ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра новітньої історії України

«Затверджую» Схвалено на засіданні кафедри Декан історичного факультету новітньої історії України __________________ В.Г. Ткаченко Протокол № 1 від 30 серпня 2010 р. «____» ______________ 2010 р.

Завідувач кафедри Голова НМР новітньої історії України __________________ І.М. Кривко ________________ Ф.Г. Турченко «____» ______________ 2010 р.

Робоча програма дисципліни “Історія української культури”

Форма навчання денна Курс перший Семестр другий

Шифр галузі, найменування галузі знань, код напряму, на-прям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

АКАДЕМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРА

Галузь знань: 0304 – право Напрям підготовки: Правознавс-тво

Рік навчання: 1 Семестр: 2 Кількість навчальних тижнів: 14 Кількість годин на тиждень: 2 Статус курсу: фаховий Кількість ЕСТS кредитів: українських: 2 європейських: 3

Кількість годин: Загальна: 108 Лекції: 6 Практичні заняття: 18 Самостійна робота: 48 Індивідуальна робота: 36 Вид підсумкового контролю: іспит

Робоча програма складена на основі: Навчальна програма курсу “Історія українсь-

кої культури”. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 8 с. (затверджена на засіданні кафедри новітньої історії України, протокол № 1 від 29.08.2009 р.)

Укладачі робочої програми: к.і.н., доцент Грушева Т.В., к.і.н., доцент Винар-

чук Т.В.

Запоріжжя, 2010

2

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА навчальна дисципліна „Історія української культури” є професійно-орієнтованою дисцип-ліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців з напряму підготовки: філоло-гія і має за мету ознайомити студентів з проблемами культурних традицій України та кра-їн світу. Показати світовий досвід культурного розвитку i поглянути на культурно-історичний зміст українських духовних процесів. МЕТА КУРСУ: за допомогою лекцій та семінарів сформувати та закріпити у студентів базові знання про культурні традиції України, що дозволяє орієнтуватися у реаліях су-часної дійсності. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КУРСУ: полягають у ознайомленні студентів з сучасними теоріями про генезис та розвиток різних типів культур, аналізі ролі культури у розвитку українського суспільства, вивченні резуль-татів колективної діяльності людей, що реалізувалися у матеріальних предметах, символі-чній поведінці чи у соціальних організаціях, визначенні відмінностей і загальних рис куль-турних традицій різних регіонів України, виявленні засобів передачі культурних знань. За підсумками вивчення студент повинен ЗНАТИ: – особливості світової культури в історичному контексті, – відмінності у розвитку української культури, – сучасні українські напрямки в мистецтві, літературі, освіті, – окремі види культурного життя та світоглядні парадигми культури. Студент повинен ВМІТИ: – Використовувати на практиці теоретичні знання з культурної типології країн світу. – Визначити специфічні традиції в культурному житті країн. – Враховувати культурні звичаї України в сприйнятті інших культур. – Провадити самостійних аналіз культурної ситуації України. – Враховувати основні традиції у побуті, одежі, їжі, поведінці українців в практичній діяльності. – Виробити стратегію, що дозволяє знайти своє місце в культурному середовище. Навчальна дисципліна „Історія української культури” складається з 2 модулів. Міждисциплінарні зв’язки: історичні науки, соціологічні науки, мистецтвознавство, культурологія, філософські науки. Місце курсу в навчальному процесі: курс є базовим для цілого циклу гуманітарних дис-циплін, передусім гуманітарного спрямування.

3

II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ №

моду-ля №

навч. тижнів

№ теми

Теми лекцій, види інших аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і під-сумкового контролю та їх рейтингова оцін-

ка (РО)

ІІ семестр 1 Тема 1. Культура Київської держави

Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 10

2 Тема 2. Культура на українських землях литовсько-польської доби Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 10

3 Тема 3. Українська культура раннього Нового часу Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2 6

4 Тема 4. Українське національно-культурне відродження ХІХ ст. Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2 4 10

5 Тема 5. Особливості розвитку українсь-кої культури в СРСР Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2 4 2

Модуль

(контрольний

) Історія вітчизняної культури

6 Тема 6. Культурні процеси в сучасній Україні Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2 10

РО підготовки до ау-диторних занять та засвоєння теоретич-ного матеріалу – до 6 балів РО підготовки до се-мінарських занять та опанування практик-ними навичками – до 14 балів РО другого модуль-ного контролю – до 10 балів

Самостійна робота 48 Лекції 6 Семінари 18

Проведення модульного контролю 2 Індивідуальні завдання 4 20 балів Разом за два модулі 72 80 балів Підсумковий семестровий модульний 20 балів

4

контроль І семестр Разом 100 балів

ЗМІСТ ТЕМ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ:

ТЕМА 1. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ – 2 год. 1. Національно-визвольна війна і культурна інтеграція українських земель. Державне об’єднання України з Росією. 2. Політика знищення української нації Російською імперією.

3.1. Підпорядкування української церкви московському патріархату. 3.2. Руйнування освіти на українських землях. 3.3. Пограбування літературної української (руської) мови. 3.4. Нищення української державності.

3. Г.С. Сковорода. 4. Мистецтво на українських землях періоду раннього нового часу. Література: 1. Історія української культури. Під ред. І.П.Крип’якевича. – К., 1993. 2. Історія української культури: Збірник матеріалів і документів. – К., 2003. 3. Переяславська Рада 1654 р. (Історіографія та дослідження) / Редкол. П.Сохань та ін. – К., 2003. 4. Филиппович Л.О. Етнологія релігії: Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмис-лення. – К., 2000. 5. Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз). – К., 1999.

ТЕМА 2. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХІХ ст.

– 2 год. 1. Вплив соціально-політичних подій на розвиток вітчизняної культури у першій половині ХІХ ст. 2. Діяльність Т.Г. Шевченка. Кирило-Мефодіївське товариство. 3. Освіта і наука. 4. Стан українського мистецтва. Література: 1. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. 2. „Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987. 3. Франко І. Нарис історії українська-руської літератури до 1890 р. // Зб.тв. – К., 1984. 4. Шевченко Тарас. Живопис, графіка. Альбом / Авт.-упор. Д.Степовик. – К., 1984. 5. Шейко В.М. Історія української художньої культури: Підручник для студ. вищих за-кладів мистецтва і культури. – Харків, 1999.

ТЕМА 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ В СРСР – 2 год.

1. Ленінська теорія культури. 2. Розвиток мистецтва в Україні в 20-30-ті рр. Його ідеологізація. 3. Культура повоєнної України. 4. Роль і місце шестидесятництва і дисидентського руху а розвитку української культу-ри.

5

5. Українська культурна парадигма другої половини ХХ ст. Література: 1. Білецький П. У контексті світового авангарду // Всесвіт. – 1990. – №7. 2. Історія українського мистецтва. Т.5. – К., 1970. 3. Історія української культури: Зб. Матеріалів і документів. – К., 2000. 4. КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т 1-4 – К., 1978. 5. Малевич К. Розділи з автобіографії художника // Хроніка 2000. – 1993. – №3-4. 6. Реалізм та соцреалізм в українському живопису. – К., 1998. 7. Стебельський Б. Біля джерел українського авангардного мистецтва 20-30-х рр. ХХ. ст. // Народна творчість та етнографія. – 1998. – №1. 8. Український авангард 1910-30 рр. – К., 1996. 9. Шпандрій М. Модернізм, авангард і естетика М.Бойчука // Сучасність. – 1995. – №9.

6

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – 4 год. 1. Джерела вивчення культури Київської Русі. 2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян. 3. Хрещення Київської Русі і розвиток культури. 4. Писемність і літературна традиція. 5. Освіта та наукові знання. Література: 1. Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. – К., 1989. 2. Культура українського народу. Навчальний посібник. – К., 1994. 3. Ричка В.М. Київська Русь: проблема етнокультурного розвитку (конфесійний аспект). – К., 1994. 4. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. 5. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. 6. Українська культура: Історія і сучасність. – Львів., 1994. ТЕМА 2. КУЛЬТУРА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ

(друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 4 год. 1. Формування і розвиток української культури в період пізнього середньовіччя та вплив політичної ситуації на духовне життя України. 2. Періоди панування Великого князівства Литовського. Особливості панування Панської Польщі. 3. Українська зодчество (друга половина XIV – перша половина XVII ст.). Особливості будівництва українських замків. Культові будівлі та завдання оборони. 4. Еволюція української скульптури і живопису в 14 – 17ст. Своєрідність української іко-ни. 5. Поява в Україні своєї друкованої книги и розвиток гравюри. Література: 1. Історія українського мистецтва. В 5 томах. Т.2 – К., 1967. 2. Історія української культури. Під ред. І.П.Крип’якевича. – К., 1993. 3. Культура українського народу. Навчальний посібник. – К., 1994. 4. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. 5. Филиппович Л.О. Етнологія релігії: Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмис-лення. – К., 2000.

ТЕМА 3. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХІХ ст.

– 4 год. 1. Політика національно-культурного гноблення України з боку царизму. 2. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики. 3.Роль українського мистецтва у боротьбі зі спробами зросійщення України. 4. Освіта і наука. 5. Мистецьке життя України під час національно-культурного відродження. Література:

7

1. Багатопартійна українська держава на початку ХХ ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. – К., 1992. 2. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. 3. Жаборюк А. Український живопис останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1991. 4. Український портретний живопис к. ХІХ ст. – К., 1984. 5. Франко І. Нарис історії українська-руської літератури до 1890 р. // Зб. тв.: У 50 т. – К., 1984. 6. Ясиевич В. Архитектура Укрины на рубеже ХІХ – ХХ веков. – К., 1988.

ТЕМА 4. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ В СРСР – 4 год. 1. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. 2. Трагедія української культури у період сталінізму. 3. Культура УРСР під час Другої світової війни. 4. Політика правлячої комуністичної партії у сфері культури українського народу у другій половині 40-х рр. – першій половині 60-х рр. 5. Українська культура в умовах кризи авторитарного режиму. Рівень, якість та темпи роз-витку української культури у другій половині 60-х – 80-і рр. Література: 1. Білецький П. У контексті світового авангарду // Всесвіт. – 1990. – №7. 2. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. 3. Бокань В. Українська графіка. 1960-1979 рр. – К., 1997. 4. Історія українського мистецтва. – Т. 5. – К., 1970. 5. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів. – К., 2000. 6. Історія української літератури ХХ ст.: В 2 кн. – К., 1994.

ТЕМА 5. КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ – 2 год. 1. Соціокультурна ситуація незалежної України. Новий статус національної культури. 2. Питання про національну мову. 3. Реформування системи вищої освіти. Розвиток української науки. 4. Нові відносини держави і церкви. 5. Нові тенденції в мистецькому житті як результат отриманої свободи творчості. Література: 1. Бойко Ю. Деякі думки про сучасне мистецтво в Україні // Сучасність. – 1996. – №9. 2. Нариси української популярної культури. – К., 1998. 3. Скляренко Г. Сучасне мистецтво України // Золоті ворота. – 1994. – №3. 4. Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. – К., 1991. Національна культура в сучасній Україні. – К., 1995.

2.1. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ І МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

А) ЗНАННЯ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ Глобалізація Держава Державна церква

Джихад Екологічна культура Екуменізм Етнічна релігія

8

Європоцентризм Закон Дхарми Інтелігенція Контркультура Коран Країна Культура Культурно-історичні регіони Маргінальна культура Масова культура Менталітет Міф Моральна культура Неорелігії Нірвана

Обряд Полікофесійність Політична культура Регіоналізація Релігійний екстремізм Релігійні догмати Релігія Ритуал Світобачення Свято Субкультура Традиція Урбанізація Хадж

Б) НАВИЧКИ СТРУКТУРНИХ (ЦІЛІСНИХ) ХАРАКТЕРИСТИК:

1. Основні культурно-історичні регіони світу. 2. Зв’язок культури, цивілізації і менталітету. 3. Структурна характеристика менталітету. 4. Місце і значення культури Київської Русі в контексті світової культури. 5. Спільне та особливе українського бароко в порівнянні з надбаннями світового мистец-тва. 6. Авторитет традиції в культурно-релігійному житті України. 7. Зміст традицій в побуті, одежі, поведінці українців (регіональний рівень). 8. Проблеми самоусвідомлення українцями своєї приналежності до європейської культу-ри). 9. Проблема цивілізаційної ідентичності в країнах європейського регіону та Україні. 10. Спільні культурні цінності індустріального суспільства.

В)УМІННЯ ТВОРЧО РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАВДАННЯ: • Спільне та відмінне в картинах світу східних і західних релігій. • Соціальна структура середньовічного західного і українського суспільства. • Особливості економічної культури середньовічної Європи та України. • Особливості політичної культури середньовічної Європи та України. • Відродження (Ренесанс) і нові цінності в Європі та Україні. • Реформація та протестантизм і їхній вплив на культурні зміни у Європі та Україні. • Народні обряди, що дісталися українцям у спадок від язичества. • Ідея національного визволення України в творчості Т.Шевченка. • Вплив національної революції в Україні на українське національно-культурне відро-дження • Шляхи пристосування України до динамічної західної культури. • Особливості політичної культури України.

9

Г) ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ Контрольна робота № 1 1. Що запозичили слов'яни від античної грецької культури? Що таке теракоти і фрески? 2. Вплив Візантійської імперії на розвиток культури Київської Русі. 3. Релігійні вірування давніх слов'ян. 4. Роль монастирів у поширенні культури України-Русі. 5. Історичне значення прийняття на Русі християнства візантійського обряду. Які його позитивні та негативні риси? 6. Архітектура Київської Русі. 7. Культурне та історичне значення "Руської Правди". 8. Досягнення культури Київської Русі за часів Ярослава Мудрого. 9. В чому суть Берестейської унії, коли вона відбулася? 10. Роль гетьмана П.Конашевич-Сагайдачного в галузі української культури. 11. Яке було завдання та значення полемічної літератури в Україні? 12. Всесвітньо-історичне значення творчості Г. Сковороди. 13. Яке значення мала творчість Березовського, Бортнянського, Веделя? 14. Дайте характеристику творчості Левицького. 15. Дайте характеристику вертепу. 16. Зміст Валуєвського циркуляру та Емського указу? 17. Історичне значення діяльності та наукового доробку М.Максимовича. 18. Політичне та історичне значення творчості І.Котляревського. 19. Світове значення творчості Т.Шевченка. 20. Історичне значення "Русалки Дністрової". Контрольна робота № 2 21. Українські мотиви в творчості М.Гоголя. 22. Яке значення мала творчість І.Франка, Л.Українки? 23. Дайте характеристику творчості П.Куліша. 24. Ким і коли була створена перша українська опера? 25. Світове значення концертної творчості С.Крушельницької та О.Кошиця. 26. Значення діяльності та творчості М.Лисенка. 27. Хто з українських малярів-імпресіоністів став широко відомим у Західній Європі? 28. В чому суть політики українізації Центральної Ради та уряду гетьмана П.Скоропадського? 29. Коли і ким була заснована Всеукраїнська Академія Наук? 30. Внесок в науку Володимира Вернадського. 31. В чому суть, головні етапи та наслідки політики радянської українізації. 32. Символісти та футуристи в Україні. 33. Що ви знаєте про українську діаспорну літературу? 34. Яке було значення та наслідки літературної дискусії в Україні 20-х років? 35. Коли і як було запроваджено сталінський метод соцреалізму, як єдиний творчий метод в літературі та мистецтві? 36. Значення творчості О.Довженка?

10

37. Коли була створена УАПЦ, хто був її першим митрополитом? Коли вона була лік-відована? 38. Доля української інтелігенції, яка опинилася під німецькими окупантами? 39. Яке значення мала "хрущовська відлига" для української культури? 40. Труднощі української культури на сучасному етапі?

11

Д) ІНДИВІДУАЛЬНІ (САМОСТІЙНІ) НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ РОБОТИ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тематика самостійних завдань підібрана таким чином, щоб нею можна було охопити всю основну проблематику курсу. Призначення самостійних дослідницьких робіт – нада-ти студентові можливість активно застосувати знання в галузі методології курсу, отримані насамперед із лекційного курсу, а також сформувати чи розвинути вміння й навички про-ведення самостійних досліджень з історичної проблематики. Кожен студент обирає собі окрему тему. Виконання різними студентами робіт на одну й ту ж тему не дозволяється.

Самостійна робота повинна мати обсяг 12-15 сторінок рукописного тексту й бути виконана з дотриманням цілої низки вимог, у більшості своїй аналогічних вимогам, що висуваються до всіх наукових робіт. Вона має включати в себе, крім правильно оформле-ного титульного листа, такі обов’язкові розділи: план, вступ, основну частину, висновки та список використаних джерел та літератури.

План може бути короткий (основна частина складається із 3-4-х пунктів) або розгор-нутий. Вступ повинен містити пояснення актуальності обраної студентом теми, визначен-ня мети та обґрунтування завдань дослідження. Останні мають так чи інакше відповідати планові роботи.

Обов’язковим є дотримання технічних вимог, які найбільше впливатимуть і на оцін-ку. По-перше, на всі наведені в самостійній роботі факти, описи подій та явищ, думки тих чи інших авторів, цитати тощо, почерпнуті з джерел чи літератури, мають робитися підря-дкові бібліографічні посилання у формі виносок унизу сторінки з зазначенням автора, на-зви роботи (при першому посиланні – також місця й року видання книги) і конкретної сторінки, звідки взято матеріал. Відсутність посилань вказуватиме на “присвоєння” сту-дентом чужих матеріалів, адже посилання не робляться тільки на власні думки. По-друге, в самостійній роботі студента мають бути використані не менше 3-х різних публікацій, причому, матеріал із різних праць повинен використовуватись одночасно, що повинні за-свідчити й посилання.

В основній частині питання мають викладатися в повній відповідності до плану ро-боти. Обов’язково слід давати заголовки розділам роботи. Висновки (1-2 сторінки) мають узагальнювати результати проведеного дослідження. У списку використаних джерел та літератури мають бути вказані лише ті роботи, які дійсно використовувались, зокрема, на них є посилання в самій роботі. Слід вказати автора, назву книги (статті), місце та рік ви-дання. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:

1. Формування і розвиток української культури в ІХ-ХІІІ ст. 2. Формування і розвиток української культури в 14-17 ст. 3. Вплив Західної Європи на розвиток української культури в епоху середньовіччя. 4. Вплив мистецтва Відродження на українську архітектуру (сер. 16 ст.). 5. Українське зодчество другій половини 17 в. 6. Еволюція української скульптури і живопису в 14 – 17ст. 7. Вплив релігійного мистецтва на український живопис. 8. Значення українського мистецтва другої половини XIV – першої половини XVII ст.

у вітчизняній історії. 9. Вплив зовнішньо- та внутрішньополітичної політичної ситуації на розвиток української культури у XVIІ – XVIII ст. 10. Патріотичне піднесення і культурна інтеграція різних регіонів України під час

12

визвольної війни. 11. Особливості релігійної ситуації в Україні. 12. Мистецтво на українських землях періоду раннього нового часу. 13. Історичне значення української культури раннього нового часу. 14. Вплив соціально-політичних подій на розвиток вітчизняної культури у першій по-

ловині ХІХ ст. 15. Стан українського мистецтва перша половина ХІХ ст. 16. Українська культура в період національного відродження (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). 17. Розвиток українського театрального мистецтва. М.Кропивницький,

М.Заньковецька. 18. Музика. М.Лисенко – основоположник української класичної музики. 19. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. ХХ ст. 20. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови

освіти і науки. 21. Підсумки українізації. 22. Основні засади п’ятирічних планів культосвітнього будівництва УРСР. 23. Основні напрямки в розвитку українського мистецтва у 20-30-і рр. ХХ ст. 24. Стан української кінематографії. О. Довженко. 25. Трагедія української культури у період сталінізму. 26. Культура УРСР під час Другої світової війни. 27. Політика правлячої комуністичної партії у сфері культури українського народу у другій половині 40-х рр.. – першій половині 60-х рр. 28. Посилення ідеологізації культури, вихолощення національної самобутності з культурного і духовного життя українського народу в 60-80-ті рр. 29. Негативні наслідки наступу тоталітаризму на культуру. 30. Українська культура в умовах кризи авторитарного режиму. 31. Плани комуністичної партії щодо розвитку національних культур в умовах комунізму. 32. Рівень, якість та темпи розвитку української культури у другій половині 60-х –

80-і рр. 33. Українські митці і дисидентський рух. 34. Соціокультурна ситуація незалежної України. 35. Новий статус національної культури. 36. Юридична основа культурного будівництва сучасної України. 37. Розвиток культури національних меншин. 38. Нові відносини держави і церкви в Україні на сучасному етапі. 39. Культурні контакти з різними країнами. 40. Розвиток української національної музичної школи на сучасному етапі. 41. Театр і кіно України на сучасному етапі. 42. Народне і самодіяльне мистецтво України на сучасному етапі.. 43. Негативні наслідки комерціалізації мистецтва України на сучасному етапі. 44. Еволюція державної концепції відродження національної культури. 45. Боротьба різних політичних сил за подальший поступ українського мистецтва. 46. Перспективи розвитку національної культури. 47. Досягнення і проблеми культури незалежної України.

2.2. САМОСТІЙНА РОБОТА НАД ДОДАТКОВОЮ

МОНОГРАФІЧНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ 1. Бердяев Н.А. О назначении человека // Мир философии: Книга для чтения. – М., 1991. 2. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990.

13

3. Бессмертный Ю. Л. Жизнь и смерть в средние века. М., 1991. 4. Гуревич П.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы. – М., 1995. 5. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1992, 1995. 6. Християнство і духовність – К., 1998. 7. Християнство і національна ідея. – К., 1999.

СПІВБЕСІДА ЗА ОПРАЦЬОВАНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ 1. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. 2. Даркевич В.П. Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в

искусстве IX - XVI вв. М.: Наука, 1988. 3. Жаборюк А. Український живопис останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. - К.,

1991 Семчишин М. Тисяча років української культури. - К., 1993. 4. Історія української культури: Збірник матеріалів і документів. – К., 2003. 5. Культурне життя в Україні: Західні землі.: Документи і матеріали. Т.1. 1939-1953. –

Ірпінь, 1995. 6. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1985. 7. Постмодернизм и культура. – М., 1991. 8. Розовча Д.Ф. Центральна рада й українська культура.// УІЖ, 1993, № 2-3. 9. Тажуризина З.А. Идея свободомыслия в истории культуры. – М., 1987. 10. Українська художня культура. – К., 1996.

2.3. ЗНАТИ НАЙГОЛОВНІШІ КУЛЬТУРНІ ПОДІЇ В УКРАЇНІ

Хронологічна таблиця

988 – прийняття християнства в Києві. 989-996 – будівництва Десятинної церкви. 990-992 – заснування митрополії в Києві. 1015-1054 – князювання Ярослава Мудрого. 1016 – створення "Руської правди". 1017-1037 – будівництво Софійського собору. При Софійському соборі створена перша на Русі бібліотека. 1037 – збудовано Золоті ворота. 1051 – заснування Києво-Печерської Лаври. 1051 – висвячення київським митрополитом Іларіона – першого не-грека. 1051 – "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона – похвала Володимиру Вели-кому і Ярославу Мудрому. 1054 – завершення розколу християнства на православ'я та католицизм. 1056-1057 – "Остромирово Євангеліє". 1073-1078 – будівництво Успенського собору Києво-Печерської Лаври. 1096 – "Повчання дітям" Володимира Мономаха. 1108-1113 – будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монас-тиря. 1113 – "Повість временних літ". 1185 – "Слово о полку Ігореве".

14

1187 – перша літописна згадка терміну Україна. 1250 – заснування Львова. 1439 – засновано Львівське братство при церкві Успіння Богородиці. 1550-1620 – Іван Вишенський. 1556-1561 – "Пересопницьке Євангеліє". 1757 – створена Академія Мистецтв в Петербурзі. 1564 – заснування друкарні І.Федорова в Москві. 1573 – заснування друкарні І.Федорова у Львові. 1574 – І.Федоров надрукував перші в Україні книги "Апостол" та "Буквар". 1578 – заснування Острозької колегії. 1580-1581 – "Острозька біблія" І.Федорова, надрукована в Острозькій типографії. 1583 – помер І. Федоров. 1586 – заснування Львівської братської школи. 1596 – Берестейська унія. 1596-1647 – Петро Могила. 1615 – заснування Київського Богоявленського братства та братської школи. 1632 – заснування Києво-Могилянської Колегії. 1661 – заснування Львівського університету. 1685 – перехід української православної церкви під зверхність Московського патріархату. 1687 – заснування Слов'яно-греко-латинської академії в Москві. 1687-1709 – гетьманування І.Мазепи. 1710 – - затвердження Конституції Пилипа Орлика. 1722-1794 – Г.С.Сковорода. 1755 – заснування Московського університету. 1769-1838 – І.П.Котляревський. 1798 – надрукована "Енеїда" І.Котляревського. 1805 – заснування Харківського університету та Кременецького ліцею. 1809 – в Одесі відкрито перший в Україні оперний театр. 1814-1861 – Т.Г.Шевченко. 1817 – заснування Ришельєвського ліцею в Одесі. 1819 – засновано Петербургський університет. 1834 – заснування Київського університету. 1837 – у Будапешті видано "Русалку Дністрову". 1840 – надруковано "Кобзар" Т.Шевченка. 1850-1860 – створення співтовариства російських композиторів "Могутня кучка". 1861-1862 – видання в Петербурзі першого українського громадсько-політичного та літературного журналу "Основа" українською мовою. 1863 – Валуєвський циркуляр. 1863 – М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна". 1865 – заснування Новоросійського університету в Одесі. 1865 – заснування малювальної школи в Одесі. 1870 – створення Товариства пересувних художніх виставок в Росії. 1875 – заснування малювальної школи М.Мурашка у Києві.

15

1876 – Емський указ. 1886 – заснування Одеської бактеріологічної станції. 1887 – споруджено оперний театр в Одесі. 1890 – засновано Товариство південно-російських художників в Одесі. 1892 – створено Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові. 1904 – заснована Київська музично-драматична школа М.Лисенка. 1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві. 1918 – відкриття Української Академії наук. 1922 – створення в Києві театру "Березіль" Леся Курбаса. 1923-1933 – радянська українізація 1925 – заснування Одеської Держдрами. 1925-1928 – літературна дискусія 1926-1929 – робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ. 1930 – процес СВУ 1933 – самогубство Скрипника та Хвильового. 1946-1948 – ідеологічні кампанії "ждановщина". 1947-1951 – псевдонаукові сталінські дискусії. 1956 – початок хрущовської відлиги. 1964 – пожежа в державній бібліотеці АН в Києві. 1965 – перша хвиля арештів дисидентів. 1970 – загибель художниці Алли Горської. 1979 – загибель композитора Володимира Івасюка. 1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови. 1991 – здобуття Україною незалежності. 1992 – Верховна Рада України ухвалила Основи законодавства про культуру. 1992 – Указом Президента України утворено Фонд розвитку культур національних мен-шин України. 1992 – Всеукраїнський православний собор ухвалив рішення про об’єднання Української православної та УАПЦ в єдину УПЦ КП. Головою обрано патріарха Мстислава, заступни-ком – митрополита Філарета. 1995 – помер видатний український письменник Олесь Гончар. 1995 – Помер Святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Романюк). Поховання патріарха на Софійській площі, що призвело до конфлікту між державною і церковною (КПЦ КП) владами.

2.4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ 1. Соціальні функції культури. 2. Просвітницька концепція культури. 3. Вплив християнської церкви на розвиток української культури. 4. Особливості національного характеру українців. 5. Ідея соборності в українській культурі. 6. Віротерпимість як цінність української культури. 7. Особливості давньоруського мистецтва. 8. Хрещення Русі и реформація культури: претензії православ’я бути культурою. 9. Структура та зміст "Повчання дітям" Володимира Мономаха.

16

10. Культурне та історичне значення літопису "Повість временних літ". 11. Значення "Слово о полку Ігореве" у світлі світового епосу. 12. Найвідоміші архітектурні споруди Київської Русі 10-12 ст. 13. Роль католицизму в Україні в 15-16 ст. 14. Особливості будівництва українських замків в 14-17 ст. 15. Яка роль братських шкіл у розвитку культури в Україні? Коли були створені Львівсь-ка та Київська братські школи? 16. Історичне значення діяльності митрополита П.Могили. 17. Початок книгодрукування в Україні. 18. Своєрідність української ікони. 19. Творчість Іова Кондзелевича, Івана Рутковича. 20. Патріотичне піднесення і культурна інтеграція різних регіонів України під час визво-льної війни під проводом Б.Хмельницького. 21. Значення творчості Г.С. Сковороди. 22. Епоха просвітництва в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). 23. Зміст Валуєвського циркуляру та Емського указу. 24. Роль українського мистецтва у боротьбі зі спробами зросійщення України. 25. Історичне значення "театру корифеїв". 26. Ленінська теорія культурної революції. 27. Радянська українізація та культурна революція. 28. Якими були досягнення освіти (науки) в Україні в 20-ті роки ХХ ст.? 29. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. 30. Реалізм та соцреалізм в українському живопису. 31. Український мистецький авангард та його доля. 32. Художня культура українського Розстріляного Відродження. 33. Лесь Курбас та його театр "Березіль"? 34. Стан української кінематографії. О. Довженко. 35. Культура УРСР під час Другої світової війни. 36. Рівень, якість та темпи розвитку української культури у др. пол. 60-х – 80-і рр. ХХ ст. 37. Українські митці і дисидентський рух. 38. Соціокультурна ситуація незалежної України. 39. Сучасні тенденції в мистецькому житті України. 40. Реформування системи вищої освіти часів незалежної України. 41. Досягнення і проблеми культури незалежної України. 42. Внесок духовних досягнень України у світову культуру.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Семестровий курс дисципліни «Історія української культури» для студентів І курсу розбито на 2 модулі. Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов’язковим для студента. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом, складеним деканатом на підставі пропозицій кафедри історії України.

За кожний вид поточного і рубіжного (модульного) контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни. Одержання студентом мінімальної бальної оцінки за кож-

17

ний з двох модулів є обов’язковою умовою його допуску до екзамену з дисципліни. Студен-там, які здали всі модульні контролі протягом семестру, екзамен проставляється без додат-кових умов наприкінці останнього заняття у відповідності з інтервальною шкалою оцінок. Для підвищення рейтингового балу (та оцінки за національною шкалою) студент повинен скласти підсумковий семестровий модульний контроль.

Види поточного і рубіжного контролю модулів: – практичні завдання з кожного модуля у відповідні аудиторні часи (семінарські заняття); – практичні завдання з кожного модуля за рахунок часу, відведеного на індивідуальну ро-

боту (опрацювання монографічної літератури та окремих розділів навчальної програми, які не розглядаються на лекціях);

– захист індивідуальних завдань з кожного модуля; – виконання модульної контрольної роботи; – підсумковий семестровий модульний контроль (екзамен).

Семінарські заняття Виступи на семінарських заняттях оцінюються: а) послідовний виклад матеріалу з висновками в кінці відповіді, знання фактичного

матеріалу, володіння понятійним апаратом, уміння творчо розв’язувати завдання – 4 бали ("відмінно" за національною шкалою);

б) послідовний виклад матеріалу, знання фактичного матеріалу, навички структур-них характеристик, володіння категоріальним апаратом, допускається 1-2 неточності у ви-користанні понятійного матеріалу – 1 бал ("добре" за національною шкалою),

в) зміст матеріалу викладено частково, з недотриманням в окремих випадках послі-довності, студент частково володіє знаннями фактичного матеріалу, при поясненні понять допущено помилки, суть питання в основному розкрита, не зважаючи на зазначені вище упущення – 0,5 балів ("задовільно" за національною шкалою).

Доповнення та участь у дискусії на семінарському занятті оцінюється у 0,5 бали. Самостійна робота (опрацювання монографічної літератури та окремих розді-

лів навчальної програми) Виконана практична робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі

критерії: правильність одержаних відповідей; суттєве, стисле, доцільне розкриття теоретичного аспекту завдання; повнота відповіді.

Виконання самостійної роботи у повному обсязі оцінюється в 1 бал. Індивідуальні завдання Індивідуальні науково-дослідні завдання оцінюються максимально у 20 балів:

– суттєве, стисле і водночас повне розкриття питання, охайне виконання роботи – 15-17 балів

– неповне розкриття питання (на 2/3), охайне виконання роботи – 10 балів – часткове розкриття питання (на 1/3), неохайне виконання роботи – 5 бал

18

Індивідуальне завдання повинно бути оформлене у паперовому вигляді та з додатком (у разі потреби) електронної версії і надана на перевірку викладачеві до встановленого пла-ном терміну.

Модульна контрольна робота Модульна контрольна робота проводиться з метою діагностики цілей навчання за

графіком встановленим деканатом, на підставі пропозицій кафедри історії України. Конт-рольна робота складається з завдань 3 рівней складності:

1-й рівень – 4 тестові завдання на знання дат та подій, оцінюються у 0,5 бали кожне 2-й рівень – 4 завдання на знання термінів і понять, оцінюються по 1 балу кожне 3-й рівень – 1 завдання на визначення навичок та умінь аналізувати, порівнювати,

давати характеристики, оцінюється у 6 балів: 6 балів – знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі; послідовний,

логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу; правильне, охайне оформлен-ня письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з документів тощо; глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі; ґрунтовне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

5–4 бали – знання і розуміння програмного матеріалу в цілому; послідовний, логіч-ний, безпомилковий виклад матеріалу; правильне, охайне оформлення письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з документів тощо; усвідомлення основних зв’язків у навчальному матеріалі; пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

3–2 бали – знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу в обсязі, який дозволяє застосувати наступний програмний матеріал; спрощений виклад матеріалу; пра-вильне, охайне оформлення письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з до-кументів; усвідомлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі; пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі;

1 бал – поверхове знання і розуміння основного програмного матеріалу в обсязі, який не дозволяє засвоювати наступний програмний матеріал; непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок; неохайне оформлення письмових робіт.

Максимальна кількість балів – 10 балів. Екзамен Екзаменаційний білет складається з завдань 3 рівней складності: 1-й рівень – 6 тестових завдання на знання дат та подій, оцінюються у 0,5 бали кож-

не 2-й рівень – 4 завдання на знання термінів і понять, бібліографії наукової літератури

до відповідної теми, оцінюються по 1 балу кожне 3-й рівень – 2 завдання на визначення навичок та умінь аналізувати, порівнювати,

давати характеристики, оцінюється у 6 балів кожне: 6 балів – знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі; послідовний,

логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу; самостійне, впевнене і прави-льне застосування знань; глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі; ґрунто-вне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі; вміле застосування принципів і методів історичного пізнання; опанування навичками

19

джерелознавчого та історіографічного аналізу; вміле формулювання висновків і узагаль-нень; вміле оцінювання та інтерпретація історичних даних

5–4 бали – знання і розуміння програмного матеріалу в цілому; послідовний, логіч-ний, безпомилковий виклад матеріалу; усвідомлення основних зв’язків у навчальному ма-теріалі; пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному про-цесі; правильне і без особливих труднощів застосування знань в нових умовах; застосу-вання принципів і методів історичного пізнання; формулювання висновків і узагальнень; оцінка та інтерпретація історичних даних; допущення окремих несуттєвих помилок

3–2 бали – знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу в обсязі, який дозволяє застосувати наступний програмний матеріал; спрощений виклад матеріалу; усві-домлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі; пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі; застосування окремих знань в конкретних умовах самостійно чи при допомозі викладача; застосування окремих прин-ципів і методів історичного пізнання; допущення окремих суттєвих помилок

1 бал – поверхове знання і розуміння основного програмного матеріалу в обсязі, який не дозволяє засвоювати наступний програмний матеріал; непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок; невміння робити узагальнення та висновки; невміння застосувати знання у практичній діяльності.

Бальна система стимулювання активності студентів (“бонуси”). Ця система додаткових балів вводиться з метою заохочування студентів до планомір-

ної, систематичної роботи по вивченню теоретичного матеріалу і оволодінню ними знання-ми і уміннями, передбаченими даною дисципліною, а також з метою стимулювання їх до творчого підходу при розв’язанні практичних завдань. Вона передбачає додаткові бали за: − відвідування та роботу на лекційних заняттях – 0,5 бала за кожну пару; − здачу індивідуального завдання на першому тижні після видачі завдання – 1 бал.

Загальна бальна оцінка одержується простим сумуванням одержаних студентом балів за всі види контролю та “бонуси”:

Сумарно студент може отримати протягом одного модуля 1) за підготовку до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу (відвіду-

вання та роботу на лекціях) – до 8 балів 2) за підготовку до семінарських занять та опанування практичними навичками (ви-

ступи на семінарах, доповнення, участь у дискусії) – до 16 балів 3) за виконання завдань самостійної роботи (опрацювання монографічної літератури

та окремих розділів навчальної програми) – до 4–5 балів 4) за виконання індивідуального завдання – до 21 бала На екзамені – до 19 балів. Модуль зараховується студентові, якщо він набрав не менше 30 балів, а для допуску

чи отримання іспиту – 60 балів. Заборгованості по семінарських заняттях, самостійній роботі, індивідуальних за-

вданнях студент повинен ліквідувати до закінчення модуля. По закінченню модуля забор-гованості можна ліквідувати лише за направленням деканату.

20

У разі неявки студента на модульну контрольну роботу з поважної причини, підкріп-леної документально, йому індивідуально встановлюється день складання модульного ко-нтролю за узгодженням з деканатом.

Студент, який не з'явився на модульну контрольну роботу без поважної причини, або отримав 0 балів. до повторного написання контрольної роботи не допускається і підлягає відрахуванню. ДЖЕРЕЛА ДО КУРСУ: 1. Багатопартійна українська держава на початку ХХ ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. – К., 1992. 2. Історія української культури: Збірник матеріалів і документів. – К., 2003. 3. Коран. – М., 1963. 4. Культурне життя в Україні: Західні землі.: Документи і матеріали. – Т.1. 1939-1953. – Ірпінь, 1995. 5. Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. – К., 1991.

ПІДРУЧНИКИ З КУРСУ 6. Абрамович С.Д. Світова та українська культура: Навчальний посібник. – Львів, 2004. 7. Академічне релігієзнавство: Підручник. – К., 2000. 8. Європейська та українська культура в нарисах: Навч. посіб. для студ. Вузів. – К., 2003. 9. Історія світової та української культури: Культура Давнього світу та Середньовіччя. Програма та методичні рекомендації з курсу. – Чернівці, 1993. 10. Історія світової та української культури: Підручник для ВУЗів. – К., 2002. 11. Культура українського народу. Навчальний посібник. – К., 1994. 12. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.,2004. 13. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навчальний посібник. – Львів., 2005. 14. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. – К., 2003. 15. Шейко В.М. Історія української художньої культури: Підручник для студ. вищих за-кладів мистецтва і культури. – Харків, 1999. 16. Українська культура: Історія і сучасність. – Львів., 1994. 17. Українська культура: Лекції за ред. Д.Антоновича. – К., 1993. 18. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – Львів, 2005. 19. Скворцова Е.М. Теория и история культуры: Учебник для вузов. – М., 1999. 20. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. посібник – К., 2000. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 21. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. 22. Бокань В. Українська графіка. 1960-1979 рр. – К., 1997. 23. 1999. 24. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990. 25. Всеобщая история искусства. Т. 1-6. – М., 1984-1989. 26. Жаборюк А. Український живопис останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. - К., 1991. 27. Історія світової культури. Культурні регіони. – К., 1997. 28. Історія українського мистецтва. В 5 томах. – К., 1966-70 29. Історія української літератури ХХ ст. в 2-х кн. К., 1994.

21

30. Малевич К. Розділи з автобіографії художника // Хроніка 2000. – 1993. – №3-4. 31. Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття: Навчальний посібник. – К., 2002. 32. Миркина З., Померанц Г. Великие религии мира. – М., 1995. 33. Нариси української популярної культури. – К., 1998. 34. Національна культура в сучасній Україні. – К., 1995. 35. Павлов В., Попова Л. Українська радянська сатира. – К., 1971. 36. Реалізм та соцреалізм в українському живопису. – К., 1998. 37. Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти: У 2-х т. Т.2. – Львів, 2000. 38. Ричка В.М. Київська Русь: проблема етнокультурного розвитку (конфесійний аспект). – К., 1994. 39. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. 40. Сильвестров В. В. Проблема преемственности в философской культуре (античность, средневековье и новое время) // Философия и история культуры. – М., 1985. 41. Скляренко Г. Сучасне мистецтво України // Золоті ворота. – 1994. – №3. 42. Стебельський Б. Біля джерел українського авангардного мистецтва 20-30-х рр. ХХ. ст. // Народна творчість та етнографія. – 1998. – №1. 43. Українська художня культура. – К., 1996. 44. Український авангард 1910-30 рр. – К., 1996. 45. Український портретний живопис к. 19 ст. – К., 1984. 46. Франко І. Нарис історії українська-руської літератури до 1890 р. // Зб.тв.: у 50 т. – К., 1984. 47. Шпандрій М. Модернізм, авангард і естетика М.Бойчука // Сучасність. – 1995. – №9. ДОВІДНИКОВІ ВІДАННЯ 48. Антофійчук В. Культурологія: Короткий термінологічн. словник. – Чернівці, 2002. 49. Руднев В.П. Словарь культуры ХХ века. – М., 1999. 50. Энциклопедический словарь по культурологии / Авдеев В.И., Арапов А.В.; Под общ. ред. А.А. Радугина. – М., 1997.