Науково - ndi-fp.nusta.com.uandi-fp.nusta.com.ua/files/NAD/024_Muto_KPI_23_06_2015.pdf ·...

2

Оцінка ефективності роботи митних підрозділів ДФС України / Науково-аналітична доповідь // Д. Серебрянський, А. Вдовиченко, А. Зубрицький, М. Стадник, Г. Орос. – Ірпінь : НДІ фінансового права, 2015. – 59 с.

Рекомендовано до друку Вченою радою Науково-дослідного інституту фінансового права (рішення № 3 від 23 червня 2015 р.)

Рецензенти: Г. С. Мельничук – доцент кафедри економіки підприємства

Національного університету ДПС України, к.е.н., доцент; О. В. Соколовська –с.н.с. відділу вивчення міжнародного досвіду та

європейської інтеграції НДІ фінансового права, к.е.н., с.н.с. Науково-аналітична довідка виконана Науково-дослідним інститутом

фінансового права відповідно до доручення Голови ДФС України № 11907/6/99-99-01-15 від 08.06.2015 р.

НДІ фінансового права заохочує розповсюдження даної публікації та дозволяє використовувати цей документ, копіювати його частини для особистого некомерційного користування, без права на перепродаж, подальше поширення або підготовку робіт на основі змісту чи інформації, що міститься в ньому.

При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове.

Матеріали, що містяться в даній науково-аналітичній доповіді, подані як проміжний результат виконання науково-дослідної роботи «Розробка ключових індикаторів результативності діяльності органів Державної податкової служби України». Доповідь не потрібно розглядати як вичерпний огляд питань, що в ній обговорюються, також вона не повинна використовуватися для прийняття комерційних рішень.

© Науково-дослідний інститут фінансового права, 2015.

3

ЗМІСТ

Вступ 4

1. Методологічні основи проведення оцінки ефективності роботи

фіскальних організацій

6

2. Інструментарій для оцінки ефективності діяльності митних

органів: міжнародний досвід

11

3. Система індикаторів оцінки ефективності роботи митних

підрозділів ДФС України

20

Висновки 24

Додаток А. КРІ для митних підрозділів Державної фіскальної

служби України

26

Додаток Б. Показники, за якими оцінюється ефективність

діяльності митних органів відповідно до САTТ

49

4

ВСТУП

Незважаючи на тенденції лібералізації економічної діяльності, які сьогодні покладені в основу тренду розвитку національних економік розвинених країн, нестабільність розвитку та численні флуктуації призводять до нового розуміння необхідності зміцнення публічного сектора економіки та публічних органів державної влади. На відміну від централізованих авторитарних державних органів, притаманних для планових економік, виклики сучасності вимагають побудови публічного сектору економіки на основі продуктивності його діяльності. Загострення міжнародної конкуренції на світових ринках товарів, послуг та капіталу вимагає тісної співпраці публічного та приватного секторів національної економіки з метою підтримання конкурентних позицій країни та максимального використання можливостей, які створюють глобалізовані ринки.

Ключовим з точки зору якісного функціонування публічного сектору економіки та забезпечення конструктивного діалогу бізнесу та держави є забезпечення ефективного функціонування податкових та митних органів. З одного боку, податкові та митні органи здійснюють акумулювання державних доходів, які є базою для функціонування інших органів державної влади, а з іншого – адміністрування податків, зборів та обов’язкових платежів передбачає постійний суспільний діалог з платниками, а тому має бути максимально прозорим і зручним.

Одним із основних факторів підвищення ефективності функціонування органів публічного сектору економіки в цілому та органів, що здійснюють адміністрування державних доходів зокрема, є розвинена система оцінювання результативності таких органів, яка, по-перше, об’єктивно відображає прогрес по конкретних напрямах діяльності та, по-друге, стимулює досягнення встановлених стратегічних орієнтирів.

Світова практика управління організаціями приватного та публічного сектору свідчить, що наразі найкраще таким умовам відповідає система ключових індикаторів результативності діяльності (key performance indicators, KPI). Дана система вперше була запроваджена корпораціями розвинених країн світу та поступово була імплементована у діяльність організацій публічного сектору економіки.

Створення ДФС України, яке поєднало в собі функції податкової та митної служб, а також адміністрування єдиного соціального внеску є надзвичайно сприятливим моментом для запровадження системи ключових індикаторів його результативності, яка у перспективі може стати важливим інструментом оцінювання поставлених стратегічних цілей та завдань у фіскальній сфері.

5

Метою дослідження є розробка та обґрунтування концепції ключових індикаторів результативності діяльності митних підрозділів ДФС України.

Об’єктом дослідження є система ключових індикаторів результативності діяльності митних підрозділів ДФС України, що здійснюють адміністрування митних платежів публічного сектору економіки.

Предметом дослідження є механізм імплементації ключових індикаторів результативності в діяльність ДФС України.

В процесі виконання дослідження здійснювалися консультації з практичними працівниками ДФС України, митних підрозділів та з фахівцями митної справи, суб’єктами ЗЕД. Під час побудови системи КРІ використовувалися визнані у світі методики та принципи з урахуванням вітчизняної специфіки функціонування економіки України та центральних органів влади.

Науково-аналітична довідка виконана Науково-дослідним інститутом фінансового права у межах доручення Голови ДФС України № 11907/6/99-99-01-15 від 08.06.2015 р.

6

1. Методологічні основи проведення оцінки ефективності роботи фіскальних організацій

Митна політика відіграє важливу роль у діяльності держави, будучи

основою інституційного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), забезпечення дотримання прав осіб та організацій, що беруть у ній участь, а також поповнення дохідної частини бюджету держави.

В умовах лібералізації світового економічного середовища зовнішня торгівля набуває стратегічного значення для розвитку національних економік країн, що беруть у ній участь. З цього погляду реалізація митної політики виходить з чисто економічної площини (наповнення державного бюджету) і поширюється на зовнішню політику (через стимулювання зовнішньої торгівлі, зокрема національного експорту та створення сприятливих умов для міждержавних торговельних відносин), а також стає важливим фактором інвестиційного клімату (через безпосередній вплив на умови переміщення товарів і капіталу між країнами-торговельними партнерами).

Успіх реалізації митної політики визначається сукупністю факторів, істотне місце серед яких посідає ефективне управління даною сферою. При цьому послідовне та виважене втілення управлінських рішень у життя неможливе без оцінки ефективності реалізації митної політики, яка дозволяє визначити, наскільки правильно обрані напрями роботи, та оцінити отримані результати.

Загальносвітовим трендом функціонування митних адміністрацій на сьогодні стає запровадження у діяльність митних органів системи ключових індикаторів результативності (КРІ), яка дозволяє встановлювати чіткі орієнтири функціонування митних органів та контролювати процес їх досягнення. Оцінювання результативності діяльності митних органів має велике значення для дослідників та практиків з погляду національної безпеки, використання обмежених державних ресурсів, розвитку національної економіки і сприяння зовнішній торгівлі.

І в теорії, і в практиці існують різні підходи до кількісної оцінки ефективності митної служби. Один із застосовуваних підходів спирається на розгляд митної справи як виробничої діяльності, пов’язаної з наданням послуг з митного оформлення і контролю. За аналогією з оцінкою ефективності господарюючих суб’єктів в основу даного підходу покладено метод зіставлення результату і витрат.

Як показники в цьому випадку використовується відношення загальних доходів митної служби (суми митних платежів, що перераховуються до державного бюджету) до загальних фондів, яким володіють митні органи для здійснення адміністративно-виробничої діяльності та оплати праці, або питома

7 сума перерахувань до бюджету в розрахунку на одного співробітника, або інші аналогічні показники.

Істотним недоліком такого методу є те, що його можна застосовувати тільки тоді, коли між результатами і витратами існує пряма залежність, яку можна формалізувати та кількісно виміряти. У даному випадку обсяги митних надходжень залежать насамперед від макроекономічних факторів, що є екзогенними, і лише незначно пов’язані з ефективністю діяльності митних адміністрацій.

Іншим підходом, використовуваним при оцінці ефективності управлінських структур, є розгляд митної справи як виконання певної сукупності державних функцій. При такому підході ефективність оцінюється як ступінь досягнення поставлених цілей (результативність). Такий підхід доцільно застосовувати тільки у разі, якщо цілі визначені однозначно і чітко.

Ключовим (інтегральним) показником при оцінці ефективності митного адміністрування і контролю є ефективність з погляду найважливіших соціально-економічних потреб національної економіки. Іншими словами, потенціал митниці та її діяльність повинні оцінюватися з урахуванням її внеску у вирішення стратегічних завдань економічного розвитку.

Виходячи з цілей розвитку національної економіки, можна виділити щонайменше шість агрегованих елементів оцінки ефективності митних органів:

− ефективність митної політики; − ефективність митного адміністрування; − ефективність адміністративно-управлінського потенціалу митної

служби; − ефективність використання інформаційних митних ресурсів; − ефективність використання матеріально-технічної бази митних

органів; − ефективність людського фактора митниці. Оцінка ефективності митної політики повинна дозволяти здійснювати

моніторинг стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни і завдань митної політики як фактора впливу на ефективність національної економіки у цілому.

Агрегований показник ефективності митного адміністрування повинен дати відповідь на питання, чи правильно вибрані цілі митного адміністрування і шляхи їх досягнення, а також відображати якість здійснення митних процедур. Цілі митного адміністрування та шляхи їх досягнення визначаються безпосередньо митною службою. В ідеалі цілі митного адміністрування повинні бути несуперечливими та сумісними з цілями митної політики.

Оцінка ефективності адміністративно-управлінського потенціалу митної служби повинна «розкласти» загальну ефективність на складові в розрізі структурних підрозділів митниці, окремих напрямів і механізмів діяльності

8 (стратегій, програм, проектів, функцій, технологій, методів). При цьому основне завдання полягає в тому, щоб проаналізувати результативність кожного підрозділу митної служби як взятого окремо, так і у їх взаємодії з погляду синергетичного додавання сил для досягнення цілей митної політики та митного адміністрування.

Оцінка ефективності використання інформаційних митних ресурсів повинна дозволити зробити висновок про якість документообігу (у тому числі і електронного) щодо його оптимізації при прийнятті тих чи інших управлінських рішень, спрямованих на реалізацію цілей митної політики та митного адміністрування.

Оцінка ефективності матеріально-технічної бази митних органів повинна виражати реальний економічний ефект від кожної грошової одиниці, вкладеної в митну систему з коштів державного бюджету.

Оцінка ефективності використання людського фактора повинна виходити із зіставлення об’єктивних потреб і реальних сукупних здібностей митного персоналу. При цьому в загальну оцінку повинні увійти відповідні професійні знання і вміння грамотно організовувати та здійснювати поточні митні процеси, усвідомлювати роль митниці в розвитку економіки країни і керуватися цим у своїй повсякденній роботі, застосовувати передові технології та методи організації митної справи, підвищувати культуру обслуговування учасників ЗЕД, протистояти корупції та формувати антикорупційне середовище.

Рис. 1. Базис концепції ключових індикаторів результативності

Виходячи зі внутрішньої структури системи оцінювання результативності митних органів, стає очевидним, що відповідні індикатори можуть слугувати як

9 для оцінки діяльності митної служби в цілому, так і для оцінки результативності діяльності конкретних її співробітників.

Результативність кожної окремої організації може бути виміряна на трьох окремих рівнях:

1) на стратегічному: вимірювання загальної ефективності організації у досягненні нею місії та стратегічних цілей;

2) на оперативному: вимірювання ефективності функціонування окремих структурних елементів організації;

3) на індивідуальному рівні: оцінка ефективності функціонування одиничних процесів, а також працівників.

У схематичному вигляді ієрархія рівнів оцінювання результативності організації зображена на рис. 1.

Індикатори результативності діяльності митних органів, як і інших органів державного управління, повинні відповідати ряду ознак. У світовій теорії та практиці менеджменту існує консенсус стосовно того, що ефективна система оцінювання результативності повинна базуватися на критеріях «SMART», тобто має бути:

а) конкретною (specific) – націленою на конкретну сферу діяльності організації з метою її поліпшення;

б) вимірюваною (measurable) – вимірювати або щонайменше пропонувати шляхи вимірювання прогресу організації;

в) досяжною (achievable) – указувати, хто має забезпечити її виконання; г) доречною (relevant) – передбачати, що поставлені завдання можуть

бути реально досягнуті з урахуванням наявних в організації ресурсів; д) своєчасною (timely) – указувати на те, коли може бути досягнутий

результат. Належну увагу необхідно звернути саме на процес запровадження

системи КРІ у діяльність митних адміністрацій. У світовій практиці стратегічного управління організаціями сформовані такі правила та принципи запровадження системи КРІ:

правило «10/80/10» – організація повинна мати близько 10 ключових показників результативності, до 80 виробничих показників і 10 ключових показників ефективності. Для структурних підрозділів організації рекомендується використовувати не більше 10–15 KPI, в іншому випадку менеджери будуть перевантажені плануванням, а керівництво компанії – «розбором польотів» щодо виконання KPI, які не сильно впливатимуть на результативність як самих підрозділів, так і компанії в цілому;

принцип керованості та контрольованості – підрозділу, відповідальному за певний показник, повинні бути виділені ресурси на управління ним, а результат може бути проконтрольований;

10

принцип партнерства – успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами: спільна розробка стратегії впровадження системи, необхідність домогтися розуміння того факту, що потрібні зміни;

принцип перенесення зусиль на головні напрями – підвищення продуктивності вимагає розширення повноважень співробітників організації, особливо тих, хто працює безпосередньо на «передовій лінії»: допомога співробітникам, які потребують підвищення кваліфікації, забезпечення проведення тренінгів, перенесення відповідальності на розробку власних KPI, ефективне функціонування комунікацій (горизонтальної та вертикальної);

принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності – дуже важливо, щоб менеджери створили таку інтегровану схему оцінки показників та звітності, яка стимулювала б конкретні відповідальні дії. Необхідно регулярно проводити звітні наради за термінами, залежно від складності питання, що вирішується;

принцип узгодження виробничих показників зі стратегією – показники виробничої діяльності позбавлені всякого сенсу доти, поки вони залишаються неприв’язаними до поточних критичних факторів успіху, що становлять збалансовану систему показників, і стратегічних цілей організації.

У процесі оцінювання результативності митних адміністрацій зазвичай ідентифікуються кілька ключових напрямів або цілей стратегічного плану розвитку. Типовий набір виглядає приблизно таким чином:

• створення сприятливого середовища для розвитку міжнародної торгівлі;

• наповнення бюджету; • моніторинг руху пасажирів, товарів та транспорту через кордони; • боротьба з контрабандою та тіньовою торгівлею; • захист населення та навколишнього середовища від небезпечних,

шкідливих, отруйних та радіаційно забруднених речовин; • забезпечення належного рівня компетенції та підзвітності службовців. З огляду на це, з метою оцінки ефективності роботи ДФС України у

частині реалізацій митної політики необхідно виділити основні напрями діяльності митних органів та запропонувати у межах кожного з них ряд ключових індикаторів результативності. Таким чином буде досягнуто принцип узгодження стратегічних цілей розвитку митних органів України та відповідних КРІ.

11

2. Інструментарій для оцінки ефективності діяльності митних органів: міжнародний досвід

Світова практика оцінки ефективності митних органів та митних

процедур може бути подана у вигляді двох основних блоків. Перший блок містить національні практики оцінювання митних органів. Специфічними особливостями національних практик оцінювання результативності митних органів є такі:

− тісний зв’язок митних КРІ зі стратегічними орієнтирами розвитку митних органів;

− обмежена кількість КРІ, побудованих з урахуванням національної специфіки (структури економіки, переважаючих видів транспортного сполучення, найбільш проблемних аспектів митної діяльності).

Інший блок світової практики оцінювання результативності митних органів містить розробку універсальних рейтингів, які охоплюють групи показників (індикаторів), що є гармонізованими для використання в будь-яких країнах світу. Дані рейтинги демонструють, наскільки національні митні підрозділи є ефективними, результативними, відкритими та гнучкими для суб’єктів ЗЕД.

Розглянемо більш детально три основні системи рейтингування. 1. Customs Assessment Trade Toolkit (САTТ) – це інтегрований

інструментарій, що використовується для вимірювання ефективності діяльності митних органів у різних країнах світу протягом визначеного періоду. Для проведення оцінок використовується набір із 120 показників, пов’язаних з діяльністю митниці. Ці оцінки можуть бути використані для визначення сильних та слабких сторін митних органів та з метою порівняння їх з передовою світовою практикою. Відмінною особливістю даного інструментарію (методології) є те, що всі дані перевіряються для встановлення їх об’єктивності, що робить його універсальним для застосування.

Ця методологія оцінює діяльність митних органів, використовуючи сім інтегрованих індикаторів, які містять 120 показників (показники можуть повторюватися у різних індикаторах) у 11 сферах, що дозволяють сформувати візуальне уявлення загальної оцінки діяльності митних підрозділів в аналізованих країнах.

Так, до сфер, у яких проводиться оцінка, належать: адміністрування і фінанси (administration and finances); контроль (control); людські ресурси (human resources); інформаційні технології (information technology); внутрішні справи, розслідування (internal affairs and investigations); міжнародні справи (international affairs);

12

законність (legal); норми та процедури (norms and procedures); зв’язки з громадськістю (public relations); статистичні та економічні дослідження (statistics and economic

studies); стратегічне планування (strategic planning). До інтегрованих індикаторів належать1: 1) процес орієнтації (process orientation) – вимірює ступінь

використання митними органами законодавчих актів, що регламентують їх діяльність у цілому, а також можливий ступінь удосконалення управління у митних органах – 12 показників;

2) стратегічне мислення (strategic thinking) – вимірює здатність митних органів до пошуку інноваційних підходів для покращання діяльності, а також до перегляду стратегії, що охоплює такий важливий процес, як модернізація, – 12 показників;

3) контроль (control) – вимірює здатність митних органів дотримуватися митного законодавства і допомагає усвідомлювати наявність ризику шляхом удосконалення методів управління – 36 показників;

4) ефективність (efficiency) – вимірює здатність митних органів проводити митне оформлення та нараховувати податки до сплати з мінімальними витратами часу та коштів – 56 показників;

5) результативність (effectiveness) – вимірює здатність митних органів ефективно та якісно побудувати організаційну структуру, що охоплює бюджет установи, підвищення кваліфікації працівників, наявність інформаційні технології, лабораторій тощо, – 49 показників;

6) спрощення (facilitation) – вимірюється здатність митних органів здійснити процес митного оформлення легко та просто – 43 показники;

7) прозорість (transparency) – вимірюється ступінь доступності інформації митних органів для внутрішніх і зовнішніх користувачів – 10 показників.

У таблиці Б.1 додатка Б наведено перелік 120 показників, які використовуються для оцінки ефективності діяльності митних органів у розрізі індикаторів, та сфер2.

Кожен із згаданих вище семи інтегрованих напрямів оцінюється за шкалою від 0 до 100, що відповідно визначає його ефективність використання у діяльності митних органів. Вони були вибрані з широкого діапазону показників, що використовуються у міжнародних рекомендаціях, стандартах, конвенціях чи

1 Enrique Fanta (2014), The Customs Assessment Trade Toolkit (CATT) / World Bank. – 28 p. 2 Indicator List / The Customs Assessment Trade Toolkit [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://customscatt.org/Indicator/IndicatorList.aspx

13 довідниках і згруповані на основі об’єктивності і вимірності. Зокрема, використовувалися:

Довідник модернізації митної служби – Світовий банк (Customs Modernization Handbook – World Bank);

Декларація Аруша – Всесвітня митна організація (Revised Arusha Declaration – the World Customs Organization);

Кіотська конвенція (Revised Kyoto Convention); Правила походження Світової організації торгівлі (World Trade

Organization Rules of Origin); Митна оцінка за правилами Світової організації торгівлі (Customs

Valuation Agreement of the World Trade Organization); Міжнародна конвенція про гармонізовану систему (International

Convention on the Harmonized System); Рамкові стандарти – Всесвітня митна організація (World Customs

Organization Safe Framework or Standards); Митні правила Міжнародної торговельної палати – Всесвітня митна

організація (ICC International Customs Guidelines in Cooperation, of the World Customs Organization).

Зазначимо, що ця методологія ґрунтується також на стандартному бенчмаркінгу (процесі пошуку економічно ефективних митних органів з метою порівняння з існуючими та переймання найкращих методів управління) та оцінці:

державних витрат та фінансової звітності (Public Expenditure and Financial Accountability Report);

збалансованої системи показників (Balanced Scorecard); продуктивності бенчмаркінгу (Performance Benchmarking); сприяння бізнес-досконалості (Promoting Business Excellence); діяльності ООН з промислового розвитку країн, що розвиваються, та

країн з перехідною економікою (United Nations Industrial Development Organization).

Виокремлення семи основних інтегрованих напрямів не вичерпує дану методологію. До її структурних елементів також належать такі:

методологія узагальнення індикаторів; індикатор значимості/вагомості обраної стратегії; нормалізація індикаторів. Методологія узагальнення індикаторів ґрунтується на тому, що при

оцінці будь-якого базового показника може використовуватися один або більше із семи наведених вище інтегрованих напрямів митної діяльності. Наприклад, на показник 031 «Середня кількість навчальних годин, що потрібна працівникам митних органів для підвищення кваліфікації протягом року»

14 впливає два індикатори, зокрема: стратегічне мислення (персонал розмірковує про можливість отримання перспектив від проходження навчання) та результативність (навчання дозволяє персоналу використовувати нові навички на практиці).

Значимість/вагомість обраної стратегії може коливатися в межах від 1 до 3 з метою відображення відносної важливості показника:

• 1 – може мати певний вплив на основну діяльність митних органів; • 2 – може мати важливий вплив на основну діяльність митних

органів; • 3 – має значний вплив на основну діяльність митних органів. Зважаючи на дослідження міжнародних митних експертів та зазначені

вище критерії, показник «Середня кількість навчальних годин, що потрібна працівникам митних органів для підвищення кваліфікації протягом року» за його значимістю отримав 3 бали (див. табл. Б. 1 додатка Б).

Проте не кожен індикатор може оцінюватися в межах від 0 до 100. Наприклад, такі показники, як правда/неправда, відносні або абсолютні (цілі чи десяткові числа) показники. Саме у таких випадках формуються правила нормалізації, які перетворюють ці показники в діапазони, які можуть згруповуватися у семи індикаторах.

Правила нормалізації: показник «правда» оцінюється в 100, «неправда» – в 0; відносний показник (відсоток) використовується таким, яким він є

(наприклад, 80 % – 80); кожен номер у списку нормалізується від 0 до 100 за шкалою,

розділеною рівномірно на кількість показників у списку (наприклад, список складається з 1, 2, 3, 4, то 1 вважається 0; 2 – 33; 3 – 66; 4 – 100);

кожне ціле число нормалізується за шкалою від 0 до 100, але з використанням фіксованого орієнтира (наприклад, якщо вимірюється кількість годин, потрібних для обробки заяви, що передує митному оформленню із встановленим орієнтиром, скажімо, у 8 годин, то нормалізувати цей показник можна таким чином: 0 годин відповідає 100, а 8 годин або більше – 0 (100 – час*12,5);

нормалізація десяткових чисел ідентична цілим. Розрахунок величини кожного індикатора, якщо його оцінюють кілька

показників, відбувається за формулою:

𝐷𝐷𝐷𝐷𝐷𝐷 = ∑(𝑀𝑀×𝑊𝑊)∑𝑊𝑊

,

де DIM – величина оцінюваного індикатора; M – показник за шкалою від 0 до 100 після використання правил

нормалізації;

15

W – значимість/вагомість показника за шкалою від 1 до 33. Дана методологія найбільше використовується для оцінки ефективності

діяльності митних органів у таких країнах, як Мексика, Колумбія, Перу, Коста-Ріка, Сальвадор, Нікарагуа, Парагвай, Суринам, Ямайка, Сент-Люсія, Барбадос, Сент-Вінсент і Гренадіни, Тринідад і Тобаго, Домініка, Парагвай, Бразилія, Гаїті і Беніну. На сьогодні методологія застосовується в Сальвадорі та Мавританії. Мексика вже двічі провела оцінку за допомогою CATT і використовувала результати для стратегічного планування. Нікарагуа, Сальвадор і Колумбія розцінюють CATT як інструмент для вимірювання саме ефективності діяльності митних органів. Застосування САTТ найближчим часом планується у Гватемалі, Гвінеї та Чилі.

Зацікавились оцінкою ефективності діяльності митних органів за допомогою САTТ і країни, які не входять до Латиноамериканського регіону, зокрема: Грузія, Вірменія, Азербайджан, Пакистан, Мадагаскар і Туніс. Також використовується разом з IAMTAX4 (веб-інструмент, який опирається на САTТ та дозволяє комплексно оцінити ефективність адміністрування податків за допомогою 230 показників, перелік яких є на офіційному сайті, де описується методологія використання даної оцінки) у Хорватії, Білорусі та Україні5.

2. Logistics Performance Index (індекс ефективності логістики) розраховується Світовим банком і складається з шести індикаторів6:

митниця – ефективність митного оформлення; інфраструктура – якість торговельної та транспортної

інфраструктури; простота організації поставок – легкість організації перевезень за

конкурентоспроможними цінами; якість логістики послуг – компетентність та якість логістичних

послуг: автоперевезення, експедирування та митне оформлення; відстеження вантажів – можливість відстежувати рух вантажів; своєчасність – частота, з якою відбувається постачання товарів

відповідно до запланованих термінів. У межах нашого дослідження цікавим є індикатор «митниця» та «якість

логістичних послуг» у частині митного оформлення. Шкала, за якою оцінюється кожен з наведених вище індикаторів,

становить від 1 до 5, де більш високий бал відображає вищу ефективність. Присвоєння того чи іншого бала відбувається за результатами проведених Світовим банком соціологічних опитувань, респондентами яких були

3 Ivan Krsul (2010), Metodology of The Customs Assessment Trade Toolkit [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://customscatt.org/Methodology/Methodology.aspx 4 IAMTAX / World Bank [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iamtax.org/ 5 Enrique Fanta (2014), The Customs Assessment Trade Toolkit (CATT) / World Bank. – 28 p. 6 Trade Logistics in the Global Economy, 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://d21a6b425f3bbaf58824-9ec594b5f9dc5376fe36450505ae1164.r12.cf2.rackcdn.com/LPI_Report_2014.pdf

16 міжнародні компанії, юридичні та фізичні особи, що займаються міжнародною логістикою. Опитування проходило на основі оцінки восьми ринків за шістьма індикаторами. Ринки обиралися залежно від найважливіших та найбільших за обсягом експортно-імпортних операцій у країні-респонденті. Наприклад, у 2009 році опитано було понад 5 000 національних суб’єктів господарювання на 1 000 міжнародних експедиторів у розрізі кожної країни. Ознайомитися з рейтингом країн можна на офіційному сайті Світового банку (Logistics Performance Index, Global Rankings 2014)7.

Так, Україна за індикатором «митниця» за результатами 2014 року має 2,69 бала, тоді як такі високорозвинені країни, як Німеччина, Франція та Великобританія, 4,12; 3,84; 4,01 відповідно.

3. Doing Business 2015 (Ведення бізнесу 2015) – містить ряд показників,

які об’єктивно дозволяють оцінити законодавство, пов’язане з веденням бізнесу у 189 країнах. У межах нашого дослідження на увагу заслуговує такий інтегрований показник, як «міжнародна торгівля» (місце у рейтингу України – 154), який має ряд індикаторів, що містять8:

документи, що необхідні для експорту та імпорту (кількість): 1) банківські документи; 2) оформлення митних документів; 3) договори перевалки у портах; 4) транспортні документи; час, необхідний для експорту та імпорту (дні): 1) отримання, заповнення та подання всіх документів; 2) внутрішні перевезення та транспортування; 3) митне оформлення та перевірки; 4) перевалки у портах; 5) не включає час судна у дорозі; вартість експорту та імпорту (дол. США за контейнер): 1) уся документація; 2) внутрішні перевезення і транспортування; 3) митне оформлення та перевірки; 4) перевалки у портах; 5) інші офіційні витрати (див. табл. 2). Даний показник розраховується з використанням методології, поданої у

роботі «Торгівля вчасно» (Trading on Time) , що розроблена представниками Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації. На думку авторів дослідження, втрата часу є серйозною перешкодою на шляху розвитку

7 Logistics Performance Index, Global Rankings 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lpi.worldbank.org/international/global

8 Doing Business 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://russian.doingbusiness.org/ ~/media/GIAWB/Doing%20Business/Documents/Annual-Reports/English/DB15-Full-Report.pdf

http://russian.doingbusiness.org/

17 міжнародної торгівлі і, безумовно, завдає шкоди економікам країн, що розвиваються.

Таблиця 1

Показник «міжнародна торгівля» відповідно до Doing Business 2015

Індикатор Україна Європа і Центральна Азія ОЕСР

Документи для експорту (кількість) 8 7 4 Час для експорту (дні) 29,0 23,6 10,5 Вартість експорту (дол. США за контейнер) 1 880,0 2 154,5 1 080,3 Вартість експорту (дол. США за контейнер з урахуванням інфляції) 1 880,0 2 154,5 1 080,3

Документи для імпорту (кількість) 9 8 4 Час для імпорту (дні) 28,0 25,9 9,6 Вартість імпорту (дол. США за контейнер) 2 455,0 2 435,9 1 100,4 Вартість імпорту (дол. США за контейнер з урахуванням інфляції) 2 455,0 2 435,9 1 100,4

Значна втрата часу відбувається через адміністративні бар’єри: від різних митних і податкових процедур до отримання дозволів та перевірок вантажу. «Наведу один приклад, – розповідає в ексклюзивному коментарі один з авторів дослідження Сімеон Дьянков. – Ми з’ясували, що в Україні з моменту подачі на митницю документів на оформлення експортного вантажу і до їх обробки витрачається три дні. Тоді як у більшості країн Західної Європи – близько години. Настільки короткий термін можливий за рахунок того, що в електронній базі даних європейської митниці зберігається експортна передісторія кожної компанії, задіяної в експортно-імпортних операціях. У результаті об’єктом перевірок вантажу у Західній Європі стають лише близько 2 % експортних вантажів».

Світова практика використання системи оцінювання ефективності роботи митних адміністрацій дає можливість виділити основні блоки ключових індикаторів результативності діяльності митних органів за такими напрямами:

1) збір надходжень до державного бюджету; 2) сприяння міжнародній торгівлі; 3) управління ризиками; 4) ефективне забезпечення дотримання податкового та митного

законодавства; 5) захист державного кордону та суспільної безпеки.

18

Таблиця 2 Систематизація КРІ митних органів окремих країн Азіатсько-

Тихоокеанського регіону КРІ Мета Факт Виконання

Cприяння міжнародній торгівлі 1. Час очікування вантажу на митниці морський повітряний

4 год 45 хв

3 год 45 хв

2. Тривалість митного очищення експорту 8 хв 7 хв Так 3. Частка імпорту, що піддається фізичній перевірці 15 % 17 % Ні 4. Максимальний час на видачу тарифного рішення 3 дні 2,5 дня Ні 5. Частка електронних платежів 95 % 90 % Так 6. Відсоток збільшення торговельних операцій у межах «синього» каналу

25 % 33 %

Ефективне забезпечення дотримання податкового та митного законодавства 1. Кількість звітів про митні правопорушення 300 567 2. Донарахування податків та мита на основі таких звітів

40 млн 62,5 млн

3. Донарахування штрафних санкцій 20 млн 28,5 млн 4. Надходження податків та мита від підвищення митної вартості

20 млн 17,4 млн

5. Загальна кількість випадків проведення постмитного аудиту

80 85

Австралійська митна і прикордонна служба оцінює результативність своєї діяльності за такими основними напрямами:

1) прикордонний контроль; 2) управління митною діяльністю; 3) збір митних доходів. Для оцінювання результативності Австралійської митної і прикордонної

служби використовуються такі КРІ: Таблиця 3

КРІ Австралійської митної і прикордонної служби КРІ Мета Факт Виконання

Прикордонний контроль Управління митною діяльністю

1. Частка послуг з визначення тарифної класифікації, оцінки та правил походження, які надані відповідно до стандартів обслуговування клієнтів

85 % 21,1 % Ні

2. Частка антидемпінгових/компенсаційних розслідувань, оглядів та оцінок мит, що завершені протягом 155 днів або терміну, продовженого Міністром

100 % 100 % Так

3. Доступність електронних систем реєстрації вантажів для клієнтів митниці (за винятком планових відімкнень)

99,7 99,47 Ні

4. Частка документів щодо вантажів, які подані в електронному вигляді та відповідь щодо яких 98 % 90,14 % Ні

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD

19 отримана протягом 5 хвилин 5. Частка заявок щодо отримання ліцензій на розміщення товарів на митних складах, оброблена відповідно до стандартів обслуговування клієнтів

100 % 100 % Так

6. Частка заявок на отримання ліцензій митних брокерів, оброблена відповідно до стандартів обслуговування клієнтів

100 % 100 % Так

7. Кількість отриманих повідомлень щодо порушень – 494 – 8. Частка вантажів, зареєстрованих відповідно до визначених законодавством строків: – морські вантажі; – повітряні вантажі

91,4 %

92,3 %

Збір митних доходів 1. Частка повернення мита, здійснена відповідно до стандартів обслуговування клієнтів 90 % 93,68 % Так

2. Частка заявок щодо Системи концесії тарифів, оброблена відповідно до стандартів обслуговування клієнтів

100 % 100 % Так

3. Кількість судових справ щодо відшкодувань та повернення мита, які були завершені протягом аналізованого періоду

– 0 –

3. Кількість судових справ стосовно відшкодувань та повернення мита, що були завершені протягом аналізованого періоду, за якими було відмінене рішення митної адміністрації

– 0 –

4. Частка цільових перевірок імпортних надходжень, у межах яких сума надходжень була скоригована на 1 000 дол. і більше

55 % 90,2 % Так

5. Чиста вартість коригувань податкових надходжень як результат діяльності, спрямованої на дотримання митного законодавства

– 122,2 млн –

6. Кількість затверджених декларацій на повернення мита – 93 624

–

7. Вартість затверджених декларацій на повернення мита – 272,2 млн

8. Частка відшкодувань, здійснена відповідно до стандартів обслуговування клієнтів 90 % 98,5 %

20

3. Система індикаторів оцінки ефективності роботи митних підрозділів ДФС України

Система ключових індикаторів результативності митних підрозділів ДФС

України побудована з урахуванням: 1) теоретико-методологічних основ та принципів розробки і

запровадження КРІ для оцінки ефективності роботи фіскальних організацій у контексті стратегічного управління (детально описано в розділі 1 даного експрес-дослідження),

2) сучасного світового досвіду практичного впровадження КРІ в діяльність митних органів як у контексті оцінювання національних митних адміністрацій, так і з використанням універсальних КРІ для митних адміністрацій будь-яких країн (детально описано в розділі 2 даного експрес-дослідження).

3) вітчизняних особливостей функціонування митних підрозділів у напрямі реалізації митної політики України.

Побудовані індикатори КРІ детально подані в додатку А. Кожен індикатор описується в окремій таблиці додатка А.

Відповідно до кращих світових практик менеджменту індикатори результативності діяльності митних підрозділів ДФС України базуються на критеріях «SMART». Це означає, що кожен з індикаторів є:

а) конкретним(specific) – націленим на конкретну стратегічну ініціативу у межах Стратегічного плану розвитку ДФС України на 2015 р.;

б) вимірюваним (measurable) – для кожного з індикаторів запропонована формула розрахунку з визначенням усіх необхідних вхідних даних;

в) досяжним (achievable) – оскільки кожен індикатор є пов’язаним із відповідною ініціативою Стратегічного плану розвитку ДФС України на 2015 р., на основі даного документа можуть бути визначені структурні підрозділи, відповідальні за виконання даного індикатора;

г) доречним (relevant) – усі індикатори можуть бути реально досягнені з урахуванням наявних у митних підрозділів ДФС України ресурсів;

д) своєчасним (timely) – для кожного індикатора зазначений, з одного боку, період оцінювання, а з іншого – у Стратегічному плані розвитку ДФС України чітко вказаний кінцевий термін виконання стратегічних ініціатив.

З огляду на те, що формування митної політики не є компетенцією митних підрозділів ДФС України, а охоплення індивідуального рівня оцінювання ефективності на початковому етапі запровадження КРІ є недоцільним, перелік агрегованих елементів оцінки варто скоротити. Таким чином, система КРІ митних підрозділів ДФС України буде сконцентрована на стратегічному та оперативному рівнях їх діяльності (див. рис.1).

21

У процесі побудови системи КРІ митних підрозділів ДФС України з урахуванням специфіки їх функціонування були сформовані чотири агреговані групи, які відповідають узагальненим функціональним характеристикам митних органів:

1) адміністративна функція; 2) фіскальна функція; 3) контрольна функція; 4) інформаційно-аналітична функція. На наступному етапі ми обрали два рівні оцінювання – це центральний

апарат та територіальні митні органи (див. рис. 2). Вибір індикаторів для центрального апарату проводився так, щоб оцінити

загальну ефективність роботи митниці в цілому та керівника митного напряму ДФС зокрема. Усі індикатори ефективності центрального апарату оцінюються за результатами року, що надає можливість більш точно оцінити той чи інший стратегічний напрям з урахуванням динаміки бізнес-циклів, сезонних факторів, статистичних похибок, лагових характеристик певних індикаторів. Для оцінювання результативності центрального апарату митниці задіяні у тому числі описані вище інтегровані індикатори ефективності роботи митних органів, які активно використовуються міжнародними організаціями (Customs Assessment Trade Toolkit (САTТ), Logistics Performance Index, Doing Business).

Рис. 2. Архітектура системи КРІ митних підрозділів ДФС України

Система КРІ митних підрозділів ДФС України

Територіальні митні органи (14 KPI)

Центральний апарат митниці (13 KPI)

Адміністративна функція (3 KPI)

Фіскальна функція

(2 KPI)

Контрольна функція (4 KPI)

Інформаційно-аналітична функція (4 KPI)

Адміністративна функція (6 KPI)

Фіскальна функція

(6 KPI)

Контрольна функція (2 KPI)

Інформаційно-аналітична функція (0 KPI)

22

Індикатори для територіальних митних органів формувалися таким чином, щоб можна було оцінити роботу окремих підрозділів (структурних елементів) митниці, одиничних процесів, працівників та керівників територіальних органів. Більшість індикаторів оцінюють діяльність за календарний місяць. Місячні розрахунки дають можливість оперативно усувати прорахунки у діяльності митних підрозділів та більш чітко дисциплінувати керівників та співробітників митниці в організації роботи їх підрозділів.

Система індикаторів результативності містить 23 КРІ (див. рис. 2, додаток А) для оцінки ефективності роботи митних підрозділів ДФС України. 13 КРІ спрямовані на визначення ефективності роботи центрального апарату митниці і 14 КРІ для оцінки територіальних митних органів. Водночас 4 КРІ (4, 5, 6, 8 КРІ в додатку А) можуть бути використані як для оцінки діяльності центрального апарату, так і територіальних митних органів. Для центрального апарату митниці такі індикатори розраховуються за календарний рік, а для територіальних митних органів – за місяць (причини описані вище).

При побудові індикаторів бралася до уваги наявність статистичних джерел інформації, які є максимально об’єктивними та простими у розрахунку. З метою підвищення якості оцінки для розрахунку окремих індикаторів враховувалися статистичні показники, які беруться не з бази даних митних органів, а з зовнішніх джерел інформації. До таких індикаторів належить індикатор 5 (статистика з НБУ), 7 (статистика з міжнародних баз даних по ЗЕД), 14 (статистика з Держстату України).

При здійсненні комплексної оцінки ефективності роботи певних територіальних митних органів доречно користуватися всім комплексом індикаторів; виявляти їх взаємозалежність та пов’язаність. Наприклад, якщо індикатор 14 по області «Х» демонструє, що більшість операцій ЗЕД проходять через митні органи інших областей. У разі, якщо інші індикатори, наприклад 20, показують, що у митному органі області «Х» митне навантаження на одиницю імпорту є вищим, ніж у середньому по Україні, то це означає, що митники області «Х» досить ефективно працюють у напрямі об’єктивного визначення митної вартості, товарних класифікаторів тощо. Отже, окремі суб’єкти ЗЕД області «Х» «шукають» інші територіальні митні органи, які сприяють їм у застосуванні шахрайських схем при митному оформленні з метою податкової мінімізації.

Процедурні пропозиції щодо впровадження системи КРІ у діяльність митних підрозділів ДФС України. Система КРІ має впроваджуватися поетапно з урахуванням пропозицій та зауважень усіх зацікавлених сторін. Алгоритм запровадження може бути зображений у вигляді мультистадійного процесу, типова структура якого виглядає так:

1) розробка системи КРІ митних органів експертами НДІ фінансового права та презентація її представникам ДФС України.

23

2) консультації щодо логіки побудови, обґрунтованості та доцільності використання конкретних КРІ митних органів у ДФС України, а саме:

− доведення запропонованої системи КРІ до відома представників митних підрозділів ДФС України;

− отримання зауважень та пропозицій щодо вдосконалення системи КРІ митних підрозділів ДФС України;

3) тестове запровадження системи митних КРІ у діяльність митних підрозділів ДФС України, основними особливостями якого можуть бути такі:

− визначити відповідальних осіб, які будуть проводити тестові розрахунки розроблених КРІ;

− тестовим періодом визначається 1 рік (наприклад, 2014 р., митні органи надають усю статистику, яку необхідно використати для розрахунку розроблених КРІ. У разі ненадання статистичної інформації митники повинні аргументувати, чому саме не надіслана інформація);

4) після завершення тестового періоду представники ДФС України спільно з експертами НДІ фінансового права визначають цільові рівні кожного з митних КРІ з урахуванням поточних показників результативності та напрямів реформування у межах Стратегічного плану розвитку ДФС України;

5) затвердження системи КРІ митних підрозділів та їх цільових значень у формі наказу ДФС України. Даний етап дасть змогу досягти:

− нормативно-правового закріплення системи КРІ митних підрозділів на рівні ДФС України;

− створення правових підстав закріплення персональної та колективної відповідальності за досягнення КРІ митних підрозділів.

6) розрахунок усіх показників у межах системи КРІ митних підрозділів із зазначенням причин їх невиконання; прийняття відповідних управлінських, адміністративних, фінансових, інфраструктурних, кадрових рішень.

7) перегляд, розширення та доповнення системи КРІ митних підрозділів ДФС України (за необхідності);

8) регулярна публікація звіту щодо результативності діяльності митних підрозділів ДФС України та забезпечення його публічності.

Варто зауважити, що на основі розробленої системи КРІ митних підрозділів ДФС України за необхідності може бути розроблена єдина рейтингова оцінка результативності діяльності. Така оцінка формується через процедуру зважування конкретних індикаторів залежно від їх значимості для досягнення цілей розвитку та покращання сервісу митних підрозділів ДФС України. Застосування подібного механізму за умови регулярного оприлюднення його результатів, з одного боку, може стати інструментом підвищення довіри суспільства до органів ДФС у цілому та митних підрозділів ДФС зокрема, а з іншого – є простим та інформативним механізмом порівняння результативності митних підрозділів ДФС у часі.

24

ВИСНОВКИ

Глобалізація світової економіки, лібералізація умов ведення бізнесу у світі та активне впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій формують принципово нове середовище для функціонування організацій публічного сектору економіки. Ця нова специфіка вимагає зміни парадигми функціонування останніх та переходу від традиційних функцій перерозподілу та регулювання до високоякісного надання послуг усім користувачам та забезпечення можливості швидкого реагування на флуктуації ринкового середовища. Іншими словами, у сучасних умовах організації публічного сектору мають функціонувати на основі ефективності та результативності.

Серед організацій публічного сектору економіки особливе місце займають фіскальні адміністрації, як органи виконавчої влади, що здійснюють адміністрування податків, зборів митних платежів. Саме ресурси, акумульовані в результаті діяльності податкових адміністрацій, являють собою джерело фінансування суспільних благ у національній економіці.

Одним із найбільш складних завдань у процесі переходу фіскальних адміністрацій до функціонування на основі ефективності є врахування не лише фіскальних аспектів діяльності, а і орієнтація на поліпшення якості послуг, які надаються платникам податків, стимулювання покращення середовища для ведення бізнесу та інвестиційного клімату в країні. Для вирішення цього завдання необхідна побудова такої системи оцінювання результативності діяльності податкових адміністрацій, яка б адекватно відображала досягнутий прогрес та не продукувала б хибних стимулів для співробітників органів, які здійснюють акумулювання державних доходів.

В даній роботі особливу увагу приділено дизайну системи КРІ у митних підрозділах фіскальних адміністрацій. Відповідно до передових практик менеджменту в основу її побудови має бути покладений SMART-принцип, тобто ефективна система КРІ має бути:

А) конкретною (specific) – націленість на конкретну область діяльності організації з метою поліпшення;

Б) вимірюваною (measurable) – вимірювати або, щонайменше, пропонувати шляхи вимірювання прогресу організації;

В) досяжною (achievable) – вказувати, хто має забезпечити її виконання; Г) доречною (relevant) – передбачати, що поставлені завдання можуть

бути реально досягнуті з урахуванням наявних у організації ресурсів; Д) своєчасною (timely) – вказувати на те, коли може бути досягнутий

результат. Відповідно, дані вимоги враховані при формування системи КРІ для

Міністерства доходів і зборів України.

25 Практика імплементації систем КРІ у організації публічного сектору економіки почала розвиватись у розвинених країнах у процесі переформатування відповідних організація для забезпечення їх відповідності вимогам розвитку суспільства та економіки. Таким чином, у світі вже існує певний напрацьований досвід оцінювання результативності діяльності податкових адміністрацій. У науково-аналітичній доповіді проведений деталізований огляд діючих систем оцінювання діяльності митних підрозділів як окремих країн (наприклад, Австралії, Канади, Росії) так і окремих організацій, які проводять інтегровану оцінку ефективності роботи митних підрозділів країн з різним ступенем розвитку економіки чи окремо взятих регіонів (Customs Assessment Trade Toolkit (САTТ), Logistics Performance Index (індекс ефективності логістики), Doing Business 2015).

Кращі основоположні принципи та прогресивні індикатори адаптовані та імплементовані в систему КРІ митних підрозділів ДФС з відповідною аргументацією та поясненнями.

Базисом пропонованої системи КРІ для митних підрозділів ДФС України є Стратегічний план розвитку ДФС України на 2015-2018 роки, затверджений Наказом ДФС № 80 від 12.02.2015 р. Оскільки система КРІ є ефективним механізмом оцінювання стратегічного розвитку організації, в роботі проведене узгодження системи КРІ та стратегічних напрямів розвитку ДФС України.

Кінцевим результатом наукового дослідження є система ключових індикаторів результативності яка охоплює 23 індикатори. Дані індикатори розбиваються на два рівні оцінювання – це центральний апарат (13 КРІ) та територіальні митні органи (14 КРІ) з розбивкою по окремих функціях: адміністративна функція; фіскальна функція; контрольна функція; інформаційно-аналітична функція. 4 КРІ (4, 5, 6, 8 КРІ в додатку А) можуть бути використані як для оцінки діяльності центрального апарату, так і територіальних митних органів. Для центрального апарату митниці такі індикатори розраховуються за календарний рік, а для територіальних митних органів – за місяць (причини описані вище).

В науково-аналітичній доповіді окремо пропонуються процедурні пропозиції щодо впровадження системи КРІ (алгоритм впровадження) у діяльність митних підрозділів ДФС України.

26

Додаток А КРІ для митних підрозділів Державної фіскальної служби України

Таблиця А.1 Гранична кількість документів, необхідних учаснику зовнішньоекономічної діяльності для пропуску товарів через кордон при експорті

Стратегічна ініціатива Спрощення форм декларацій та зменшення обсягу інформації, що подається платникам Сфера митної діяльності Адміністративна (показник гармонізований у межах Doing Business) Індикатор 1 Гранична кількість документів, необхідних учаснику зовнішньоекономічної діяльності для пропуску товарів

через кордон при експорті (ГКДексп) Опис індикатора Даний показник відображає середню кількість документів, необхідних для подання учасником

зовнішньоекономічної діяльності митному органу при митному декларуванні одного товару однієї товарної партії, що поміщується під митну процедуру експорту

Формула – Методологічний коментар

Зазначений індикатор може слугувати для відображення простоти здійснення митних операцій при експорті. Розрахунковим періодом для даного індикатора є 1 рік. Відсутня потреба у використанні зовнішньої статистики для оцінки цього показника. Факторами ризику невиконання даного індикатора можуть бути дискреційні зміни митного законодавства в частині встановлення вимог до подання додаткових документів при здійсненні митних процедур

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Інформація від профільних асоціацій, спілок інших професійних інститутів громадянського суспільства

Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення Не більше 2 Причини невиконання цільового значення

Заповнюється центральним апаратом. У причинах наводяться детальні та обґрунтовані аргументи невідповідності даного індикатора встановленому цільовому значенню

27

Таблиця А.2 Граничний час проходження митних операцій при поміщенні товарів під митну процедуру експорту/імпорту для товарів, які не

ідентифіковані як ризикові поставки, що вимагають додаткової перевірки

Стратегічна ініціатива Спрощення форм декларацій та зменшення обсягу інформації, що подається платникам Сфера митної діяльності Адміністративна (показник гармонізований у межах Doing Business) Індикатор 2 Граничний час проходження митних операцій при поміщенні товарів під митну процедуру експорту/імпорту

для товарів, які не ідентифіковані як ризикові поставки, що вимагають додаткової перевірки (ГЧПО) Опис індикатора Даний показник характеризує діяльність митних органів, спрямовану на скорочення витрат зацікавлених осіб,

створення найбільш сприятливих умов при митному декларуванні та випуску товарів, які поміщені під митну процедуру експорту/імпорту, шляхом зменшення часу здійснення митних операцій

Формула

ГЧПО =∑ЧНРП

∑ВМДНРП

∑ЧНРП – загальний час здійснення митних операцій при випуску товарів, поміщених під митну процедуру експорту/імпорту, які не ідентифіковано як ризикові поставки, що вимагають додаткової перевірки, за аналізований період, годин ∑ВМДНРП – загальна кількість вантажно-митних декларацій на товари, у яких заявлені товари, поміщені під митну процедуру експорту/імпорту і які не ідентифіковані як ризикові поставки, що вимагають додаткової перевірки, за аналізований період, штук

Методологічний коментар

Даний індикатор може слугувати індикатором підвищення якості сервісу, що надається митними органами через скорочення витрат часу на здійснення необхідних митних процедур. Розрахунковим періодом для даного індикатора є І квартал. Відсутня потреба у використанні зовнішньої статистики


Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення 1 година Причини невиконання цільового значення


28

Таблиця А.3 Гранична кількість документів, необхідних учаснику зовнішньоекономічної діяльності для пропуску товарів через кордон при імпорті

Стратегічна ініціатива Спрощення форм декларацій та зменшення обсягу інформації, що подається платникам Сфера митної діяльності Адміністративна (показник гармонізований у межах Doing Business) Індикатор 3 Гранична кількість документів, необхідних учаснику зовнішньоекономічної діяльності для пропуску товарів

через кордон при імпорті (ГКДімп.) Опис індикатора Даний показник відображає середню кількість документів, необхідних для подання учасником

зовнішньоекономічної діяльності митному органу при митному декларуванні одного товару однієї товарної партії, що поміщується під митну процедуру імпорту

Формула – Методологічний коментар

Зазначений індикатор може слугувати для відображення простоти здійснення митних операцій при експорті. Розрахунковим періодом для даного індикатора є 1 рік. Відсутня потреба у використанні зовнішньої статистики для оцінки цього показника. Факторами ризику невиконання даного індикатора можуть бути дискреційні зміни митного законодавства в частині встановлення вимог до подання додаткових документів при здійсненні митних процедур


Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення Не більше 7 Причини невиконання цільового значення


29

Таблиця А.4 Економічна ефективність функціонування митних органів

Стратегічна ініціатива Реструктуризація територіальних органів ДФС України Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 4 Економічна ефективність функціонування митних органів (ЕЕ) Опис індикатора Аналізований індикатор дає можливість оцінити, скільки коштує платникам податків 100 умовних одиниць

сплачених сумарних платежів у державний бюджет митними підрозділами ДФС України. Такій підхід дозволяє порівняти показники фіскальної ефективності митних служб різних країн, відносну вартість різних джерел наповнення бюджетів та здійснити умовний прогноз співвідношення джерел наповнення бюджету залежно від макроекономічних тенденцій розвитку економіки

Формула

ЕЕ =∑ФМП∑ПДБ

∗ 100

∑ФМП – загальний обсяг фінансування митних підрозділів ДФС з державного бюджету України за аналізований період, тис. грн ∑ПДБ – загальна сума платежів до державного бюджету, надходження яких забезпечують митні підрозділи ДФС, за аналізований період, тис. грн


Обчислення даного індикатора проводиться з урахуванням усього річного сукупного бюджету митних органів за рахунок державного бюджету. Також беруться до уваги сукупні річні платежі, які забезпечуються митними підрозділами ДФС. Оскільки часто трапляються випадки повернення митних платежів з бюджету суб’єктам ЗЕД, то знаменник у даному індикаторі коригується на зазначену суму

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистичні дані Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ДФС

Рівень оцінювання Центральний апарат. Територіальні митні підрозділи ДФС України (регіональні управління) Період оцінювання Рік – для центрального апарату. Місяць – для територіальних митних органів Цільове значення Не більше 4 % – для центрального апарату. Не більше 3 % – для територіальних митних органів Причини невиконання цільового значення


http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/aparat/05-departament-finansovo-ekonomichnoi-/


30

Таблиця А.5 Приріст митно-податкових платежів з урахуванням монетарних факторів

Стратегічна ініціатива Розроблення методики та формування системи операційних показників для структурних підрозділів центрального апарату та територіальних органів ДФС

Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 5 Приріст митно-податкових платежів з урахуванням монетарних факторів (ПМП) Опис індикатора Даний показник дозволяє оцінити реальні зміни у динаміці митно-податкових надходжень з урахуванням змін у

номінальному курсі вітчизняної валюти й співвідношення рівня цін в Україні та в основних країнах-партнерах Формула ПМП = (

НС𝑡𝑡НС𝑡𝑡−12

− 1) + РЕОК𝑡𝑡�� де НСt – обсяг номінальної суми митно-податкових платежів у місяці t, тис. грн РЕОКt�� – ковзне середнє реального ефективного обмінного курсу за t місяців, грн


Розрахунок даного показника потребує щомісячної статистики НБУ по РЕОК і демонструє реальні зміни в динаміці сплати митно-податкових платежів. Даний показник доцільно розраховувати щомісяця та формувати загальну його динаміку. Перевагою такого показника є можливість відображення реальних змін у динаміці митно-податкових платежів, нівелювання монетарних факторів при оцінці ефективності роботи митних підрозділів з адміністрування бюджетних платежів

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Монетарна статистика НБУ Рівень оцінювання Центральний апарат. Територіальні митні підрозділи ДФС України (регіональні управління) Період оцінювання Рік – для центрального апарату. Місяць – для територіальних митних органів Цільове значення Невід’ємні значення є позитивним результатом Причини невиконання цільового значення


31

Таблиця А.6 Ефективність роботи митних підрозділів з використанням АСАУР

Стратегічна ініціатива Розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю Сфера митної діяльності Контрольна Індикатор 6 Ефективність роботи митних підрозділів з використанням АСАУР (ЕРАСАУР) Опис індикатора Система управління ризиками в митній сфері повинна забезпечувати ефективне виявлення ризиків порушення

економічної, екологічної та соціальної безпеки, а також підтримувати баланс достатності та ефективності митного контролю. Ефективність системи управління ризиками може оцінюватися через відсоток правильних сигналів щодо високого ризику порушення митних правил та недотримання митного законодавства. У разі розробки високоякісних профілів ризику та ефективного функціонування системи їх ідентифікації під час митного оформлення та оформлення такий відсоток має бути високим

Формула

ЕРАСАУР =ППМПасаурТМФасаур

∗ 100

ППМПасаур – кількість протоколів про порушення митних правил, що були виявлені внаслідок роботи АСАУР, за аналізований період, одиниць ТМФасаур – кількість товарів та транспортних засобів, що при переміщенні через митний кордон України підпали під застосування митних формальностей з грифом «обов’язкова», які були видані системою АСАУР, в аналізованому році, одиниць


Підвищення ефективності управління ризиками повинне приводити до підвищення точності роботи наявної системи ідентифікації ризиків (АСАУР), тому дане співвідношення повинне поступово зростати

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Центральний апарат. Територіальні митні підрозділи ДФС України (регіональні управління) Період оцінювання Рік – для центрального апарату. Місяць – для територіальних митних органів Цільове значення 80–90 % Причини невиконання цільового значення

Заповнюється митними підрозділами, щодо яких застосовується даний індикатор. У причинах наводяться детальні та обґрунтовані аргументи невідповідності даного індикатора встановленому цільовому значенню чи суттєві щомісячні зміни значення індикатора

32

Таблиця А.7 Рівень розбіжності між митними показниками України та даними митних служб країн-торговельних партнерів України

Стратегічна ініціатива Оптимізація методологічної складової процесу ведення митної статистики відповідно до міжнародних стандартів. Розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю

Сфера митної діяльності Контрольна Індикатор 7 Рівень розбіжності між митними показниками України та даними митних служб країн-торговельних

партнерів України (РР) Опис індикатора Оптимізація митної статистики і приведення її у відповідність до міжнародних стандартів має виливатися у

зниження розбіжностей в обліку експортних та імпортних товарів. Даний індикатор має коливатися в межах 1,04 ≤ R ≤ 1,1. Межі індикатора залежать від товарної позиції, виду транспорту яким доставляється даний товар, відстані від (до) країни торговельного партнера. Покращання даного індикатора може досягатися за рахунок вдосконалення системи статистики та обміну митною інформацією з країнами-торговельними партнерами

Формула

РР =ВІnВЕn

ВІn– вартість товарної позиції n за чотиризначним класифікатором УКТЗЕД, які ввозяться в Україну з країн світу (за даними митної статистики зовнішньої торгівлі України), тис. дол. США ВЕn– вартість товарної позиції n за чотиризначним класифікатором УКТЗЕД, які вивозяться з країн світу в Україну (за даними торговельних партнерів), тис. дол. США


Цінністю та перевагою даного індикатора над іншими KPI є залучення до розрахунку не тільки національної митної статистики, а й митної статистики країн-торговельних партнерів України. Значення показника менше 1,04 свідчить про можливе заниження митної вартості товарів. Тобто така група товарів одразу потрапляє в групу ризикових товарних позицій, які повинні ретельно моніторити митні підрозділи ДФС України. Значення показника більше 1,1, а в окремих випадках і 1,04 (залежно від товарної позиції, виду транспорту, яким доставляється даний товар, відстані від (до) країни-торговельного партнера) свідчить про можливі схеми завищення митної вартості товару

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистична інформація Державної служби статистики України. Бази даних митних служб країн-торговельних партнерів України, Світового банку, СОТ

Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення 1,04 ≤ РР ≤ 1,1 Причини невиконання цільового значення


33

Таблиця А.8 Ефективність позовної роботи юридичних служб митних підрозділів ДФС

Стратегічна ініціатива Реформування системи відповідальності за порушення митних правил Сфера митної діяльності Контрольна Індикатор 8 Ефективність позовної роботи юридичних служб митних підрозділів ДФС (ЕПР) Опис індикатора Реформування системи відповідальності за порушення митних правил передбачає підвищення ефективності

розгляду справ у судах, що може бути здійснене через усунення правових колізій, подвійного трактування законодавства, розширення прав і підвищення кваліфікації представників ДФС у судах. Даний показник є репрезентативним, оскільки дозволяє ДФС оцінити, наскільки інтерпретація законів у разі, коли іншою стороною судового процесу виступає платник, відповідає баченню судів. Цей показник є важливим при управлінні митними ризиками і впровадженні планів митного аудиту та дисциплінуватиме юридичні служби митних підрозділів

Формула

ЕПР =ПМЗДФСПМЗюс

∗ 100

ПМЗДФС – кількість справ щодо порушення митного законодавства, у яких відповідачем/позивачем виступає ДФС і по яких судами прийняті рішення на користь ДФС, за аналізований період, одиниць ПМЗюс – кількість справ щодо порушення митного законодавства, поданих юридичними службами митних підрозділів до суду, за аналізований період, одиниць ЗЗзаг – загальна кількість задоволених звернень спеціалізованими підрозділами митниці для підрозділів митного оформлення регіональних митниць, одиниць


Під час реалізації стратегічної ініціативи і в перші роки її супроводження має спостерігатися суттєве підвищення даного показника, який повинен прямувати до одиниці

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистична інформація департаменту правової роботи ДФС Рівень оцінювання Центральний апарат. Територіальні митні підрозділи ДФС України (регіональні управління) Період оцінювання Рік – для центрального апарату. Місяць – для територіальних митних органів Цільове значення Не менше 60 % Причини невиконання цільового значення

У причинах наводяться детальні та обґрунтовані аргументи невідповідності даного індикатора встановленому цільовому значенню

34

Таблиця А.9 Ефективність роботи внутрішніх підрозділів по боротьбі з корупцією в органах ДФС

Стратегічна ініціатива Розроблення та реалізація антикорупційної програми ДФС України на 2015 рік Сфера митної діяльності Контрольна Індикатор 9 Ефективність роботи внутрішніх підрозділів по боротьбі з корупцією в органах ДФС (ЕРК) Опис індикатора Даний індикатор показує, яка частка кримінальних справ корупційної спрямованості, порушених за матеріалами

підрозділів по протидії корупції органів ДФС, у загальній кількості корупційних кримінальних справ, порушених усіма правоохоронними органами України щодо посадових осіб митних органів. Філософія даного індикатора полягає в тому, щоб значно підвищити якісні показники роботи внутрішніх підрозділів по боротьбі з корупцією в органах ДФС з метою мінімізації можливостей втручання зовнішніх аналогічних підрозділів у роботу ДФС виключно з позиції професійності, превентивності, якості та упередженості. Такі дії явно підвищать корпоративну дисципліну в органах ДФС

Формула

ЕРК =КСппк∑КСпо

∗ 100

КСппк – кількість кримінальних справ корупційної спрямованості, які порушені за матеріалами підрозділів по протидії корупції органів ДФС, за аналізований період, одиниці ∑КСпо – загальна кількість корупційних кримінальних справ, порушених усіма правоохоронними органами України щодо посадових осіб митних органів, за аналізований період, одиниці


Розрахунок даного індикатора потребує ведення чіткої статистики щодо порушених справ

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистична інформація Департаменту правової роботи ДФС Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення Не менше 80 % Причини невиконання цільового значення


35

Таблиця А.10 Рівень активності формування запитів на обмін інформацією згідно з угодами про обмін інформацією

Стратегічна ініціатива

Запровадження автоматизованого оперативного обміну інформацією з митними службами іноземних держав. Системна співпраця з податковими та митними службами іноземних держав, а також міжнародними організаціями, включаючи Внутрішньоєвропейську організацію податкових адміністрацій (ІОТА) та Всесвітню митну організацію (WCO)

Сфера митної діяльності

Інформаційно-аналітична

Індикатор 10 Рівень активності формування запитів на обмін інформацією згідно з угодами про обмін інформацією (ПЗОІ𝑛𝑛) Опис індикатора Глобалізація національних економік і лібералізація транскордонних фінансових потоків створюють серйозні проблеми

для цілісності внутрішніх податкових надходжень. Отже, зростаюча увага, яка приділяється міжнародним аспектам оподаткування, є базисом сучасної податкової адміністрації. Обмін податковою інформацією є частиною відповідних угод між податковими адміністраціями та угод про ухилення від подвійного оподаткування. Інформаційні потоки, які формуються внаслідок укладання таких угод, необхідні для контролю транскордонних операцій, і жодна податкова адміністрація не може керувати податковою системою ефективно, базуючись лише на інформації, яка наявна на національному рівні. Це формує нові виклики економічного середовища для підвищення прозорості, взаємної допомоги та співробітництва податкових адміністрацій, які повинні мати доступ до транскордонної інформації. Адекватною мірою успіху, досягнутого у взаємній співпраці та допомозі між податковими адміністраціями, є ступінь, у якому реалізовані відповідні угоди та домовленості, виражений через потоки обміну інформацією (відправлені та отримані запити та інформаційні повідомлення)

Формула

ПЗОІ𝑛𝑛 = � ЗОІ𝑛𝑛ЗОІ𝑛𝑛−1

− 1� ∗ 100

ЗОІ𝑛𝑛 – кількість запитів на обмін інформацією, надісланих ДФС до міжнародних організацій та податкових і митних служб іноземних держав у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів, які переміщуються, з митними службами різних країн у періоді n, одиниці ЗОІn−1 – кількість запитів на обмін інформацією, надісланих ДФС до міжнародних організацій та податкових і митних служб іноземних держав, у періоді n–1, одиниці


Кількість запитів на обмін інформацією містить усі запити, надіслані ДФС до іноземних податкових адміністрацій або міжнародних організації у межах договорів про обмін інформацією, угод про ухилення від подвійного оподаткування, автоматизованої системи обміну податковою інформацією або разових обмінів інформацією. З метою ідентифікації значення даного індикатора використовується така шкала: < 25→ 0; ≥25 та <50→25 %; ≥50 та <100→50 %; ≥100 та <250→75 %; =250→100 % (для розрахунку щорічного)

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення 10 %

36

Таблиця А.11

Рівень активності використання систем обміну митною інформацією

Причини невиконання цільового значення


Стратегічна ініціатива

Запровадження автоматизованого оперативного обміну інформацією з митними службами іноземних держав. Системна співпраця з податковими та митними службами іноземних держав, а також міжнародними організаціями, включаючи Внутрішньоєвропейську організацію податкових адміністрація (ІОТА) та Всесвітню митну організацію (WCO)

Сфера митної діяльності

Інформаційно-аналітична

Індикатор 11 Рівень активності використання систем обміну митною інформацією (РАСОІ) Опис індикатора Даний показник демонструє рівень активності використання угод про автоматизований обмін митною інформацією

(особливо щодо товарів/вантажів, які переміщуються між даними країнами) з митними службами інших країн у формі електронного обміну даними, що підвищує як авторитет та відкритість митної служби в системі світових митних структур, так і якість проведення контрольно-перевірочних операцій у митних процедурах. Збільшення кількості укладених договорів не демонструє якісний показник їх використання. Тому наявність показника, який оцінюватиме сам факт обміну інформацією, і буде розкривати якісний бік електронного обміну даними між митними органами країн світу

Формула

РАСОІ =ЗОІінозЗОІукр

∗ 100

ЗОІіноз– кількість задоволених митними органами інших країн запитів на надання митної інформації у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів, що переміщуються, з митними службами інших країн, одиниці ЗОІукр – кількість задоволених митними органами України запитів на отримання митної інформації у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів, що переміщуються, з митними службами інших країн, одиниці


Даний показник повинен демонструвати постійне зростання, що характеризуватиме активність митних органів України в отриманні митної інформації від інших країн з метою боротьби з шахрайськими схемами ввозу/вивозу товарів. Разом з тим митні органи України з метою підтримання свого престижу повинні задовольняти запити інших країн. Тому доцільно ввести обмеження показника на рівні 0,9. Значення даного індикатора може бути прив’язане до індикатора рівня розбіжності між митними показниками України та даними митних служб країн-торговельних партнерів України. В умовах суттєвих розбіжностей у митній статистичній інформації рівень запитів з такими країнами повинен зростати

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення Понад 100 %, але не менше 90 %

37


Рівень ефективності використання запитів на отримання митної інформації

Стратегічна ініціатива Запровадження автоматизованого оперативного обміну інформацією з митними службами іноземних держав. Системна співпраця з податковими та митними службами іноземних держав, а також міжнародними організаціями, включаючи Внутрішньоєвропейську організацію податкових адміністрація (ІОТА) та Всесвітню митну організацію (WCO)

Сфера митної діяльності Інформаційно-аналітична Індикатор 12 Рівень ефективності використання запитів на отримання митної інформації (РЕЗОІ) Опис індикатора Запити на надання митної інформації у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів

є важливим інструментом у системі контролю за достовірністю інформації, яку надають суб’єкти ЗЕД митним підрозділам ДФС України. Проте таку інформацію потрібно використовувати не тільки для інформаційно-аналітичних, а й фіскальних цілей. Кожен такий запит повинен надавати кінцевий результат для ефективності роботи митних підрозділів. Встановлення такого показника буде дисциплінувати керівництво митниці у процесі впровадження таких запитів у митну діяльність та підвищить відповідальність керівників митниць і підрозділів, які здійснюють боротьбу з митними правопорушеннями

Формула

РЕЗОІ =ЗОІкмвЗОІіноз

∗ 100

ЗОІкмв – кількість задоволених митними органами інших країн запитів на надання митної інформації у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів, які призвели до фіскального результату (складення протоколу, нарахування додаткових платежів, виставлення податкових вимог тощо), одиниці ЗОІіноз – кількість задоволених митними органами інших країн запитів на надання митної інформації у межах угод про автоматизований обмін інформацією щодо товарів/вантажів, які переміщуються, з митними службами інших країн, одиниці


Встановлення такого індикатора може дестимулювати керівництво митниці у формуванні запитів на обмін інформацією. Проте оцінка даного індикатора разом з індикатором «рівень активності використання систем обміну митною інформацією» унеможливить такий недолік

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення 80 % Причини невиконання цільового значення


38


Інтеграція баз даних митних органів у єдину інформаційну систему ДФС України

Стратегічна ініціатива Модернізація програмного забезпечення з метою створення єдиного інформаційного простору для всіх учасників процесу митного контролю та митного оформлення товарів

Сфера митної діяльності Інформаційно-аналітична Індикатор 13 Інтеграція баз даних митних органів у єдину інформаційну систему ДФС України (ІБД) Опис індикатора Даний показник покликаний оцінити рівень інтеграції інформаційно-аналітичних баз даних митних підрозділів в

інформаційно-аналітичну платформу ДФС України. Інтеграція таких баз даних сприятиме здійсненню наскрізного контролю за рухом товарів від виробника (митного кордону) до кінцевого споживача (експорту товарів). Це дасть можливість виявити ризикові операції та попередити застосування схем з ухилення від оподаткування чи його мінімізації

Формула ІБД =

БДіасБДзаг

∗ 100 БДіас – бази даних митних органів, які інтегровані в інформаційно-аналітичну систему ДФС України, одиниці БДзаг – загальна кількість баз даних митних органів, одиниці


Розрахунок даного показника не потребує зовнішньої статистики і демонструє відкритість та інтегрованість митних органів у загальну систему ДФС України. Повна інтеграція надасть можливість ДФС більш ефективно боротися з схемами мінімізації та ухилення від оподаткування, у т. ч. і в експортно-імпортних операціях. Значення показника повинне наближатися до одиниці

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистичні дані розвитку ІТ ДФС Рівень оцінювання Центральний апарат Період оцінювання Рік Цільове значення 100 % Причини невиконання цільового значення



39

Таблиця А.14 Рівень навантаження митного оформлення на територіальні митні органи


Сфера митної діяльності Адміністрування Індикатор 14 Рівень навантаження митного оформлення на територіальні митні органи (РМНМn) Опис індикатора В Україні розмитнення вантажів не обов’язково повинне здійснюватися за місцем реєстрації підприємства або

юридичної особи. Подібні операції можуть проводитися на території тієї митниці, де вантаж був придбаний/проданий або зберігався. З огляду на це, навантаження на територіальні митні органи України може суттєво відрізнятися. Даний показник на основі порівняння вартості ВМД, оформлених територіальними митними органами, з показниками обсягу регіональних експортно-імпортних операцій дає змогу ідентифікувати рівень навантаження на територіальні митні органи у регіональному контексті

Формула розрахунку

РМНМn =∑ВМДекспn + ∑ВМДімпn

En + In∗ 100

∑ВМДекспn – сукупна вартість експортних вантажно-митних декларацій, оформлених територіальним митним органом області n, тис. грн ∑ВМДімпn – сукупна вартість імпортних вантажно-митних декларацій, оформлених територіальним органом n, тис. грн En– сукупний обсяг експорту області n, тис. грн In– сукупний обсяг імпорту області n, тис. грн


Основою даного індикатора є зіставлення суми оформлених окремим територіальним митним органом експортно-імпортних ВМД та суми експортно-імпортних операцій за областями. Оскільки оформлення експортно-імпортних ВМД може здійснюватися не за місцем реєстрації суб’єкта ЗЕД, а експортно-імпортні операції обліковуються за місцем реєстрації в обов’язковому порядку, розрахунок такого показника дає змогу ідентифікувати територіальні митні органи, які мають преференції серед суб’єктів ЗЕД України. Подібні преференції можуть виникати з двох основних обставин: 1) більш якісне надання послуг порівняно з іншими територіальними митними органами України (у такому випадку розрахунковий індикатор повинен корелювати з іншими КРІ сфери адміністрування для такого територіального митного органу); 2) наявність налагоджених схем щодо порушення податкового та митного законодавства України, які активно використовуються суб’єктами ЗЕД (у такому випадку необхідно більш детально аналізувати причини вибору суб’єктами ЗЕД саме цього територіального митного органу для проведення митних операцій)

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистична інформація Державної служби статистики України Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Квартал Цільове значення 100 %

40


Рівень навантаження митного оформлення на одного працівника митниці


Сфера митної діяльності Адміністрування Індикатор 15 Рівень навантаження митного оформлення на одного працівника митниці (РМНПn) Опис індикатора Основне призначення даного показника полягає в ідентифікації оптимального рівня граничного навантаження на

працівника територіальних митних органів. Визначення подібних оптимальних рівнів є необхідним у контексті оптимізації структури митних органів та визначення чисельності їх персоналу


РМНПn =∑ВМДекпn + ∑ВМДімпn

ЧПрМ∗ 100

∑ВМДекспn – сукупна вартість експортних вантажно-митних декларацій, оформлених територіальним митним органом області n, тис. грн ∑ВМДімпn – сукупна вартість імпортних вантажно-митних декларацій, оформлених територіальним митним органом в області n, тис. грн ЧПрМ – середньомісячна чисельність працівників територіального митного органу, одиниці


Під час встановлення цільових значень даного індикатора необхідно враховувати рівень ділової активності у розрізі областей України. Оскільки регіональний розподіл продуктивних сил є нерівномірним, для митних органів областей України має бути розрахований певний середній за ряд періодів цільовий показник. Такий показник буде репрезентативним з погляду сукупної вартості експортно-імпортних операцій, що здійснюються працівником відповідного територіального митного органу з огляду на структуру економіки, концентрацію бізнес-організацій визначеної області. Крім того, цільові значення даного показника можуть суттєво коливатися під впливом циклічності економіки, а також унаслідок дискреційних дій органів ДФС (наприклад, спрямованих на оптимізацію штату територіальних митних органів)

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Статистична інформація Державної служби статистики України Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення Має встановлюватися залежно від регіонального рівня ділової активності

41


Рівень електронного декларування суб’єктами ЗЕД

Стратегічна ініціатива Упровадження нових та вдосконалення наявних сервісів обслуговування Сфера митної діяльності Адміністративна Індикатор 16 Рівень електронного декларування суб’єктами ЗЕД (РЕД) Опис індикатора Розвиток електронних сервісів обслуговування передбачає передусім розробку і впровадження системи

електронного звітування, яка спрямована на створення найбільш оптимальних, простих та зручних умов для суб’єктів ЗЕД, пов’язаних зі здійсненням процедури митного декларування. Електронне декларування прискорює процес адміністрування митних платежів і приводить до зниження витрат бізнесу на оформлення вантажів


РЕД = ∑ВМДе + ∑ВМДр

∑ВМД ∗ 100

∑ВМДе – загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених та поданих суб’єктами ЗЕД у звітному періоді через електронні сервіси без подання документів на паперових носіях, штук ∑ВМДр – загальна кількість вантажно-митних декларацій, за якими у звітному періоді було виявлено профіль ризику, який передбачає обов’язкове подання документів на паперових носіях відповідно до норм міжнародного та вітчизняного законодавства, штук ∑ВМД – загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених та поданих суб’єктами ЗЕД у митні органи, штук


При розрахунку даного показника повинен вестися чіткий облік усіх поданих декларацій як в електронному, так і у паперовому вигляді. Облік ризикових товарних позицій, за якими відповідно до чинного законодавства потрібно надавати дані у паперовому вигляді, повинен вестися окремо. Уся статистика для розрахунку даного показника міститься в митних органах. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує. Значення індикатора повинне наближатися до 1

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики цей показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення 100 % Причини невиконання цільового значення

Заповнюється митними підрозділами, щодо яких застосовується даний індикатор. У причинах наводяться детальні та обґрунтовані аргументи невідповідності даного індикатора встановленому цільовому значенню

42

Таблиця А.17 Рівень оперативності реєстрації та електронного оформлення вантажно-митних декларацій

Стратегічна ініціатива Модернізація програмного забезпечення з метою створення єдиного інформаційного простору для всіх учасників процесу митного контролю та митного оформлення товарів

Сфера митної діяльності Адміністративна Індикатор 17 Рівень оперативності реєстрації та електронного оформлення вантажно-митних декларацій ( РРЕО) Опис індикатора Розвиток електронних сервісів обслуговування передбачає передусім розробку і впровадження системи

електронного звітування, яка спрямована на створення найбільш оптимальних, простих та зручних умов для суб’єктів ЗЕД, пов’язаних зі здійсненням процедури митного декларування. Проте сам факт подання електронної ВМД для суб’єкта ЗЕД не настільки важливий, як її швидка реєстрація, опрацювання, оформлення та присвоєння відповідних кодів реєстрації. На таку процедуру Митним кодексом відведено 4 години, проте цю операцію можна зробити набагато швидше. Введення саме цього показника буде сприяти тому, щоб працівники митних підрозділів більш швидко та якісно оформлювали відповідні митні процедури

Формула

РРЕО =∑ВМДе5–60

∑ВМДе∗ 100

∑ВМДе5–60– загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених та

поданих суб’єктами ЗЕД у звітному періоді через електронні сервіси без подання документів на паперових носіях, які відкриті протягом 5 хвилин після отримання від суб’єкта ЗЕД та яким протягом години присвоєно реєстраційний номер, штук ∑ВМДе – загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених та поданих суб’єктами ЗЕД у звітному періоді через електронні сервіси без подання документів на паперових носіях, штук


При розрахунку даного показника повинен вестися чіткий облік усіх поданих декларацій в електронному вигляді та тих декларацій, які були відкритими й зареєстрованими митними працівниками за 5 хвилин після надходження в електронні БД митниці та протягом години оброблені, оформлені і яким присвоєні відповідні коди реєстрації. Розрахунок даного KPI в регіональному розрізі буде демонструвати якісну організацію роботи з оброблення ВМД та дозволить порівняти між собою ефективність роботи митних органів з однаковими типами декларацій. Також даний показник дасть можливість проаналізувати корупційну складову шляхом зіставлення розрахованого індикатора у регіональних митних органах. Значення індикатора повинне наближатися до 1

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики цей показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення 75 % Причини невиконання цільового значення


43


Час проведення митних процедур, необхідний для випуску товарів при митному оформленні в місці їх декларування Стратегічна ініціатива Спрощення форм декларацій та зменшення обсягу інформації, що подається платникам Сфера митної діяльності Адміністративна Індикатор 18 Час проведення митних процедур, необхідний для випуску товарів при митному оформленні в місці їх

декларування (ЧМП) Опис індикатора Скорочення значення показника має відбуватися за рахунок подальшого спрощення і пришвидшення проведення

митних процедур шляхом активізації роботи з упровадження електронного декларування, попереднього інформування, системи управління ризиками і постаудиту на основі запровадження сучасних інформаційних технологій, технічних засобів митного контролю і дотримання принципу вибірковості та достатності митного контролю

Формула

ЧМП = ∑ЧМП∑ВМДв

∑ЧМП – час проведення митних процедур, необхідний для випуску товарів при митному оформленні в місці їх декларування, годин ∑ВМДв – загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених за звітний період, що відібрані для розрахунку показника, штук


Показник розраховується на щорічній основі, у період упровадження стратегічної ініціативи в дію повинне спостерігатися значне зниження даного індикатора

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення Не більше 2 годин Причини невиконання цільового значення


44

Таблиця А.19 Рівень задоволення суб’єктів ЗЕД діяльністю митних органів

Стратегічна ініціатива Упровадження практики управління послугами для платників податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Сфера митної діяльності Адміністративна Індикатор 19 Рівень задоволення суб’єктів ЗЕД діяльністю митних органів (ЗСзед) Опис індикатора Одним із найважливіших критеріїв діяльності ДФС України як сервісної служби є рівень задоволення її клієнтів

якістю наданих послуг. Митна діяльність як така, що передбачає високий рівень особистої взаємодії співробітників митних підрозділів та суб’єктів ЗЕД, є сферою високих ризиків щодо виникнення розбіжностей трактування норм митного законодавства учасниками митних операцій. Перед митними органами ДФС України стоїть завдання максимального усунення подібних розбіжностей та забезпечення конструктивного діалогу з суб’єктами ЗЕД для сприяння зовнішній торгівлі та створення сприятливих умов ведення бізнесу

Формула

ЗСзед = ∑Сзед∑ВМД

∗ 100

∑Сзед – загальна кількість скарг суб’єктів ЗЕД, які офіційно зареєстровані в митних органах ∑ВМД – загальна кількість вантажно-митних декларацій, оформлених та поданих суб’єктами ЗЕД у митні органи, штук


У цілому, низьке значення даного індикатора є позитивним для відповідного митного органу. З іншого боку, необхідно враховувати, що частина скарг, які подаються суб’єктами ЗЕД, можуть бути безпідставними та суб’єктивними, а тому не передбачають жодних наступних дій посадових осіб митних органів. В ідеалі знаменник розрахункової формули може бути зменшений на кількість подібних безпідставних та суб’єктивних скарг

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення Не більше 5 % Причини невиконання цільового значення


45


Рівень фіскального навантаження на вагу (одиницю) імпортованого товару


Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 20 Рівень фіскального навантаження на вагу (одиницю) імпортованого товару (РМНn) Опис індикатора Даний показник дає можливість оцінити, наскільки ефективно митні органи працюють у напрямі визначення

реальної митної вартості товарів у межах наявної законодавчої бази. Збільшення показника демонструє ефективну роботу митних органів, яка полягає в оперативному прийнятті управлінських рішень, які розкривають ризикові схеми імпорту товарів в Україну. Також збільшення даного показника демонструє зменшення шахрайських та контрабандних схем ввозу товарів в Україну

Формула

РМНn =∑МПnФВn

∑МПn – сума сплачених митних платежів за чотиризначним класифікатором УКТЗЕД товарної позиції n, тис. грн ФВn – фізична вага (одиниця) оподатковуваного імпорту за чотиризначним класифікатором УКТЗЕД товарної позиції n


Розрахунок індикатора демонструє ефективність роботи митних органів у напрямі визначення митної вартості товару. З метою підвищення цінності та об’єктивності даного індикатора пропонується проводити його розрахунок у розрізі чотиризначного класифікатора УКТЗЕД та в розрізі регіональних митних підрозділів ДФС. У знаменнику враховується тільки той обсяг імпорту, який підлягає оподаткуванню. Звільнені від оподаткування групи товарів не беруться до уваги. Даний показник доцільно розраховувати щомісяця та формувати загальну його динаміку з деталізованим обґрунтуванням причин зниження такого показника й описом факторів, які вплинули на його збільшення. Перевагою такого показника є можливість використання його в регіональному аналізі ефективності роботи митних органів

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення Щомісячне збільшення показника Причини невиконання цільового значення


46

Таблиця А.21 Рівень митних донарахувань із залученням спеціалізованих митних підрозділів


Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 21 Рівень митних донарахувань із залученням спеціалізованих митних підрозділів (РМД) Опис індикатора Однією зі складових сукупних митних надходжень є донарахування, здійснені митними органами за результатами

зміни коду УКТЗЕД, прийнятих рішень щодо визначення країни походження, а також унаслідок коригування митної вартості. Даний індикатор відображає результативність діяльності митних органів, спрямовану на контроль за дотриманням митного законодавства

Формула

РМД =∑ДНкр + ∑ДНкп + ∑ДНкв

∑ПДБ ∗ 100

∑ДНкр – загальна сума додаткових надходжень митних платежів, отриманих за результатами прийнятих класифікаційних рішень, тис. грн ∑ДНкп – загальна сума додаткових надходжень митних платежів, отриманих за результатами прийнятих рішень щодо визначення країни походження, тис. грн ∑ДНкв – загальна сума додаткових надходжень митних платежів, отриманих за результатами коригування митної вартості товарів, тис. грн ∑ПДБ – загальна сума платежів до державного бюджету, надходження яких забезпечують митні підрозділи ДФС, за аналізований період, тис. грн


Процес донарахування митних зобов’язань є тривалим у часі, оскільки суб’єкти ЗЕД мають право на оскарження рішень митних органів у судовому порядку. З огляду на це, до розрахунку необхідно внести лише суму донарахувань, що були фактично сплачені суб’єктами ЗЕД в аналізованому періоді. З огляду на значну тривалість судових процедур, період оцінювання має бути не меншим року з метою досягнення відповідності дій митних органів, спрямованих на дотримання митного законодавства України, та їх результату

Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання 1 рік Цільове значення Не менше 1 % Причини невиконання цільового значення


47

Таблиця А.22 Фіскальна ефективність митного огляду товарів

Стратегічна ініціатива Удосконалення системи протидії контрабанді та запобігання порушенню митних правил Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 22 Фіскальна ефективність митного огляду товарів (ФЕМО) Опис індикатора Оцінка даної сфери митної діяльності дає можливість зрозуміти, наскільки ефективний процес митного контролю

тих партій товарів, які підпадають під вибірковий огляд, ураховуючи їх ризикованість чи інші фактори. Філософія даного індикатора полягає в тому, що в умовах визначення тих чи інших товарів (партій) ризикованими є підстави вважати, що догляд таких товарів (партій) сам собою передбачає обов’язкове виявлення порушень митного законодавства. У такому випадку ці огляди повинні давати визначений фіскальний результат

Формула

ФЕМО = МПТпмз∑МПТвмо

∗ 100

МПТпмз – кількість митних партій товарів, у результаті вибіркового митного огляду яких були виявлені порушення митного законодавства або випуск товарів був заборонений, за аналізований період, штук ∑МПТвмо – загальна кількість митних партій товарів, що підлягали вибірковому митному огляду, за аналізований період, штук


Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України. Використання зовнішньої статистики даний показник не потребує Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення Не менше 40 % Причини невиконання цільового значення


48


Рівень повернення платежів з державного бюджету суб’єктам ЗЕД


Сфера митної діяльності Фіскальна Індикатор 23 Рівень повернення платежів з державного бюджету суб’єктам ЗЕД (РПП) Опис індикатора Даний індикатор дає можливість оцінити фіскальну ефективність роботи митних підрозділів та визначити

компетенцію особового складу митниць при митному оформленні товарів. Контроль за цим індикатором буде спонукати митні підрозділи до виваженого підходу при встановленні підвищених ставок мита. У митній практиці є випадки, коли для виконання планових показників митних надходжень використовують завищені митні ставки у тимчасових деклараціях. Після проведення відповідних лабораторних досліджень (судових рішень, доведення митної вартості тощо) митному органу доводиться повертати частину сплачених коштів суб’єктам ЗЕД з державного бюджету. Тому використання такого індикатора дисциплінуватиме керівників митних підрозділів до більш ефективної роботи під час митного оформлення

Формула

РПП =∑ПМП∑ПДБ

∗ 100

∑ПМП – загальний обсяг повернутих митних платежів з державного бюджету суб’єктам ЗЕД, тис. грн ∑ПДБ – загальна сума платежів до державного бюджету, надходження яких забезпечують митні підрозділи ДФС, за аналізований період, тис. грн


Джерело даних Бази даних митних підрозділів ДФС України Рівень оцінювання Територіальні митні органи Період оцінювання Місяць Цільове значення 3 % Причини невиконання цільового значення


49

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1

Показники, за якими оцінюється ефективність діяльності митних органів відповідно до САTТ9

Код Показник Сфера Індикатор Значимість Тип

001 % видатків на покращання інформаційних технологій (середнє значення за останні 3 роки)

Адміністрування і фінанси Результативність, ефективність 3

Список: 0 – до 2 % 1 – 3–5 %

2 – 6–10 % 3 – 11–15 %

4 – більше 16 %

002 % видатків на покращання інфраструктури (середнє значення за останні 3 роки) Адміністрування і фінанси Результативність 2

Список: 0 – до 5 % 1 – 6–10 %

2 – 11–15 % 3 – 6–20 %


003 Витрати митниці, як % від вартості товарів, що постачалися протягом року (середнє значення за останні 3 роки)

Адміністрування і фінанси Результативність 1

Список: 0 – до 2 % 1 – 2–3 % 2 – 3–5 % 3 – 5–7 %


004 % витрат на надання консультаційних послуг 24/7 на митних постах Контроль Результативність 1 Відсоток

005 % витрат на проведення санітарних заходів та комунальні послуги Адміністрування і фінанси Результативність 1 Відсоток

006 Існування фінансової автономії митних органів Адміністрування і фінанси Результативність, стратегічне

мислення 3 Правда/неправда

007 Використання систем для перевірки вантажів з метою виявлення підозрілих перевезень та мінімізації процедур

Контроль Контроль, результативність, спрощення 3 Правда/неправда

9 Indicator List / The Customs Assessment Trade Toolkit [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://customscatt.org/Indicator/IndicatorList.aspx

50

фізичного огляду

008 Середній час, потрібний для завершення фізичного огляду імпорту Контроль Ефективність, спрощення 1 Число

009

% контейнерів, що перевіряються митниками без використання технічних приладів – фізично (щорічна середня величина)

Контроль Контроль, ефективність 1 Число

010 % експорту, що перевірявся митниками фізично (за попередній рік) Контроль Контроль, ефективність 1 Число

011 % митних процедур, де формально виконувалася оцінка ризиків Контроль Контроль, спрощення 2 Відсоток

012 % ризиків, пов’язаних із перевезенням вантажу (транспортом) Контроль Контроль, ефективність 1 Число

013 % працівників митної служби, які визначали ризики Контроль Контроль, ефективність,

спрощення 2 Відсоток

014 % працівників митної служби, які визначали високі ризики Контроль Контроль, ефективність,

спрощення 2

Список: 0 – до 1 % 1 – 1–2 % 2 – 2–3 % 3 – 3–4 % 4 – 4–5 %


015 % імпорту, що перевірявся митниками фізично за власним бажанням (за попередній рік)

Контроль Контроль, результативність, спрощення 1 Відсоток

016 % перевірок, які проводилися після перевірок за допомогою програмного забезпечення

Контроль Контроль 2

Список: 0 – до 25 % 1 – 6–50 %

2 – 51–75 % 3 – більше 75 %

017 % транзитних операцій (за попередній рік) Контроль Контроль 3 Відсоток

018 % транзитних операцій, у яких оголошена вага, відмінна від фактичної (за результати минулого року)

Контроль Контроль 1 Відсоток

019 % транзитних операцій, при яких час перебування більший за дозволений митним законодавством

Контроль Контроль 1 Відсоток

020 Митний орган може повертатися до Контроль Контроль, ефективність 1 Правда/неправда

51

розгляду митної документації, яка у певний період була недопрацьована

021 % декларацій з імпорту, які були обрані для перевірки з метою встановлення ризику (за попередній рік)

Контроль Контроль, результативність 3 Відсоток

022 % досліджень, що проводять митні органи для встановлення аномальних операцій Контроль Контроль, результативність 3 Число

023 Фізичні перевірки вантажів з використанням нестандартних методів, наприклад рентгенівських променів

Контроль Ефективність, спрощення 2 Правда/неправда

024 Середній час, потрібний на митне оформлення вантажу, перед тим, як він перетне митний кордон

Контроль Ефективність 1 Число

025

% камеральних перевірок декларацій з імпорту, що обираються відповідно до критеріїв, встановлених митним законодавством

Контроль Контроль, результативність 2 Відсоток

026 % декларацій з імпорту, які перевірено на відповідність змісту та форми Контроль Контроль, спрощення 1

Список: 0 – до 3 % 1 – 4–6 %

2 – 6–10 % 3 – більше 11 %

027 % працівників, прийнятих на роботу (за останні 5 років) Людські ресурси Результативність, стратегічне

мислення 3 Відсоток

028 % працівників, що пройшли підвищення кваліфікації Людські ресурси Результативність, стратегічне

мислення 2 Відсоток

029 % працівників, які працюють безпосередньо на митному оформленні Людські ресурси Контроль, результативність 2

Список: 0 – до 20 % 1 – 21–30 % 2 – 31–40 % 3 – 41–50 %


030

У митному органі регулярно проводиться опитування працівників щодо їх задоволеності умовами праці (щонайменше за останні 3 роки)

Людські ресурси Результативність, стратегічне мислення 1 Правда/неправда

031 Середня кількість навчальних годин, що потрібна працівникам митних органів для підвищення кваліфікації протягом року

Людські ресурси Результативність, стратегічне мислення 3 Число

52

032 % залучення зовнішніх аудиторів у чисельності штатних аудиторів Людські ресурси Контроль, результативність 2 Відсоток

033 Переміщення працівників у межах митного органу (наприклад, зміна посади, митного посту)

Людські ресурси Контроль, спрощення 2 Правда/неправда

034 % митних процедур, з результатами яких можна ознайомитися у вільному доступі у межах митного органу

Інформаційні технології Результативність, процес, прозорість 1 Відсоток

035 % митних процедур, з результатами яких можна ознайомитися у вільному доступі на офіційному сайті митного органу

Інформаційні технології Процес орієнтації, прозорість 1 Відсоток

036 % процедур, які виконуються з використанням спеціального програмного забезпечення

Інформаційні технології Результативність, процес 1 Відсоток

037 Стратегічний план митних органів є у вільному доступі для внутрішніх і зовнішніх користувачів

Інформаційні технології Процес, прозорість 1 Правда/неправда

038 Електронний обмін даними (ЕОД) відповідно до міжнародних стандартів Інформаційні технології Результативність, ефективність,

спрощення 2

Список: 0 – не використовується

ЕОД; 1 – використовується до

1 операції; 2 – використовується до 2 операцій одночасно;

3 – використовується до 3 операцій;

4 – використовується до всіх операції

039 Розміри тарифів, мита, митних зборів для імпортерів/експортерів є доступними для ознайомлення

Інформаційні технології Прозорість 1

Список: 0 – не доступні; 1 – доступні лише тарифи та митні

збори; 2 – комплексна

доступність

040 % митних декларацій, поданих в електронному вигляді (за попередній рік) Інформаційні технології Результативність, ефективність,


041 Надає можливість обирати, у якій формі подавати митну декларацію: паперовій чи Інформаційні технології Спрощення 1 Правда/неправда

53

електронній 042 % автоматизованих митних процедур Інформаційні технології Результативність,ефективність 3 Відсоток

043 % митних декларацій імпортерів, що подаються в електронному вигляді Інформаційні технології Результативність, ефективність,


044 % працівників митних органів, які мають доступ до Інтернету, внутрішньої мережі та електронної пошти

Інформаційні технології Результативність, ефективність 1 Відсоток

045 Митні органи мають он-лайн-систему для закордонних постачальників Інформаційні технології Спрощення 1 Правда/неправда

046

У митних органах діє система транзитного контролю, що дозволяє завчасно оповіщати про розвантаження, зобов’язання, ідентифікувати відповідальних осіб і т. п.

Інформаційні технології Контроль, результативність, ефективність 2 Правда/неправда

047 Огляд митних складів, з використанням нестандартних методів, наприклад рентгенівських променів

Інші операції Ефективність спрощення 2 Правда/неправда

051 Рівень інтеграції даних у єдину інформаційну систему Інформаційні технології Контроль, результативність 2

Список: 0 – не інтегрована;

1 – частково інтегрована; 2 – в основному

інтегрована; 3 – повністю інтегрована

052 Митні органи спільно з податковими використовують єдину базу даних з метою проведення контролю

Інші операції Контроль, результативність 1 Правда/неправда

053

Митні органи обмінюються інформацією з іншими установами та організаціями, що мають стосунок до перетину вантажами митного кордону

Інші операції Контроль, результативність 1 Правда/неправда

054 Оперативне використання інформаційних технологій у роботі всіх офісів митних органів

Інформаційні технології Контроль, результативність 2 Правда/неправда

055 Існування архівної бази даних для оцінки ризиків Інформаційні технології Контроль, результативність 2 Правда/неправда

056 Автоматизоване програмне забезпечення оцінки ризиків, що застосовується до аналізу декларацій

Інформаційні технології Контроль 2 Правда/неправда

057 Митні органи мають он-лайн-статистику, доступну для зовнішніх користувачів Інформаційні технології Прозорість 1 Правда/неправда

54

058 Митні органи надають можливість відстежувати он-лайн-статус декларацій з імпорту

Інформаційні технології Спрощення 1 Правда/неправда

059 Митні органи надають можливість відстежувати он-лайн-статус декларацій з експорту

Інформаційні технології Спрощення 1 Правда/неправда

060

Число митних скарг від закордонних постачальників на 1 000 працівників митних органів (середнє значення за останні 3 роки)

Внутрішні справи, розслідування Результативність, спрощення 1 Число

061 Розуміння корупції у митних органах Внутрішні справи, розслідування

Результативність, спрощення,прозорість 1 Правда/неправда

062 Митні органи входять до складу Всесвітньої митної організації Міжнародні справи Процес, стратегічне мислення 1 Правда/неправда

063 Митні органи керуються у своїй діяльності міжнародними договорами Міжнародні справи Контроль, результативність 2 Правда/неправда

064 % судових справ, які вирішились на користь митних органів (за рік) Законність Результативність, ефективність 1 Число

065 Середній час, потрібний на вирішення однієї судової справи (середнє значення за рік)

Законність Результативність, ефективність, спрощення, прозорість 1 Число

066 % судових справ, які вирішилися на користь митних органів через рік (за рік) Законність Результативність, ефективність 3 Число

067 Середній час на вирішення адміністративного звернення (середнє значення за рік)

Законність Результативність, ефективність, спрощення, прозорість 1 Число

068 Судові справи розглядаються суддями, що спеціалізуються на митній проблематиці Законність Результативність, спрощення 1 Правда/неправда

069 Митні органи застосовують стандарти ISO 9000 відповідно до Кіотської конвенції Норми та процедури Результативність, процес 3

Список: 0 – не сертифіковано

1 – одна стратегічна ціль сертифікована

2 – дві стратегічні цілі сертифіковані

3 – три стратегічні цілі сертифіковані

4 – чотири стратегічні цілі сертифіковані 5 – п’ять і більше

55

стратегічних цілей сертифіковані

070 Форма митних документів впливає на кількість часу, потрібного для їх заповнення

Норми та процедури Ефективність, процес 2 Правда/неправда

071 Застосовується Гармонізована система відповідно до угоди із Всесвітньою митною організацією

Норми та процедури Результативність, процес 3 Правда/неправда

072 Застосовується Договір оцінки Світової організації торгівлі Норми та процедури Контроль, результативність,

спрощення, процес 3 Правда/неправда

073 % автоматичної сплати податків та митних платежів за допомогою електронних засобів Норми та процедури Результативність, спрощення 1 Відсоток

074 Затвердження митними органами Єдиного адміністративного документа Норми та процедури Результативність, спрощення 2 Правда/неправда

076 Застосовуються Директиви Всесвітньої митної організації Норми та процедури Результативність, спрощення 2 Правда/неправда

077 Надається право імпортеру самостійно або через уповноважену особу проводити всі митні процедури

Норми та процедури Результативність, спрощення 2 Правда/неправда

078 Надається право не відправляти вантаж до митного складу Норми та процедури Результативність, ефективність,

спрощення 1 Правда/неправда

079

Дозволяє уповноваженій особі виступати від імені імпортера на підставі документа, що має терміном дії певний період, наприклад місяць

Норми та процедури Ефективність, спрощення 2 Правда/неправда

080 Дозволяє уповноваженим особам відслідковувати рух вантажів та проводити митне оформлення


081

Декларант має право вимагати від працівників митних органів проведення митного оформлення у строки, визначені митним законодавством


56

082 Митні органи встановлюють максимально допустимий час для митного оформлення в межах митного законодавства

Норми та процедури Ефективність, спрощення, процес 2 Правда/неправда

083 Встановлюється перелік спеціальних процедур, які можуть пришвидшити обробку декларацій


084 Існування механізму єдиного вікна для продажу імпортних товарів Норми та процедури Результативність, спрощення 2 Правда/неправда

085

Митні органи мають виконувати програму автоматизації операцій та митних процедур відповідно до Директиви Всесвітньої митної організації

Норми та процедури Контроль, спрощення 3 Правда/неправда

086 Митні органи мають зворотний зв’язок з внутрішніми користувачами інформації Норми та процедури Процес 1 Правда/неправда

087 Митні органи мають зворотний зв’язок з зовнішніми користувачами інформації Норми та процедури Спрощення, процес 1 Правда/неправда

088 Видаються збірники тарифної класифікації та правила оцінки у друкованому чи електронному вигляді з вільним доступом

Зв’язки з громадськістю Процес, прозорість 1 Правда/неправда

089 Видаються зміни до нормативно-правових актів, правил та програм діяльності Зв’язки з громадськістю Процес, прозорість 1 Правда/неправда

090 Оцінюється рівень задоволення послугами з митного оформлення Зв’язки з громадськістю Спрощення, прозорість 1 Правда/неправда

092 % митного оформлення самим імпортером Статистичні та економічні дослідження Спрощення 2 Число

093 % митного оформлення самим експортером Статистичні та економічні дослідження Спрощення 2 Число

095 % митного оформлення, що виконувалося в межах встановленого часу (за попередній рік)

Статистичні та економічні дослідження Ефективність, спрощення 2 Відсоток

096 % вантажів, які розміщувалися на митних складах Інші операції Результативність 2 Відсоток

097 % вантажів, звільнених від перевірки (наприклад, зелений коридор) (за попередній рік)

Статистичні та економічні дослідження Ефективність 2 Число

098 % митних декларацій, оформлених в електронному вигляді

Статистичні та економічні дослідження

Результативність, ефективність, спрощення 3 Відсоток

099 % митних декларацій, які оформлюються до прибуття вантажу

Статистичні та економічні дослідження Ефективність, спрощення 1 Число

57

100 Стандартизований середній час на митне оформлення імпорту (середнє значення за рік у годинах)


101 Середня кількість декларацій, оброблених одним працівником за день (за попередній рік)

Статистичні та економічні дослідження Ефективність 2 Число

102 Середня кількість днів, потрібних на імпорт товарів (за попередній рік)


103 Середня кількість днів, потрібних на експорт товарів (за попередній рік)


106 Кошти, зібрані працівниками митних органів за місяць (за попередній рік)

Статистичні та економічні дослідження Ефективність 1

Список: 0 – 0–10 000 USD

1 – 10 000–30 000 USD 2 – 30 000–60 000 USD 3 – 60 000–90 000 USD

4 – 90 000–120 000 USD 5 – більше 120 000 USD

108 % коштів, зібраних за результатами пост-аудиту, як частка загальних коштів


Список: 0 – 0–10 %

1 – 11–20 % 2 – 20–50 %


109 Загальна вартість імпорту на одного працівника на рік (млн)


Список: 0 – 0–10 млн

1 – 10–20 млн 2 – 20–30 млн 3 – 30–40 млн 4 – 40–50 млн

5 – більше 50 млн

110 % вилучення вантажів у загальній кількості оглядів вантажу

Статистичні та економічні дослідження Ефективність 1 Відсоток

111 Загальна сума заробітної плати працівників митних органів як % від зібраних коштів


Список: 0 – до 1 % 1 –1–2 % 2 – 2–3 % 3 – 3–4 %


113 % оскаржених та сплачених із запізненням Статистичні та економічні Контроль, ефективність 1 Відсоток

58

податків з імпорту дослідження

114 % декларацій з імпорту, за рахунок яких відбулося звільнення вантажу протягом 24 годин (за попередній рік)


115 % внутрішніх транзитних операцій, які за минулий рік оформлялися електронним способом

Статистичні та економічні дослідження Ефективність, спрощення 2 Відсоток

116 Митні органи використовують збалансовану систему показників або еквівалентну їм методологію

Стратегічне планування Стратегічне мислення 3 Правда/неправда

117 Митні органи мають задокументований та схвалений стратегічний план щонайменше як на 5 років


118 Стратегічний план містить якісне та кількісне виконання зазначених у ньому цілей


119 Митні органи мають задукоментований довгостроковий технологічний план Стратегічне планування Стратегічне мислення 2 Правда/неправда

120 Митні органи мають програму реформ і/або модернізації Стратегічне планування Результативність, стратегічне

мислення 3 Правда/неправда

121 % працівників, які формують посадові інструкції та визначають права та обов’язки працівників

Людські ресурси Результативність, процес 1 Відсоток

122 Існування у структурі митних органів офісу, який приймає скарги від імпортерів/експортерів

Зв’язки з громадськістю Спрощення, прозорість 2 Правда/неправда

123 Існування правил поведінки Людські ресурси Результативність, стратегічне мислення 3 Правда/неправда

124 Середній час, потрібний на обробку даних щодо міжнародних авіаперевезень (середнє значення за 6 місяців)

Інші операції Ефективність 2 Число

125 Ступінь вибірковості, що використовується при огляді багажу авіапасажирів Інші операції Контроль 2

Список: 0 – вибірково на розсуд

працівника митного органу

1 – випадковість у виборі 2 – обдуманий вибір на основі оцінки ризиків

59

126 Частка успішного огляду багажу авіапасажирів Інші операції Результативність, спрощення 2

Список: 0 – до 1 % 1 –1–5 %

2 – 5–10 % 3 – 10–15 % 4 – 15–20 %


127 Використання митними органами інвойсів, що прикріплюються до вантажу Адміністрування і фінанси Контроль 2 Правда/неправда

128

Існування інтегрованої системи, у яку заносяться результати перевірки пасажирів, з метою уникнення процедурного дублювання іншими контролюючими органами

Адміністрування і фінанси Спрощення, процес 1 Правда/неправда

129 % порушень, виявлених під час огляду (як % від оглядів) Адміністрування і фінанси Контроль, результативність 2

Список: 0 – до 5 % 1 – 5–10%

2 – 10–20 % 3 – 20–30 %


130 % вантажу, опис якого заздалегідь наданий митним органам в електронному вигляді до моменту прибуття самого вантажу

Адміністрування і фінанси Результативність, ефективність, спрощення 1 Відсоток

Науково - ndi-fp.nusta.com.uandi-fp.nusta.com.ua/files/NAD/024_Muto_KPI_23_06_2015.pdf ·...

Documents

Transcript of Науково - ndi-fp.nusta.com.uandi-fp.nusta.com.ua/files/NAD/024_Muto_KPI_23_06_2015.pdf ·...