ПОКАЗНИК ВАРТОСТІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФАЗОВИХ

БАГАТОШКАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

Анотація. врахування показника вартості і функцій обміну для оптимального

синтезу багатошкальних інформаційно-вимірювальних систем.

Ключові слова: вартість, функція обміну, багатошкальність, інформаційно-

вимірювальна система.


328

Відомі фазові багатошкальні інформаційно-вимірювальні системи (ІВС)

мають невеликі апріорний діапазон вимірювань параметрів сигналу і смугу

пропускання, що забезпечує високу точність вимірювань параметрів сигналу (за

рахунок крутизни фазових детекторів на більшій частоті) та суттєву економію

часу на вимірювання [1-3]. Такі системи використовують періодичні сигнали для

формування дискримінаторних характеристик шкал.

При врахуванні показника вартості багатошкальні ІВС, який є загальним

обмеженням на параметри системи, з’являється можливість оптимального

синтезу системи за всіма показниками якості і параметрів [4].

За умови, якщо фазова багатошкальна ІВС сумісна, тобто, )q(Cі – вартість

системи та q – потужність сигналу до шуму – загальні для всіх шкал системи, при

рівних вартостях вимірювачів в кожній шкалі 1k1 CC та коефіцієнтпх

однозначності кожної шкали bbk , то задачу оптимізації фазової

багатошкальної ІВС можливо представити у наступному вигляді:

1і}n,q{

nC)q(CminCmin , (1)

при обмеженні:

A)bq1( n , (2)

де ефективність дорівнює:

2оп n

2aA

, (3)

2оп n – допустиме значення дисперсії похибки вимірювання затримки

сигналу;

С – сумарна вартість системи в цілому, що має той же сенс, що і )q(Cі .

Отже, рішення задачі оптимізації, що представлена формулами (1), (2),


329

можливо отримати з наступного рівняння:

q1lnq1

AlnC

dq

)q(dC21

і

, (4)

або з рівняння:

2

1

)X(і1 CXKexpX , (5)

у склад якої входять:

q1X , (6)

1XC)q(C іі , (7)

AlnCK 1

1 . (8)

Для отримання рішення optq рівняння (4) можливо чисельно визначити з

ітераційної формули, що отримана за методом Ньютона-Рафсона:

2

1

)X(і1i11i2

1i21i2

1

)X(і1i1

i

1i

1i

CXKexpXK1

XKX1CXKexp

X , (9)

при цьому:

1i1i1i X1iX2

3

X1i1

1i2 CXCCX2

K)X(K

. (10)

За умовою, якщо фазова багатошкальна ІВС є не сумісна система, а

система з роздільним прийомом сигналів різних шкал, то задачу оптимізації


330

можливо сформулювати у наступному вигляді:

n

1kk1kі

nq

CqCminCmink

, (11)

при обмеженні:

Aq1n

1kk

. (12)

Аналогічним чином, можливо показати, що оптимум можливо досягати

при: k ; qqq 1kopt k .

Отже, задачу оптимізації (11), (12) можливо звести до наступної:

k1kі

nq

CqCnminCmink

, (13)

при:

Aq1n

k . (14)

Таким чином, рішення можливо отримати з функціонального рівняння:

12

2

C)X(C

)X(C

XlnX

1

. (15)

Функції обміну для оптимального синтезу фазової багатошкальної ІВС і її

функціональних елементів доречні тим, що завжди можливо знайти їх рішення

відносно тих показників, що вважаються найбільш необхідні. Це дозволяє за

таким показником, у загальному вигляді та при однобічних каналах системи,

порівнювати методи вимірювання [5-6].

Для відомого панорамного методу вимірювання максимальний час пошуку

(вимірювання) у приймальному каналі системи, дорівнює:


331

n

0помприп21

aan

P

NPq

2

Dt

, (16)

при 11п nt ;

AD

nд

2/1aa

1

– число розрізнених елементів;

31 – дорівнює трьом сталим часу системи.

За результатами проведених досліджень можливо заключити, що відбір

одного з методів вимірювання, стане можливим за часом оцінювання параметра

сигналу для будь-якої системи з панорамним, багатоканальним, багатоетапним

та багатошкальним методами вимірювання із одночасними шкалами t3(1), або з

послідовними у часі шкалами t3(2), можливо записати у наступному вигляді:

1ii

1

011k1

XG

Nqnt

П ; (17)

2ii

2

0222

XG

Nqt

П ; при An2 ; (18)

i3i)1(3

)1(033)1(3

XG

Nqt ; при An )1(3 ; (19)

i3i)2(3

)2(033Е)2(3

XG

Nqnt ; при

3)2(3

qln

Alnn

, (20)

qe – необхідне відношення сигнал/шум на виході системи вимірювальної

структури;

Gl – коефіцієнт спрямованої дії (КСД) антени;


332

Nol – спектральна щільність вихідних шумів;

)Y(X ilil – «фазові» параметри системи, як функції від технічних

параметрів та параметрів корекції сигналів, що впливають на рівень сигналу в

системі з L-ю структурою;

1n , An2 , nЕ, np – число елементів розрізнення, каналів, етапів або шкал.

В подальшому, планується провести дослідження щодо постановок і

рішення задач загальної оптимального синтезу (оптимізації) фазових

багатошкальних ІВС на множені параметрів, сигналів та структур.


1. Алешин Г.В., Панченко С.В., Приходько С.І. Оптимізація цифрових систем передачі. –

Харків, 2018. – 160 с.

2. Третяк В.Ф., Місюра О.М.., Більчук В.М. Метод оптимізації структури розподіленої бази

даних у вузлах інфокомунікаційної мережі хмарного середовища // Наука і техніка

Повітряних Сил Збройних Сил України. – 2017. – № 1. – C. 92-96.

3. Aloshin G., Kolomiitsev O., Kuleshov O., Kulagin K., Tkachev A. The method of parameters

optimization of the multifunctional laser information-measuring system on the multiplicity of

signals, structures and technical parameters // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил

України, – 2018. – Вип. 1(30). – С. 73-79.

4. Третяк В.Ф., Пашнєва А.А. Оптимізація структури сховища даних у вузлах

інфокомунікаційної мережі хмарного середовища // Системи управління, навігації та

зв’язку. – 2017. – №. 4 (44). – С. 122-128.

5. Herasimov S., Tymochko O., Kolomiitsev O., Aloshin G., Kriukov O., Morozov O., Aleksiyev

V. Formation Analysis Of Multi-Frequency Signals Of Laser Information Measuring System //

«EUREKA: Physics and Engineering», Number 5, 2019. Р. 19-28. – DOI: 10.21303/2461-

4262.2019.00984.

6. Aloshin G., Kolomiitsev O., Tkachev A., Posohov V. Separable programming method for

solving multi-dimensional problems of optimizing the parameters of laser information

measurement systems // Сучасні інформаційні системи. – 2019. – Т. 3. – Вип. № 1 –

С. 23-28.


333

UDC 681.51

Голубничий Дмитро Юрійович

ORCID ID: 0000-0002-6873-7004

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри Інформаційних систем

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна

Коцюба Василь Петрович

ORCID ID: 0000-0001-6336-8193

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри

Радіоелектронних систем пунктів управління Повітряних Сил


Сєвєрінов Олександр Васильович

ORCID ID: 0000-0002-6327-6405

кандидат технічних наук, доцент,

доцент кафедри інформаційних технологій інституту цивільної авіації


Соловйова Ольга Ігорівна

кандидат технічних наук,

завідувач кафедри інформаційних технологій інституту цивільної авіації


Семеренко Юлія Олександрівна

старший викладач кафедри інформаційних технологій інституту цивільної авіації


АНАЛІЗ ВИМОГ БЕЗПЕКИ ЩОДО АДМІНІСТРУВАННЯ

КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ТА МЕРЕЖ ОРГАНІЗАЦІЇ НА

ОСНОВІ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ

Анотація. Виконано аналіз вимог інформаційної безпеки щодо процесів

адміністрування комп’ютерних систем та мереж організації.

Ключові слова: інформаційна система, процес, адміністрування, безпека.


334

Мета інформаційної системи будь-якої організації полягає в забезпеченні

безперебійної роботи та зведення до мінімуму збитку від подій, які несуть

загрозу безпеці, за допомогою їх запобігання й зведення наслідків до мінімуму.

Інформаційна система є складовою системи управління організації, яка надає

можливість адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні впливи. Це для

організації матиме можливість адаптації в умовах, які змінюються, тобто робить

її саморегульованою.

Відносно техніки управління слід зазначити, що стрункість і дієвість

системи управління в чималому ступені залежать від системи документообігу

організації. Від неї пропорційно залежить і число помилок обліку й планування,

оперативність реагування на певний вплив.

Управління інформаційною безпекою дозволяє колективно використати

інформацію, забезпечуючи при цьому її захист і захист інформаційних ресурсів.

Інформаційна безпека складається з трьох основних компонентів:

конфіденційність; цілісність; доступність.

Вплив на конфіденційність, цілісність та доступність можуть здійснювати

різноманітні процеси, однак розглянемо лише питання, які пов’язані з процесами

адміністрування комп’ютерних систем та мереж.

Для відображення розроблених підходів використаємо нотацію стандарту

адміністрування й забезпечення функціонування комп'ютерних систем і мереж,

істотно змінюється в залежності від розміру організації й типу обладнання, а

також від характеру й уразливості програмних додатків (рис. 1).

Декомпозиція процесу адміністрування комп'ютерних систем і мереж

визначає такі процеси, як (рис. 2): визначення процедур; визначення вимог до

програмного забезпечення (ПЗ); визначення вимог до планування комп'ютерних

систем; захист внутрішньомашинних інформаційних ресурсів; управління

безпекою комп'ютерних мереж.

1. Визначення процедур. Декомпозиція процесу визначення процедур


335

містить такі процеси, як: визначення операційних процедур і обов'язків;

документування операційних процедур; визначення процедур реагування на

події.

Рисунок 1. Контекстна діаграма процесу адміністрування комп'ютерних систем і мереж

(TO-BE)

Рисунок 2. Діаграма функціональної декомпозиції процесу адміністрування

комп'ютерних систем і мереж (TO-BE)

Операційні процедури та обов'язки мають на меті забезпечити коректну й

надійну роботу комп'ютерних систем і мереж. Необхідно визначити обов'язки й

процедури по адмініструванню й забезпеченню функціонування всіх комп'ютерів

і мереж. Це повинно бути підкріплено відповідними робочими інструкціями й

процедурами реагування на події.

Документування операційних процедур повинно бути підготовлено для


336

всіх функціонуючих комп'ютерних систем для забезпечення їх коректної й

надійної роботи. Документовані процедури варто також підготувати для робіт,

пов'язаних з розробкою, супроводом і тестуванням систем, особливо якщо це

вимагає підтримки й уваги з боку інших підрозділів організації. Операційні

процедури повинні розглядатися як формальні документи, зміни в які варто

вносити тільки після їхнього підтвердження керівництвом, наділеним

відповідними повноваженнями.

Процедури реагування на події служать для забезпечення своєчасного,

ефективного й організованого реагування на події, що таять погрозу безпеки.

Необхідно визначити відповідні управлінські обов'язки й процедури.

2. Визначення вимог до ПЗ. Декомпозиція процесу визначення процедур

містить такі процеси, як: класифікація програмних засобів розробки та робочих

програм; захист від шкідливого ПЗ.

Захист від шкідливого програмного забезпечення має на меті забезпечити

цілісність даних і програм. Сьогодні існує цілий ряд шкідливих методів, які

дозволяють використати вразливість комп'ютерних програм стосовно їх

несанкціонованої модифікації, з такими іменами, як "комп'ютерні віруси",

"троянські коні", "логічні бомби" тощо. Адміністратори інформаційних систем

повинні бути завжди готові до небезпеки проникнення шкідливого програмного

забезпечення в систему й вживати спеціальних заходів.

3. Визначення вимог до планування комп'ютерних систем. Декомпозиція

процесу визначення вимог до планування комп'ютерних систем містить такі

процеси, як: планування навантаження комп'ютерних систем; приймання

комп'ютерних систем; реєстрація збоїв у комп'ютерних системах; керування

процесом внесення змін у робочі системи; Обслуговування комп'ютерних систем.

Планування навантаження потрібно для того щоб уникнути відмов систем

внаслідок їх недостатньої навантажувальної здатності, необхідно постійно

стежити за їхньою навантажністю. Адміністратори комп’ютерів та мереж

повинні постійно стежити за використанням ключових системних ресурсів,


337

включаючи процесори, основну оперативну пам'ять, файлові запам'ятовувальні

пристрої, принтери й інші пристрої висновку, а також комунікаційні системи.

Адміністратори комп'ютерів повинні чітко погодити, визначити, перевірити й

задокументувати вимоги й критерії приймання нових комп'ютерних систем.

Реєстрація збоїв полягає в оповіщенні про збої в роботі систем і вживанні

відповідних коригувальних заходів. Зафіксовані користувачами збої, що

стосуються проблем з комп'ютерними й комунікаційними системами, варто

заносити в журнал реєстрації. Повинні існувати чіткі правила обробки

зареєстрованих збоїв.

Управління процесом внесення змін у робочі системи. Внесення змін в

інформаційні системи необхідно контролювати. Недостатній контроль потребує

визначення формальних управлінських процедур й обов'язків для забезпечення

задовільного контролю за внесенням всіх змін в обладнання й програм.

Обслуговування систем має на меті забезпечити цілісність і доступність

інформаційних сервісів. Необхідно визначити повсякденні процедури для зняття

резервних копій з даних, реєстрації подій і збоїв, а також для спостереження за

середовищем, у якій функціонує обладнання.

4. Захист внутрішньомашинних інформаційних ресурсів. Декомпозиція

процесу захист внутрішньомашинних інформаційних ресурсів містить такі

процеси, як: створення резервних копій даних; ведення журналу реєстрації подій;

захист від промислового шпигунства.

Резервне копіювання даних із критично важливих виробничих даних і

програм повинні зніматися регулярно. Для забезпечення можливості відновлення

всіх критично важливих виробничих даних і програм після виходу з ладу

комп'ютера або відмови носія інформації, необхідно мати належні засоби

резервного копіювання.

Ведення журналу реєстрації подій, який повинен по необхідності

включати: час запуску й останова систем; підтвердження коректних операцій з

файлами даних і вихідною інформацією від комп'ютерів. Журнали реєстрації


338

подій повинні регулярно звірятися з операційними процедурами.

Захист від промислового шпигунства. Головною причиною виникнення

промислового (економічного) шпигунства є прагнення до реалізації конкурентної

переваги – найважливішої умови досягнення успіху в ринковій економіці.

Шпигунство стає гнучкіше, жорсткіше й аморальніше.

5. Управління безпекою комп'ютерних мереж. Декомпозиція процесу

управління безпекою комп'ютерних мереж містить такі процеси, як: запобігання

ушкоджень інформаційних ресурсів; захист системної документації; обмін

даними та програмами; захист електронного обміну даними; захист електронної

пошти; захист системи електронного офісу.

Запобіганню ушкоджень інформаційних ресурсів мають протидіяти

правила та засоби мережного адміністрування. Управління безпекою

комп'ютерних мереж, окремі сегменти яких можуть перебувати за межами

організації, вимагає особливої уваги.

Захист системної документації, яка може містити конфіденційну

інформацію, наприклад, опис прикладних процесів, процедур, структури даних і

процесів підтвердження повноважень. Для захисту системної документації від

несанкціонованого доступу, необхідно застосовувати наступні засоби контролю:

збереження в надійних шафах під замком, список осіб із правом доступу до

системної документації повинен бути максимально обмежений тощо.

Обмін даними й програмами має на меті запобігти втратам, модифікації й

несанкціонованому використання даних. Обміни даними й програмами між

організаціями необхідно контролювати. Такі обміни варто здійснювати на основі

формальних угод. Повинні бути встановлені процедури й стандарти для захисту

носіїв інформації під час їх транспортування.

Для захисту електронного обміну даними варто застосовувати спеціальні

засоби управління безпекою, оскільки електронний обмін з торговельними

партнерами уразливий стосовно несанкціонованого перехоплення й модифікації.

Захист електронної пошти. Для зменшення ризику, якому піддаються


339

виробничі процеси й система безпеки, пов'язаного з використанням електронної

пошти, варто застосовувати відповідні засоби контролю. Електронна пошта

відрізняється від традиційних видів зв'язку, наприклад, швидкістю, структурою

повідомлень, ступенем формальності й уразливістю стосовно перехоплення. Для

зменшення ризику, якому піддаються виробничі процеси й система безпеки,

пов'язаного із застосуванням електронної пошти, необхідно використати належні

засоби контролю, які повинні базуватися на прийнятих в державі процедур

надання електронних довірчих послуг [3-7].

Захист систем електронного офісу надають можливість більше швидкого

поширення й колективного використання виробничої інформації. Варто взяти до

уваги наслідку для виробничої діяльності й режиму безпеки від використання

таких систем.

З метою втілення розглянутих процесів в організації слід визначити

відповідні дійові особи, а при моделюванні їх повноважень можливо

застосування технології уніфікованої мови моделювання. Для цього задамо

дійові ролі працівників організації у вигляді окремих акторів, а також визначимо

їх обов’язки. В якості дійових осіб розглянемо наступні ролі:

працівник відділу адміністрування – адміністратори (рис. 3);

працівник відділу безпеки (рис. 4);

зловмисник (рис. 5).

Рисунок 3 – Діаграма варіантів використання працівника відділу адміністрування


340

Рисунок 4 – Діаграма варіантів функціонування відділу безпеки

Основними обов’язками адміністратора відділу адміністрування слід

розглядати:

керування обліковими записами користувачів (створення, видалення,

модифікація), захист, архівування, резервне копіювання даних і записів,

попередження втрати даних;

навчання й підтримка користувачів;

модернізація існуючого програмного забезпечення й установка нового;

моніторинг і оптимізація простору зберігання даних на серверах мережі,

настроювання максимальної продуктивності мережі;

захист мережі від вірусів і несанкційного доступу (НСД);

вирішення мережних проблем, модернізація й заміна мережевих

компонент (обладнання), контроль (аудит) мережі;

додавання в мережу нових комп'ютерів.

Основними обов’язками адміністратора відділу безпеки слід розглядати:

визначення інформаційної безпеки підприємства, її основні цілі й область її

застосування, а також її значення як механізму, що дозволяє колективно

використати інформацію; виклад позиції посібника з питань реалізації цілей і


341

принципів інформаційної безпеки; визначення загальних і конкретних обов'язків

по забезпеченню режиму інформаційної безпеки; роз'яснення процесу

повідомлення про події, що таять погрозу безпеки; проводити інвентаризацію

ресурсів, щоб переконатися в забезпеченні їхнього ефективного захисту;

перевірка прийнятих на роботу співробітників; навчання співробітників

правилам інформаційної безпеки.

Основними обов’язками Зловмисника (розглядається як актор) є:

одержання доступу до інформаційних ресурсів; модифікація, підмін, видалення

інформаційних даних; приведення в тимчасову або повну не працездатність

інформаційних серверів; взламування системи захисту, завантаження вірусів;

фізичний вивід з роботи серверів, мережного обладнання, кабельних систем.

Рисунок 5 – Діаграма варіантів функціонування зловмисника

Таким чином, результатом процесного підходу до питань адміністрування

комп’ютерних систем та мереж слід вважати наступне:

1. Визначення нормативної моделі мережевого та системного

адміністратора на макрорівні з урахуванням процесів захисту інформації в

організації.

2. Розроблена множина взаємпов'язаних моделей, що повністю визначають


342

мікроструктуру системи процесів захисту інформації. Ця сукупність моделей по

суті складає організаційно-методичне забезпечення проектування організаційної

системи захисту інформації.


1. IDEF0. Методология функционального моделирования IDEF0. Руководящий документ. –

Госстандарт России, Москва, 2000. – 68 с.

2. Репин, В.В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов /

В.В. Репин, В.Г. Елиферов – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. – 398 с.

3. Закон України “Про електронні довірчі послуги” / Відомості Верховної Ради № 2155-VIII,

2017. – 35 c.






зв’язку. – 2017. – №. 4 (44). – С. 122-128.

6. Пономаренко В.С., Голубничий Д.Ю., Третяк В.Ф. Цілочисельне програмування в

економіці. Харкiв: Вид. ХНУ, 2005. – 204 с.

7. Альошин, Г., Коломійцев, О., & Третяк, В. (2020). Особливості оптимального синтезу

багатошкальних інформаційно-вимірювальних систем. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ,

81-84. https://doi.org/10.36074/24.04.2020.v2.23


343

UDC 681.324:623.618(06)

Дуденко Сергій Васильович

ORCID ID: 0000-0003-3477-0858

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

старший науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил


Осієвський Сергій Валерійович

ORCID ID: 0000-0003-0861-9417

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри


Орлов Олександр Іванович

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Харківська спеціалізована школа № 99, Україна

Тімко Наталія Олегівна

Вчитель


Третяк Алла Олексіївна

Вчитель


ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ТИХ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ

В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ "ДІАЛОГ"

В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Анотація. оцінювання навчальних досягнень тих, хто навчається в

інформаційно-освітньому середовищі "Діалог"

Ключові слова: ДІАЛОГ, інформаційно-освітнє середовище, тестування.

Накопичений досвід розробки систем управління, в тому числі і

автоматизованих систем тестування, показує, що незалежно від індивідуальності

таких розробок існують загальні напрямки в їх проектуванні. Одним із основних


344

напрямків є використання комплексного підходу, що дозволяє: розкрити

цілісність об'єкта; враховувати різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв'язків;

узгодити рішення, як для окремих елементів, так і для системи в цілому;

передбачити можливість розвитку та адаптації системи; знизити час

проектування при досягненні необхідних параметрів системи.

Основними перевагами комп’ютерного оцінювання навчальних досягнень

тих, хто навчається є: автоматизація та оперативність оброблення результатів

тестування; прискорення зворотного зв’язку за результатами тестування, що

надає тому, хто навчається можливість самостійно виявляти прогалини в

структурі своїх знань і вживати заходів до їх усунення; забезпечення

об’єктивності оцінювання; можливість регулярно поповнювати та модифікувати

систему тестових завдань; звільнення викладача від виконання рутинних робіт

[1].

Метою розробки підсистеми тестування в інформаційно-освітньому

середовищі "ДІАЛОГ", в основу якої покладено логіко-алгебраїчні моделі, які

відображають процес оцінювання знань тих, хто навчається викладачем, є

підвищення продуктивності і якості контролю знань тих, хто навчається,

усунення впливу суб'єктивних факторів викладача на оцінювання знань,

зменшення розбіжності в оцінюванні знань між викладачем і підсистемою

тестування (рис. 1).

Рис. 1 – Інформаційно-освітнє середовище "ДІАЛОГ"


345

Рисунок 2 – Логічна структура підсистема тестування

На рис. 2 показано, що реалізація мети Ц при подальшій її декомпозиції на

підцілі передбачає опис множини функцій F, підфункцій, функціональних задач,

де m - кількість розглянутих задач. Це в кінцевому результаті визначає

функціональну частину системи по відношенню до її забезпечуючих частин

(інформаційне, математичне та інші види забезпечень).


346

Розглянемо множину функцій: 1F - ініціалізація доступу: для того, хто

навчається тільки до блоку тестування, для викладача - до блока заповнення

тесту і результатами тестування; 2

F - проведення тестування; 3F - запобігання

вгадування, використовуючи логічні зв'язки між завданнями тесту; 4

F -

оцінювання в межах теми; 5

F - підсумкове оцінювання; 6

F - коригування

оцінки; 7

F - обчислення коефіцієнта надійності тесту .

Функціональними завданнями є: 21f - вибір прямого вибіркового

(альтернативного) методу з вісьмома альтернативами або методу тверджень, що

містить k тверджень, з них l - вірний, а ( lk ) - невірних, 81 l в якості

методики подання відповідей; 22f - вибір наступного представлення питань

одночасно з відповідями за способом представлення тому, кого навчають питань

і відповідей; 23f - формування контрольних завдань постійним способом, при

якому задана кількість завдань і їх послідовність не змінюється; 24f -

формування тесту, що містить питання різного рівня складності, фактично

відповідним оцінкам "3", "4" або "5"; 25f - проведення опитування за лінійної

схемою; 31f - формування таблиці логічних зв'язків між завданнями тесту на

нижньому і верхньому рівні, а також між рівнями; 32f - запобігання зарахування

випадково вгаданих відповідей на завдання тесту; 61f - перевірка попадання

оцінки на границю між близькими балами; 62f - пред'явлення тому, хто

навчається уточнюючих питань в разі виконання умови 6

1f ; 63f - підвищення

оцінки на один бал в разі правильної відповіді на всі уточнюючі питання.

До допоміжних функцій можна віднести: 11 - доступ до різних блоків

підсистеми тестування в ІОС "ДІАЛОГ": паролі авторизації доступу, список

викладачів і т.д .; 21.1 - отримання даних для тестування;

22.1 - формування


347

таблиці, що містить критерії оцінювання завдань тесту за темами; 31 -

формування таблиці логічних зв'язків між завданнями тесту.

На основі опису постановки задачі отримуємо інформаційну базу завдання

(ІБЗ), так як в даному документі описується вся інформація, яка

використовується при вирішенні даного завдання (вхідні, вихідна, проміжна і

т.д.). Крім того, процес розробки управляючих впливів, які визначаються

режимом функціонування об'єкта управління, встановлює режими вирішення

функціональних завдань із видачею підсумкового результату. Визначається

також форма видачі результату Ddd , , де D - множина документів, що

створюються в результаті реалізації множини функцій F.

Для даної підсистеми тестування в ІОС "ДІАЛОГ" множина D містить

наступні документи: 2d - одинична матриця результатів тестування

респондентів з основних питань тесту; 32d - таблиця вгаданих відповідей; 4d -

таблиця оцінок за темами; 5d і 6d - підсумкові оцінки тих, хто навчається; 7d

- таблиця, яка містить результати статистичної обробки розроблених тестів,

кореляційну матрицю R, значення вектора валідності завдань VR і коефіцієнти

надійності тесту .

Таким чином, процес проектування описується узагальненою

математичною моделлю. Для цього введено такі множини: nцццЦ ...,,, 21 -

множини цілей, що реалізуються автоматизованою системою тестування ( 7=n );

Fffffffffff 63

62

61

32

31

25

24

23

22

21 ,,,,,,,,, - множина функціональних

завдань, які вирішуються; F31

22.1

21.1

11 ,,, - множини додаткових

функцій; 765432

2 ,,,,, ddddddD - множина документів, що представляють

результат виконання завдань; smmmM ...,,, 21 - множина математичних

моделей задач; qaaaA ...,,, 21 - множина алгоритмів, необхідних для

реалізації функціональних завдань; mpppP ...,,, 21 - множина програм.


348

Наведемо взаємозв'язок введених множин. Наприклад, множину цілей Ц

розподілено між множиною функціональних завдань F таким чином, що для

реалізації конкретної мети Ццц , потрібно, принаймні, одна функціональна

Fff , або допоміжна задача F . Такий розподіл F серед Ц представимо

відображенням:

ц

F

F

ЦFц

ЦФ

2: , (1)

де F2 - множина всіх підмножин множини функцій F (булеан F), який реалізує

множину цілей Ц, таку, що цFЦ FФ , FFц - множина функцій, які призначені

для реалізації конкретної мети Ццц , . При цьому повинна виконуватися

умова:

Цц

ц

Цц

ц

Цц

ц fFF

, (2)

Розроблена підсистема тестування в ІАС "ДІАЛОГ" дозволяє створювати

новий або редагувати існуючий тест для заданого курсу як при традиційному,

так і дистанційному навчанні. Всі питання тесту зберігаються у базі даних, однак

вони діляться на дві групи: питання тесту і доступні питання. Питання тесту

включені до тесту і користувач буде відповідати тільки на ці питання при

проходженні тесту. Доступні питання представляють собою резерв питань, які

можуть бути включені до тесту у будь-яку мить за бажанням викладача. Питання

будь-якої із груп можуть переходити з однієї в іншу групу.

На сторінці "Вибір курсу" (Головна > Підтримка > Супроводження >

Дистанційні курси) , користувач має можливість вибрати відповідний курс для

подальшого редагування та створення тестів у ньому (рис. 2).

Рис. 2 Вибір потрібного курсу


349

Після вибору відповідного курсу, користувач має можливість вивчити

структуру курсу і в подальшому створити новий або редагувати відповідний

існуючий тест в ньому. Для цього необхідно на сторінці редагування курсу

вибрати у випадаючому списку "Вигляд курсу" значення "Розгорнутий вигляд

курсу" (рис. 2).

Рис. 2 Вигляд курсу

В розгорнутому вигляді курсу користувач може створити новий тест в

практичній частині, або редагувати існуючий тест. Після цього користувач

переходить до відповідної вебсторінки, де має можливість створити новий тест

або редагувати основні параметри існуючого тесту.

В розгорнутому вигляді курсу користувач може створити новий тест в

практичній частині натисненням кнопки , або редагувати існуючий тест

натисненням кнопки . На вебсторінці з параметрами тесту присутні елементи

управління, що мають наступне призначення: - повернутися на попередню

вебсторінку; - зберегти зміст тесту та зміни, внесені до нього; - редагувати

питання тесту; - пройти тест.

Також на даній сторінці присутні поля, які підлягають заповненню

користувачем, який створив даний тест (рис. 3).

Рис. 3 – Поля, які підлягають заповненню

Для реалізації гнучкості системи оцінювання при створенні тестів

передбачено ряд настройок, які дозволяють врахувати особливості вивчення

будь-якої дисципліни (рис. 4).


350

Рис. 4 – Параметри оцінювання тесту

При цьому існує можливість використовувати систему оцінювання всього

тесту із максимальною кількістю балів від 2 до 12. Згідно обраної системи

оцінювання оцінки можуть виставлятися за однією із трьох моделей оцінювання:

лінійною, логарифмічною або експоненційною.

При використанні лінійної моделі оцінювання отримана кінцева оцінка

прямо пропорційна відсотку правильних відповідей на питання тесту.

Логарифмічна та експоненційні системи оцінювання дозволять визначити

результуючу оцінку відповідно до відсотку правильних відповідей на питання

тесту згідно логарифмічної та експоненційної залежностей. Також передбачено

можливість графічного супроводу вибору системи оцінювання та максимальної

кількості балів з побудовою графіку залежності результуючої оцінки за тест від

відсотку правильних відповідей на питання тесту.

З метою забезпечення заходів безпеки по відношенню до проходження

тестів тих, хто навчається в системі передбачено ряд можливостей, пов`язаних з

обмеженням доступу до тестів (рис. 5).

Рис. 5 – Параметри безпеки тесту

Параметри безпеки тесту включають складові: пароль доступу - для

реалізації можливості проходження тесту тільки з дозволу викладача;

блокування - для можливості тимчасового блокування будь-якого тесту;

кількість спроб - для визначення максимальної кількості спроб, якими

користувач може скористатися для отримання оцінки.


351

Пароль доступу за його наявності вводиться викладачем безпосередньо

перед тестуванням на кожному місці для тестування, сам пароль відображається

у вигляді символів "*", що зменшує ймовірність визначення паролю тих, хто

навчається.

Спроби, які були зроблені тим, хто навчається викладач може

контролювати і при необхідності видаляти або редагувати. Однак номер спроби

не редагується, тобто видаливши спробу за №1, спроба №2 так і залишиться із

номером 2.

Параметри показу тесту регламентують порядок показу питань тесту,

загальний час, який виділяється для проходження тесту, одночасний або окремий

показ питань та час їх окремого показу, а також наявність можливості відповісти

"Не знаю" (рис. 6).

Рис. 6 - Параметри показу тесту

Дані параметри впливають на всіх користувачів, які будуть проходити

даний тест.

Для створення нових питань тесту або редагування існуючих необхідно

натиснути кнопку . Після цього користувач має можливість створювати та

редагувати питання шести типів, які можуть використовуватися в тесті. Для

цього необхідно вибрати у випадаючому списку "Тип питання для створення"

вибрати відповідний тип і натиснути кнопку (рис. 7)

Рис. 7 – Тип питання для створення


352

При тестуванні штрафні бали нараховуються в двох випадках: на задане

питання тесту користувач не відповів (не встиг відповісти), та на задане питання

тесту користувач відповів не правильно, хоча була можливість відповісти "Не

знаю"(за відповідь "Не знаю" штрафні бали не нараховуються).

Проходження тесту може здійснюватися у двох режимах: при проходженні

тесту зі сторінки з параметрами тесту тестування здійснюється на загальних

підставах, але без здійснення запису результатів тестування. Як правило, даний

режим використовується викладачами для перевірки складеного тесту; у випадку

коли проходження здійснює той, хто навчається результати проходження тесту

обов`язково записуються до бази даних, при цьому контролюються параметри

безпеки тесту, які визначені при його створенні. Якщо той, хто навчається

завершив проходження тесту, але час тестування не вичерпано, він може нажати

кнопку "Прийняти відповідь", після чого отримає результати тестування.

Кількість спроб для проходження тесту визначає викладач і вона однакова для

всіх тих, хто навчається. Якщо той, хто навчається вичерпав свої спроби система

заблокує його доступ до тесту.

Таким чином, на сьогоднішній день комп’ютерне тестування є ефективним

засобом контролю знань тих, хто навчається і спрямоване на підвищення якості

освіти. Зростання ефективності навчального процесу тестування повинно не

підміняти, а доповнювати перевірені традиційні форми контролю знань.


1. Третяк В.Ф., Ткачов В.В., Рябуха Ю.М., Пічугін М.Ф., Осієвський С.В. Аналіз загроз та

захисту системи дистанційного навчання Харківського національного університету

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба // Тези доповідей першої міжнародної науково-

практичної конференції: «Проблеми впровадження дистанційного навчання в освітній

процес вищих військових навчальних закладів (військових підрозділів закладів вищої

освіти» (м. Київ:), 16 листопада 2018 р., 2018. – С. 169-178


353

UDC 004.048

Плакасова Жаннетта Миколаївна

старший викладач кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Метелеап Володимир Володимирович

к.т.н., доцент кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем

Черкаський державний технологічний університет, Україна

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

ДЕФЕКТІВ ВІЗЕРУНКІВ КАРБОНАТНИХ ПЛИТ

Метою розробки є створення системи, яка дозволить більш якісно та

швидко виконувати перевірку поверхні плит карбонатних порід.

Розроблювану систему планується застосовувати на автоматизованих

виробництвах з обробки карбонатних порід, а саме мармуру. Ця система буде

використовуватись на етапі перевірки якості поверхні готової сировини, тобто

плити.

Кольорова гама і малюнок каменю залежить від умов походження.

Природні вкраплення, прожилки і колірні відтінки є перевагами, а не дефектами

мармуру. Тому досить важливо відрізняти явні дефекти поверхні мармуру від

його природних особливостей. У зв'язку з вище зазначеними факторами,

прийнято рішення про створення інтелектуальної системи, яка буде оцінювати

якість поверхні мармурових та карбонатних плит.

Основною проблемою інспекції мармурових плит є саме різноманітність

природніх малюнків. Досить складно сказати чи підлягає та чи інша плита

подальшій обробці. Недостатній огляд поверхні може негативно позначитися на

естетичних якостях кінцевого продукту.

Оскільки індивідуальна інспекція кожної з плит є досить ресурсоємною,

існує необхідність спрощення даного процесу. Також необхідно зазначити

https://teacode.com/online/udc/00/004.4.html


354

людський фактор, тому що неуважність працівника може позначитись на якості

кінцевого продукту.

Функції системи. Основною функцією розроблюваної системи є виведення

на екран результату пошуку дефектів на поверхні мармуру.

На екран, в якості результатів аналізу виводиться:

1) вхідне зображення;

2) вихідне зображення з зафарбованими регіонами дефектів;

3) ймовірність того, що плита бракована;

4) статус плити.

Окрім екрану детального результату перевірки зображення, існує низка

інших необхідних екранів.

Головний екран дає можливість переглядатити зображення, які були тільки

завантажені та не проаналізовані. Також можна переключитись на вкладку з

проаналізованими зображеннями.

Меню додавання зображень дозволяє додати фотографії та вказати

необхідні деталі пов’язані з цим зображенням.

Джерело початкових даних. Джерелом початкових даних є сам користувач

та фотопристрій який використовується на виробництві. Користувач (надалі

інспектор), завантажує фотографії мармурових плит та вводить додаткові

параметри такі як назва інспектованої сировини. Фото завантажується на хостинг

Cloudinary і посилання на ресурс цього фото зберігається у базі даних.

Результати, вихідні дані. Вихідними даними для інтелектуальної системи є

результат аналізу зображення, який містить у собі проаналізоване фото з

виділеними областями можливих дефектів. Також вихідним параметром є

дійсночисельна ймовірність наявності дефекту на зображенні. Можливість

перенесення із точки зору апаратного та обчислюваного середовища. Для

збереження вхідних та вихідних зображень використовується сервіс компанії


355

Cloudinary — це технологічна компанія послуг SaaS. Компанія надає хмарне

рішення для управління зображеннями та відео.

Система та її компоненти без жодних труднощів переносяться на інші

комп’ютери, якщо комп’ютер відповідає програмним та апаратним вимогам,

тому що система є кросплатформною та кросбраузерною.

Надійність функціонування. Система буде надійно працювати якщо

комп’ютер відповідає усім програмним та апаратним вимогам.

Вимоги до оформлення вихідних кодів. Для коду написаного мовою

програмування Python, незалежно від версій, загальноприйнятим є стандарт

оформлення коду PEP8.


1. Дослідження методів сегментації зображень. / Плакасова Ж. М., Мельниченко Д. А.//

Проблеми інформатизації: Тези доповідей п’ятої міжнародної науково-технічної

конференції , 2017. – 104 с., с. 63-64

2. Gavil’an M., Balcones D., Marcos O. et al. Adaptive road crack detection system by pavement

classification // Sensors. 2011. 11, Is. 10. Р. 9628–9657.

3. Konovalenko I., Maruschak P., Menou A. et al. A novel algorithm for damage analysis of fatigue

sensor by surface deformation relief parameters // Intern. Symp. on Operational Research and

Applications (ISORAP). Marrakesh, Morocco, 2013. Р. 678-684.

4. Maruschak P. O., Panin S. V., Ignatovich S. R. et al. Influence of deformation process in material

at multiple cracking and fragmentation of nanocoating // Theor. and Appl. Fracture Mech.

2012. 57, Is. 1. Р. 43–48.

5. Методы сегментации изображений объектов нерегулярного вида, особенности их

применения и перспективы развития / К.С. Смеляков, И.А. Романенко, И.В. Рубан и др. //

Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил, 2010. –

Вип. 2 (24). – С. 92-97.


356

UDC 681.3

Рябуха Юрій Миколайович

доктор технічних наук, старший науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил


Пічугін Михайло Федорович

Заслужений працівник освіти України, кандидат військових наук, професор



Дзеверін Ігор Григорович

кандидат військових наук, доцент, начальник наукового центру Повітряних Сил


Деменко Микола Петрович

кандидат технічних наук, доцент



Авдєєв Володимир Федорович

викладач кафедри


АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСТУПУ ДО БАЗ ДАНИХ

Анотація. В наш час в автоматизованих інформаційних системах

використовуються наступні основні моделі доступу до баз даних: модель

файлового сервера; модель сервера бази даних; модель сервера додатків

(трирівнева архітектура); модель доступу до даних в Intranet/Internet за

технологією CGI і API; модель доступу до даних в Intranet/Internet за технологією

ASP; модель доступу до даних в Intranet/Internet з ActiveX і Java -апплетів;

модель доступу до даних в системах з архітектурою CORBA і DCOM.

Ключові слова: доступ до даних, база даних


357

.В моделі файлового сервера доступу до даних додатки виконуються на

робочих станціях. Робоча станція - це автоматизоване робоче місце

співробітника організації. Додаток включає модулі для організації діалогу з

користувачем, бізнес-правила (спеціальний термін), що забезпечують необхідну

логіку обчислень в АС, і ядро СУБД. Часто ядро СУБД в моделі файлового

сервера не виражене і є набором функцій, пов'язаних з іншими компонентами

додатка (FoxPro та ін.). Додаток, включаючи і ядро СУБД, дублюється на різних

робочих станціях. На файловому сервері ядро СУБД, дублюється на різних

робочих станціях. На файловому сервері зберігаються тільки файли бази даних

(індекси, файли даних і т. д.) і деякі технологічні файли (оверлейні, файли

сортування та ін.). Команди звернень до СУБД, закодовані в прикладній

програмі, обробляються ядром СУБД на робочій станції. СУБД організовує

доступ до файлів бази даних автоматизованої системи, що зберігаються на

сервері, для виконання кожної такої команди.

На рис. 1 відрізком прямої позначена локальна обчислювальна мережа. По

мережі передаються запити на читання/запис даних, індекси, проміжні і

результуючі дані, блоки технологічних файлів.

На основі моделі файлового сервера функціонують такі популярні СУБД

як Access, FoxPro (Microsoft), dBase (Borland), Clipper (Nantucket Inc.), Paradox

(Borland) та ін. [1]/

СУБД даного класу коштують недорого, прості в інсталяції і освоєнні. Але

у них відзначається ряд істотних недоліків: у систем, розроблених на базі цих

СУБД, низька продуктивність, так як усі проміжні дані передаються, як правило,

по низькошвидкісній шині мережі, а прикладні програми і ядро СУБД

виконуються на малопотужних робочих станціях; ці СУБД не підтримують

розподілену обробку; у FoxPro, dBase, Clipper підтримується стандарт Xbase, що

втрачає популярність.


358

Рис. 1 - Модель файлового сервера

В моделі сервера бази даних доступу до даних додатки також

виконуються, в основному, на робочих станціях. Додаток включає модулі для

організації діалогу з користувачем і бізнес-правила. Ядро СУБД автоматизованої

системи є загальним для усіх робочих станцій і функціонує на сервері .

На рис. 1.2 і далі відрізком прямої позначається локальна обчислювальна

мережа або взаємозв'язані мережі передачі даних (локальні, магістральні,

глобальні). Оператори звернення до СУБД (SQL -операторы), закодовані в

прикладній програмі, не виконуються на робочій станції, а пересилаються по

мережі на сервер для обробки. Ядро СУБД транслює запит і виконує його,

звертаючись для цього до індексів і інших проміжних даних. Назад на робочу

станцію передаються тільки результати обробки оператора.

У сучасних СУБД на сервері можуть запускатися процедури, що

зберігаються, і тригери, які разом з ядром СУБД утворюють сервер СУБД. До

Діалог з

користувачем

Оператори

звернення до СУБД

(SQL- оператори)

Виконання

операторів

Технологічні

файли

Файли

бази даних

Робоча станція (WS) Файловий сервер (FS)

Рівень

представлення

Бізнес

правила

Ядро СУБД

Запит до файлу Дані із файлу


359

процедур, що зберігаються, можна звертатися з додатків на робочих станціях. Це

дозволяє скоротити розмір коду прикладної програми і зменшити потік SQL -

операторів з робочої станції, оскільки групу необхідних SQL -команд можна

закодувати в процедурі, що зберігається. Тригери - програми, які виконуються

ядром СУБД перед або після оновлення (UPDATE, INSERT, DELETE) таблиці

бази даних. Вони дозволяють автоматично підтримувати цілісність бази даних.

Рис. 2. Модель сервера бази даних

Модель сервера бази даних підтримують СУБД: Oracle, Sybase, Informix,

MS SQL Server, Ingress, Progress, InterBase та ін.

СУБД даного класу мають наступні переваги: системи, розроблені на

основі цих СУБД, відрізняються високою продуктивністю, оскільки по шині

передаються тільки SQL - запити і результати їх виконання; запити виконуються

на високошвидкісних серверах; СУБД підтримують розподілену обробку, тобто

якщо SQL - оператор звертається до даних, які зберігаються на різних серверах,

сервер бази даних автоматично виконує декомпозицію початкового запиту на

Діалог з

користувачем

Оператори SQL:

SELECT

UPDATE

INSERT

DELETE

Файли БД

Робоча станція (WS) Сервер (S)

Рівень

представлення

Бізнес правила

SQL - оператор Результати виконання SQL - операторів

Сервер БД

Тригер

Збережена

процедура Запит від клієнта

(робочої станції)

Ядро

СУБД

До і після

оновлення таблиці

Повідомлення


360

підзапити, організовує їх паралельне виконання і з'єднання проміжних

результатів; у рамках цих СУБД пропонується велике число сервісних продуктів,

що полегшують розробку додатків і створення розподіленої системи.

Але ці СУБД мають і недоліки: вони набагато дорожче за СУБД

попереднього класу і складні в освоєнні; для ефективної роботи цих СУБД

потрібно високошвидкісні (а тому і дорогі) сервери і мережі.

В моделі сервера додатків доступу до даних сервер додатків можна

організувати і за допомогою процедур (рис. 2), що зберігаються. Але для

реалізації процедур, що зберігаються, використовують мови високого рівня,

тому програми виходять ресурсоємними. Причому можливості цих мов

обмежені: з їх допомогою не можна організувати "тонку" обробку даних на рівні

бітів. Процедури, що зберігаються, також не підтримують розподілені

застосування, т. е. вони не забезпечують автоматичний запуск необхідної

програми на іншому сервері.

Для усунення вказаних недоліків розроблені спеціальні засоби, які часто

називають менеджерами транзакцій, моніторами транзакцій, OLTP (Online

Transaction Processing) – Mоніторами (рис. 3).

У цій моделі на робочій станції виконуються програми рівня

представлення (діалог з користувачем). Якщо при виконанні програми

зустрічається звернення до сервісу, то вхідні дані для цього сервісу

перенаправляються на сервер додатків, там запускається відповідна процедура

(А).

Якщо в процесі виконання цієї процедури зустрічаються оператори SQL,

то вони не виконуються на сервері додатків, а передаються на сервер бази даних.

SQL - оператор на сервері бази даних аналізується, оптимізується, виконується і

результат пересилається назад сервісу "А". Після закінчення виконання

процедури "А" вихідні дані передаються назад на робочу станцію, в програму

рівня представлення.


361

Рис. 3 - Модель сервера додатків на базі менеджера транзакцій

Переваги моделі: на відміну від моделі сервера баз даних на сервер

застосувань пересилається не сам SQL -оператор, а тільки виклик сервісу

(зменшується трафік по мережі).

Сучасні сервери додатків динамічно адаптуються при збільшенні потоку

запитів до сервісів: а) якщо до сервісу "А" виникає черга, то сервер додатків

автоматично створює новий процес, пов'язаний з цим сервісом і виконуваний

паралельно з першим. Новий процес може бути запущений на іншій машині; б)

сервер додатків виступає як маршрутизатор звернень до додатка, тобто

сервер додатків можна налагодити таким чином, що залежно від початкових

даних сервісу "А" процедура "А" запускатиметься на різних серверах; в)

використання сервера додатків може істотно скоротити число ліцензій

на сервер бази даних АС. У моделі сервера бази даних на кожне автоматизоване

робоче місце потрібна ліцензія. Для сервера додатків одно ліцензійне

підключення потрібно на один процес, який здатний обробляти запити від

декількох автоматизованих робочих місць.

tpcall(“A”, …);

Файли БД

Робоча станція (WS) Сервер (S)

Рівень представле

ння

Звернення до сервісу Результати виконання сервісів

Сервер БД

Сервер

СУБД

Сервіс «А»;

EXEC SQL SELECT

EXEC SQL UPDATE

EXEC SQL INSERT

EXEC SQL DELETE

Сервер

додатку

Бізн. Пр.


362

Але модель сервера додатків має і недолік: враховуючи, що до програм

сервера може звертатися багато клієнтів, для досягнення необхідної

продуктивності бізнес-додатка вимагається писати мовою Сі або близькою до

неї.

Нині найбільш популярний менеджер транзакцій Tuxedo (BEA System).

Він є оболонкою, у рамках якої виконуються сервіси (прикладні програми).

Tuxedo виконує маршрутизацію запитів до сервісів, організовує динамічний

розподіл на вантаження і мультиплексування запитів до баз цих автоматизованих

систем. Часто менеджер транзакції і додатка запускається на тому ж комп'ютері

(хоча це не є обов'язковим), де знаходиться сервер СУБД, щоб зменшити потік

SQL - запитів по мережі.

В моделі доступу до даних в Intranet/Internet за технологією CGI і API

найбільш популярними продуктами, що дозволяють працювати з Web –

сторінками , є Mozila і Microsoft Explorer (Microsoft), та Opera. Ці продукти

називають ще Web -браузерами.

Спочатку (рис. 4) за запитом Web - браузера з Web - сервера Internet

читається HTML - форма (це HTML - програма, що містить опис полів введення

для Web - сторінки і ім'я CGI - програми для їх обробки). Web - браузер

інтерпретує цю програму і виводить сторінку на екран робочої станції.

Користувач повинен заповнити поля введення і натиснути кнопку типу SUBMIT.

Web - браузер пересилає Web - серверу ім'я CGI - програми обробки, імена полів

введення і їх значення. Web - сервер, у свою чергу, використовуючи інтерфейс

CGI (Common Gateway Interface), запускає CGI - програму (транзакцію), яка за

допомогою SELECT - запиту через ODBC - інтерфейс читає дані з локальної або

видаленої бази даних і за допомогою оператора print генерує нову HTML -

програму, що містить результати пошуку. Ця програма передається на робочу

станцію, де і інтерпретується Web -браузером. Користувач бачить Web - сторінку

з даними, отриманими з бази даних.


363

Рис. 4. Організація зв'язку HTML - документів з базами даних

Для написання CGI - програм для Web - серверів застосовують мови Perl,

Сі, TCL (Tool Command Language) і командний процесор Unix Bourne.

Зустрічаються CGI -програми, написані на Visual Basic, Access і на специфічних

мовах (NetBasic для NetWare Enterprise Web Server, PL/SQL для Oracle Web

Server і т. д.. В наш час для написання додатків в середовищі Web - сервера

замість повільного CGI - інтерфейса часто застосовують API – інтерфейс. Це

розширення Web - сервера запускається як динамічна бібліотека і виконує

обробку кожного виклику прикладної програми, не породжуючи окремого

процесу ОС для кожного запиту від Web - браузера. Найбільш відомі два API -

інтерфейса: NSAPI компанії Netscape і ISAPI компанії Microsof. У Microsoft

Internet Information Server (IIS) для доступу до бази даних нерідко

використовують вже готові ISAPI - додатки типу dbWeb, IDC та ін.

Web -сторінка

Робоча станція (WS)

Сервер (S)

Локальний сервер бази даних

SUBMIT

Web браузер

Інтерпретатор HTML - програми

HTML програма

Web - сервер

CGI

CGI програма (транзакція) SQL - оператори

Згенерована нова HTML програма

Internet,

Удалений сервер бази даних


364

Модель доступу до даних в Intranet/Internet за технологією ASP (Active

Server Pages - активні серверні сторінки) - різновид API -технології. Вона

розроблена фірмою Microsoft, реалізована в IIS і поставляється у вигляді окремих

модулів для різних Web - серверів. Основна ідеологія - здійснення доступу до

даних безпосередньо на сервері перед видачею HTML -сторінки клієнтові і

робота з СОМ- об’єктами на скриптових мовах типу VBScript і JScript.

Необхідно відмітити, що в одному ASP - файлі мирно уживаються функції,

визначені на різних скриптових мовах. Більше того, ці функції дозволяють

здійснювати виклики один одного без яких-небудь вказівок на мову визначення.

Звернення до ASP - сторінки (програмі) з HTML - документа виконується

за схемою, аналогічною схемою виклику CGI - програми (рис. 1.4). ASP -

сторінка є HTML - документ, куди вбудовуються теги з фрагментами програм на

мовах VBScript і JScript. У цих фрагментах і кодуються звернення до баз даних.

Для фрагментів на VBScript - у вигляді звернень до різних доступним

(зареєстрованим) СОМ - об’єктам, які, власне кажучи, і поводяться із запитами

до бази даних на мові SQL. Важливо відмітити, що розташування СОМ- об’єктів

не грає ніякої ролі. Отже, проблеми побудови розподілених систем вирішуються

досить просто, а головне не вимагають додаткового коду.

Формування нового (вихідного) HTML - документа здійснюється таким

чином. На Web - сервері є видимими ASP - сторінки. Якщо зустрічається тег з

фрагментом програми на VBScript або Jscript, то ця програма виконується, а

результати пошуку у базі даних включаються у вихідний HTML - документ на

місце тега з фрагментом програми. Після чого новий HTML - документ

передається назад Web - браузеру.

Модель доступу до даних в Intranet/Internet з Java - аплетів і ActiveX на

відміну від попередніх варіантів доступу до даних в Intranet/ Internet тут (рис. 5)

звернення до СУБД здійснюється не з боку Web -сервера, а з боку Web - браузера

(клієнта).


365

Рис. 5. Організація доступу до баз даних з Java - аплетів і ActiveX




зв’язку. – 2017. – №. 4 (44). – С. 122-128




Web сервер

Web - сторінка

Web - браузер

Інтерпретатор

HTML

програми

Java

- машина

ODBC - шлюз

HTML

програма

Java – програма

(транзакція)

SQL - оператори

Робоча станція (WS)

Сервер (S)

Intra

net,

Удалений сервер бази

даних (SQL сервер)

JDBC Active

X

1

2


366

PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS

UDC 796.015.68-047.44-057.875

Антипова Жанна Игоревна

ORCID ID: 0000-0002-3052-0862

ст. преподаватель кафедры физического воспитани

Национальный университет «Одессая юридическая академия», Украина

Фидирко Марина Александровна

ORCID ID: 0000-0003-0970-1586

Канд.педагогичечких наук, доцент каф. Физического воспитания

Национальный университет «Одессая юридическая академия», Украина

ИССЛЕДОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО ОТНОШЕИЯ СТУДЕНТОВ К ЗАНЯТИЯМ

В ПРОФИЛЬНОМ УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ

Аннотация. В статье рассматривается проблема мотивационного отношения

студентов к занятиям физической культурой и спортом в учебных заведениях

высшего обраования. Изучаются способы формирования мотивации и

установок к занятиям физической культурой и спортом. Рассматриваются

вопросы укрепления здоровья студентов, профилактики раличных заболеваний

посредством занятий оздоровительной двигательной активностью.

Ключевые слова: физическая культура, спорт, студенты, здоровье, здоровый

образ жизни, мотивация, юридический вуз.

Главным условием занятий физической культурой и спортм в высшем

юридическом учебном заведении является мотивация. Мотивация (побуждение)

– психофизиологический процесс, управляющий поведением, задающий

направленность, организцию, активность, устойчивость и выраженный в

способности молодого человека деятельно удовлетворять свои потребности.

Мотивация к физической активности – особое состояние личности,

направленное на достижение оптимального уровня физической


367

подготовленности и работоспособности. Формирование интереса студентов к

занятиям физической культурой и спортом - это не одномоментный, а

длительный и многоступенчатый процесс. Начинается он с гигиенических

знаний и навыков, полученных в детстве. Формируются, в молодости,

психофизиологические знания по физическому воспитанию и устойчивая

привычка к интенсивным занятиям спортом. Для поддержания

заинтересованности студентов в занятиях физичекой культурой и спортом

используются методы, формирующие удовлетворённость во время занятий.

Сильным мотивационным фактором занятий является возможность

поддержания и укрепления своего здоровья, профилактика заболеваний [1,c.34].

Сегодня влияние различного вида двигательной активности на студентов

рассматривается по двум взаимосвязанным направлениям.

1.Формирование здорового образа жизни и уменьшение вероятности

заболеваний, в том числе и профессиональных.

2. Лечебное воздействие физических упражнений при многих видах

заболеваний.

У студентов желание придерживаться здорового образа жизни зависит во

многом от окружающих условий, жизнедеятельности и правильного

организаванного процесса обучении [2, с.157]. Составляющими здорового

образа жизни являются не только отказ от вредных привычек, правильное

питание, соблюдение режима дня, но и обязательная физическая нагрузка,

поддержавающая и укрепляющая здоровье студента. О том, что физическая

активность влияет на здоровье, сказал ещё древнегреческий философ

Аристотель: «Движение - это жизнь, а жизнь - это движение!». Лечебное

воздействие физических упражнений сегодня также актуально и применяетя при

различных заболеваниях. Ограниченность в движении, пассивный образ жизни,

бездействие - губительно для здоровья молодого человека.

Цель. Пранализировать процесс формирования интереса к занятиям физической

культурой и спортом в среде студентов. Рассмотреть пути повышения мотивации


368

к двигательной активности. Предложить методы и средства повышения

мотивации.

Занятия физической культурой и спортом во время обучения в юридическом

учебном заведении есть неотъемливая составляющая формирования

всестороннеразвитой, культурной личности студента. Регулярные занятия

физической культурой и спортом способствуют оптимизации его физического и

психологического состояния [2, с.157]. Необходимо отметить, что

существенную роль в формировании интереса студентов к занятиям физическим

воспитанием играют личностные качества преподавателя. Особенно цениться

заинтересованность его в работе, отношение к занимающимся, эмоциональность

и новизна форм и методов проведения учебных занятий по фиическому

воспитанию. Особо важной проблемой во время обучения в высшем учебном

заведении счиается постепенное снижение мотивации к занятиям физическими

упражнениями и спортом. Изучение этой проблемы сегодня - актуальная тема

для многих авторов, ищущих пути повышения работоспособности студентов,

положительно влияющих на обучение в высшем учебном заведении. Авторы

утверждают, что повышение работоспособности и успешное обучение возможно

только за счет повышения эффективности действия всех органов и систем

организма, которая достигается мотивированными и систематическими

занятиями физической культурой [3, с.6]. А поднять мотивацию двигательной

активности студентов воможно устойчивой заинтересованностью в

систематических занятиях физической культурой и спортом. Такую

заинтересованность можно расширить применением инновационных,

эффективно организационных форм проведения занятий по физическому

воспитанию. В спорте рациональное использование больших и средних

физических нагрузок приводит к высоким спортивным результатам, что также

может обеспечить стабильную заинтересованность студентов в занятиях.

Высокие спортивные достижения способствуют самоутверждению личности


369

студента, вызывают положительные эмоции и желание достичь упехов в учебе и

подготовке к профессиональной деятельности [4. C. 3].

Сегодня формой занятий по физическому воспитания в академии можно

назвать плановые занятия с использованием новых, инновационных технологий;

самостоятельные занятия различными видами двигательной активности; занятия

выбранным видом спорта с обязательным участием в спортивно-массовых

мероприятиях учебного заведения и, как итог, в соревнованиях более высокого

уровня. Использование в плановых занятиях ритмической гимнастики, фитнеса,

йоги, круговой тренировки в тренажёрном зале, восточных единоборств,

рукопашного боя, соревновательных методов в спортивных играх значительно

повышает заинтересованность студентов в двигательной активности.

Тренировки и участие в соревнованиях по видам спорта, включенных в

программу Спартакиады юридической акдемии, способствует пропаганде

здорового образа жизни, повышению спортивного мастерства участников.

Призовые места в соревновниях способствуют завоеванию авторитета

участниками, повышению массовости и активности студентов.

Со студентами специльной медицинской группы используются

специальные методы проведения занятий, дыхательная гимнастика,

скандинавская ходьба, занятия йогой, эти методы способствуют поддержанию

их здоровья и привлечению к активной спортивной жизни академии (в меру их

возможностей). Сохранение здоровья занимающихся основной и специальной

медицинской группы, студентам-спортсменам является актуально-главной

задачей физического воспитания в высшем юридическом учебном заведении.

Обучение правильному отношению к своему здоровью, как к ценности, можно

назвать важной целью высшего образования, стоящей на одной ступени с

профессианальным обучением студента

С целью определения отношения к своему здоровью был праведён

анонимнный опрос студентов судебно-административного факультета

юридической академии. Обобщение информации и подведение итогов


370

позволило сделать вывод: студенты относятся к своему здоровью как к важной

ценности, занятия физической культурой и спортом считают необходимыми для

сохранения здоровья и успешного овладения профильными навыками;

мотивация к занятиям повышается только на основе их спортивных успехов и

достижений. Студентам было предложено расположить приоритетность мотивов

занятий физическими упражнениями. Результат показал мотивационное

отношение девушек и юношей.

Вопросы анкеты:

Девушки

Юноши

1.Укрепление здоровья. 1 2

2.Достижение гармоничности

телосложения.

2

4

3.Получение удовольствия от

двигательно активности.

3

3

4.Повышение физической

подготовленности

4

1

На основании их ответов студентов можно сделать вывод, что для юношей

занятия должны носить развивающую направленность, а для девушек -

оздоровительную. Различия в доминировании мотивов определяют

направленность занятий по физическому воспитанию в высшем учебном

заведении. В анкетировнии на тему «Мотивация к занятию физической

культурой» было предложено расположить 7 жизненных ценностей в

иерархическом порядке: здоровье, отдых, материальные ценности, творчество,

семья, карьера, общественное призвание.

Жизненные ценности:

Девушки

Юноши

1. Здоровье 1. Здоровье 1. Здоровье

2. Отдых 2. Семья 2. Мат. ценности

3. Мат.ценности 3.Мат. ценности 3. Семья

4. Творчество 4.Творчество 4.Карьера

5. Семья 5.Карьера 5.Творчество

6. Карьера 6.Общ.признание 6.Общ.призвание

7. Общ. призвание 7.Отдых 7.Отдых


371

Сравнительный анализ этих ответов показал, что юноши и девушки на

первое место ставят в своей оценке «здоровье» - это говорит о том, что они

«ответственно» относятся к своему здоровью. На втором месте у девушек –

«семья», а у юношей – «материальные ценности». Такой ответ говорит о том, что

студенты в своих ответах придерживаются мнения общеста: «Мужчина –

добытчик в семье, женщина – хранительница очага». И юноши, и девушки

решили, что «общественное признание» и «отдых» в системе оценок на 6-м и 7-

м месте, а после «семьи» и «материальных ценностей» все студенты думают о

«карьере» и «творчестве».

Вывод: Полученные данные позволяют сделать вывод, что для

формирования мотивации необходимо выявить потребности, цели и мотивы,

побуждающие студентов к активной и осознанной физкультурно-спортивной

деятельности. Грамотно организованная работа по формированию мотивации к

занятиям физической культурой и спортом станет базисом, способствующим

укреплению здоровья студента. Здоровье и мотивированная физическая

подготовленность студентов поможет им социализироваться, адаптироваться к

условиям современной жизни, получить профессиональную юридическую

специальность и, на этой основе, обеспечить себе профильное признание,

работоспособность и творческую активность.

Список літератури:

1. Винокурова А.А., Михалева А.Б. Ценностные ориентации современных студентов

/Актуальные проблемы развития личности в онтогенезе. Сборник материалов

III Всероссийской научно-практической конференции студентов и аспирантов. Якутск,

СВФУ им. М.К.Амосова, 4 апреля 2014г. – Киров: МЦНИП, 2014. – С. 33-36.

2. Морозова Л.В., Загрядская О.В. Проблемы мотивации студентов к занятиям физической

культурой и спортом: генденый подход //Управленческое консультирвние. – 2014. -

№8(68). – 157с.

1. 3.Белянчева В.В. Формировние мотивации занятий физической культурой у студентов //

Физкультура и спорт: Интеграция науки и практики. – 2009. – №2. - С.6.

3. Сизова Н.В. Мотивизационная готовность студентов к занятиям физкультурой и спортм

//Научно-методический эл. журнал «Концепт» - 2019. - №4 (апрель). – С.1-8.


372

UDC 796.8+796.082.1+796.05

Скирта Олег Сергійович

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, старший викладач кафедри «Здоров’я

людини та фізична культура» Кременчуцький національний університет імені Михайла

Остроградського, Україна

Лошицька Тамара Іванівна

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри «Здоров’я людини та

фізична культура» Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

ВІДМІННОСТІ В ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЯХ КІКБОКСЕРІВ-

АМАТОРІВ ТА КІКБОКСЕРІВ-ПРОФЕСІОНАЛІВ (ISKA) В РОЗДІЛІ К-1.

Annotation. Testing of technical and tactical preparedness of kickboxers (ISKA) in

section K-1 according to the improved method of Eganov, allows you to widely,

objectively and quickly diagnose the level of technical and tactical preparedness. The

test was attended by 22 kickboxers, divided into two groups: 22 highly qualified

amateur athletes, and 18 professional athletes. It has been established that kickboxers

in the K-1 section use punches more actively in the attack than with kicks and knees.

With the transition to the professional ring, athletes increase the following indicators:

the level of activity and reliability of kicks and knees; the level of reliability from blows

to the head and body. Protective actions against kicks along the thigh continue to

remain at a lower level. Kickboxers in the K-1 section, with the transition to the

professional ring, have an increase in the general level of technical and tactical

preparedness.

Key words: Testing, kickboxing, amateurs, professionals, K-1, technical and tactical

preparedness.

Постановка наукової проблеми та її значення. К-1 – є одним із рингових

розділів кікбоксінгу «ІСКА», в якому правилами змагань дозволяється

використовувати удари руками, ногами і коліньми. За думкою деяких фахівців,


373

даний розділ має найбільші перспективи розвитку як у аматорському, так і в

професійному кікбоксингу [9,10].

Метою видатних кікбоксерів-аматорів Всесвітньої кікбоксерської

спортивної асоціації ISKA є виступи на таких турнірах з професійних

кікбоксингу як «K-1 World MAX», «GLORY», «Bellator Kickboxing» та інших.

Означені грандіозні події у світі єдиноборств проходять з санкції Всесвітньої

кікбоксерської спортивної асоціації ISKA [10].

Контроль змагальної діяльності в єдиноборствах дозволяє виявляти сильні

і слабкі сторони підготовленості спортсменів, з метою усунення недоліків і

подальшого вдосконалення провідних якостей [8].

На думку В.А. Еганова, одним з розділів, що сприяє підвищенню

ефективності підготовки кікбоксерів до змагань, є методика оцінки рівня

сформованості показників техніко-тактичної підготовленості для спрямованої

корекції їх характеристик, що визначають спортивний результат. Складність

такої оцінки полягає в тому, що змагальний бій являє собою структуру якісних

переходів по вузловим ситуаціям двобою за допомогою атакуючих і захисних

техніко-тактичних дій [5].

Порівняльний аналіз рівня техніко-тактичної підготовленості високо-

кваліфікованих кікбоксерів аматорів і кікбоксерів професіоналів, на нашу думку,

дозволить визначити відмінності професійної «школи» кікбоксингу від

аматорської і також дозволить визначити шляхи за якими спортсмени-аматори з

мінімальними «втратами» зможуть адаптувати свою манеру ведення поєдинку

до вимог професійного кікбоксингу.

У науково-методичній літературі публікації, що розкривають питання, які

присвячені порівнянню рівня техніко-тактичних підготовленості кікбоксерів

аматорів і професіоналів в розділі К-1 відсутні, що, на наш погляд, є однією з

причин, що стримуює зростання спортивної майстерності кваліфікованих

кікбоксерів. Тому розгляд питання експрес-аналізу рівня техніко-тактичної

підготовленості кікбоксерів аматорів і професіоналів у розділі К-1, з подальшим

їх порівнянням ми вважаємо актуальним і необхідним.


374

Аналіз останніх досліджень і публікацій з цієї проблеми. У теорії та

практиці спортивних єдиноборств застосовуються численні методики

визначення рівня техніко-тактичної підготовленості. Варто виокремити наступні

методи: кіно-відеозйомка [4,7,11], біомеханічний аналіз [6,2], кінокольцовки [7],

тестування, шляхом проведення спеціального анкетного опитування, яке за

об'єктивністю, широтою і швидкістю діагностування, перевершує всі інші форми

педагогічного контролю [3,5].

Технологія педагогічного тестування за А.В. Егановим, полягає у

визначенні чисельних значень показників техніко-тактичних дій (ударів) руками

і ногами і захистів від них. Для цього кожен випробовуваний повинен оцінити

себе суб'єктивно, ґрунтуючись на свій вже набутий раніше досвід за

десятибальною шкалою виразності кожної із запропонованих характеристик

техніко-тактичних дій по відношенню до супротивника. Відповіді на питання

припускають виявлення кількісних характеристик техніко-тактичної

підготовленості різної кваліфікації.

Перевага даної методики тестування полягає у можливості отримання

оперативної інформації про індивідуальні і групові характеристики ударних дій

в нападі і захисних дій від ударів руками і ногами суперників. Але даний тест

був розроблений автором з метою визначення рівня сформованої техніко-

тактичної підготовленості в захисних діях кікбоксерів. Також автором не

враховувались техніко-тактичні дії коліньми в нападі, та захисні дії від

означених ударів, що властиві розділу К-1, і в питаннях, щодо контратакуючих

дій кікбоксерів розмежовувались поняття контратаки у відповідь та контратаки

на зустріч.

Узагальнюючи вище викладену інформацію, можна зробити висновок, що

методичне обґрунтування рингового розділу К-1 кікбоксінгу «ІСКА»

знаходиться не на належному рівні, і питання експрес-аналізу (педагогічного

тестування) рівня техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів потребує більш

детального розгляду.


375

Мета дослідження. Провести тестування рівня техніко-тактичної

підготовленості кваліфікованих кікбоксерів-аматорів та кікбоксерів-

професіоналів в розділі К-1.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної

літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; петоди

математичної статистики.

Організація дослідження. В даній роботі проводилось педагогічне

тестування з метою визначення рівня техніко-тактичної підготовленості

кікбоксерів на Чемпіонаті Світу з кікбоксингу ISKA 2019 р. в м. Корк (Ірландія),

на Відкритому чемпіонаті світу з кікбоксингу ISKA з аматорського К-1 2019р. в

м. Мілан (Італія), на професійному турнірі з кікбоксингу «SIAM WARRIORS»

2019 р. в м. Корк (Ірландія), на міжнародному турнірі з професійного

кікбоксингу «КОК» 2019 р. в м. Ліптовський-Мікулаш (Словаччина). В

тестуванні приймали участь 40 кікбоксерів, розділених на дві групи:

кваліфіковані спортсмени-аматори (МС і МСУМК України) в кількості 22

чоловік, та кікбоксери-професіонали, у кількості 18 чоловік. Спортсменам

пропонувалось заповнити тест, перед початком якого вони повинні були

ознайомитись з інструкцією. Тест містив 43 питання, умовно розділені на 17

блоків, з різною кількістю питань в кожному (13 блоків містили по 3 питання, 4

блоки – по одному питанню), що дозволяють визначити відповідні показники

виконання ударних техніко-тактичних дій руками, ногами і коліньми, та

захисних дій від означених ударів.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження дозволило

виявити істотні відмінності в рівні техніко-тактичної підготовленості (в

подальшому ттп) кікбоксерів, що увійшли до групи спортсменів-професіоналів

(в подальшому СП) і кікбоксерів, з яких була сформована група спортсменів-

аматорів високої кваліфікації (в подальшому СА) в розділі К-1. Результати

дослідження викладені в Таблиці 1.

Так, оцінюючи рівень активності в атаці, контратаці у відповідь і

контратаці на зустріч у двобою, по відношенню до суперника, в групі СП було

визначено значно вищій рівень відповідних показників ніж у кікбоксерів СА, при


376

чому, активність в атаці за допомогою ударних техніко-тактичних дій (в

подальшому ттд) руками кікбоксерів СА (5,0 ±0,7) перевищує відповідну

активність ногами(4,3 ±1,4) і коліньми(4,5 ±1,4). Кікбоксери групи СП майже

однаково оцінили активні дії ногами (5,9 ±2,7) і коліньми (5,6 ± 2,6), визначивши

пріоритет в атакуючих ударних діях руками (6,3 ±1,4). Активність у контратаці

у відповідь кікбоксерів СА и СП за допомогою ніг і колін, знаходяться майже в

однаковому діапазоні оцінки (СА: ноги – 4,0±1,1, коліна – 3,9±0,8; КС: ноги –

5,6±1,5, коліна -5,5±1,9). В обох групах було визначено більший рівень

активності в контратаці у відповідь дії за допомогою ударів руками (СА –

4,3±0,5; КС – 6,1±2,0).

Активність у зустрічній контратаці за допомогою ударів руками, ногами і

колінами у спортсменів-аматорів СА (руки – 4,5±1; ноги – 4,1±0,9; коліна –

4,0±1,2) оцінена нижче середнього рівня, а у професіоналів ПС (руки – 6,1±1,9;

ноги – 5,9±2,0; коліна – 6,0±1,4), означений показник значно вищій і знаходиться

майже в однаковому діапазоні. Таким чином тестування дозволило виявити

більшу активність ударних дій в нападі за допомогою рук, ніж за допомогою ніг

і колін.

Під надійністю атакуючих і контратакуючих ттд, в тесті спортсменами

оцінювалась кількість і якість ударів, які відзначаються боковими суддями у

двобої як результативні (не припинені захистом), по відношенню до

супротивника. За результатами дослідження було виявлено, що надійність атаки

за допомогою ударів руками в обох групах (СА – 4,5±0,8; ПС – 6,4±1,3)

перевищує означений показник надійності ттд за допомогою ніг (СА – 4,3±1,9;

ПС – 5,9±2,1), і за допомогою колін (СА – 3,6±1,2; ПС – 5,5±2,5).

Показник надійності контратакуючих у відповідь ударів руками (4,8±0,7)

спортсменами-аматорами оцінювався більш високо, ніж відповідні показники

ттд ногами (4,0±1,2) і коліньми (3,4±1,2). Кікбоксери-професіонали надійніше

виконують контратаки у відповідь руками (5,9±1,5) і ногами (5,8±1,8), ніж

коліньми(5,3±2).


377

Таблиця 1.

Результати тестування рівня техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів в розділі K-1.

N

1\1

Показники рівня техніко-

тактичних дій

Спосіб виконання

техніко-тактичних дій

Спортсмени-

аматори

(M±m)

Спортсмени-

професіонал

и (M±m)

1. Активність в атаці

руками 5,0±0,7 6,3±1,4

ногами 4,3±1,4 5,9±2,7

коліньми 4,5±1,4 5,6±2,6

2. Активність у контратаці у

відповідь

руками 4,3±0,5 6,1±2,0

ногами 4,0±1,1 5,6±1,5

коліньми 3,9+0,8 5,5±1,9

3. Активність у контратаці на зустріч

руками 4,5±1,0 6,1±1,9

ногами 4,1±0,9 5,9±2,0

коліньми 4,0±1,2 6,0±1,4

4. Надійність атаки

руками 4,5±0,8 6,4±1,3

ногами 4,3±1,9 5,9±3,1

коліньми 3,6±1,2 5,5±2,5

5. Надійність у контратаці у відповідь

руками 4,8±0,7 5,9±1,5

ногами 4,0±1,2 5,8±1,8

коліньми 3,4±1,2 5,3±2,0

6. Надійність у контратаці на зустріч

руками 4,9±0.6 5.7±1.6

ногами 4,5±1.5 6.3±0.7

коліньми 3,8±0,9 5,3±2,2

7. Об’єм оцінюваної техніки

руками 5,0±1,1 6,2±1,7

ногами 4,5±1,1 5,6±2,1

коліньми 3,9±1,6 4,8±2,4

8.

Рівень активності супротивника в

нападі (атака, контратаки у

відповідь і на зустріч)

руками 5,6±1,5 5,7±1,5

ногами 4,8±1,7 4,3±1,4

коліньми 5,2±1,6 4,7±1,8

9. Надійність захисту

від ударів руками 4,8±0,9 6,4±1,9

від ударів ногами 4,5±1,0 6,1±0,9

від ударів коліньми 4,6±0,8 6,3±1,2

10. Об’єм програної техніки




11. Вміння організації захисту в

цілому




12. Вміння організації захисту від

ударів в верхній рівень





ударів в середній рівень





ударів в нижній рівень від ударів ногами 3,9±1,6 5,9±0,9

15. Надійність захисту від підсікань ногами 4,3±1,3 5,6±2,1

16.

Вміння виконувати удари в

комбінаціях(рука-нога, нога-рука,

рука-коліно і т.д.)

руками, ногами,

коліньми 5,1±1,7 7,0±1,1

17. Загальній рівень техніко-тактичної

підготовленості

руками, ногами,

коліньми 5,4±1,1 6,8±1,1


378

Надійність зустрічних контратакуючих ттд кікбоксерів СА має більш

високі показники в ударних діях руками (4,9±0,6), ніж ногами (4,5±1,5) і

коліньми (4,5±1,5). У кікбоксерів-професіоналів було виявлено перевагу в

контратаках на зустріч ударами ногами (6,3±0,7) ніж ударами руками (5,7±1,6) і

коліньми (5,3±2,2).

Під об’ємом оцінюваної техніки, в тесті, кікбоксери повинні були

визначить рівень використання різних ударів, які доходять до цілі і одержують

оцінку бокових суддів, по відношенню до супротивників. Спортсмени СА і СП

вважають, що показник об’єму оцінюваної техніки ударних дій руками (СА –

5,0±1,1; СП – 6,2±1,7) перевершують відповідні показники ногами (СА – 4,5±1,1;

СП – 5,6±2,1) і коліньми (СА – 3,9±1,6; СП – 4,8±2,4).

Оцінити рівень активності супротивника в нападі спортсменам

пропонувалось шляхом визначення об’єму активних дій супротивника відносно

себе. У кікбоксерів-аматорів і у спортсменів-професіоналів оцінка активності

супротивника в нападі за допомогою ударів руками (СА-5,6±1,5; СП-5,7±1,9)

виявилось майже однаковою. Проте, рівень активності супротивника в нападі за

допомогою ударів ногами (4,8±1,7) і коліньми (5,2±1,6) кікбоксерами-аматорами

оцінювався вище ніж спортсменами-професіоналами (за допомогою ніг - 4,3±1,4;

за допомогою колін – 4,7±1,8) .

Надійність захисту (захисних ттд) визначалась як вміння контролювати

атакуючи (контратакуючи) дії супротивника, вміння не програвати, очки.

Спортсменами обох груп було визначено більший рівень надійності захисних дій

від ударів руками ( СА – 4,8±0,9; СП – 6,4±1,9) і ударів коліньми ( СА – 4,6±0,8;

СП – 6,3±1,2) ніж від ударів ногами СА – 1,5±1,0 та СП – 6,3±1,2 відповідно.

Таким чином професіонали переважають аматорів у показнику надійності

захисту при чому рівень захисних дій від ударів ногами в обох групах нижчий

ніж від ударів руками і колінами.

Нами було встановлено, що показник надійності захисту від ударів в

верхній рівень в групі СА оцінюється однаково від ударів рукам (4,5±1,1),ногами


379

(4,5±1,3) і коліньми (4,5±0,8). У групі кікбоксерів-професіоналів показник

вміння організації захисту від ударів в верхній рівень від ударів руками (7,1±1,6)

і ногами (7,0±0,7) значно вищій ніж від ударів коліньми (5,7±1,7)

За результатами тестування спортсмени-професіонали значно краще

використовують захисні дії від ударів руками, ногами і коліньми в середній

рівень (тулуб). В групі кікбоксерів СА було виявлено вищий рівень вміння

організації захисту від ударів ногами (4,5±1,3) і коліньми (4,4±0,7) ніж від ударів

руками (4,0±0,5) що за нашими спостереженнями свідчить про більш ефективну

роботу руками в нападі ніж ногами і коліньми у кікбоксерів означеної

кваліфікації. В групі професіоналів навпаки, вміння організації захисту від

ударів руками в тулуб (6,8±1,4) вище ніж від ударів ногами (6,3±1,5) та від ударів

коліньми (5,7±1,7).

Згідно правил змагань, в розділі К-1 дозволено виконувати тільки кругові

удари ногами (раунд-кік) вздовж стегна і гомілки (у аматорів – лише вздовж

стегна), зовнішньої та внутрішньої сторін. В результаті тестування та було

виявлено низький показник вміння організації захисних дій від ударів в нижній

рівень (СП – 5,9±0,9; СА – 3,9±1,6), що свідчить, за нашими спостереженнями,

про високу ефективність ударів в нижній рівень в розділі К-1 серед аматорів, і

деяку зневажливість до означених видів ударів у професіоналів.

У зв’язку з тим, що, за нашими спостереженнями, в розділі К-1 ттд в нападі

– підсікання використовується спортсменами-аматорами лише епізодично, то

вміння організації захисту від підсікань у групі СА (3,9±1,6) має низький рівень.

В групі професіоналів означений показник оцінюється значно вище (5,9±0,9),

хоча в деяких професійних лігах (турнірах) данні ттд забороняються правилами

змагань.

За нашою думкою, одним із найважливіших показників техніко-тактичної

підготовленості в нападі є вміння виконувати удари в комбінаціях, поєднуючи

технічні дії руками, ногами і коліньми в різних сполученнях (рука-нога, нога-

рука, рука-коліно, коліно-рука, нога-коліно, коліно-нога і т.д.). Згідно одержаних


380

результатів тестування, кікбоксери СП (7,0±1,1) поєднують удари в комбінації

значно краще спортсменів-аматорів (5,1±1,7).

Аналіз результатів тестування надав можливість визначити загальний

рівень техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів в обох групах. Так,

самооцінка означеного показника кікбоксерів-аматорів дорівнює 5,4±1,1 балам,

кікбоксерів-професіоналів – 6,8±1,1 балам. Таким чином, з переходом

кікбоксерів у професійний спорт, рівень їх техніко-тактичної підготовленості

зростає.

Висновки.

1. В розділі К-1 кікбоксерами відмічається більш висока активність у нападі

(в атаці, контратаці у відповідь, контратаці на зустріч) за допомогою техніко-

тактичних дій руками, ніж за допомогою ударних дій ногами і коліньми. З

переходом на професійний ринг, рівень активності і надійності ударів ногами і

колінами зростає, особливо в контратаках у відповідь і на зустріч.

2. З переходом на професійний ринг, спостерігається значне підвищення

загального рівня техніко-тактичної підготовленості, зокрема, професіонали

значно покращують показники надійності захисних дій в верхній (голову) в

середній (тулуб) рівні, але, захисні дії від ударів в нижній рівень продовжують

знаходитись не на належному рівні.


1. Атилов А.А. Кик-боксинг Лоу-кик / А.А. Атилов, Е.И. Глебов //Ростов-на-Дону, Феникс,

2002, 560с.

2. Васильев О.С. Современные методики биомеханических измерений:

компьютеризированный динамометрический комплекс /О.С. Васильев, Н.Г. Сучилин //

Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 3. С. 13-16

3. Галкин П.Ю. Направленность методики тренировки боксеров на развитие готовности к

выбору тактики боя: автореф. дис. ... канд. пед. наук / П.Ю. Галкин; УралГАФК. -

Челябинск, 2002. - 23 с.


381

4. Горбенко В.П. Аналіз змагальної діяльності кікбоксерів (WPKA) у розділі орієнтал /

В.П. Горбенко, О.С. Скирта // Спортивна наука України. Науковий вісник Львівського

державного університету фізичної культури. – Електронне наукове фахове видання -

часопис: Львів, ЛДУФК. – 2012. №5 (49). С. 32-38. [Електронний ресурс]. - Режим

доступу: http://www.sportscience.org.ua/index.php/Arhiv.html

5. Еганов В. А. Методика обучения защитным технико-тактическим действиям в

кикбоксинге: Дис. канд. пед. наук : 13.00.04. – Челябинск, 2005. – 171 с.

6. Осколков В.А. Биомеханический анализ техники выполнения ударов ногами и руками в

кикбоксинге / В.А. Осколков, А.И. Агафонов// Ученые записки университета имени

П.Ф. Лесгафта. – 2010. №5(63). –С. 64-67

7. Павлов СВ. Методика оценки технической и тактической подготовленности

тхэквондистов в соревновательных поединках / С.В.Павлов // Физическая культура:

воспитание, образование, тренировка. - 2003. -№2. - С. 56

8. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория

и её практические приложения. К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.

9. Саяпов Р. С. Вес тренерського слова – преимущество, которое всегда с тобой /

Р. С. Саяпов, Д. Н. Змиенко // Боевые искуства. – 2007. – № 5. – С. 45

10. Федерація кікбоксингу України «ІСКА». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://iska.com.ua/federation

11. Яремко М. О. Вдосконалення швидкісно-силових якостей в ударних прийомах

кікбоксерів на етапі попередньої базової підготовки : Дис. канд. наук з фіз. виховання і

спорту : 24.00.01 / Яремко М. О. Львівський держ. ін-т фізичної культури. – Л., 2001. –

226 с.

http://lib.sportedu.ru/2SimQuery.idc?Author=платонов%20в

http://lib.sportedu.ru/2SimQuery.idc?Title=система%20подготовки%20спортсменов%20в%20олимпийском%20спорте

http://iska.com.ua/federation/rules


382

MILITARY AFFAIRS AND NATIONAL SECURITY

UDC 681.3

Калачова Вероніка Валеріївна

ORCID ID: 0000-0003-3477-0858

кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник

наукового центру Повітряних Сил


Гишко Генадій Борисович

ORCID ID: 0000–0002–2726–9152

кандидат військових наук, доцент, доцент кафедри тактики та загальновійськових дисциплін


Колмогоров Олексій Володимирович

ORCID ID: 0000–0001–5702–9769

викладач кафедри тактики та загальновійськових дисциплін


Коплік Олександр Миколайович

ORCID ID – 0000–0003–3544–3613

викладач кафедри тактики та загальновійськових дисциплін


Третяк Дар'я Вячеславівна

курсант 1 курсу інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Анотація. Виконано аналіз методів моделювання організаційної структури

логістичної інформаційної системи.

Ключові слова: логістична інформаційна система, організаційна структура,

моделювання, метод.


383

При створенні математичного опису організаційної структури логістичної

інформаційної системи (ЛІС) прийнята концепція розробки моделей, кожна з

яких формується під певним кутом зору і відображає певний аспект

функціонування системи. До розроблених математичних моделей

пред'являються вимоги досить повного відображення основних особливостей

функціонування об'єктів автоматизації і гнучкості прийнятих управлінських

рішень. Сукупність таких моделей утворює ієрархічну структуру, в вершині якої

розташовується метамодель системи з найбільш загальним уявленням, а на

наступних рівнях ієрархії розміщуються функціональні моделі конкретних

завдань.

Розробка ієрархічної структури моделей здійснюється шляхом

декомпозиції логістичної системи на складові частини з доведенням їх до

постановок задач; розробки математичних моделей задач і формування процедур

прийняття рішень для кожного завдання з координацією отриманих рішень на

загальносистемному рівні.

В результаті декомпозиції заданий глобальний критерій ефективності

функціонування системи апроксимується набором приватних локальних

критеріїв, які відображають набір бажаних техніко-економічних показників, для

кожного з яких складається і вирішується локальна задача. Бажання врахувати

основні особливості функціонування системи і прояви зовнішнього середовища

наштовхується на високу розмірність математичних моделей і складність

вирішуваних завдань. Тому прийнята концепція багатомодельності зорієнтована

на створення конструктивного математичного опису системи у вигляді набору

компактних і працездатних моделей невисокої складності.

При моделюванні організаційної структури використовується

математичний апарат теорії множин, теорії категорій, теорії графів і теорії

операторів. Метамодель верхнього рівня ієрархії представлена операційним

рівнянням


384

Ах = у , х mxR , у

nyR

, (1)

де x і y – елементи метричних просторів m

xR і n

yR; А – оператор метамоделі, який

переводить елементи ресурсів х m

xR в елементи виробничо-технологічної

діяльності у n

yR.

Математична модель оператора А представлена кортежем, який

відображає його структуру і параметри

А = < As, Ap >, s S, p P, (2)

де As - структура оператора А; Ap - параметри оператора А; S, P – множини

допустимих структур і параметрів відповідно.

Оператор метамоделі дозволяє враховувати різні властивості системи і може

бути лінійним, нелінійним, диференціальним, інтегральним, до змінних в часі

параметрів. В окремому випадку в якості оператора може виступати число,

функція або матриця. В якості оператора використана матриця системи лінійних

алгебраїчних рівнянь. Шляхом розбиття такого матричного оператора на

необхідну кількість частин можна отримати один із варіантів організаційної

структури, що не претендує на оптимальність.

Науково обґрунтоване формування найкращою організаційної структури є

невід'ємним етапом проектування будь-якої системи. Структура ЛІС представляє

собою сукупність стійких зв'язків між елементами системи, які забезпечують її

цілісність і тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей

системи при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Структури як складові

частини цілого можуть виступати в різних варіантах: як організаційні,

функціональні, адміністративні, виробничі, топологічні, інформаційні та інші.

Організаційна структура ЛИС може бути представлена в двох варіантах: з

точки зору цілісності це комплекс структур з перерахованого набору, який

визначається конкретною постановкою завдання проектування, а з точки зору


385

координації це сукупність взаємопов'язаних підсистем, які об'єднують людські,

матеріальні та інформаційні ресурси для досягнення поставлених цілей. Таким

чином, узагальнене поняття організаційної структури визначає набір

структурних проявів системи, а сенс більш вузького поняття уточнюється

конкретною постановкою завдання.

Якісні характеристики організаційних структур прийнято поділяти на дві

групи: загальні і конкретні. До першої групи належать показники, що

характеризують виробничо-господарську діяльність системи, яка в кінцевому

рахунку спрямована на перетворення ресурсів в готову продукцію. Ці показники

відображають виробничу, комерційну та економічну сторону діяльності ЛИС.

Будучи переведеними у вартісну або натуральну форму ці характеристики

можуть виступати в якості критеріїв ефективності.

Конкретні характеристики організаційної структури можна розділити на

топологічні характеристики, що дають безпосереднє уявлення про особливості

конфігурації системи, і внутрішньо-системні характеристики, які відображають

особливості організації та функціонування системи. До топологічних

характеристик належать геометричний образ, взаємозв'язок рівнів, ступінь

агрегування, інформаційна та обчислювальна складність структури. До

внутрішньосистемних характеристик відносяться структурна стійкість,

можливість управління структурою, динамічність, керованість, живучість,

можливість адаптації і самоорганізації структури.

Сукупність перерахованих технічних, технологічних, системних і

економічних характеристик можна розглядати як множина цільових функцій, які

можуть бути представлені якісними і кількісними співвідношеннями. На

попередньому етапі проектування організаційної структури ЛІС вибирається

раціональна кількість активних цільових функцій, яка визначає розмірність

багатокритеріальної оптимізаційної задачі.

Кількість цільових функцій, що беруть участь в синтезі організаційної

структури, вибирається з умови компромісу: з одного боку прагнуть до


386

адекватного (максимально повного) обліку всіх її сторін, а з іншого боку

відшукують найбільш вагомі показники (в мінімальній кількості), які найкращим

чином враховують задані вимоги до структури. Досягненню такого компромісу

повинно сприяти уточненню наборів властивостей структури і ефективні

процедури відбору критеріїв.

Ієрархічність організаційної структури визначається такими показниками,

як топологія структури, кількість рівнів ієрархії, кількість елементів на кожному

рівні, кількість зв'язків між елементами, показник агрегування інформації при

переході до вище розташованих рівнів. Ієрархічна структура системи може

включати в себе ієрархію критеріїв, ієрархію інформації, ієрархію

обчислювальних процедур і ієрархію альтернатив рішень, що приймаються.

З точки зору прийняття організаційних рішень важливими

характеристиками є централізація і децентралізація. Централізація виражає

властивість передачі повноважень по прийняттю рішень на вище розташовані

рівні. Децентралізація передбачає делегування відповідальності на прийняття

ряду основних рішень нижчим ступеням управлінської ієрархії.

Складність організаційної структури ЛІС визначає витрати ресурсів, які

необхідні для прийняття рішень в припущенні, що структура системи задана,

функції управління розподілені і відомі алгоритми управління. Складність

структури D можна представити кортежем

D = < S, M, N >, (3)

де S = {si} – множина розмірності завдань, що вирішуються на i-му рівні;

M = {mi) – множина підсистем i-го рівня ієрархії; N - число рівнів.

Адаптивність організаційної структури ЛІС відображає можливість

реорганізації структури відповідно до мінливих загальних і приватних цілей

управління; зі зміною умов функціонування і проявами зовнішнього середовища;

зі зміною якості обладнання, інструментів і обслуговуючого персоналу.


387

Параметрами адаптації можуть виступати функції, аргументи яких виступають

критерії ефективності ЛІС.

Ступінь адаптації організаційної структури встановлюється

моделюванням функціональності системи при варіюванні організаційної

структури та оцінюванням її ефективності де мали місце зміни структури.

Процедури адаптації закладені в основу самоорганізації структури, яка

відображає здатність організаційної структури ЛІС активно і цілеспрямовано

змінюватися під впливом зовнішнього середовища.

Наведеним вище характеристикам організаційної структури можна

скористатися для різних постановок задач аналізу і синтезу структур. Завдання

синтезу організаційної структури ЛІС можна сформулювати наступним чином

[1-4]:

1. Потрібно спроектувати структуру керованої системи, тобто визначити

множину керованих об'єктів і здійснити оптимальне розбиття множини

керованих об'єктів на окремі підмножини, що володіють заданими

функціональними зв'язками.

2. Потрібно сформувати структуру керуючої системи:

а) побудувати ієрархію системи, тобто визначити число рівнів і підсистем

виробничої системи з лінійною підпорядкованістю;

б) вибрати механізми організаційного управління виробничою системою і

її підсистемами, тобто встановити належну взаємодію як між рівнями, так і

всередині них, що забезпечується узгодженням цілей і інтересів підсистем різних

рівнів, створенням контурів прийняття рішень і оптимальним стимулюванням їх

роботи;

в) раціонально розподілити їх функції між людьми і засобами

обчислювальної техніки;

г) сформувати узагальнену ієрархію організаційної структури як

сукупність ієрархії критеріїв, ієрархії альтернатив і ієрархії інформаційно-

обчислювальних процесів.


388

3. Потрібно виконати синтез раціональної структури системи збору,

передачі, обробки та зберігання інформації:

а) визначити структуру і склад комплексу технічних засобів системи

передачі та обробки інформації;

б) сформувати структуру інформаційно-керуючого комплексу з умов

оптимального розміщення пунктів обслуговування.

До основних вимог проектування організаційної структури ЛІС

відносяться: організаційна структура повинна проектуватися комплексно;

організаційна структура повинна забезпечувати високий рівень керованості;

організаційна структура повинна мати структурно-функціональну стійкість;

організаційна структура повинна бути живучою; динамічною; мінімально

інерційною.

При формуванні організаційної структури ЛІС використовуються наступні

принципи:

1. Принцип переваги організаційної структури виходить з того, що

сформована до деякого моменту часу оптимальна організаційна структура

управління повинна забезпечувати ефективне функціонування ЛІС по

досягненню поставлених цілей з урахуванням наявних фінансових,

матеріальних, трудових і інформаційних ресурсів.

2. Принцип найменшого взаємодії передбачає, що загальна кількість

зв'язків між елементами організаційної структури ЛІС мінімальна і

навантаження на зв'язки при взаємодії елементів оптимальні.

3. Принцип ієрархічності організаційної структури відображає

багатоаспектність і багатофункціональність управлінської діяльності апарату

управління і дає необхідні умови успішного здійснення процедур управління.

4. Принцип відносної інваріантності вимагає від організаційної структури

ЛІС зберігати в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем значення параметрів

істотних характеристик в заданих межах.


389

5. Принцип декомпозиції організаційної структури та локалізації критеріїв

передбачає знаходження оптимальної структури в цілому шляхом розділення її

на підсистеми, оптимізацію кожної з них відповідно до локальних критеріїв

оптимальності, отриманими при одночасному розбитті глобального критерію.

6. Принцип відповідності організаційної структури ЛІС цілям,

особливостям, станом і тенденціям розвитку керованого об'єкта.

Завдання проектування організаційної структури ЛІС при заданій

структурі матеріальних, фінансових та інформаційних потоків полягає у виборі

такого інформаційно-керуючого комплексу, який, з одного боку, найкращим

чином відповідав би складом і масштабами підприємства, типу і форм організації

виробництва і умов функціонування, а з іншого боку, забезпечував ефективне

виконання всіх функцій з управління організаційно-технологічними процесами

підприємства.


1. Калачова, В, Сумцов, Д. і Третяк В. (2003) "Многокритериальный синтез логистических

систем методом анализа иерархии", Інформаційно-керуючі системи на залізничному

транспорті. – № 2 – с. 37-41.

2. Калачова В, Третяк, В і Третяк, О. (2003) "Оценивание согласованности экспертных

мнений в задачах принятия проектных решений". Інформаційно-керуючі системи на

залізничному транспорті. № 6. – с. 11-13.

3. Альошин, Г, Коломійцев, О. і Третяк, В. (2020) «Особливості оптимального синтезу

багатошкальних інформаційно-вимірювальних систем», Збірник наукових праць ΛΌГOΣ,

с. 81-84. doi: 10.36074/24.04.2020.v2.23

4. Калачова, В.,Сумцов, Д. і Третяк В. (2003) "Многокритериальный выбор проекта

логистической информационной системы". Системи обробки інформації. № 1(29),

с. 97-100.


390

UDC 681.396, 681.375

Коломійцев Олексій Володимирович

ORCID ID: 0000-0001-8228-8404

Заслужений винахідник України, доктор технічних наук,

старший науковий співробітник, професор кафедри

Національний технічний університ "Харківський політехнічний університет", Україна

Кудряшов Віктор Євгенович

ORCID ID: 0000-0002-7055-5357

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри


Третяк Вячеслав Федорович

ORCID ID: 0000-0003-2599-8834

кандидат технічних наук, доцент,


Харківський національний університ Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна

Сачук Ігор Іванович

ORCID ID: 0000-0002-0110-8297

кандидат технічних наук, доцент, начальник кафедри

Харківський національний університ Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна

Шулежко Василь Васильович

ORCID ID: 0000-0002-0238-9924

кандидат військових наук, начальник кафедри


ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧЕНЬ УМОВНИХ ЙМОВІРНОСТЕЙ УРАЖЕННЯ

ПОВІТРЯНОЇ ЦІЛІ

Анотація. часткова модель показника завадостійкості станції супроводження

повітряної цілі зенітного ракетного комплексу малої дальності для оцінювання

значень умовних повітряної цілі у різноманітних умовах

Ключові слова: завадостійкість, ймовірність ураження, станція

супроводження цілі, повітряна ціль, зенітний ракетний комплекс.


391

Відомо, що завади, які впливають на радіолокаційні канали та системи

бойової машини (БМ) зенітного ракетного комплексу (ЗРК) малої дальності (мд)

є організованими (штучними) та взаємопов’язаними. Тому, захист від дії

радіозавад представляє собою одну із важливих наукових задач, що виникають

під час застосування озброєння за призначенням[1-3].

Незалежно від способу постановки і виду радіозавад на елементи ЗРК мд

та впливу їх на ефективність стрільби зенітними керованими ракетами (ЗКР) по

повітряним цілям (ПЦ), можливо радіозавади поділити на наступні: станції

супроводження цілі (ССЦ), контуру управління ракетою ЗРК та системи підриву

бойової частини (БЧ) ракети. Маневрування ПЦ (типової) призводить до

зниження показників ефективності стрільби ЗКР. При маневрі ПЦ, збільшуються

некомпенсовані частки систематичної складової динамічної похибки наведення

ракети (ПНР) при стрільбі [4-7].

Таким чином, визначення показника завадостійкості ССЦ БМ ЗРК мд є

актуальною науковою задачею.

Стосовно частковій моделі – постановка задачі. Умови стрільби ЗКР по ПЦ

наступні: БМ до стрільби ЗКР по ПЦ готова, елементи ЗРК діють безвідмовно за

час підготовки і проведення стрільби, вогнева протидія противника відсутня.

Необхідно знайти показники завадостійкості станцій та систем ЗРК, показник

пристосованості комплексу при стрільбі по ПЦ, що маневрує, а також значення

умовних ймовірностей ураження ПЦ з врахуванням надійності елементів ЗРК та

усіх видів протидії стрільби ЗКР *1R для обґрунтування Правил стрільби і

положень управління вогнем.

Коефіцієнти підсилення антени ССЦ БМ cG та антени завада постановника

зG :

3 332 10 , 32 10c c c з з зG G , (1)

де ,c c – відповідно на півширина діаграми спрямованості (ДС) антени ССЦ

БМ за азимутом та кутом місця (град.);


392

,з з – відповідно на півширина ДС антени завада постановника за азимутом

та кутом місця (град.).

За умови, якщо 1, 2c , 1c , тоді 42,667 10cG разів. При 8,94з

і 8,94з отримано 400,4зG рази.

Потужність завад на вході ССЦ БМ , ,зс зР Р D :

2 6

2 2

10, ,

4

з з c c сзс з

c

Р G G ПР Р D

D B

, (2)

зР – потужність завадо постановника (залишків від завад), яка змінюється

при чисельному моделюванні у межах від 10 - 6 до 10 Вт на МГц;

– рівень прийому завад антеною ССЦ БМ (головною пелюсткою ДС

антени 1, рівень ближніх бокових пелюсток – 0,01 рази, 0,002 – рівень фону

антени);

с , 610сП – відповідно довжина хвилі ССЦ БМ (змінюється у межах від

0,01 до 0,05 м, прийнято 0,02 м) та смуга пропускання ССЦ, яка приведена до

одного МГц (5-10 МГц, при моделюванні прийняло 6,1 610 Гц );

, cD B – дальність до завада постановника (м) та втрати у РЛС ССЦ в цілому

(25-50 разів, прийнято ~ 31 рази) відповідно.

Наприклад 5 -101,1,10 5,32 10 .зсР Вт

Гранична чутливість ССЦ БМ гчР (Вт) та відношення завада/шум (з/ш) у

радіолокаційному (р/л) каналі ССЦ , ,с зР D :

0 0-1 , , , , , ,гч с шс ас с з зс з гсР k T П К Т Т Р D Р Р D Р . (3)

0,k Т – відповідно постійна Больцмана (1,38 -2310 .дж град ) та абсолютна

температура (~ 300 К);

,шс асК Т – коефіцієнт шуму р/л каналу ССЦ БМ (2,5 – 7, прийнято при

моделюванні 5,2 рази) та абсолютне значення температури антени ССЦ


393

(визначається в залежності від поверхні зблизу антени, пори року, довжині хвилі,

тощо, прийнято ~ 120 К).

Отримано -131,162 10гчР Вт та -5 39,51 10 ;1;16,5 10 16с разів (завади

сильної потужності, 12 дБ).

Відношення сигнал/шум (с/ш) у р/л каналі ССЦ , , ,c зq Р D при дії на її

вході активної шумової завади (АШЗ), яка узгоджена за смугою пропускання

радіоприймального пристрою радіолокаційної станції:

2 2

3 4

2, , ,

4 , ,

c c cc з

гр зс з с

P Gq Р D

D P Р Р D В

, (4)

сР – імпульсна потужність передавальної системи ССЦ БМ ЗРК

(змінюється у межах від 150 кВт до 1,2 МВт, прийнято ~ 200 кВт);

– ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) ПЦ (м2).

За умови відсутності дії завад на дальній границі узяття ПЦ, з ЕПР, що

дорівнює 1 м2, на автосупроводження (АС) отримано: 3(0;1;24 10 ;сq 1) 6,93 рази

(~ 13,8 дБ). За потужністю відношення с/ш на вході р/л каналу ССЦ БМ ЗРК

дорівнює 2

, , , 2c зq Р D . Отже, можливо отримати нове значення с/ш за

потужністю, обмежуючи його на основі границь Крамера-Рао для великих

величин, не більше 103 разів (30 дБ), так:

2

3 3

2

, , ,10 10

2, , ,

, , ,

2

c з

c з

c з

q Р Dif

q Р D

q Р Dotherwise

. (5)

Середньоквадратичні відхилення (СКВ) ПНР в залежності від дальності до

точки зустрічі ЗКР з ПЦ D у зоні ураження (ЗУ) , , ,нс зР D з врахуванням


394

впливу завад по р/л каналу ССЦ БМ ЗРК.

СКВ ПНР в основному визначається точністю вимірювання кутових

координат ПЦ, з урахуванням коефіцієнту передачі контуру управління ЗКР. У

зв’язку з цим за наближеним виразом флуктаційна складова СКВ ПНР

, , ,фс зР D дорівнює у кутових хвилинах (кут. хв.):

, , , 1123 , , ,фс з с зР D q Р D . (6)

Чисельник у (6) знаходимо від реальної величини фс ЗРК, яке на

фіксованій дальності дорівнює ~ 1,19 кут. хв., або знаходиться у межах від 0,8

кут. хв. до 1,8 кут. хв. Отримано: 40;1;10 ;1 1,19фс кут. хв. та при завадах –

5 41,19 10 ;1;10 ;1 3фс кут. хв.

СКВ ПНР у картинній площині стрільби 1 , , ,нс зР D (кут. хв.):

22 2

1 , , , , , ,нс з дz іz фс зР D Р D , (7)

2дz – динамічна складова СКВ ПНР у картинній площині стрільби

(знаходиться у межах від 1,2 до 2,6 кут. хв., при модулюванні – 1,9 кут. хв.);

2іz – інструментальна складова СКВ ПНР у картинній площині стрільби

(знаходиться у межах від 0,2 до 0,7 кут. хв., прийнято 0,4 кут. хв.).

При наявності завад отримано: 5 41 1,19 10 ;1;10 ;1 3,6нс кут. хв.

Значення СКВ ПНР у картинній площині стрільби 2 , , ,нс зР D (м)

дорівнює:

1

2

, , ,, , ,

180 60

нс знс з

Р DР D D tg

. (8)


395

Таким чином: 42 0;1;10 ;1 6,62нс м та 5 4

2 1,19 10 ;1;10 ;1 10, 4нс м.

З врахуванням технічних параметрів систем БМ та ЗКР обмежено значення

СКВ ПНР на рівні не менше 3 м за ЗУ ЗРК , , ,нс зР D (м) так:

, , , , , , 3

, , ,3

нс з нс знс з

Р D if Р DР D

otherwise

. (9)

Ймовірність проходження ЗКР , , ,с зP Р D у «трубку» заданого радіусу

max та умовна ймовірність ураження ПЦ при стрільбі одною ЗКР 1 , , ,с зR Р D

Найбільший промах ЗКР max при якому радіозривник (РЗ) спрацьовує з

ймовірністю 0,5 дорівнює:

max 3н нm , (10)

,н нm – усереднені значення за ЗУ ЗРК систематичної складової ПНР

(знаходиться у межах від 0 м до 4 м, прийнято при розрахунках 1,1 м) та СКВ

ПНР (знаходиться у межах від 3 м до 8 м, прийнято ~ 5 м) відповідно.

Ймовірність проходження ЗКР у «трубку» заданого радіусу max :

max

2 2

02 2

20

exp -2 , , , , , ,

, , ,, , ,

н н

нс з нс зс з

нс з

m mI

Р D Р DP Р D d

Р D

. (11)

Отримано, без завад та стрільбі ЗКР по ПЦ на дальності до 10 км наступне:

40;1;10 ;1 0,95сР , а при завадах слабкої щільності – 5 41,19 10 ;1;10 ;1 0,69сР .

Умовна ймовірність ураження ПЦ при стрільбі одною ЗКР:


396

22 exp - , , ,0 22 2 , , ,

01 22 2 , , ,

0

, , ,

m нР Р Dс з

Р Dнс з

с зР Dнс з

R Р D

,

(12)

0 – параметр кругового закону ураження ПЦ (знаходиться у межах від 12

м до 25 м), для ЗРК малої дальності та відповідній ПЦ прийнято 16 м2.

Отримано: 41 0;1;10 ;1 0,7сR та 5 4

1 1,19 10 ;1;10 ;1 0,37cR , а у середині ЗУ

без завад – 31 0;1;5 10 ;1 0,92.сR

Коефіцієнт завадостійкості ССЦ БМ , , ,с зР D :

1 1, , , , , , 0, , ,c з с з сР D R Р D R D . (13)

Аналіз отриманих результатів свідчить про негативний вплив завад, тобто

треба формувати інші способи стрільби ракетами для підвищення ефективності

застосування озброєння за призначенням.

Розглянемо умовну ймовірність ураження ПЦ завада постановника

2зпR D при стрільбі двома ракетами. При використанні у ЗРК методу наведення

«3-х точок» та о/с БМ здійснюється захват сигналів завада постановника на АС,

СКВ ПНР за координатами z, y картинної площини стрільби дорівнює:

,2 180 2 180

c cz yD D tg D D tg

. (14)

Через параметр , який враховує якість супроводження ПЦ, завада

постановника у режимі АС знаходимо СКВ ПНР 2н D :

22нc z yD D D

. (15)

Значення змінюється від 3 до 10 разів, при чисельному моделюванні

прийнято 5 . Враховано обмеження на значення 2н D за (9) так:


397

2 2

1

3

3

нс нснс

D if DD

otherwise

. (16)

Ймовірність проходження ЗКР зпP D у «тубці» заданого радіусу, умовна

ймовірність ураження завада постановника, при стрільбі одною ЗКР 1зпR D та

чергою з двох ЗКР 2зпR D , а також нове значення коефіцієнта завадостійкості

ССЦ БМ можливо записати наступним чином:

2 2

02 2max1 1

210

22 exp -0 22 2 10

1 22 2 10

2 12 1 1 0,0, ,11

exp -2

,

,

1- 1- , .

н н

нс нсзп

нс

m нР Dзп

Dнс

зпDнс

R Dзпзп зп с R Dc

m mI

D DP D d

D

R D

R D R D D

.

(17)

параметрами і технічними характеристиками ССЦ БМ ЗРК визначено її

граничну чутливість та відношення з/ш у цьому р/л каналі. Введено обмеження

с/ш на основі границь Крамера-Рао у 30 дБ. Отримано для стрільби на фоні завад

слабкої щільності і режиму само прикриття ПЦ відношення с/ш 35,8 разів.

Розраховано значення СКВ ПНР у залежності від дальності до точки зустрічі ракети

з ПЦ у ЗУ. Враховані конструктивні особливості ЗРК мд.

За обраними величинами систематичної складової та СКВ ПНР отримані

значення умовних ймовірностей ураження ПЦ на рівні ~ 0,7, а при слабких

завадах ~ 0,37. Знайдені значення коефіцієнта завадостійкості ССЦ, при завадах

слабкої щільності ~ 0,53 та подавляючої – ~ 2,1·10-3. Останнє зводить на ненець

стрільбу ЗКР по ПЦ. Розглянуто стрільбу ЗКР при узятті ПЦ на АС сигналів

завадо постановника. Визначені величини СКВ ПНР та умовні ймовірності


398

ураження завадо постановника по р/л каналу ССЦ від 0,08 до 0,44.

Показана доцільність стрільби чергою з двох ЗКР. Якщо завадо постановник

випромінює 100 Вт/МГц у режимі само прикриття і о/с БМ взяв його на АС, то

коефіцієнт завадо стійкості підвищується до 0,48 на дальності ~ 5 км. Це дозволяє

вести стрільбу ЗКР по ПЦ з високою ефективністю.

Запропонована часткова модель визначення показника завадостійкості

ССЦ ЗРК мд, яка дозволяє аналітичним способом провести оцінювання значень

умовних ймовірностей ураження ПЦ у різноманітних умовах.


1. Кудряшов В.Є., Леушин С.Г., Самоквіт В.І. Основи стрільби ракетами та керування

вогнем: навч. посіб. – Харків, 2016. – 232 с.

2. Кудряшов В.Є., Коломійцев О.В., Загоруйко І.Я. Другий рід помилок стрільби ракетами

по нетиповим цілям ЗРК малої дальності // Збірник наукових праць ХУПС. – Харків. –

2011. – № 1(27). – С. 86-90.

3. Коломійцев О.В., Кудряшов В.Є., Загоруйко І.Я. Умовна імовірність ураження нетипової

цілі ЗРК малої дальності // Системи озброєння і військова техніка. – Харків. – 2012. –

№ 2(30). – С. 170-173.

4. Коломійцев О.В., Кудряшов В.Є., Адамовскій О.О., Коротя А.А. Умовна імовірність

ураження цілі з врахуванням надійності роботи елементів комплексу і протидії стрільби

ракетами // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. –

Харків. – 2014. – №. 1(38). – С. 3-9.

5. Альошин, Г., Коломійцев, О., & Третяк, В. (2020). Особливості оптимального синтезу

багатошкальних інформаційно-вимірювальних систем. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ,

81-84. https://doi.org/10.36074/24.04.2020.v2.23

6. Коломійцев О.В., Клеваний Ю.А., Мельников І.В. Дальність радіотеплолокаційного

спостереження двохпозиційною радіометричною системою повітряних цілей // Системи

обробки інформації. – Харків. – 2014. – № 2(118). – С. 21-24.

7. Herasimov S., Tymochko O., Kolomiitsev O., Aloshin G., Kriukov O., Morozov O.,

Aleksiyev V. Formation Analysis Of Multi-Frequency Signals Of Laser Information

Measuring System // «EUREKA: Physics and Engineering», Number 5, 2019. Р. 19-28. –

DOI: 10.21303/2461-4262.2019.00984.


399

SCIENTIF I C E DIT ION

P roceedi ngs o f the 4 th In te rna t i ona l Sc ien t i f i c and Prac t ica l Confer ence SCIENTIF I C RES E ARCH IN XXI CENTURY OTT AW A, C AN AD A 16 -18 .05 .2020

SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN …SCIENTIFIC RESEARCH IN XXI CENTURY 2 UDC 001.1 S...

Documents

Transcript of SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN …SCIENTIFIC RESEARCH IN XXI CENTURY 2 UDC 001.1 S...