Зміст

ВступРозділ 1. Теоретичні основи обліку поточних зобов’язань.

1.1 Сутність і класифікація зобов’язань.Класифікація та характеристика поточних

зобов’язань.

1.2 Аналіз нормативно-правової бази з обліку поточних зобов’язань.

Розділ 2. Облік поточних зобов’язань на СТОВ «Колос»

2.1. Організаційно економічна характеристика СТОВ «Колос»

2.2 Аналіз основних показників діяльності СТОВ “Колос” 2.3. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ: - Облік короткострокових кредитів банку

- Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - Облік розрахунків за податками і платежами - Облік кредиторської заборгованості за розрахунками 2.4. Документальне оформлення обліку поточних зобов’язань Розділ 3.

3.Шляхи удосконалення обліку поточних зобов’язань

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВступЗобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний

та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це

господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона

уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі

майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана

виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати

відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

На сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької діяльності роль бухгалтера

не зводиться тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України

«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтеру надається

широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки. Я обрав

тему для курсової роботи «Облік поточних зобов’язань» тому що для мене, як

майбутнього бухгалтера, вона має дуже велике значення. Бухгалтер веде облік

операцій що відбуваються на підприємстві і як на мій розсуд найважливішою

частиною обліку є облік саме поточних зобов’язань, тому що неможливе існування

підприємства в якого не було б поточних зобов’язань і бухгалтер обов’язково

повинен вміти вести їх облік.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують

зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за

короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є

поточними.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, які виникають, головним

чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство

отримує для свого фінансування.

Поточні зобов’язання – короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути

погашені протягом року з дати складання бухгалтерського балансу.

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна

вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані

протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального

операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на

вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом

одного року.

Мета написання даної курсової роботи: глибоке вивчення термінів пов’язаних з

поточними зобов’язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік поточних

зобов’язань, запам’ятання основних бухгалтерських проводок з обліку поточних

зобов’язань підприємства.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку поточних зобов’язань

1.1 Сутність та класифікація зобов’язань.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість

підприємства, що виникла, внаслідок минулих подій і погашення якої в

майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що

втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям)

борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому

підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість

підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та

послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для євого фінансування.

Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові

грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у

рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості;

переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи

капіталу) тощо.

У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі

зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів

підприємства.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого.

Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість,

виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість)

замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне

погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів)

підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат.

Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати

зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів,

заробітної плати, створення забезпечень - все це є типові приклади визнання

зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат,

що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає

зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання

тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає

необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто

зобов'язання не підлягає погашенню).

Класифікацію зобов'язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11 наведено на рис. 2.1. Рис. 2.1.Зобов'язанняПоточні зобов'язання

Зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу, або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу:короткострокові кредити банківпоточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннямикороткострокові векселі виданікредиторська заборгованість за товари, послуги, роботипоточна заборгованість за розрахунками за авансами одержаними, з бюджетом та позабюджетними платежами, оплати праці, з учасниками, внутрішніми розрахунками, інші поточні зобов'язання

Довгостро- кові зобов'язання

Всі зобов'язання, які не є поточними:довгострокові кредити банківінші довгострокові фінансові зобов'язаннявідстрочені податкові зобов'язання

Забезпечення зобов'язання, з невизначенною сумою або часом погашення на дату балансу:додаткове пенсійне забезпеченнявиконання гарантійних зобов'язанньреструктуризаціявиконання зобов'язаннь щодо обтяжливих контрактів

Непередбаче- нні зобов'язання

зобов'язання, яке може виникнути внаслідок минулих подій, та існування якого буде підтверджено лише коли (не)відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролютеперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулиих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовырно визначити

Доходи майб. перыодів

Доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів

Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) - зобов'язання, які повинні

бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду

більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл

становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать:

довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання;

відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у

Балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Поточні зобов'язання (Current Liabilities) - зобов'язання, які будуть погашені

впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж

дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна

заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані;

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за

розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі

страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні

зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення .

Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного

терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на

основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай

обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення

корегують шляхом донарахування.

Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних

витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо

обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати

забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) - це:

- зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого

буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше

невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

або

- теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не

визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно

буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму

зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) - це доходи,

отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх

звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид

зобов'язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих

авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи

(авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові

видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків

транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за

користування засобами зв'язку тощо.

У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за

такими розділами Пасиву:

II. Забезпечення наступних витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Класифікація та характеристика поточних зобов’язань. Поточне

зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує

ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його

погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає

погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками:

а) з отриманих авансів;

б) з бюджетом;

в) з позабюджетними фондами;

г) зі страхування;

д) з оплати праці;

е) з учасниками;

є) за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

Поточні зобов'язання відображають у ІV розділі "Поточні зобов'язання" Пасиву

Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 "Баланс" (див. табл. 1)

Таблиця 1

Фрагмент балансу – ІV розділ «Поточні зобов'язання»

Пасив

Ко

д

рядка

Зміст статті

ІV. Поточні

зобов'язання

   

Короткострокові

кредити банків

500 Сума поточних зобов'язань підприємства

перед банками за отриманими від них позиками

Поточна

заборгованість за

довгостроковими

зобов'язаннями

510 Сума довгострокових зобов'язань, що

підлягають погашенню впродовж дванадцяти

місяців з дати балансу

Векселі видані 520 Сума заборгованості, на яку підприємство

видало векселі на забезпечення поставок (робіт)

постачальників, підрядників та інших кредиторів

Кредиторська

заборгованість за товари,

роботи, послуги

530 Сума заборгованості постачальникам і

підрядникам за матеріальні цінності, виконані

роботи та отримані послуги (крім

заборгованості, забезпеченої векселями)

Поточна

заборгованість за

розрахунками з одержаних

авансів

540 Сума авансів, отриманих від інших осіб у

рахунок наступних поставок продукції,

виконання робіт (послуг)

Поточна

заборгованість за

розрахунками з бюджетом

550 Заборгованість підприємства за усіма

видами платежів до бюджету, включаючи

податки з працівників підприємства

Поточна

заборгованість за

розрахунками з

позабюджетними фондами

560 Заборгованість за внесками до

позабюджетних фондів

Поточна

заборгованість за

розрахунками зі

страхування

570 Заборгованість за відрахуваннями до

Пенсійного фонду, на соціальне страхування,

страхування майна підприємства та

індивідуальне страхування його працівників

Поточна

заборгованість за

розрахунками з оплати

праці

580 Заборгованість з оплати праці, включаючи

депоновану заробітну плату

Поточна

заборгованість за

розрахунками з

учасниками

590 Заборгованість підприємства його

учасникам (засновникам), яка пов'язана з

розподілом прибутку (дивіденди тощо) і

формуванням статутного капіталу

Поточна

заборгованість за

розрахунками із

внутрішніх розрахунків

600 Заборгованість підприємства пов'язаним

сторонам і кредиторська заборгованість з

внутрішньовідомчих розрахунків

Інша поточна

заборгованість

601 Зобов'язання, які не включено до наведених

статей

Поточні зобов'язання відображають в Балансі за сумою погашення.

Зобов’язання вважаються поточними, якщо не передбачено термін їх

погашення, який не перевищує 12 місяців з дати балансу.

До інших поточних зобов’язань відносяться всі, що не знайшли відображення за

наведеними статтями зобов’язань.

Поточні зобов’язання відображаються за балансом за сумою погашення,

оскільки очікується їх оплата в поточному періоді, що не перевищує 12 місяців.

Сума погашення – це недисконтована сума грошових коштів або їх

еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в

процесі звичайної діяльності підприємства.

1.2 Аналіз нормативно-правової бази з обліку поточних зобов’язань.

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про

зобов’язання підприємств та її розкриття у примітках до фінансової звітності

наведені у П(С)БО 11 «Зобов’язання».

П(С)БО 2 «Баланс» визначає, що зобов’язання – це заборгованість підприємств,

яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до

зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обов’язок виплатити зобов’язання виникає за умови отримання активу або

попередньої оплати за актив при його нарахуванні, за чинним законодавством та за

статутом підприємства.

Зобов’язання відображається в балансі, якщо підприємство має теперішню

заборгованість унаслідок минулих подій за таких умов:

- його оцінка може бути достовірно визначена;

- існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок її

погашення.

У будь-якому разі визнання зобов’язання обумовлює відплив грошових коштів

чи інших активів підприємства в майбутньому. Іноді в результаті погашення одного

зобов’язання може виникнути інше зобов’язання. Наприклад, погашення

заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем. Тоді

виникає зобов’язання за виданим векселем.

Окремі зобов’язання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо

підприємство емітувало облігації, розмістило їх і власник облігацій прийняв

рішення конвертувати їх в акції (за умови, що можливість такої конвертації була

визначена при їх емісії). В такому випадку відплив економічних вигід здійснюється

тільки в момент виплати дивідендів новим акціонерам.

Конвертування зобов’язань у капітал здійснюється також за умови, якщо

відпадає необхідність їх сплачувати. Наприклад, кредитори підприємства

збанкрутували або минув термін позовної заборгованості давності кредиторської

заборгованості визнається у складі доходів, які збільшують розмір власного

капіталу.

За П(С)БО 11 «Зобов’язання» їх поділяють на такі групи:

- довгострокові ( визначений термін погашення яких більше від дванадцяти

місяців);

- поточні (визначений термін погашення яких не перевищує дванадцять

місяців);

- забезпечення (з невизначеною точною датою погашення);

- непередбачені зобов’язання (зобов’язання, імовірність та час визнання якого

за балансом точно не визначена);

- доходи майбутніх періодів.

Сума погашення – це недисконтована сума грошових коштів, або їх

еквівалентів, яка, як очікується буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі

звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов’язання.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням

суми очікуваного відшкодування), яка, яка очікується буде необхідна для погашення

зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов’язання, за якими

нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування)

відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх

витрат на дату балансу.

Правове регулювання ведення бухгалтерського обліку поточних зобов’язань і

складання фінансової звітності в Україні визначається Законом України «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №

996-XIV.

При веденні обліку окремих операцій, групуванні, оцінці та відображенні

операцій у звітності слід керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського

обліку П(С)БО, затвердженими Міністерством фінансів України.

Нагромадження та групування облікової інформації в межах рахунків

бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського

обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і

організацій (наказ міністерства фінансів України від 30.11.99 №291).

Дія закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від форми власності, а також на

представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести

бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Законом визначено:

- загальні положення та основні принципи побудови бухгалтерського обліку та

фінансової звітності;

- порядок державного регулювання бухгалтерського обліку та складання

фінансової звітності;

- порядок організації та методологія ведення бухгалтерського обліку;

- загальні вимоги і принципи складання фінансової звітності.

Державне регулювання бухгалтерського обліку фінансової звітності

здійснюється Міністерством фінансів України з метою створення єдиних правил

ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх

підприємств та захищають та гарантують інтереси користувачів; удосконалення

бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Розділ 2. Облік поточних зобов’язань на СТОВ «Колос»

2.1. Організаційно економічна характеристика СТОВ «Колос»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” знаходиться за такою адресою: Черкаська область, Тальнівський район, село Майданецьке.

Господарство знаходиться в Лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом, слабопогорбованою поверхнею і родючими ґрунтами. Напрям пануючих вітрів по періодам року змінюється: взимку панують переважно північно-західні вітри, а влітку – південно-східні.

Найвищі температури спостерігаються у літньо-осінній період (з червня по жовтень мі-сяць). Середня температура за цей період становить 16, 6 °С, а сума активних температур за цей період всього – 2500-2900 °С. Безморозний період триває близько 160-175 днів, вегетацій-ний – 200-206 днів. Найнижчі температури припадають на зимово-весняний період. Сніговий покрив зимою становить 10-15 см., за відсутності його низькі температури призводять до част-кового вимерзання озимих зернових і багаторічних трав.

Ґрунтові води залягають на глибину 10-15 см., тому основним джерелом зволоження рос-лин є атмосферні опади, які становлять близько 500-515 мм на рік. Найбільша кількість опадів припадає на весняно-літній період (з квітня по серпень місяць).

СТОВ “Колос” розташоване на відстані 8 км до районного центру – м. Тального і 160 км до обласного центру. До найближчої залізниці - 14 км. По відношенню до основних місць збуту і покупців с.-г. Продукції господарство розташоване досить непогано.

Покупцем м'яса є Ватутінський м'ясокомбінат, молока –Звенигородський сирзавод. Основними постачальниками сировини і матеріалів, послуг є СТОВ «Зоря Маїс Насіння», ТОВ «Рубі Роз Агрікол», ТОВ «Експотрейдинг», ЗАТ «Райз», ТОВ «Антарес», ТОВ «Техноторг Дон», ТОВ «Агрофірма Сади України», ТОВ «Альба Астра», Кіровоград агропромпродукт та інші.

Господарство має таку організаційну структуру:І. Цех рослинництва:Тракторна бригада №1, яка налічує 20 механізаторів, 2 - електрозварювальники, 6

- слю-сарів і 3 сторожа. За бригадою закріплено 14 тракторів, з яких 2 гусеничних; Агрохімслужба - 6 чоловік; Рільнича бригада - 5 чоловік; Тік і комора - 5 чоловік.II. Цех тваринництва:Тракторна бригада №2, яка налічує 6 механізаторів. За бригадою закріплено 6

тракторів, 3 комбайнів, 3 причепи. Виробництво продукції тваринництва розміщено в 5приміщеннях. З яких 2 - для молодняку ВРХ, 1 - для телиць, 2 приміщення - ко-рівники.

III. Автопарк:Наявність автотранспорту - 17 одиниці, та налічує 17 водіїв.IV. Цех переробки:Маслоцехи - 1; Хлібопекарні -1;

Олійня - 1; Крупорушка - 1.Млини - 2 ; Крім того - 3 електрики, 6 працівників дитсадка, 4 працівники столової.

Адмінперсонал налічує 21 працівників (20% від загальної кількості працівників). Зміни в історії діяльності підприємства почалися з 1992 року, коли було

проведено паю-вання майна. Потім через три роки - у 1995 провели паювання землі. А сама важлива подія ста-лась 3 березня 2000 року, коли колективне сільськогосподарське підприємство змінило свою форму власності. Було проведено реформування і створено Сільськогосподарське Товариство з Обмеженою Відповідальністю (СТОВ) “Колос”. Порядок проведення реформування повністю відповідав вимогам та нормативам. Було тричі зібрано загальні збори, уточнено і розпайовано майно та інше.

З моменту реформування пройшло вже 7 років. За цей період підприємство перейшло ме-жу збитковості і має та використовує всі можливості для задоволення потреб власників землі та майна, які перебувають в оренді підприємства.

Хочеться підкреслити, що СТОВ “Колос” саме перше у районі підприємство, яке замінило державні сертифікати, що посвідчують право власності на землю на Державні акти. Даних актів було видано 521 і майже всі власники землі здали її в оренду СТОВ “Колос”. Строк договору оренди землі становить 5 років. Уже двічі договори укладались повторно. Згідно законодавства орендна плата за землю не повинна бути нижчою як 1,5% її вартості. У господарстві також користуються цим нормативом. Орендна плата складається не лише з грошей, значну її частину видають продукцією. Так за 2006 рік було нараховано 283,1 тис грн. За мінусом податку з доходів фізичних осіб це становить 246,3 тис. Грн.. Отримали орендну плату 96% власників земельних паїв. Решта знаходиться в стадій оформлення спадкоємних справ після смерті. В рахунок орендної плати видано 400 т. Зерна та 5т. Цукру, а також 42 тис. Грн.. Готівкових коштів.

Нарахування орендної плати за майнові паї проводять на 642 договори. Тут аналогічно як і за землю, плату видають і продукцією і грошима. Як і по земельних паях так і по майнових нараховується 1,5% вартісної оцінки майна за мінусом майна яке знаходиться на схові. Так у 2006 році орендної плати нараховано 16745 грн.. Із них отримано 95%. Решта також знаходиться в стадії оформлення спадщини.

За період після реформування адміністрацією СТОВ «Колос» викуплено майнових паїв у власників 67%. На частину майнових паїв укладено договори купівлі-продажу із відстрочкою виплати готівкових коштів на 3 роки.

Засновниками СТОВ “Колос” є 8 головних спеціалістів господарства. Найбільшу частку у статутно-му фонді товариства займає Кутова Людмила Денисівна (36%), яка і являється директором то-вариства.

Спеціалізація підприємства – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у ви-робництві товарної продукції. Розвиток галузі і виробництво відповідної продукції визна-чають виробничий напрям сільського господарства.

Землі, у власності СТОВ “Колос”, мають переважно хвилястий рельєф з лісовою ґрунтоутворюючою породою. Це переважно реградовані чорноземи, які вирізняються своєю родючістю.

З моменту створення СТОВ “Колос” 21 березня 2000 року площа господарства майже не змінювалася. Але все-таки відбулися деякі зміни в структурі земельних

угідь. Причиною цього є вихід з товариства працівників, у яких була орендована земельна частка. Результатом є зменшення площі с.-г. Угідь на 1,7% або 30,7га, а площа ріллі не зменшилась а навіть збільшилась. На це вплинуло те що з оренди забиралася не рілля а землі історико-культурного призначення.

Критерієм ефективного використання землі у господарстві виступає виробництво продук-ції рослинництва і тваринництва з одиниці земельної площі з мінімальними витратами праці і коштів.

Загалом можна зробити висновок, що господарство забезпечене земельними ресурсами, необхідними для виробництва с.-г. Продукції.

Одним із важливих ресурсів виробництва с.-г. Продукції являються трудові ресурси, люд-ський фактор. Від нього залежить як рівень, так і ефективність використання всіх інших ресур-сів. Багатогалузева структура виробництва, постійні зміни погодних умов потребують від пра-цівників сільського господарства високої кваліфікації професійної майстерності, відповідаль-ності за доручену роботу та кінцеві результати.

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ре-сурсів є продуктивність праці - це здатність кожного конкретного працівника виробити за оди-ницю часу певну кількість продукції.

В процесі виробництва сільськогосподарської продукції, поряд з працею і землею, беруть участь засоби виробництва - засоби і предмети праці, які в грошовій формі складають виробни-чі фонди. Тому результати виробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості гос-подарства виробничими фондами. І чим вища забезпеченість, раціональніша їх структура, тим вища продуктивність праці, нижча собівартість продукції, виший рівень рентабельності.

Обліковий процес у СТОВ “Колос” відбувається згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Згідно наказу про облікову політику, у СТОВ “Колос” використовуються “ручна” форма обліку – журнально-ордерна.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтуєть-ся на широкому застосуванні системи накопичувальних і групу-вальних облікових регістрів — журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми є журнали. Це комбіновані регістри синтетичного, а в бага-тьох випадках і аналітичного обліку. В них поєднано хронологіч-ний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійсню-ються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).

В СТОВ “Колос” журнали побудовані за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято за основу будови журналів тому, що вона більшою мірою, ніж де-бетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Така будова регістрів з використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублювання записів і розкрити суть операції, ви-явити помилкові записи. При цьому операції відображаються на кредиті й дебеті кореспондуючих рахунків лише однієї суми, тоб-то за один робочий прийом .

В основу даної форми покладено такі принципи:

Записи в журналах-ордерах здійснюють при реєстрації господарських операцій по кредиту рахунку в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

У єдиній системі записів ведуть систематичний синтетичний і аналітичний облік;В єдиному журналі-ордері об’єднують операції по кількох економно пов’язаних

рахунках;В облікових регістрах наперед зазначена кореспонденція рахунків;Журнали-ордери – місячні;Для того, щоб облік був ефективним, він повинен бути відповідним чином

організованим. Організація обліку у СТОВ “Колос” включає організацію облікового процесу облікового апарату і праці облікового працівника. Весь обліковий процес у господарстві можна поділити на три стадії – первинний, поточний і підсумковий.

Первинний облік здійснюється на першій стадії облікового процесу і має мету зібрати первинні облікові дані про наявність коштів, господарські процеси та їх бухгалтерсько документування. На цій стадії реалізуються такі методи обліку як оцінка і документація.

Другою стадією облікового процесу є поточний облік. На цій стадії протягом місяця проводиться облікова реєстрація господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку і облікових регістрах з використанням різних елементів методу бух обліку – рахунків, подвійного запису, інвентаризації й оцінки.

Третя стадія облікового процесу – підсумковий облік – це узагальнення даних поточного обліку, складання калькуляції, подвійний запис, баланс і звітність.

Обліковий процес в технологічному плані дуже складний і різноманітний. Саме тому він повинен бути розділений між окремими виконавцями – обліковими працівниками.

У СТОВ “Колос” всі облікові працівники підпорядковуються головному бухгалтеру Шевченко В.І., який в свою чергу підпорядковується керівнику підприємства Кутовій Л.Д.. Склад працівників бухгалтерії налічує 5 працівників, кожен з яких має свій спектр роботи згідно розподілу обов’язків працівників бухгалтерії. Ці облікові працівники ведуть певну кількість рахунків і відображають записи в журналах-ордерах і пустограках, бухгалтерських довідках. В кінці місяця вони проводять між собою звірку і подають головному бухгалтеру для складання звітності в державні податкові інспекції, органи державної статистики та в інші органи. А також на основі цих даних головний бухгалтер веде Головну книгу, а в кінці року складає фінансову звітність.

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є розробка графіку документообороту, який визначає зміст, послідовність і строки виконання всіх облікових робіт на підприємстві, порядок одержання інформації. Такий план забезпечує дотримання принципів наукової організації в роботі бухгалтерського апарату.

Графік документообороту складає головний бухгалтер, затверджує його керівник підприємства. В такому графіку встановлюються строки здачі документів в бухгалтерію і він є обов’язковим для виконання всіма працівниками бухгалтерії. Додержання встановленого графіку документообороту забезпечує своєчасність облікових записів, повноту і правильність їх, що зумовлює високу які облікових показників.

Порушення стану документообороту і затримання документів на якомусь із станів проходження призводить до затримки реєстрації господарських операцій в обліку і послаблення контролю за їх виконанням.

В СТОВ “Колос” працівники бухгалтерії керуються посадовими інструкціями, які розробляються на кожного бухгалтера. Відповідальність за чітке виконання даних документів покладено на керівника підприємства та головного бухгалтера. В цілому роботу бухгалтерської служби СТОВ “Колос” можна вважати ефективною та відповідною до нормативної бази , за винятком використання П(с)БО 30 „Біологічні активи”. Але із даною роботою на нашу думку вони справляться.

2.2 Аналіз основних показників діяльності СТОВ “Колос”

Аналіз характеристики основних показників діяльності СТОВ “Колос” за 2010-211 р.р.

Показники 2010 2011Відхилення

Абсолютне Відносне1.обсяг реаліз. продукції 3643,6 4905 1261,4 34,6

2.собівартість 2480 3281 801 32,33.валовий прибуток 698,5 925 226,5 32,44.прибуток до оподаткування 377 424,3 47,3 12,5

5.чистий прибуток 377 424,3 47,3 12,56.чисельність персоналу 85 103 18 21,1

7.середня заробітна плата 793,7 880 86,3 10,9

Як видно з таблиці обсяг випуску продукції збільшився на 1261,4 тис.грн, або на 35% порівняно з попереднім роком. Собівартість реалізованої продукції також збільшилась на 801 тис.грн, або на 32%в порівнянні з 2010 роком.При цьому валовий прибуток підприємства зріс на 226,5 тис.грн, або на 32%, і також збільшився прибуток до оподаткування на 47,3 тис.грн, або на 13%.Чистий прибуток зріс на 47,3 тис. грн. або на12,5 %.

Аналіз продукції СТОВ “Колос” за 20010 - 20011 р.р.

Найменування (тис.т.) 2010 2011

Відхилення

Питома вагаАбсолютн

е ВідноснеРослинництво

1.пшениця озима 6038 8847 2809 47 23

2.ярий ячмінь 2031 3313 1282 63 8

3.горох 670 1873 1203 180 34.соняшник 3129 3935 806 26 125.ріпак озимий 3520 6187 2667 74 13

6.силос 5277 8115 2838 54 20Тваринництво

1.велика рогата худоба 534 460 -74 -14 2

2.молоко 5020 4170 -850 -17 19Разом 26219 36900 10681 413 100

Асортимент продукції СТОВ “Колос” за 2010р.

З даних аналізу асортимент продукції ТОВ «Колос» видно, що загальний обсяг продукції у 2008 році збільшився на 10681 тис.т, або на 41% . На це вплинуло:

- Збільшення обсягу вирощення пшениці озимої на 2809 тис.т, або на 47%- Збільшення обсягу вирощення ярого ячменю на 1282 тис.т, або на 63%- Збільшення обсягу вирощення гороху на 1203 тис.т, або на 180%- Збільшення обсягу вирощення соняшника на 806 тис.т, або на 26%- Збільшення обсягу вирощення ріпака на 2667 тис.т. Або на 75%- Збільшення обсягу виготовлення силосу на 2838 тис.т або на 54%- Зменшення обсягу вирощення ВРХ на 74 тис.т. Або на 14%.

Зменшення обсягу збору молока на 850 тис.т. Або на 17%.

Аналіз основних фондів СТОВ “Колос” за 2010 - 2011 р.р.

Показники 2010 2011ВідхиленняАбсолютне Відносне

1.Первісна вартість ОФ 1746,3 2291,5 +545,2 131,22

2.Введено ОФ 23,56 41,81 +18,25 177,463.Виведено ОФ 734,76 963,31 +228,55 131,114.Вартість ОФ на кінець року 1035,1 1370 +334,9 132,355.Середньорічна вартість ОФ 1035,1 1370 +334,9 132,356.Фондовіддача 4,75 3,16 -1,59 66,537.Фондоємність 0,21 0,32 0,11 152,38

Вартість ОФ на кінець року збільшилась у 2010 році на 334,9 тис.грн або на 32,35% порівняно з 2010 роком.У 2011 році виведено основних фондів більше на 228,55 тис.грн, або на 31,11% ніж у 2010.Введено ОФ у 2010 році 23,56 тис.грн, а у 2008-41,81 тис.грн, що на 18,25 тис.грн більше, або на 77,46%. Фондовіддача у 2011 році становила 3,16, що на 1,59 менше ніж у 2007 році, або на 33,47%, а фондоємність збільшилася у 2011 році на 0,11, або на 52,38%, в зв’язку зі зі зменшенням обсягу виготовленої продукції і збільшенням вартості ОФ.

Аналіз витрат підприємства СТОВ ”Колос” за 2010 - 2011 р.р.

  2007 2008Відхилення

Абсолютне Відносне1.матеріальні витрати 1849,7 1543 -306,7 -17

2.витрати на оплату праці 793,7 880 86,3 11

3.відрахування на соц. Заходи 130,7 204 73,3 56

4.амортизація 99 131 32 325.інші операційні витрати

199,5 82 -117,5 -59

Як видно з таблиці , по підприємству у 2011 році порівняно з 2010роком витрати зросли на:

- соціальні заходи на 73,3 тис.грн., або на 56%;- амортизацію зросли на 32 тис.грн., або на 32%;- інші операційніь витрати на 117,5 тис.грн, або на 59%.- витрат на оплату праці на 86,3 тис.т. Або на 11%.Також спостерігається знижнення таких витрат:- матеріальних витрат на 306,7 тис.грн, або на 17%;

2.1Облік короткострокових кредитів банку

Короткострокові кредити банків (Short-term Bank Loans) – сума поточних

зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

Короткострокові кредити банки можуть надавати в разі тимчасових

фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу і

не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.

Відповідно до П(С)БО 11 "Зобов'язання", поточні зобов'язання

відображаються у Балансі за сумою погашення.

Відображення короткострокового кредиту показано в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Відображення отримання та виплати короткострокового кредиту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки Сума Дебет Кредит

1 Отримання і зарахування кредиту на рахунки в банках підприємства -позичальника

311"Поточні рахунки в національні валюті"

601 "Короткострокові кредити в національній валюті"

50000

2 Нарахування відсотків за кредити (ця сума включається до валових витрат)

951 "Відсотки за кредит"

684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

1500

3 Погашення кредиторської заборгованості підприємством за короткостроковий кредит

601"Короткострокові кредити в національній валюті"

311 "Поточні рахунки в національній валюті"  

51500

У Балансі заборгованість за короткостроковими кредитами банку буде

показано у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за рядком "Короткострокові

кредити банків".

Заборгованість за короткостроковими відсотками буде відображено у тому ж

розділі за рядком "Інші поточні зобов'язання".

Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуг

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання

виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги,

необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (Accounts Payable For

Good, Work and Services) – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за

матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів

(угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб

поставки, порядок розрахунків та ін.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні

документи, передає їх банку і направляє покупцю.

Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом

безготівкових або готівкових розрахунків.

Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що

здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові

розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління

НБУ від 21.01.2004 № 22. Відповідно до інструкції під час здійснення розрахунків

можуть застосовуватися форми розрахунків:

- акредитивна;

- інкасова;

- вексельна;

- за розрахунковими чеками.

Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з

рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками

за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу

банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на

паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:

- меморіального ордера;

- платіжного доручення;

- платіжної вимоги доручення;

- платіжної вимоги;

- розрахункового чека;

- акредитива.

Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних

інструментів регулюється законодавством України.

Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за

ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника,

внутрішньобанківських операцій.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове

доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку

зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з

двох частин:

- верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату

визначеної суми коштів;

- нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого

рахунку визначеної ним суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить письмове доручення

платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми

коштів і перерахування її на рахунок отримувача.

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не

обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту,

у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми

коштів.

Акредитив – договір, що містить зобов'язання банку-емітенту, за яким цей

банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти

документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на

користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей

платіж.

У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання

підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з

дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод

нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх

кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу

права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на

момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами

контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з

постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-

матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

По кредиту рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників

товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення,

списання тощо.

Рахунок №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі

субрахунки:

- № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

- № 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

- № 633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи".

На субрахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться

облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані

послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться

облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані

товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

На субрахунку №633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової

групи" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності,

виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником

у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.

Таблиця 2.2

Погашення заборгованості перед постачальником

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки Сума Дебет Кредит

Впродовж десяти днів 1 Погашення заборгованості

перед постачальником 28 "Товари" 631 "Розрахунки з

вітчизняними постачальниками"

114333

2 Відображення ПДВ 641 "Розрахунки за податками"

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

22867

Після десяти днів 1 Погашення заборгованості

перед постачальником 28 "Товари" 631 "Розрахунки з

вітчизняними постачальниками"

113867

2 Відображення ПДВ 641 "Розрахунки за податками"

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

23333

Облік розрахунків за податками і платежами

Податки - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або

місцевий бюджети.

Обов'язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та

відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного

бюджету.

Податкове зобов'язання – загальна сума податку, одержана (нарахована)

платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити

податкове зобов'язання звітного періоду.

Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється

відповідними Законами України, місцевих податків і зборів регламентується

рішенням органів місцевого самоврядування.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами

платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за

фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64

"Розрахунки за податками й платежами". Цей рахунок балансовий, пасивний,

призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами"

відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – належні до

відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

- 641 "Розрахунки за податками";

- 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами";

- 643 "Податкові зобов'язання";

- 644 "Податковий кредит".

На субрахунку № 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які

нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України

(податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку № 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться

облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються

відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку

№ 65 "Розрахунки за страхуванням".

На субрахунку № 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку

на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої

оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні

активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку № 644 "Податковий кредит'' ведеться облік суми податку на

додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове

зобов'язання,

Аналітичний облік на рахунку № 64 ''Розрахунки за податками й платежами"

здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити

правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Облік операцій за розрахунками з бюджетом наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Кореспонденція рахунків за розрахунками з бюджетом

№ з/п Зміст операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит 1 Нарахований податок на додану 70 "Доходи від 641/1 "Розрахунки

вартість реалізації" за податками" 2 Нарахований податок на прибуток

від звичайної діяльності підприємства

98 "Податок на прибуток"

641/2 "Розрахунки за податками"

3 Нарахований акцизний збір 70 "Доходи від реалізації"

641/3 "Розрахунки за податками"

4 Вирахуваний із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб

66 "Розрахунки по виплатах працівникам"

641/4 "Розрахунки за податками"

5 Перерахування податкових платежів до бюджету за відповідними

641/ ."Розрахунки за податками"

31 "Рахунки в банках"

6 Повернення на рахунок підприємства зайвих перерахованих до бюджет)" платежів

31 "Рахунки в банках"

641 "Розрахунки за податками"

  Та інші операції 7 Закриття рахунків (списування на

фінансові результати): а) витрати 79 "Фінансові результати"

98 "Податок на прибуток"

  б) доходи (кредитове сальдо рах №70)

70 "Доходи від реалізації"

79 "Фінансові результати"

Податок на прибуток. Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти

підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які

одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії,

відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язанні мати окремий

банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону прибуток платників податку, включаючи

підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, обкладається

податком за ставкою 25 % від об'єкту оподаткування.

Об'єктом оподаткування є величина, яка визначається у податковому обліку

шляхом порівняння скоригованих валових доходів і скоригованих валових витрат.

При цьому сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними податкового

обліку, як правило, не збігається з сумою прибутку, отриманого за даними

фінансового обліку на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на

прибуток відображаються наступним чином:

- нарахування: Д-т рах. 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності", К-

т рах. 641 "Розрахунки за податками";

- перерахування: Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками", К-т рах. 311

"Поточні рахунки в національній валюті".

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з прибуткового податку

наступне:

- утримання із заробітної плати та інших доходів працівника: Д-т рах. 66

"Розрахунки по виплатах працівникам", К-т рах. 641 "Розрахунки за податками"/

"Прибутковий податок";

- перерахування: Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками" / "Прибутковий

податок", К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік

розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до

чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за

страхуванням".

До обов'язкових платежів відносяться, зокрема, розрахунки з інноваційним

фондом. Підприємство відраховує до інноваційного фонду кошти в розмірі 1 % від

обсягу продажу продукції без ПДВ і акцизного збору. Ці відрахування

здійснюються для фінансування галузевих, міжгалузевих, науково-дослідницьких

робіт, а також заходів по освоєнню нових технологій і виробництва нових видів

продукції.

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на

додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої

оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні

активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на

додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по рахунках з інноваційним

фондом наступне:

- нарахування: Д-т рах. 23 "Виробництво", 92 "Адміністративні витрати", К-т

рах. 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"/ "Інноваційний фонд";

- перерахування: Д-т рах. 642 "Розрахунки за обов'язковими

платежами"/"Інноваційний фонд", К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній

валюті".

Субрахунки 643 "Податкові зобов'язання" та 644 "Податковий кредит"

призначені для забезпечення обліку податкових зобов'язань по ПДВ, що виникають

при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який з'являється при

оплаті без отримання товарів.

Датою виникнення податкового кредиту вважається дата здійснення першої з

подій (п. 7.5.1 Закону "Про податок на додану вартість"):

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті

товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - у

випадку розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних

чеків;

або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для одержання права на податковий кредит є податкова накладна, а

у випадку ввезення (імпортування) товарів таким документом вважається належним

чином оформлена митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ (п. 7.4.5 Закону

"Про податок на додану вартість").

Загальна сума податкового зобов'язання включає суми ПДВ, зазначені в

податкових накладних за податковий період. Суми податкових зобов'язань

відображаються в Книзі обліку продаж.

Первинними документами для нарахування податків служать розрахунки

бухгалтерії, а по розрахунках з ПДВ - податкові накладні. Перерахування податків

та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.

Облік кредиторської заборгованості за розрахунками

Кредиторська заборгованість за розрахунками (Current Liabilities on

Settlements) – гроші, що підлягають поверненню підприємством юридичним чи

фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.

Під час здійснення діяльності у підприємства виникають поточні зобов'язання

за такими розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, зі страхування, з оплати

праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.

Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками за видами

відображається у IV розділі Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання".

Характеристику заборгованостей за розрахунками, представленими в Балансі,

наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Характеристика поточних зобов'язань за розрахунками, які відображаються у

Балансі

Стаття Код рядка Зміст

Поточні зобов'язання за одержаними авансами

540 Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг)

Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом

550 Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів

560 Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці

570 Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату

Поточні зобов'язання зі страхування

580 Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників

Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками

590 Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди та ін.) і формуванням статутного капіталу

Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків

600 Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків

Інші поточні зобов'язання

610 Зобов'язання, не включені до наведених статей

Поточні зобов'язання за одержаними авансами (Current Liabilities on Advanced

Payments Received) – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних

поставок продукції, виконання робіт (послуг).

Державні цільові фонди – це фонди, які створено відповідно до законів

України і формуються за рахунок визначених законами України податків і

обов'язкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних

осіб.

Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено

обов'язок сплачувати податки і збори.

Об'єктами оподаткування є:

- доходи (прибуток);

- додана вартість продукції (робіт, послуг);

- вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі: митна або її натуральні

показники;

- спеціальне використання природних ресурсів;

- майно юридичних і фізичних осіб;

- інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

За ознакою суб'єкта оподаткування податки можна поділити на:

- прямі податки;

- непрямі податки.

Прямі податки – це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу

працівника, спадщини, землі, будівель та ін. Ці податки сплачують у процесі

придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на

майно та ін.).

Непрямі податки – це податки, які включають до ціни товарів або тарифів на

послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує

їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними

органами та ін.).

Об'єднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх на

такі види:

- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

- місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Загальнодержавні податки та збори встановлює Верховна Рада України і

справляються на всій території України.

Загальнодержавні та місцеві податки і збори наведено у таблиці 2.5.

Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати

встановлюють сільські, селищні, міські ради відповідно до переліку і в межах

граничних розмірів ставок, встановлених Декретом КМ від 20.05.93 № 56– 93 "Про

місцеві податки і збори".

У Балансі поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом відображаються

у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" в рядку "Поточні зобов'язання за

розрахунками з бюджетом" за сумою погашення.

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів (Current Liabilities on

Extrabudget Payment) – заборгованість за видами до позабюджетних фондів,

передбачених чинним законодавством.

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів відображаються у Балансі за

сумою погашення в IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за рядком "Поточні

зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів".

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (Current Liabilities on

Labour Payment) – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи

депоновану заробітну плату.

Залежно від характеру виплат заробітна плата поділяється на:

- основну заробітну плату;

- додаткову заробітну плату;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до

встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові

обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних

розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Як видно з визначення, основою організації оплати праці є тарифна система,

яка включає:

- тарифні сітки;

- тарифні ставки;

- схеми посадових окладів;

- тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка – це шкала, у якій наведено прийняті певною галуззю

кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

- тарифної ставки працівника першого розряду, що встановлюється у розмірі,

не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою;

- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок

(посадових окладів).

Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці працівника

відповідного розряду за одиницю часу. Вона може бути годинною, денною

(змінною), місячною. Через тарифну оплату забезпечується врахування кваліфікації

працівника, складності і умов праці.

Відрядна оплата праці – це оплата праці за кількість виготовленої продукції

(виконаного обсягу робіт, послуг) за нормами і розцінками, встановленими

виходячи з розряду виконаних робіт. Присвоєний працівникові тарифний

(кваліфікаційний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати

роботу відповідної складності.

Відрядна оплата праці стимулює підвищення об'ємних показників діяльності;

застосовується переважно на роботах з ручною або машинно-ручною працею.

Заробітна плата за відрядними розцінками розраховується так:

Тарифна ставка (грн./н./год.) * Виробіток за місяць (н./год.)

Погодинна оплата праці – це оплата праці за відпрацьований нормативний час,

передбачений тарифною системою. Погодинна оплата праці здійснюється за

годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань

або місячними окладами. Погодинна оплата праці керівників, спеціалістів і

службовців проводиться зазвичай за місячними посадовими окладами (ставками).

Сума заробітної плати за посадовим окладом за місяць розраховується так:

(Посадовий оклад (грн.)* Кількість відпрацьованих за місяць робочих днів

(дн.))/ Кількість робочих днів у місяці згідно з графіком роботи (дн.)

Сума заробітної плати за місяць, виходячи з тарифної ставки, розраховується

так:

Тарифна ставка (грн./год.) * Час, відпрацьований впродовж місяця (год.)

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми,

за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає:

- доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним

законодавством;

- премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівникові,

визначається у розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються:

- сума нарахованої заробітної плати;

- надбавки та доплати;

- нарахування відпускних і за листком тимчасової непрацездатності;

- утримання із заробітної плати.

В Україні здійснюється договірне регулювання оплати праці працівників

підприємств на основі системи угод, що укладаються на рівні:

- державному (генеральна угода);

- галузевому (галузева угода);

- регіональному (регіональна угода);

- виробничому (колективний договір) відповідно до Закону України "Про

колективні договори і угоди".

Заробітна плата працівників підприємства на території України виплачується

у грошових знаках, що мають обіг на території України. Заробітна плата може

виплачуватися банківськими чеками, а також частково натурою (за цінами не нижче

собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що

еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому вигляді, є звичайною або

бажаною для працівників (за винятком товарів, перелік яких встановлює Кабінет

Міністрів України).

Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і

розписок або в будь-якій іншій формі.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни,

встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через

проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Рахунок 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" має наступного

субрахунку:

- 661 "Розрахунки по заробітній платі"

- 662 "Розрахунки з депонентами"

- 663 "Розрахунки по інших виплатах"

По кредиту рахунку 66 "Розрахунки по виплатах працівникам"

відображаються нарахована працівникам підприємства основна й додаткова

заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші підлягаючому

нарахуванню працівникам виплати, по дебету – виплата основної й додаткової

заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності й т.п.; вартість

отриманих матеріалів, продукції й товарів у рахунок заробітної плати (погашення

заборгованості перед працівниками по інших виплатах); утримання податку з

доходів фізичних осіб, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів по виконавчих

документах й інші втримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства по виплатах працівникам у випадку одержання

підприємством готівки для виплати через касу підприємства й неотримання її

працівниками у встановлений строк відображається по дебету субрахунків 661

"Розрахунки по заробітній платі" й 663 "Розрахунки по інших виплатах" і кредиту

субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

На субрахунку 663 "Розрахунки по інших виплатах" ведеться облік

розрахунків по виплатах, що не ставиться до фонду оплати праці, зокрема допомога

із часткового безробіття, допомога з тимчасової непрацездатності.

У Балансі заборгованість підприємств з оплати праці, включаючи депоновану

заробітну плату, відображається у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за

статтею "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" за сумою

погашення.

2.4. Документальне оформлення обліку поточних зобов’язань

Внутрішня нормативна база – це облікова політика підприємства методичні, інструкції та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності підприємства (наказів, розпорядження, посадові інструкції.). Також при аудиті

поточних зобов’язань підприємства слід використовувати дані первинних документів серед яких відносно коротстрокових позик підприємства це виписки банку, видаткові касові ордера, Акт переоцінки, платіжні доручення, накладні, претензії, розрахунки та довідки бухгалтерії середині договори між банком та підприємством, техніко–економічне обґрунтування, виписки банку (якщо відсотки знімаються з поточного рахунку), постановчі документи, бухгалтерська звітність; меморіальні ордери банку, виписки банку за позичковим рахунком; договори застави, договори страхування неповернення кредитів; додаткові угоди до кредитних договорів та ін. При перевірці поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями первинні документи використовують так як виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії, кредитні договори, додаткові угоди до кредитних договорів та ін.Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із зобов’язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки – фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товаро-транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.При перевірці розрахунків за податками і платежами джерелами інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку. В ході перевірки розрахунків поточних зобов’язань повинні бути вирішені наступні задачі:Встановлення правильності оформлення документів по поставці товарно-матеріальних цінностей ( договорів, актів звірки розрахунків і ін.)З'ясування правильності здійснення і обліку розрахунків за отримані і поставлені матеріальні цінності і послуги, сплачені грошовими коштами з використанням векселів, шляхом заліку взаємних вимог і т.ін.Визначення правильності оцінки отриманих і відвантажених товарів ( робіт і послуг) при бартерних угодахПідтвердження правильності і своєчасності оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робітВстановлення правильності оформлення і відображення в обліку отриманих і виданих авансів, пред'явлених претензійЗ'ясування правильності відображення за відповідними статтями балансу сум дебіторської і кредиторської заборгованості

Встановлення причин і давності утворення заборгованості по розрахункам, визначення реальності і шляхів погашення дебіторської заборгованості. Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків виступають:Договори постачання продукції,Акти звірки,Протоколи про залік взаємних вимог,Акти інвентаризації,Векселі,Копії платіжних документів,Книга покупок,Книга продаж,Облікові регістри,Головна Книга,Звітність.Перевірка стану розрахунків за поточними зобов’язаннями повинна проводитись по спеціально розробленій програмі .Така програма, складена за результатами попереднього ознайомлення аудитора з організацією внутрішнього контролю і обліку розрахункових операцій на підприємстві, допоможе послідовно виконати необхідні процедури контролю, зібрати і узагальнити якісні висновки.Перевірка розрахунків за поточними зобов’язаннями передбачає насамперед вивчення договорів постачання продукції і інших господарських договорів за надані підприємству послуги, виконані роботи. По заборгованості з кожним постачальником необхідно:Виявити дотримання строку позовної давності ( загальний строк позовної давності по господарським договорам складає 3 роки ). У випадку його пропуску заборгованість підлягає зарахуванню на рахунок 79.Повинні бути перевірені випадки списання з КТ рахунку 63 на собівартість сум, що не відносяться до виробничої діяльності підприємства.Слід проаналізувати також правильність оформлення і відображення в обліку виданих і отриманих авансів. Аудитор шляхом вивчення первинних документів і облікових регістрів з'ясовує обґрунтованість видання і отримання авансів, правильне ведення обліку, відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку, своєчасність і точність виділення ПДВ з сум отриманих авансів.Аудитор повинен організувати свою роботу так, щоб адекватно відобразити всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб висловити думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах достовірна і достатня.Аудитор також приймає рішення щодо правильності відтворення в обліку і звітності відповідної інформації. Тому аудиторські дослідження не обмежуються вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки документального відображення господарських операцій значно ширші.

Розділ 3.

3.Шляхи удосконалення обліку поточних зобов’язань

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна в процесі господарювання при надходженні і вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при здійсненні таких операцій, як: купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування. Переоцінка основних засобів, виділення часток у статутному капіталі при створенні підприємств та в процесі діяльності, об'єднанні підприємств, встановленні ціни на акції, ліквідації підприємства, встановленні ціни розміщених емітованих акцій, і т.ін.

Активи та зобов'язання утворюють основний кістяк бухгалтерського балансу. Залишки активів та зобов'язань на кінець звітного періоду відображаються у балансі і показують їх наявність на звітну дату. Фактично всі наявні цінності та власний і залучений капітал, за рахунок якого вони утворені, зафіксовані в балансі. З цієї причини вибуття активів та погашення зобов'язань протягом звітного періоду розглядаються як списання їх з балансу. Тому логічним є той факт, що вибуття об'єктів в обліку оцінюють так, як вони відображені в балансі. Водночас сучасна система бухгалтерського обліку передбачає диференційований підхід до оцінки об'єктів для відображення операцій їх вибуття, хоча принцип відповідності вартості списання і вартості визнання в балансі в більшості випадків зберігається.

Кожен об'єкт бухгалтерського обліку, незалежно від того, на якій стадії кругообігу капіталу він перебуває, завжди оцінюється в бухгалтерському обліку за історичною чи поточною вартістю. Обрання того чи іншого способу оцінювання залежить від базової оцінки, специфічних особливостей об'єкта оцінки та виду господарської операції.

Формулювання мети оцінки дає змогу встановити повне і правильне найменування об'єкта оцінки, вид активів, які оцінюються, вид майнових прав, які оцінюються, дату оцінки. Неправильно сформульована мета спричиняє використання неадекватної методики і внаслідок цього помилковий результат оцінки активів та зобов'язань.

Оцінки, які використовуються різними функціями управління або є їх результатом, мають одну спільну властивість - у вартісному вимірі відтворюють різні боки або аспекти господарської діяльності або економічної діяльності. Диференціація економічних оцінок може відбуватися за їх метою або сферою застосування, методом розрахунку та джерелом вихідних даних.

Поняття «оцінка» в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО використовується у тлумаченнях принципу бухгалтерського обліку, сутності активів, зобов'язань, доходів і витрат, змісту облікової політики, а також фігурує у формулюванні принципів бухгалтерського обліку.

Згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» облікова оцінка - це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Інакше кажучи, це

приблизна величина, яка визначається підприємством, спираючись на минулий досвід і наявну інформацію.

Підхід до тлумачення оцінки як до процесу вимірювання вартості об'єктів бухгалтерського обліку і як до процесу створення якісних характеристик облікової інформації втілено у трьох принципах підготовки фінансової звітності, сформульованих у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Це принципи безперервності діяльності, історичної (фактичної) собівартості та обачності.

Враховуючи принцип безперервності діяльності, зобов'язання підприємства оцінюють, враховуючи припущення, що його діяльність триватиме й надалі. Щодо принципу історичної (фактичної) собівартості, то на його основі визначено пріоритет оцінки активів, враховуючи витрати на їх виробництво та придбання. Проте найважливішим принципом, який необхідно застосовувати в процесі оцінки зобов'язань, є принцип обачності. Він передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають заниженню сум визнаних зобов'язань.

У параграфі 99 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів під оцінкою розуміють процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та в звіті про прибутки та збитки. Це передбачає вибір певної бази (основи) оцінки.

Отже, найчастіше трактують оцінку як елемент методу бухгалтерського обліку. Завдяки цьому вона має зв'язок з усіма його складовими і забезпечує дотримання таких вимог до балансу, як правдивість і реальність.

Нормативна база з бухгалтерського обліку в Україні щодо оцінки об'єктів бухгалтерського обліку при їх визнанні і відображенні в балансі загалом відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ) та міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО). Це обумовлено тим, що положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) розроблялися на основі МСБО, тому в них відображено особливості сучасної міжнародної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Питання оцінки належить до таких особливостей. Проте, у МСБО та у П(С)БО не чітко сформульовані положення щодо того, за якою оцінкою об'єкти бухгалтерського обліку мають оцінюватися при визнанні і відображенні в балансі. Щодо МСБО, то це не можна вважати недоліком, оскільки вони є узагальненням світової практики і висвітлюють тільки концептуальні засади обліку та мають рекомендаційний характер. Що ж стосується національних П(С)БО, то варто було б зазначити, що питання оцінки об'єктів обліку повинні бути більш конкретизованими, щоб запобігти неточностям при складанні звітності.

Дослідити і класифікувати підходи до оцінки зобов'язань, що використовуються у бухгалтерському обліку, за національною нормативною базою неможливо, оскільки в ній відсутній окремий документ подібний до Концептуальної основи складання і подання фінансових звітів, який би висвітлював загальні підходи до оцінювання об'єктів бухгалтерського обліку. Тому звернемося до оцінки зобов'язань відповідно до Концептуальної основи.

Висновок: В результаті виконання курсової роботи засвоєно основні поняття,

характеристику та бухгалтерські рахунки на яких ведеться облік поточних

зобов’язань, зобов'язання фіксуються в бухгалтерському обліку в міру їхнього

виникнення й оцінюються сумою коштів або товарів, необхідних для їхнього

погашення.

Виявлено, що бухгалтерський облік поточних зобов’язань ведеться на

рахунках шостого класу плану рахунків: 60 "Короткострокові позики", 61 "Поточна

заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 62 "Короткострокові векселі

видані", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за

податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки по

виплатах працівникам", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими

операціями", 69 "Доходи майбутніх періодів". Рахунки цього класу призначені для

обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у

звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені

протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік

короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною

заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців,

короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та

підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням,

інших розрахунків та операцій, а також доходів майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких

належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони

будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати

складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу

підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від

16 липня 1999 р. // Законодавство України. – 12 с.;

2. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. //

Законодавство України. – 132 с.;

3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. //

Законодавство України. – 230 с.;

4. П(С)БО 11 "Зобов'язання";

5. П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

6. П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

7. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. –

К.: Алерта, 2006. – стор. 786 – 792;

8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця.

– Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 – 380;

9. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в

Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004. – с. 98 – 103;

10. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. – М., 2003. – с. 432;

11. http://www.buhgalteria.com.ua/

12. http://www.minfin.gov.ua/

13. http://www.probusiness.in.ua/