1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ

ГОНЧАРА

Кафедра фізичного виховання та спорту

МАТЕРІАЛИ

І МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ

ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

MATERIALS

I INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL CONFERENCE «ACTUAL

PROBLEMS OF PHYSICAL EDUCATION AND SPORT IN MODERN CONDITIONS»

15 квітня 2015

Дніпропетровськ

2

УДК 796.01 (06)

ББК 75.1я431

М 34

Друкується за планом Міністерства освіти і науки України

Відповідальний редактор:

Ніколенко В.А., в.о. зав. кафедри фізичного виховання та спорту ДНУ ім.О.Гончара

Редакційна колегія:

Клапчук В.В., доктор медичних наук, професор.

Приходько В.В., доктор педагогічних наук, професор.

Бачинська Н.В., кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент (відповідальний

секретар).

Пічурін В.В., кандидат медичних наук, доцент.

Горпинич О.О., кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент.

Головійчук І.М., кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент.

А Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту в сучасних умовах: Матеріали І

Міжнародної науково-практичної конфренції. – Дніпропетровськ, 2015. – 388 с.

А Actual problems of physical education and sport in modern terms: Materials of International

scientific-practical conference. – Dnepropetrovsk, 2015. – 388 р.

Збірник містить матеріали, що розкривають шляхи вирішення актуальних проблем

фізичного виховання і спорту в сучасних умовах.

The collection contains materials that reveal the ways of solving the urgent problems of

physical education and sport in modern conditions.

Кафедра фізичного виховання та спорту, Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара, пр-кт Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.

© Тексти авторів

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015

3

ЗМІСТ

Агалаков В. С., Присяжна М. К. Сучасне матеріально-технічне забезпечення підготовки

плавців……………………………………………………………………………………………..9

Александрова Н.М., Дудкіна Т.Ю. Управління діяльністю тих, що займаються, як

компонент підготовки спеціаліста з оздоровчої фізичної культури до організації та

проведення якісного заняття із фізичного виховання і фітнесу……………………………...14

Амосов А.В., Бачинская Н.В., Мановский П.Н. Особенности методики построения

тренировочного процесса в бодибилдинге……………………………………………………..17

Бачинская Н.В., Федоряка А.В., Станишкевич А.Л. Особенности методики развития

силовых способностей юных гимнастов 6-8 лет……………………………………………….21

Безгребельна О. П., Гуртова Т. В. Детермінація фізкультурно-спортивної активності

студентів ВНЗ…………………………………………………………………………………….27

Богданова Н.М., Мороз О.В., Духнова Л.М. Сучасна православна традиція – її

відношення до фізичного виховання і йоги……………………………………………………29

Богуш В. Л., Резниченко О. И., Кувалдина О. В., Яцунский Е. А., Веселова И. Н.,

Фарионов В. Н. Изменение аэробных возможностей организма при тернировке в

среднегорье……………………………………………………………………………………….32

Бугаевский Константин. Комплекс методов физической реабилитации после

гистерэктомии у пациенток репродуктивного возраста……………………………………….36

Бугаєвський Костянтин, Малахова Світлана. Результати досліджень розмірів кісткового

тазу у студенток-першокурсниць Запорізького державного медичного університету……...41

Булич Элла, Муравов Игорь. Спорт и наука о здоровье……………………………………45

Верховська М. В. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до

використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності……………..50

Власенко Наталія, Гогоць Василь. Обгрунтування змісту професійно орієнтованої

фізичної підготовки студентів педагогічних спеціальностей…………………………………53

Войнов В.М., Коваленко С.О., Кандиба П.О., Мариненко С.І. Професійно-прикладна

фізична підготовка студентів технічних спеціальностей……………………………………...58

Воронин Денис, Привезенцева Наталья, Никулов Сергей, Кузнецов Алексей. Анализ

применения методов физической реабилитации при симпатикотоническом типе вегето-

сосудистой дистонии, возникшей на фоне хронических нарушений мозгового

кровообращения………………………………………………………………………………….63

Гализдра Ангелина. Факторы, определяющие образ жизни студенческой

молодежи…………………………………………………………………………………………66

Гальчанський В.М. Мотивація навчальної та фізкультурно-оздоровчої

діяльності…………………………………………………………………………………………68

Гладенко М.В., Ніколенко В.А. Історія та перспективи розвитку спортивно-технічних та

прикладних видів спорту у Дніпропетровську………………………………………………...70

4

Гладощук О.Г. Освітянський простір вищого навчального закладу як середовище

формування фізичної культури студентської молоді………………………………………….72

Глоба Т.А. Аналіз формування здорового способу життя студентів вищих навчальних

закладів……………………………………….. ………………………………………………….78

Гриценко Людмила, Борисова Юлия. Легенда спорта – Наталья Синицына

……………………………………………………………………………………………………..82

Дідковський О.П., Дяченко Т.В. Відношення студентів ДНУ ім. О.Гончара до поза

аудиторних занять фізичною культурою……………………………………………………….85

Дідковський О.П., Кабакова М.Д. Відновлення здоров`я за допомогою Хатха

йоги………………………………………………………………………………………………..86

Довганенко Р.О. Мотивація занять фізичною культурою і спортом як чинник впливу на

духовно-культурний стан молоді……………………………………………………………….89

Довганенко Р.О., Чуднова Т.А. Деякі аспекти соціологічних досліджень з проблеми

формування духовності студентів, які займаються фізичною культурою і

спортом……………………………………………. ……………………………………………..93

Домбровский В.И., Вольский Д.И. Оптимизация выбора средств физической культуры в

самостоятельных занятиях студентов…………………………………………………………..97

Дяченко В. Ф., Васильченко С.С., Венглярський Г.Б., Третьяков П.В. Шляхи

підвищення мотивації до занять з фізичного виховання студентів вищих навчальних

закладів …………………………………………………………………………………………...99

Забіяко Ю. О. Професійна підготовка фахівців фізичної культури та

спорту……………………………………………………………………………………………104

Завражин С. А. Об усилении использования потенциала спортивно-оздоровительных

технологий в профилактике девиантной активности детей и молодежи……………….......108

Захаровська Тетяна, Рожкова Вікторія. Особливості розвитку рухових якостей школярів

середнього шкільного віку……………………………………………………………………..110

Зданевич Александр, Шукевич Лидия, Жидков Артур. Темпы прироста скоростных и

координационных способностей хоккеистов разного возраста……………………………..116

Зеленюк Оксана, Чекмарьова Валентина, Бикова Ганна. Тілесне здоров’я студентської

молоді: акмеологічний дискурс………………………………………………………………..120

Індиченко Лариса. Використання інформаційних технологій на заняттях з фізичного

виховання для удосконалення процесу навчання…………………………………………….121

Іванська О.В., Кущ В.В. Вплив занять аквааеробікою на фізичний стан студенток 17-19

років ……………………………………………………………………………………………..126

Кайданович Ірина, Лопуга Ганна. Класифікація вправ з аквааеробіки…………………..129

Канішевський С.М., Озерова О.А. Значення фізичного виховання студентства України в

сучасних умовах……………………………….………………………………………………..132

Карташев Н.В. Медико-педагогический аспект деятельности В.А. Сухомлинского в

современном контексте формирования ценностного отношения человека к здоровью…..137

Касьяник К.В. Особенности проявления скоростно-силовых способностей волейболисток

15-16 лет……………………………….. ……………………………………………………….143

5

Квак Ольга, Будаєв Станіслав. Профілактика травматизму в спортивній

практиці………………………………………………………………………………………….147

Кириленко Ганна, Кириленко Олександр. Обгрунтування ефективності індивідуально-

диференційованого підходу з метою підвищення рівня фізичної підготовленості

студентів…………………………………………………………………………………………149

Киселевська Світлана, Брінзак Валентина. Особливості професійно-прикладної фізичної

підготовки у студентів-будівельників…………………………………………………………154

Клапчук Василь, Бойко Альона, Пономарьов Дмитро. Рівень фізичного стану дівчат

старшого шкільного віку в залежності від типу автономної нервової

системи…………………………………………………………………………………………..159

Ковтун О.О., Повєткіна А.А. Київський національний економічний університет ім.Вадима

Гетьмана Біологічний вік, як інтегральний показник функціонального стану

людини…………………………………………………………………………………………..162

Коробко Л.К., Онищенко О.А. Базисні підходи до визначення духовного здоров’я

особистості та його формування у студентської молоді ВНЗ України……………………..165

Корягін В. М., Блавт О. З. Функції тестового контролю у фізичному вихованні студентів

спеціальних медичних груп……………………………………………………………………167

Котова Олена, Проценко Андрій. Проблеми підготовки майбутніх учителів фізичного

виховання до професійної діяльності………………………………………………………….169

Кремечек Г.А. Методологічні аспекти виховання культури здоров’я студента в

навчальному процесі …………………………………………………………………………...172

Кузнецов Владимир, Шляхов Юрий. Динамика показателей двигательной способности

ловкости и функционального состояния вестибулярного анализатора у студенток при

выполнении специальных программ…………………………………………………………..174

Лапко Олег, Бачинская Наталия, Николенко Валерий. Особенности развития

координационных способностей юных боксеров…………………………………………….177

Лахтадир Олена, Соляник Тетяна, Морозова Світлана. Педагогічна технологія

комплексного використання програм оздоровчого фітнесу у професійно-прикладної

фізичної підготовки викладачів молодшої школи……………………………………………180

Литвиненко А.Н., Хромых Р.В. Единоборства ударного типа в системе физического

воспитания в высших учебных заведениях…………………………………………………...182

Лопуга Г.В., Демченко О.О. Оптимізація вдосконалення плавальної підготовленості

студентів в сучасних умовах…………………………...............................................................184

Люгайло Светлана. Анализ соматической патологии юных спортсменов: практическое

обоснование частных программ физической реабилитации превентивной

направленности…………………………………………………………………………………187

Людовік Т. В. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів ВНЗ технічного

профілю у ракурсі інноваційних процесів…………………………………………………….191

Марюхніч Надія. Щадне фізіологічне багатоборство для безпечного тестування рухових

можливостей школярів з ослабленим зором………………………………………………….193

Михалюк Є.Л. Особливості проведення субмаксимального теста PWC170 у спортсменів з

синусовою брадикардією ……………………………………………………………………...198

6

Михалюк Є.Л., Малахова С.М. Переваги та недоліки проб з фізичним навантаженням для

оцінки функціонального стану учнівської молоді……………………………………………202

Мінжоріна Ірина, Марчик Валентина, Василенко Вадим. Вивчення проблем

харчування студентів…………………………………………………………………………...207

Мифтахутдинова Д.А., Маликова А.Н., Маликов Н.В. Современные подходы к

совершенствованию специальной подготовленности спортсменок высокой квалификации в

академической гребле…………………………………………………………………………..209

Молибоженко Владислав, Присяжная Мария. Использование спортивных

гаджетов…………………………………………………………………………………………213

Николенко Л.В., Кучеренко А.А., Николенко В.А. Анализ мотивации к двигательной

активности студентов ДНУ и ДМА……………………………………………………………217

Одинець Т.Є., Єрлик К.В. Особливості впливу фізичної реабілітації на показники якості

життя хворих на гепатит на стаціонарному етапі лікування………………………………...219

Онопрієнко О.М., Онопрієнко О.В., Биченко В.І. Нетрадиційні форми фізичної культури

в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя………………………………………………...220

Опанасюк Федір, Скорий Остап, Москаленко Олександр. Аналіз впливу фізкультурно-

оздоровчої діяльності на стан здоров’я студентів……………...............................................226

Ороховский Валентин. Анатомо-хирургическое подтверждение преждевременного

старения молодежи и профилактика процесса за счет двигательной активности…………231

Ороховский Валентин. Физическая реабилитация при бедренных грыжах……………..234

Павленко В.О., Павленко Т.В. Екстенсивне відтворення зростання освітнього рівня

працівників у галузі фізичного виховання……………………………………………………241

Петришин Олександр. Теоретичні засади та практичні технології професійно-прикладної

фізичної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів……………………..247

Пильненький Володимир, Козубенко Олександр, Ткаченко Юрій, Олена Демидова.

Особливості організації оздоровчого тренування студентської молоді…………………….253

Письменна Олена, Шутько Віктор. Рівень функціональної готовності студентів медиків

до фізичного виховання в нових умовах навчання…………………………………………...257

Пічурін Валерій. Фізичне виховання як засіб підготовки особистості до професійної праці

……………………………………………………………………………………………………260

Пічурін В.В., Денисенко А.А. Соціально-психологічна реабілітація як складова

реабілітаційного процесу. Особливості соціально-психологічної служби ДНУ ім. О.

Гончара…………………………………………………………………………………………..262

Пічурін Валерій, Пічурін Віктор. Психологічна і психофізична специфіка роботи на

залізничному транспорті як чинник змісту фізичного виховання у залізничних

вузах……………………………………………………………………………………………...265

Піонтковський Дмитро. Специфіка розвитку психофізіологічних функцій організму дітей

молодшого шкільного віку, які займаються BMX-race………………………………………270

Плошинська А.А. Авторитет викладача на заняттях з фізичного виховання у вищих

навчальних закладах……………………………………………………………………………272

7

Плошинська А.А., Новак Т.А. Роль оздоровчої ходьби у житті студентів вищих

навчальних закладів…………………………………………………………………………….274

Поляничко Олена, Гаврилова Наталія, Магера Тетяна. Мотиваційна орієнтація

студентів до фізичної культури і здорового способу життя………………………………....277

Прилуцкий Павел, Бинюсеф Ибрагим, Шахлай Александр. Физическая

подготовленность пловцов 12 -16 лет…………………………………………………………278

Приходько В.В. Трансформація фізичного виховання студентів як невід’ємна частина

реформи вищої школи в Україні, що обстоює шлях демократичного розвитку…………...285

Пузирькова-Уварова Катерина, Горянов Сергій, Міроненко Валентина, Матлахов

Михайло. Теоретичний аспект проблеми вивчення мотивації до фізкультурно-оздоровчої

діяльності студентів…………………………………………………………………………….291

Пустолякова Л.М. Розвиток професійно-прикладних – спритності та витривалості – на

заняттях фізичного виховання у медичних ВНЗ……………………………………………...296

Рудов Є.Е., Баришок Т.В. Застосування комплексу реабілітаційних заходів при переломі

променевої кістки……………………………………………….................................................300

Сеймук Анатолій, Глоба Тетяна. Саморегуляція стану вченого в період робочого

дня………………………………………………………………………………………………..302

Сеймук Анатолій, Хаджинов Валерій, Дзюбенко Микола. Стрес та саморегуляція стану

сучасного працівника…………………………………………………………………………...304

Семашко С.А., Кривєнцова О.В., Барибіна Л.М. Нові підходи до навчально-

тренувального процесу студентів……………………………………………………………...306

Соловей О.М., Мицак І.В., Кіреєв О.А., Слобченко Л.М. Фізична підготовка школярів

початкової школи на заняттях волейболом в сиситемі додаткової освіти………………….309

Татарченко Л.І., Чернигіна Т.О.Носенко Л І., Мельниченко А.П. Аналіз формування

фізичної культури студентів в процесі навчання у вищих навчальних закладах………….315

Титова Людмила. Организация физкультурно-оздоровительных и спортивно-массовых

мероприятий с учащимися среднего школьного возраста…………………………………...318

Ткаченко М.В. Проблема формування відповідального ставлення студентів вищих

медичних закладів до цінностей оздоровчої діяльності……………………………………...320

Ткачук О.Г. Засоби і методи професійно-прикладної фізичної підготовки для студентів

медичного університету………………………………………………………………………..323

Тонконог В.М., Гладощук О.Г., Бейгул І.О. Взаємозв’язок фізичного та екологічного

виховання – основи здоров’я молоді…………………………………………………………..325

Хаджинов Валерій, Чекмарьова Наталія, Сеймук Анатолій. Шляхи формування

здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів........................................331

Хотієнко Світлана, Марущенко Ганна. Нові олімпійські види спорту та досягнення

українських спортсменів на Олімпійських іграх (ХХХ, ХХІІ)……………………………...334

Церковная Елена, Товстоплет Ольга, Фоменко Викторина, Осипов Виктор. Развитие

ловкости у студентов баскетболистов…………………………………………………………338

8

Цымбалюк Елена, Гататуллин Алексей. Отношение белорусского спортивного

сообщества к проблеме применения допинга в спорте ……………………………………...344

Чекмарьова Наталя, Хаджинов Валерій, Шатрова Олена, Мирошніченко Ірина.

Рухова активність – запорука необхідної життєдіяльності організму людини…………….357

Черевко С.В., Черевко А.Д. Здоровий спосіб життя – запорука здоров'я…………………361

Чіж О. Ю. Застосування методики вольового керування диханням у студентів спеціальної

медичної групи………………………………………………………………………………….363

Шамардіна Галина, Чернявська Олена, Максимов Андрій. Мотивація учнівської молоді

до навчання в професійно-технічному навчальному закладі………………………………..364

Шепель С.І., Євтушов Ф.М., Закорко І.П., Журавель О.В. Система спеціальної фізичної

підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України (аналітичний

огляд)…………………………………………………………………………………………….367

Шутова С.Е., Медзик Е.А. Особенности проявления волевых качеств у студентов разных

спортивных специализаций, влияющих на успешность их соревновательной

деятельности…………………………………………………………………………………….371

Яворська Н.П. Анализ рівня фізичної підготовленості студентів I - III курсів

геологорозвідувального факультету…………………………………………………………..377

Якубов А.А. Актуальність та загальний опис фітнес-трекерів……………………………...381

Яценко О.В. Проблеми технічної майстерності в сучасному волейболі…………………...383

Ячнюк Ірина, Ячнюк Юрій. Використання нетрадиційних засобів на уроках фізичної

культури…………………………………………………………………………………………385

9

СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ

ПЛАВЦІВ

Агалаков В. С., Присяжна М. К.

Дніпропетровський національній університет ім. О.Гончара

Анотація. У статті представлено особливості застосування сучасних технологій у

підготовці плавців та їх вплив на зростання спортивних досягнень.

Ключові слова: загальна фізична підготовка, спеціальна фізична підготовка, плавці,

спортсмени, дослідження.

Abstract. The article presents the features of the application of modern technologies in the

training of swimmers and their influence on the growth of sports achievements.

Keywords: General physical training, special physical training, swimmers, athletes,

research.

Постановка проблеми. На жаль, практика спортивної підготовки показує, що

багато наукових досягнень в нашій країні десятиліттями залишаються не затребуваними.Не

дивлячись на це організаційна структура нашого спорту сьогодні все ще влаштована так,

що впродовж багатьох років вона буквально відторгає передові технології підготовки

плавців. В умовах, що склалися, багатьом тренерам набагато легше ігнорувати так звані

високі технології підготовки, чим упроваджувати їх в життя. На практиці виявляється, що

існування і благополуччя організаційно-адміністративного керівництва системою спорту

вищих досягнень ні в якому ступені не залежить від того, чи упроваджує воно передові

інтенсивні технології в підготовку плавців чи ні. Практично сьогодні, як і було раніше,

тренери поставлені в такі умови, що їм набагато простіше використовувати відсталі, так

звані, екстенсивні витратні технології підготовки висококваліфікованих плавців, при яких

результат процесу лінійно (безпосередньо) залежить тільки від загальної суми коштів, що

витрачаються на нього. На таких витратних технологіях і раніше працювала вся наша

економіка, наша промисловість, яка споживала величезні не сумірні з іншими країнами

ресурси і якимсь чином забезпечувала стерпний (але все таки недостатньо високий)

результат. На таких принципах, мабуть, за інерцією вона рухається і зараз. Те саме, по тій

же інерції відбувається і в спорті. Провали ж в найбільших міжнародних змаганнях при

такому положенні простіше виправдовувати недоліком матеріальних засобів, що

витрачаються державою на такий спосіб підготовки.

Отримані результати дослідження. Предметом дослідження стало застосування

сучасних технологій у підготовці плавців та їх вплив на зростання спортивних досягнень.

Проте річ у тому, що інтенсивні технології якраз навпаки дозволяють підвищити

ефективність тренувального процесу не за рахунок збільшення коштів, що витрачаються на

нього, а перш за все за рахунок різкого підвищення його якості і, отже, питомій

інтенсивності.

Тому метою роботи було дослідження впливу застосування науково-технічних

розробок у спорті та підготовку висококваліфікованих плавців.

У плаванні протягом останніх років, після періоду тривалого застою, була практично

повністю переписана таблиця світових рекордів. На одностайну думку фахівців, це

виявилося можливим завдяки інтенсивному впровадженню в практику підготовки до

діяльності змагання досягнень науково-технічного прогресу. Найбільший вплив надав

багато в чому несподівану появу спеціальних швидкісних костюмів, поліпшуючих

гідродинамічні якості плавця і сприяючих збільшенню швидкості. Різноманітність

10

конструкцій костюмів і матеріалів, з яких вони виготовлені, дозволяє кожному плавцеві

вибрати найоптимальніший для себе.

При розробці текстури тканини для костюмів були використані дослідження будови

шкіри акул, які здатні розвивати дуже високу швидкість при не дуже ефективній будові тіла

з погляду гідродинаміки. Шкіра акули покрита мікроскопічними виступами, що

викликають мікрозавихорення води. Саме ці мікрозавихорення сприяють зменшенню опору

повністю закритого костюма фірми “Speedo” на 7,5 % в порівнянні з іншими костюмами.

Важливим є також те, що спеціальний крій панелей забезпечує природну координацію

рухів і роботу м'язів плавця, які відчувають костюм «як свою другу шкіру». Сьогодні

загальновизнано, що встановлення великої кількості світових рекордів в плаванні

останніми роками було у вирішальній мірі обумовлено появою цих костюмів. Так, на Іграх

Олімпіади в Сіднеї 13 з 15 світових рекордів були встановлені плавцями, що використали

швидкісні костюми фірми «Speedo».

Спортивне тренування - є педагогічний процес, спрямований на досягнення

максимально можливого для спортсмена результату. Як вже говорилося вище навчання і

тренування - це єдиний педагогічний процес, який проводиться з обов'язковим урахуванням

основних принципів фізичного виховання. Крім того спортивне тренування має свої

специфічні закономірності: спрямованість на вищі спортивні досягнення, поглиблену

спеціалізацію, єдність загальної та спеціальної підготовки, безперервність, єдність

поступовості і тенденції до максимальних навантажень, вольнообразність динаміки

тренувального навантаження, циклічність.

Високі спортивні результати досягаються відмінно розвиненими у фізичному

відношенні спортсменами, оволоділи технікою і тактикою плавання і проявили необхідні

морально-вольові якості при освоєнні тренувальних навантажень. Відповідно до цього в

системі спортивного тренування виділяються фізична, технічна, тактична, теоретична і

вольова види підготовки.

Фізична підготовка плавця спрямована на всебічний розвиток організму, зміцнення

здоров'я, вдосконалення фізичних якостей і тим самим на створення міцної функціональної

бази для спортивної спеціалізації.

У процесі фізичної підготовки застосовуються загальнорозвиваючі і спеціальні

фізичні вправи, спеціальні вправи у воді, плавання всіма способами і заняття іншими

видами спорту: бігом, веслуванням, лижами, спортивними іграми.

По спрямованості впливу застосовуваних вправ фізична підготовка плавця

підрозділяється на загальну (ЗФП) і спеціальну (СФП).

ОФП спрямована на всебічний розвиток організму спортсмена і вирішує наступні

завдання:

1. Підвищення рівня розвитку сили, витривалості, швидкості, гнучкості, спритності і

на основі цього створення функціональної бази для спортивного вдосконалення.

2. Загартовування.

3. Підготовка та здача практичних норм комплексу ГПО.

ОФП проводиться на суші і у воді. На суші застосовуються такі основні засоби. Для

виховання сили: загально-розвиваючі вправи для шиї, рук, тулуба, ніг; стрибки; метання;

вправи з обтяженнями починаючи з 11 років, для виховання витривалості: ходьба, біг,

веслування, лижі, туристські походи, їзда на велосипеді; для розвитку швидкості:

баскетбол, волейбол, футбол, біг з прискореннями; для розвитку гнучкості: вправи для

11

підвищення рухливості в суглобах, рухи кінцівками і повороти тулуба з максимальною

амплітудою; для розвитку спритності: елементи акробатики - перекиди, стійки, перекати,

прості елементи гімнастики на снарядах, баскетбол, волейбол, ручний м'яч.

У воді в процесі занять з ЗФП застосовуються такі вправи: плавання різними

способами за допомогою рухів тільки рук, тільки ніг і з повною координацією рухів,

комплексне плавання, плавання із затримкою дихання, пірнання, стрибки у воду, прийоми

рятування потопаючих, рухливі ігри у воді, водне поло.

СФП спрямована на розвиток і вдосконалення спеціальних фізичних якостей плавця

і вирішує наступні завдання:

1. Розвиток сили і спеціальної витривалості м'язів, що несуть навантаження при

плаванні обраним способом.

2. Розвиток специфічних якостей: швидкості, гнучкості та спритності, необхідних

для плавання обраним способом та виконання старту і поворотів. СФП проводиться на суші

і у воді.

Розвиток спеціальної сили плавця. При плаванні тіло спортсмена викликає опір з

боку води, і сила м'язів, що беруть участь у виконанні гребків, значною мірою визначає

швидкість плавця. Для досягнення великої швидкості плавання спортсмену треба володіти

відповідною силою м'язів, що беруть участь у виконанні гребків.

На суші для розвитку спеціальної сили плавця застосовуються вправи з

обтяженнями, з гумовими амортизаторами і на блочних апаратах з вантажами. При

виконанні вправ траєкторія руху кінцівок, розподіл зусиль у часі і темп повинні бути по

можливості подібними з рухами плавця.

У процесі розвитку абсолютної сили вправи з великим опором, підйом штанги,

підтягування на перекладині, віджимання на брусах з додатковим опором, ізометричні

вправи з граничним зусиллям і т. п. слід виконувати з відпочинком між підходами не

менше 2 хв. Для розвитку абсолютної сили у дітей 7-10 років використовуються вправи

тільки з подоланням власної ваги: підтягування, лазіння, виси, упори, стрибки і т. д.

Для виховання спеціальної силової витривалості плавця застосовуються на суші

вправи на тренажерах, що дозволяють імітувати зусилля при виконанні гребкових рухів

(блокові пристрої, ковзаючі похилі лавки, пересуваються візки, амортизатори). При цьому

дотримуються такі умови:

1. Серії вправі підбираються залежно від зусиль і кількості гребків, відповідних

запланованого результату і числу циклів рухів плавця на дистанції.

Наведемо приклад визначення зусиль на тренажері для плавця-кролистов за

номограми залежності сили тяги від ваги спортсмена і планованого результату. Сила тяги

по номограмі визначається так: на горизонтальній лінії обраної дистанції знаходиться

точка, відповідна запланованого результату. З неї відновлюється перпендикуляр до

перетину з лінією, що означає вага спортсмена. Потім з точки перетину опускається

перпендикуляр на вісь ординат, де і визначається шукана сила тяги.

2. Час виконання серій вправ на тренажерах плавцями II розряду поступово

доводиться приблизно до 1,5 хв для дистанції 100 м, до 4 хв для дистанції 200 м і до 7 хв

для дистанції 400 м.

3. Розвиток сили м'язів гребущее кінцівок повинно бути оптимальним. Недостатньо

сильні м'язи не забезпечують потрібних зусиль, а зайва м'язова маса знижує здатність

12

плавця до виконання багаторазових гребків. Тому слід спочатку освоїти потрібне. Кількість

рухів для пропливанні дистанції з відносно невеликим опором, а потім поступово

збільшувати силу.

4. Для наближення роботи на тренажері до роботи плавця на дистанції

контролюється правильність виконання рухів гребків і темп рухів.

5. Темп рухів для роботи на тренажері підбирається виходячи з підготовленості

плавця і запланованої швидкості плавання. Слід мати на увазі, що темп рухів плавця

залежить не тільки від швидкості плавання, але і від зростання спортсмена та варіанта

техніки рухів. Так, при однаковій швидкості плавання темп плавців, які застосовують

двухударний кроль, вище, ніж при плаванні кролем з шестиударний координацією рухів.

Тому копіювати темп рухів хороших плавців без урахування їх техніки плавання і

зростання в більшості випадків недоцільно.

Визначати і контролювати темп рухів зручно за часом виконання п'яти циклів рухів.

У воді для розвитку спеціальної сили застосовуються плавання з лопатками,

надітими на руки, і плавання з різними гальмівними пристроями (гумовий круг або

тренувальна дошка між ногами, пояс з гальмівною платівкою, гальмівний парашут,

плавання з закріпленим амортизатором та ін.)

Абсолютна швидкість плавця підтримується повторними пропливанні відрізків до 25

м з максимальною швидкістю з великими інтервалами між їх виконанням.

Розвиток витривалості плавця. Витривалістю плавця називається його здатність

протистояти стомленню при пропливанні дистанції. Рівень витривалості можна оцінити,

порівнюючи показники швидкості плавання на коротких і більш довгих дистанціях. З двох

плавців, що мають однакові результати у плаванні на 100 м, Більш витривалим буде той, у

кого краще результати на дистанції 200 м.

У спортивній практиці прийнято розрізняти загальну і спеціальну витривалість.

Загальна витривалість відображає здатність плавця виконувати роботу невисокої

потужності на середніх і довгих дистанціях. У цих умовах робота м'язів характеризується

насамперед аеробними можливостями і протікає за рахунок розчленування хімічних сполук

за участю кисню.

Основний показник аеробних можливостей - величина максимального споживання

кисню (МПК) - дещо підвищується з ростом спортивних результатів і досягає в

кваліфікованих плавців 5,2-5,6 л на 1 хв.

Загальна витривалість виховується за допомогою пропливання середніх і довгих

дистанцій з помірною потужністю. Високий рівень розвитку загальної витривалості є

необхідною передумовою для вдосконалення спеціальної витривалості і досягнення

високих спортивних результатів.

На суші розвиток і підтримку рівня загальної витривалості проводяться з

використанням кросового бігу, веслування, ходьби на лижах і вправ на тренажерах з

невеликими обтяженнями при тривалості їх виконання до 10-15 хв. У воді загальна

витривалість виховується і підтримується пропливанні з невеликою потужністю дистанцій

400-1500 м і більше.

Спеціальна витривалість відображає здатність плавця проявляти м'язові зусилля

великої потужності на тренуваннях і змаганнях. Робота плавця виконується тут за участю

анаеробних можливостей організму - з розчленуванням хімічних сполук при нестачі кисню.

13

Анаеробна працездатність характеризується величиною кисневого боргу, який у плавців

досягає 14-15 л.

При плаванні з максимальною швидкістю на 50 і 100 м робота протікає в основному

за рахунок анаеробних процесів, а при плаванні на більш довгі дистанції - з більшою

часткою аеробних процесів.

На основі таких фізичних підготовок ми провели дослідження. Представлено

обгрунтування підходу до навчання занять плаванням студентів. Зіставляється

ефективність різних послідовностей вивчення спортивних і прикладних способів плавання.

У зв'язку з узагальненням досвіду проведення занять з дисципліни «Плавання» і

обгрунтування найбільш ефективної послідовності вивчення спортивних і прикладних

способів плавання студентами видається актуальним.

Нами проведено дослідження в рамках якого вирішувалися наступні завдання:

1. Встановити показники результативності навчання плаванню студентів.

2. Провести порівняльний аналіз результативності навчання при використанні

протилежних послідовностей навчання плаванню.

Курс плавання проходив на третьому курсі протягом одного навчального року з

жовтня по травень. У педагогічному експерименті брали участь дві групи: контрольна і

експериментальна. Контрольна група спостерігалася з 2010 по 2011рік, а експериментальна

з 2009 по 2011 рік. До складу контрольної групи входило 60 юнаків до складу

експериментальної групи 34 юнаки. Контрольна група займалася за традиційною

методикою в послідовності: кроль на спині та грудях, потім, брас на грудях і спині, спосіб

плавання на боці і прикладне плавання. Експериментальна група починала навчання з брасу

на грудях, брасу на спині, способу плавання на боці, прикладне плавання, потім, кроль на

спині, кроль на грудях. Після проведеного дослідження результати груп порівнювалися.

Було встановлено, що за показниками середніх арифметичних загальної успішності

навчання техніці плавання, групи хлопців приблизно однаково освоюють навички

плавання, тим не менш, існують відмінності в оволодінні ними окремими елементами.

Юнаки контрольної групи успішно освоюють кроль на спині та грудях, швидко освоюють

повороти в плаванні. Вільно пропливають дистанцію на початку першого семестру одним з

обраних способів. При вивченні брасу знову зустрічаються труднощі з освоєнням роботи

ніг в брасі на спині та грудях. Причому, більша частина студентів починають осмислено

виконувати роботу ніг у брасі тільки після способу плавання на боці, який вивчається

паралельно з брасом (брас випереджає спосіб на боці, на два, три заняття) внаслідок більш

простою і зрозумілою роботи ніг.

Висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Юнаки

експериментальної групи швидко освоюють брас на спині та грудях, що імовірно пов'язано

з тим, що вчити роботі ніг стилю брас без початкового заученого навички (ноги кроль)

легше. Відпадає необхідність перебудови управління рухами, пов'язаної з придушенням

звичних простіших за структурою рухових автоматизмів. При переході (наступний семестр)

до кролю на спині та грудях юнаки експериментальної групи освоюють ці стилі успішніше

і швидше, ніж контрольна група. Це ймовірно, пов'язано з набутою координацією рухів у

воді, впевненості в своїх силах.

Література:

1. Булгакова Н.Ж. Плавание / Н.Ж. Булгакова. - М.: Физкультура и спорт, 1984. - 288

с.

14

2. Парфенов В.А. Плавание / В.А. Парфенов. - К.: «Вища школа», 1978. - 288 с.

3. Никитский Б.Н. Плавание / Б.Н. Никитский // Учебник для педагогических

институтов - М.: Просвещение, 1981. - 286 с.

4. Булгакова Н.Ж. Познакомьтесь – плавание / Н.Ж. Булгакова. - М.: «Издательство

АСТ»: «Издательство Астрель», 2002. - 160 с.

5. Викулов А. Д. Плавание: Учебное пособие для высш. уч. Заведений / А.Д.

Викулов. - М.: «Владос-Пресс», 2003. - 386 с.

6. Плавание. Учебник для вузов / под ред Булгаковой Н.Ж. - М.: Физкультура и

спорт, 2001. - 400 с.

УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ТИХ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ, ЯК КОМПОНЕНТ

ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТА З ОЗДОРОВЧОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЯКІСНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ І ФІТНЕСУ

1Александрова Н.М., 2Дудкіна Т.Ю.

1Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний

університет ім. Вадима Гетьмана»,

2Студія фізичного розвитку «Fitroomfitness»

Анотація. Аспект активізації навчально-пізнавальної діяльності передбачає

розробку методичних систем навчання, що охоплюють побудову і технологічне

забезпечення мотивацій, добір змісту, методів, прийомів, підготовку систем

диференційованих вправ, визначення орієнтирів навчально-пізнавальної діяльності. Якість

усіх форм занять фізичними вправами як у сфері фізичного виховання, так і у сфері фітнесу

багато в чому залежить від здатності вчителя (тренера, інструктора) якісно організувати та

провести заняття.

Anotaciya. Aspect of activation educational-cognitive foresees development of the

methodical systems of studies, which engulf a construction and technological providing of

motivations, selection of maintenance, methods, receptions, activity, preparation of the systems of

the differentiated exercises, determination of orientiriv, educational-cognitive to activity. Quality

of all forms of engaged in physical exercises both in the field of physical education and in the field

of fitness in a great deal depends on ability of teacher (trainer, instructor) high-quality to organize

and to conduct employment.

Ключові слова. Управління, підготовка до заняття, інструктор (вчитель, тренер).

Keywords. Management, preparation, to employment, instructor (teacher, trainer).

Постановка проблеми. Для якісного проведення уроку (заняття, тренування) й

успішного розв’язання виховних, освітніх та оздоровчих завдань учителю (інструктору,

тренеру) необхідно ретельно до нього готуватися. Підготовка починається зі складання

робочого плану на певний період, виходячи із вимог програми, наявності матеріальної бази

та інвентарю, особливостей клімату даного регіону; стану здоров'я, фізичної

підготовленості й розвитку учнів (спортсменів, займаючихся). Потім, керуючись робочим

планом, учитель (тренер, інструктор) розпочинає складання плану або конспекту уроку

(заняття, тренування).

15

Безпосередня підготовка спеціаліста окрім написання плану заняття включає рухову

й мовну підготовку та здійснення матеріального забезпечення уроку [3].

Рухова підготовка пов’язана із необхідністю постійно підтримувати належну власну

спортивну форму. Вчитель з фізичного виховання у навчальних закладах, тренер у

спортивних секціях, або спеціаліст із фітнесу повинен уміти показати усі запропоновані

ним вправи.

Напередодні кожного заняття вчитель (тренер, інструктор) повинен вміти відновити

у пам'яті ту інформацію, яку буде повідомляти учням (спортсменам, займаючимся),

визначити її місце й форму передачі (у вигляді зауважень, запитань, коротких бесід тощо).

Треба старанно обирати потрібні для кожного випадку слова, правильно будувати речення.

Краще говорити просто й дохідливо. У різних ситуаціях потрібен різний темп мовлення:

якщо мова іде про виправлення помилок, доцільно говорити повільно; у розповідях,

поясненнях використовують середній темп. Правильна вимова тісно пов’язана зі знанням

термінології. Неприпустимо користуватись неправильними висловами. Мовна підготовка

набуває виняткового значення у зв’язку із прийняттям закону про державність української

мови, що особливо стосується викладання дисципліни «Фізичне виховання» у навчальних

закладах [1, 2].

Отримані результати дослідження. Маючи досвід роботи, як із студентами вищих

навчальних закладів, так і з відвідувачами студій фізичного розвитку (фітнес студії, фітнес

клуби) хотілося б зазначити, що якість усіх форм занять фізичними вправами, багато у чому

залежить від здатності спеціаліста вирішити низку завдань, головними з яких на нашу

думку є наступні два:

Перше завдання. Забезпечити максимальну зайнятість всіх присутніх на занятті

(уроці, тренування). Час, що відводиться (45 хвилин для середніх загальноосвітніх шкіл, 45-

50 – для вищих навчальних закладів, та як правило 60-90 хвилин для фітнес студій),

необхідно використовувати якомога доцільніше для проходження всього визначеного

матеріалу. Час заняття йде на сприйняття, осмислення і виконання фізичних вправ, а також

на переходи від одного виду діяльності до іншого і на паузи для відпочинку [3,4].

Спеціаліст повинен прагнути підвищити рухову щільність заняття, але у жодному

разі не можна роботи це за рахунок скорочення часу, необхідного для повідомлення

теоретичних відомостей, показу і пояснення вправ. Тому, насамперед, необхідно ставити

завдання підвищення загальної щільності. А це стає можливим за умови, що кожний

спеціаліст (вчитель, тренер, інструктор) буде максимально зайнятий упродовж цілого

заняття, не буде безцільних простоїв, безцільного ходіння, нераціональних рухів.

Друге завдання: так організувати заняття, щоб мати змогу постійно контролювати і

регулювати фізичне навантаження займаючихся. Нам вже відомо, що фізичне

навантаження регулюється кількістю вправ, числом їх повторень, часом виконання кожної

вправи, формою і характером рухів, координаційною складністю, умовами виконання [3,5].

Особистість інструктора (вчителя, тренера) особливо важлива для підвищення

зацікавленості у займаючихся до відвідування занять, на їх здатність активно працювати

протягом відведеного часу та свідомого ставлення до свого здоров'я. Адже кожен, хто

приходить на заняття, у першу чергу бачить спеціаліста із вибраного ним виду рухової

активності, а отже хоче бачити не лише запрограмованого робота, який буде просто

показувати вправи, а хоче бачити свого наставника, друга, товариша, людину, у

присутності якої зможе сміливо розкрити свої фізичні можливості, мати змогу задати

питання та отримати якісну, практичну відповідь; людину, яка буде виступати прикладом у

наслідування до ведення здорового способу життя. Саме це дало нам змогу виділити третє

завдання, яке стоїть перед спеціалістом як у сфері фізичного виховання та і у сфері

16

оздоровчої фізичної культури, а саме: уміти знаходити спільну мову зі своїми підопічними;

бути тонким психологом, уміти відчувати зміни у настрої та налаштовувати на заняття.

Уміти спілкуватися на занятті таким чином, щоб відведений час впливав із користю як на

фізичний стан (задовольняв потреби займаючихся), так і на емоційний (потребу у

спілкуванні).

Чому саме ця, третя задача зацікавила нас? Проводячи аналіз анкетних даних

відвідувачів студії фізичного розвитку «Fitroomfitness», з метою виявлення основної мети

відвідування занять, ми отримали значний відсоток відповідей, де метою відвідування було

зовсім не покращення фізичного стану свого тіла чи зміцнення свого здоров'я (схема 1).

Схема № 1

Як видно, із даної схеми, 65 % займаючихся відвідують заняття з метою підтягнути

та скорегувати форму свого тіла. Також сюди ми віднесли бажання зменшити масу тіла та

позбутися зайвих сантиметрів; бажання покращити м’язовий корсет, виправити поставу.

Метою другої категорії, а це 20 % стало бажання зміцнити та покращити стан свого

здоров'я. До даної категорії ми віднесли і бажання покращити своє самопочуття, зміцнити

імунітет, профілактику захворювань, особливо у період загострення гострих респіраторних

захворювань. Ну і звичайно, третя категорія, а це виявилось 15%, що у порівняння із

попередньою категорією не дуже їй поступається. Дана категорія включила у себе досить

цікаві та неординарні на нашу думку бажання займаючихся. Мова іде про бажання знайти

нових друзів та однодумців, практичне та активне спілкування протягом заняття, духовне

збагачення, можливість відволіктися від проблем сьогодення, а також бажання полюбити

себе та своє тіло. Цікавим виявився той факт, що багато опитуваних головну роль у своїх

бажаннях покладають на особистість інструктора, кажучи, що від того, як саме він

проводить заняття, які добирає слова, які використовує жарти, як умію «заговорити»,

підтримати під час виконання складних вправ залежить як ефективність фізичного

компоненту заняття у цілому, так і емоційність заняття. Відвідувачі відзначають, що

піднесений настрій інструктора, бажання спілкуватися, цікавитися своїми підопічними,

долучати їх до нових сторін здорового способу життя, відкривати деякі приховані сторони

виконання вправ, усе це дозволяє зацікавити їх, викликає бажання знову прийти на заняття.

Дає можливість розкриватися своїм прихованим фізичним та емоційним можливостям.

Висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Проводячи

дане дослідження ми ставили за мету побачити та оцінити зв'язок між інструктором та його

підопічними. Цю саму паралель можна провести і між тренером та спортсменами, між

учителем та учнями. Це загальновідомий факт, про який написано у багатьох книжках із

65%

20%

15%

Мета відвідування занять із оздорочого фітнесу

(на прикладі занять направлення "розумне тіло"

(пілатес, стретчинг, йога)

Мета 1 категорії

Мета 2 категорії

Мета 3 категорії

17

викладання дисципліни «Фізичне виховання». Однак,не у кожному підручнику описують,

які саме слова потрібно добирати під час спілкування, як побачити та оцінити готовність та

настрій групи до виконання вправ, як уміти налаштувати свою групу, підбадьорити її,

змусити виконувати вправи не лише у базовому варіанті, але і у більш складному. Як

зробити так, щоб людина прийшовши один раз, прийшла і наступні два. Саме вирішення

цієї мети, ми і ставимо у своїх подальших дослідженнях.

Література

1. Иващенко Л.Я. Методика физкультурно-оздоровительных занятий: метод. пособие / Л.Я.Иващенко, Т.Ю.Круцевич. – Киев.:УГУФВС, 1994.-126 с.

2. Крючек Е.С. Аэробика. Содержание и методика проведения занятий: учебно-методическое пособие / Е.С. Крючек. – М., 2001. – 256 с.

3. Теорія і методика фізичного виховання / под. ред. Т.Ю. Круцевич – К.: Олімпійська література, 2008. – Т. 1. – 424 с.; – Т. 2. – 392 с.

4. Хоули Эдвард Т. Оздоровительный фитнес / Эдвард Т Хоули, Б. Дон Френкс. – К.: Олимпийская литература. – 2000. – 367 с.

5. Хоули Эдвард Т. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса / Эдвард Т. Хоули, Б. Дон Френкс. – К.: Олимпийская литература. – 2004. – 376 с.

ОСОБЕННОСТИ МЕТОДИКИ ПОСТРОЕНИЯ ТРЕНИРОВОЧНОГО

ПРОЦЕССА В БОДИБИЛДИНГЕ

Амосов А.В., Бачинская Н.В., Мановский П.Н.

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара

Аннотация. Осуществлен теоретический анализ и отличительные особенности

различных методик построения тренировочного процесса в бодибилдинге, представленных

рядом авторов.

Ключевые слова: бодибилдинг; методики; тренировочный процесс.

Annotation. Performed theoretical analysis and distinctive features of different methods of

construction of training process in bodybuilding, presents a number of authors.

Keywords: bodybuilding; methodology; training process.

Постановка проблемы. Силовые виды спорта всегда были популярны среди

молодых людей, стремящихся вести здоровый образ жизни. Школа тяжелой атлетики в

СССР 1960-90-е гг. была ведущей в мире. Научно обоснованные методики определяли не

только системы тренировок отечественных атлетов, но и развитие всего мирового спорта в

целом. В стране регулярно проводились научные конференции, семинары ведущих

тренеров и ученых, была собрана огромная база данных по системам тренировок различных

школ и направлений [4].

Специфика проявления силы в различных видах спорта является одним из наиболее

значимых факторов, определяющих характер применяемых средств и методов развития

этого физического качества, планирования силовой подготовки в целом [3].

Сегодня в методиках отбора и тренировки в таких атлетических видах спорта, как

пауэрлифтинг, бодибилдинг и др., как считает И.В. Бельский, много недоработок.

Механический перенос методики тренировки из тяжелой атлетики на другие виды спорта

не дает желаемых результатов, так как цели, стоящие перед спортсменами, совершенно

18

разные. Большинство параметров – это нормы тренировочных нагрузок