Сценарії для організації дозвілля школярів

"З Україною в серці"

НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Гірники

2017 рік – 99 с

Посібник містить сценарії позакласних виховних заходів з питання

виховання патріотичних почуттів, духовних та моральних цінностей

особистості в навчально-виховному закладі.

Розроблено в допомогу класним керівникам, педагогам-організаторам та заступникам директора з виховної роботи в загальноосвітніх закладах.

Автор і упорядник: Литвинець М.К. - педагог-організатор НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок" с. Гірники

1

ЗмістВступ................................................................................................................4

Розділ І "Осінній день, осінній день, осінній!"........................................6

1.1. Сценарій квесту до Дня туризму «Ми єдина країна».........................7

1.2. Сценарій заходу до Дня захисника України "Сила в

єдності".............................................................................................................11

1.3. Сценарій заходу До Дня пам'яті жертв голодоморів 1932-

1933р.р."Жнива скорботи"....................................................................................19

Розділ ІІ "Патріотична зима"...................................................................30

2.1. Сценарій заходу до Дня збройних сил України "Майбутні

захисники" .......................................................................................................31

2.2. Захід до Дня збройних сил України «Курс молодого

бійця»..............................................................................................................41

2.3. Сценарій заходу "Зібрались дівиці на вечорниці".......... ...................49

2.4. Сценарій заходу до Дня пам'яті героїв Крут "На Аскольдовій могилі

поховали їх"...................................................................................................59

Розділ ІІІ "В передчутті весни"...............................................................67

3.1. Сценарій заходу "Коса -  дівоча краса".............................................68

3.2. Захід до Дня добровольця України "Живе лише той, хто не живе

лише для себе, хто для других виборює життя" ................................................73

3.3. Захід до Дня пам'яті Чорнобильської трагедії "Земле рідна,

понівечена скрипко моя"......................................................................................80

3.4. "Вишивка - оберіг українського народу" ............................................87

Додатки......................................................................................................95

Список використаної літератури.........................................................99

2

ВступНаціонально-патріотичне виховання в сучасній освіті займає особливе

місце, адже сьогодні Українська держава та її громадяни стають

безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике

значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх

сусідів, подальшого світового порядку на планеті. Серед виховних напрямів

сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, національне,

громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові

шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості.

Патріотизм – це основа, головний критерій оцінки громадянськості,

ступінь її розвиненості. Його змістом є почуття любові до Вітчизни, до

України, відданість їй, народу, гордість за його минуле і сучасне, прагнення

захистити його інтереси.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання

принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка

забезпечує досягнення відповідних результатів. Розвиток патріотичного

виховання слід починати із засвоєння дитиною азбучних істин того, що

процес цей довготривалий та нелегкий. Для того щоб він був

результативним, необхідно дотримуватись певних принципів: зацікавленість

дитини; безпосередня участь кожного учня у підготовці та проведенні

заходів; систематичність та системність; різноманітність тематики;

урахування вікових особливостей.

Щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх

навчальних закладах,то важливо, щоб кожен навчальний заклад став для

дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового

брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як

суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу,

забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної

нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

3

У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність пізнавати

себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання, як учня, виховується любов

до рідного дому, школи, своєї країни, її природи, до рідного слова та

державної мови, побуту. У підлітковому віці виховується духовно

осмислений, рефлексивний патріотизм, любов до свого народу, нації,

Батьківщини, почуття поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У старшому шкільному віці виховується прагнення жити в Україні, пов’язати

з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного

демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її, поважати

Конституцію України і дотримуватися законів; володіти рідною та

державною мовою, визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу,

демократію, справедливість.

Тому необхідно важливими є виховні заходи національно-патріотичного

спрямування у загальноосвiтнiх навчальних закладах.

Виховні заходи мають проводитись із максимальним залученням учнів

до їх підготовки. Важливо звертати увагу на місце проведення заходу та

розміщення його учасників.

Виховання учнів на бойових традиціях старшого покоління є важливою

складовою виховної роботи. Під бойовими традиціями розуміються

історично складені моральні правила і звичаї, норми поведінки людей, які

спонукають їх зразково виконувати свій військовий обов’язок, чесно і

добросовісно служити Вітчизні.

4

Розділ І "Осінній день, осінній день, осінній!"

У цьому розділі подано сценарні розробки національно-патріотичних

свят, які проводяться восени. Особливістю запропонованих матеріалів є

різноманітність постановочних прийомів, що роблять заходи емоційно

наснаженими, жвавими та послідовними. Це допомагає зблизити учнів та

вчителів.

5

«Ми єдина країна»(Сценарій квесту до Дня туризму для учнів 6-7 кл.)

Мета: поглибити знання учнів про історію, культурну спадщину

України; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до

традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму;

сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Обладнання: карта подорожі, карта України по областях, маршрутний

лист, папір, олівці, ручки, картки з зашифрованими текстами.

Хід заходу

Педагог-організатор. Доброго дня всім. Раді вітати вас на

сьогоднішньому розважально-альтернативному квесті. 

Дозвольте пояснити: квест – це спортивно-розважальна і

інтелектуально-командна гра. Під час неї команди змагаються один з одним

за перемогу та головний приз. Команди переміщаються від станції до станції

за визначеним маршрутом (карта подорожі) та виконують різноманітні

завдання (Додаток 1).

Правила гри:

1. Для успішного руху команди вперед і подолання перешкод на окремих

етапах дійте почергово і дотримуйтесь правил.

2. Отримайте маршрутний лист. Ви дізнаєтесь, яким маршрутом будете

пересуватися.

3. Рушаючи в подорож, не забувайте про правила вихованості та почуття такту

до своїх суперників..

4. Застосовуйте при виконанні завдань всю вашу енергію та креативність! У вас

все вийде, рухайтесь далі та перемагайте!

6

5. Відвідуйте станції суворо за порядком, написаним в вашому маршрутному

листі.

Отже, пропоную розпочати. Мета команд – виконати всі завдання. І

прийти першою. Після того як пройдете свій маршрут, то повертаєтесь до

старту. Там віддаєте свій лист із балами вчителю (Додаток 2).

Станція «Словотвір»

Ваше завдання в зашифрованих кубиках знайти слова (Додаток 3).

 Станція «Акторська»

Одному учаснику команди дається завдання – за допомогою пантоміми

влучно і точно відтворити вислів. Інші учасники повинні здогадатися що він

показує.

1.Зобразіть ходу людини, якій тісне взуття.

2. Виконайте мімікою, ходою та звуками сполоханого кота.

3. Виконайте мімікою, ходою та звуками таку ситуацію: ви відкусили

шматок яблука, а там черв’як.

4. Виконайте мімікою, ходою та звуками таку ситуацію: бабуся бачить,

що її внук лізе по водостічній трубі 9-поверхового будинку.

5. Зобразіть ходу людини, яка щойно пообідала.

(Якщо вийшло так, що одна команда іще проходить це завдання, а інша

прибігла і чекає, то для того, щоб не було повторів пропонуємо

фразеологізми)

Кожному учаснику пропонується по одному фразеологізму. Завдання: за

допомогою пантоміми влучно і точно їх відтворити.

Прикусити язика.

Замилювати очі.

Бити в барабани.

Набрати в рота води.

Відірвати голову.

Станція «Я люблю Україну»

7

Від команди потрібно 2 учасника. Ваше завдання: один учасник тримає

олівець пером до низу. Інший бере аркуш паперу. Вам потрібно написати "Я

люблю Україну" проте не звичним способом. Один тримає олівець

неподвижно, другий водить листком паперу по кінчику олівця так, щоб

зробити напис "Я люблю Україну".

Станція «Картограф»

Команда отримує завдання – скласти карту України з усіх її областей.

Станція «Спортивна»

На станції команда повинна виконати естафету. Діти шикуються один за

одним, присідають та тримаючись один за одного проходять «гусаком» через

обруч, потім кожен член команди пробігає з затиснутим між ніг м’ячем та

передає його наступному учаснику, потім проносять тенісну ракетку з м’ячем

на ньому по черзі намагаючись не впустити його. Після виконаного завдання

діти отримують пазл.

Станція «Бухгалтер»

Скласти цифри числа, коли вся Україна святкує День незалежності

(24.08.1991=2+4+8+1+9+9+1=34=3+4=7)

Скласти цифри числа, коли вся Україна святкує День Конституції

(28.06.1998=2+8+6+1+9+9+6=43=4+3=7)

Станція « Сніданок»

Уявіть, що перед вами 5 круглих солодких коржиків. вам потрібно

розділити їх на 6 людей порівну. Але! Не можна кожен коржик ділити на 6

частин.

Для вирішення вам потрібно намалювати як ви розділите ці коржики.

Станція «Історична»

Дайте відповіді на запитання:

8

1. Постановою Верховної Ради України було прийнято і затверджено

Акт проголошення незалежності України. Назвіть дату цієї події.

Для вас підказка – відтоді літом ми святкуємо День незалежності своєї

країни. (24.08.1991 р.)

2. Що є основним законом нашої держави? (Конституція)

3. Назвіть державні символи України. (Герб, прапор, гімн)

4. Що означають блакитний і жовтий кольори на прапорі? (Жовтий –

колір пшеничної ниви, блакитний – колір чистого, мирного неба і води)

5. Які ви знаєте народні символи України?

(Барвінок – символ вічності. Рушник – оберіг дому. Верба – символ

краси. Калина – символ краси, кохання, щастя)

Станція «Літературна».

Потрібно правильно сумістити по три кольорові картки, щоб в

результаті отримати правильну відповідь, щоб вірно були вказані і автор, і

назва, і дійова особа.

І. Нечуй Левицький – «Кайдашева сім’я» – Маруся Кайдашиха.

І. Карпенко-Карий – «Сто тисяч» – Герасим Калитка.

Панас Мирний – «Хіба ревуть воли, як ясла повні» – баба Оришка.

Е. Хемінгуей – «Старий і море» – Сант-Яго.

Леся Українка – «Лісова пісня» – Перелесник.

Станція «Дешифратор».

Ви отримали зашифрований текст щодо подальших пошуків, прийдеться

стати дешифраторами. Згадайте український алфавіт!

Кожна літера стоїть під визначеним порядковим номером:

2, 7, 10 3, 7, 21, 2, 11 12 15, 1, 16, 11, 18, 11 18, 7, 17, 1 24,15,

21, 1, 13, 18, 11.

(Відповідь: Без верби і калини нема України)

По закінченню діти повертаються до старту, підраховуються бали.

Нагороджують переможців.

9

"Сила в єдності"Сценарій до Дня захисника України

Мета: сприяти естетичному вихованню учнів, забезпечити моральне

виховання учнів, продовжувати формувати такі риси характеру, як:

патріотизм, гуманізм, милосердя; виховувати правильне ставлення та любов

до історії українського народу.

Обладнання: мультимедійна презентація "День захисника України"

Хід заходу

(голос за сценою)

Було колись в Україні – ревіли гармати:

Було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, добували і славу, і волю.

Ведучий 1. Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого

народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого

славного минулого.

Ведучий 2. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не

поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли

всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави.

Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в

пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе

козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої

Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

Ведучий 1. 2014 року в українському суспільстві в результаті реакції на

збройну агресію Росії підсилилися проєвропейські тенденції відмови від

радянських символів і свят, зокрема, від Дня захисника Вітчизни.

10

Ведучий 2. Президент України Петро Порошенко у своєму виступі під

час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року відзначив: « Україна

більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем

сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не

чужої!» - 14 жовтня – День захисника України.

Ведучий 1. Крім того, саме 14 жовтня традиційно відзначається як день

створення Української повстанської армії — військово-політичної формації

українського визвольного руху.

Ведучий 2. 14 жовтня Свято Покрови Пресвятої Богородиці,

покровительки українського козацтва. Отже, наш виступ присвячено

триєдиному святу.

Ведучий 1. Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості; різних

звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, чарівної

природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей.

Ведучий 2. Україно! Ти - моя молитва!

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Ведучий 1. Україно – ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно,

Пишна та багата!

Ведучий 2. Лети вітер з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами11

Пісня "В чистім полі"

Ведучий 1. Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої

країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб

зрозуміти сучасне.

Ведучий 2. Корені нашої духовності у минулому, коли була ненька-мати

– Запорозька славна Січ. Вона – праматір української державності і реальна

військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам

турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити

український народ на коліна.

Ведучий 1. Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського

народу, його святиня. Синонім свободи, людської та національної гідності і

талановитості.

Ведучий 2. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю

покровителькою і заступницею.

Сценка "Як стати справжнім козаком"

(Діти сидять на пеньках біля багаття, варять юшку в казані і ведуть

розмову)

1учень. Існує думка, що в Запорізькі козаки приймали всіх хто

приходить на Січ і вмів перехреститися. Про те це не так.

2учень. Мій дідусь розповідав, щоб стати справжнім козаком, потрібно

було пройти суворі іспити.

1учень. А я чула, що їх приймали спочатку в «молодики». Ти уявляєш

собі, що молодик 7 років учився фехтувати, влучно стріляти, а на коні, мов

реп’ях сидіти?!

2учень. А ще до цього розвивати силу і спритність.

1учень. Які ж були вродливі були козаки! Я б залюбки в них закохалася.

2учень. Вони навчалися в досвідчених полководців, загартовувалися в

морських походах на Туреччину, виконуючи обов’язок зброєносця.

1учень. Ти смакуєш український борщ?

12

2учень. Так, полюбляю, особливо коли його приготує моя матуся з

квасолею, із сметаною тай ще й з салом затовченим.

1учень. А то кандидат у козаки мав лише тоді звання запоріжця, коли

з’їсть миску сильно – наперченого борщу.

2учень. Це – справжній козак «з перцем»! Але на цьому ще не

закінчувалися випробування.

1учень. Потрібно було пройти по колоді, перекинутій поміж скелями на

березі Дніпра, й не впасти у воду.

2учень. Перевіряли новачка на такі якості як кмітливість, товариськість.

Уміння не розгубитися у складних ситуаціях.

Ведучий 1. Мабуть, кожен з вас бажав би стати козаком. А чи знаєте ви,

що для цього було потрібно? Подивіться, будь ласка, сценку, як приймали у

козаки, та згадайте умови прийому на Січ.

Сценка «Як приймали у козаки"

(Козаки сидять за столом та пишуть листа, входить парубок)

Парубок. Добрий день, люди добрі!

Кошовий. Гей побратиме, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, мабуть, батьку, чолов'яга прийшов у козаки

проситися!

Кошовий. А нумо, підійди, підійди ближче, чоловіче! Не бійся! Так!

Звідкіля ти такий? Розкажи нам.

Парубок. З Тверської я, батьку, здалеку. Довго добирався, йшов пішки,

плив човном через пороги Дніпра.

Кошовий. Ну добре, добре. У бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. А ну перехрестись! (парубок хреститься ). А горілку п`єш?

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок? Дружини не маєш? Гуляєш

вільно, як вітер по степу!

Парубок. Та вільний хоч мав пута у подобі жінки. 13

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге - ге, недобре це діло, чоловіче!

Парубок. Кинув батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє

варити. Як можна з такою жити?

Кошовий. О, то ти справжній козак! (плескає козака по плечу). Запиши

його писарю.

Писар. Як кличуть тебе хлопче?

Кошовий. Та не питай його, а так і пиши - козак Борщ!

Пісня «Вставай Україно, вставай!»

Ведучий 1. З глибини віків, із давніх давен доходять до нас легенди про

воїнів звитяжців, які не жаліючи життя свого боронили рідну землю-неньку

Україну.

Ведучий 2. Де Дніпро наш котить хвилі

Рве стрімкі пороги

Там країна вся зелена

Славний край розлогий

Там козацтво виростало,

Слави, волі здобувало.

Україно, Україно

Славний край козачий.

Ведучий 1. Служити в козацькому війську вважалось в народі

найпочеснішою справою, навіть ті матері, що в звичайний час благали синів

не ходити на Запорожжя, під час великого Походу відряджали дітей у

військо… і чекали.

Учень. “ Було у мене чотири сини

Полетіли, соколики , не вернулися.

У мене вже не весна , минулися весни…

Їх колись на своїх крилах лелеченьки несли

А сини мої весняне поле скородили ,

А лелеченьки босоніж по полю ходили…

Висять трави на бантині,14

Опівночі рвані , синам моїм,

Соколикам на болючі рани.

Вилітали з сонця золотії бджоли,

Замерзали сльозами на сивих вишнях.

Іване.., Степане.., Дмитро.., Миколо!

Ні душі, тільки тиша…

Чула від людей, душі стають лелеками і літають…

…Тільки до мене не повертають…

Ой чом же ви, лелеченьки –босоногі діти!

Не хочете до хатоньки рідної летіти

Ой чом же ви, сини мої – сини молоденькі!

Не вернетесь додомоньку, до рідної неньки…

А чаєчка все квилить на ковилу сиву,

А прислухаєшся, кличе: “ Сину, ти мій сину!”

Ведучий 2. І все ж таки, хоч загинули запорожці , та не загинула їхня

слава великих героїв, могутніх велетів, котрі поклали свої голови за віру, за

народ, за людські права, за безцінну волю.

Танець «Це моя земля» 11-А клас

Ведучий 1. Зродились ми великої години

З пожеж війни і з полум’я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Ведучий 2. Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат на брата йти у бій,

Під синьо-жовтим прапором свободи

З’єднаєм весь великий народ свій.

Ведучий 1. І ось ідемо в бою життєвому.

Тверді, міцні, незламні, мов граніт,

Бо плач не дав свободи ще нікому,

А хто борець, той здобуває світ.15

Ведучий 2. Велику правду для усіх єдину,

Наш гордий клич народові несе:

Батьківщині будь вірний до загину,

Нам Україна вище понад все!

Ведучий 1. Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На

Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти-

добровольці  та воїни української армії. У цій страшній борні  наш народ і

наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає.

Ведучий 2. Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних

синів України- героів УПА ,героїв небесної сотні і героїв АТО і вшануємо їх

хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання Пісня «Пливе кача»)

Учень. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня «Ми всі діти твої, Україно!»

Ведучий 1. Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ведучий 2. Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,16

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

Ведучий 1. День захисника Вітчизни-

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

Ведучий 2. І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою - Україну.

Ведучий 1. Хай змилостивиться над нами доля,

Хай майбутнє буде без війни,

Щоб не з фронту, а з заводу, з поля

Батька виглядали всі сини.

Ведучий 2. І нехай же квітне ваше щастя,

І дзвінкі для вас звучать пісні,

Стелиться всім шлях сонячний й квітчастий,

В ранок завтрашній чудовий і ясний.

Ведучий 1. Відчайдушні, вольові, сильні воїни-захисники!

Сьогодні свято – в вашу честь!

Пісня "Присягу двічі не дають"

Ведучий 1. Дорогі чоловіки! Прийміть щирі вітання зі святом, що

уособило доблесть і героїзм усіх поколінь нашого народу, оборонців та

визволителів рідної землі, - Днем захисника України.

Ведучий 2. Міцного здоров'я вам, успіхів і надійного тилу!

І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!

Ведучий 1. На цьому наш захід завершено, дякуємо за увагу!

17

"Жнива скорботи"(До Дня пам'яті голодоморів 1932-1933рр.)

Мета: Ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити

дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і

чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять

про мільйони загублених життів співвітчизників.

Хід заходу

Ведучий. Пам'яті жертв голоду 1932-1933 рр. присвячується.

На заднику плакат «Жнива скорботи», дзвони пам'яті, гроно калини в

терновому вінку. Звучать дзвони. Ведучі читають на фоні дзвонів.

Ведуча.

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки-твердині,

не храми — Скам'янілий чорнозем

— потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь:

«Вкраїна, двадцяте століття».

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Ведучий.

Відкрийтесь, небеса!

Зійдіть на землю

Всі українські села, присілки та хутори,

18

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води і на сушу,

Збудуйте пам'яті невгасний собор!

Ведуча. Літа 1933 від Різдва Христового був в Україні великий голод.

Не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла

воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду

зійшло в могилу — старих, і молодих, і дітей, і ще ненароджених — у лонах

матерів.

Ведучий.

Тихо, як свіча

Догорів народ,

Бо не мав меча

На чужих заброд.

Ведуча.

Бо Господь йому

Скинув з неба плуг.

На сором і ганьбу

Дав покірних дух.

Звучить музика. Вибігають окличники.

1-ий окличник. Земля — селянам!

2-ий окличник. Хліб — голодним!

3-ій окличник. З Декрету про волю!

4-ий окличник. З Декрету про землю!

1-ий окличник. Легко дихнула людина на своїй землі.

2-ий окличник. Запрацювали мозолясті хліборобські руки ...

3-ій окличник. Осінь 1929 р. — проголошено тотальну колективізацію.

4-ий окличник. Зробимо всіх колгоспників заможними.

1-ий окличник. Боротьба за хліб — це боротьба за соціалізм.

19

2-ий окличник. 10 жовтня 1932 року прийнято рішення уряду УРСР про

«натуральні штрафи» за невиконання плану хлібозаготівель.

3-ій окличник. Сталінській п'ятирічці дорогу.

4-ий окличник.

То не орел, то не сизий

Над Кремлем кружляє.

1-ий окличник.

То наш Сталін із народом

Закон виробляє...

2-ий окличник.

А вже жити стало

Краще й веселіше.

3-ій окличник.

Ми свої закони

Зміцнимо міцніше.

На сцену по одному виходять читці: чоловіки селяни, матері-

трудівниці, юнак.

1-а жінка.

В історії пером швидким

Писались гімни і хорали,

А ці пекучі сторінки

З історії повикидали.

1-ий чоловік.

Великий голод — вічний гріх

Лихої прихоті й сваволі...

Той рік на нашу долю ліг,

Мов згусток кров'янистий болю.

2-а жінка.

В руках, що виростили хліб,

Не залишили і зернини. 20

Ні, рід наш в горі не осліп —

Ти все згадаєш, Україно.

Юнак.

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам,

Хоч радість легше пам'ятать,

Та треба пам'ятать і горе.

1-а жінка. Перша п'ятирічка обернулася для селян не тільки масовою

колективізацією.

1-ий чоловік. Нестача продуктів відчувалась уже в тридцятому та

тридцять першому роках.

2-а жінка. Пізньої осені 1932 року Україну охопив голод.

2-ий чоловік. Земля плакала ранковими росами.

Юнак. Умивалась полиновим цвітом.

1-а жінка. Утиралась спомином квіту житнього.

2-ий чоловік. Усміхалась весні.

1-ий чоловік. Журила літо.

2-а жінка. Плакалась на осінь.

2-ий чоловік. Укривалась холодними снігами, соромлячись

неспроможності родити.

1-а жінка. Хліба! Хліба! — тяглось шістко пар дитячих рученят.

2-а жінка. Хліба! Хліба! — просило лоно вагітної молодиці.

1-а жінка. Хліба! Хліба! — благали очі кішки, що облизувала кошенят.

1-ий чоловік. Нема хліба. Забрали.

Всі. Хто?

Пауза. Понуривши голови, всі виходять. Залишається юнак.

Юнак. Над сільрадою переможно тріпотів червоний прапор.

Інсценізація уривку з роману Василя Барки «Жовтий князь». Микола

лагодить пастку. Вбігає Андрій.

21

Микола. Ну, що там бачив? Як тато? Андрій. Не довелося. Міліціонери з

сільради вийшли. Стоять, покурюють.

Микола. Хліботруси!

Андрій. А ми ні, ми — хліботруди.

Микола. В основному вірно, але хліботруди не ми з тобою, а старші. Ми

хлібокуси.

Андрій (кивнув). Я знаю, хто всякі другі.

Микола. Що знаєш?

Андрій. Є хлібопроси, і всякі.

Микола. Добре! Твій горщик здібний варити. А ще?

Андрій. Ну, є ... хлібоноси і хлібовози.

Микола. Ще хто?

Андрій. Ще, зараз подумаю, є хліботорги і хлібокупи, хлібокради. Це

все.

Микола. Гаразд. А хто — ті, що хліб дають хлібопросам?

Андрій подумав, здвигнув плечима.

Микола. Звуться хлібодани! їх мало. Витіснили їх сильніші. Скажи, хто

ті, що хліб беруть?

Андрій. Хлібобери, чи ні.

Микола (поправив). Вони хлібохапи. (Вийняв книжку). Я, Андрію,

книжку прочитав «Правда і Кривда». От спільно мандрують вони, і мусять,

згідно з умовою, хліб ділити. Спочатку Правда постачає, далі — черга

Кривди: бо так погодилися. Як клунок Правди спорожнів і гинула вона з

голоду, то Кривда вийняла з неї очі, платою за дрібні кусники хліба.

Андрій. Як же так?

Микола. То мені старші хлопці дали тихцем, звеліли: «Читай і думай,

чим відплачують нам, збираючи хліб».

Андрій (пошепки). Я чув, як бабуся з пічником говорила. Він сказав:

живемо в кінці часів. То антихристи спішать зло довершити. Слуги бісівські

постановили Україну душити в рік розп'яття, тридцять третій!22

Микола (погодився). Вже ж видно! А вчора мені Олекса казав — тепер

місяці нові.

Андрій. Як нові?

Микола. Угадай! Як по-новому грудень?

Андрій. Як? (непевно) Грудень.

Микола. Тепер нема такого місяця.

Андрій. Ні, є грудень.

Микола. Нема, вже нема! От грудень по-новому зветься: трупень.

Андрій. Січень — як?

Микола. Зветься: могилень.

Андрій. А ті, що попереду?

Микола. Вересень тепер розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень — худень,

а листопад — пухлень.

Андрій. А після січня?

Микола. Лютий — людоїдень, березень — пустиронь, квітень — чумень,

а далі я забув. Пам'ятай, щоб замок держав на губі! Десь проквакаєшся з

назвами, тата замучать по арештах через нас. Зрозумів?

Андрій. Я мовчатиму, Миколко! А хто живе довше, ворон чи змій?

Микола. Могли б і виздихати, а виходить, потрібні. Мабуть, змій!

Андрій. Скільки років?

Микола. Багато, від змія залежить. Забув... деякі — сотнями літ. Можу

помилитись.

Андрій. Ворон скільки?

Микола (зібрав пастку). Багато десятків. Він потрібніший — прибирати.

Є також непотрібні: он позліталися!

Виходять.

Ведуча.

Затягнувся сутінками обрій.

Ніч не ніч — а обрію нема,

Лиш ворони — черниці недобрі —23

У полях літають кружкома.

Ведучий.

не було й нема від них одбою,

Падають на поле серед дня...

Україно! Скільки над тобою

Вже кружляло того вороння!

Ведуча.

А могли і сонце заслонити:

Тридцять третій рік — голодомор, —

Стільки трупів, що й не помістити

В тисячі содомів і гомор.

Ведучий. Чи була того року весна?

Чи прилетіли до знайомих осель довірливі лелеки?

Чи співали травневими ночами у вербах над річками солов'ї?

Ніхто того не пам'ятає сьогодні.

Пам'ятають інше.

Відлітали у вирій журавлі.

Відлітали, щоб більше не повернутися.

Ведуча.

Літа спливли, мов білі журавлі,

їх цвіт згубила доля нелегка.

Як жадібно жили вони на цій землі,

Та змила цвіт їх голоду ріка.

Обдирали селян, наче липку.

Мав коня — то вже був з куркулів.

Супротивник — в Сибір, там крізь шибку

Скільки глянеш — дроти таборів.

В таборах — той, хто землю леліяв,

У буремні відстояв грудьми.

«Вождь великий» всю тундру засіяв 24

З України моєї кістьми.

Ведучий.

Випала тяжка селянам доля —

Обібрали, обманули їх, —

І вони вмирали серед поля

І в містах, на вулицях чужих.

Порожніли їх біленькі хати —

Вітер хутко замітав сліди,

Та убивцям не було відплати,

І росли, росли могил ряди.

А живі повзли до міст страждання, —

З ніг-колод сочилася вода.

За якимсь нікчемним подаяниям

Гнав їх голод, гнала їх біда.

Ведуча.

У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік.

Без труни, загорнувши в ряднину,

Клали в яму, копнувши під бік.

У той рік і гілля, і коріння, —

Все трощив буревій навкруги ...

І стоїть ще й тепер Україна

Як скорбота німа край могил.

Свідчення очевидців.

1-ий читець. Свідчу від імені Графової Тамари Федорівни, мешканки

Кирилівки Кіровоградської області: «Мій батько був простим селянином.

Восени 1932 року стали приходити уповноважені і забирати усе, що бачили.

Після таких візитів в хаті не залишалося ані крихти. Ми їли траву, кропиву,

лободу, листя з дерев, ловили їжаків та ховрахів, про хліб зовсім забули. В ту

зиму тільки в нашій родині померло четверо».25

2-ий читець. Свідчу від імені Пінчук Надії Василівни, мешканки

Рубанів Київської області: «Мій батько мав вісім гектарів землі та вісім дітей.

Поки батько роздумував, чи йти до колгоспу, нас прийшли розкуркулювати.

Першими померли батько і сестра. Потім старший брат. З усієї нашої великої

родини живою залишилася я одна».

3-ій читець. Свідчу від імені Пискунової Марії Миколаївни, мешканки

Слободи Вінницької області: «В нашому селі люди страшенно голодували.

Ми збирали гнилу картоплю і варили з неї баланду. Ті, в кого були

дробовики, стріляли ворон та горобців. Сусідські хлопчаки якось прибігли і

сказали, що за селом помер наш односелець. Наступного дня пішли забрати

тіло, щоб поховати, а все м'ясо з чоловіка вже хтось зрізав».

4-ий читець. Свідчу від імені Недолужко Олени Арсенівни, мешканки

Куликової Балки Кіровоградської області: «А моїй сестричці Катрусі

заподіяли смерть за п'ять колосочків. Було це літом 33-го. Ми пішли на кол-

госпне поле по колосочки. Я сиділа на межі, а Катруся рвала колосочки.

Раптом схопив її голова сільради і поволік до воза. Били її, палили сірниками

руки, ламали пальчики, і били, били, били, поки не забили. Забили за п'ять

колосків. А було Катрусі шість рочків».

5-ий читець. Свідчу від імені Григорія Хутка, мешканця Малої

Нехворощі на Полтавщині: «Мій тато пішов до міста за хлібом і не

повернувся — його міліціонер застрелив. А молодша сестричка Ганнуся все

маму просила: «Відріж мені пальчика, я його з'їм, а то він не перекушується».

6-ий читець. Свідчу від імені Анастасії Максимівни Кучерук, жительки

Судачівки Житомирської області: «На світі весна, а над селом підвисла чорна

хмара. Діти не бігають, не граються, сидять на дворах, на дорогах. Ручки

тонюсінькі, складені калачиком, великий живіт між ними. Сидить дитина і

гойдається всім тілом: назад, вперед. І безконечна одна пісня напівголосом:

їсти, їсти, їсти. Ні від кого не вимагаючи, а так, у простір, у світ — їсти, їсти,

їсти ...»,

26

Звучить траурна музика: Е. Гріг «Пер Гюнт» Уривок з першої сюїти

«Смерть Озе». Читці залишаються стояти на місцях. На сцену виходить

дівчина в образі Матері із свічкою в руках. Запалює свічки, що тримають

читці, виходить на авансцену і читає «Молитву за убієн-них голодом»

(фрагмент).

Матір. Господи! Вседержителю наш!

Поглянь — червона орда знову жнивує на моїй землі. Глянь на ті покоси.

Таких жнив, такого жнива світ не знав від сотворения, таких покосів іще не

бачили ні Земля, ні Небо.

Подивись на те різнотрав'я, на квіт, на пуп'янки... Господи!

Прости, небо! Прости, земле! Простіть, зорі! Всі сили земні й небесні,

простіть муку і божевілля мого народу! Ту моторошну дику ніч, усі жахи, не

бачені від сотворения світу, простіть!

Прости нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє

небесне вам, душі убієнні! І вічная пам'ять!

Метроном відлічує хвилину мовчання.

Ведучий.

Мить мовчання. Щоб серця відкрити

Й сльози стерти, що стоять в очах.

Умирали і старі, і діти —

Залишались трупи на шляхах...

Голодні цвірінчали горобці,

Останні брали похоронні гами.

Мої діди самі повзли до ями,

Ще у душі живі, та вже мерці

Звучать дзвони.

На початку бою дзвонів на сцену у вишитих сорочках, як на свято

виходять одна за одною жінки. Попереду гурту іде дівчина із золотою

чашею в руках.. Процесія рухається, спотикаючись, деякі люди падають, їх

піднімають інші. Дівчина з чашею зупиняється посеред процесії.27

1-а жінка. По всій Україні вмирає народ.

2-а жінка. Стають безлюдними села.

3-я жінка. Люди, як привиди, які не подають ознак життя.

4-а жінка. Чорні ями вікон стоять у порожніх оселях.

5-а жінка. Ніде не загавкає собака, не закричить птиця, навіть диких

птахів не чутно.

6-а жінка. Мертво довкола і нема кого спитати, що ж трапилось, куди

поділись люди.

7-а жінка. Та ж знаєш, куди. Котрі ще не вмерли — до міста подались.

Ними, стражденними, кишать вокзали.

1-а жінка. Я бачила, як сотні голодних людей сідали спочити під

насипами залізниці та так і зоставались там, хто вмирав одразу, а хто ще

довго лежав без руху.

3-я жінка. В мене вчора була комісія — «макогонщиками» їх називають.

Навіть зерна з динь та кавунів у вузликах забрали.

4-а жінка. Я вже паслася на траві, як худоба, їла листя з липи... Немає

сили далі...

Дівчина з чашею. Нема уже ні хліба, ні вина, їжте моє тіло й пийте кров

мою (нахиляється над чашею).

5-а жінка. Похорон. Але ви скажіть, чим ми провинилися, що мусимо

так страшно гинути.

Ведучий. Боже великий, всевладний,

Яви нам свою могуть,

Дай розпізнати правду,

Праведників не забудь.

Ведуча. Заступи нас і нашу державу

Од кривавих, лютих негод.

Всі ми — сущі, усопші, прийдешні —

Твій пшеничний, безсмертний народ.

28

Розділ ІІ "Патріотична зима"У цей розділ увійшли сценарії свят, котрі щороку відзначаються взимку.

Особлива складність у підготовці цих заходів полягає в тому, що вони

повторюються щороку і дуже важливо кожен рік змінювати сценарії,

чергувати традиційні урочистості з різноманітними конкурсними

програмами. Слід уникати одноманітності та безбарвності.

Слід зауважити, що для правильної постановки сценарію немалу роль

відіграють уміння учнів емоційно зіграти свою роль.

29

"Майбутні захисники"(Сценарій до Дня збройних сил України для учнів 9-11 кл.)

Мета: організувати активне й змістовне дозвілля учнів, формувати

ціннісне ставлення до себе та до інших людей, виховувати почуття

колективізму, вміння працювати в команді, вболівати один за одного,

допомагати один одному, розвивати спритність, кмітливість.

Обладнання: мультимедійна презентація "Майбутні захисники".

Хід заходу

Ведуча1. Доброго вечора .Ми раді вітати Вас у цьому залі.

Ведуча2. Доброго вечора, дорогі наші глядачі! Сьогодні ми зібралися у

святковому залі, щоб привітати сильну половину людства – мужніх,

сміливих, відважних лицарів.

Ведуча1. Українські воїни – це і солдати незалежної Української

держави. Українські воїни – це і юнаки, які є в нашому залі і які в

майбутньому стануть мужніми захисниками України. Ми вітаємо їх!

Ведуча2. На вас, дужих і сильних юнаків з захопленням дивляться не

тільки батьки, дівчата, а навіть підлітки...

Ведуча 1. Саме Вам присвячена наша сьогоднішня зустріч, саме для вас

цієї миті ми зібрали найкращі привітання і побажання.

Ведуча 2. Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам

воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України.

Ведуча 1. Ми просто не можемо не згадати сьогодні тих, хто віддав своє

життя за нашу свободу і мир у нашій країні.

Ведуча 2. Тож пам’ятайте! Завжди пам’ятайте про тих, хто вже не

прийде, схилимо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя в ім’я

30

врятування рідної землі. Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання) Прошу сідати.

Ведуча 1. Не пощастило нашому народу

Дав Бог сусідів, ласих до нашесть.

Забрали все - і землю, і свободу.

Тепер забрати хочуть вже і честь.

Ведуча2. Наша Україна сьогодні переживає не легкі часи.   Серед тих,

хто виконує свій військовий обов’язок в зоні АТО та військоматі є і наші

односельчани. Пам’ятаймо про них.

Ведуча1. Вони як ніхто заслуговують на наші теплі посмішки та

привітання сьогодні.

Ведуча2.

Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

Ведуча 1. 6 грудня – це день, коли ви, наші герої і захисники,

заслуговуєте особливої уваги.

Ведуча 2. 6 грудня – це день, коли ми ніжні, тендітні й такі безпомічні

намагаємося зробити все так, щоб ви запам’ятали його як найщасливішу мить

свого життя. І ці спроби повторюються, як ви помітили, уже роками.

Ведуча 1. Я вважаю, що з цим твердженням нашої ведучої погодяться

всі. Ми, жінки – це ніжні, прекрасні створіння. Але я думаю, що з моїми

словами погодиться не те, що кожна друга жінка, а я б сказала кожна перша.

Ведуча 2. Ну, скажіть “ніжні створіння”. Кожна з нас, готуючи свято для

свого героя: батька, хлопця, брата, сина чи будь-якого іншого чоловіка, має 31

таємні замисли: зробити все настільки добре, щоб 8 Березня все повторилося,

але навпаки в трикратному збільшенні.

Ведуча 1. Навіщо ти так цинічно. Наші захисники заслуговують

найкращого свята, і ми його їм сьогодні подаруємо, а таємні думки нехай

такими і залишаються.

Ведуча 2. Так, наші найкращі побажання Вам від дівчат 8 класу, іще раз

вас зі святом, всього найкращого.

(Танець дівчат 8 кл.)

Ведуча 1. День захисника Вітчизни – одне з найулюбленіших свят.

Жінки завжди хочуть захоплюватися захисниками, а день 6 грудня дає їм для

цього чудовий привід.

Ведуча 2. А вже як чоловіки гордяться собою в цей день! І це вірно: в

них і стійкість, сила духу, мужність… У нашій історії тому безліч прикладів.

Ведуча 1. Нам є що святкувати – скільки славних перемог за плечима!

Відомо ж, якщо в полі зустрічаються дві волі, то перемога дістається тому,

кому Бог допоможе, а володіє Бог сміливим, як говорили в давнину.

Ведуча 2. Так, це свято чоловічої відваги, бо якщо щось – за Вітчизну

всі стануть горою. А тому даруйте слова захоплення чоловікам, надихайте їх,

і тоді вони дійсно почуватимуть себе справжніми лицарями, і поряд з такими

чоловіками жінки стануть прекрасними дамами.

Ведуча 1. Святкуйте цей день! Чи в двох, чи великою сім’єю, в колі

друзів…Святкуйте, творіть радість!

Ведуча 1. А ще традицію таку ми маєм

Що вчителів завжди вітаєм

Шановні наші вчителі – мужчини

Слова для вас звучать ці на світлинах.

Почуттів переповнену чашу

Свіжий подих красуні зими

Всю любов і прихильність нашу

Адресуємо директору ми.32

Ми фізику вчимо сумлінно

Не випускаючи підручника із рук

А математику вважаєм

Основою теорій і наук.

Подякуємо фізкультурі

За те, що в нас здоров’я є

Вона з кожним уроком

Здоров’я й наснаги додає.

Про музику і про живопис

Я кілька слів сказати мушу

Уроки тонкого мистецтва

Збагачують дитячу душу.

Ведуча 2. Дорогі друзі, давайте поміркуємо, яка доля спіткає наших

хлопців в армії:

– Як ти думаєш, куди підуть служити наші хлопці?!

– Я думаю, що __________ піде в сапери

– Чому?

– Тому, що на уроках він вміє зривати сміх.

– А куди піде ___________________?

– Він стане генералом

– Чому ти так вважаєш?

– Ну як чому, він же президент школи!

– А куди піде ___________________ служити?

– Я думаю він піде на танкіста, бо дуже любить наїжджати

– Ну а ________________________________?

– Я думаю він буде прикордонником

– Я не розумію, який зв’язок між _______________ і кордоном?

– Петро добре історію знає і зможе відрізнити де свій, а де чужий

– Ну а _________________________________________?

– А він стане бійцем стройбату, буде нам армію будувати33

– А _____________________________________?

– Ну цей буде в армійському оркестрі на баяні грати

– А наш _________________ лінується трішки

– І до армії піде він пішки!

Ведуча 2.

Підтримує солдата на службі, дає силу та витримку, зігріває душу та серце

кохана дівчина, яка вірно чекає його на Батьківщині.

Ведуча 1.Та і хлопці наші в армії та АТО сумують за своїми коханими.

Наші чудові хлопці підготували пісню "Ти не сумуй...". підтримаємо їх

гучними оплесками.

(Пісня "Ти не сумуй")

Ведуча 2. Ну, а зараз ми пропонуємо вам здійснити цікаву подорож у

дивовижний світ чоловічої сили і краси, кмітливості і майстерності.

1: Ми порадилися і от що пророкують про вас зірки, дорогі чоловіки.

2. Планети зійшли з орбіт від такого цікавого зодіакального гороскопу. І так

- Овни. Вони справжні бізнесмени, тому що для Овнів характерним є заняття

підприємницькою діяльністю. Це активні, енергійні, життєрадісні люди, які

сміливо пізнають навколишній світ.

Є у нашому залі овни?

Запитання для Овнів: Чи не боїтеся ви, що дівчата своєю активністю

повернуть світ знову до «матріархату»?

Тільці. Це є досить практичні люди. Вони знають чого хочуть від життя

і вперто йдуть до своєї мети. Це не заважає їм бути м’якими та лагідними.

Тільці притягують як магніт – тому прекрасна половина так і «пливе» до їх

рук. А ще вони люблять поспати та смачно поїсти. При цьому залишаються

великими естетами.

Запитання для Тільців: Дайте нам відповідь: хто такий «справжній

чоловік»?

34

Сузір’я Близнюків. Цей знак Зодіаку відзначається спритністю та

вмінням говорити. У нього немає проблем з друзями, він легкий в

спілкуванні і цінує гумор.

Запитання для Близнюків: Якби в житті тобі випала нагода зіграти якусь

роль, то яку б роль ти вибрав?

Раки. Це чудові люди з багатою уявою та вмінням фантазувати. Вони

уважні до дрібниць, все помічають. Зовні здаються м’якими та пасивними, а

насправді, мають досить сильний характер.

Запитання для Раків: Яку квітку Ви вважаєте символом кохання?

Діви. Це ініціативні люди. Вони роблять все для досягнення поставленої

мети, хоча визначити мету Діві буває нелегко. Це - трудолюбива та

доброзичлива людина. Народженні під цим знаком миролюбні і покладисті,

люблять насолоджуватися життям.

Запитання Діві: Якими якостями, на вашу думку, повинна бути наділена

ідеальна жінка?

Скорпіони. Це люди сильні, сміливі, цілеспрямовані і розумні. Вони

володіють магічною здатністю передбачати майбутнє та впливати на людей.

Запитання Скорпіонам: Чи існує на світі справжня чоловіча дружба?

Стрільці. Для них характерним є прямолінійність. Стрільці люблять

товариство, вони веселі, хоробрі і правдиві. Мають швидкий розум та

допитливість, але в навчанні їм заважає нетерплячість і непосидючість.

Запитання для Скорпіонів: Якими ви бачите чоловіків у майбутньому? 

Водолії. У них завжди багато друзів та знайомих. Вони люблять все

оригінальне та незвичайне. Не терплять насильства, наділені внутрішнім

почуттям справедливості, рівноправності та волелюбності. Водолії мають

чудові дипломатичні якості. Цей знак відомий як знак геніїв, адже 70%

відомих людей – Водолії.

Запитання Водоліям: Як би ви спіймали Золоту Рибку, то що б ви у неї

попросили?

Ведуча 2. Дякую за увагу та відповіді. 35

Ведуча1. Справжній чоловік – це сильний чоловік. У нього справа честі

понад усе, він кидається у бій , ризикує своїм життя заради інших людей. Так

як, це свято ми присвячуємо нашим захисникам, то програму ми починаємо

гумористичною сценкою «Проводи в армію».

( Сценка. Звучить мелодія пісні «Как родная меня мать провожала» )

Мати: Не йшов би ти, синку, у солдати. Я ж тобі говорила, женись на

Оксанці.

Призивник: Не хочу я на Оксанці!!! 

Мати: тоді женись на Гальці! Вона б тобі за рік двох дітей народила, а то й

трьох ! 

Призивник: Це ж як, мамо? 

Мати: А так ! У неї уже двоє є … І в армію ти б не пішов.! 

Призивник: Та хочу ж я в армію, мамо! Уявляєш із автомата – бабах! Із

кулемета та – та – та ! О, де життя справжнього мужика! А вдома, що?

Корова реве, коза бекає, дівчата попід вікнами виють. Нудьга та й годі!

(Позіхає)

Мати: Добре синку! вирішив то йди !Батько твій служив, і дід, і прадід .

Гостинці я тобі зібрала: три пари носків шерстяних із нашої кози Маньки , 3

літра молока від корови Зорьки, 2 метри сала із свині Машки, 3 десятки яєць.

Ось іще мішечок із насінням та конвертів пачка. Будеш там насіння лускати

та листи мені писати .

Призивник: Ех, матусю, йду я від вас !(Махнув рукою. виходять)

Сценка «Осінній призив». На сцені імітація медичного кабінету. Йде

відбір в армію. За столом сидить лікар.

Лікар: Наступний!

Входить перший призовник, пересувається човгає ходою.

Лікар: Що у вас?

Приз.: У мене плоскостопість.

Лікар: (оглядає ноги) Мдаааа ... Формені ласти!

Приз.: Значить залишаюся на гражданці?!36

Лікар: Ні! Йдете в підводники! З такими ластами - тільки в підводники!

Приз. : Я води боюся!

Лікар.: Боязнь води буває при сказі. Сильно боїтеся?

Приз.: Дивитися навіть страшно. Боюся.

Лікар: У вас типовий сказ!

Приз.: Значить, все-таки гражданка?

Лікар: Почекай, сказ - це собаки, Собаки - це кордон. Але ми вас, у

прикордонні війська не посилаємо! (Слухає призовника) Зябра не турбують?

Приз.: Ні!

Лікар: От бачите, ви типовий підводник. Наступний!

Входить другий призовник.

Лікар прикладає до грудей призовника фонендоскоп.

Лікар: Так, у вас в легенях формена турбіна!

Приз.: Значить, залишаюся на гражданці?

Лікар: З такою турбіною тільки в авіацію! Мертву петлю знаєте?

Приз.: Не - а, тільки штопор. Ну, там ще чарку ... пляшку ...

Лікар: Нічого, в авіації бочку освоїте. Головне, не літайте в не льотну

погоду, Карлосон ви наш.

Входить призовник.

Лікар: Що у вас?

Приз.: Ааа?

Лікар: Що у вас?

Приз.: ААА???

Лікар.: Глухий чи що?

Приз.: Ага.

Лікар: Значить в танкові війська.

Приз.: ААА?

Лікар.: Що ви голубчик, ви ж з танком створені один для одного. У

танку теж глухо.

Приз.: А на гражданці залишитися ніяк?37

Лікар: Ви ж глухий як не як. Будь ви німим, ми вас відправили в

шпигуни зберігати державну таємницю. А поки по машинах!

Входить наступний призовник, дістає гроші.

Лікар (віднімаючи гроші) Важкий випадок.

При.: Значить гражданка?

Лікар: Яка гражданка? Десант! Спеціальний підрозділ "Нічні дияволи"

При.: Який "Нічний диявол" з сліпого?

Лікар: Нічні дияволи воюють в темряві, коли все одно нічого не видно.

При.: Ех, все до дідька!

Входить наступний призовник.

Лікар: У вас здається почки?

Приз.: Почки на березі ...

Лікар: Підозра на печінку.

Приз.: Печінка у тріски?

Лікар: Ой! Так, у вас же розсіяна увага! А ну - ка дивіться сюди і

запам'ятовуйте. Це великий, це вказівний, це середній, це безіменний, це

мізинець (стискає кулак і розтискає) Ну а тепер, де який палець?

Приз.: Нісенітниця собача ...

Лікар: Ось бачите, з таким букетом хвороб, Вам залишається тільки

гражданка.

Приз.: Татку, ну чому?

Лікар: Та тому, що я твій батько! І армія тобі не світить!

Приз: А я все одно буду служити. Я сказав!

Лікар.: Ах, ти сказав! Ну, тоді я тебе зараз відразу в черепа і переведу!

(Знімає ремінь і біжить за сином)

Ведуча2: Так призовники попадають в армію: хто за бажанням, а хто по

необхідності виконати свій обов’язок. А що важливо в армії ? Навчання ось

що!

Ведуча1: Але яке навчання і служба, коли солдат голодний?

Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре! 38

Ведуча 2. Але ж наші українські жінки такі непередбачувані. І просто

так не будуть годувати чоловіків. 

Ведуча 1. Тому ми підготували вікторину для нашої сильної половини.

Перевіримо хлопців на знання козацької термінології.

Ведуча 2. Конкурс 1. «Знавці козацької термінології»

Вам потрібно дати вірну відповідь на визначення козацьких термінів.

Хто знає відповідь - піднімає руку. За кожну правильну відповідь ми вас

нагодуємо печивом.

Кошовий – головний воєначальник, що обирався на рік.

Ляхи – поляки.

Хортиця – острів на Дніпрі.

Курінь – приміщення, де жили козаки.

Гетьман – старший, головний у козаків.

Реєстр – список, до якого заносилися козаки.

Козацька рада – збір усіх січовиків для з’ясування важливих питань.

Оселедець – пасмо волосся на голові у козака.

Малиновий – колір стягу в Запорозькій січі.

Чайка – легкий козацький човен.

Козак – вільна озброєна людина.

Ведуча2: Ну, ось і все,

Та на останок хочеться сказати:

Звання високе Чоловік

І захисник людського роду

Несіть ви гордо з віку в вік,

Славні мужі мого народу!

Ведуча1: Вклоняємось захисникам доземно,

Як рідній хатині з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Й гостинно кладе на вкраїнський рушник.

39

«Курс молодого бійця»(Захід до Дня збройних сил України для учнів 8-11 кл.)

Мета: викликати почуття гордості за свою державу, героїзму, відваги,

любові до своєї Батьківщини, прагнення до захисту своєї рідної землі.

Обладнання: мультимедійна презентація "День збройних сил України",

посвідчення молодого бійця(6 шт.)(Додаток 4), медалі; для конкурсів:

гречана крупа, тарілки, кульки, лимон, яблука, чисті аркуші паперу, ручки,

подушка.

Хід заходу

Ведуча 1. Ми раді вітати Вас у цьому залі.

Ведуча 2. Доброго вечора, шановні гості, а особливо наші чоловіки!

Ведуча 1. Саме вам присвячена наша сьогоднішня зустріч, саме для вас

цієї миті ми зібрали найкращі привітання і побажання.

Ведуча 2. Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати

людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе

не може.

Ведуча 1. Саме цим займається наша українська армія. На наших

військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати

мирне життя свого народу.

Ведуча 2. Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам

воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України.

Ведуча 1. Ми просто не можемо не згадати сьогодні тих, хто віддав своє

життя за нашу свободу і мир у нашій країні.

Ведуча 2. Тож пам’ятайте! Завжди пам’ятайте про тих, хто вже не

прийде, схилимо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя в ім’я

40

врятування рідної землі. Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ведуча 1. Хоч «офіційна» історія українського війська не довга,

справжній вік Української армії сягає кількох століть. Її бойові традиції

формувались у важких кривавих війнах і конфліктах від доби Київської Русі

і до цього часу.

Ведуча 2. Сьогодні солдати та офіцери Збройних Сил України гідно

несуть службу в зоні АТО.

Ведуча 1.День Збройних сил України - це мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину -

Рідну, вільну Україну.

Ведуча1. Наша Україна сьогодні переживає не легкі часи. Серед тих, хто

виконує свій військовий обов’язок в зоні АТО та військоматі є і наші

односельчани. Пам’ятаймо про них.

Ведуча 2. Вони як ніхто заслуговують на наші теплі посмішки та

привітання сьогодні.

Ведуча1.

Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

(Пісня)

Ведуча 1. Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі

в усі часи був покликанням та обов'язком справжніх чоловіків.41

Ведуча2. Наші хлопці майбутні захисники вітчизни, ми впевнені, що

вони з гідністю нестимуть це звання, адже їм довірять оберігати спокій

багатьох мільйонів жителів України.

Ведуча1. Ой це раніше були часи, раніше були справжні хлопці. Вони

все вміли.

Ведуча2. А хіба у нашій школі не справжні хлопці?

Ведуча1. Та де там? У них колись було стільки честі, шляхетності, вони

захищали дівчат… Хлопці повинні все вміти: їздити верхи, вірші коханій

писати, плавати…

Ведуча2. А хіба ти ніколи не спостерігала, як біля дошки «плавають» ті,

хто не вивчив урок?!

Ведуча1. Ну добре, а ще пісні співати.

Ведуча2. Вийди на вулицю, там сидять наші хлопці з гітарами не просто

пісні співають, а й серенади.

(Пісня Влад)

Ведуча 2. Ще можна наводити багато прикладів. Та не будемо заходити

дуже далеко.

Ведуча 1. Для того, щоб стати справжніми захисниками, треба уже зараз

готуватися: загартовуватися, займатися спортом.

Ведуча 2. І не тільки! Треба ще бути мужніми, винахідливими і

кмітливими.

Ведуча 1. І ми зможемо переконатися, що сильна половина людства

дійсно наділена такими якостями.

Ведуча 2. І саме сьогодні вам належить прожити один день армійського

життя!

Ведуча 1. Отже, розпорядок дня: підйом, зарядка, сніданок, бойові

навчання, обід, вільний час, відбій!

Ведуча 2. Тож розпочинаємо наш курс молодого бійця.

Ведуча 1. І для першого конкурсу запрошую всіх рядових із 8 роти.

42

Ведуча 2. Перед вами знаходиться набір одягу. По команді «підйом» ви

повинні встигнути одягнутися допоки грає музика. Ті, хто не справляться з

цим завданням отримають наряд.

Ведуча 1. Ну що, готові? «Підйом»!

Ведуча 2. Ви (не)усі блискуче справилися із поставленим завданням.

Але, оскільки ми не у справжній армії , то наряд у нас буде не справжній.

Вам потрібно всього лише віджатись від землі 10 раз. Дякуємо вам.

Ведуча 1. А зараз усім пора на ранкову зарядку.

Ведуча 2. Просимо всіх рядових нашої 8 роти вистроїтися у шеренгу.

Ведуча 1. Зараз ви повинні вслухатися у текст пісні та виконувати рухи

під музику.

Ведуча 2. Браво! Справжні солдати.

Ведуча 1. А зараз пора на «Сніданок».

Ведуча 2. А що в армії подають на сніданок?

Ведуча 1. Ну… як правило кашу, але щоб її приготувати потрібно…

Ведуча 2. Перебрати крупу.

Ведуча 1. Так, що і доведеться зробити нашим хлопцям.

Ведуча 2. Тож запрошуємо 2-ох сміливих рядових.

Ведуча 1.  Перед вами тарілки із змішаною крупою. Вам потрібно її

розподілити. Але пам’ятайте, армія як велика родина, позіхати не можна.

Тому працювати потрібно швидко. Отож, почали.

Ведуча 2. Дякуємо вам. Вітаємо переможця. А для того, щоб ще більше

підняти бойовий дух бійців, наші дівчата підготували танець.

(Танець 8-А)

Ведуча 2. А тепер настав час бойових навчань. Перше

вчення–«стрільбищі»

Ведуча1. Але так як у нас навчальна підготовка, то «стріляти» ви будете

кульки.

Ведуча 2. Запрошуємо 6 рядових від 8 роти.

43

Ведуча 1. Вам потрібно танцюючи пробити кульку суперника. Хто

залишиться із кулькою, той і переможе.

Ведуча 2. Готові? Почали.

Ведуча 1. Вітаємо переможця оплесками.

Ведуча 2. Поки ми готуємося до наступного конкурсу проведемо

інтелектуальну вікторину із нашими глядачами.

1. Які види військ існують в Україні? (Сухопутні, війська повітряної

оборони, військово- морські)

2. Хто є Головнокомандуючим української армії? (Президент)

3. Де виставляється пост №1? (біля прапора)

4. Скільки зірок на пагонах капітана? (8, запитання на уважність: не на

погоні, де їх 4, а саме на погонах)

5. Капітан 3 рангу це армійський (майор)

6. Під яким кущем сидить солдат в той час, коли йде дощ? (під мокрим)

7. Коли Міжнародний жіночий день? (8 березня)

8. Який рід військ носить сині берети? (Десантні )

Ведуча 1. Молодці обізнані в військових питаннях.

Ведуча 2. Шановні хлопці, ось і підійшов час обіду. У нас сьогодні

на «обід» фрукти, а точніше – лимон та яблуко.

Ведуча 1. Тож запрошуємо всіх наших солдат сміливців.

Ведуча 2. За моєю командою вам потрібно з’їсти фруктову нарізку:

лимон та яблуко, їсти повинні всі солдати, а переможе звісно той, хто

справиться із цим завданням першим.

Ведуча 1. Готові, почали.

Ведуча 2. Дякуємо вам і вітаємо переможця оплесками.

Ведуча 1. З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів

захищають рідну землю від загарбника. Кожен захисник хоче, щоб всі ми

нарешті зрозуміли, що для них Україна сьогодні – понад усе.

Ведуча 2. І все,що для них може зробити наша жіноча половина в даний

момент – це сказати теплі слова.44

І як подарунок для них прозвучить пісня.

(Пісня «Прошу в неба й землі»)

Ведуча2. Після важкого дня нарешті у солдата з’явився «вільний час».

Ведуча1. Як правило, тільки в ці короткі хвилини відпочинку солдат

може послати звісточку додому і розповісти про своє нелегке армійське

життя.

Ведуча 2. Ось ми зараз подивимося, як наші новобранці вміють писати

листи.

Ведуча 1. Тож запрошуємо 2 рядових нашої роти.

Ведуча 2. Ваше завдання – написати послання додому … можна навіть

коханій дівчині.

Ведуча 1. А поки наші учасники пишуть листи для вас танцюють наші

дівчата.

(Танець 9-А)

Ведуча 1. Просимо зачитати свого листа рядового…………..

Ведуча 2. Дякуємо вам. Ви справжні письменники.

Ведуча 1. Ну що ж, день підходить до кінця, закінчується і наш «Курс

молодого бійця». Зараз прозвучить команда «Відбій!»

Ведуча 2. Стоп-стоп-стоп. Армія – штука непроста, тут немає спокою

солдатам, ні вдень, ні вночі. А у нас все як у справжній армії.

Ведуча 1. Що ти маєш на увазі?

Ведуча 2. Як що? У нас тут ось залишилася лише одна подушка, а

бійців… ого скільки… Тому доведеться їм поборотися за подушку.

Ведуча 1. І як же вони будуть боротися?

Ведуча 2. Дуже просто.

Ведуча 1. Солдати, станьте будь-ласка у коло. Вам потрібно танцюючи

під музику передавати один одному по колу подушку. Коли музика

зупиниться, хто залишиться з подушкою вибуває із гри.

Ведуча 2. Готові? Почали.

Ведуча 1. Вітаємо переможця.45

Ведуча 2. Ось і завершився наш «Курс молодого бійця», на якому ви

прожили належно один день армійського життя.

Ведуча 1. І ми хочемо нагородити вас посвідченнями, які засвідчують,

що ви дійсно пройшли курс молодого бійця і стали справжніми солдатами.

(нагородження)

Ведуча 2. Але це ще не всі нагородження на сьогодні.

Ведуча 1. Наша дівоча рада провела таємне опитування (Додаток 5) й

визначила.

Ведуча 2. Найгарніший хлопець у школі — ... 

Ведуча 1. Найромантичніший — ... 

Ведуча 2. Найпрацьовитіший — ... 

Ведуча 1. Найсправедливіший — ... 

Ведуча 2. Найдобріший — ... .

Ведуча 1. Найелегантніший — ....

Ведуча 2. І ми сьогодні з гордістю можемо говорити, що ви , наші

хлопці. Сильна половина нашого суспільства, майбутні воїни, захисники

нашої держави. На вас наші надії і сподівання.

Ведуча 1. Так, наші найкращі побажання вам. Іще раз вас зі святом,

всього найкращого.

Привітання від дівчат

1 День чудовий – 6 грудня

Це є свято серед буднів,

Зрозуміло тут без слів:

Це є День Чоловіків.

2. Вкраїнська армія справляє нині свято,

Ми віддамо належне даті цій.

Тож вас, чоловіки, дозвольте привітати,

Хоч ви й не всі служили в ній.

3.Отож здоров’я вам бажає щиро,

І стійкості в скрутну годину,46

Наснаги, щастя, радості і миру

Слабка жіноча половина.

4. Ви для нас – тверда опора,

Ось тому в цю гарну пору,

Стать слабка свою всю вдячність

Та повагу віддає,

Каже Вам: “Спасибі любі,

Лиш за те, що Ви в нас є!”

5.Щастя і здоров‘я, радості багато

В цей святковий день вам хочем побажати!

Щоб жили у мирі, у добрі й достатку,

Серце мали щире й мудрості печатку!

6.Хай у вашій долі не лишиться горя,

Хай сонце світить повсякчас!

Хай кожен день Ваш буде світлим!

А ще…А ще – завжди кохайте нас!

Ведуча1 . Дорогі наші чоловіки!

Ведуча 1. Сьогодні для вас – лиш найтепліші слова!

Ведуча 2.То ж дай вам, Боже, світлих днів, 

Здоров’я, щастя і наснаги. 

Щоб кожен мав те, що хотів, 

А всім дай сили і відваги. 

Ведуча 1. Дай кожному достатку в дім, 

І більше щирості у мові. 

Добра дай кожному, а всім — 

Терпіння, миру і любові. 

(Фінальна пісня)

Ведуча 1. А зараз запрошуємо усіх на святкову дискотеку.

Ведуча 2. Дякуємо за увагу.

47

ЗІБРАЛИСЬ ДІВИЦІ НА ВЕЧОРНИЦІ

(Захід для учнів 5-11 кл.)

Мета: відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу;

виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне

мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання

робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.

Обладнання: святково прибраний зала: на стінах – вишиті рушники,

стіл, покритий рушниками, на столі – калина, макітра з варениками, глечики

з узваром; біля столу – прядка та різні давні речі, піч; тин, дрова.

Хід заходу

Звучить лагідна народна музика.

До залу входять ведучі, звертаються до глядачів.

1-ша ведуча.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром!

2-га ведуча.

По усіх усюдах нині

Чути пісеньку дзвінку —

То дівчата Катерину

Славлять й доленьку свою.

1-ша ведуча. Доброго здоров'ячка дорогим гостям нашого свята!

2-га ведуча. Вітаємо вас у нашій гостинній оселі. А привід для нашої

зустрічі не випадковий — 7 грудня ми відзначаємо день великомучениці

Катерини.48

1-ша ведуча. Пiд Катерину та на Андрiя гадають на коханих. Дiвчата

ворожать про свою долю, вагiтнi жiнки моляться про легкi пологи, навіть

парубки загадують на майбутнiх жiнок.

2-га ведуча. Свято Катерини можна вважати найбільшим і

найзнаменнішим серед численних жіночих свят. Сподіваючись на допомогу

святої Катерини, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім’ї. 

1-ша ведуча. Дослідники дохристиянських вірувань вважають, що в

давнину в цей день слов'яни відзначали свято «Дівочої долі». А з прийняттям

християнства церква пов'язала його з ім'ям святої Катерини.

2-га ведуча. Наші пращури вірили, що при народженні людини Бог

неодмінно посилає їй долю — добру або лиху. Саме тому день святої

Катерини в народі вважали днем, коли слід було задобрити свою долю.

1-ша ведуча. Особливо піклувалися про це дівчата, влаштовуючи з такої

нагоди святкові вечорниці.

2-га ведуча. Хоч Катерини вважається більше жіночим святом, святом

саме жіночої долі, але й парубки на нього зважали. Напередодні Катерини

вони постили, щоб Бог послав їм добру і гарну жінку.

1-ша ведуча. А про те, як вони проходили, ми і хочемо розповісти вам.

Ведучі залишають зал.

Співаючи заходять дівчата: Уляна, Орися та Олеся. Усі — в

українському етнографічному одязі свою регіону. Уляна і Орися розвішують

рушники біля ікон.

Усі дівчата (разом)

Несе Галя воду, Коромисло гнеться,

За нею Іванко, (двічі) Як барвінок, в'ється.

«Галю, моя Галю, Дай води напиться,

Ти така хороша — (двічі) Дай хоч подивиться».

«Піди до криниці — Там води напийся,

Прийди у садочок, (двічі) Прийди й подивися».

«Прийшов у садочок — Зозуля кувала, 49

А ти ж мене, Галю, (двічі) Та й не шанувала».

«Стелися, барвінку,— Буду поливати,

Вернешся, Іванку,— (дві*"*) Буду шанувати».

«Скільки не стелився — Ти не поливала,

Скільки не вертався — ((двічі) Ти не шанувала».

Галя. Добрий вечір, паніматко»! Дозвольте до вас на вечорниці.

Господиня. Доброго здоров'ячка, Галино, і вам, дівчатонька. Ласкаво

прошу до хати. (Звертаєтья до Галини.) От добре, що ти, Галинко, внесла ці

гілочки вишні, бо на них ви будете загадувати свою долю. Коли прийдете

додому, вставте їх у воду, і якщо гілочка на Маланку розпуститься і зацвіте

— добрий знак, то: й доля дівоча цвістиме, і весілля буде.

Орися. А якщо не зацвіте?

Господиня. Що ж, тоді дівувати тобі ще довгенько.

Господиня. Ой, які ж ви всі гарні, дівчата! Молодесенькі! У Катрусі

нова шовкова хустка!

Оксана. У Марічки — нове намисто. А Наталя, бачте, як пишається: у

неї ладні чобітки.

Господиня. Так, дівчата, подивимось, що ви принесли на вечерю. Ой,

тут і гриби, і риба, і квасоля. Правильно, усе пісне, бо зараз триває

передріздвяний піст — Пилипівка. Ну, добре. Час нам братися за кашу. Галю,

розтопи в печі.

Галя (розтоплюючи в печі). Паніматко, а розкажіть нам, хто така свята

Катерина.

Господиня. Ім'я Катерина походить з грецької мови й означає «чиста

душею». Свята Катерина була дівчиною із знатного роду, багата, вродлива і

мудра. Вона бажала поєднати свою долю з найгіднішим чоловіком. Але

такого не знайшла на землі й присвятила себе Господу. А потрапивши після

смерті до раю, Катерина стала опікуватись долями дівчат і просити для них у

Бога щастя.

50

Наталя. Паніматко, кажуть люди, що на Катерину дівчатам слід

ворожити. Навчіть і нас, будь ласка.

Господиня (показує на стіл). Беріть, дівоньки, оцю миску з водою.

Наталочко, розколоти воду, нехай крутить, запалюй свічечку і пускай дві

яєчні шкаралупки на воду. От як вони зійдуться, так і ти зійдешся зі своїм

коханим і будеш у парі. (Катруся і Наталя сідають ворожити.)

Галя. А як іще можна ворожити?

Господиня. Ось вам мисочка із житом. Візьміть жменьку, жита і,

вибираючи по одному зерняті, приказуйте: «Вдівець, молодець» — так аж до

останнього зерняти, на кого випаде... І жито це не викидайте, а візьміть його,

зав'яжіть у вузлик і покладіть до серця за пазуху. Через тиждень, на Андрія,

коли будете лягати спати, посієте це зерно на свою постіль, примовляючи:

Неділя з понеділком, Вівторок з середою, Четвер з п'ятницею, А субота —

одиниця, Хто суджений — той насниться. Із ким буду жито жати, З тим буду

і вік доживати.(Ворожать Орися і Уляна)

Наталя. А я знаю ворожіння з чоботами. Саме чобітьми переставляючи

їх по черзі, міряли хату від стола до порога. Чий чобіт перший вийде за поріг,

та перша заміж піде в наступному році. Ану, Галю, давай спробуємо. (Галя і

Наталя ворожать.)

Ура, мені вже пора рушники вишивати!

Катруся. Ходімо, дівчата, у двір кілки лічити!

Дівчата виходять на двір, підходять до тину, заплющивши очі, по черзі

обіймають тин і лічать кілки.(Катруся і Оксана виходять)

Марічка. Удівець, молодець, удівець, молодець... молодець! (Розглядає

кілок.) О, кілок високий, та ще й у корі. Суджений мій буде високим та ще й

багатим.

Наталя. Чи за вдівця, чи за молодця, чи за вдівця... за молодця! Кілок

прямий, гладенький, без сучків. Випав мені хлопець гарний та добрий.

Уляна. А тепер, дівчата, побіжимо до дядька Миколи під хату! У нього

багато дітей. Послухаймо, що там говорять.51

Орися. А я вже ходила до тітки Мотрі під хату: все вчувалося «сядь» та

«не йди». Сидіти мені в дівках до наступного року!

Галя. Ходімо, ще раз послухаєш, може цього разу пощастить.

До подруг підходять Катруся та Оксана. У руках у них по оберемку

хмизу. Кожна кладе свій оберемочок на землю і рахує.

Оксана (складає попарно). Пара, пара, а тут немає пари. (Зітхає.) Заміж

не вийду цього року...

Катруся. Одна тріска, друга тріска — пара, друга пара, третя пара...

остання пара. Дівчата, в мене — пара!

Оксана. Вам заміж іти, а мені — сидіти!

Уляна. А щоб взнати ім’я свого судженого потрібно вибігти на вулицю і

запитати ім’я першого незнайомого чоловіка. Таке ім’я буде у твого

судженого. 

Катруся. А давайте спробуємо!

Марічка. Давайте, давайте! (Біжать у зал)

Орися: (Катруся і Марічка) А мого судженого звати…. А мого……….

(Повертаються до хати)

Галя: (Гукає до хати)Тітонько Ганно, а чи знайдуться у Вас речі для

гадання.

Господиня: Так звичайно знайдуться. (виносить тарілку, намисто і

т.д.). 

Оксана: Тітонько Ганно, можна я буду першою ворожити. 

Господиня. Звичайно.(Повертається до хати…прибирає)

Дівчина витягує намисто

Оксана: Багата буду, куплю хустку, чоботи, кожуха.

(Уляна витягує перстень)

Уляна. Не в багатстві щастя, а в злагоді і любові. 

(Орися витягу олівець)

Орися. Тьху на Вас, Доля мені писаря посилає.

Галя: Так грамотний же !52

Орися: Що толку з його грамоти, коли він не вміє в стінку цвяха забити.

(Марічка витягує Хустинку)

Марічка: Подруженьки, подивіться яке мені щастя випало, йому можна

радіти більше, як доброму чоловікові свекруха буде тиха.

Наталка. На скільки ж вузлів буде її язик зав’язаний.?

Марічка. (Рахує) Один, два, три, чотири.(Радіє)

Господиня. Ну, що, дівчата, як поворожили?

Орися. Цікаво, тітонько.

У цей час дівчата ставлять на стіл тарілки з їжею та узвар.

Уляна. Але правду кажуть, долю не обминеш.

Катруся. Звичайно не обминеш.

Господиня. Ну, дівчата, каша вже, мабуть, готова. Тож настав час долю

кликати. Ану, Галю, подай-но чистого рушника!

Галя обвиває рушником горщик із кашею, господиня роздає усім

дерев'яні ложки.

Оксана. Ходімо, дівчата, на подвір'я. (Бере горщика.)

Дівчата виходять на подвір'я. Там ставлять кашу на стовпець.

Оксана (стукає ложкою по тину, набирає каші і гукає). Доле, доле, йди

до нас кашу їсти! (Куштує кашу з ложки.)

У цей час з правого боку загавкав собака.

Уляна. Йти тобі, Оксана, заміж на Конище.

Горщик бере Орися.

Орися. Доленько моя, озвися, доленько щаслива, пригорнися, іди до нас

вечеряти! (Куштує кашу, зітхає.) Ніхто не відгукнувся — не буде сватів у

цьому році.

М а р і ч к а (бере горщик). Доле моя, Іванку, мій, а йди до нас вечеряти,

прийди, прийди, доле моя! (Куштує кашу.)

Гавкає собака.

Наталя. А ти Марічко таки вийдеш за свого Іванка.

53

Дівчата усі по черзі промовляють, прислухаються, з'їдаючи кашу, потім

ідуть до хати. Сівши по своїх місцях на лави, беруться за рукоділля. Раптом

чується стукіт у двері.

Господиня. Ну що ж, дівчата, мабуть, доля вас почула. Уже й хлопці

завітали до нашої оселі.

Господиня відчиняє двері. Хлопці заходять у хату.

Максим. Добривечір, паніматко і дівчата! Чи дозволите завітати до

хати, поздоровити, привітати з Катериною?

Господиня. І вас з Катериною, з пресвітлим празником. Заходьте,

хлопці, до нас на вечерю.

Хлопці знімають верхній одяг, кладуть на стіл хліб, що принесли з

собою.

Петро. Зі святою Катериною, з добрим вечором!

Катруся. І вас, хлопці, зі святом. Так чекали ми на вас, так вже

виглядали!

Уляна. Уже і вечерю зготовили, і поворожили.

Олексій. А ми з хлопцями на ярмарку були.

Андрій. Та й купили яблуньку.

 А та яблунька садова,

 Не що інше, як дівчина молода,

Дівчинонька чепурненька біля хати стояла,

Свою долю виглядала.

Та й нам, козакам, поморгала.

Господиня. Ой, та за що ви її купили?

Максим. Кобилу продали, дівчину взяли.  Ану, хлопці, хто жениться

хоче?

Петро. Олексію, бери собі за жінку.

Олексій.   Зачекайте-но,   хлопці,   це  моя  буде, тільки моя.

(До мішка іде, гладить, «дівка» брикається. Хлопець лякається,

відходить назад).54

Дівка. Ой ти, хлопче молодий, Забери мене з собою.

Господиня. Ой! Що ж ви купили? Чи не кота рудого в мішку принесли?

Олексій. Хай йому грець! (Хреститься). Я тієї нареченої не хочу.

Дівка. Ой не кидай мене, Олексію, мій миленький,

Нехай тебе поцілує моє серденько.

(Хлопці розв'язують, Олексій хоче подивитися «дівка» вискакує до

Олексія, той тікає до господині ховається).

Олексій. А ти, того, не брешеш? А чого так закриваєшся? В тебе,

напевно, зуби болять?

Дівка. Угу!

Олексій. Ну то давай поцілуємося, чи що?

(Сміється, закриває очі. «Дівка» опускає руку і всі бачать, що це

хлопець).

А цур тобі, пек (сміх).

Господиня. Ну й насмішили хлопці.

Наталя. Ой, розважте нас, парубочки, бо сумно без дзвінкої пісні.

Петро. Ну, що, друзі, розважимо красунь? Заводь, Максиме, пісню

козацьку.

Максим. Добре, а ви підхоплюйте.

Ой на горі та женці жнуть, (двічі)

А попід горою, Яром, долиною Козаки йдуть.

Гей, долиною, Гей, широкою Козаки йдуть.

Попереду Дорошенко, (двічі) Веде своє військо,

Військо запорозьке, Хорошенько.

Гей, долиною, Гей, широкою, Хорошенько.

А позаду Сагайдачний, (двічі) Що проміняв жінку

На тютюн, на люльку, Необачний.

Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний.

Господиня. Гарно співаєте, хлопці.  А ти що там, Миколо, робиш?

55

Микола. Хочу й собі поворожити. Може, і я заміж вийду. (Ворожить

на квітках «любить — не любить»).

Господня. Хлопці не ворожать, і що ти собі видумав.

Ой діточки, вже час і до столу сідати.

Андрій. Почекайте-но хвилинку. Зараз ми пограємо в «Чіт чи лишку»,

щоб знати, яка дівчина сяде поруч із кожним до столу.

Андрій бере в одну руку один горіх, у другу – два, ховає руки за спину,

називає ім’я одного із своїх товаришів, і питає по черзі у дівчат: «Чіт чи

лишка?» дівчата не відповідають, а лише торкаються своєю рукою руки

хлопця. Якщо якась із них угадає «чіт» - з тим парубком і сідає до столу.

Врешті всі розсаджуються за столом парами, крім Катрусі і Петра.

Катруся (вклонившись господині). Дай, Боже, щоб во здравії їлося,

пилося та на світі жилося!

Петро. Ну що ж, сідаймо за вечерю. Бо ми з хлопцями ой як зголодніли.

Оксана (жартома). А що це ви сюди — їсти прийшли?

Микола. Сором, дівчата, що ви звичаю не знаєте. Ми ж постились

цілісінький день, щоб, як кажуть, випостувати собі добру долю — гарну

дружину.

Галя (до парубків). Не гнівайтеся, парубки, якщо наше частування не

прийдеться вам до смаку!

Господиня. Що ж, треба завершувати вечорниці. Дівчатам додому пора

йти. Розберіть оці вишневі гілочки із собою. Роздайте гостям у залі. Нехай і

вони загадають собі на долю.

Звучить лагідна музика. Дівчата підходять до глядачів і роздають

гілочки.

Господиня. Спасибі всім, що у мене свято відбули. Знаю, вдома перед

сном ще ворожитимете: і коноплі сіятимете, і під голову місток кластимете, і

вишневу гілочку солитимете. Тож бажаю вам усім добрих і віщих снів!

Наперед виходять ведучі.

56

1-ша ведуча: Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу.

Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття.

2-га ведуча: Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож

бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість,

гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником

світяться обереги пам’яті!

1-ша ведуча: Варто пригадати, що сьогодні ми також відзначаємо День

збройних сил України. Це — свято чоловіків, юнаків, які відслужили в армії,

і тих, хто про це тільки мріє. Багато юнаків пов'язують своє майбутнє з

військом, тобто хочуть стати військовими. Ми раді привітати їх із святом,

побажати здійснення усіх їхніх мрій.

2-га ведуча: Вітаємо всіх з Днем Збройних Сил України та святою

Катериною, бажаємо міцного здоров’я, наснаги, впевненості у завтрашньому

дні і любові до рідної Батьківщини. Батьківщина у нас одна – єдина, це

Україна!!!..

1-ша ведуча: Дякуємо всім за увагу!

2-га ведуча: Запрошуємо учнів 9-11 класів на святкову дискотеку.

Усі учасники виходять до глядачів, дякують за увагу. Свято

закінчуєтьс

57

«На Аскольдовій могилі поховали їх…»Виховний захід, присвячений битві під Крутами

Мета: вшанувати героїчний подвиг захисників незалежності нашої

України; розвивати здібності лектора та доповідача; виховувати почуття

патріотизму, відданості своїй Батьківщині, любові до рідного краю, повагу до

історичних пам’яток і шанобливе ставлення до героїчного минулого нашої

держави.

Обладнання: мультимедійна презентація

Хід заходу

Зал прикрашений квітами і рушниками. У центрі сцени – напис з

чорними стрічками і калиною з датою – 29 січня 1918 року «Тут юнь

прекрасна і свята Встелила землю в мить єдину*.

(перед початком звучить музика 1) (Слайд 1)

1-ий ведучий.

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

2-ий ведучий. 29 січня 1918 року відбулася битва під селом Крути, де

українські студенти виступили проти 6-тисячного більшовицького війська 58

Муравйова.. (Слайд 2)

1- ий ведучий. Берестечко… Лисоня… Крути… Все це – трагічні

сторінки нашої історії. Але бій під Крутами займає серед них особливе

місце. Там з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не

тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого

Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства., їх було

триста. І вони поклали голови за волю України.(Слайд 3)

Музика 2.

2- ий ведучий. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не

дожив до сьогоднішнього дня, спить у знаних і безіменних могилах,

розкиданих по рідній і чужій землях, присвячується.

1- ий ведучий. Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, які

у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що

є у кожного з нас – життя, присвячується.

2- ий ведучий. Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні

були забути і викреслити зі своєї пам’яті, героям, які полягли в страшному

бою під Крутами, присвячується.

Музика 2 звучить голосно. Виходять учні.

1-ий учень. У наших предків з давніх-давен був звичай – у день

поминання, могили мертвих встеляти квітами і запалювати на них свічки.

Тож нехай наш зал сьогодні стане поминальним храмом за душі тих. кому

завдячуємо своїм життям у вільній і незалежній державі.

2- ий учень. Давайте згадаємо, чому ми щорічно говоримо про день 29

січня 1918 року? Чому завдячують ті триста безвусих, молодих школярів і

студентів, такій славі! Хто були ті юні завзятці? Чи вірили вони у свої сили?

(слайд 4)

3- ій учень. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада

проголосила в Києві IV Універсал про повну самостійність Української

держави. У відповідь на це московські більшовики і їх українські яничари

утворили в Харкові більшовицький уряд нібито окремої Радянської 59

України». Цей уряд, а саме Москва, почав війну з Україною. Сюди посунули

зі сходу численні московські орди під проводом колишнього царського

полковника жандармерії Муравйова.

4-ий учень. В той грізний час у Києві був сформований курінь зі

студентів і молодих гімназистів. Вони були ще дітьми, ніколи не нюхали

пороху, і навіть не тримали у руках зброї. У студентський курінь записалися і

багато учнів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства на чолі з сотником

Омельченком.

1-ий учень. Вранці 29 січня 1918 соку українські війська були готові

відбивати ворога. Студентський курінь поділили на 4 роти по 28-30 бійців,

три з яких зайняли оборону в окопах. Четверта складалася з наймолодших та

тих хто не вмів стріляти, і перебувала в резерві. Біля 9 години розпочався

наступ більшовиків.

2- ій учень. Вогонь! Вогонь… – палав порив залізний, І курінний

Омельченко в бою Метавсь, як тур, віддавши для вітчизни, Своє життя і

молодість свою!..

…Зловісна ніч – її не позабути! – Пливла над полем, студеніла мла…

Лягла три сотня у бою за Крути, За Україну у снігах лягла!…

3-ий учень. Найтрагічніші моменти бою під Крутами описав його

учасник – поручник армії УНР Михайлика:

Музика 3 тихесенько

«Мені видно було чорні густі лави матросів, що пішли у наступ.

Застрочили скоростріли, рушниці. Видно було, як падали у сніг чорні

постаті матросів, але просувалися вони все ближче і ближче. У нас уже

було багато поранених, і сотня відходила до окопів. Тут були розміщені всі

наші сили, які чекали рішучого моменту. А він уже наближався. Густі лави

сірих і чорних постатей ішли на весь зріст. З окопів застрочили сорок наших

скорострілів і рушниці трьох сотень юнаків та студентського куреня.

Падали чорні постаті, а за ними йшли нові, знову падали, і знову йшли одні за

одним чорні і сірі лави. Наші окопи, станція й потяги засипали ворожими 60

кулями, але ми трималися міцно. Посилали по набої до потягів за півтори

версти, вистрілювали їх і знову посилали. Але грізні вістки: «немає набоїв»,

«псуються скоростріли» – йролетіли по окопах, а тут чорні постаті

знялися, почулися крики «ура», «слава», і все перемішалося. Стріляли один в

одного. Обливалися кров’ю багнети. Вороги, яких було вдесятеро більше,

перемогли.(слайд 5) Почався швидкий, вже організований відступ до потягів,

а москалі з криком «ура!» кинулися до станції, яку охороняло 50 студентів,

переважно з тих, хто не вмів стріляти. Вечоріло, коли зібралися вояки до

потягів. Два вагони, Одведені для ранених, були переповнені, відвели третій.

Потяги Рушили під вогнем ворога».

4-ий учень.

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!»

– Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

1-й учень. Сімох юнаків більшовики відправили в тил. Один з них

згодом дивом урятувався. Решту знищили тут-таки, під Крутами – спочатку

розстрілювали, а потім добивали багнетами і ножами.

2-ий учень. На жаль, через недостатність історичних джерел і

суперечливість достовірних даних про кількість загиблих під Крутами нема й

досі. За свідченнями учасників бою, з українського боку, ймовірно, було

вбито близько 300 осіб. Розходяться історики в оцінці кількості загиблих

нападників – від кількох сотень до двох тисяч.

1-ий учень.

Супроти хижої навали,

Супроти смерті – в стужу й сніг 61

Ось тут вони, ось тут стояли,

їх всього жменька – триста їх. (Слайд 6)

2-ий учень. За розпорядженням українського уряду, на Аскольдовій горі

у Києві перепоховали з військовими почестями 28 розстріляних полонених,

які були учасниками крутянського бою, їх перевезли до столиці з братської

могили під Крутами, місцеві селяни з власної ініціативи насипали курган.

(Слайд 7) Серед упізнаних 13 студентів та 5 гімназистів. Інших юнаків, як

стверджують очевидці, впізнати було неможливо – настільки окупанти

понівечили їхні тіла.

3-ій учень. Так, член згаданого комітету Лукашевнч, який був

учасником бою під Крутами, згадував: «Майже всі, кого взято у полон, були

по-звірячому скаліченими під час розстрілу. Трупи були з розтрощеними

головами, вибитими зубами, деякі – з виколотими очима. Декілька трупів

взагалі не вдалося впізнати – до такої міри їх було понівечено. Одного з

неіндетифікованих упізнала у Києві його мати за монограмою на сорочці».

4-ий учень.

Сумні батьки й жалобні матері,

Минувши повз Аскольдову могилу,

Мовчазно зрять, як страдницькій порі

Журба вербу вколисує похилу.

1-й учень. Безвусі, юні, вічно молоді,

Ви склали голови за рідний Київ, (слайд 8)

Скріпивши крок державницькій ході,

Вписавши подвиг у свободи вияв.

2-ий учень. Молодий поет Павло Тичина гаряче відгукнувся про цю

подію віршем «Пам’яті тридцяти», який у радянський період майже не

друкували.

(Слайд 9 )

Учень . На Аскольдовій могилі поховали їх

62

– Тридцять мучнів українців, славних, молодих…

На Аскольдовій могилі український цвіт! –

По кривавій по дорозі нам іти у світ.

На кого посміла знятись зрадника рука?

– Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн? Боже, покарай!

– Понад все вони любили свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті з славою святих. –

На Аскольдовій могилі поховали їх.

3-ий учень. За радянської влади імперський прокомуністичний режим

намагався знищити в пам’яті народу будь-яку згадку про Крути. Але, як

виявилося, пам’ять про безсмертний подвиг юнаків - пережила тоталітарну

добу… і житиме вічно! (Слайд 10)

4-ий учень. Тому саме сьогодці нам необхідно було згадати про подвиг

героїв Крут. Ми повинні їх пам’ятати завжди і виконувати їхній заповіт –

розбудовувати державу Україну.

1-ий учень. Бойовий наказ наша молодь виконала, а пам’ять полеглих,

оповита ореолом слави, стала взірцем для майбутніх поколінь.

2-й учень. Взоруй же, наше молоде покоління, на своїх попередників з-

під Крут і завжди у своїх починаннях пам’ятай, що найсвятішим для нас

було, є і буде: Бог і Україна.

Виходять менші учні.

Учень

Любіть Україну, козацькі сини,

Вона в нас, як мати, єдина.

Любіть Україну, шануйте її,

І з вами вона не загине.

Любіть Україну, вона в нас одна,

Другої нема і не буде.

Любіть Україну, як матір щодня, 63

Тоді вона й вас не забуде.

Любіть Україну, як матір свою,

Як рідну, кохану дитину.

Любіть Україну, благаю, молю,

Як першу любов і єдину.

Учень.

Любіть Україну, всім серцем любіть,

Священную Русь-Україну.

Як предки великі її бороніть,

Кохайте її до загину.(Слайд 11)

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої…

Виходять ведучі.

1-ий ведучий.

Нехай пам’ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде

вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою

Батьківщину. Будьте ж певні, дорогі герої, ви загинули не марно.(Слайд12)

Синьо-жовті знамена, які застигли у ваших очах, коли ви падали на землю,

стали державними символами і навіки залишилися для нас найбільшою

святинею.

2-ий ведучий. Минуть роки, десятиліття, але пам’ять про юнаків-героїв

не загине повік. Вона світитиме не тільки українцям, усім обраним Богом

людьми, які покладають своє життя во ім’я брата свого.

Тиха мелодія. Виходить дівчина.(слайд 13)

Дівчина.

0, Боже наш добрий,

З високого неба!

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

64

За тих, що боролись

При станції Крути,

За нашу Державу

Із ворогом лютим.

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву…

Прийми їх до Себе

Прийми в Свою славу!

А нам від цих Триста,

0, Боже, благаєм!

Любові дай вчитись

До рідного краю.

Всі учасники виходять на

сцену, роблять уклін. Лунає тиха

мелодія в самому кінці

Розділ ІІІ ""В передчутті весни"

65

У цей розділ увійшли сценарні розробки свят, які просто вражають своєю патріотичністю. Відповідно підібрано музичне оформлення.

Також цей розділ як і попередні складають сценарії виховних заходів, у яких використано інтерактивні технології, а саме: мультимедійні презентації. Це дозволяє максимально точно донести до глядачів мету заходу, його зміст.

Коса -  дівоча красаМета: ближче ознайомити учнів із символікою дівочої коси як ознакою

дівочої краси, честі, духовного здоров’я; прищеплювати пошану до народних

звичаїв та традицій, що є невід’ємною частиною буття сучасного покоління;

розвивати естет етичні смаки, акторські, декламаторські здібності, навички

вільного спілкування; виховувати турботу про власне здоров’я, свою

майбутню долю, почуття національної гідності.

Обладнання: мультимедійна презентація "Коса - дівоча краса", відео

"Обряд розплітання коси".

Хід заходу

Звучить ніжна українська мелодія

Ведуча 1. Доброго дня!

Ведуча 2. Щиро вітаю всіх, хто прийшов до нас на свято дівочої краси.

Адже недаремно кажуть: «Коса – дівоча краса». Сьогодні у нас мова піде і

про красу дівочої коси, і взагалі про дівочу красу, моральну гідність, народні

традиції, які треба зберегти й збагачувати.

66

Ведуча 1. Волосся. Воно — симфонiя. Шовкове, неслухняне, золоте,

кольору спілих каштанiв. Скiльки поетичних слiв присвячено волоссю! А

задумувалися ви над тим, для чого воно потрiбне?

Ведуча 2. Волосся дане нам не просто для краси. Як стверджують ученi,

волосся — зв’язок iз космосом, воно не тільки накопичує енергiю, а й

зберігає iнформацiю. 

Ведуча 1. Ви вже здогадалися, що сьогодні ми говоритимемо про дівочі

коси, які здавна вважалися символом зовнішньої і внутрішньої краси,

показником охайності, турботи про власне здоров’я.

Ведуча 2. Ось ми і вирішили влаштувати свято коси, яке, сподіваємось,

відіграє певну позитивну роль у житті наших дівчат. Хочемо, аби вони

усвідомити, наскільки важливою є турбота про власне волосся, як це впливає

не лише на нашу зовнішню привабливість, а й загальне самопочуття, навіть

на подальшу долю.

Ведуча 1. А як мені приємно, що в нашій школі є дівчата, які пишаються

своїм довгим волоссям. Запрошуємо їх на сцену. Сьогодні наші красуні

певно прокинулись ні світ ні зоря, для того, щоб зробити такі чудові зачіски.

(Під звуки музики дівчата-учасниці піднімаються на сцену. Ведуча

називає кожну учасницю, довжину її волосся.) (Дівчата з'являються на сцені,

кожна демонструє свою зачіску, коротко розповідає про неї.)

Ведуча 2. Я б хотіла поставити дівчатам кілька питань:

-   Що таке стрічка і кісники? Яке вони відношення мали до коси? (За їх

допомогою заплітали коси.)

-   Що означає вираз «розплести косу»? (Взяти шлюб.)

-   Чому косу заплітають із трьох частин? (Це свідчення єдності трьох

стихій природи: повітря, води і землі.)

-    Яку роль відігрівав вінок на голові дівчат, крім того, що це було

прикрасою? (Вінок – це оберіг.)

-    Яку траву використовували дівчата для полоскання волосся, щоб

причарувати хлопців?(Любисток.)67

-    Як ви думаєте, яку зачіску називали «дрібушечки»? (Коли заплітали

багато дрібненьких кіс.)

Ведуча 2. А зараз наші учасниці підуть, щоб наші помічники зробили

фото кожної зачіски. Так, наші вчителі оберуть найкращу та

найоригінальнішу зачіску.

(Під звуки музики та оплески глядачів дівчата йдуть.)

Ведуча 1. Здавна в Україні існував непорушний звичай: умившись

вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона

сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї

казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила» або «У неї в косах сім

чортів кублилося» чи ще «Не вари борщу, поки не заплетеш косу».

Ведуча 2.  Тому дівчат змалку привчали доглядати за волоссям, щоб

воно росло швидше і було красивим. А для цього існувало безліч рецептів:

чим мити, чим зміцнювати волосся, чим полоскати, щоб воно мало приємний

запах.

(Дівчата по черзі виголошують свої рецепти.)

1 дівчинка. Довге волосся миють рідше, ніж коротке — раз на 10 днів

помірно теплою перевареною водою.

2 дівчинка. Для миття тонкого і сухого волосся замість мила

використовують яєчний жовток.

3 дівчинка. Дуже корисно полоскати волосся відваром із суміші сухих

трав: м’яти, ромашки, шавлії, любистку, звіробою

4 дівчинка. Східні жінки перед тим, як мити волосся, втирали в голову

кисле молоко, а на Русі — кислий квас.

5 дівчинка. Якщо коротке волосся — розчісують від коренів до кінців,

довге — навпаки, починають з кінців пасма, і поступово, не смикаючи,

піднімаються до коренів.

6 дівчинка. Гребінці раз на тиждень обов’язково миють із милом.

7  дівчинка. Щоб волосся надмірно не випадало, візьміть рівні частини

шишок хмелю, волошки, кореня лопуха, любистку, деревію, софори 68

японської, залийте окропом на 2 години, а потім втирайте густий відвар у

корені волосся.

8 дівчинка. Росту волосся сприяє настій кореня лопуха, який втирають

у шкіру.

9  дівчинка. Відвар з кропиви має мінеральні солі, дубильні речовини,

глюкозу, органічні кислоти, вітаміни, а тому також зміцнює корені волосся.

Ведуча 1.  А ми продовжуємо наше свято.

Оголошується конкурс «Шампунь».

-       Назвіть марки шампунів, якими потрібно мити голову, щоб волосся

було густим та пишним. (Учні називають).

Ведуча 2. В укранцiв особливо шанобливе ставлення до волосся, коси. З

давнiх-давен коса була символом дівочої честi, працьовитостi. охайностi. З

дiвочою косою пов’язано багато легенд, переказiв, пiсень, влучних

прислiв’їв.

Ведуча 1. А зараз пригадаємо, які прислів’я про косу ви знаєте.

  Дівчина з косою, як трава з росою.

  Нема коси – нема краси.

  Дівка без коси – що кінь без гриви.

  Утоплюсь у косі – утоплюсь у красі.

  Де дівка з косою, там хлопці юрбою.

  Подивись на косу, а подумай про господиню.

Ведуча 1.   Заплітання коси – один із найкращих звичаїв в Україні.

Ведуча 2.  На перший погляд коса – проста та невибаглива зачіска, бо не

вимагає багато часу для її створення. Заплела –і пішла. Але ви повинні знати,

що українки плели коси не тільки через їх практичність.

Ведуча 1.   Волосся дане нам не просто для краси. На думку вчених,

волосся не тільки накопичує енергію, а й зберігає інформацію. Волосся –

джерело нашої космічної сили. (Відео про косу)

Ведуча 2. Ви всі чули у пісні такі слова: «Чому розплетена коса, а на

очах бринить сльоза». І, сподіваюся, всі знаєте, що коса символізувала 69

дівоцтво. Крім того, жінка не мала права виходити на вулицю з непокритою

головою, а завжди одягала хустку. Якщо ж дівчина втрачала честь, то косу їй

відрізали та покривали хусткою. Звідси і вираз пішов – «покритка».

Пригадуєте поему Т. Шевченка «Катерина»?

Ведуча1. Отже, коли дівчина брала шлюб, коса втрачала свою

символіку, а тому її розплітали. Це був цілий обряд. Розплітали косу

молодший брат або сестра, іноді наречений. А дівчата-подруги в цей час

співали пісень. Подивіться фрагмент весільного обряду розплітання коси.

Відео «Обряд розплітання коси»

Ведуча 2. Дівчатка після річного віку косу вже не обрізали, і матері

ретельно стежили за ним – щоденно розчісували, змивали в пахучих травах,

прикрашали стрічками.

Ведуча 1.  Заплітали дівчинці косичку вперше також у визначений час.

Коли їй виповнювалось 5 років. В деяких регіонах України святкове

заплітання коси здійснювала хрещена мати, коли дівчинка йшла до першого

причастя.

Ведуча 2. Погодьтесь, дівчина-українка завжди асоціюється з довгою

косою. Погляньте ось на ці зображення. Спробуйте відчути настрій кожної

зображеної дівчини. Перегляд презентації

Ведуча 1. Сьогодні ми зробили спробу повернути до життя ще один

звичай – шанування дівочої коси. І хочеться вірити, що він оживе,

наповниться новим змістом і передається новим поколінням.

Ведуча 2.  Не забуваймо, що завтра найпрекрасніший день у році.

Міжнародний жіночий день.

Ведуча 1. Цього дня ми вітаємо жінку, від якої пішло все прекрасне не

землі.

Ведучий 2. Тому і наше свято ми присвячуємо жінкам, присвячуємо

найдорожчим людям на землі – мамам, учителькам, однокласницям та взагалі

всім жінкам.

Ведуча 1. Нехай волошки цвітуть в яскраві ранки,70

Здійсняться тисячі ваших бажань,

Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні крапельки страждань.

Ведуча 2. Хай завжди Господь Бог допомагає

І Матір Божа вас охороняє,

На многії і благії літа —

Здоров’я і щасливого життя.

Ведуча 1. Тож прийміть у подарунок пісню у виконанні Арсенюка

Назара "Три хвилини".

Дякуємо за увагу!!!

"Живе лише той, хто не живе лише для себе,

хто для других виборює життя"(Захід до Дня добровольця України для 9-11 кл.)

Мета: розвивати в учнів любов до України, почуття гордості за

українських добровольців, почуття національної самосвідомості та

громадянської активності, вироблення в учнів активної життєвої позиції.

Обладнання: мультимедійна презентація "Добровольчі батальйони".

Хід заходу

В1. Посланцями від Бога сьогодні

Є мільйон добровільних людей.

І без них ми були б у безодні,

Все на плечах твоїх, волонтер.

В2. Піднімайся, прошу тебе, друже,

Бог не лишить ніколи в біді.

Ти потрібен нам дуже й дуже,71

Нашим хлопцям і нашій землі...

В1. Доброго дня!

В2. Вітаємо вас!

В1. Розгорнемо журнал, присвячений Українському Дню добровольця.

В1. В Україні 14 березня вперше відзначають День українського

добровольця.

В2. День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з

метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності,

суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому

зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та

турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи

громадськості.

В1. Навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен

добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших прикладів

добровольства можна назвати Запорізьку Січ – воєнізовану структуру із

добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.

В2. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон

Українських січових стрільців, що теж формувався виключно на

добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-

Угорщини і Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної

мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч

добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам

прийняти присягу й утворити легіон УСС.

В1. Варто зазначити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014,

українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й

одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли

в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї

Австро-Угорської армії», – йшлося в німецькому повідомленні з фронту до

командування Південної Армії.

72

В2. Півтора роки знадобилося стрільцям та австрійському

командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему

бойову одиницю – полк УСС.

В1. Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний

волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало

українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» –

спеціальні посилки-пакунки.

В2. Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими

стали на захист вітчизни. Але найновіший приклад – це Революція Гідності

та початок воєнних дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних

українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес,

родини, спочатку пішли на Майдани країни, висловлюючи протест проти

антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі

зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

В1. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати

країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші –

чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним

інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати

змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію.

В2. Українські добровольці стали гордістю українського народу та

водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному

конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих

батальйонів. Переважна більшість із них перетворилася на військові частини

силових структур, але є й такі, що продовжують залишатися цілком

незалежними формуваннями й не підпорядковуються жодному силовому

відомству (Добровольчий український корпус (ДУК), ОУН).

В1. Ми хочемо вас ознайомити із самими відомими добровольчими

формуваннями АТО України.

В2. 1. Батальйон «Азов». 73

Батальйон створено 4 травня 2014 як підрозділ міліції особливого

призначення. В даний час реорганізовано в полк. Основою підрозділи стали

члени організації «Патріот України», учасники Майдану. Командир —

Андрій Білецький, псевдонім «Білий вождь».

В1. 2. Батальйон «Донбас»

Добровольчий батальйон територіальної оборони Донецької області

«Донбас» створений в квітні 2014 року. Перший набір був проведений через

Фейсбук його командиром з псевдонімом «Семен Семенченко».

В2. 3. Полк «Дніпро»

Підрозділ спеціального призначення Міністерства внутрішніх справ

України, створений 14 квітня 2014. Командир — Юрій Береза.

В1. 4. ДУК ПС

Добровольчий український корпус «Правого сектора» напевно

найвідоміше воєнізоване формування завдяки безперервній увазі з боку ЗМІ.

Кістяк корпусу складають члени партії «Правий сектор». Точні дані про

чисельність відсутні.

В2. 5. Батальйон «Айдар»

24-й окремий штурмовий батальйон «АЙДАР» створений в травні

2014р. з ініціативи коменданта самооборони Майдану С.Мельничука. Кістяк

підрозділу склали учасники Майдану. Один з найбільш відомих бійців —

Надія Савченко, яка була в полоні в РФ.

В1. 6. Батальйон «Шахтарськ»

Добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого

призначення. Створено в червні з добровольців з Донецької та Луганської

областей. Чисельність до 700 чоловік. Командир — Андрій Філоненко.

В1. 7. Батальйон «Миротворець»

Добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого

призначення. Створено в травні 2014 з ветеранів підрозділів МВС та

учасників миротворчих місій. Командир — Андрій Тетерук. Приймає участь

в АТО в Донецькій області. Чисельність до 200 чоловік.74

В2. 8. Батальйон «Київ»

Добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого

призначення. Створено в квітні 2014 року. Штатна чисельність до 300 осіб.

Командир — Евген Дейдей. Підрозділ брав участь у визволенні Слов’янська.

В1. 9. Батальйон «Золоті ворота». Добровольчий батальйон патрульної

служби міліції особливого призначення. Створено 2 травня 2014 з учасників

Майдану, переважно жителів Києва. Брав участь в АТО на території

Луганської області.

В2. 10. Батальйон «Київська Русь»

25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь» (ЗСУ) —

збройне формування створене на території з жителів Київської області і

офіційно підлегле МО України. Штатна чисельність — 600 чоловік. На

кінець вересня підрозділ приймав участь в обороні м. Дебальцеве.

В1. Перший батальйон територіальної оборони Волині перебував на

першій лінії оборони у зоні АТО. За стійкість вороги називали їх «дивізіоном

безсмертних».

В2. Батальйон сформували 31 травня 2014 року. 10 червня 2014-го

почалось бойове злагодження на полігоні міста Володимир-Волинського.

В1. За чисельністю підрозділ відповідає стрілецькому батальйону. 13

червня 2014-го «Волинь», котрий мав мати понад 400 військовослужбовців,

був сформований на 90 %. Станом на 3 жовтня батальон нараховував 450

вояків.

В2.Відсоткове співвідношення добровольців до мобілізованих складало

30/70.

В1. На даний час більшість із цих батальйонів уже розформовано.

(Виходять учні)

1. Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.75

2. І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

3.Але не я... Я киснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,—

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

4. За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За рідні наші верби довгополі,

За наші дні прекрасні й молоді.

5. І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття —

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

В2. Сьогодні у нас в гостях Матвійчук Сергій Степанович. Призваний на

військову службу по мобілізації, яку проходив у другому батальйоні

оперативного призначення 3-ї окремої бригади Національної гвардії України.

Брав участь в антитерористичній операції в Луганській та Донецькій

областях. Учасник боїв за Дебальцево у лютому 2015 року. Демобілізований

у липні 2015 року.

В1. На даний час - заступник голови Ратнівської районної державної

адміністрації з гуманітарних питань.

У 2003-2007 рр. - соціальний педагог нашого НВК.

(Виступ учасника АТО)

В2. Попри те, що бійці часто не мають достатньо теплих берців, одягу,

зокрема штанів, бронетехніки та бронебійних засобів, вони захищають свій

народ, свою країну.

76

В1. Наразі у чинному українському законодавстві поняття

«доброволець» відсутнє, так само, як і відсутнє визначення поняття

«добровольче формування».

В2. Та все ж таки добровольці - це ті, хто стали солдатами, тому що того

вимагав борг – боронити рідну землю від ворога. Хтось в мирному житті був

лікарем, хтось менеджером, кухарем, програмістом, хтось був студентом та

кинув навчання.

В1. Їх подвиг врятував країну. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових

операцій: Широкине, Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт…  Іменами

добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та

проспекти українських міст. І відтепер 14 березня країна віддає шану їхньому

подвигу, ця дата стала Днем українського добровольця.

В2. Тож давайте всіх, хто не повернувся з зони АТО живими вшануємо

хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

В2. Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на

захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників.

В1. Дякуємо за увагу!

В2. Сподіваємось ви взяли для себе щось цікаве та корисне з нашої

розповіді.

В1. До побачення!

77

"ЗЕМЛЕ РІДНА, ПОНІВЕЧЕНА СКРИПКО МОЯ"

(Захід до Дня пам'яті Чорнобильської трагедії)

(Лунає мінорна музика.)

Мета: згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, поглибити знання

учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього

середовища та здоров'я населення; розвивати вміння школярів аналізувати та

узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати,

артистичні здібності; виховувати особисту стурбованість кожного учня за

все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як

власні, сприяти формуванню патріотичних почуттів у школярів. 

Обладнання: мультимедійна презентація "Земле рідна, понівечена

скрипко моя".

Хід заходу

Ведучий 1. Шановні гості!Сьогодні ми проведемо годину пам'яті про

трагедію Чорнобиля. Ми спробуємо перенестись уявою на 28 років назад.

78

Ведучий 2. Декого з вас тоді ще й на світі не було. Для вас це вже

історія, далека, невідана...

Чи доводилося вам бачити землю, на якій ніхто не живе?

Хоча ще квітнуть і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не

йде до лісу за його цілющими дарами.

Ведучий 1. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли

всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської

атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське

полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий.

Печальний...

Ведучий 2. 26 квітня! В пам’яті українського народу це день

чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті

– неможливо.

Ведучий 1. Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що

знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі,

стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній

електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже

працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній

з найбільших в історії людства катастроф.

Ведучий 2. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до

трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26

квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву –

два кольори часу.

Ведучий 1. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди

ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і

найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка

атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу

погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним,

а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 79

23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим

реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я

розірвало нічну темряву.

Ведучий 2. „З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню,

палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в

небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

Ведучий 1. Довгі тривожні дні правда була придушена муром

мовчання. Ще більше часу було потрібно, щоб реально осмислити те, що

трапилося. А смерть не чекала, відкрила свій чорний рахунок і забрала

найкращих…

Ведучий 2. За покликом рідної землі на захист свого народу першими

до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні

Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром

Правиком.

Ведучий 1. 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією,

вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах

машинного залу площею в 500 м2.

Ведучий 2. Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з

лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у

смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не

шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу

України.

1-й учень: Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер

Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого

вже після трагедії молодою дружиною первістка. Його улюбленою

приказкою була: „Тримайтесь ближче до життя, хлопці”.

2-й учень:

Лейтенанти – хлопці непохитні,

Молоде, вогненне покоління.

Ви, як пам’ять у тривожнім світі80

Раду незнищенного коріння.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли

Залишались іскрами на тверді

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.

3-й учень: Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію

вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти

запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли

відступити?”

Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу

підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що

вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за

наказом командира, а за велінням совісті.

4-й учень: Одразу за пожежниками приступили до роботи медики.

Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу

визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали

цілодобово.

5-й учень: Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті

напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт

централізованого зв’язку „Київ – Прип’ять” замовк. Та вже через 20 хвилин

він вже знову заговорив.

1-й учень: Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня

провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією

на повернення до рідних домівок.81

2-й учень: Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.

У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по

хлопцях Земля і скорбота земна.

Ще дуже багато смертей понесла за собою чорнобильська трагедія.

3-й учень: вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання…

(Хвилина мовчання).

Ведучий 1: Атомна енергія невблаганна: вона не прощає помилок.

Одна-єдина аварія може змінити цілий світ.. Але навіть за найвищої

кваліфікації фахівців може статися аварія. Люди помиляються. Машини

ламаються. І тому протягом років на ядерних електростанціях траплялися

неполадки – більші й менші.

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але

все дається в порівнянні.

(Відео).

Ведучий 2: Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської

атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид

радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою

перенеслись на великі відстані.

Ведучий 1: Йод, цезій , стронцій, плутоній - весь цей радіоактивний дощ

розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії.

Ведучий 2: А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села,

мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими

радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким

дихаємо, стало ворогом.

Ведучий 1: Лунають печальними переливами дзвони Чорнобиля.

Сняться матерям сни, сповнені пекучих сліз. Із тривогою вчитуються вони в

кожне повідомлення преси, у висновки медичних комісій, намагаються

серцем розгадати, скільки правди і неправди у тих рядках.

Ведучий 1: Відлуння Чорнобиля з часом не стихає. Лихе торкається

людей, доля яких пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС: вони 82

втрачають здоров"я, ламаються тисячі доль.

Ведучий 2: Особливо боляче, коли за помилки дорослих розплачуються

діти.

Учениця:

Мамо, почуй мене, мамо,

Бачиш, що я помираю.

Мамо, врятуй мене, мамо.

Мамо врятуй, я б лягаю.

Ненечко, якби ти знала,

Як мені хочеться жити.

Світ я не бачила, мамо,

Але я його полюбила.

Мамо, як весело в цвіті

Бджілка маленька літає,

Сонечко лагідно світить,

Вітер з хмаринками грає.

Мамо, як гарно у житі

Ластівка й жайвір літає.

Мамо, як добре в цім світі,

Мамо, я жити бажаю.

Порятуй від смерті, рідна,

Квіточка моя яскрава.

Матінко, горлице рідна,

Що у Чорнобилі сталось?

Мамо, чому я хворію?

Чого ти плачеш ночами?

Мамо, невже не зумію Батька

обняти руками?

Чом на очах твоїх сльози?

Чом не всміхнешся ніколи?

Чи заплетеш мені коси,

Коли піду я до школи?

Ненько, чого ти ридаєш?

Мамо, невже помираю?

Як помогти, ти не знаєш?

Мамо, не хочу до раю!

Хочу я бути з тобою

Жити, радіти так само,

А не вплітатись журбою

В коси твої, моя мамо.

Ведучий 2. Про жахливі події важко згадувати, страх проймає душу при

згадці про мільйони загиблих людей. Серце наповнене болем за нашу землю,

яку зрошують смертоносні дощі, за отруєні ріки, за майбутнє життя.

Ведучий 1. Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди.

На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в

забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей

пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.83

Ведучий 2. "Головне в цій трагедії - її уроки. Ми не маємо права їх

ігнорувати... В історії людства ще не було такого. Не виключено, що це

єдиний випадок. Вірніше - перший. Потрібно, щоб він став останнім!".

Ведучий 1. Чорнобиль…. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це

мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.

Ведучий 2. Навколо цієї події виникло чимало міфів, перекручень,

домислів. Дехто намагався применшити значення катастрофи чи навіть

піддати її забуттю.

Ведучий 1: Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе

щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів

людей, житті кожного з нас.

А готових програм щодо подолання наслідків подібних катастроф не

існує.

Ведучий 2: Своїм відлунням Чорнобильська катастрофа спонукає до

пильності. Вона знову і знову примушує замислитися на тим, що науково-

технічний прогрес не тільки дає сучасній людині засоби, щоб досягти

намічених цілей на шляху цивілізованого поступу, а й вимагає (й дозволяє)

знаходити запобіжники, котрі дають гарантії безпеки, а це прямо пов'язано і з

формуванням та розвитком світоглядних моральних засад, які об'єднують

людей.

Ведучий 2: За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні і другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться вовік.

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

84

"Вишивка - оберіг українського народу."(Захід для учнів 5-8 класів до Дня вишиванки)

Мета: ознайомити учнів із давнім символом слов’янських народів –

вишитим рушником, вишитими сорочками, картинами, серветками,

подушками. Прищеплювати цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень.

Виховувати в учнів почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і

близьких, що несли до наших днів і зберегли глибину символу – вишитого

рушника, що захоплює красою, історією, значенням.

Обладнання: мультимедійна презентація "Українська вишивка", вишиті

рушники, сорочки.

Хід заходу

(Зал прикрашений рушниками, виробами, вишивками. З одного боку

сцени – стіл для ведучих, з іншого – дівчата в українському одязі)

Ведуча. Доброго дня, усі присутні.

Ведучий. Ми раді вітати вас у нашому залі.

85

Ведуча. Ми можемо з вами в Україні, чудовому і благодатному краї. У

нас чарівна природа, казкові ліси і загадкові поля, безмежні степи, сині моря,

повноводні ріки, цілющі джерела, родючі ґрунти - це наша матінка Земля.

Вона жива, вона промовляє до нас живими квітами, повіває прохолодою

легкого вітру, співає нам щирі пісні про свою любов до людей, шепоче ніжні

слова... Вона жива!

Ведучий. Весна... Ще несміливо, ледь помітно ступаєш ти моєю рідною

Україною. Твій прихід - це завжди свято. Свято оновлення, відродження,

свято наших душ.

Ведуча. Кожному з нас здається, що він народжується на світ удруге, що

весна ця - особлива, краща, світліша!

Ведучий. Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка

Повні сил і живої снаги

ми вшановуємо пам'ять Шевченка!

Ведуча. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Ведучий. Він був сином мужа, а став володарем у царстві духа. Він був

кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а

вказав нові світи і вільні шляхи професорам і книжним учням.

Ведуча. Тарас Шевченко як щирий патріот свого народу пишався

приналежністю до "Країни козаків" і натхненно оспівав славнозвісне

українське козацтво. Йому властиві безкорисливість, волелюбність і

шляхетність.

Ведучий. Сл. і Муз. Михайла Назарця "Ми козаки", виконує дует

хлопців.

Ведуча. Україна - це чарівний і благодатний край і в ній із сивої давнини

живе мудрий і добрий творчий і натхненний народ.86

Ведучий. Та яка Україна без вишиванки? Ми сьогодні не можемо уявити

наш народ без вишитих сорочок та рушників у домівках.

Учениця. Україно моя, найчарівніший краю,

Де билини, казки і легенди живуть.

Линуть щирі пісні із зеленого гаю,

І струмочки з джерел відправляються в путь.

Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,

Рушники вишивані й простори ясні,

Дороге, миле серцю, святкове й буденне,

Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

Я до серця горну оберіг полотняний,

Бо у ньому минуле і доля моя

Прохолодний од вітру од поля духмяний,

В ньому мамине серце і спів солов'я.

Вишиванко моя, я з тобою повсюди,

у хвилини щасливі і вмиті круті,

Українцем іду й пізнають мене люди.

Ну, а я славлю мамині руки святі,

Що з любов'ю сорочку мені вишивали,

Додавали у неї і світла, й тепла,

Щиру пісню і думу у виріб вкладали,

Щоб щаслива в дітей їхня доля була.

Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,

Оберегів святих, що живуть у віках.

Бо без них Українців із нас вже не буде,

Як і квітів зимою у білих полях.

Ведучий. Українська вишиванка, як і українська пісня, є знаковими для

нашої традиційної культури. Вишиванка виконувала функцію оберегу, була

провідником магічної сили, прихованої в людині. Вишивали комір або

смужку, яка облягала шию, манжети рукавів та поділ сорочки. Вишивка, як 87

бачимо, ніби обрамляла тіло людини, і тому не могло на неї подіяти ніяке

зло.

Дівчина. Існує легенда про те, як на землі лютувала страшна пошесть.

Вимирали сім'ї та навіть села. І ось одна жінка, утративши сім'ю, крім одного

найменшого синочка, молила Бога, щоб він зберіг хоч цю її дитину. І Бог

відкрив їй таємницю... Виший дитині та собі на сорочці хрести - знак для

Ангелів, бо на кому немає хреста, той загине. Але нікому не розповідай про

це, бо загинеш сама і твій син. Жінка зробила все так, як було велено, але не

могла дивитися на те, як вимирали інші. І розповіла вона всім про обереги, та

люди не повірили їй. Тоді вона зірвала сорочку з свого сина, і він помер на

очах у всіх.

З того часу люди вишивають собі та своїм дітям сорочки - обереги.

Ведуча. Готуючись заміж, кожна дівчина повинна була мати багато

різних вишиванок. Більш заможні дівчата готували собі по 50, 80, а іноді й

понад 100 сорочок з тонко виробленого та вибіленого полотна: для буденної

роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб

протягом усього життя. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у

загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання.

Ведучий. Українська народна вишивка - унікальне явище духовно

матеріальної культури нашого народу. І шанують її не лише на Україні, а й за

кордоном. Українські емігранти одягають вишиванки, навіть створюють

різноманітні музеї народної вишивки. (Відео)

Ведуча. Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на

свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. Ми бачимо, що у

нашій школі закріпилася традиція одягати вишиванки. І наші дівчата та

хлопці шанують народні традиції.

Ведучий. Вашій увазі пропонуємо парад вишиванок. Прошу вийти сюди

до нас по 2 учні у вишиванках з кожного класу.

Ведуча. Зараз - тире особливий час. Ми звертаємося до джерел народної

творчості до народних традицій і як радісно усвідомлювати, що вони 88

сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати,

тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

Ведучий. Пропонуємо вашій увазі танець у виконання наших дівчат

"Вишиванка".

Ведуча. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і знаходять

відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи,

полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські

вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.

Учениця 1: У чарiвну силу рушника вiрили як у доброго чудодiя, що

оберiгає вiд усякого лиха. Спитаєте, звiдки ж то узятися такiй силi? А сила

рушника у його вiзерунках. Рушники можна читати так, як читають книги.

Треба лише розумiтися на орнаментах. Як цiкаво читати рушники. Існує

корiння, що сягає глибини столiть, у них закладена мудрiсть столiть.

Учениця 2: На кожному рушниковi є такi собi крайчики-кривульки. То є

знаки води. А де вода — там життя. А чотирикутники — то символи Сонця.

Листя — то діти, гiлки — батько з матiр’ю, стовбур — діди, корнi — прадiди,

що жили 100 чи 200 рокiв тому.

Учениця 1: Є орнаменти геометричні, рослинні, зооморфні, предметні,

що відображають елементи символіки стародавніх вірувань. Різноманітні

кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно

відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення

відповідне:

кривулька – нитка життя, вічність сонячного руху;

зірка – символ сонця, неба, землі, повітря, вогню й води;

крапочки – небесні світила.

Учениця 2:Калина взагалі дерево нашого українського роду. Колись у

сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, Сонця Місяця,

Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові й

невмирущого роду. Через це весільні рушники тяжіють тими могутніми

гронами. 89

Учениця 1: Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога

сонячної енергії, розвитку, життя. Калина – дерево роду, чудодійний оберіг

життєдайної сили роду.

Учениця 2: Зірки, розкидані на білому полі - уявлення про структуру

Всесвіту, що є гармонійним і засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя

у далекі світи.

Учениця 1: Квіти, які ми зараз розуміємо не більше як вияв поваги і

приязні, у часи давні мали ритуальну значимість. на рушниках часто

побачиш «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок».

Учениця 2: Із давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей

і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А

ще вірили, що поле після битви вкривається весною маками. Ніжна, трепетна

квітка несе в собі незнищенну, вічну пам'ять роду.

Учениця 1: Таємницю життя приховує в собі, і квітка лілії. В легендах

квітка лілії допоможе розгадати чари. Якщо пильно придивитись до узору,

то ніби вимальовується силует двох птахів – знак любові. В орнаменті з

лілією неодмінно є знак, що ніби нагадує хрест. Він магічний, тому й

благословляє пару. Лілія є жіночим символом.

Учениця 2: Також на наших рушниках рясно розквітли пишні ружі.

Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, бо

нагадує вона сонце. Промовте слово ружа, знайдете в ньому староукраїнську

назву крові – руда.

Учениця 1: Узори, що нагадують листя хмелю, полюбляла вишивати

молодь. «Хміль» дуже близький до символіки винограду, бо означає

розвиток, молоде буяння, любов.

Учениця 2: Берегиня - дорогий нам символ. Це життєтворча Мати-

природа, і жінка-мати. Народ створив її загадковою, багатоликою та

могутньою незнаною квіткою, яка несе в світ і творіння, і захист, вічне

оновлення і гармонію життя.

90

Учениця 1: Особливо полюбляють вишивальниці символіку птахів.

Різні птахи виспівують на рушниках. Соловей і зозуля полюбляють дівочі

рушники, вони сумують якщо без пари.

Учениця 2: На весільних рушниках дуже часто розсідають пави, жар-

птиці, які несуть в собі сонячну енергію, й тому символізують теплоту

сімейного життя.

Учениця 1: Вишиті на рушниках соколи, голуби і півні, звернені один

до одного голівками з ягідкою калини в дзьобику, зображені в основі дерева -

знаку нової сім'ї - символізують шлюбні пару.

Учениця 2: Серед мотивів птахів є і вірна супутниця людської оселі

ластівка, яка завжди приносить добру вістку.

Учениця 1: Земля - символ плодючості, зображається у вигляді ромбів.

Учениця 2: Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини - Сонце,

Вода, Земля - складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в

орнаментах Української вишивки.

Ведуча. Думки і бажання наші, коли вишиваємо, повинні бути чистими,

добрими, радісними. Тоді й у рушнику буд чарівна сила.

Ведучий. Кожна вишивка має свої регіональні особливості. Вишивка

Поліського краю проста й чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший

монохромний геометричний орнамент. Переважає червоний або вишневий

колір, який часом доповнюється синім або чорним.

Ведуча. Колись створив Бог небо голубе

І нашу землю, і зелені трави

І води у Прип'яті і жито золоте

Й співучих птиць, що звуться солов’ями

Ведучий. Людей прекрасних тут він поселив

І дав він мову щиру й гомінку

І душу дав відверту і палку

І край назвався цей – Поліським краєм».

91

Ведуча. Сл. і Муз. Петра Сачука, "Мій краю поліський." Виконує

вокальна група дівчат.

Ведучий. От і сьогодні, уже ХХІ ст. народна традиція не зникає, а

набирає обертів, популярності, стає актуальною і підсилюється сучасними

формами одягу, новими узорами.

Ведуча. Народу дуже близькі і дорогі давні традиції, милі серцю вишиті

рушники, доріжки, серветки, подушечки, наволічки, килими, скатертини і

штори якими часто прикрашають оселі. Тож кожна хата відрізняється своєю

самобутністю, власним баченням краси і затишку.

Ведучий. Милуйтеся й радійте! Хай і у ваших оселях розквітне калина,

оживуть птахи і квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у

велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Ведуча. Пам'ятаймо, що у вирі сучасних глобальних тенденцій дуже

важливо не загубити свою національну приналежність, ознаки етнокультури,

відчути своє місце на землі, яка нас народила.

Ведучий. Тож пам'ятаймо, хто ми є, бережімо звичаї наші, шануймо

наші обереги.

Ведуча. "Бажаєм щастя" виконує тріо у складі Аврамук Ірини, Арсенюка

Назара та Кошель Наталії.

Ведучий. Дякуємо за увагу!

Ведуча. До нових зустрічей!

92

Додаток 1

(В даному випадку представлена карта місцевості з позначеними на ній

станціями(червоні точки), які нумеруються. Також цей квест можна

проводити і в приміщенні, але тоді потрібно створювати нову карту)

93

Додаток 2

Приклади маршрутних листів для 2 команд

Команда____________________________________________

№ Назва станції Бали Підпис Сума балів

94

1. «Спортивна»

2. «Танцювальна»

3. «Історична»

4. «Дешифратор»

5. «Літературна»

6. «Бухгалтер»

7. «Салон краси»

8. «Садочок»

9. «Картограф»

10. «Акторська»

Команда____________________________________________

№ Назва станції Бали Підпис Сума балів1. «Картограф»Станція

2. «Салон краси»

3. «Спортивна»

4. «Літературна»

5. «Танцювальна»

6. «Акторська»

7. «Садочок»

8. «Історична»

9. «Дешифратор»

10. «Бухгалтер»

Додаток 3

п а л а т к а о м к л кж о з ф ч ь н о і є з ат у р и с т ф х ц о у Р

95

о п а а к о м п а с м Тй О ч х б ш ю у е ф к ал х і б д ю я з в є л гщ і ь ц и к м в г н П рн д х ч д м н т ж с о я

Відповіді:

палатка,

турист,

компас

похід

карта

96

Додаток 4

Додаток 5

Вкажіть прізвище, ім’я та класВедуча 2. Найгарнішийхлопець у школі —_____________________________Ведуча 1. Найромантичніший________________________________________Ведуча 2. Найпрацьовитіший_________________________________________Ведуча 1. Найсправедливіший________________________________________Ведуча 2. Найдобріший —___________________________________________Ведуча 1. Найелегантніший__________________________________________Ведуча 2.  Найсміливіший —__________________________________________Ведуча 1. Найвеселіший — ___________________________________________

97

Посвідчення№__

Прізвище ______________________

Ім’я___________________________

По батькові_____________________

Дата видачі_______________

Посвідчення молодого бійця

Список використаної літератури

1. Кращі зимові свята/ упоряд. О.В.Гноінська. - Х.:Вид-во "Ранок",

2009. - 176 с. - (Шкільне свято).

2. Осінь золота нам несе свята. Сценарії осінніх свят у школі /

Упорядн. Якібчук Я. М. - Харків-Тернопіль: Вид-во "Ранок", 2009. - 176 с. -

(Серія "День святковий").

3. Росіцька І.В., Росіцький Р.П. Сьогодніі свято! Нестандартні

виховні заходи Частина V. – Тернопіль: Мандрівець, 2006 р.

4. Сорока Г.І. „Річний цикл шкільний світ” навчально-методичний

посібник для вчителів, класних керівників слухачів ІПО - Харків: НМЦ „СД”

2009.

5. Сценарії шкільних свят. – Харків. Вид. група «Основа», 2006р.

6. Сьогодні свято! Сценарії шкільних свят та розваг. Частина ІV/

Упорядники: М.І. Генсьорська, С.М. Миханчук, Т.С. Дуць. – Тернопіль:

Мандрівець, 2006 р.

98