КЗК “МІСЬКА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ

Рекомендаційний список літератури

Кривий Ріг 2016

Народе мій, поки що небо

Лягає на ніч у Дніпро, Я на сторожі біля тебе Поставлю атом і добро. М. Вінграновський.

26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 30 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров'ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

Президент Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам`яті жертв Чорнобильської катастрофи.

Україна. Верховна Рада. Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов`язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи: постанова // Голос України. - 2015. - 21 листопада. – С. 3.

Україна. Президент (2014 - ... П. Порошенко)

Про заходи у зв`язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи: указ // Урядовий кур`єр. - 2015. - 18 грудня. С.8.

Аварія на ЧАЕС, як це було // Червоний гірник. - 2009. – 16 квітня. - С.9.

Долина Н. Метелики на ядерному вогнищі / Н. Долина // Урядовий кур`єр. - 2013. - 20 квітня. - С. 16. До річниці аварії на ЧАЕС українська кінокомпанія створила 4-серійний художній фільм “Метелики”

Дубов В. Головний ліквідатор / В. Дубов // Урядовий кур`єр. - 2013. - 16 квітня. - С. 28.

Найбільша відповідальність за ліквідацію наслідків аварії лежала на плечах Бориса Щербини (1919 — 1990 рр).

Коломак В. Місто відповідальної місії / В. Коломак // Голос України. - 2015. - 12 грудня. - С. 1; 7.

Місто Славутич. 14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Кривда М. Людський потенціал і належне фінансування як рушійна сила в

розв`язанні чорнобильських проблем / М. Кривда // Голос України. - 2016. - 18 березня. - С.2.

Парламенські слухання: “30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи” Кривда М. Територія напівзабуття / М.Кривда // Голос України . - 2013. - 26 квітня. - С. 1; 10. ЧАЕС — сьогодні.

Мацегора К. Уклін тим, хто приборкав ядерну стихію / К. Мацегора // Урядовий кур`єр. - 2015. - 15 грудня. - С. 2.

Петрушенко М. Одна-єдина хата чекає їх з усіх доріг / М. Петрушенко // Урядовий кур`єр. - 2012. - 25 квітня. - С.7.

Музей пам`яті Поліського району став оберегом для тих, кого роз`єднала радіація.

Петрушенко М. “Уклонімось тим, хто врятував людство від ядерної загрози” / М. Петрушенко // Урядовий кур`єр. - 2013. - 14 грудня. - С.8.

На запитання відповідає Президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів “Союз Чорнобиль України” Юрій Андрєєв.

Поштар П. Він встановив датчик в активну зону реактора / П. Поштар // Урядовий кур`єр. - 2013. - 14 серпня. - С. 21.

Микола Мельник - льотчик-ліквідатор, Герой Радянського Союзу.

Прокопчук С. Пожинаємо плоди “залишкового принципу” /С.Прокопчук // Урядовий кур`єр. - 2016. - 23 березня. - С. 1; 5.

Інтерв`ю екс-голови Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення В.Холоша: що вдалося зробити за 30 років після катастрофи.

Прокопчук С. “Я працював у “команді смертників”. Мій радіопозивний був 216-й” / С. Прокопчук // Урядовий кур`єр. - 2013. - 17 квітня. - С.8.

Інтерв`ю члена штабу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986 рік).

Скобельський В. “Там у зоні відчуження, одразу було зрозуміло, хто є хто” / В. Скобельський // Віче. - 2015. - № 7. - С. 48. Спогади учасника-ліквідатора Чорнобильської АЕС.

Токаревський В. Чорнобильська зона: статус - кво, що влаштовує всіх / В. Токаревський // Урядовий кур`єр. - 2013. - 26 квітня. - С.8.

Чи знаєш ти, світе Як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно Моєму народу болить Б. Олійник.

Барановська Н.П. Вплив Чорнобильської катастрофи на трансформаційні процеси у суспільстві (до 25-річчя трагічних подій) / Н.П.Барановська // Український історичний журнал. - 2011. - № 2. - С.123.

Барановська Н.П. Про деякі аспекти участі науковців НАН України у мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи / Н.П. Барановська // Український історичний журнал. - 2009. - № 3. - С. 147.

Буча В. Радіація потроху відступає / В.Буча // Урядовий кур`єр. - 2013. - 26 квітня. - С.2.

80 — 90 % забруднених територій уже можуть використовуватися без меж.

Дикань О. Час і Чорнобиль / О. Дикань // Літературна Україна. - 2011. - 21 квітня. - С.5.

Жуков Б. Озверевшее пространство / Б. Жуков //Б.Жуков // Вокруг света. - 2011. - № 4. - С. 51. После Чернобыля: биосфера.

Іщенко Г. Зона потребує реабілітації / Г.Іщенко // Урядовий кур`єр. - 2013. - 25 квітня. - С.4. Радіоактивне забруднення території ЧАЕС. Квурт К. Чорнобиль — це назавжди / К. Квурт // Науковий світ. - 2011. - № 4. - С.2.

Коломак В. Без науки медичні наслідки аварії на ЧАЕС не подолати / В. Коломак // Голос України. - 2015 . - 25 квітня. - С.1; 10. Відлуння Чорнобиля: розмова з професором Д. Базикою.

Листопад О. На “Укриття” кошти є / О.Листопад // Урядовий кур`єр. - 2015. - 13 травня. - С.3. На добудову арки, яка накриє 4-й енергоблок ЧАЕС надано 450 млн. Євро. Листопад О. Умвельт убер аллес / О. Листопад // Урядовий кур`єр. - 2016. - 2 квітня. - С. 1; 4.

Довкілля понад усе — саме так можна підсумувати результати візиту до України міністра довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Федеративної Республіки Німеччини Барбари Хендрікс.

Номерчук О. Там, де хазяйнує радіація // Голос України. - 2013. - 22 травня. - С.11. Живі душі мертвої зони. Петрушенко М. Невидимий ворог — радіація діє повільно, проте вражає дошкульно /М. Петрушенко // Урядовий кур`єр. - 2015. - 25 квітня. - С.5. Понад два мільйони українців дотепер відчувають негативний вплив аварії

на атомній станції.

Решетов В. Реабилитация атома / В. Решетов //Вокруг света. - 2011. - № 4. - С. 42. После Чернобыля: реакторы.

Ситуация SOS: мутанты Чернобыля // Корреспондент. – 2013. - № 32. - С. 8. Влияние аварии на ЧАЭС на флору (исследования американских ученых).

Шпак В. У зоні гарантованого відселення / В. Шпак // Урядовий кур`єр. - 2009. - 28 квітня. - С. 9. Життя в зоні добровільного відселення.

Що таке Чорнобильська аварія? // Позакласний час. – 2009. – № 5- 6. – С. 43-45.

Яворівський В. Хто упокорить звіра? : [проблеми Чорнобиля] / В.Яворівський // Голос України. – 2010. – 8 липня.

Яворівський В. Чорнобиль: коло друге / В. Яворівський // Літературна Україна. – 2010. – 15 липня.

Наприкінці ХХ ст., а саме 26 квітня 1986 року Україні випало пережити чорнобильську катастрофу. На цю страшну трагедію відгукнулися в пресі письменники О. Гончар, Б. Олійник, І. Драч. Поезія теж не мовчала. Майже одночасно з'явилися поеми Л. Горлача, С. Йовен-ко, Б. Олійника, І. Драча. Чорнобильська трагедія. Цим все сказано. Гуде набат тривоги, набат — вісник біди, але ж він не похоронний дзвін, а заклик до дії, самовідданої, рятів-ної. Поклик рішучий. Споконвіку велося: зачувши набат, всі — і старі, і молоді — кидали все і йшли боронити отчий край. Живі — відгукніться!І відгукнулись.

Алексієвич С. Чорнобиль: хроніка майбутнього / С. Алексієвич // Сучасність. - 1998. - № 4. - С.15.

Гнатюк Л. Варіації на Чорнобильську тему: вірші /Л. Гнатюк // Гнатюк Л. В Україну гратися не можна: вибрані поезії. - К.: Дніпро, 2002. - С. 54. Губарев В. Фантом : сборник документальных и художественных произведений о трагических событиях чернобыльской катастрофы / В. Губарев . - М.: Молодая гвардия, 1989. - 239с.

Гуцало Є. Діти Чорнобиля / Є.Гуцало. – К. : Соняшник, 1995. – 104 с. : ілюстр.

Даєн Л. Чорнобиль – трава гірка : документальна повість / Л. Даєн. – К. : Веселка, 1988. – 176 с. : ілюстр.

Драч І. Чорнобильська мадонна // Драч І. Лист до калини : поезії, поеми / І. Драч ; худож. Ю.Чиканюк. – К., 1990. – С. 233 – 282. На відміну від інших авторів, поет не вдається до перебігу жахливих подій, а прагне їх висвітлити крізь призму людського горя, показати понівечену людську долю на перехресті конкретного життя та всесвітньої історії. Поема-мозаїка «Чорнобильська Мадонна» постала як спокута й прозріння.

Завгородній Ю. Задовгий день “ч” / Ю. Завгородній // Сучасність. - 2005. - № 4. - С.10.

Затульний Т. Сафарі “Зона”: пригодницька повість /Т. Затульний // Червоний гірник. - 2008. - 30 жовтня. - С.15. Каминский Ю. Чернобыль: стихотворение /Ю. Каминский // Саксагань. - 2008. - № 1. - С.4.

Картер Террі Анн. Думки чужинки про Чорнобиль: вірші / Анн Террі Картер // Кур`єр Кривбасу. - 2005. - № 12(193). - С.216.

Ковтун Г. “Я писатиму тобі щодня…” : повість у листах / Г.Ковтун. – К. : Веселка, 1989. – 142 с. : ілюстр.

Маренич Р. Чорнобиль: вірш /Р. Маренич // Саксагань. - 2006. - № 2. - С. 23.

Мацюк М. Ліквідаторам ЧАЕС: вірш / М. Мацюк //Червоний гірник. - 2013. - 30 квітня. - С. 3.

Медведев Г. Чернобыльская тетрадь : документальная повесть /Г.Медведев. – К.: Дніпро, 1990. – 165 с. Мужність і біль Чорнобиля : повість-хроніка ; поеми, вірші. – К. : Молодь, 1988. – 144 с. : ілюстр.

Олійник Б. Крик Чорнобиля: вірш / Б. Олійник // Вітчизна. - 2006. - № 5/6. - С. 2.

Олійник Б. Сім: поема /Б. Олійник // Олійник Б. Стою на землі: вірші та поеми. – К.: Криниця, 2003. – С. 632.

Подією в літературі стала поема Бориса Олійника "Сім" (1987). Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", — у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького

реєстру" вичитуємо імена сміливців: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.

Павличко Д. Чорнобильська зона: вірш / Д. Павличко // Літературна Україна. - 2006. - № 37. - С.1.

Пікуль В. Дзвін: вірш /В.Пікуль // Червоний гірник. - 2011. - 28 квітня. - С.2. Автор- викладач Криворізького обласного музичного училища.

Пікуль В. Тут ніколи ніхто не сміється: вірш /В. Пікуль // Саксагань. - 2008. - № 1 . - С. 68.

Сулима М. Книжка з “Чорнобильської бібліотеки” /М. Сулима // Дивослово. - 2015. - № 9. - С. 61. Чорнобильська тема в творчості Світлани Йовенко — повість “Жінка в зоні”, поема “Вибух”.

Щербак Ю.Н. Чернобыль: Документальное повествование /Ю.Н. Щербак. – М.: Сов. писатель, 1991. – 461с.

Повість Ю. Щербака, хоча й носить документальний характер (це зібрані магнітофонні записи учасників ліквідації аварії і жертв атомної стихії), все ж відзначається неабияким художнім осмисленням того, що сталося.Відома журналістка Любов Ковалевська, пожежник Леонід Телятников, голова Прип'ятського міськвиконкому Олександр Єсаулов, електронник Юрій Бадаев, водій Григорій Хміль —

всі вони по-своєму передають пережиту трагедію. Своє завдання Ю. Щербак вбачав у тому, щоб показати мужність людей у поєдинку зі смертю й по-філософськи осмислити долю, позначених Чорнобилем, і тих, хто далі йтиме у технологізовану цивілізацію. Пожежники, чергові — вони, здається, тільки виконували свій службовий обов'язок. Але виконували цей людський обов'язок в нелюдських умовах.

Юрик П. Дихає Чорнобиль...у слові літератора /П. Юрик // Літературна Україна. - 2013. - 4 квітня. - С. 7.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття :роман / В. Яворівський. К.:Радянський письменник, 1988. –262 с.

Серед повістей на чорнобильську тему найсильнішою є "Марія з полином у кінці століття'" Володимира Яворівського. В основу сюжетної лінії твору покладено історію сім'ї Мировичів. Однак В. Яворівський спостерігає вплив катастрофи не лише на одну сім'ю, а простежує цей вплив на

життя всього навколишнього селянства.

Життя після аварії на ЧАЕС– це подолання стереотипу про Чорнобиль як невиліковну пухлину на тілі України. Чорнобиль був «мертвою зоною», але це не може бути назавжди, це земля, яку належить відродити і повернути до життя. Сучасні реалії - це питання охорони здоров'я, відновлення земель, створення заповідників, налагоджування виробництва біопалива, перетворення самої станції на  екологічно безпечний об’єкт, а також питання безпечності будівництва , надійності укриття тощо.

Чорнобильська катастрофа торкнулася багатьох країн, а відтак подолання її наслідків потребує спільних зусиль усієї міжнародної спільноти, тому що глобальний масштаб Чорнобильської трагедії не визнає національних кордонів. 

Підготувала провідний бібліограф ІБВ ЦБ Стукаленко В.А.