ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ...

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра німецької філології і перекладу

Затверджую:

Декан факультету

____________________________ (підпис)

____________________________ (ПІБ)

“____”____________ 20___ р.

Голова НМР факультету

(підпис)

(ПІБ)

Схвалено на засіданні кафедри

німецької філології і перекладу

(назва кафедри)

Протокол № _____ від

“__”___________20___р.

Завідувач кафедри

__Вапіров С. Ю. __ ______________ (ПІБ) (підпис)

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни Вступ до германської філології

Форма навчання __денна________ Курс______IІ______ Семестр______III_____

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Шифр галузі: 0203

найменування галузі знань: гуманітарні науки

код напряму: 0305 –

напрям підготовки:

філологія освітньо-

кваліфікаційний

рівень: бакалавр

Академічна характеристика Структура

Рік навчання: 2010/2011

Семестр: 1

Кількість навчальних

тижнів: 17

Кількість годин на тиждень: 2

Статус курсу: фахова дисципліна Кількість ECTS кредитів: українських:

європейських:

Кількість годин:

Загальна: 34

Лекції: 18

Практичні заняття: 16

Самостійна робота: –

Індивідуальна робота: –

Вид підсумкового

контролю: екзамен

Робоча програма складена на основі: Вступ до спецфілології : Навчальна програма курсу. – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – 11 с. Ухвалено на засіданні кафедри німецької філології і перекладу протокол № 1

від “30“ серпня 2010 р.

Укладач робочої програми: викладач кафедри німецької філології і перекладу

Путій О.С.

Запоріжжя 2010

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс “Вступ до германської філології” є необхідною складовою вивчення наук

філологічного циклу і дає можливість ознайомити студентів з головними питаннями

вказаного напрямку спеціальності. Він має на меті вивчення загальних відомостей

про систему і структуру (давньо)германських мов доби їх спільного існування (до

VII – IX ст.), а також етноспецифічних і лінгвокультурних особливостей їхнього

історичного розвитку.

Предмет курсу складають проблеми походження, розвитку й мовного cкладу

германських мов, а також загальні закономірності й тенденції їх розвитку. При

аналізі конкретних мовних явищ і процесів германістика спирається на закони

загального мовознавства і постійно взаємодіє з такими лінгвістичними дисциплінами,

як мовна типологія, порівняльне мовознавство, лінгвістична географія, діалектологія тощо. Крім цього, германське мовознавство широко використовує надбання різних

суміжних наук, зокрема історії, етнографії, археології, фольклористики, культурології, мистецтво- й літературознавства.

Структура курсу передбачає лекції і семінарські заняття у загальному обсязі в

34 години, до яких додаються в половинному обсязі ще години для самостійної роботи.

Лекції спрямовані на ознайомлення студентів з етапами історичного розвитку і сучасним станом кожної з основних германських мов із урахуванням загальних і специфічних рис їх фонетики, морфології, словотвору, лексики і синтаксису, а також викладення основних положень германського мовознавства, які є науковою

базою для спеціальних лінгвістичних дисциплін (історія мови, теоретична і практична граматика, теоретична фонетика, лексикологія, стилістика тощо).

Метою семінарських занять є розвиток у студентів навичок аналізу та узагальнення конкретного мовного матеріалу, а також опрацювання та осмислення студентами першоджерел з теоретичних проблем.

Лекції та семінарські заняття спрямовані не тільки на розширення теоретичної інформації, а головним чином на розвиток у студентів творчого мислення, вміння дійти самостійних висновків і узагальнень фактичного матеріалу. Ряд розділів вивчаються самостійно з використанням рекомендованої літератури.

У результаті вивчення курсу студент повинен

знати:

- основні терміни і поняття, основні методи і прийоми теоретичного вивчення давніх і сучасних германських мов;

- головні віхи історії германських племен і народностей, орієнтуватися у

процесах трансформації давньогерманських діалектів у мови народностей та національні мови;

- будову та закономірності фонетичної, граматичної та лексичної підсистем давньо-

германських мов; - основні фонетичні (фономорфологічні) закони (Грімма, Вернера, Хольцманна),

закони якісних і кількісних змін голосних та їх чергування (аблаут, умлаут тощо);

- особливості фонетичної, граматичної та лексичної підсистем кожної окремо

взятої сучасної германської мови;

- основні етапи розвитку та основні положення германського мовознавства, які мають принципове значення для подальшого вивчення теорії відповідної германської мови (зокрема німецької та англійської);

вміти:

- орієнтуватися в дописемній та писемній історії давньогерманських племен і народів;

- аналізувати і порівнювати фономорфологічну структуру індоєвропейського,

давньогерманського і сучасного германського слова (з елементами залучення рідної мови);

- працювати з давніми (зокрема готськими) текстами, а саме читати і перекладати

їх за допомогою словника; - характеризувати особливості фонетичної, граматичної та лексичної будови

кожної окремо взятої сучасної германської мови з урахуванням їх спільних

давньогерманських рис; - працювати з обов’язковою і додатковою літературою з метою набуття і

поліпшення навичок самостійної роботи за фахом;

- здійснювати самостійний пошук наукової інформації та писати реферати за темами дисципліни.

II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ №

модуля № нав-х

тижнів

№

теми

Теми лекцій, види інших

аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг, годин

Вид модульного і підсумкового

контролю та їх рейтингова оцінка (РО)

1 Тема 1. Предмет, задачі і

проблематика курсу

"Вступ до спецфілології”

Лекції: Германська філологія як наука

Лабораторні заняття:

Практичні заняття: Віхи історії

германського мовознавства

Самостійна робота:

1

1

2 Тема 2. Історія давніх германців

Лекції: Германські племена, їх

міграція й утворення германських

„варварських” королівств


Практичні заняття: Культура давніх

германців (звичаї, релігійні уявлення,

обряди, міфологія)


1

1

3 Тема 3. Джерела відомостей про

давніх германців

Лекції: Історія германської писемності


Практичні заняття: Основні

пам’ятки писемності германських мов


1

1 Модуль

1 (контрольний

)

4 Тема 4. Фонологічна система

давньогерманських мов

Лекції: Консонантизм

давньогерманських мов Лабораторні заняття:

Практичні заняття: Наголос у

давньогерманських мовах


1

1

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу –

6 балів

РО підготовки до лабораторних і практичних занять та опанування практичними навичками – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи –

12 балів

***

5 Тема 5. Вокалізм давньогерманських

мов

Лекції: Кількісні та якісні зміни в

системі германського вокалізму


Практичні заняття: Умлаут та

аблаут у давньогерманських мовах Самостійна робота:

1

1

6 Тема 6. Основні риси морфологічного

складу давньогерманських мов

Лекції: Морфологічна будова

давньогерманських мов. Система імені


Практичні заняття: Займенник,

числівник, прислівник у



1

1

7 Тема 7. Система дієслова в


Лекції: Морфологія дієслова в



Практичні заняття: Словотвір у



2

2

1 – 9 тижні (1-й півсеместр)

1 модульний контроль (разом по 1-му модулю).

14 30 балів

8 Тема 1. Лексична система давньо-

германських мов

Лекції: Словниковий склад давньо-



Практичні заняття: Лексичні

запозичення у давньогерманських

мовах


1

1

9 Тема 2. Синтаксична будова давньо-


Лекції: Синтаксис давньогерманських мов


Практичні заняття: Відбиття рис

давньогерманського синтаксису в

писемних пам’ятках


1

1

Модуль

2 (контрольний

)

10 Тема 3. Основні етапи розвитку


Лекції: Формування національних мов Лабораторні заняття:

Практичні заняття: Загальна

характеристика готської мови


1

1

11 Тема 4. Західноскандинавські мови

та їх історія

Лекції: Ісландська і фарерська

національні мови та їх історія


Практичні заняття: Норвезька

національна мова та її історія


1

1

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу –

6 балів

РО підготовки до лабораторних і практичних занять та опанування практичними навичками – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи –

12 балів

***

12 Тема 5. Східноскандинавські мови та

їх історія

Лекції: Датська національна мова та

її історія


Практичні заняття: Шведська

національна мова та її історія Самостійна робота:

1

1

13 Тема 6. Загальна характеристика

західногерманських мов

Лекції: Голландська мова та її

історія


Практичні заняття: Бурська мова

(африкаанс) і її історія


1

1

14 Тема 7. Західногерманські мови і їх

історія (інгвеонська підгрупа)

Лекції: Англійська мова та її історія


Практичні заняття: Давньосаксонська мова Самостійна робота:

1

1

15 Тема 8. Західногерманські мови і їх

історія (німецька мова, їдиш)

Лекції: Німецька мова і її історія


Практичні заняття: Новоєврейська

мова (їдиш)


1

1

10 – 18 тижні (2-й півсеместр)

2 модульний контроль (разом по 2-му модулю).

20

30 балів

Разом за два модулі 32 60 балів

Індивідуальне завдання 20 бал

Підсумковий семестровий контроль 2 20 балів

І семестр

Разом 34 100 балів

*** - участь у науково-дослідній роботі, олімпіадах, конкурсах тощо (не більше 5

балів, які входять у 30 балів за 1 модуль).

III. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1

Тема 1. Германська філологія як наука

План

1. Предмет і задачі курсу “Вступ до спецфілології”. Зв’язок германської філології з іншими науковими дисциплінами.

2. Основні поняття, термінологія і методи. Порівняльно-історичний метод.

3. Проблема індоєвропейської прамови.

Література

1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию. – М.: Высшая школа, 1998. – 320 с.

2. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.И. Индоевропейский язык и индоевропейцы (в 2-х

т-х). – Тбилиси: Тбилисский университет, 1984. – 1328 с. 3. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание. – Л.: Наука, 1976. – 695 с.

4. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских

языков. – М.-Л.: Наука, 1964. – 316 с. 5. Мейе А. Основные особенности германской группы языков. – М.: Изд-во лит. на

иностр. яз., 1952. – 167 с. 6. Porzig.W. Die Gliederung des indogermanischen Sprachgebiets. – Heidelberg: Carl

Winter Universitätsverlag, 1954. – 251 S.

Тема 2. Германські племена, їх міграція й утворення „варварських” королівств

План

1. Класифікація германських племен за Плінієм Старшим і Ф. Енгельсом.

2. “Велике переселення народів”: причини, датування, напрямки, наслідки.

3. Франкські держави Меровінгів і Каролінгів.



2. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:

Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Энгельс Ф. К истории древних германцев // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд.

Т. 19. – С. 442-494.

4. Braun F. Die Urbevölkerung Europas und die Herkunft der Germanen. – Berlin,

Stuttgart, Leipzig: Kohlhammer, 1922. – 91 S.

Заняття 2

Тема 3. Історія германської писемності

План

1. Свідчення про германські мови в дописемний період.

2. Історія германської писемності. Рунічне письмо. Готське (вульфіліанське) письмо. Поширення і роль латинського алфавіту.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Макаев Э.А. Язык древнейших рунических надписей. – М. : Изд-во лит. на

иностр. яз., 1965. – 145 с.

Тема 4. Консонантизм давньогерманських мов

План

1. Порівняльна характеристика індоєвропейського й германського консонантизмів. 2. Закон Я. Грімма. Винятки із закону Я. Грімма. Закон К. Вернера. Ротацизм.

3. Західногерманське подовження приголосних (гемінація). Закон Хольцмана.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая фонетика немецкого языка. – М.:

Просвещение, 1965. – 175 с.

4. Филичева Н.И. Передвижение согласных в германских языках. – М.: Изд-во

лит. на иностр. яз., 1960. – 156 с.

Заняття 3

Тема 5. Кількісні та якісні зміни в системі германського вокалізму

План

1. Загальноєвропейські риси у системі голосних фонем давньогерманських мов. 2. Якісні та кількісні зміни у системі давньогерманського вокалізму.

Література 1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в

германскую филологию. – М.: Высшая школа, 1998. – 320 с. 2. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:



Тема 6. Морфологічна будова давньогерманських мов. Система імені

План.

1. Морфологічна структура слова в індоєвропейській мові-основі. Індоєвропейські риси в системі германського імені.

2. Давньогерманський іменник і його морфологічні категорії. 2. Давньогерманський прикметник і його морфологічні категорії.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. – М.:

Просвещение, 1968. – 263 с. 4. Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология.

Парадигматика. Категории имени). – М.: Наука, 1977. – 360 с. 5. Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: Изд-во лит.

на иностр. яз, 1954. – 379 с.

Заняття 4

Тема 7. Морфологія дієслова в давньогерманських мовах

План

1. Загальна характеристика дієслівної системи в давньогерманських мовах.

2. Граматичні категорії давньогерманського дієслова. Категорія особи. Категорія числа. Категорія часу. Категорія виду. Категорія способу. Категорія стану.

3. Морфологічна класифікація дієслів у давньогерманських мовах.

Література 1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в

германскую филологию. – М.: Высшая школа, 1998. – 320 с. 2. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:



4. Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология. Парадигматика. Категории имени). – М.: Наука, 1977. – 360 с.

5. Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз, 1954. – 379 с.

Заняття 5

Тема 8. Словниковий склад давньогерманських мов

План

1. Спільноіндоєвропейська та спільногерманська лексика давньогерманських мов. 2. Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища

школа, 1983. – 96 с.

Тема 9. Синтаксис давньогерманських мов

План

1. Структура речення у давньогерманських мовах.

2. Типи синтаксичного зв’язку.


1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1963. – 335 с.


Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Ярцева В. Н. Исторический синтаксис английского языка. – М., Л., 1961.

Заняття 6

Тема 10. Формування національних мов

План

1. Основні етапи розвитку германських мов. 2. Нації і національні мови.



2. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1983. – 96 с.

3. Hutterer C.J. Die germanischen Sprachen. Ihre Geschichte in Grundzügen. –

Budapest: Akademiai KIOD, 1975. – 543 S.

Тема 11. Ісландська та фарерська національні мови та їх історія

План

1. Загальна характеристика скандинавських мов. 2. Походження, особливості розвитку та загальна характеристика ісландської мови.

3. Походження, особливості розвитку та загальна характеристика фарерської мови.


1. Вессен Э. Скандинавские языки. – М.: Иностр. литература, 1949. – 167 с. 2. Стеблин-Каменский М.И. История скандинавских языков. – М.-Л.: АН СССР,

1953. – 340 с. 3. Стеблин-Каменский И.И. Древнеисландский язык. М.: Изд-во лит. на иностр.

яз., 1955. – 286 с.

Заняття 7

Тема 12. Датська національна мова та її історія

План

1. Історія походження датської мови, вплив латинської, нижньонімецької та французької мов.

2. Епоха реформації і формування датської національної мови.

3. Загальна характеристика системи сучасної датської мови.


1. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 2. Вессен Э. Скандинавские языки. – М.: Иностр. литература, 1949. – 167 с. 3. Стеблин-Каменский М.И. История скандинавских языков. – М.-Л.: АН СССР,

1953. – 340 с.

Тема 13. Голландська мова її історія

План 1. Загальна характеристика західногерманських мов. 2. Історія, роль франкського елемента, діалектні норми середньо-нідерландського

періоду.

3. Формування національної мовної норми. Загальна характеристика системи

голландської мови.


1. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 2. Миронов С.А. История нидерландского языка. – М.: Наука, 1986. – 160 c.

3. Миронов С.А. Становление литературной нормы нидерландского языка. – M.:

Наука, 1973 – 198 с.

Заняття 8

Тема 14. Англійська мова та її історія

План

1. Давньоанглійський період (кін. VІІ ст. – поч. XI ст.). 2. Середньоанглійський період (XII ст. – ХV ст.). 3. Новоанглійський період (з ХVІ ст. – до нашого часу).


1. Аракин В.Д. История английского языка. – М.: Просвещение, 1985. – 255 с. 2. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 3. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и историю английского

языка. – М.: Высшая школа, 1996. – 184 с. 4. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. – М.: Высшая школа,

1976. – 320 с.

Тема 15. Німецька мова і її історія

План

1. Періодизація історії німецької мови.

2. Особливості процесу утворення національної мови. Роль німецької класичної літератури у формуванні німецької літературної мови.

3. Характеристика німецької мови в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Люксембурзі та Ліхтенштейні.


1. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 2. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз.,

1956. – 387 с. 3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – 390 с.

IV. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.

Тема 1. Віхи історії германського мовознавства

План

1. Зарубіжна германістика. Перший етап порівняльно-історичного мовознавства (Ф. Бопп, Р. Раск, Я. Гримм та ін.).

2. Порівняльно-історичне мовознавство в сер. XIX ст. (Т. Бенфей, Г. Курциус, А. Кун, А.Ф. Потт, А. Шлейхер, Й. Шмідт та ін.).

3. Младограматичний напрямок у германістиці (М. Бреаль, К. Бруггман, К. Вернер,

Б. Дельбрюк, Г. Пауль та ін.).

4. Зарубіжне германське мовознавство XX ст. (лондонська лінгвістична школа, ідеалістична теорія Л. Вайсгербера, сучасне германське мовознавство у ФРН).





школа, 1983. – 96 с. 4. Paul H. Grundriss der germanischen Philologie. – Berlin: Akademie, 1957. – 456 S.

Тема 2. Культура давніх германців

План

1. Історико-літературні джерела відомостей про давніх германців. 2. Звичаї, релігійні уявлення й обряди, міфологія давніх германців.


1. Быкова О.И. Сафонова 0.Б., Ушакова Ю.В. История германских языков и

письменности. – Воронеж: ВГУ, 1982. – 70 с. 2. Кнабе Г.С. Корнелий Тацит. – М.: Наука, 1981. – 207 с.

3. Мифы народов мира / Под ред С.А. Токарева. – М.: Сов. энциклопедия, 1980. –

Т. 1. – 671 с. 4. Стеблин-Каменский И.И. Культура Исландии. – Л.: 1967. – 234 с. 5. Arntz Н. Handbuch der Runenkunde. – Halle/Saale: Niemeyer, 1944. – 123 S.

Заняття 2

Тема 3. Основні пам’ятки писемності германських мов

План

1. Загальна характеристика пам’яток давньогерманської писемності. 2. Пам’ятки давньоісландської, давньоанглійської, давньоверхньонімецької і

давньосаксонської писемності. 3. Поезія скальдів. Особливості системи давньогерманського віршування.





школа, 1983. – 96 с. 4. Стеблин-Каменский И.И. Мир саги. – М.: Наука, 1984. – 286 с.

Тема 4. Наголос у давньогерманських мовах

План

1. Порівняльна характеристика індоєвропейської та давньогерманської мовної будови.

2. Динамічний наголос у давньогерманських мовах.






Заняття 3

Тема 5. Умлаут та аблаут у давньогерманських мовах

План

1. Умлаут як регресивна асиміляція голосних.

2. Аблаут як спонтанне чергування голосних.






Тема 6. Займенник, числівник і прислівник у давньогерманських мовах.

План

1. Походження давньогерманських займенників, числівників і прислівників. 2. Класифікація та морфологічні категорії.





Просвещение, 1968. – 263 с. 4. Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология.


на иностр. яз, 1954. – 379 с. 6. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: АН. СССР, тт. 1-4. 1962

– 1964. – 1543 с. Заняття 4

Тема 7. Словотвір у давньогерманських мовах

План

1. Типи і способи словотвору в давньогерманських мовах.

2. Морфологічний словотвір (словоскладання; афіксація; синтаксичний і семанти-

чний словотвір; безафіксальний словотвір (конверсія). 3. Роль аблаута й умлаута в словотворі.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология.


на иностр. яз, 1954. – 379 с. 5. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: АН. СССР, тт. 1-4. 1962

– 1964. – 1543 с. Заняття 5

Тема 8. Лексичні запозичення у давньогерманських мовах

План

1. Германсько-кельтські лексичні паралелі. Германсько-італійські лексичні паралелі. Германсько-слов’янські та германсько-балтійські лексичні паралелі.

2. Кальки.





школа, 1983. – 96 с.

Тема 9. Відбиття рис давньогерманського синтаксису в писемних пам’ятках

План

1. Особливості синтаксису в пам’ятках “вченого стилю”.

2. Особливості синтаксису в пам’ятках “народного стилю”.


1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1963. – 335 с.


Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Ярцева В. Н. Исторический синтаксис английского языка. – М., Л., 1961.

Заняття 6

Тема 10. Загальна характеристика готської мови

План

1. Загальні відомості про східногерманські племена та їхні діалекти.

2. Значення готської мови для германістики.

3. Характеристика морфологічної системи готської мови.




Вища школа, 1986. – 230 с. 3. Гухман М.М. Готский язык. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. – 286 с. 4. Задорожній Б.M. Порівняльна фонетика і морфологія готської мови. – Львів:

ЛДУ, 1960. – 297 с.

Тема 11. Норвезька національна мова та її історія

План

1. Формування давньонорвезької письмової мови. Вплив датської мови.

2. Особливості розвитку норвезької літературної мови (букмол, лансмол).

3. Загальна характеристика мовної системи.



2. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 3. Стеблин-Каменский М.И. Образование норвежского национального языка //

Вопр. языкознания. – 1952. – № 1. – С. 3-12.

4. Стеблин-Каменский М.И. История скандинавских языков. – М.-Л.: АН СССР,

1953. – 340 с. Заняття 7

Тема 12. Шведська національна мова та її історія

План

1. Історія походження шведської мови. Вплив латинської та нижньонімецької мов. 2. Епоха реформації і формування шведської національної мови.

3. Загальна характеристика системи сучасної шведської мови.




Вища школа, 1986. – 230 с.


1953. – 340 с.

Тема 13. Бурська мова (африкаанс) і її історія

План

1. Формування бурської мови на основі мови голландських колонізаторів у Пів-денній Африці.

2. Загальна характеристика мовної системи африкаанс.



2. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 3. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:

Вища школа, 1986. – 230 с. 4. Миронов С.A. Язык африкаанс. – М.: Наука, 1969. – 150 с. 5. Breyne R. Lehrbuch des Afrikaans für den Schul- und Selbstunterricht. – München:

Pohl, 1956. – 239 S.

Заняття 8

Тема 14. Давньосаксонська мова

План

1. Історія давніх саксів. 2. Пам’ятки давньосаксонської писемності. 3. Сучасні нижньонімецькі діалекти та їхня доля.




Вища школа, 1986. – 230 с.

Тема 15. Новоєврейська мова (їдиш)

План

1. Історія формування новоєврейської мови (їдиш) та її розповсюдження у світі. 2. Особливості функціонування, загальна характеристика мови їдиш.



2. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: АСТ, 2001. – 336 с. 3. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:

Вища школа, 1986. – 230 с. 4. Weinreich M. History of the Yiddish language. – Chicago, London: The university

of Chicago press, 1980. – 833 p

V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

№

теми ЗАВДАННЯ Література

Форма

контролю

1 Повторення того, що було раніше вивчено

в курсі "Вступ до мовознавства"

Кодухов, с. 252-249;

Кочерган, с. 41-48;

Реформатский, с. 512-345

усна

2, 3 Робота з конспектом лекцій. Вивчення спеціальної літератури

Арсеньєва 1980, с. 7-26;

Жлуктенко 1986, с. 4-52 письмова

4, 5 Робота з конспектом лекцій. Знайомство з обов'язковою літературою

Арсеньєва 1980, с. 50-64;

Жлуктенко 1986, с. 58-76 усна

6, 7 Робота з конспектом лекцій. Знайомство з додатковою літературою

Зиндер Л.Р., Строева Т.В. 1968;

Жирмунський В.М. 1957 усна

8 Знайомство з додатковою літературою.

Складання конспекту книги Берков В.П. 2001;

Kloss H. 1952 письмова

Всього змішана

VI. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Теорія «арійської раси» та її критика. 2. Лінгвістична географія як метод вивчення діалектів. 3. Проблема індоєвропейської прамови.

4. Проблеми мовного субстрату та його роль у розвитку германських мов. 5. Індоєвропейські корені германського язичництва. 6. Зародження феодалізму в Західній Європі та шляхи її християнізації. 7. Шляхи формування німецької держави та німецької літературної мови.

8. Причини розпаду флективного устрою в германських мовах.

9. Становлення категорії означеності / неозначеності в германських мовах.

10. Типологічна характеристика прикметника в сучасних германських мовах.

11. Синтаксичні особливості давньогерманських мов. 12. Диференційні ознаки західногерманської групи мов в області морфології. 13. Лексична диференціація германського ареала. 14. Проблема гото-скандинавських звʼязків. 15. Кримські готи.

16. Скандинавська мова-основа та племінні діалекти.

17. Розбіжності в лексичних системах скандинавських мов. 18. Розбіжності в граматичних системах скандинавських мов. 19. Загальна характеристика давньонижньонімецьких діалектів. 20. Загальна характеристика давньоверхньонімецьких діалектів. 21. Давня історія Британії. 22. Інгвеонська проблема. 23. Їдиш: історія формування та особливості функціонування. 24. Середньовічний німецький героїчний епос. 25. Загальна характеристика мовної системи африкаанс.

VIІ. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ І ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ

Модуль 1.

1. Германістика як наука та її місце серед інших лінгвістичних дисциплін.

2. Історичні етапи та основні напрямки розвитку германської філології. 3. Історія давніх германців. 4. Культура давніх германців. 5. Історія то розвиток давньогерманської писемності. 6. Найважливіші пам’ятки давньогерманських мов. 7. Система давньогерманського консонантизму.

8. Система голосних фонем давньогерманських мов. 9. Особливості морфологічної будови давньогерманських мов. Система імені. 10. Морфологічні категорії та класи давньогерманських дієслів.

Модуль 2.

1. Словниковий склад давньогерманських мов. 2. Особливості синтаксису давньогерманських мов. 3. Формування національних мов. 4. Особливості історичного розвитку скандинавських мов. 5. Історичне значення готської мови для германістики.

6. Становлення голландської національної мови та її історія. 7. Становлення англійської національної мови та її історія. 8. Розвиток німецької національної мови.

9. Доля давньосаксонської мови.

10. Їдиш та африканс.

Питання з дисципліни.

1. Германська філологія: предмет і завдання, основні поняття 2. Мови індоєвропейської мовної сім’ї. Сучасні германські мови на карті світу.

3. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві. 4. Германські племена під час Великого переселення народів. 5. Давньогерманські племена та їх класифікації. 6. Основні етапи розвитку германських мов. Еволюція мовних форм.

7. Порівняльна характеристика індоєвропейського і (пра)германського консонантизму. 8. Загальна характеристика германської фонетичної системи.

9. Перший пересув приголосних. Датування і причини.

10. Пам’ятки давньогерманської писемності, їх характеристика. 11. Морфемна структура слова у давньогерманських мовах.

12. Лексичний склад давньогерманських мов. 13. Особливості синтаксису давньогерманських мов. 14. Готська мова (походження, особливості розвитку, загальна характеристика). 15. Загальна характеристика та класифікація скандинавських мов. 16. Загальна характеристика та класифікація західногерманських мов. 17. Інгвеонська проблема. Давньосаксонська мова. 18. Німецька національна мова та її історія. 19. Англійська національна мова та її історія. 20. Історія германського мовознавства як наукової дисципліни.

VIII. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську

шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими

показниками і шкалами оцінок.

За національною шкалою ЗА

ШКАЛОЮ

ECTS

За шкалою

університету

Екзамен Залік

A 90 – 100

(відмінно) 5 (відмінно)

B 85 – 89

(дуже добре)

C 75 – 84

(добре)

4 (добре)

D 70 – 74

(задовільно)

E 60 – 69

(достатньо)

3 (задовільно)

Зараховано

FX

35 – 59

(незадовільно – з можливістю

повторного складання)

F

1 – 34

(незадовільно – з обов’язковим

повторним курсом)

2 (незадовільно) Не зараховано

Для отримання екзаменаційної оцінки “відмінно” студент повинен

Знати:

- термінологічний словник дисципліни у повному обсязі; - добре орієнтуватися в історії германських племен і народностей, у процесах транс-формації давньогерманських діалектів у мови народностей та національні мови;


германських мов; - особливості фонетичної, граматичної та лексичної підсистем кожної окремо взятої сучасної германської мови;

- основні етапи розвитку та найважливіші положення германського мовознавства, які мають принципове значення для подальшого вивчення теорії німецької мови.

Вміти:

- орієнтуватися в дописемній та писемній історії давньогерманських племен і народів; - аналізувати і порівнювати фономорфологічну структуру індоєвропейського, давньо-

германського і сучасного германського слова; - читати і перекладати давні тексти за допомогою словника; - характеризувати особливості фонетичної, граматичної та лексичної будови кожної окремо взятої сучасної германської мови з урахуванням їх спільних давньогерман-

ських рис; - працювати з обов’язковою і додатковою літературою з германської філології.

Для отримання екзаменаційної оцінки “добре” студент повинен

Знати:

- термінологічний словник дисципліни майже у повному обсязі;

- добре орієнтуватися в історії германських племен і народностей, у процесах транс-формації давньогерманських діалектів у мови народностей та національні мови;


германських мов з певними неточностями;

- особливості будови і розвитку кожної окремо взятої сучасної германської мови;

- основні етапи розвитку та найважливіші положення германського мовознавства, які мають принципове значення для подальшого вивчення теорії німецької мови.

Вміти:

- добре орієнтуватися в роботах найвидатніших германістів і працювати з науковою літературою з германської філології та загального мовознавства; - характеризувати особливості фонетичної, граматичної та лексичної будови кожної окремо взятої сучасної германської мови з урахуванням їх спільних давньогерман-

ських рис; - читати і перекладати давні тексти за допомогою словника.

Для отримання екзаменаційної оцінки “задовільно” студент повинен

Знати:

- термінологічний словник дисципліни на 60-70%;

- орієнтуватися в історії германської філології та працях найвидатніших германістів; - орієнтуватися в історії германських племен і народностей;

- будову та закономірності розвитку германських мов з певними неточностями;

- найважливіші положення германського мовознавства, які мають принципове значення для подальшого вивчення теорії німецької мови.

Вміти:

- орієнтуватися в роботах найвидатніших германістів і працювати з науковою

літературою з германської філології та загального мовознавства; - характеризувати особливості фонетичної, граматичної та лексичної будови сучасних

германських мов; - читати давні тексти.

Для отримання екзаменаційної оцінки “незадовільно” студент повинен

Знати:

- термінологічний словник дисципліни на 50%;

- частково орієнтуватися в історії германської філології та працях найвидатніших

германістів; - будову та закономірності розвитку германських мов із неточностями;

- деякі положення германського мовознавства, які мають значення для подальшого

вивчення теорії німецької мови.

Вміти:

- орієнтуватися в роботах найвидатніших германістів і працювати з науковою

літературою з германської філології та загального мовознавства на низькому рівні; - характеризувати особливості фонетичної, граматичної і/або лексичної будови

сучасних германських мов.

IХ. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБОТИ ТА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Див. с. 3 – 5.

Х. ЛІТЕРАТУРА

Основна:


2. Гонта І.А. Вступ до германської філології. – К.: КМУ, 2003. – 68 с. 3. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.:


школа, 1983. – 96 с. 5. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу “Вступ до германського

мовознавства”. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 192 с. 6. Линский С.С. Введение в германскую филологию. – Днепропетровск: ДГУ,

1975. – 82 с. 7. Приходько А.Н., Пчельникова Э.А. Методические указания к курсу “Введение в

германскую филологию”. – Запорожье: ЗГУ, 1987. – 47 с. 8. Фоменко О.Г. Методичні вказівки до курсу ”Вступ до германського

мовознавства”. – Запоріжжя: ЗДУ, 1992. – 55 с. 9. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и историю английского

языка. – М.: Высшая школа, 1996. – 184 с. 10. www.wikipedia.ru [германская филология].

Додаткова

1. Абрамсон М.Л., Кириллова А.А., Колесницкий Н.Ф. История средних веков. – М.:

Просвещение, 1986. – 576 с. 1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. – М.: Высшая школа,

1963. – 335 с. 2. Аракин В.Д. История английского языка. – М.: Просвещение, 1985. – 255 с. 3. Берков В.П. Современные германские языки: Учебник. – М.: ООО «Изд-во

АСТ», ООО «Изд-во Астрель», 2001. – 336 с. 4. Быкова О.И. Сафонова 0.Б., Ушакова Ю.В. История германских языков и

письменности. – Воронеж: ВГУ, 1982. – 70 с. 5. Бурлак С.А., Старостин С.А. Сравнительно-историческое языкознание. – М.:

Академия, 2005. – 432 с. 6. Вессен Э. Скандинавские языки. – М.: Иностр. литература, 1949. – 167 с. 7. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.И. Индоевропейский язык и индоевропейцы (в 2-х

т-х). – Тбилиси: Тбилисский университет, 1984. – 1328 с. 8. Гухман М.М. Готский язык. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. – 286 с. 9. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз.,

1956. – 387 с. 10. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских

языков. – М.-Л.: Наука, 1964. – 316 с. 11. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание. – Л.: Наука, 1976. – 695 с. 12. Жлуктенко Ю.А., Двухжилов А.В. Фризский язык. – К.: Наукова думка, 1984. –

198 с. 13. Задорожній Б.M. Порівняльна фонетика і морфологія готської мови. – Львів:

ЛДУ, 1960. – 297 с. 14. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая фонетика немецкого языка. – М.:


15. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. – М.:

Просвещение, 1968. – 263 с. 16. Иванов В.Д. Повести древних лет. – Л.: Лениздат, 1985. – 448 с. 17. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. – М.: Высшая школа,

1976. – 320 с. 18. История средних веков (V-ХV). Хрестоматия. Ч. 1. – М.: Просвещение. – 302 с. 19. Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология.

Парадигматика. Категории имени). – М.: Наука, 1977. – 360 с. 20. Клейн Л. От Днепра до Инда // Знание – сила. – 1984. – № 7. – C. 17-20.

21. Кнабе Г.С. Корнелий Тацит. – М.: Наука, 1981. – 207 с. 22. Кондратов А. Электронный скальд // Знание – сила. – 1981. – № 11. – C. 16-17.

23. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков: В 4-х т-х. –

Черновцы: Рута, 2000. – 765 с. 24. Макаев Э.А. Язык древнейших рунических надписей. – М. : Изд-во лит. на

иностр. яз., 1965. – 145 с. 25. Мейе А. Основные особенности германской группы языков. – М.: Изд-во лит. на

иностр. яз., 1952. – 167 с. 26. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. – М., Л.:

Государственное социально-экономическое издательство, 1938. – 504 с. 27. Миронов С.А. История нидерландского языка. – М.: Наука, 1986. – 160 c.

28. Миронов С.A. Язык африкаанс. – М.: Наука, 1969. – 150 с. 29. Миронов С.А. Становление литературной нормы нидерландского языка. – M.:

Наука, 1973 – 198 с. 30. Мифы народов мира / Под ред С.А. Токарева. – М.: Сов. энциклопедия, 1980. –

Т. 1. – 671 с. 31. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – 390 с. 32. Неусыхин A.H. Проблемы европейского феодализма. – М.: Наука. 1974. – 538 с. 33. Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: Изд-во лит. на

иностр. яз, 1954. – 379 с. 34. Русско-норвежский разговорник / Сост.: М.А. Исаев, С.В. Карпушина, А.И.

Усков. – М.: ООО «Издательство АСТ»; «Муравей», 2003. – 330 с. 35. Самуйлова Л.В. Ведение в германскую филологию: Учебно-методические

задания к семинарским занятиям. – Калинин: КГУ, 1987. – 32 с. 36. Сахаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М.:

Высшая школа, 1976. – 248 с. 37. Сравнительная грамматика германских языков. – М.: АН. СССР, тт. 1-4. 1962 –

1964. – 1543 с. 38. Стеблин-Каменский М.И. Образование норвежского национального языка //

Вопр. языкознания. – 1952. – № 1. – С. 3-12.


1953. – 340 с. 40. Стеблин-Каменский И.И. Древнеисландский язык. М.: Изд-во лит. на иностр.

яз., 1955. – 286 с. 41. Стеблин-Каменский И.И. Мир саги. – М.: Наука, 1984. – 286 с. 42. Стеблин-Каменский И.И. Культура Исландии. – Л.: 1967. – 234 с. 43. Ушакова Ю.В., Быкова О.И. Введение в германскую филологию. – Воронеж:

ВГУ, 1979. – 82 с. 44. Филичева Н.И. Передвижение согласных в германских языках. – М.: Изд-во

лит. на иностр. яз., 1960. – 156 с.

45. Таранець В.Г. Етнонім „Germanen” у іноєвропейському мовному контексті //

Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Вип. 165-166: Германська філологія. –

Чернівці: Рута, 2003. – C. 218-225.

46. Энгельс Ф. К истории древних германцев // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд.

Т. 19. – С. 442-494.

47. Энгельс Ф. Франкский диалект // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 19. – С.

49-46.

48. Ярцева В.Н. Исторический синтаксис английского языка. – М.; Л., 1961.

49. Arntz Н. Handbuch der Runenkunde. – Halle/Saale: Niemeyer, 1944. – 123 S.

50. Breyne R. Lehrbuch des Afrikaans für den Schul- und Selbstunterricht. – München:

Pohl, 1956. – 239 S.

51. Burges M.P. Teach yourself Afrikaans. – London: The English university press,

1957. – 245 p.

52. Braun F. Die Urbevölkerung Europas und die Herkunft der Germanen. – Berlin,

Stuttgart, Leipzig: Kohlhammer, 1922. – 91 S.

53. Hamant P. Einführung in das Germanische. – Tübingen: Max Niemeyer, 1981. – 224

S.

54. Hutterer C.J. Die germanischen Sprachen. Ihre Geschichte in Grundzügen. –

Budapest: Akademiai KIOD, 1975. – 543 S.

55. Kloss H. Die Entwicklung neuer germanischer Kultursprachen von 1800 bis 1950. –

München: Pohl, 1952. – 254 S.

56. König W. dtv-Atlas zur deutschen Sprache: Tafeln und Texte. – München: dtv, 1996.

– 256 S.

57. Krahe H. Germanische Sprachwissenschaft. – Berlin: de Gruyter, 1956. – Bd. 1. –

147 S., Bd. 2. – 149 S.

58. Louw S.A. Afrikaans taalatlas. – Pretoria: Lingua, 1959. – 250 р.

59. Meyer H. Die Sprache der Buren. Einleitung, Sprachlehre und Sprachproblem. –

Göttingen: Wunder, 1901. – 105 S.

60. Rooth E. Das Runenhorn von Gallenhus. – Stockholm: Almqvist & Wirsell. 1984. –

22 S.

61. Weinreich M. History of the Yiddish language. – Chicago, London: The university of

Chicago press, 1980. – 833 p.

62. Wolf S. Jiddisches Wörterbuch. Wortschatz des deutschen Grundbestandes der

jiddischen (jiddisch-deutschen) Sprache. – Mannheim: Biblio. Inst. Allgemeiner

Verlag, 1962. – 203 S.

63. Paul H. Grundriss der germanischen Philologie. – Berlin: Akademie, 1957. – 456 c,

64. Porzig.W. Die Gliederung des indogermanischen Sprachgebiets. – Heidelberg: Carl

Winter Universitätsverlag, 1954. – 251 S.

65. Schwarz E. Deutsche und germanische Philologie. – Heidelberg: Carl Winter

Universitätsverlag, 1951. – 248 S.

66. Schwarz E. Goten, Nordgermanen, Angelsachsen. Studien zur Auagliederung der

germanischen Sprachen. – Bern: Francke, München: L. Lehnen, 1951. – 277 S.

67. Stroh F. Handbuch der germanischen Philologie. – Berlin: de Gruyter, 1952. – 820 S.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ...

Documents

Transcript of ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ...