[email protected] 1/2013 O i l & g a s i n d u s t r y ... · ням даних...

[email protected] 1/2013

O i l & g a s i n d u s t r y o f U k r a i n e

Перспективи Перспективи нафтогазоносності нафтогазоносності українського сектора українського сектора Азовського моря за Азовського моря за комплексною оцінкою комплексною оцінкою даних аерокосмічних даних аерокосмічних дослідженьдосліджень

Євдощук М.І., Галко Т.М., Євдощук М.І., Галко Т.М., Седлерова О.В., Волкова О.В., Седлерова О.В., Волкова О.В.,

Якубенко Г.М. Якубенко Г.М.

Моделювання процесу Моделювання процесу намивання гравійної намивання гравійної набивки фільтра у набивки фільтра у свердловині зі знач-свердловині зі знач-ним кутом відхилення ним кутом відхилення від вертикалі або від вертикалі або горизонтальнійгоризонтальній

Стрюков Є.Г. Стрюков Є.Г.

Деякі напрями Деякі напрями удосконалення удосконалення технологій технологій спорудження спорудження свердловин на свердловин на сланцевий газсланцевий газ

Мислюк М.А., Хоминець З.Д., Мислюк М.А., Хоминець З.Д., Салижин Ю.М., Богославець В.В., Салижин Ю.М., Богославець В.В.,

Волошин Ю.Д. Волошин Ю.Д.

ISSN 0548–1414. Нафтогазова галузь України. 2013. № 1

СПБУ «Незалежність» почалароботу на Чорному морі

1 лютого 2013 року самопідіймальна плавуча бурова установка«Незалежність» розпочала буріння своєї першої свердловини. Ці робо-ти проводяться на Архангельському родовищі газу в рамках виконан-ня виробничого плану «Чорноморнафтогаз» на 2013 рік, яким передба-чено збільшення обсягів видобутку на шельфі Чорного та Азовського морів на 40 % – із 1,17 млрд до 1,65 млрд м3 природного газу.

За підтримки компанії «Нафтогаз України» ПАТ «Чорноморнафто-газ» здійснює масштабну модернізацію виробництва, яка вже у 2013 році дасть змогу компанії довести добовий видобуток до обсягів понад 5 млн м3, протягом найближчих трьох років потроїти щорічний видо-буток газу (до 3 млрд м3) і відкрити кілька нових родовищ вуглеводнів.

Самопідіймальну плавучу бурову установку «Незалежність», що оснащена найсучаснішим устаткуванням і разом із СПБУ «Петро Го-дованець» є найбільш високотехнологічною і потужною СПБУ в Чорноморському регіоні, було спроектовано і побудовано на сін-гапурській судноверфі Keppel FELS у 2012 році. «Незалежність» має найкращі характеристики як за глибиною моря (до 120 м), так і гли-биною буріння (9144 м), здатна бурити 12 свердловин з однієї позиції.За якістю буріння вона відповідає стандартам Американського нафто-вого інституту (АНІ), а за нормами охорони праці, санітарними вимога-ми і показниками екологічності – вимогам українських і міжнародних правил. Сінгапурський інженерний інститут (IES) визнав конструкцію СПБУ проекту KFELS B Class найбільш екологічною у світі. СПБУ здатна працювати під час шторму з висотою хвиль до 15 м і швидкістю вітру до 130 км/год.


Шановні автори,читачі та передплатники!

У зв’язку зі зміною засновника часопис «Нафтова і газова промис-ловість» у 2013 році припинив своє існування, і у Міністерстві юстиції України зареєстровано новий науково-виробничий журнал «Нафтога-зова галузь України» (Свідоцтво про державну реєстрацію друковано-го засобу масової інформації серії КВ № 19813-9613Р від 09.04.2013 р.), авторитетність якого підтверджує реноме Національної акціонерної компанії як провідного підприємства паливно-енергетичного комп-лексу України. Новий часопис зберігатиме та продовжуватиме півві-кові традиції фахового часопису «Нафтова і газова промисловість», друкуючи статті, що охоплюють широкий спектр актуальних питань нафтової і газової промисловості у сфері економіки галузі, геології на-фти і газу, буріння свердловин, видобування, транспортування, збері-гання та переробки нафти і газу, автоматизації та інформаційних тех-нологій, охорони праці та довкілля.

Індекс, періодичність виходу та вимоги до опублікування статей у науково-виробничому журналі «Нафтогазова галузь України» такі ж самі, як і у його попередника. Часопис виходитиме українською мо-вою, окремі статті друкуватимуться англійською мовою.

Шановні автори, читачі та передплатники! Читайте та передплачуй-те новий науково-виробничий журнал «Нафтогазова галузь України»!

З повагою, редакція журналуконтактні тел.: (044) 586 36 81

(044) 586 36 83факс (044) 594 76 69

ISSN

054

8-14

14Ін

декс

743

32

ЗМІСТ

ГЕОЛОГІЯ НАФТИ І ГАЗУ

ЄВДОЩУК М.І., ГАЛКО Т.М., СЕДЛЕРОВА О.В., ВОЛКОВА О.В., ЯКУБЕНКО Г.М.

Перспективи нафтогазоносності українського сектора Азовського моря за ком-

плексною оцінкою даних аерокосмічних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

ОГОРОДНІКОВ П.І., СВІТЛИЦЬКИЙ В.М., ГОГОЛЬ В.І.

Деякі питання експлуатаційної надійності бурильної колони та її елементів у про-

цесі будівництва свердловини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУ

СТРЮКОВ Є.Г.

Моделювання процесу намивання гравійної набивки фільтра у свердловині зі знач-

ним кутом відхилення від вертикалі або горизонтальній . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

КОПЕЙ В.Б., КОПЕЙ Б.В., ЄВЧУК О.В., СТЕФАНИШИН О.І.

Вплив мастила на вібраційні характеристики редуктора верстата-гойдалки . . 18

РУДИЙ С.М., КАЧМАР Ю.Д., РУДИЙ М.І.

Взаємодія силікатних порід із глинокислотними розчинами в термобаричних умо-

вах пласта. Ч.1. Вплив тиску на розчинність породи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ НАФТИ І ГАЗУ

НІКОЛАЄВ В.В.

Корозійно-механічні випробування трубної сталі для прогнозування ресурсу нафто-

проводів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

БІЛЯВСЬКИЙ М.Л., ФЛЮНТ О.Р.

Підвищення надійності роботи обертових машин

нафтогазової промисловості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

ПЕРЕРОБКА НАФТИ І ГАЗУ

ШКІЛЬНЮК І., БОЙЧЕНКО С.

Методично-організаційні засади забезпечення біологічної

стабільності авіаційних палив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

МИСЛЮК М.А., ХОМИНЕЦЬ З.Д., САЛИЖИН Ю.М.,

БОГОСЛАВЕЦЬ В.В., ВОЛОШИН Ю.Д.

Деякі напрями удосконалення технологій спорудження

свердловин на сланцевий газ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ

ПАВЛЮХ Л.І.

Удосконалення технології сорбційного очищення нафтовмісних стоків. . . . . . . . . . . 46

ПРОФЕСІОНАЛИ ГАЛУЗІ

В.І. Стьопкін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Назва видання

Нафтогазова галузь України

Науково-виробничий журналВиходить один раз на два місяці

СпівзасновникиНаціональна акціонерна компанія

«Нафтогаз України»Івано-Франківський національнийтехнічний університет нафти і газу

Головний редакторБакулін Є.М.

1/2013(1) січень-лютий

Індекс 74332

Тираж 1000 примірників

Ціна згідно з Каталогом видань України 22,63 грн

Адреса видавця та редакції01001, Київ-1, вул. Богдана Хмельницького, 6

Телефони: (044) 586 3681, 586 3683Факс: 594 7669

E-mail: [email protected]

Адреса друкарніТзОВ «Компанія Імперіал Груп»

м. Львів, 79000, а/с 6104Тел.: (032) 290 1580, (063) 122 2625

E-mail: [email protected]

ЗАРЕЄСТРОВАНОв Міністерстві юстиції України.

Свідоцтво про державну реєстраціюдрукованого засобу масової інформаціїсерії КВ №19813-9613Р від 09.04.2013 р.

Видавець

Журнал реферується University of Tulsa (USA) і ВИНИТИ РАН (Росія)

Рекомендовано до друку Науково-технічною радою Національної

акціонерної компанії «Нафтогаз України»


Інформація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8, 13


CONTENTS

OIL AND GAS GEOLOGY

YEVDOSHCHUK M.I., HALKO T.M., SEDLEROVA O.V., VOLKOV A.V., YAKUBENKO G.M.

Prospects for oil and gas bearing capacity in Ukrainian sector of the Sea of Azov by a

comprehensive assessment of GPS study data . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

WELL DRILLING

OHORODNIKOV P.I., SVITLYTSKYI V.M., HOHOL V.I.

Some aspects of operational reliability of the drill string and its components in well

construction process . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

OIL AND GAS PRODUCTION

STRIUKOV E.H.

Simulation of fi lter gravel pack in-wash in a well with a signifi cant deviation from a vertical or

in horizontal well . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

KOPEI V.B., KOPEI B.V., YEVCHUK O.V., STEFANYSHYN O.I.

Impact of oil on the vibration behavior of the pumping unit gear . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

RUDYI S.M., KACHMAR Yu.D., RUDYI M.I.

Interaction of silicate rock with acid-cut clay muds under pt conditions in the reservoir. Part 1.

Pressure eff ect on rock solubility . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

OIL AND GAS TRANSPORTATION AND STORAGE

NIKOLAIEV V.V.

Corrosion and mechanical testing of pipe steel for predicting oil product pipeline life . . . . . . .28

BILYAVSKYI M.L., FLIUNT O.R.

Improving the reliability of rotating machinery of oil and gas industry . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32

OIL AND GAS PROCESSING

SHKILNYUK I., BOYCHENKO S.

Methodically organizatonal principles of biologial stability providing of aviation fuels . . . . .35

UNCONVENTIONAL TECHNOLOGIES AND ENERGY EFFICIENCY

MYSLIUK M.A., KHOMYNETS Z.D., SALYZHYN Yu.M., BOHOSLAVETS V.V., VOLOSHYN Yu.D.

Some ways to improve construction technologies for shale gas wells. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40

LABOR AND ENVIRONMENT PROTECTION

PAVLIUKH L.I.

Improvement of oily wastewater sorption treatment technology. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

INDUSTRY EXPERTS

Stiopkin V.I. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39

Oil & gasindustry of Ukraine

Головний редакторБакулін Євген Миколайович – голова правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Заступники головного редактораЧупрун Вадим Прокопович – заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Крижанівський Євстахій Іванович – д-р техн. наук, професор, член-кореспондент НАН України, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Редакційна колегіяАдаменко Олег Максимович – д-р геол.-мінерал. наукБанахевич Юрій Володимирович – д-р техн. наукБойченко Сергій Валерійович – д-р техн. наукБратичак Михайло Миколайович – д-р хім. наукБутинець Франц Францович – д-р екон. наукВарламов Геннадій Борисович – д-р техн. наукВасилюк Володимир Михайлович – канд. техн. наукВенгерцев Юрій Олександрович – д-р філософії, канд. техн. наукВижва Сергій Андрійович – д-р геол. наукВитвицький Ярослав Степанович – д-р екон. наукГінзбург Михайло Давидович – д-р техн. наукГладун Василь Васильович – д-р геол. наук, Гожик Петро Федосійович – д-р геол. наук, академік НАН України Гораль Ліліана Тарасівна – д-р екон. наукГриценко Олександр Іванович – д-р техн. наук, член-кор. РАН (Росія)Грудз Володимир Ярославович – д-р тех. наук, професорДанилюк Микола Олексійович – д-р екон. наукДовжок Тетяна Євгенівна – канд. геол. наукДорошенко Володимир Михайлович – д-р техн. наукДраганчук Оксана Теодорівна – д-р техн. наукЄгер Дмитро Олександрович – д-р техн. наук, член-кореспондент НАН УкраїниЗарубін Юрій Олександрович – д-р техн. наукЗейкан Олександр Юрійович – канд. геол. наукКарп Ігор Миколайович – д-р техн. наук, академік НАН УкраїниКарпаш Олег Михайлович – д-р техн. наукКарпенко Олексій Миколайович – д-р геол. наукКісіль Ігор Степанович – д-р техн. наукКоболев Володимир Павлович – д-р геол. наукКолбушкін Юрій Петрович – д-р екон. наукКондрат Роман Михайлович – д-р техн. наукКрасножон Михайло Дмитрович – д-р геол. наукКуровець Ігор Миколайович – канд. геол.-мінерал. наукЛігоцький Микола Володимирович – канд. техн. наукЛукін Олександр Юхимович – д-р геол.-мінерал. наук, академік НАН УкраїниМаєвський Борис Йосипович – д-р геол.-мінерал. наукМакогон Юрій Федорович – д-р техн. наук (Техаський університет, США) Мачужак Михайло Іванович – канд. геол.-мінерал. наукОрлов Олександр Олександрович – д-р геол.-мінерал. наукОсінчук Зиновій Петрович – канд. техн. наукПавлюк Мирослав Іванович – д-р геол.-мінерал. наук, член-кореспондент НАН УкраїниПетренко Віктор Павлович – д-р екон. наукПетровський Олександр Павлович – д-р геол. наукСвітлицький Віктор Михайлович – д-р техн. наукСередюк Марія Дмитрівна – д-р техн. наукСередюк Орест Євгенович – д-р техн. наукСтаростенко Віталій Іванович – д-р фіз.-мат. наук, академік НАН УкраїниСторчак Сергій Олександрович – д-р техн. наукУніговський Леонід Михайлович – д-р техн. наукФедоришин Дмитро Дмитрович – д-р геол. наукФик Ілля Михайлович – д-р техн. наукХомик Павло Миколайович Чудик Ігор Іванович – д-р техн. наукЧухліб Анатолій Петрович – канд. екон. наукШвидкий Едуард Анатолійович – канд. екон. наукШвидкий Олег Анатолійович – директор ДП «Науканафтогаз»Шевчук Анатолій Степанович – канд. техн. наук

Над номером працювалиУправління науково-технічної політикиНаціональної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Сектор організації видання науково-виробничого журналу

Начальник секторуТ.П. Умущенко

Редактор Н.Г. Ворона

Здано до складання 04.09.2013. Підписано до друку 01.10.2013Формат 205×285. Папір крейдований. Офсетний друк.

Information . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8, 13


33ГЕОЛОГІЯ НАФТИ І ГАЗУ

У 1976 р. одержано фонтан газу в акваторії Азовсько-го моря на Північнокерченській структурі. З цього часу дослідженням перспектив нафтогазоносності і напрямів подальших робіт в акваторії Азовського моря України за-ймається значна частина науковців та виробничників [1].

У 1998 р. на структурі Північноказантипській після значної перерви пробурено св. 1 та відкрито Північнока-зантипське газове родовище, приурочене до верхньомай-копських відкладів. У 1999 р. відкрито Східноказантипське газове родовище в меотичних відкладах верхнього міо-цену, а в 2000 р. – Північнобулганацьке газове родовище, пов’язане з карбонатними утвореннями баденського ярусу. Останнім часом проводилася дорозвідка Північнокерчен-ського газового родовища в баденських відкладах.

Отже, у разі нарощування геологорозвідувальних ро-біт (ГРР) та комплексного підходу до вивчення прогноз-них, перспективних і підготовлених площ очікування ви-нагороджуються отриманням позитивних результатів та відкриттям родовищ. Актуальність комплексної оцінки нафтогазоперспективності зон, ділянок, площ, об’єктів за всіма можливими методиками залишається високою. Це стосується і застосування комплексної методики прогно-зування нафтогазоперспективних об’єктів із використан-

ням даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в оцінці виділених зон.

Одним із напрямів оптимізації прогнозу, пошуків та розвідки родовищ нафти і газу у шельфовій зоні є залучен-ня нових нетрадиційних джерел інформації, зокрема ма-теріалів багатоспектральної космічної зйомки. На відміну від традиційного комплексу геолого-геофізичних робіт, що базується на методі «багатоступеневої генералізації» (уза-гальнення даних, отриманих на різних площах), аерокос-могеологічні дослідження (АКГД) допомагають отримати цілісну картину будови крупних елементів земної поверхні за космічними знімками (КЗ) з подальшою деталізацією окремих ділянок за матеріалами аерофотозйомок або КЗ високої роздільної здатності.

Використання аерокосмічної інформації забезпечує уточнення геологічної будови нафтогазоносних терито-рій, вивчення і простеження різних структурних форм, із якими можуть бути пов’язані родовища нафти і газу, ви-явлення і прогноз нових перспективних об’єктів для ці-леспрямованої постановки нафтогазопошукових робіт. Єдиний комплекс малозатратних методів є доцільним на всіх етапах пошуків ВВ: прогнозному, пошуковому, роз-відувальному [2], що підвищує ефективність освоєння на-

Перспективи нафтогазоносності українського сектора Азовського

моря за комплексною оцінкою даних аерокосмічних досліджень

М.І. Євдощукд-р геол. наукІнститут геологічних наук НАН УкраїниТ.М. Галкоканд. геол. наукУкрНДІГаз О.В. Седлероваканд. геол. наукЦАКДЗ ІГН НАН УкраїниО.В. ВолковаДП «Науканафтогаз»Г.М. ЯкубенкоІнститут геологічних наук НАН України

Одним із напрямів оптимізації прогнозу, пошуків та розвідки родовищ нафти і газу у шельфовій зоні є залучен-ня нових нетрадиційних джерел інформації, зокрема матеріалів багатоспектральної космічної зйомки. Прове-дено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об’єктів українського сектора акваторії Азовського моря з урахуванням результатів, отриманих під час визначення рангу об’єктів за структурно-геоморфологічними, неотектонічними, спектрально-яскравісними та структурно-геологічними критеріями.

Одним из направлений оптимизации прогноза, поисков и разведки месторождений нефти и газа в шельфовой зоне является привлечение новых нетрадиционных источников информации, в частности материалов много-спектральной космической съемки. Проведена рейтинговая оценка нефтегазоперспективных объектов украин-ского сектора акватории Азовского моря с учетом результатов, полученных при определении ранга объектов по структурно-геоморфологическим, неотектоническим, спектрально-яркостным и структурно-геологическим критериям.

One of the lines of optimization of prediction and exploration of oil and gas fields in the offshore area is involvement of new unconventional data sources, in particular materials of multispectral satellite imagery. A rating assessment of oil-and-gas promising areas in the Ukrainian sector of the Sea of Azov was carried out, taking into account the results obtained in determining the rank of OGPA according to the structural and geomorphological, neotectonic, spectral and brightness, and structural and geological criteria.

УДК 528.8.04: (553.98.041:551.351)] (262.54)



фтогазового потенціалу українського сектора азово-чор-номорських акваторій України.

Теоретичною основою використання даних дистан-ційної зйомки для дослідження нафтогазоносних тери-торій як на суходолі, так і на шельфі є концепція передачі інформації про глибинні структури на земну поверхню (поверхню дна). Таку передачу можна здійснювати як у ході механічних переміщень і вібрацій блоків фундаменту і деформацій осадової товщі, так і внаслідок геохімічних перетворень окремих компонентів ландшафту під впли-вом глибинних флюїдів [3]. Особливості глибинної будови проявляються також у геофізичних полях (електромагніт-ному, гравітаційному, тепловому тощо), гідродинамічному режимі і напружено-деформаційному стані гірських порід, а через них – у різних ландшафтних ознаках-індикаторах, які фіксуються на матеріалах дистанційних зйомок.

Виходячи з аналізу попередніх досліджень у шельфо-вих зонах [4], а також базуючись на досвіді робіт, прове-дених у ЦАКДЗ за період з 1992 по 2012 рр. [3, 5, 6], зро-блено висновки про різні форми прояву геологічних тіл і процесів у донних ландшафтах, а також у товщі води і на поверхні моря.

Насамперед потрібно зазначити, що значну частину індикаторів, властивих для суходолу, можна застосовувати для дешифрування підводного рельєфу. Так, реконструк-ція давньої гідромережі дає змогу виділити ряд закономір-ностей, властивих неотектонічним підняттям і розривним порушенням. Крупні морфоструктури виділяються за пря-мим проявленням у рельєфі. Достатньо чітко фіксуються підняття, западини, різкі перегини дна за зміною рисунка і щільності тріщинуватості (лінеаментів). Крупним розрив-ним порушенням можуть відповідати горсто- і грабенопо-дібні деформації дна, валоподібні підняття або простяг-нуті уздовж однієї осі ланцюжки підняттів (як сучасних, так і древніх), різні аномалії у будові донних ландшафтів, які спостерігаються уздовж певної лінії і т.ін. Групування донних газопроявлень вказують на наявність геологічного порушення.

Для оцінки неотектонічної активності виділених ло-кальних морфоаномалій нами проведено структурно-геоморфологічні дослідження: побудовано карти верти-кальної і горизонтальної розчленованості та визначено амплітуди сучасних тектонічних рухів.

За результатами сумісного аналізу даних ДЗЗ та структурно-геоморфологічного аналізу в акваторіях було виділено 6 зон концентрації аномалій, виявлених за цими даними (рисунок): 1 – Чингульська, 2 – Октябрсько-Морське-1-Обручєвська (підзони: 2а – Октябрсько-Морське-1 та 2б – Обручєвська), 3 – Літологічна, 4 – Мисова-1-Північнокерченська, 5 – Південнобердян-сько-Олімпійська, 6 – Стрілкова. Окремо було проаналі-зовано територіальну концентрацію родовищ ВВ, НГПО і ППО, вплив регіональних і локальних тектонічних по-рушень на їх розміщення. Кожна вибрана ділянка являє собою зону територіальної концентрації родовищ ВВ, НГПО і ППО, а також зону концентрації аномалій, вияв-лених за дистанційними даними і в ході структурно-гео-морфологічних досліджень.

Для локального аналізу було обрано нафтогазопер-спективні об’єкти (НГПО), які входять до фонду струк-тур Державної геологічної служби України станом на 01.01.2012 р.: структури, підготовлені до глибокого бурін-ня (2 – Північнобірюча, 3 – Східнобірюча, 4 – Обитічна-1, 5 – Обитічна-2) і виявлені сейсморозвідкою (6 – Централь-на, 8 – Блокова, 9 – Геофізична, 10 – Південнобердянська, 12 – Білосарайська, 13 – Ударна, 14 – Олімпійська, 17 – Об-ручєва-2, 18 – Обручєва-3, 22 – Морська, 26 – Літологічна, 29 – Західнобулганацька, 32 – Мисова-1, 34 – Сонячна, 35 – Китенська) (див. рисунок).

З метою одержання висновків і рекомендацій щодо проведення подальших геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в українському секторі Азовського моря шля-хом рейтингової оцінки необхідно було визначити першо-черговість нафтогазоперспективних об’єктів, які підготов-лені до буріння та виявлені сейсморозвідкою.

Для підрахунку коефіцієнтів черговості буріння (Кгрр) або підготовки до нього використовували найбільш досто-вірні параметри, що тісно пов’язані з результатами сейсмо-розвідки: площа (Кп) і тип пастки (Ктп), глибина залягання прогнозних продуктивних горизонтів (Кг), а також бурін-ня – ресурси категорії С3 або D1лок (КР), ступінь перспек-тивності нафтогазоносної товщі (Кпнгг). Точність визначен-ня двох останніх значною мірою залежить від вивченості акваторії бурінням.

Систему оцінок для кожного нафтогазоперспективно-го об’єкта було підібрано таким чином, щоб максимальне числове значення коефіцієнта черговості відповідало най-більш результативному показнику, досягнутому при пози-тивних результатах буріння (відкриті родовища) і подаль-шій його розвідці.

Інтегральний показник черговості буріння або під-готовки до нього – Кгрр (рейтингова оцінка) НГПО укра-їнського сектора Азовського моря розрахований шляхом множення згаданих вище п’яти коефіцієнтів [7, 8]:

Кгрр = Кп · Кг · Кт.п. · Кр · Кпнгт.Першочерговими об’єктами вважають об’єкти з Кгрр

більше ніж 0,4. Це структури, які за вищезазначеними кри-теріями можуть бути рекомендовані до введення в буріння або до підготовки в першу чергу. Об’єкти другої черги з Кгрр 0,3–0,4 – це структури, можливі результати опошукування яких оцінюють як менш ефективні, ніж структур першої черги. Структури третьої черги з Кгрр менше 0,3 – це струк-тури, від введення в пошукове буріння або підготовки сей-сморозвідкою яких на цій стадії вивченості слід утриматися.

Чотири підготовлені до пошуково-розвідувального буріння об’єкти в українському секторі Азовського моря (Північнобірюча, Східнобірюча, Обитічна-1, Обитічна-2) розміщені тільки на Чингульській сідловині СЄП та не ви-рішують проблеми і перспективи нафтогазоносності сек-тора в цілому. Інтегральний показник черговості буріння або підготовки до нього – Кгрр для цих структур визначив-ся у межах 0,308 – 0,4 (за деякими даними 0,495), що відпо-відає II рангу об’єктів.

Серед виявлених нафтогазоперспективних об’єктів п’ять (Обручєва-2, Літологічна, Сонячна, Західнобул-ганацька, Мисова-1) мають I ранг, що відповідає оцінці



Карта просторового розміщення зон територіальної концентрації родовищ ВВ, нафтогазоперспективних об’єктів (НГПО), прогнозно-пер-спективних об’єктів (ППО) за результатами комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об’єктів станом на 01.01.2012 р.: 1 – межа Східноєвропейської платформи (СЄП) та Скіфської плити (СП) за поверхнею Мохо (за даними ГСЗ); 2 – межа СЄП та СП за поверхнею докембрійського кристалічного фундаменту (по ГСЗ); 3 – границя СП та мегантиклінорію Гірського Криму; 4 – зони розломів за поверхнею Мохо (по ГСЗ); 5 – глибинні розломи за ГСЗ; 6 – регіональні розломи за геолого-геофізичними матеріалами; 7 – межі геоструктурних елементів; 8 – умовна межа секторів України і Росії в акваторії Азовського моря; нафтогазоперспективні об’єкти (НГПО): 9 – виявлені сейсморозвідкою, 10 – підготовлені до глибокого буріння, 11 – об’єкти у фонді буріння чи консервації, 12 – об’єкти ліквідовані; родовища ВВ: 13 – газові; 14 – лінеаменти, виявлені в результаті дешифрування КЗ, що зіставляються з глибинними розломами; 15 – трансазовські та трансчорноморські лінеаменти, виявлені в результаті дешифрування КЗ, природа яких не з’ясована; 16 – зони територіальної концентрації родовищ ВВ, НГПО, ППО за П.Я. Максимчуком та ін., 2004 р.; 17 – зони територіальної концентрації родовищ ВВ, НГПО, ППО за П.Ф. Гожиком та ін., 2006 р. [7]; 18 – перспективні зони концентрації родовищ ВВ, НГПО, ППО за результатами комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об’єктів; 19 – номери зон концентрації – ділянок, що вивчаються: 1 – Чингульська, 2 – Октябрсько-Морське-1-Обручєвська (підзони: 2а – Октябрсь-ко-Морське-1 та 2б – Обручєвська), 3 – Літологічна, 4 – Мисово-1-Північнокерченська, 5 – Південнобердянсько-Олімпійська, 6 – Стрілкова; 20 – першочергові перспективні зони; 21 – перспективні зони; 22 – зони, які потребують додаткових обсягів геологорозвідувальних робіт. Циф-рами позначено лінеаменти (умовні знаки 14 і 15): 11 – Мелітопольсько-Нижньогірський, 12 – Феодосійсько-Мелітопольський, 13 – Керченсько-Мелітопольський, 14 – Західноприазовський, 15 – Сергієвсько-Темрюцький, 16 – Приморсько-Темрюцький, 17 – Приморсько-Ачуєвський, 18 – Севастопольсько-Казанський, 19 – Бердянський, 20 – Білосарайсько-Таманський, 21 – Губкінсько-Центральноазовський, 22 – Кальміус-Джигинський, 23 – Слов’янсько-Охтирський, 24 – Генічесько-Бердянсько-Кальміуський, 25 – Джанкойсько-Єйський, 26 – Погранично-Єйський, 27 – Головний Азовський (східний фрагмент), 28 – Генічесько-Ачуєвський, 29 – Південноазовський (східний фрагмент), 30 – Горностаєвський, 31 – Казантип-Приморський, 32 – Головний Азовський (західний фрагмент), 33 – Совєтсько-Ачуєвський (західний фрагмент), 34 – Арабатсько-Єйський


6

структур як таких, які за вищезазначеними критеріями можуть бути рекомендовані до введення в буріння або до підготовки в першу чергу.

Ще сім виявлених структур (Морська, Обручєва-3, Китенська, Південнобердянська, Білосарайська, Ударна, Олімпійська) мають II ранг. Тобто це структури, можливі результати опошукування яких оцінюються як менш ефек-тивні, ніж структур першої черги.

III ранг із коефіцієнтами Кгрр від 0,134 до 0,277 отрима-ли три виявлені структури – Центральна, Блокова-3 і Гео-фізична.

Подібним способом було підраховано коефіцієнт пер-шочерговості за комплексом критеріїв дистанційного зондування Землі: комплексний спектральний коефіцієнт (Кск), ускладненість об’єкта зонами лінеаментів (Кл) та кон-центраціями зон структурно-геоморфологічних аномалій (СГА): проявлення структури в рельєфі морського дна (Кр), неотектонічна активність (Кна), коефіцієнт горизонтальної розчленованості (Кг), коефіцієнт вертикальної розчленова-ності (Кв), успадкованість структури (Кус).

Отриманий як добуток цих семи коефіцієнтів інте-гральний коефіцієнт КДЗЗ дав змогу наявні 4 підготовлені і 15 виявлених структур розділити на три групи, визначив-ши для кожної певний ранг. Першочерговими об’єктами вважаються об’єкти з КДЗЗ більше від 0,5. Об’єкти другої черги – при КДЗЗ 0,4–0,5. Структури третьої черги – при КДЗЗ менше ніж 0,4.

Таким чином, визначили найперспективніші структу-ри I рангу: серед підготовлених – Обитічна-1, серед вияв-лених – Літологічна, Обручєва-3, Білосарайська, Південно-бердянська.

Об’єкти з меншими перспективами (II рангу): серед підготовлених – Північнобірюча, Східнобірюча, Обитіч-на-2; серед виявлених – Морська, Обручєва-2, Олімпійська, Ударна, Західнобулганацька, Сонячна, Мисова-1, Китен-ська.

Найменш перспективними можна вважати об’єкти III рангу. Це виявлені структури Центральна, Блокова-3, Гео-фізична.

Через нерівномірну вивченість акваторії Азовського моря сучасною сейсморозвідкою методом спільної глибин-ної точки (МСГТ) та бурінням достовірність підрахунко-вих параметрів для об’єктів крейди і кайнозою Північно-азовського, Індоло-Кубанського прогинів і Азовського валу різна. Тому одержані результати можуть бути вагомим аргументом під час вибору першочергових об’єктів лише з урахуванням нових геолого-геофізичних матеріалів і ре-зультатів інших геологічних досліджень.

Невизначеність меж між тектонічними елементами з півдня на північ в українському секторі Азовського моря, відсутність фактичного матеріалу по глибокозалягаючих сейсмічних горизонтах та їх стратиграфічній прив’язці, з’ясування впливу тектоніки літосферних плит, а отже, і нафтогазогеологічне районування потребують уточнення нафтогазового потенціалу цієї території проведенням ре-гіональних сейсморозвідувальних досліджень, прямих і нетрадиційних методів пошуків ВВ, дистанційного зонду-вання Землі.

Проведена рейтингова оцінка нафтогазоперспектив-них об’єктів за п’ятьма нафтогазогеологічними критеріями (Кгрр) та сімома критеріями ДЗЗ і структурно-геоморфоло-гічних аномалій СГА (КДЗЗ) показала, що отримані резуль-тати дещо розбіжні, особливо щодо об’єктів першого рангу.

Тому запропоновано проведення рейтингової оцінки (таблиця) із урахуванням вагомості структурно-текто-нічних елементів (КСТЕ), основних нафтогазогеологічних елементів (КНГГР) та підрахованої щільності нерозвіданих ресурсів ВВ (КЩ) за інтегральним показником черговос-ті буріння або підготовки до нього (Кгрр) та коефіцієнтом вагомості (КДЗЗ). Інтегральний коефіцієнт визначається як добуток:

КІ = КСТЕ · КНГГР · КЩ · КГРР · КДЗЗ.Отже, на основі виведеного інтегрального коефіцієнта

(КІ) уточнено першочергові об’єкти, визначено об’єкти дру-гого і третього рангу (див. таблицю).

Результати інтерпретації даних показали: із чотирьох підготовлених до глибокого буріння об’єктів, розташова-них на Чингульській сідловині, СЄП рекомендовано поста-новку параметричного буріння на структурі II рангу Оби-тічна-1. Через негативний результат на св. 1-Західнобірюча об’єкти Обитічна-2, Північнобірюча та Східнобірюча зали-шаються у резерві до результатів параметричного буріння на св. 1-Обитічна.

Виявлені структури (об’єкти) I рангу потребують по-становки детальних сейсморозвідувальних робіт МСГТ (Морська, Китенська), детальних сейсморозвідувальних робіт МСГТ та пошукового буріння (Західнобулганацька і Мисова-1).

Виявлені структури II рангу на основі геолого-геофі-зичних матеріалів і оцінки за даними ДЗЗ рекомендовано до параметричного буріння (Літологічна і Південнобер-дянська), до пошуково-детальних сейсморозвідувальних досліджень МСГТ (Обручєва-2 і Обручєва-3); до детальних сейсморозвідувальних робіт МСГТ та пошукового буріння (Сонячна); до пошуково-детальної сейсморозвідки МСГТ та параметричного буріння (Білосарайська).

До III рангу віднесено Центральну, Блокову-3, Геофі-зичну, Ударну, Олімпійську структури, тому вони знахо-дяться в резерві, рекомендовано здійснити на них деталіза-ційні роботи і нетрадиційні методи пошуків вуглеводнів, передусім аерокосмічні та структурно-геоморфологічні дослідження.

Спеціалісти ДП «Науканафтогаз» [9] провели рейтин-гову оцінку об’єктів Азовського моря, Прикерченського та північно-західного шельфу Чорного моря, підготов-лених до пошукового буріння. За основу визначення па-раметрів рейтингового оцінювання у цій публікації було вибрано три групи коефіцієнтів: пошукові, розвідуваль-ні і економічні. За висновками фахівців [9], підготовлені структури в межах Азовського шельфу мають найнижчі рейтингові оцінки, оскільки, зокрема, коефіцієнт успіш-ності та зональний коефіцієнт тут найменші, а продуктив-ність відкладів крейди, що є перспективними на цих двох структурах (мається на увазі підготовлені до пошукового буріння Північнобірюча і Східнобірюча структури – авт.), у межах українського сектора Азовського шельфу ще не

ГЕОЛОГІЯ НАФТИ І ГАЗУ



Табл

иця

Рейт

инго

ва о

цінк

а та

рек

омен

даці

ї сто

совн

о на

фто

газо

перс

пект

ивни

х об

’єкт

ів (Н

ГПО

) – п

ідго

товл

ених

і ви

явле

них

(пер

спек

тивн

их) –

укра

їнсь

кого

сек

тора

Азо

вськ

ого

мор

я з

урах

уван

ням

мат

еріа

лів

ДЗЗ

[1] і

з до

повн

ення

ми

стан

ом н

а 01

.01.

2012

рок

у

№№

об

’єкт

ів

Наф

тога

зо пе

рс-

пек т

ив ні

об’

єкти

(с

трук

тури

) (Н

ГПО

) ст

аном

на

01.0

1.20

08

по у

краї

нськ

ому

сект

ору

Азо

вськ

ого

мор

я

Коеф

іціє

нти

Рей-

тинг

об

’єкт

а (с

трук

-ту

ри)

Реко

мен

даці

ї щод

о ви

вчен

ня Н

ГПО

в

укра

їнсь

ком

у се

ктор

і А

зовс

ьког

о м

оря

стан

ом

на 0

1.01

.201

0 р.

ваго

міс

ть

осно

вних

ст

рукт

урно

-те

ктон

ічни

х ел

емен

тів

укра

їнсь

кого

се

ктор

а А

зовс

ь-ко

го м

оря

ваго

міс

ть о

снов

них

наф

тога

зоге

олог

ічни

х ел

емен

тів

ваго

міс

ть

щіл

ьнос

ті

неро

звід

аних

ре

сурс

ів В

В

ваго

міс

ть

рейт

инго

вої

оцін

ки

НГП

О з

а да

ним

и ГГ

Р

ваго

міс

ть

рейт

инго

вої

оцін

ки

НГП

О з

а Д

ЗЗ

інте

грал

ьний

по

казн

ик

черг

овос

ті

(рей

тинг

ова

оцін

ка) Н

ГПО

ук

раїн

сько

го

сект

ора

Азо

всь-

кого

мор

яК с

теК н

ггр

К щК Г

РРК Д

ЗЗК І

Під

гото

влен

і до

глиб

оког

о бу

рінн

я Н

ГПО

2П

ініч

нобі

рюча

0,8

(Чин

г. с.

)10,

8Бі

рючо

-За

хідн

оазо

вськ

а зо

на п

рогн

озно

го

наф

тога

зона

гро-

мад

жен

ня

0,9

0,9

0,9

0,46

6III

резе

рв3

Схі

дноб

ірю

ча0,

8 (Ч

инг.

с.)

0,8

0,9

0,9

0,9

0,46

6III

резе

рв4

Оби

тічн

а-1

0,8

(Чин

г. с.

)0,

80,

91,

01,

00,

576

IIпа

рам

етри

чне

бурі

ння

5О

биті

чна-

20,

8 (Ч

инг.

с.)

0,8

0,9

0,9

0,9

0,46

6III

резе

рвВи

явле

ні с

ейсм

ороз

відк

ою (п

ерсп

екти

вні)

НГП

О6

Цен

трал

ьна

0,8

(Чин

г. с.

)0,

8Б-

ЗАЗ

прог

н.н/

г/н2

0,9

0,8

0,8

0,36

8III

резе

рв8

Блок

ова-

30,

8 (П

АП

)0,

8

Пів

нічн

оазо

вськ

ий

перс

пект

ивни

й(г

азон

осни

й)

райо

н

0,9

0,8

0,8

0,36

8III

резе

рв9

Геоф

ізич

на0,

8 (П

АП

)0,

80,

90,

80,

80,

368

IIIре

зерв

10П

івде

нноб

ердя

нськ

а0,

8 (П

АП

)0,

80,

90,

91,

00,

518

IIпа

рам

етри

чне

бурі

ння

12Бі

лоса

райс

ька

0,8

(ПА

П)

0,8

0,9

0,9

1,0

0,51

8II

пош

уков

о-де

таль

на

сейс

мор

озві

дка

МСГ

Т,

пара

мет

ричн

е бу

рінн

я13

Удар

на0,

8 (П

АП

)0,

80,

90,

90,

90,

466

IIIре

зерв

14О

лім

пійс

ька

0,8

(ПА

П)

0,8

0,9

0,9

0,9

0,46

6III

резе

рв

17О

бруч

єва-

20,

9 (А

В)0,

9Ц

ентр

альн

оазо

в-сь

кий

газо

носн

ий

райо

н

0,8

1,0

0,9

0,58

3II

пош

уков

о-де

таль

на

сейс

мор

озві

дка

МСГ

Т

18О

бруч

єва-

30,

9 (А

В)0,

90,

80,

91,

00,

583

IIпо

шук

ово-

дета

льна

се

йсм

ороз

відк

а М

СГТ

22М

орсь

ка0,

9 (А

В)0,

90,

90,

90,

90,

729

Iде

таль

на с

ейсм

ороз

відк

а М

СГТ

26Лі

толо

гічн

а0,

8 (Т

им.с

туп.

)0,

8П

дСив

-Тим

. п (г

)р1,

01,

01,

00,

640

IIпа

рам

етри

чне

бурі

ння

34Со

нячн

а0,

8 (Т

им.с

туп.

)0,

81,

01,

00,

90,

576

IIде

таль

на с

ейсм

ороз

відк

а М

СГТ,

пош

уков

е бу

рінн

я

29За

хідн

обул

гана

цька

1,0

(ІКП

)1,

0

Т-Т-

ПнК

нгр

1,0

1,0

0,9

0,9

Iде

таль

на с

ейсм

ороз

відк

а М

СГТ,

пош

уков

е бу

рінн

я

32М

исов

а-1

1,0

(ІКП

)1,

01,

01,

00,

90,

9I

дета

льна

сей

смор

озві

дка

МСГ

Т, п

ошук

ове

бурі

ння

35Ки

тенс

ька

1,0

(ІКП

)1,

01,

01,

00,

90,

9I

дета

льна

сей

смор

озві

дка

МСГ

Т, п

ошук

ове

бурі

ння

При

міт

ки

1 тек

тоні

чні е

лем

енти

(ско

роче

ння)

: Чин

г. с.

– Ч

ингу

льсь

ка с

ідло

вина

, ПА

П –

Пів

нічн

оазо

вськ

ий п

роги

н, А

В –

Азо

вськ

ий в

ал (С

еред

ньоа

зовс

ьке

підн

яття

), Ти

м. с

туп.

– Т

имаш

івсь

ка с

тупі

нь, І

КП –

Ін

доло

-Куб

ансь

кий

прог

ин;

2 н

афто

газо

геол

огіч

ні е

лем

енти

(ско

роче

ння)

: Б-З

АЗ

прог

н.н/

г/н

– Бі

рючо

-Зах

ідно

азов

ська

зон

а пр

огно

зног

о на

фто

газо

нагр

омад

жен

ня; П

дСив

-Тим

. п (г

)р –

Пів

денн

осив

аськ

о-Ти

маш

івсь

кий

перс

пект

ивни

й (г

азон

осни

й) р

айон

;

Т-Т-

ПнК

нгр

– Т

аман

сько

-Тем

рюць

ко-П

івні

чнок

ерче

нськ

ий н

афто

газо

носн

ий р

айон



доведена [9]. У статті [9] ще дві підготовлені до пошуково-го буріння структури: Обитічна-1 і Обитічна-2 навіть не розглядалися. Ці категоричні і невтішні висновки ще раз підтверджують необхідність більш детально і комплексно підходити до питання підготовки об’єктів до буріння, за-лучати результати досліджень, отриманих із застосуван-ням як геолого-геофізичних, так і аерокосмічних методів.

Із усього вищеописаного можна зробити такі висновки. Невизначеність меж між тектонічними елементами

з півдня на північ в українському секторі Азовського моря, відсутність фактичного матеріалу по глибокозалягаючих сейсмічних горизонтах та їх стратиграфічній прив’язці, з’ясування впливу тектоніки і геофлюїдодинаміки, а отже, і нафтогазогеологічне районування потребують викорис-тання нетрадиційних методів пошуків ВВ та методів ДЗЗ.

Проведено рейтингову оцінку нафтогазоперспектив-них об’єктів із урахуванням даних, отриманих під час ви-значення рангу НГПО за структурно-геоморфологічними, неотектонічними, структурно-геологічними критеріями та спектрально-яскравісними критеріями. Отримані резуль-тати дають можливість визначити рейтинг підготовлених до глибокого буріння і виявлених сейсморозвідкою (пер-спективних) структур.

Встановлено значні перспективи нафтогазоносності акваторій Азовського моря, першочерговими структурами визначено Морську, Китенську, Західнобулганацьку і Ми-сову-1; усі чотири у фонді структур на 01.01.2012 р. значать-ся як виявлені, тобто нижчого рангу. Серед підготовлених структур лише одна (Обитічна-1) отримала другий ранг.

Список літератури1. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Теоретичне і прак-тичне обґрунтування пошуків нафти і газу в акваторіях України /

П.Ф. Гожик, І.І. Чебаненко, В.П. Клочко та ін. – К.: Вид. дім ЕКМО, 2010. – 200 с. 2. Временные методические рекомендации по аерокосмоге-ологическим исследованиям и использованию их результатов при нефтегазопоисковых работах / [В.С. Готынян, М.И. Кострюков, В.П. Лаврусь и др.]; под ред. В.В. Стасенкова, А.А. Аксенова. – М.: Изд-во ИГиРГИ, 1987. – 158 с.3. Шпак П.Ф. Підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на основі впровадження аерокосмогеоло-гічних досліджень / П.Ф. Шпак, В.І. Лялько, В.М. Перерва // Нафт. і газова пром-сть. – 1993. – №4. – С. 7–13.4. Шарков В.В. Аэрокосмические методы геологического изуче-ния шельфа / В.В. Шарков, З.И. Гурьева, Е.И. Кильдюшевский / М-во геологии СССР. Произв. объединение по регион. изучению геол. строения территории страны «Аэрогеология». Лаб. аэрометодов. – Л.: Недра, Ленинградское отделение, 1985. – 275 с.5. Багатоспектральні методи дистанційного зондування Землі в задачах природокористування / [В.І. Лялько, М.О. Попов, О.Д. Фе-доровський та ін.]; за ред. В.І. Лялька і М.О. Попова. – К.: Наук. дум-ка, 2006. – 360 с. 6. Спутниковые методы поиска полезных ископаемых / Под ред. акад. НАН Украины В.И. Лялько и докт.техн. наук М.А. Попова. – К.: Карбон-Лтд, 2012. – 436 с.7. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і практичні основи пошуку вуглеводнів в Азовському морі / [П.Ф. Гожик, І.І. Че-баненко, В.О. Краюшкін та ін.] – К.: ПП «ЕКМО», 2006. – 340 с.8. Гладун В.В. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Дніпров-сько-Донецький авлакоген / В.В. Гладун. – К.: Наук. думка, 2001. – 324 с.9. Рейтингова оцінка перспектив нафтогазоносності локальних структур акваторій Південного регіону / М.В. Харченко, Т.Є. До-вжок, О.О. Маслюк, Л.С. Пономаренко // Нафт. і газова пром-сть. – 2010. – № 1. – С. 10–14.

НОВИНИ

Переговори щодо постачання газу з Росії до Китаю

ВАТ «Газпром» і Китайська національна нафтова ком-панія домовилися до кінця року закінчити переговори щодо постачання газу до Китаю. Експорт російського газу ста-новитиме 38 млрд м3 на рік. Існують також знач ні можли-вості щодо майбутнього постачання зрідженого газу з Росії до Китаю.

У ВАТ «Газпром» не виключають можливості спору-дження газопроводу з російського Алтайського краю до за-хідних регіонів Китаю, яким можна додатково поставля-ти 32 млрд м3 газу на рік. Розвиток експорту сланцевого газу зі США спонукає Росію шукати нових споживачів при-родного газу.

Pipeline & Gas Journal / April 2013, p. 14

Пакистан плануєімпортувати газ з Ірану

Пакистан продовжує зусилля щодо будівництва газо-проводу для постачання газу з Ірану. Питання в тому, чи зможе Пакистан профінансувати будівництво трубопро-воду вартістю 1,5 млрд дол. США. Іран планує профінан-сувати будівництво 560 миль газопроводу, включаючи 200 миль по своїй території. Пакистанський сегмент стано-вить 500 миль. Постачання газу могло б розпочатися до кінця 2014 р.

Як відомо, США підтримують альтернативний про-ект газопроводу – від газових родовищ Туркменістану до Афганістану, Пакистану та Індії.

Pipeline & Gas Journal / April 2013, p. 14


9БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

надійності бурильної колони можливе виконання заданих функцій поглиблення вибою та збереження упродовж бу-дівництва свердловини її експлуатаційних властивостей.

Бурильна колона складається з ряду секцій, які утво-рюють послідовну механічну систему, виконану з буриль-них і обважнених труб, у нижній частині якої закріплено породоруйнівний елемент, вибійний двигун та опорні елементи. У верхній частині – ротор і його привід, талева система (підвіска) та рухомі маси – крюк, вертлюг, рухомі блоки.

Необхідно зазначити, що проблема надійності бу-рильної колони та її елементів розглядалася тільки з боку формування нормативних властивостей її конструкції за кінцевими експлуатаційними критеріями та кількісної оцінки таких властивостей за поданими конструктивни-ми і технологічними показниками, у тому числі вихідни-ми показниками буріння. У цьому випадку математичним апаратом аналізу є статистична теорія імовірності, яка ви-користовує як інформаційну базу ретроспективні відомос-ті про відробку доліт та інших елементів колони у різних геолого-технічних умовах.

Серед причин малої довговічності елементів бурильної колони, особливо породоруйнівного інструменту, може-мо виділити специфіку умов буріння нафтових і газових свердловин. Саме тому елементи бурильної колони повинні мати велику надійність і оптимальну довговічність. Кожен зайвий спуск-підйом потребує економічних затрат. Таким чином, підвищення проходки на долото та збільшення або збереження механічної швидкості дає можливість знизити економічні затрати на проводку свердловини. Збільшення показників роботи долота залежить не тільки від удоско-налення конструкції долота, але від зниження твердої фази у промивальній рідині та підбору її оптимальної густини. Ймовірність безвідмовної роботи бурильної колони та її елементів тісно пов’язана з урахуванням міцності під дією статичних і динамічних навантажень під час взаємодії до-лота з вибоєм.

Визначальним критерієм технологічної безпеки бу-рильної колони та її елементів є її надійність під час проводки свердловини в конкретних геолого-технічних умовах, що є також одним із основних показників якості будь-якої конструкції (механічної системи). Саме завдяки

Деякі питання експлуатаційної надійності бурильної колони

та її елементів у процесі будівництва свердловини

П.І. Огородніков д-р техн. наук МНТУ В.М. Світлицькийд-р техн. наукПАТ «Укргазвидобування»В.І. ГогольМНТУ

УДК 622.24.002.5

У статті розглянуто ефективність функціонування технологічного процесу поглиблення свердловини на основі ймовірних показників буріння і стану елементів бурильної колони. Приведено результати експериментального буріння із записом вібрацій, які використані для визначення нормального режиму роботи бурильної колони та її елементів.

В статье рассмотрена эффективность функционирования технологического процесса углубления скважины на основе возможных показателей бурения и состояния элементов бурильной колонны. Приведены результаты экс-периментального бурения с записью вибраций, которые использованы для определения нормального режима рабо-ты бурильной колонны и ее элементов.

The paper considers operational efficiency of the well deepening procedure based on the probable drilling performance and the state of drill string components. The results of the pilot drilling are shown with a record of vibrations, which are used to determine the normal operating conditions of the drill string and its components.

Рис. 1. Осцилограми зміни сили тертя в часі, які відповідають різним значенням = (P): а – нормальний режим роботи; б – скріплювання першо-го роду; в – скріплювання другого роду


10БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Статистика відробки доліт, розширювачів, різьбових з’єднань та інших елементів бурильної колони, а також відмова з інших геолого-технічних причин є основним джерелом інформації для оцінки надійності елементів бу-рильної колони в процесі поглиблення вибою. Також вона

є сигналом зворотного зв’язку про стан елементів колони і дає уявлення про те, наскільки режимні параметри, спо-сіб буріння, умови промивання свердловини забезпечили потрібні показники надійності. У такій методологічній постановці надійність елементів бурильної колони є кате-горією слабокерованою, це стосується й інших трубопро-відних систем [1]. Необхідно зазначити, що в подальшому визначення параметрів надійності буде базуватися на ре-алізації системного підходу до проблеми, яка буде ґрун-туватися на комплексному вирішенні завдань надійності елементів бурильної колони та передусім породоруйнівно-го елемента – долота для підвищення показників буріння й зниження аварійності.

Для об’єктивної оцінки ефективного функціонування технологічного процесу поглиблення свердловини, її бу-дівництва служать показники буріння, які забезпечує ви-конання основних критеріїв надійності процесу:

імовірність отримання показників буріння згідно з геолого-технологічним нарядом (ГТН) Fk(t);

імовірність виконання завдання по проходці за рейс Fn(t);затрати на спускопідіймальні операції (СПО) та інші

допоміжні операції відповідно до норм Cдп;коефіцієнт ефективності за механічною швидкістю:

де гтн, факт – відповідно нормативний і фактичні рівні ме-ханічної швидкості для конкретного геологічного розрізу;

коефіцієнт ефективності по проходці на долото:

де hгтн, hфакт – відповідно нормативна і фактична проходка на долото.

Визначення критеріїв Fk(t) і Fn(t) потребує спеціальних досліджень, які характеризують надійність допоміжних робіт, пов’язаних із СПО, заміною долота, компонуванням низу бурильної колони (КНБК) тощо.

Основні поняття, що характеризують надійність тех-нологічного процесу спорудження свердловини і потребу-ють збереження його надійності (надійність за термінами його будівництва), – це надійність за міцністю і зносом вузлів та елементів колони; граничний стан елементів ко-лони, при якому значення окремих параметрів процесу поглиблення вибою знаходяться за межами встановлених вимог; стан колони і технологічного процесу буріння; від-мова процесу буріння, що характеризується порушенням його працездатності з технологічних причин або у зв’язку з аварійністю. Усі ці поняття пов’язані з геолого-технічними умовами буріння.

У процесі буріння змінюються не тільки геометричні характеристики елементів бурильної колони, а також їх структура, властивості та напружений стан. Ці зміни мо-жуть носити монотонний або різко виражений характер. Спочатку це стосується опори шарошкового долота, осо-бливо з кульковими підшипниками. Характер змін в опо-рах кочення долота значною мірою залежить від роду тертя, умов механічного нава�

[email protected] 1/2013 O i l & g a s i n d u s t r y ... · ням даних...

Documents

Transcript of [email protected] 1/2013 O i l & g a s i n d u s t r y ... · ням даних...