МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПРОГРАМА комплексного іспиту

“Кримінально-виконавче право

і кримінологія”

Харків – 2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПРОГРАМА

комплексного іспиту

“Кримінально-виконавче право і кримінологія”

галузь знань 0304 „Право”, освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» спеціальність 8.03040101 «Правознавство»

для студентів 5 курсу факультету підготовки кадрів

для Державної пенітенціарної служби України

Затверджено вченою радою

університету (протокол №___ від _______)

Харків

2015

Програма комплексного іспиту «Кримінально-виконавче право і

кримінологія» (галузь знань 0304 «Право», освітньо-кваліфікаційний рівень

«Магістр», спеціальність 8.03040101 «Правознавство») для державної

атестації студентів 5 курсу факультету підготовки кадрів для Державної

пенітенціарної служби України / уклад. : В. В. Голіна, О. В. Лисодєд, А. Х.

Степанюк. – Х. : Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2015. − с.

Укладачі: В. В. Голіна

О. В. Лисодєд

А. Х. Степанюк

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою університету

(протокол № ___ від __________ 2015 р.)

I. ВСТУП

Програма комплексного державного іспиту з кримінально-виконавчого

права і кримінології призначена для надання допомоги студентам у

системному поглибленому оволодінні відповідних теоретичних знань у

галузі зазначених навчальних дисциплін, що сприятиме здійсненню ними

кримінально-виконавчої діяльності на належному професійному рівні.

Програма складається із 4-х розділів: вступу, переліку основних тем з

кримінально-виконавчого права та кримінології і списку нормативно-

правових актів та літератури по кожній з дисциплін.

Послідовно програма містить систематизований виклад найбільш

важливих тем з навчальних дисциплін «Кримінально-виконавче право»;

«Кримінологія. Загальна та Особлива частини»; «Організаційно-правові

засади діяльності Державної пенітенціарної служби України в установах

виконання покарань»; «Особливості діяльності окремих підрозділів

кримінально-виконавчої системи»; «Звільнення від відбування покарань»;

«Запобігання злочинності в Україні», «Запобігання злочинності в місцях

позбавлення волі».

При підготовці до іспитів студенти обов’язково повинні опрацювати

необхідні розділи підручників з кримінально-виконавчого права та

кримінології, указаних навчальних посібників, рекомендовану літературу,

засвоїти положення відповідних глав Кримінально-виконавчого кодексу

України, ознайомитися з наказами Міністерства юстиції України, Державної

пенітенціарної служби України, іншими нормативно-правовими актами, що

регулюють процес виконання кримінальних покарань. Студенту слід

звернути особливу увагу на ведення діловодства, що стосується питань

відбування і виконання покарань.

У результаті ретельного вивчення зазначеного матеріалу на іспитах

студенти повинні:

− знати основні теоретичні положення у галузі кримінально-

виконавчого права і кримінології;

− уміти вільно орієнтуватися у кримінально-виконавчому і

кримінологічному законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах,

правильно їх тлумачити і застосовувати у процесі практичної діяльності, та

складати відповідні документи;

− володіти базовими навичками реагування на ситуаційні проблеми,

що виникають при виконанні та відбуванні кримінальних покарань і при

здійсненні заходів запобігання злочинності у місцях позбавлення волі.

II. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО

1. ПОНЯТТЯ «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО», ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ

Політика у сфері виконання покарань. Цілі, принципи, стратегія, напрямки політики у сфері виконання покарань. Державна пенітенціарна служба України як суб’єкт реалізації політики у сфері виконання покарань.

Кримінально-виконавче право як форма політики у сфері виконання покарань, його визначення. Предмет, метод, система і основні принципи курсу кримінально-виконавчого права.

Діяльність органів та установ виконання покарань як предмет регулювання у кримінально-виконавчому праві. Основні напрями діяльності органів та установ виконання покарань. Мета кримінально-виконавчої діяльності. Правові та матеріально-предметні засоби кримінально-виконавчої діяльності. Кримінально-виконавчі правовідносини як форма кримінально-виконавчої діяльності. Засуджений і учасники кримінально-виконавчої діяльності як суб’єкти відбування покарання.

2. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

У СФЕРІ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

Конституція України – основа правового регулювання діяльності органів та установ виконання покарань. Закон як основна форма вираження політики у сфері виконання покарань.

Мета та завдання кримінально-виконавчого законодавства України. Принципи кримінально-виконавчого законодавства України. Чинне кримінально-виконавче законодавство України. Загальна характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відомчі нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Міністерства юстиції України та Державної пенітенціарної служби України. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

3. ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ І ЗАСТОСУВАННЯ ДО

ЗАСУДЖЕНИХ ЗАСОБІВ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ. ДОКУМЕНТАЦІЯ СОЦІАЛЬНОВИХОВНОЇ РОБОТИ З ЗАСУДЖЕНИМИ

Поняття «виконання» та «відбування покарання», їх основні ознаки та зміст.

Форми виконання покарань у виді позбавлення волі. Виконання покарань, що не пов’язані з позбавленням волі засуджених. Виконання покарань, що пов’язані з виховним впливом на засуджених,

їх види та специфічні ознаки. Відмінність виконання покарань, пов’язаних із виховним впливом, від

виконання покарань, що не пов’язані із застосуванням засобів виправлення і ресоціалізації.

Виправлення і ресоціалізація засуджених як мета соціально-виховної діяльності персоналу органів та установ виконання покарань. Поняття соціально-виховної роботи. Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених.

Документальне оформлення проведення соціально-виховної роботи. Види журнальних обліків та порядок їх ведення. Індивідуальна програма роботи з засудженими. Методика оцінювання ступеня виправлення засудженого. Основні вимоги до порядку складання та змісту характеристики на засудженого. Обчислення строків у процесі виконання кримінальних покарань: види строків, загальні підходи до обчислення строків. Правила обчислення строків в днях, місяцях та роках основних і додаткових покарань.

4. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ

Поняття «правовий статус засуджених». Основи правового статусу засуджених. Правовий статус засуджених та проблема дотримання прав і свобод людини та громадянина.

Основні права засуджених. Право засуджених на особисту безпеку. Основні обов’язки засуджених. Законні інтереси засуджених. Закріплення правового статусу засуджених у кримінально-виконавчому

законодавстві. Загальні принципи визначення правового статусу засуджених. Норми кримінального законодавства та вирок суду як джерело обмежень прав та свобод засуджених.

5. ОРГАНИ І УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

Види органів і установ виконання покарань. Кримінально-виконавчі установи відкритого і закритого типу.

Державна виконавча служба. Кримінально-виконавча інспекція. Військові частини, гауптвахти. Арештні доми. Виправні центри. Дисциплінарний батальйон. Виправні та виховні колонії.

Місця позбавлення волі, які не виконують функції виконання покарань. Діяльність слідчих ізоляторів: призначення, основні функції, організація роботи в слідчих ізоляторах з розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі. Управління органами та установами виконання покарань. Державна кримінально-виконавча служба України. Головні завдання Державної пенітенціарної служби України. Структура центрального апарату Державної пенітенціарної служби України. Основні права та обов’язки персоналу Державної пенітенціарної служби України. Порядок оскарження засудженими рішень органів та посадових осіб Державної пенітенціарної служби України.

Організаційна та просторова структура виправної колонії. Відділення соціально-психологічної служби як основна організаційна ланка в структурі кримінально-виконавчої установи: напрями, принципи, технології, форми і

методи соціально-виховної роботи з засудженими. Організація психологічної допомоги в установах виконання покарання.

Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими органами держави, які здійснюють протидію і запобігання злочинності. Діяльність слідчих ізоляторів: призначення, основні функції, організація роботи в слідчих ізоляторах з розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі.

6. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І

РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ Нагляд за додержанням законів під час виконання кримінальних

покарань. Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань. Відвідування установ виконання покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.

Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань. Спостережні комісії та їх функціональне призначення.

7. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ПОВОДЖЕННЯ

ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (1955 р.).

Декларація про захист усіх осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що зневажають людську гідність видів поводження та покарання (1975 р.). Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку (1979 р.). Принципи медичної етики, що стосуються ролі працівників охорони здоров’я, а особливо лікарів, у захисті ув’язнених чи затриманих осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1982 р.). Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.). Заходи, що гарантують захист прав тих, хто засуджений до страти (1984). Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), (1985 р.). Звід принципів захисту всіх осіб, що зазнали затримання або ув’язнення в будь якій формі (1988) р. Мінімальні стандартні правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила), (1990 р.). Основні принципи поводження із в’язнями (1990 р.). Керівні принципи ООН по попередженню злочинності серед неповнолітніх (Ел-Ріядські керівні принципи), (1990 р.). Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі (1990).

Європейські тюремні правила (2006 р.).

8. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ШТРАФУ Порядок виконання покарання у виді штрафу. Наслідки ухилення від сплати штрафу. Процес примусового виконання штрафу: відкриття (порушення)

виконавчого провадження; підготовка до виконання та власне виконання покарання. Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в ред. Закону України від 4 листопада 2010 р. № 2677-VI).

Види майна й предметів, що належать боржнику, на які не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

9. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ

ВІЙСЬКОВОГО, СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ, ЧИНУ АБО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО КЛАСУ

Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Обов’язки суду, що постановив вирок про позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Обов’язки посадових осіб чи органів, які присвоїли військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, у зв’язку з винесенням вироку про позбавлення засудженого звання, рангу, чину або класу.

Правові наслідки позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

10. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ

ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Порядок, умови та нормативне регулювання виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

11. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

Порядок та нормативне регулювання виконання покарання у виді громадських робіт.

Умови відбування покарання у виді громадських робіт. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт. Наслідки ухилення від його відбування. Кримінально-виконавча інспекція, її функціональне призначення, нормативне регулювання діяльності.

Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт.

Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.

12. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ

Порядок, умови, нормативне регулювання виконання покарання у виді виправних робіт. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт. Кримінально-виконавча інспекція, її функціональне призначення.

Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт.

Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених до виправних робіт.

Поняття ухилення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт та його негативні наслідки.

Порядок зняття з обліку осіб, засуджених до виправних робіт

13. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА

Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Майно, що підлягає конфіскації.

Дії державного виконавця, спрямовані на виконання покарання у виді конфіскації майна. Обов’язки третіх осіб щодо майна, яке підлягає конфіскації.

Передача конфіскованого майна засудженого фінансовим органам та її правове регулювання. Конфіскація майна, яке було виявлене після виконання вироку.

Відповідальність за приховування майна, що підлягає конфіскації.

14. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ Загальний порядок виконання покарання у виді арешту. Місця

відбування покарання у виді арешту. Обмеження прав і свобод засуджених до арешту. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці.

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту.

Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту.

15. ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЩОДО ЗАСУДЖЕНИХ

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ Правове регулювання процесу виконання-відбування покарання

засудженими військовослужбовцями. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для

військовослужбовців. Особливості відбування арешту військовослужбовцями. Порядок виконання покарання у виді тримання військовослужбовців у

дисциплінарному батальйоні. Режим у дисциплінарному батальйоні.

Побачення і телефонні розмови засуджених військовослужбовців. Листування засуджених військовослужбовців. Короткочасні виїзди засуджених військовослужбовців за межі дисциплінарного батальйону. Організація праці, військового навчання та соціально-виховної роботи із засудженими військовослужбовцями.

Застосування заходів заохочення й стягнень до засуджених військовослужбовців.

Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених військовослужбовців.

Звільнення з дисциплінарного батальйону.

16. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

Місця відбування покарання у виді обмеження волі. Направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі.

Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі. Умови праці засуджених до обмеження волі. Обов’язки адміністрації виправного центру. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі.

Застосування заходів заохочення та стягнення до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення та обсяг їх повноважень.

Відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі.

17. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ

У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ Поняття «класифікація» засуджених до позбавлення волі. Критерії

класифікації засуджених до позбавлення волі. Види та цілі класифікації засуджених до позбавлення волі.

Визначення виду виправної колонії чоловікам, жінкам та виховної колонії неповнолітнім, що позбавлені волі.

Направлення засуджених до місця відбування покарання. Порядок етапування засуджених. Оформлення документів на етапування.

Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній. Ведення облікових документів на засуджених. Формування особових справ та карткових обліків.

Структурні дільниці виправних і виховних колоній і розподіл засуджених до позбавлення волі по структурних дільницях. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики,

розподілу, ресоціалізації, посиленого контролю, соціальної адаптації, соціальної реабілітації.

Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі. Переведення засуджених до позбавлення волі.

Робота з особовими справами засуджених. Методика отримання інформації про особу та її поведінку з документальних джерел. Складання матеріалів, які характеризують засуджених.

18. РЕЖИМ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ

ВОЛІ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Поняття «режим» як засіб виконання і відбування покарання. Основні вимоги режиму в колоніях. Засоби забезпечення режиму в місцях позбавлення волі. Нагляд за засудженими: технічні засоби нагляду і контролю. Особливості здійснення нагляду за засудженими у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, а також дільницях соціальної реабілітації. Здійснення нагляду за засудженими у виховних колоніях і за засудженими, які знаходяться на лікуванні у закладах Міністерства охорони здоров’я України. Охорона як засіб забезпечення ізоляції осіб, позбавлених волі. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях; режим особливих умов у колоніях; підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

19. УМОВИ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ

Права і обов’язки засуджених до позбавлення волі. Заборона певних дій

засудженим. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування та

предметів першої потреби. Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Користування глобальною мережею Інтернет. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей. Листування засуджених. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.

Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених, позбавлених волі. Виконання примусового лікування.

Правове регулювання праці засуджених до позбавлення волі. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно-корисної праці. Умови праці засуджених до позбавлення волі Оплата праці, відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених, їх пенсійне та соціальне забезпечення.

20. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ РІЗНИХ ВИДІВ

Особливості відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

Особливості відбування покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки.

Особливості відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками, вагітними жінками, матерями-годувальницями, жінками, які мають дітей до трьох років. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправних колоній.

Особливості відбування покарання у виховних колоніях неповнолітніми. Підстави переводу засуджених неповнолітніх із виховних до виправних колоній. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку.

Порядок виконання та умови відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Місце, порядок і умови відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відбування покарання в дільниці ресоціалізації. Особливості тримання засуджених у дільниці соціальної реабілітації та посиленого контролю.

Режим особливих умов у виправних і виховних колоніях. Поліпшення умов тримання у колоніях.

21. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ.

Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі. Юридична природа інституту звільнення від відбування покарання. Класифікація підстав звільнення.

Звільнення у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду. Правовий статус осіб, які відбули покарання. Порядок звільнення.

Звільнення від відбування покарання на підставі закону України про амністію та акту про помилування. Порядок звільнення.

Звільнення у зв’язку з скасуванням вироку і закриттям кримінальної справи, з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Звільнення на підставі хвороби. Інші підстави звільнення від відбування покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням, звільнення від відбування покарання вагітних жінок та ін.).

Заходи соціальної адаптації щодо звільнених від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Допомога особам, які звільнені від відбування покарання: надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні, надання допомоги особам звільненим з місць позбавлення волі, тощо.

Соціальний патронаж щодо звільнених осіб: умови та порядок надання, взаємодія посадових осіб Державної пенітенціарної служби України з іншими органами, установами та посадовими особами під час надання послуг соціального патронажу.

Встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Органи, які встановлюють і здійснюють адміністративний нагляд. Підготовка та подання до суду матеріалів на встановлення адміністративного нагляду.

22. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ,

ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від

відбування покарання з випробуванням. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від

відбування покарання з випробуванням. Обчислення іспитового строку. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з

випробуванням.

III. КРИМІНОЛОГІЯ

1. ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ВИМІРЮВАННЯ Поняття злочинності та її вимірювання. Загальна характеристика

злочинності як соціально-правового явища, її відмінні риси та ознаки. Основні кількісно-якісні вимірювання злочинності: рівень, коефіцієнти, структура, динаміка, їх поняття та визначення. Соціальні та правові явища, які впливають на рівень та динаміку злочинності. Географія, характер, ціна злочинності. Пряма та непряма шкода від злочинності. Поняття, види, негативні наслідки латентної злочинності. Засоби виявлення латентної злочинності.

Загальна характеристика сучасної злочинності в Україні, тенденції її розвитку.

2. ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗЛОЧИННІСТІ Поняття кримінологічної детермінації. Взаємозв’язок злочинності з

різними соціальними явищами та процесами. Класифікація детермінантів злочинності, критерії класифікації (за механізмом впливу на злочинність, за рівнем, змістом, природою та ін.). Детермінанти злочинності: економічні, соціальні, суспільно-психологічні, політичні, організаційно-управлінські та інші соціальні явища і процеси. Теоретичні проблеми детермінації сучасної злочинності в Україні. “Фонові явища” (алкоголізм, наркоманія, проституція, насильство в сім’ї, безпритульність тощо) та їх роль у детермінації злочинності.

3. ОСОБИСТІСТЬ ЗЛОЧИНЦЯ Поняття особистості злочинця. Характеристика основних підходів до

цієї проблеми сучасних кримінологів (І. М. Даньшин, А. Ф. Зелінський, О. М. Костенко). Соціально-демографічна, кримінально-правова, особисто-рольова, морально-психологічна структура особистості злочинця. Соціальне та біологічне в особистості злочинця, їх співвідношення. Процес становлення особистості злочинця. Його антисоціальна спрямованість і кримінальна мотивація поведінки. Роль виховання, оточуючого середовища, психічних аномалій в її формуванні. Типологія злочинців за критеріями антисуспільної спрямованості особистості та ступенем глибині цієї спрямованості. Наукове та практичне значення вивчення особистості злочинця. Критичний аналіз основних зарубіжних та вітчизняних концепцій щодо особистості злочинця.

4. ПРИЧИНИ І УМОВИ ОКРЕМОГО

(ОДИНИЧНОГО) ЗЛОЧИНУ Поняття причин скоєння злочину. Шляхи засвоєння особою

антисуспільних поглядів, звичок і настанов. Інститути соціалізації людей та їх недоліки. Поняття умов скоєння злочину. Класифікація умов. Поняття конкретної життєвої ситуації, її види і значення у скоєнні злочину. Привід та його роль у вчиненні злочину. Механізм злочинної поведінки.

Кримінологічна віктимологія – вчення про жертву злочину та її поведінку. Поняття віктимізації, віктимності, віктимологічної ситуації. Стан віктимологічних досліджень в Україні.

5. ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Поняття запобігання злочинності. Загальносоціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочинності і окремих злочинів. Основні вимоги до запобіжних заходів. Класифікація запобіжних заходів та їх загальна характеристика. Методи запобіжного впливу, їх класифікація.

Об’єкт запобіжного впливу та його основні властивості (криміногенність, динамічність, латентність та ін.).

Суб’єкти запобігання злочинності. Правове, наукове, інформаційне та інше ресурсне забезпечення запобігання злочинності в Україні. Координація запобіжної діяльності, її форми та суб’єкти. Кримінологічна політика в Україні. Комплексні програми запобігання злочинності в Україні, їх характеристика і значення.

Запобігання злочинності органами місцевого самоврядування. Основні напрями запобіжної діяльності правоохоронних органів. Органи загального і господарського управління та контролю як суб’єкти запобігання. Їх завдання і функції. Роль трудових колективів, громадськості і громадян у запобіганні злочинів.

6. ЗЛОЧИННІСТЬ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі. Специфіка особи злочинця, що вчинює злочини у місцях позбавлення волі. Криміногенні явища злочинності у місцях позбавлення волі. Роль кримінальної субкультури у детермінації злочинності в місцях позбавлення волі. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі.

7. РЕЦИДИВНА ЗЛОЧИНІСТЬ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності (рівень, структура, динаміка, географія). Поняття злочинної кар’єри рецидивіста та її характерні риси. Особа злочинця-рецидивіста. Типологія рецидивістів. Детермінація рецидивної злочинності. Загальносоціальне та спеціально-кримінологічне запобігання рецидивної злочинності.

8. НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ ПРОТИ ЖИТТЯ І

ЗДОРОВ’Я ОСОБИ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя і

здоров’я особи. Основні кримінологічні риси осіб, які вчиняють насильницькі злочини. Детермінація насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи. Запобігання насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи. Значення профілактики побутових конфліктів.

9. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ Рівень, структура, динаміка, географія, топографія, латентність, «ціна»

корисливих (ненасильницьких) і корисливих насильницьких злочинів проти власності. Кримінологічні особливості вчинення злочинів проти власності на організованій і професійній основі. Роль ситуативних чинників та віктимної поведінки потерпілих у механізмі вчинення злочинів проти власності. Особа крадія, шахрая, грабіжника, розбійника, бандита, вимагача Детермінація злочинів проти власності. Запобігання злочинів проти власності.

10. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

Поняття, ознаки і види злочинів у сфері економіки. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері економіки (кількісно-якісні показники, характеристика особистості економічного злочинця). Проблеми латентності даного виду злочинів. Детермінація злочинів у сфері економіки. Загальносоціальне і спеціально-кримінологічне запобігання злочинам у сфері економіки.

10. ЗЛОЧИНИ, УЧИНЕНІ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

Рівень, структура і динаміка злочинів, учинених з необережності. Причини й умови злочинів, учинених з необережності. Специфіка взаємозв’язку особи і ситуації у злочинах, учинених з необережності.

Кримінологічна характеристика дорожньо-транспортних злочинів. Соціально-психологічні і моральні особливості особи необережного злочинця. Аварійні ситуації і роль їх у створенні інших, крім водіїв, учасників руху. Детермінація злочинних порушень правил експлуатації транспорту. Запобігання дорожньо-транспортних злочинів.

Основні кількісно-якісні показники злочинних порушень правил охорони праці і техніки безпеки. Особа злочинця даних злочинів. Особливості кримінологічної характеристика потерпілих, дії яких створили або сприяли скоєнню злочину і настанню тяжких наслідків. Детермінація порушень правил охорони праці і техніки безпеки. Мотиви порушень. Запобігання злочинних порушень правил охорони праці і техніки безпеки. Специфіка запобіжних заходів.

11. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ

ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ Кримінологічна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних

засобів (рівень, структура, динаміка, географія, «ціна»). Організований наркобізнес. Особа наркозлочинця. Детермінація вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Стратегічні напрями запобігання злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

12. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Особливості оцінки рівня злочинів у сфері службової діяльності з урахуванням латентності. Особистість злочинця, основні риси. Детермінація злочинів у сфері службової діяльності. Запобігання злочинам у сфері службової діяльності.

13. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

Організована злочинність як глобальна і національна проблема, її небезпечність. Визначення, ознаки організованої злочинності. Кримінологічна характеристика організованої злочинності в Україні (кількісно-якісні показники, характеристика особистості організованого злочинця). Детермінація організованої злочинності в Україні. Заходи запобігання та протидії організованій злочинності. Міжнародне співробітництво у сфері контролю організованої злочинності, досвід зарубіжних країн в означеній сфері.

14. ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх (кількісно-

якісні показники, характеристика особистості неповнолітнього злочинця). Детермінація злочинності неповнолітніх. Роль умов життя і виховання, неформальних об’єднань, антисуспільної поведінки дорослих, дозвільних груп, а також засобів масової інформації у механізмі окремого злочину, вчиненого неповнолітнім. Запобігання злочинності неповнолітніх. Проблеми впровадження ювенальної юстиції в Україні.

15. ЗЛОЧИНІСТЬ ЖІНОК ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

Кримінологічна характеристика злочинності жінок. Особа злочинця–жінки, специфіка формування. Криміногенні явища, що детермінують злочинність жінок. Особливості загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання злочинності жінок.

16. ПРОФЕСІЙНА ЗЛОЧИНІСТЬ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

Поняття і визначення професійної злочинності. Кримінологічна характеристика професійної злочинності. Основні кримінологічні риси особистості злочинця-професіонала. Детермінація професійної злочинності. Роль кримінальної субкультури у відтворенні професійної злочинності. Загальносоціальне та спеціально-кримінологічне запобігання професійній злочинності.

IV. СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. / Офіц. вісн. України. – 2003. – № 33. – Ст. 1767.

Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 липня 1993 р. № 3352-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Закон України від 1 грудня 1994 р. № 264/94-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.

Про застосування амністії в Україні : Закон України від 1 жовтня 1996 р. № 292/96-ВР в ред. Закону України від 2 червня 2011 р. № 3465-VI // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 48. – Ст. 1958.

Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV в ред. Закону України від 4 листопада 2010 р. № 2677-VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 95. – Ст. 3373.

Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від 23 червня 2006 р. № 2713-IV // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 30. – Ст. 409.

Про чисельність Державної кримінально-виконавчої служби України : Закон України від 2 березня 2000 р. № 1526-III в ред. Закону України від 14 квітня 2009 р. № 1254-VI // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 43. – Ст. 1429.

Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк : Закон України від 17 березня 2011 р. № 3160-VІ // Офіц. вісн. України. – 2011. – №28. – Ст.1154.

Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України : затв. Указом Президента України від 5 квітня 1994 р. № 139/94 // Укази Президента України. – 1997. – Т. 1. – С. 616.

Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : схв. Указом Президента України від 25 квітня 2008 р. № 401/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 33. – Ст. 1082.

Положення про порядок здійснення помилування : затв. Указом Президента України від 16 вересня 2010 р. № 902/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 71. – Ст. 2554.

Концепція державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : схв. Указом Президента України від 8 листопада 2012 р. № 631/2012 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 87. – Ст. 3531.

Положення про спостережні комісії : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429 в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. № 1042 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 86.– Ст. 3043.

Концепція соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк: схв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1385-р // Офіц. вісн України. – 2008. – № 84. – Ст. 2830.

Концепція Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року : схв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1511-р // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 93. – Ст. 3087.

Положення про Державну пенітенціарну службу України : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 225 // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 54. – Ст. 1452.

Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі : затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303/203 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ст. 103.

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ст. 90.

Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань : затв. наказом Міністра юстиції України від 22 листопада 2011 р. №3361/5 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №96. – Ст.3510.

Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : затв. наказом Міністерства юстиції України від 8 лютого 2012 р. № 225/5 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 14. – Ст. 524.

Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : затв. наказом Міністерства юстиції України від 8 лютого 2012 р. № 225/5 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 14. – Ст. 524.

Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : затв. наказом Міністерства юстиції України від 8 лютого 2012 р. № 225/5 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 14. – Ст. 524.

Порядок подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями засуджених про помилування та виконання Указів Президента України про помилування : затв. наказом Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 р. № 1439/5 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 79. – Ст. 3211.

Порядок організації виробничої діяльності та залучення засуджених до суспільно корисної праці на підприємствах виправних центрів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України : затв. наказом Міністерства юстиції України від 8 січня 2013 р. № 26/5 // Офіц. вісн. України. – 2013. – № 5. – Ст. 182.

Положення про відділення соціально-психологічної служби : затв. наказом Міністерства юстиції України від 4 листопада 2013 р. № 2300/5 // Офіц. вісн. України. – 2013. – № 89. – Ст. 3297.

Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених : затв. наказом Міністерства юстиції України від 4 листопада 2013 р. № 2300/5 // Офіц. вісн. України. – 2013. – № 89. – Ст. 3297.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : затв. наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 р. № 2186/5 // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 4. – Ст. 88.

Автухов К. А. Кримінально-виконавче право : навч. посіб. / К. А. Автухов ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2014. – 152 с.

Автухов К. А. Механізм оптимального виконання покарання у виді позбавлення волі : наук-практ. посіб. / К. А. Автухов, І. С. Яковець ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Права людини, 2013. – 248 с.

Автухов К. А. Організаційно-правові засади діялносі Державної пенітенціарної служби України в установах виконання покарань : навч. посіб. / К. А. Автухов, І. С. Яковець ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2013. – 160 с.

Автухов К. А. Особливості діяльності окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи: навч. посіб. / К. А. Автухов, О. В. Ткачова, І. С. Яковець ; за ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2012. – 152 с.

Автухов К. А. Реінтеграційний напрям діяльності персоналу установ виконання покарань : наук.-практ. посіб. / К. А. Автухов, І. С. Яковець ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2013. – 148 с.

Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні : соціально-правові та кримінологічні проблеми : моногр. / В. С. Батиргареєва. – Х. : Право, 2009. – 576 с.

Голіна В. В. Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні / В. В. Голіна, С. Ю. Лукашевич, М. Г. Колодяжний ; за заг. ред. В. В. Голіни. – Х. : Право, 2012. – 304 с.

Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні : навч. посіб. / В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2007. – 107 с.

Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб. / В. В. Голіна. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2011. – 120 с.

Головкін Б. М. Корислива насильницька злочинність в Україні : феномен, детермінація, запобігання : моногр. / Б. М. Головкін. – Х. : Право, 2011. – 432 с.

Європейські пенітенціарні правила : переглянутий текст Європейських мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими // Закон і обов’язок. – 2006. – № 32-33. – С. 5-12.

Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі: моногр. / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Кроссроуд, 2011. – 323 с.

Кримінально-виконавче право : підручник / В. В. Голіна, А. Х. Степанюк, О. В. Лисодєд та ін. ; за ред. В. В. Голіни і А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2015. – 392 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: наук.-практ. комент. / за заг. ред. В.В. Коваленка, А.Х. Степанюка. – К.: Атіка, 2012. – 492 с.

Кримінологія : підручник / В. В. Голіна, М. Ю. Валуйска та ін. ; за заг. ред. В. В. Голіни, Б. М. Головкіна. – Х. : Право, 2014. – 440 с.

Лисодєд О. В. Термінологічний довідник із застосування кримінально-виконавчого законодавства / О. В. Лисодєд, М. П. Черненок; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Кроссроуд, 2010. – 92 с.

Лукашевич С. Ю. Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : моногр. / С. Ю. Лукашевич. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. – 104 с.

Організація роботи персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з підготовки засуджених до звільнення : наук-практ. посіб. / Борисов В. І., Байлов А. В., Батиргареєва В. С. та ін. – Х. : ХНУВС, 2010. – 332 с.

Романов М. Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі / М. Романов. – Х. : Фоліо, 2004. – 160 с.

Романов М. В. Звільнення від відбування покарання : навч. посіб. / М. В. Романов. – Х. : Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. – 90 с.

Романов М. В. Конспект лекцій з кримінально-виконавчого права / М. В. Романов. – Х. : Права людини, 2015. – 256 с.

Степанюк А.Х. Втілення міжнародних стандартів у практику діяльності кримінально-виконавчої системи : моногр. / А. Х. Степанюк, І. С. Яковець. – Х. : Кроссроуд, 2007. – 184 с.

Теоретичні та прикладні проблеми соціальної адаптації осіб, звільнених з місць обмеження або позбавлення волі : моногр. / І. В. Борисов, А. Х. Степанюк, В. С. Батиргареєва та ін. ; за заг. ред. В. І. Борисова, А. Х. Степанюка. – К. : Ред. журн. «Право України» : Х. : Право, 2013. – 152 с.

Ткачова О. В. Виконання покарань у виді виправних робіт : моногр. / О. В. Ткачова– Х. : Право, 2010. – 192 с.

Черненок М. П. Виконання майнових покарань / М. П. Черненок. – Х. : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. – 176 с.

Шостко О. Ю. Протидія організованій злочинності в європейських країнах : моногр. / О. Ю. Шостко. – Х. : Право, 2009. – 400 с.

Яковець І. С. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в установи виконання покарань : моногр. / І. С. Яковець. – Х. : Кроссроуд, 2006. – 208 с.

Яковець І. С. Умовно-дострокове звільнення та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким / І. С. Яковець. – М. : PRI, 2012. – 212 с.

Навчальне видання

ПРОГРАМА комплексного іспиту

«Кримінально-виконавче право і кримінологія»

(галузь знань 0304 «Право» освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» спеціальність 8.03040101 «Правознавство»)

для державної атестації студентів V курсу факультету підготовки кадрів для

Державної пенітенціарної служби України

Укладачі:

ГОЛІНА Володимир Васильович ЛИСОДЄД Олександр Володимирович СТЕПАНЮК Анатолій Хомич

Відповідальний за випуск В.В. Голіна Редактор Комп’ютерна верстка План 2015, поз. . Підп. до друку . Формат 84х108 1/32 - Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк.

арк. . Облік.-вид. арк. . Вид. № . Тираж прим. Зам. № . Ціна договірна.

Редакційно-видавничий відділ Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

61024, Харків, вул. Пушкінська, 77

Друкарня Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

61024, Харків, вул. Пушкінська,77