го і 2 - COnnecting REpositories · Екологія як комплексна наука про...

3

ВСТУП

Курс «Екологія» призначений для студентів 1-го і 2-го курсів підготовки бакалаврів усіх факультетів і форм навчання в Київсь-кому національному економічному університеті. Він передбачає: засвоєння основних закономірностей взаємодії людини, суспільс-тва і природи; ознайомлення з особливостями впливу антропогенних факторів на природне середовище; вивчення проблем, пов’язаних зі станом, охороною та раціональним використанням природних ресу-рсів; управління процесом природокористування.

Метою курсу є набуття студентами знань із різноманітних проблем у сфері природокористування та охорони навколишньо-го середовища, зокрема формування у студентів навичок аналізу і визначення економічної ефективності впровадження природоо-хоронних заходів та оцінки економічних збитків, що їх завдає народному господарству забруднення окремих компонентів при-роди.

Значну увагу має бути приділено регіональним особливостям впливу науково-технічного прогресу на природне середовище, засвоєнню специфіки економічного обґрунтування природоохо-ронних заходів з різних галузей народного господарства.

Методологія вивчення дисципліни має виходити з принципу єдності комплексу еколого-економічних знань, який охоплює ро-звиток у студентів екологічної свідомості, упровадження еколо-гічного мислення для вирішення наукових і практичних завдань народного господарства. Студенти мають навчитись узгоджувати основні розділи курсу з традиційними розділами політичної еко-номії, розміщенням продуктивних сил, статистикою, ціноутво-ренням та іншими науками.

Опанування дисципліни «Екологія» є необхідною умовою фун- даментальної підготовки економіста.

4

1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

Екологія як комплексна наука про навколишнє середовище. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері плане-ти. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці XX ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Ме-тоди вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалі-стична діалектика як загальний метод та методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку. Статистичний, ба-лансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний методи дослідження. Специфіка методів еколого-економічного моде-лювання.

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування.

Екосистеми та їхня структура

Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В. І. Вернадського про біосферу, ноо- сферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обме-женість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері.

Поняття про природокористування. Етапи природокорис- тування в Україні. Критерії ефективності природокористуван-ня. Концепції безплатності та невичерпності природних ресу-рсів. Затратно-результатна концепція та її неспроможність. Диференційна рента як основний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природоко-ристування в Україні. Принципи раціонального природокорис-тування.

5

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля

Сталий розвиток суспільства та його складові — екологічна, економічна і соціальна. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 p.) та Йоганнесбурзі (2003 р.), їхні висновки. Стратегія сталого розвитку України. Зростання масштабів вироб-ництва та його вплив на навколишнє середовище. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рі-вень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гід-роенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хіміч-ної, нафто- і хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Особливості впливу агропромислового комплексу на навко-лишнє середовище. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Еко-логічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів.

Транспортна система як джерело забруднення навколишнього середовища. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди.

Система розселення як фактор антропогенного впливу на нав-колишнє середовище. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми ви-користання відходів.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів

Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Еколо-гічні проблеми надмірної розорюваності території, гідромеліора-ції земель та хімізації сільського господарства.

Водні ресурси України. Запаси прісної води, їхній територі- альний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального викорис-тання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та спо-соби їх розв’язання. Атмосфера та її структура. Джерела за- бруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту.

Біологічні ресурси України та проблеми їх раціонального ви-користання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння.

6

Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів. Зв’язок економічної оцін-ки природних ресурсів з їх обмеженістю, неоднаковим впливом ресурсів різної якості на місцезнаходження, на продуктивну силу праці, ефективність суспільного виробництва.

Тема 5. Господарський механізм управління природокористуванням та правове регулювання

охорони навколишнього середовища

Нинішній етап розвитку цивілізації та необхідність удоскона-лення управління природокористуванням та охороною навколиш-нього середовища. Пріоритетність природоохоронних інтересів. Форми власності та особливості організації управління природо-користуванням. Подолання відомчого підходу й залишкового принципу у виділенні матеріальних і фінансових ресурсів, ство-рення ефективного економічного механізму природокористуван-ня та природоохоронної діяльності.

Управління природокористуванням як система моніторингу, планування, планового й госпрозрахункового механізмів.

Організаційна структура управління природоохоронною сфе-рою. Міністерство екології та природних ресурсів, його завдання і функції. Природоохоронні органи на місцях. Відповідальність і завдання інших органів влади у сфері раціонального природоко-ристування та охорони навколишнього середовища.

Роль громадськості та засобів масової інформації у природоо-хоронній діяльності. Громадські організації охорони природи.

Правове регулювання природокористування і природоохорон-ної діяльності. Об’єкти правової охорони природи (навколишнє середовище в цілому, природні ресурси, окремі природні об’єкти, природні комплекси).

Законодавство України та інші нормативні акти з питань при-родокористування та охорони навколишнього середовища. Від-повідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації

Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспор-тизації підприємств у визначенні їхнього впливу на навколишнє середовище і в контролі за дотриманням природоохоронних норм

7

і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура пас-порта підприємств.

Основи екологічного нормування. Нормування охорони атмос-ферного повітря. Регламентація якості навколишнього середови-ща через граничнодопустимі концентрації (ГДК), граничнодопус- тимі викиди (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієн-товано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднювальних речовин у різних середовищах. Нормування споживання природних ресур-сів галузями народного господарства. Ліміти споживання і відве-дення води. Контроль за використанням норм. Нормування пали-вно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням та охороною

навколишнього середовища

Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналі-зації природокористування, види методів і критерії їхньої ефек-тивності. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Форми платежу за ресурси: відшко-дування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів. Нормативи платежів за природ- ні ресурси.

Збитки від забруднення навколишнього середовища та вра-хування їх під час нарахування платежів за викиди забрудню-вальних речовин. Види збитків. Методи визначення економіч-них збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів навколишнього середовища. Штрафи за переви-щення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за роз-міщення відходів.

Інвестиційна політика у сфері охорони навколишнього се-редовища і раціонального природокористування. Фонд охо- рони природи: джерела нагромадження та напрями викорис-тання.

8

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи та принципи їх економічного об- ґрунтування. Показники економічної та соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий і повний економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності витрат на охорону навколишнього середовища. Економічна ефективність природозахисних витрат на попере-дження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочен-ня виплат з фонду соціального страхування, скорочення витрат на лікування тощо.

Соціальна та економічна ефективність безвідхідних і маловід-хідних технологій.

Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього

природного середовища

Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи плануван-ня. Збалансованість використання природних ресурсів. Територі-альні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ре-сурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і ра-ціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональ-не використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю.

Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування

Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів і стан навколишнього середовища. Можли-вість науково-технічного прогресу у справі економії ресурсів і захисту середовища проживання людей.

9

Методи охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів. Еколого-економічні проблеми впровадження очисних споруд на підприємствах.

Безвідхідні технології як основний важіль охорони навколиш-нього середовища від техногенного впливу. Основні напрями безвідхідних виробництв: комплексне використання сировини, створення замкнених газо- та водооборотних систем, розроблен-ня і впровадження принципово нових технологій та вдосконален-ня наявних процесів і виробництв. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.

Ресурсозбереження — один з основних напрямів інтенсифі- кації виробництва. Проблеми зниження ресурсо-, водо-, мате- ріало- та енергомісткості виробництва. Енергозберігаючі тех-нології — важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації

Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдан-ня, засоби та організація екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза те-хнологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності держа-вних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і орга-нізацій в інших країнах.

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України

Екологічні проблеми України, пов’язані з функціонуванням металургійного, хімічного, паливно-енергетичного та агропромис-лового комплексів. Екологічні зони Чорнобильської АЕС, При-дніпров’я, Донбасу, Криму, Північного Причорномор’я, Полісся і Карпат. Проблеми охорони та раціонального використання земель-них і лісових ресурсів України. Проблема поліпшення водозабез-печення населення України.

10

Тема 13. Зарубіжний досвід і міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього

природного середовища. Екологічне виховання населення

Організаційна структура управління раціональним природо-користуванням та охороною довкілля у США, Японії, Канаді.

Екологічне регулювання в інших країнах: основні принципи й підходи. Законодавство про охорону навколишнього середовища. Структура державного управління природоохоронними програ-мами.

Економічні важелі управління природокористуванням. Дер-жавне фінансування охорони навколишнього середовища. Про-блеми використання та відтворення відновлювальних природних ресурсів. Роль ресурсозбереження в розв’язанні проблем приро-докористування США, Канади, Японії та інших країн.

Міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього середо-вища. Зусилля, що спрямовуються в різних країнах на поліпшен-ня екологічної ситуації. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. Екологічне виховання населення.

11

2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

1.1. Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, необхідно виходити з того, що екологія (від грец. oicos — дім, господарство, logos — знання) як наука виникла і сформувалася у системі біологічних наук. Предметом її вивчення впродовж майже 100 років (друга половина XIX — по-чаток XX ст.) була взаємодія тварин та їхніх сукупностей з нав-колишнім середовищем.

Проте під впливом низки факторів вона синтезувала результа-ти досліджень екологічних проблем, які здійснюються різними науками — економічними, географічними, медичними та інши-ми, і набула міждисциплінарного характеру, розширивши пред-мет свого вивчення (див. тему 1 в підручнику «Екологія»1). Про-аналізуйте рис. 1.1, випишіть у зошити підгалузі екології та знай- діть, використовуючи матеріал підручника та словник М. Ф. Рей- мерса [54, с. 592—594], предмет вивчення кожної з підгалузей екології.

Зверніть особливу увагу на той факт, що на початку XXI ст. сучасна екологія вивчає загальні закони функціонування екоси-стем; досліджує взаємодію живих організмів, зокрема людини, з навколишнім середовищем, становище людини та суспільства в екосфері планети, зв’язки людини з екологічними системами і ступінь впливу на них.

На початку XXI ст. перед екологією як комплексною наукою постають такі важливі завдання: розкрити цілісність екосистем різного ієрархічного рівня, простежити і передбачити зміни у властивостях основних компонентів екосистем під впливом ан-тропогенної діяльності, а також розв’язати проблеми збереження самої людини як виду.

1 Екологія: Підруч. для екон. вузів і ф-тів / С. І. Дорогунцов, М. А. Хвесик, К. Ф. Коценко та ін. — К.: КНЕУ, 20054.

12

Динамічнаекологія

Екологіязагальна

Аналітичнаекологія

Екологіякосмічна Екологія

прикладна

Екологія промислова(інженерна)

Екологіязагальна, глобальна,

мегаекологія

Екологія сільськогосподарська

Медична екологія

Біоекологія Вченняпро біосферу

Екологіяісторична

АрхеоекологіяЕкологія

еволюційна

Палеоекологія

АвтоекологіяЕкологія

популяційна(демекологія)Синекологія

Екологія тваринЕкологія рослинЕкологія іншихсистематичних

груп

СуходолуПрісних вод

МоряДалекоїПівночі

ВисокогірнаІнших

географічнихзон

Екологія містаЕкологія містобудівництва

Аркологія

Екологіяхімічна

Екологіягеохімічна

Екологіяособистості

Екологіясоціальних груп

Екологія людськоїпопуляції

Екологія людства

Екологіягеографічна

(ландшафтна)Екологія Соціальналюдини екологія

Рис. 1.1. Підрозділи екології (за М. Ф. Реймерсом)

12

13

Учені, які вивчають закономірності взаємодії людей з навко-лишнім середовищем, підкреслюють той факт, що з розвитком цивілізації на Землі зростає значення наукових напрямів, пов’я-заних з космізацією знання. Біосфера — це ланцюг у складному процесі життя Всесвіту, а тому екологія в майбутньому може на-бути характеру науки про еволюцію життя на Землі, про можли-вості поліпшення якостей середовища проживання на Землі, при-скорення її еволюції.

1.2. План семінарського заняття

1. Виникнення екології як самостійної науки. Хто був її заснов-ником? Яке коло проблем вивчала екологія на початку ХХ ст.?

2. Що вплинуло на розвиток науки? Як змінювався предмет її вивчення?

3. Як формулюється предмет вивчення екології на нинішньо-му етапі?

4. Які підрозділи має комплекс екологічних наук сьогодні? 5. Якими методами користуються вчені у своїх дослідженнях?

1.3. Термінологічний словник

Екологія глобальна — розділ екології, який вивчає екологічні проб-леми Землі в цілому.

Екологія динамічна — розділ екології, який досліджує основні су-часні закономірності взаємодії організмів та їхніх популяцій із природ-ним середовищем.

Екологія містобудівництва — вивчення процесів формування середовища проживання людини у зв’язку з розвитком міст і систем розселення, а також у зв’язку з можливими межами і наслідками змін, спричинених цими процесами. Внутрішнє середовище примі-щень у це поняття не входить. Його вивчає особлива галузь нау-ки — екістика.

Екологія прикладна — розроблення норм використання природних ресурсів і середовища проживання, допустимих навантажень на них, форм управління екосистемами різного ієрархічного рівня. У ширшому тлумаченні вивчення механізмів руйнування біосфери людиною, спосо-бів попередження цих процесів і розроблення принципів раціонального використання природних ресурсів.

14

Екологія промислова (інженерна) — дисципліна, що вивчає вплив промисловості (іноді всіх галузей народного господарства) — від окремих підприємств до техносфери — на природу, і навпаки — вплив умов приро-дного середовища на функціонування підприємств та їхніх комплексів.

Див.: Реймерс Н. Ф. Природопользование: Слов.-справоч. — М.: Мысль,

1990.— 637 с.

1.4. Навчальні завдання

1. З’ясуйте предмет вивчення екології як науки, простежте його динаміку.

2. Ознайомтесь із комплексом екологічних наук на нинішньо-му етапі розвитку науки (рис. 1.1).

3. Користуючись цим посібником, проаналізуйте специфіку методів дослідження екології.

1.5. Запитання для перевірки знань

1. Коли виникла екологія? Хто був її засновником? 2. Чому необхідно обґрунтувати нову сферу знань? 3. Що вивчала екологія спочатку? 4. Які зміни сталися на Землі у ХХ ст.? Як це вплинуло на предмет

вивчення екології? 5. Чому екологія вважається міждисциплінарною наукою? 6. Який комплекс методів екологія використовує нині? 7. У чому полягає сутність аерокосмічних методів дослідження? Які

можливості й переваги мають аерокосмічні методи дослідження? 8. Яку роль відіграють картографічні методи дослідження екологі-

чних проблем?

Тести до теми 1

1. Назвіть предмет вивчення екології: а) наука про ландшафти; б) наука про біосферу; в) частина біології, яка вивчає взаємодію організмів між собою та

навколишнім середовищем;

15

г) дисципліна, яка вивчає загальні закони функціонування екоси- стем різного ієрархічного рівня;

д) дослідження становища людини як виду і суспільства в екосфері планети, її зв’язки з екосистемами і розмір впливу на них.

2. Назвіть методи дослідження екології: а) статичний; б) балансовий; в) порівняльний; г) сторичний; д) методи математичної статистики; е) аерокосмічний; є) емпіричний; ж) логічний; з) наукової абстракції.

Література

4, с. 82—102, 293—326; 11; 17, с. 5—32; 23, с. 10—16; 40, с. 5—47; 54, с. 3—38; 57, с. 3—25; 60, с. 592—597.

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування.

Екосистеми та їхня структура


Ця тема — одна з основних у курсі «Екологія», тому її ви-вченню необхідно приділити особливу увагу. Дуже важливим є засвоєння основних понять і термінів, таких як «екосистеми», «навколишнє середовище», «біосфера», «ноосфера», «природоко- ристування», «диференційна рента», «кадастри природних ресур-сів» тощо.

Серед названих термінів поняття «екосистеми» є основним в екології. Зверніть увагу на те, що терміни «біоценоз» і «біогеоце-ноз» є ідентичними і часто вживаються в російській літературі. Однак в усіх випадках поняття віддзеркалює взаємозумовленість відносин сукупностей живих організмів і неживої природи. Їхня взаємодія відбувається в такий спосіб, що потоки речовини та

16

енергії створюють чітко визначені біотичні структури і кругообіг речовин між неживою та живою частинами екосистеми. Вивчаю-чи структурні особливості екосистем, слід засвоїти той факт, що кожній екосистемі притаманні стабільність і збалансованість між усіма компонентами. Будь-яке антропогенне втручання хоча б в один з компонентів екосистеми може призвести до змін природ-них властивостей екосистеми в цілому.

Поняття «географічне середовище» співвідносне з людиною, немислиме без існування людського суспільства. Синонімами цього поняття є «навколишнє середовище» та «довкілля». Слід засвоїти той факт, що будь-яка людська діяльність — це антро-погенне навантаження на екосистеми (antropos — людина), яке значно збільшилося з появою машин.

Слід розрізняти терміни «геосфера», «біосфера» та «ноосфе-ра». Геосфера — це поверхня нашої планети. Знайдіть у підруч-нику, як визначаються межі геосфери. Біосфера — це частина ге-осфери, де існує людина та людське суспільство. Вчення про біосферу та ноосферу створив у 20-х роках XX ст. видатний вче-ний В. І. Вернадський. Ця частина теми виноситься на самостійне опрацювання. Прочитайте параграф 2.1.2 у підручнику, а також роботи В. І. Вернадського: «Автотрофность человечества», «Не-сколько слов о ноосфере», «Биосфера», «Размышления натура- листа». Випишіть у зошити основні положенні вчення B. I. Вер-надського про біосферу та ноосферу.

Для успішного засвоєння подальших тем курсу слід з’ясувати суть терміна «природокористування». Прочитайте текст парагра-фа 2.4 підручника, випишіть основні етапи природокористування в Україні та притаманні для кожного етапу критерії економічної ефективності. Вивчаючи принципи раціонального природокорис-тування, наведіть приклади порушення кожного з них у процесі розміщення виробництва, простежте, до яких наслідків це приз-вело в Україні та в окремих її регіонах.


1. Екосистеми та їхня структура. Потоки речовини та енергії в екосистемах.

2. Поняття про геосферу та навколишнє середовище. Компен-саційні властивості біосфери.

3. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу.

17

4. Основні етапи природокористування та охорони навколиш-нього середовища в Україні.

5. Критерії ефективності природокористування. Концепції без-коштовності та невичерпності природних ресурсів, затратно-резуль-татна концепція; їхня безпідставність.

6. Диференційна рента як основний критерій економічної оцін-ки природних ресурсів.

7. Еколого-економічні принципи раціонального природокорис-тування.


Автотрофи — організми, які синтезують із неорганічних сполук ор-ганічні речовини з використанням енергії Сонця або енергії, що вивіль-няється під час хімічних реакцій. До них належать вищі рослини, водо- рості, деякі бактерії. У ланцюгах живлення А. слугують продуцентами.

Автотрофність людства — теоретично важливе засвоєння люд- ством енергії безпосередньо від Сонця, без використання чи навіть за відсутності інших організмів. В. І. Вернадський передбачав можливість перетворення людини як істоти соціально-гетеротрофної в істоту авто-трофну.

Біом — велика регіональна чи субконтинентальна система, що ха-рактеризується яким-небудь основним типом рослинності або іншою характерною особливістю ландшафту, скажімо, Б. листяних лісів помір-ного поясу.

Бонітет — порівняльна характеристика за обмеженою кількістю певних ознак. Наприклад, Б. ґрунтів виражає властивості ґрунтів і рі-вень урожайності культур як сумарний показник родючості; Б. лісу характеризується розміром приросту деревини в порівняльному віці тощо.

Екосистеми — будь-яка сукупність живих істот і середовище їх-нього проживання, об’єднані в єдине функціональне ціле, що виникає на основі взаємозалежності та причинно-наслідкових зв’язків, які іс-нують між окремими екологічними компонентами. Вирізняють мікро- (стовбур гнилого дерева), мезо- (ліс, ставок) і макроекосистеми (океан, континент). Глобальна Е. — біосфера.

Кадастри природних ресурсів — систематизовані зведення даних, що відображають якісний і кількісний опис природних ресурсів з їх економічною оцінкою. К. п. р. містять їхню фізико-географічну харак-теристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь вивчення та еко-лого-соціально-економічну оцінку з додатком картографічних і статис-тичних матеріалів. Іноді до них включають рекомендації з викорис-

18

тання об’єктів або явищ, пропозиції заходів щодо їхньої охорони, вка-зівки на необхідність досліджень та інші дані.

Наприклад, кадастр земельних ресурсів являє собою сукупність до-стовірних і необхідних даних про природне, господарське і правове становище земель. Державний земельний кадастр України містить дані реєстрації землекористувачів, обліку кількості та якості земель, боніту-вання ґрунтів та економічної оцінки земель. Дані цього кадастру слу-гують цілям організації ефективного використання земель та їхньої охорони, планування народного господарства, розміщення і спеціаліза-ції сільськогосподарського виробництва тощо.

Ланцюг трофічний, ланцюг живлення, ланцюг харчовий — ряд видів або їхніх груп, кожна попередня ланка в якому слугує їжею для наступної. У межах Л. т. розрізняють травоїдність, паразитизм, хижацтво.

Ніша екологічна — місце виду в природі; поняття охоплює не тіль-ки положення виду у просторі, а й функціональну роль його положення щодо абіотичних умов існування (температури, вологості тощо). Якщо місцеположення — це немовби «адреса» організму, то Н. е. — його «фах». Н. е. може бути зайнята або не зайнята видом, оскільки це функ-ціональне місце виду в екосистемі включно з його роллю в цьому утво-ренні.


1. Простежте за рухом потоків речовини та енергії в екоси- стемах. Наведіть приклади різноманітних трофічних ланцюгів в екосистемах.

2. Дайте визначення понять «довкілля» і «природне середови-ще».

3. У чому полягає різниця між цими поняттями? Знайдіть спільні та відмінні риси в поняттях «геосфера», «біосфера», «ноосфера».

4. Підготуйте реферати на тему: • Основні положення вчення В. І. Вернадського про біосферу,

ноосферу. • Автотрофність людства у працях В. І. Вернадського. • Поняття про багатоструктурність простору й часу у вченні

В. І. Вернадського про біосферу. • Антропогенна діяльність як найпотужніша геологічна сила

(за В. І. Вернадським). • Роль живої речовини в перетворенні зовнішніх рис землі. • В. І. Вернадський про невичерпність енергії на планеті.

19

5. Простежте за специфікою кожного етапу природокористу-вання в Україні. Випишіть основні критерії економічної ефектив-ності, що висувалися на кожному етапі.

6. Обґрунтуйте хибність критеріїв «витрати» і «результати» праці для економічної оцінки природних ресурсів.

7. Підготуйте приклади, які свідчили б про порушення окре-мих принципів природокористування на планеті.


1. Що таке екосистеми? Яка структура екосистем? 2. У чому полягає різниця між географічною оболонкою землі та бі-

осферою? Що таке довкілля і природне середовище? 3. Основні положення вчення В. І. Вернадського про біосферу. Що

таке ноосфера? 4. Які етапи природокористування характерні для господарювання

в Україні? Дайте характеристику кожному етапові. 5. Які є критерії економічної оцінки природних ресурсів? Які

з них вирізняються найбільшою ефективністю і чому? 6. Що таке раціональне природокористування? Які принципи раці-

онального природокористування ви знаєте? 7. У чому полягає сутність принципу нульового рівня споживання

природних ресурсів? 8. Розкрийте специфічні особливості принципу відповідності ан-

тропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регі-ону, зважаючи на цілісність екосистеми.


1. Екосистеми — це: а) частина географічної оболонки Землі; б) навколишнє середовище живих організмів та їхні сукупності; в) біосистема, яка містить усі організми, що функціонують разом на

одній ділянці та взаємодіють з фізичним середовищем так, що потоки речовини та енергії створюють чітко визначені біологічні структури і кругообіг речовин між живою та неживою частинами;

г) сукупність живих організмів, які взаємодіють із компонентами навколишнього середовища.

20

2. Як визначив ноосферу B. I. Вернадський? а) особлива оболонка біосфери на землі, яка виникла в результаті

антропогенної діяльності; б) етап розвитку біосфери, коли людина зможе управляти свідомо

всіма процесами на планеті; в) нове геологічне явище на планеті, у ній людина вперше стає гео-

логічною силою; г) природне тіло, компонентами якого є літосфера, гідросфера,

атмосфера та органічний світ, перетворений розумною діяльністю людини.

3. Назвіть об’єктивні критерії економічної ефективності при-

родокористування: а) затрати праці на освоєння природних ресурсів; б) результати, отримані від освоєння природних ресурсів; в) диференційна рента.


4, с. 25—71; 5, с. 112—119; 6; 7, с. 462—556; 8; 12, с. 5—38; 14, кн. 1, с. 15—284; 23, с. 17—36. 31; 67, с. 3—45; 62, с. 3—34; 69; 70.

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля


Ця тема виноситься на самостійне опрацювання. Під час її ви-вчення слід ознайомитися зі специфікою впливу окремих галузей народного господарства на довкілля. Використовуючи матеріал підручника, занотуйте у своїх зошитах екологічні проблеми, які обумовлюють нині різні галузі промисловості, сільського госпо-дарства, транспорту, великі міста. З цією метою доцільно про-стежити вплив кожної галузі на різні компоненти біосфери: ат-мосферу, гідросферу, літосферу.

Зверніть увагу на те, що промисловий комплекс за інтенсив-ністю впливу на довкілля посідає провідне місце. Головними

21

причинами цієї першості є: недосконалі технології виробницт-ва, надмірна концентрація — як територіальна, так і в межах одного підприємства, відсутність надійних природозахисних споруд. Недосконалість сучасних технологій не дає змоги ціл-ком переробляти мінеральну сировину. Більша її частина повертається в природу у вигляді відходів, забруднюючи біо-сферу.

Нині всі компоненти біосфери зазнали тією чи іншою мірою антропогенного впливу. Сталися помітні зміни в рельєфі, спри-чинені різними галузями промисловості, містобудівництвом, роз-витком транспортних систем. Геоморфологи нерідко вирізняють поряд із природними антропогенні форми рельєфу: кар’єри, від-вали, терикони тощо.

Аналізуючи проблеми, які супроводжують в Україні палив-но-енергетичний комплекс, занотуйте специфіку впливу на довкілля теплових, гідравлічних та атомних електростанцій. Вивчаючи екологічні проблеми хімічної промисловості, про-стежте специфіку впливу хімії основної та хімії органічного синтезу. Зверніть увагу на те, що функціонування багатьох хімічних підприємств супроводжується утворенням в рельєфі хімічних озер — шламонагромаджувачів, де вміст токсичних речовин перевищує 100 граничнодопустимих норм.

Вивчаючи екологічні проблеми сільського господарства, слід виокремити специфіку проблем екстенсивного сільськогосподар-ського виробництва, яке супроводжується надмірною розораніс-тю території, та інтенсивного — із впровадженням меліорації, хімізації та механізації. Зверніть увагу на специфіку впливу на довкілля великих тваринницьких комплексів, обґрунтуйте еколо-гічну недоцільність та економічну неефективність їхнього існу-вання.

Розглядаючи вплив окремих видів транспорту на довкілля, простежте специфіку взаємодії за такими напрямами: 1) транс-порт — споживач палива; 2) транспорт — джерело забруднення довкілля; 3) транспорт — джерело шуму; 4) проблема викорис-тання земельних угідь під шляхи та стаціонарні споруди; 5) транспорт — причина травмування та смерті людей і тварин.

Формулюючи екологічні проблеми, які виникають унаслідок функціонування великих міст, простежте такі напрями їхнього впливу на біосферу: 1) забруднення атмосфери великих міст; 2) забруднення шумом та електромагнітними вібраціями; 3) міс-то — джерело утворення відходів; 4) місто — великий споживач води.

22


1. Зростання масштабів і динаміка виробництва та його вплив на довкілля.

2. Основні напрями і форми антропогенного впливу на дов-кілля.

3. Промисловий комплекс як один з найсильніших антропо-генних факторів:

1) еколого-економічні проблеми паливно-енергетичного ком-плексу;

2) екологічні проблеми металургійного комплексу; 3) екологічні проблеми хіміко-лісового комплексу; 4) екологічні проблеми будівельного комплексу. 4. Особливості впливу агропромислового комплексу на нав-

колишнє середовище. 5. Транспортні системи і проблеми раціонального природо-

користування. 6. Вплив великих міст на природу. Екологічні проблеми ур-

банізації.


Антропогенний вплив — вплив людства на біосферу у процесі гос-подарської діяльності.

Антропогенний фактор середовища — зміни, внесені у природу діяльністю людини.

Води стічні — 1) води, що споживалися промисловим виробницт-вом, комунальним, сільським господарством, а також ті, що пройшли через забруднену територію; 2) води, відведені після використання у побутовій чи виробничій діяльності людей. В. с. підлягають очищенню.

Деградація середовища — 1) погіршення природного середовища життя людини; 2) погіршення природних умов і соціального життя (на-приклад, у деяких містах).

Дезактивація — зняття радіоактивного забруднення з поверхні предметів і ґрунту.

«Діра» озонова — значний простір в озоносфері планети з помітно зниженим (до 50 %) вмістом озону. Досі зареєстровано «Д». о. над Антарктидою, яка щороку збільшується на 4 %. Причини виникнення «Д». о., яку вперше помітили на початку 80-х років ХХ ст., не зовсім з’ясовані. Передбачається як природне, так і антропогенне її похо-

23

дження. До антропогенних чинників відносять ядерні відходи, змен-шення лісових масивів тощо.

Дощ кислотний (кислий), кислотні (кислі) опади — дощ (сніг), пі-дкислений (число рН нижче 5,6) через розчинення в атмосферній воло-зі промислових викидів (SO2, NOx, HCl та ін). У свою чергу, Д. к. оки-слюють водойми і ґрунти, що призводить до загибелі риби та інших водних організмів, різкого зниження приросту лісів та їхнього виси-хання. Максимальна кислотність опадів — рН 2,3 зареєстрована в Захід-ній Європі.

Д. к. стали серйозною загрозою існуванню лісів у ФРН і Канаді, озерної риби країн Скандинавського півострова.

Забруднення — привнесення в середовище або виникнення в ньому нових, не характерних для нього фізичних, інформаційних чи біологіч-них агентів або перевищення конкретного середнього багаторічного рів-ня концентрації агентів у середовищі, які нерідко призводять до нега-тивних наслідків.

Забруднення антропогенне — забруднення, що виникає внаслідок діяльності людей, у тому числі їхнього прямого чи опосередкованого впливу на природне середовище та його забруднення.


1. Проаналізуйте динаміку шкідливих речовин, які надходять в атмосферне повітря України в цілому (табл. 3.1) та на душу на-селення (табл. 3.2).

Таблиця 3.1 ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН,

ЯКІ НАДХОДЯТЬ В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ВІД СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА АВТОТРАНСПОРТУ*

В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ І ОБЛАСТЯХ**, тис. т

1985 1990 1995 2000

Україна 18 776,9 15 549,4 7483,5 5908

Автономна Республіка Крим 955,5 651,1 150,9 123,4

Вінницька 553,9 428,7 201,4 145,6

Волинська 180,2 168,4 48,9 35,2

Дніпропетровська 2961,8 2528,4 1106,7 939,5

Донецька 3775,5 3090,1 2294,3 1795,3

24

Закінчення табл. 3.1

1985 1990 1995 2000

Житомирська 285,1 277,2 67,8 61,8

Закарпатська 164,9 144,5 36,7 40,7

Запорізька 1054,2 887,1 346,1 333,3

Івано-Франківська 569,3 549,5 325,7 184,8

Київська 592,0 509,1 209,1 167,5

Кіровоградська 456,8 338,0 133,7 80,4

Луганська 1526,8 1170,5 670,5 529,2

Львівська 698,7 567,3 239,6 192,9

Миколаївська 376,9 300,3 85,3 54,2

Одеська 529,0 426,1 127,1 113,5

Полтавська 546,2 500,5 233,6 151,9

Рівненська 279,1 204,9 64,6 49,7

Сумська 305,0 297,4 100,3 81,1

Тернопільська 224,4 220,2 65,3 43,3

Харківська 823,8 674,5 367,4 268,6

Херсонська 357,3 263,8 89,4 64,3

Хмельницька 297,1 308,6 111,4 70,0

Черкаська 433,4 324,9 132,9 93,1

Чернівецька 150,7 133,2 35,0 35,1

Чернігівська 296,3 256,3 102,0 64,2

м. Київ 330,9 273,0 123,1 170,4

м. Севастополь 52,1 37,8 14,7 19,6

* Без урахування викидів автотранспорту. ** Довкілля України: Стат. зб. — К.: Держкомстат України, 2002. — С. 28.

25

Таблиця 3.2 ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

ВІД СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА АВТОТРАНСПОРТУ В РОЗРАХУНКУ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ І ОБЛАСТЯХ*

1985 1990 1995 2000 2001

Україна 368,6 299,7 145,2 119,4 83,3 Автономна Республіка Крим 483,1 301,3 68,2 58,5 16,0 Вінницька 282,5 223,3 107,0 80,6 40,3 Волинська 173,9 157,9 45,4 33,3 8,2 Дніпропетровська 782,9 647,6 285,9 254,2 236,7 Донецька 716,3 578,3 438,5 364,7 326,1 Житомирська 182,7 181,9 45,6 43,3 9,4 Закарпатська 135,1 114,5 28,5 31,7 6,2 Запорізька 518,9 423,3 165,9 167,1 120,5 Івано-Франківська 410,5 382,4 222,0 127,0 101,6 Київська 197,6 261,5 109,8 92,0 47,6 Кіровоградська 369,1 271,9 108,6 69,3 41,5 Луганська 540,5 408,0 238,8 201,6 171,1 Львівська 260,9 205,6 86,6 71,2 43,4 Миколаївська 292,7 224,2 63,3 41,9 10,5 Одеська 202,6 161,6 49,0 45,4 8,4 Полтавська 313,7 284,9 133,8 91,0 39,5 Рівненська 241,4 174,4 54,1 41,9 12,7 Сумська 212,8 207,9 71,4 61,1 23,3 Тернопільська 194,1 187,7 55,5 37,5 8,4 Харківська 261,1 211,1 118,3 90,9 53,4 Херсонська 295,3 210,4 70,4 52,7 8,5 Хмельницька 193,8 202,8 73,6 48,1 13,0 Черкаська 283,4 223,9 87,9 64,5 18,4 Чернівецька 164,1 141,9 37,1 37,7 5,0 Чернігівська 206,4 181,9 75,1 50,3 14,6 м. Київ 231,0 103,6 46,6 64,7 10,7 м. Севастополь 137,8 103,9 35,9 50,4 6,1

* Довкілля України: Стат. зб. — К.: Держкомстат України, 2002. — С. 29.

26

Сірчаний ангідрид24,6 %

Інші речовини25,0 %

Вуглеводи та ЛОСи11,2 %

Оксиди азоту8,1 %

Оксид вуглецю31,1 %

Рис. 3.1. Хімічний склад викидів

від стаціонарних джерел забруднення у 2001 р.

2. Виокреміть області з найвищими обсягами забруднення ат-мосфери. Вкажіть на причини такого забруднення.

3. З’ясуйте причини різкого зниження забруднення атмосфери на початку XXI ст. Простежте регіони, де зменшення забруднен-ня відбулося особливо інтенсивно.

4. Проаналізуйте хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення в Україні у 2001 р. (рис. 3.1). Чим зумовлено різке переважання у викидах сірчаного ангідриду, оксиду вугле-цю та оксиду азоту? Випишіть галузі промисловості, функціону-вання яких супроводжується викидами цих речовин.

5. Підготувати реферати на тему: 1. Основні напрями і форми антропогенного впливу на довкілля. 2. Екологічні проблеми теплових електростанцій, можливість наро-

щування їхніх потужностей в Україні. 3. Еколого-економічні проблеми функціонування гідравлічних елек-

тростанцій. Специфічні особливості екологічних проблем на Дніпрі. 4. Екологічні проблеми атомних електростанцій. 5. Альтернативні джерела енергії та можливості їх використання в

Україні. 6. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії. Зони еко-

логічної кризи в Україні, що виникли внаслідок надмірної концентра-ції кризи в Україні, що виникли внаслідок надмірної концентрації ме-талургійного виробництва.

7. Екологічні проблеми галузей основної хімії.

27

8. Екологічні проблеми хімії органічного синтезу та хімії полімер-них матеріалів.

9. Екологічні проблеми будівельного комплексу. 10. Еколого-економічні наслідки екстенсивного ведення сільськогос-

подарського виробництва. 11. Екологічні проблеми гідромеліорацій. 12. Екологічні наслідки хімізації сільськогосподарського виробництва. 13. Екологічні наслідки механізації. Машинна деградація ґрунту і

причини її виникнення. 14. Альтернативне сільське господарство, його специфіка та особли-

вості розвитку в Україні та за кордоном. 15. Екологічні проблеми обробної ланки АПК. 16. Транспорт як значне джерело шуму. Основні заходи боротьби з

шумом, що застосовуються в Україні та за кордоном. 17. Транспорт — один із найбільших споживачів палива у XX ст. 18. Транспорт як один із найбільших забруднювачів біосфери. 19. Проблеми використання земельних ресурсів під шляхи і транспо-

ртні споруди. 20. Вплив великих міст на природу. Екологічні проблеми урбанізації.


1. Схарактеризуйте вплив на довкілля окремих галузей народного господарства. Які галузі за масштабністю впливу на біосферу входять до трійки найбільших?

2. У яких формах проявляється антропогенний вплив на довкілля? Наведіть конкретні приклади різних форм змін атмосфери, гідросфери та літосфери під впливом антропогенної діяльності.

3. Чому регіони України — Донецький, Придніпровський та Приа-зовський розглядаються нині як зони екологічної кризи? Назвіть основні причини того, що металургійний комплекс України став одним із най-більших забруднювачів довкілля.

4. Як, на вашу думку, може економічно ефективно та екологічно до-цільно розвиватися паливно-енергетичний комплекс України? Які види енергетики мають безперечні перспективи в майбутньому у світі та в Україні зокрема?

5. Які екологічні проблеми виникають із розвитком основної хімії та хімії органічного синтезу? Чи можна їх розв’язати за нинішнього розвитку продуктивних сил?

6. Чи має перспективи хімізація сільського господарства, зокрема її важливі складові — внесення мінеральних добрив і пестицидів?

7. Де проводилось осушення земель? Як змінюються екосистеми під впливом осушення?

28

8. Які помилки супроводжували зрошення земель? До яких наслідків це призвело?

9. Що таке альтернативне сільськогосподарське виробництво і чи має воно перспективи наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.?

10. Чи можна уникнути забруднення біосфери, користуючись тран-спортними засобами?

11. Яких превентивних заходів уживають економічно розвинені кра-їни з високим рівнем автомобілізації?

12. Що дало підстави французькому вченому Сен-Марку назвати ве-ликі міста-агломерації «раковими пухлинами» на тілі планети?


1. Назвіть екологічні проблеми теплових електростанцій: а) забруднення атмосфери важкими металами; б) забруднення атмосфери оксидами сірки; в) радіаційне забруднення водойм; г) забруднення навколишнього середовища ртуттю; д) вилучення земель із сільськогосподарського обігу під тверді

відходи; е) утворення в рельєфі шламонагромаджувачів; є) утворення синьо-зелених водоростей.

2. Вкажіть на екологічні проблеми гідроелектроенергетики: а) забруднення атмосфери оксидами сірки, азоту та вуглецю; б) вилучення земель під відходи; в) вилучення земель під водосховища; г) явище «біологічного вибуху» з інтенсивним утворенням синьо-

зелених водоростей; д) підвищення вологості повітря; е) підтоплення підлеглих територій.

3. Виокреміть еколого-економічні проблеми атомних електро-станцій:

а) радіаційне забруднення атмосфери; б) радіаційне забруднення гідросфери; в) поховання радіоактивних відходів; г) мовірність аварії; д) вилучення земель під водосховища; е) забруднення атмосфери оксидами сірки, азоту та вуглецю; є) атомна енергетика — найдешевша; ж) атомна енергетика — втричі дорожча за газову.

29

4. Назвіть екологічні проблеми функціонування металургійно-го комплексу:

а) забруднення довкілля оксидами сірки; б) забруднення довкілля важкими металами; в) вилучення земель під тверді відходи; г) вилучення земель під шламонагромаджувачі; д) забруднення водойм; е) забруднення фтором і фтористими сполуками.

5. Сучасний металургійний завод викидає на 1 млн т сталі: а) 800 тис. т шлаків; б) 100 тис. т пилу; в) 30 тис. т оксиду вуглецю; г) 8 тис. т двоокису сірки; д) 50 тис. т фтористого водню; е) 3 тис. т оксидів азоту; є) 5 тис. т ртуті.

6. Назвіть екологічні проблеми хімічної промисловості: а) велика водомісткість усіх галузей; б) шламонагромаджувачі, вміст токсичних речовин у яких переви-

щує 100 граничнодопустимих норм; в) забруднення атмосфери вуглеводами; г) забруднення атмосфери оксидами сірки та азоту; д) забруднення атмосфери важкими металами.

7. Виробництво мінеральних добрив супроводжується: а) великою кількістю твердих відходів — нефелінових «хвостів»

і пилу; б) галітовими відходами і глинисто-сольовими шлаками; в) розсіюванням вуглеводів у радіусі до 25 км.

8. Негативними наслідками нераціонального зрошення земель є: а) вторинне підтоплення території; б) засолення ґрунтів; в) переущільнення орних і підорних горизонтів; г) забруднення водойм дренажними водами; д) зміна водного балансу на території та порушення режиму підзем-

них вод.

9. Негативні наслідки осушення боліт такі: а) зниження рівня ґрунтових вод; б) збільшення кількості посушливих днів; в) поява суховіїв; г) вторинне засолення ґрунтів; д) сильне підтоплення земель підземними водами;

30

е) обміління малих рік; є) пожежі на торфовищах.

10. Транспортні системи зумовлюють такі проблеми: а) забруднення навколишнього середовища оксидами сірки, азоту,

вуглецю; б) забруднення навколишнього середовища свинцем та його сполу-

ками; в) забруднення навколишнього середовища бензпіреном; г) забруднення шумом; д) вилучення земель під шляхи сполучення та транспортні споруди; е) вилучення земель під відходи; є) травмування та смерть людей і тварин.


4, с. 258—293; 19; 20; 21, 22; 23, с. 37—63; 37; 38; 42; 55; 59.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів


Ця тема виноситься на самостійне опрацювання. Вона значною мірою доповнює матеріал теми 3, бо саме ресурси, будучи важливи-ми компонентами біосфери, віддзеркалюють проблеми, які виника-ють у різних галузях народного господарства. Вивчаючи матеріал підручника1 (розділ 4), користуйтеся насамперед відповідним розді-лом підручника. Зверніть особливу увагу на класифікацію природ-них ресурсів за трьома критеріями: 1) призначенням; 2) належністю до компонентів природи; 3) вичерпністю.

Еколого-економічні проблеми використання природних ресу-рсів доцільно простежити за окремими їхніми видами: атмосфе-рою, водними, земельними, лісовими, мінеральними та рекреа-ційними ресурсами.

Простежуючи джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери, урахуйте, що атмосферне повітря — невичерпний ре-

1 Екологія. Підручник для екон. вузів і факультетів / Дорогунцов С. І. Хвесик М. А. ,

Коценко К. Ф. —К.: КНЕУ, 2004.

31

сурс, але в окремих районах земної кулі він потрапляє під такий сильний антропогенний вплив, що на початку XXІ ст. виникли проблеми його якісного складу. Випишіть у робочі зошити нас-лідки антропогенного впливу на атмосферу.

Вивчаючи екологічні проблеми використання водних ресурсів, зверніть увагу на те, що до таких належать тільки запаси прісної води, а на землі вони обмежені. Вони становлять лише 3 % усіх водних запасів, до того ж 2 % знаходяться в полярних льодовиках і тільки 1 % перебуває в рідкому стані, придатному для використан-ня. З’ясуйте причини виникнення водного дефіциту в Україні. Простежте специфіку використання водних ресурсів окремими га-лузями народного господарства: промисловістю, сільським госпо-дарством, транспортом та комунальним господарством. Випишіть у зошити, які проблеми виникли з басейнами малих річок України.

Зважте на інтенсивність антропогенного впливу і на земельні ресурси України. Використовуючи матеріал 3 та 4 розділів підруч-ника, випишіть причини зменшення площ родючих земель, які ви-користовуються в сільськогосподарському виробництві.


1. Природні ресурси та їхня класифікація. 2. Проблеми раціонального використання земельних ресурсів

і способи їх розв’язання. 3. Проблеми раціонального використання водних ресурсів

і способи їх розв’язання. 4. Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу. 5. Екологічні проблеми використання лісових ресурсів. 6. Специфічні особливості використання рекреаційних ресу-

рсів.


Водні ресурси — ресурси прісної води, що знаходяться в межах гід-росфери Землі та репрезентовані слабомінералізованими, стоячими й поверхневими водами, а також водами, що містяться в льодовиках.

Земельні ресурси — землі, що систематично використовуються або придатні для використання в конкретних господарських цілях. Розріз-

32

няють: а) ресурси сільськогосподарських угідь (орні, пасовища, сіно-жаті, багаторічні насадження); б) ресурси орних земель; в) весь земель-ний фонд.

Лісові ресурси — 1) лісові багатства, до складу яких входять дере-вина і продукти побічного користування лісом, тобто об’єкти лісового промислу, лісового господарства і лісової промисловості; 2) лісові ба-гатства у поєднанні із суспільно корисними і захисно-рекреаційними функціями лісу.

Мінеральні ресурси — усі придатні для споживання речовини част-ки літосфери, що використовуються як мінеральна сировина чи джере-ла енергії.

Рекреаційні ресурси — частина природних ресурсів, що забезпечу-ють відпочинок як засіб підтримування й відновлення працездатності та здоров’я людини.

Рекультивація земель — комплекс заходів, спрямованих на віднов-лення продуктивності порушених земель і на поліпшення умов навко-лишнього середовища.

Річка мала — річка протяжністю до 100 км зі стоком, який має площу водозбору від 1 до 2 тис. км2.


1. Проаналізуйте дані табл. 4.1. Таблиця 4.1

РОЗПОДІЛ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЗЕМЛІ ЗА ЇХНІМ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ

Об’єкти Площа

поширення, млн км2

Обсяг, тис. км3

Питома вага у світових запасах, %

від загальних запасів

від запасів прісних вод

1. Світовий океан 361,3 1338 000 96,5 — 2. Підземні води 134,8 23 400 1,7 —

У тому числі прісні — 10 530 0,76 30,1 3. Ґрунтова волога 82,0 16,5 0,001 0,05

4. Льодовики і постій-ні сніги 16,2 26 064 1,74 68,7

5. Води прісних озер 1,24 91,0 0,007 0,26

6. Води річок 148,2 2,1 0,0002 0,006

7. Вода в атмосфері 510,0 12,9 0,001 0,04

33


Об’єкти Площа

поширення, млн км2

Обсяг, тис. км3

Питома вага у світових запасах, %

від загальних запасів

від запасів прісних вод

8. Загальні запаси води — 1 385 984,6 100,0 — 9. Загальні запаси пріс-ної води — 35 029,2 2,53 100,0

Визначіть, як розподіляються прісні води землі за місцезнахо-дженням.

3. Проведіть порівняльний аналіз структури світового земель-ного фонду та земельного фонду України (табл. 4.2, 4.3). Визна-чіть спільні та відмінні риси.

Таблиця 4.2 РОЗМІРИ ТА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

Вид земельного фонду Площа

млн га % загальної площі

Загальна площа земної суші (без Антарктиди) 13 400 100

Землі, що обробляються (орні землі, планта-ції, сади тощо) 1450 11

Луки та пасовища 3200 24

Луки та чагарники 4100 31 Малопродуктивні та непродуктивні землі (болота, пустелі, льодовики тощо) 450 3

Населені пункти, об’єкти промисловості та транспорту 4200 31

Таблиця 4.3 СТРУКТУРА ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

(за станом на 01.01.2002)

Види земель Площа земель, тис. га

Питома частка в загальному

фонді (%)

Землі сільськогосподарського призначення 43 039,0 71,3 Землі лісового фонду 10 426,2 17,3 Забудовані землі 2449,4 4,1

34


Види земель Площа земель, тис. га

Питома частка в загальному

фонді (%)

Відкриті заболочені землі 948,5 1,6

Землі водного фонду 2425,7 4,0

Інші землі 1065,5 1,7

Разом 60 354,8 100

4. Проаналізуйте дані табл. 4.4. Знайдіть у підручнику (розділ 3.3.) та випишіть у зошит, які види антропогенного впливу на зе-мельні ресурси призводять до підтоплення та вторинного засо-лення земель. Вкажіть на причини, що зумовили підвищення ки-слотності ґрунтів наприкінці XX ст.

Таблиця 4.4 ПЛОЩА ПЕРЕЗВОЛОЖЕНИХ, ЗАБОЛОЧЕНИХ, ЗАСОЛЕНИХ

ТА КИСЛИХ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ (на 1.01. 1996)

Види земель тис. га у % загальної площі

Усього ґрунтів 60 354,8 100,0

У тому числі: перезволожені

1852,1 3,1

заболочені 1778,4 2,9 засолені 1710,0 2,8 кислі 10 692,0 17,7

5. Проаналізуйте динаміку викидів окремих шкідливих речо-

вин в атмосферу України (табл. 4.5). Чим зумовлено зниження викидів окремих речовин?

Таблиця 4.5 ДИНАМІКА ВИКИДІВ ОКРЕМИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

В АТМОСФЕРУ УКРАЇНИ ВІД СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ, тис. т

1987 1990 1995 1997 1998 1999 2000 2001

Сполуки сірки* 3521,9 2824,1 1656,3 1144,8 1033,6 1034,0 984,1 990,6 У тому числі: сірчистий ангід-рид 3643,2 2782,3 1639,1 1132,4 1023,0 1026,1 976,6 983,6

35

Закінчення табл. 4.5 1987 1990 1995 1997 1998 1999 2000 2001

Сполуки азоту** 753,9 785,4 437,5 380,7 341,9 340,6 328,4 336,5 У тому числі: оксиди азоту 753,9 760,8 423,8 369,9 332,9 331,7 320,0 328,1 Оксид вуглецю 4482,9 3273,7 1478,8 1371,4 1278,9 1235,7 1230,6 1270,3 Вуглеводні 549,6 261,6 235,2 218,3 179,7 167,2 179,7 276,6 Легкі органічні сполуки 200,4 313,0 243,4 247,7 269,0 263,8 232,5

* До сполук сірки належать: сірчистий ангідрид, кислота сірчана, сірководень, сір-ковуглець.

** До сполук азоту належать: оксиди азоту, кислота азотна, аміак. У зв’язку з відсут- ністю обліку до сполук азоту в 1985 р. не ввійшли кислота азотна та аміак.

6. Проаналізуйте динаміку скидання забруднювальних речовин (табл. 4.6) в окремі ріки України. Чим зумовлено зниження скидів?

Розрахуйте питому вагу промисловості, сільського та кому-нального господарства у загальному обсязі скидів.

Таблиця 4.6 ДИНАМІКА СКИДАННЯ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН, тис. т

Басейн річки, галузь Роки 2000 р. до

1990 р., % 1990 1995 2000

Україна, разом 18 250 12 281 8246 45 У тому числі:

Дністер 295 220 189 64 Південний Буг 190 171 139 73 Дніпро 3066 3220 2089 68 Сіверський Донець 2799 2201 1395 45

Промисловість 13 753 7776 5177 38 Сільське господарство 289 639 138 49 Комунальне господарство 4198 3825 2931 70

7. Підготуйте реферати на тему: • Природні ресурси та проблеми вичерпності окремих видів при-

родних ресурсів. • Проблеми раціонального використання водних ресурсів у про-

мисловості й комунальному господарстві та способи їх вирішення. • Проблеми раціонального використання водних ресурсів у сіль-

ському господарстві та способи їх вирішення. • Проблеми малих річок України, причини виникнення і способи

їх вирішення.

36

• Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів. • Лісові ресурси, їхня роль у збереженні відновлювальних особ-

ливостей біосфери. • Основні способи раціонального використання лісових ресурсів у

промисловості. • Особливості розміщення галузей народного господарства в рек-

реаційних районах. • Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу та

способи їх знешкодження.


1. Дайте визначення природних ресурсів. Які ресурси належать до відновлюваних, відносно відновлюваних, невідновлюваних і невичерп-них? Наведіть приклади.

2. Яка різниця між поняттями «земельний фонд» і «сільськогоспо-дарські угіддя»? Що таке розораність території та як вона впливає на ерозійні процеси?

3. Дайте визначення водних ресурсів. Яка частка прісних вод на Зем- лі? Чому в багатьох регіонах земної кулі, у тому числі в Україні, водні ресурси обмежують розвиток продуктивних сил?

4. Як забезпечена Україна водними ресурсами? 5. Назвіть проблеми малих річок України. 6. Яка роль лісу в біосфері Землі? Чи достатня лісистість те-

риторії України для відновлення природного функціонування екоси-стем?

7. Які причини руйнування озону в біосфері? 8. Що таке парниковий ефект та які причини його виникнення? 9. У чому причина кислотних дощів? До яких наслідків вони призво-

дять? 10. Які галузі народного господарства доцільно розміщувати в рек-

реаційних районах і чому?


1. До наслідків антропогенного впливу на атмосферу нале-жать:

а) підвищення концентрації CO і СО2; б) надходження в атмосферу сполук сірки; в) надходження малих газових сполук хлору і фтору; г) потепління клімату;

37

д) зниження потужності озонового шару; е) коливання прозорості атмосфери; є) підвищення кислотності ґрунтів; ж) радіаційне забруднення атмосфери.

2. До проблем малих річок в Україні належать: а) замулення річок; б) обміління та висихання річок; в) забруднення річок хімічними добривами та хімікатами; г) забруднення відходами від тваринницьких комплексів; д) забруднення відходами промислових підприємств; е) забруднення комунальними відходами; є) інтенсивне розмноження синьо-зелених водоростей.

3. У біосфері Землі виняткову роль відіграє ліс: а) поглинає CO2↑ і поставляє кисень; б) сприяє збільшенню запасів ґрунтових вод; в) уповільнює ерозію ґрунтів; г) сприятливо впливає на клімат планети; д) регулює режим річок та ставків; е) зберігає вологу атмосферних опадів; є) зменшує забруднення атмосфери важкими металами.


12; 14; 15; 23 с. 64—73; 28; 59; 68; 69; 70.

Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та правове регулювання

охорони навколишнього середовища

5. 1. Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, насамперед слід засвоїти той факт, що механізм господарювання у сфері природокористування та охо-рони навколишнього середовища є системою методів — адмініст-ративних, правових, економічних, превентивних та виховних (див. рис. 5.1), спрямованих на раціональне природокористуван-ня. В економічно розвинених країнах цей механізм сформувався на початку 70-х років XX ст., в Україні він почав формуватися на початку 90-х. Зверніть увагу на те, що всі важелі цієї системи

38

становлять одне ціле і доповнюють один одного. Водночас кожен з них має самостійні функції, розв’язує певне коло завдань і, за-лежно від рівня сформованості, стимулює або гальмує роботу си-стеми в цілому.

Система державно-адміністративного управлін-ня й контролю раціонального природокористу-вання та охорони навколишнього середовища

Екологічне зако-нодавство та ме-ханізм його чин-ності

Формування екологічноїсвідомості

Планування раціональ-ного природокористу-вання та охорони нав-колишнього середови-ща. Екологічна експе-ртиза господарськоїдіяльності

Економічні методи управління природокористу-ванням та охороною навколишнього середовища

Рис. 5.1. Основні важелі управління процесом раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

Слід розрізняти поняття «господарський механізм управлін-ня» та «організаційна структура управління». Візьміть до уваги той факт, що з вересня 2003 р. спеціально вповноваженими дер-жавними органами управління у сфері навколишнього середови-ща в Україні є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та Державний комітет природних ресурсів. Міністер-ство охорони навколишнього природного середовища України є спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої вла- ди з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності. Державний комітет природних ресурсів України є спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади і забез-печення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності й заповідної справи.

Специфіка правового регулювання природокористування ви-носиться на самостійне опрацювання. Зверніть особливу увагу на те, що необхідною умовою чинності екологічного законодав-ства є створюваний у кожній правовій державі механізм його чинності.

39


1. Господарський механізм управління процесом природоко-ристування та його основні важелі.

2. Організаційна структура управління природоохоронною сферою.

3. Правове регулювання природокористування і природоохо-ронної діяльності.

4. Завдання природоохоронного законодавства, об’єкти дер-жавної охорони та регулювання їх використання на території України.

5. Природоохоронне законодавство України про формування господарського механізму управління процесом природокорис-тування.

6. Природоохоронне законодавство України про екологічну експертизу планів, проектів і діючих підприємств.

7. Природоохоронне законодавство України про економічні методи управління.


Закон юридичний (правовий) у природокористуванні — зведення основних юридичних норм, які регулюють користування певними при-родними ресурсами (атмосфери, надр, лісів, тваринного світу тощо) у масштабах держави. На основі законів України відомства видають пі-дзаконні акти, які визначають правила користування природними ресу-рсами.

Закони про охорону природи — зведення основних юридичних норм, які регулюють державні заходи, спрямовані на охорону, ра-ціональне використання і розширене відтворення природних ресу-рсів.

Законодавство природоохоронне — встановлення юридичних (правових) норм і правил, а також уведення відповідальності за їх по-рушення у сфері охорони природи. До його складу входять: правова охорона природних ресурсів, природних територій, які підпадають під особливу охорону, природного середовища місць поселень, при-міських зон, зелених зон, курортів, а також природоохоронні міжна-родні правові акти.

40

Право природоохоронне — розділ міжнародного права і правової охорони природи всередині держави, де розробляється юридична осно-ва збереження природних ресурсів і середовища життя.


1. Випишіть у робочі зошити статті Конституції України (ст. 13, 16, 50, 66, 67).

2. Ознайомтеся зі змістом Закону України № 546 «Про охоро-ну навколишнього природного середовища». Зробіть виписки з розд. Х «Економічний механізм забезпечення охорони навколиш- нього природного середовища», звернувши особливу увагу на ст. 41, 42, 44, 45, 46, 47, 48.

3. Ознайомтеся зі змістом Закону України «Про охорону атмо-сферного повітря». Випишіть у свої зошити розд. VІ Закону «Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного по-вітря».

4. Ознайомтеся зі змістом Закону України «Про відходи», виписавши у свої зошити розд. V «Економічне забезпечення заходів щодо утилізації відходів і зменшення обсягів їх утво-рення».

5. Ознайомтеся зі змістом Водного кодексу України. Зверніть особливу увагу на розд. II «Державне управління і контроль у га-лузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів» (гл. 7, ст. 29, 30, 31, 32).

6. Ознайомтеся зі змістом Земельного кодексу України. Звер-ніть особливу увагу на гл. 5 «Плата за придбання землі у влас-ність, земельний податок, орендна плата за землю».


1. Які важелі входять до складу господарського механізму? Чому в економічно розвинених країнах їхнє формування відбувалося одно-часно?

2. У чому полягає сутність управління у сфері охорони навколиш-нього природного середовища?

41

3. Дайте визначення правових основ охорони природи. Які юридичні заходи входять до їхнього складу?

4. Що слугує юридичною базою для природоохоронного законодав-ства?

5. Чим відрізняються підзаконні акти від законів у сфері охорони природи?

6. Коли було прийнято Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»? Що є об’єктами охорони природи?

7. Які завдання законодавства про охорону природного середо-вища? (див ст. 1. Закону № 546).

8. Які повноваження рад народних депутатів у сфері охоро- ни навколишнього природного середовища? (див. розд. ІІ Закону № 546).

9. Дайте визначення екологічної експертизи за законодавством України (див. розд. V Закону № 546).

10. Які екологічні вимоги висуваються законодавством до розміщен-ня виробництва? (див. ст. 51 Закону № 546).


1. Назвіть основні важелі господарського механізму управлін-ня процесом раціонального природокористування та охорони нав-колишнього природного середовища:

а) екологічне законодавство; б) формування екологічної свідомості; в) економічні методи управління та регулювання природокористу-

вання та охорони навколишнього природного середовища; г) податки і штрафи за забруднення; д) платежі за ресурси; е) планування раціонального природокористування; є) державна екологічна експертиза; ж) система державно-адміністративного управління й контролю ра-

ціонального природокористування та охорони навколишнього середо-вища;

з) розроблення територіальних комплексних схем охорони при-роди.

2. Назвіть спеціально вповноважені центральні органи ви- конавчої влади з питань охорони навколишнього природного се-редовища та забезпечення раціонального використання надр:

а) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

42

б) Державний комітет природних ресурсів України; в) Державний комітет з гідрометеорології; г) Кабінет Міністрів України; д) Міністерство охорони здоров’я України; е) Державний комітет водного господарства; є) Державний комітет з питань земельного господарства.


23, с. 75—82; 32; 33; 35; 41; 48, с. 24—59; 63, с. 48—64; 66, с. 27—112.

Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної

інформації


Вивчаючи цю тему, необхідно знати, що проблеми органі-зації екологічного моніторингу та створення надійної екологіч- ної інформації належать до найважливіших, бо саме від них значною мірою залежить успішне функціонування всього гос-подарського механізму управління процесом природокористу-вання. Зверніть увагу на надмірну розпорошеність контролю-ючих функцій між різними міністерствами та відомствами в Україні, тимчасом як в економічно розвинених країнах за еко-логічний моніторинг та екологічну інформацію відповідає од-на спеціально вповноважена організація. Випишіть у зошити види екологічного моніторингу за призначенням та основні рів- ні, на яких він організовується.

Необхідно засвоїти поняття граничнодопустимої концентрації речовин — ГДК, граничнодопустимого викиду — ГДВ та грани-чнодопустимого скиду — ГДС. Простежте, що це неоднакові нор- мативи, визначаються вони різними організаціями і виконують різні функції у практиці контролю та регулювання якості природ- ного середовища.

Дуже важливим у курсі «Екологія» є засвоєння форм статис-тичної звітності про охорону компонентів біосфери. Зверніть

43

увагу на те, що в Україні всі форми статистичної звітності було змінено, починаючи з 1999 р. Нині основними з них є такі:

1. Звіт про охорону атмосферного повітря Ф-2 тп — повітря; 2. Звіт про використання води Ф-тп — водгосп; 3. Звіт про використання та знешкодження токсичних відходів

Ф-1 токсичні відходи; 4. Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону

природи Ф-1 № — екологічні витрати; 5. Звіт про надходження та використання коштів фонду охо-

рони навколишнього природного середовища Ф-1 № — екологіч-ні фонди.


1. Поняття про екологічний моніторинг. Види моніторингу за призначенням.

2. Рівні екологічного моніторингу. Мета екологічного моніто-рингу різного рівня.

3. Організації, які здійснюють екологічний моніторинг в Укра-їні, та специфіка кожної з них.

4. Особливості та проблеми розвитку моніторингу в Україні. 5. Граничнодопустима концентрація речовин. 6. Специфіка контролю за якістю водних ресурсів, атмосфери

та ґрунтів. 7. Основні форми статистичної звітності з питань охорони

компонентів природи.


Моніторинг — спостереження за якимись об’єктами чи яви- щами.

Моніторинг навколишнього природного середовища — система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та ана-лізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прог-нозування його змін.

Норма забруднення — граничнодопустима концентрація речовин, які надходять або містяться в середовищі; допускається нормативними актами.

44

Норма санітарно-гігієнічна — якісно-кількісний показник, до-тримання якого гарантує безпечні або оптимальні умови існування людини.

Норматив екологічний — 1) обов’язкові межі збереження структу-ри і функцій екосистеми певного ієрархічного рівня; 2) ступінь макси-мально допустимого втручання людини в екосистеми, який забезпечує збереження екосистем бажаної структури і динамічних характеристик, таких як надійність і стійкість.

Нормування якості середовища (води, повітря, ґрунтів) — установлення меж, в яких допускається зміна її природних власти-востей. Зазвичай норма визначається за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організму, але можуть установлюватися також санітарно-гігієнічні та економічно доцільні нормативи.


1. Ознайомтеся з текстом підручника (розділ 6). Слід засво-їти поняття «екологічний моніторинг». З’ясуйте, як поділяєть-ся моніторинг за призначенням та на яких рівнях його органі-зовують.

2. Випишіть у зошит для самостійних робіт організації, які ведуть спостереження за окремими компонентами навколишньо-го середовища в Україні, підрахуйте кількість міст у цілому, де проводиться систематичний цілорічний контроль за якістю по- вітря, та кількість міст, не охоплених контролем.

3. Аналогічно встановіть кількість річок та озер, де діють по-стійні пункти спостереження за якістю водних ресурсів, і зіставте їх із загальною кількістю річок в Україні.

4. Запам’ятайте визначення граничнодопустимої концентрації токсичних речовин.

5. Користуючись даними табл. 6.1, з’ясуйте, чи наявне забруд- нення в населеному пункті, і якщо наявне, то у скільки разів пе-ревищує норму, коли фонова концентрація в повітрі становить: 1) ацетону — 0,75 мг/м3, фенолу — 0,02 мг/м3; 2) пеніциліну — 0,002 мг/м3, аніліну — 0,03 мг/м3; 3) соляної кислоти — 0,4 мг/м3, хлору — 0,03 мг/м3.

6. Які форми звітності використовуються в практиці статисти-ки України у сфері охорони природи?

7. Проаналізуйте зв’язки між моніторингом України та систе-мою екологічної інформації. Які проблеми має система екологіч-ної інформації в Україні?

45

Таблиця 6.1 ГРАНИЧНОДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДЕЯКИХ

ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ, мг/м3

Шкідливі речовини Концентрація

максимальна разова середньодобова

Аміак 0,2 0,04

Анілін 0,05 0,03

Ацетон 0,35 0,35

Бензин (нафтовий) 5 1,5

Бензин (сланцевий) 0,05 0,05

Бензол 1,5 0,8

Бензпірен — 0,1 мкг/100 м3

Бутифос 0,01 0,01

Дихлоретан 3 1

Капролактам (пари, аерозоль) 0,06 0,06

Карбамід — 0,2

Кислота соляна 0,2 0,2

Пеніцилін 0,05 0,0025

Пил, що містить 20 % цементу 0,3 0,1

Сірководень 0,0075 —

Стирол 0,004 0,002

Вуглецю (ІІ) оксид 4 3

Фенол 0,01 0,003

Фтористі сполуки 0,02 0,005

Хлор 0,1 0,03

Хлорофос 0,04 0,02

Циклогексан 0,06 0,06

8. Користуючись даними табл. 6.2, проаналізуйте особливості організаційної структури моніторингу за окремими компонента-ми довкілля: атмосферного повітря, поверхневих, підземних, морських вод, землі, надр та біологічних ресурсів.

46

СКЛАД НАЯВНИХ МЕРЕЖ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

Об’єкти спостереження

Державна гідрометеорологічна служба Міністерства охорони навколишнього природного

середовища України

Міністерство охорони здоров’я Держводгосп

Атмосферне повітря

Мережа-167 ПСЗ в 49 містах. Контролюється 37 шкідливих домішок. Основні: пил, диок-сид сірки, диоксид азоту, ок-сид вуглецю, важкі метали, бензпірен. Метеорологічні спостереження на 186 метео-станціях. Основні параметри: температура, швидкість віт-ру, вологість, тиск

Мережа: 54 стаціонар-ні, 2010 підфакельних, 602 маршрутні пункти. Контролюється близь-ко 100 шкідливих домі-шок. Основні: сірчис-тий ангідрид, диоксид азоту, оксид вуглецю, сірководень, сажа, сви-нець, формальдегід, за-вислі частки

Поверхневі Мережа: 244 пункти (384 ство-ри) на 162 водних об’єктах. Контролюється 51 інгредієнт. Спостереження за гідрологіч-ним режимом — на 378 пос-тах річкових, 62 постах на озе-рах та водосховищах. Основні параметри: температура, рі-вень, витрати води, наноси, льодові явища

Мережа: 1332 постійні створи спостережень. Основні показники: за-пах, колір, температура, pH, жорсткість, мінера-льний склад, кисень, БПК-5, ХПК, нафтоп-родукти, завислі частки, хлориди, сульфати, мідь, аміак, нітрити, ні-трати, СПАР, хром, жир, свинець, цинк, ні-кель, патогенна мікроф-лора

Мережа: 223 пос- тійні пункти. Ос- новні показни-ки: бета-актив-ність, радіону-кліди (стронцій, цезій), СПАР, нафтопродукти, важкі метали, фе-ноли, пестициди

Підземні Мережа: 103 свердловини на спеціалізованих (водно-балансових, болотній, аг-рометеорологічних) і ме-теостанціях. Основні пара-метри: температура, рівень, хімічний склад

Морські Мережа за забрудненням морських вод: 175 станцій, 988 горизонтів

Мережа: 155 постій-них створів. Основні показники: запах, ко- лір, температура, pH, жорсткість, мінераль- ний склад, кисень, БПК-5, ХПК, нафто-продукти, завислі ча-стки, хлориди, суль-фати, мідь, аміак, ні- трити, нітрати, СПАР, хром, жир, масла, свинець, цинк, ні-кель, патогенна мік- рофлора

47

Таблиця 6.2

Держкомгеологія Міністерство аграрної по-

літики Мінлісгосп

Міністерство охорони навколишнього


Контроль джерел промислових викидів в атмосферне повітря по дотриманню норм ГДВ. Кон-тролюється 65 інгредієнтів. Ос- новні: пил, диоксид сірки, ок-сид вуглецю, диоксид азоту, сірководень, сірковуглець, амі-ак, формальдегід, фтористий водень, сірчана кислота, важкі метали, бензпірен

Мережа: за стічними водами — 98 пунктів. Здійснюєть-ся токсико-логічний контроль (пестициди, нітрати)

Мережа: 1123 пункти (2216 створів). Контролюється 55 інг-редієнтів. Основні: азот аміач-ний, азот нітратний, азот нітри-тний, БПК, важкі метали, наф- топродукти, феноли, СПАР, хло- риди, сульфати

Мережа: 7248 свердловин, дже-рел. Основні показники: фізичні параметри (рівень, температу- ра); хімічний склад: макроком- поненти, мінералізація, пести-циди, нітрати, важкі метали, радіонукліди

Контроль за скиданням стіч-них вод у Чорне й Азовське моря

48

Об’єкти спостереження

Державна гідрометеорологічна служба Міністерства охорони навколишнього природного

середовища

Міністерство охорони здоров’я Держводгосп

Земля Пестициди: 9 пунктів постій-них спостережень. Щорічні спостереження на окремих ла-нах. Основні пестициди: фос-фамид, тюдан, трехлан. Про-мислові токсиканти: 8 пунктів (міст) багаторічних спостере-жень. Щорічні спостереження в окремих пунктах. Визнача-ються 15 інгредієнтів (сви-нець, магній, олово, марга-нець, нікель, кадмій та ін.)

Мережа: 2543 постійні пункти, 1528 тимчасо-вих. Основні показни-ки: pH, хлориди, нітра-ти, азот, азот загаль-ний, сульфати, Pb, Hg, бактеріальні показники

Надра

Біологічні ресурси

49


Держкомгеологія Міністерство аграрної політики Мінлісгосп

Міністерство охорони навколишнього


Мережі: радіологічних спостережень — 725 пу-нктів токсикологічних спостережень — 345 пунктів, агрохімічних спостережень — 596 пунктів Основні показ-ники: радіологічні — цезій, стронцій; токси-кологічні — хлор, фос-форорганічний, інші пестициди; агрохіміч-ні — pH, H, N, оксид калію, фосфорний ангі-дрид, гумус

Ведуться пос-тійні спостере-ження за екзо-генними проце-сами (зсувними і карстовими яви-щами, селями, абразією морсь-кого узбережжя тощо)

Мережі: радіологічні спостереження — 659 пунктів, токсикологічні спостереження — 180 пунктів, агрохімічні спо-стереження — 211 пунк-тів. Основні показники: радіологічні — цезій, стронцій; токсикологіч-ні — пестициди, нітра-ти; повний зоотехнічний аналіз: NPK, Ca, жир, протеїн, каротин, кліт-ковина, зольність

Мережа: 155 по- стійних пунктів. Основні парамет- ри: ступінь де-фоліації, пошко- дження ентомо- шкідниками та фітозахворюван- нями, морфоло-гічні заміри, від- бір зразків ґрун- ту, рослинності, кори для лабо- раторного ана- лізу

50


1. Чи всякі спостереження за станом компонентів навколишнього природного середовища можна назвати моніторингом? У чому полягає різниця між екологічним моніторингом та інспекцією? (див. підручник).

2. У чому полягає різниця між загальним, оперативним та фоновим моніторингом? (див. підручник).

3. На скількох рівнях здійснюється моніторинг? 4. Чим викликана така розпорошеність функцій моніторингу між

численними організаціями в Україні? 5. Дайте визначення граничнодопустимої концентрації речовин.

Чим відрізняється ГДК робочої зони і населеного пункту, максимальна разова і середньодобова ГДК?

6. На які групи поділяються речовини за рівнем небезпечної дії на людський організм?

7. Що таке ефект сумації? 8. Як здійснюється контроль за якістю компонентів навколиш-

нього природного середовища? 9. Яка специфіка статистичної звітності про охорону повітря, во-

ди та ґрунтів?


1. Дайте визначення екологічного моніторингу: а) система точок контролю за станом компонентів навколишнього

середовища; б) система екологічної інформації та статистики про стан навколиш-

нього середовища; в) система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збе-

реження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища; прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих реко-мендацій для прийняття управлінських рішень.

2. За призначенням екологічний моніторинг здійснюється: а) загальний; б) стандартний; в) локальний; г) оперативний; д) кризовий; е) фоновий; є) науковий; ж) національний.

51

3. Назвіть рівні, на яких здійснюється екологічний моніторинг: а) локальний; б) загальний в) регіональний; г) науковий; д) національний; е) глобальний; є) державний.

4. Дайте визначення граничнодопустимої концентрації речо-вин (ГДК):

а) ГДК — це концентрація наявних у повітрі, воді чи ґрунті шкідли-вих домішок на певний час на певній території;

б) ГДК — така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму чи маси окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний, цілодобо-вий вплив якої на організм людини, тварин і рослин не викликає відхи-лень у нормальному їхньому функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутнього поколінь;

в) ГДВ, ГДС — така кількість токсичної речовини, яка доводиться до відома промислових підприємств екологічними комітетами для рег-ламентації викидів у навколишнє середовище.


23, с. 83—93; 32, 33; 41; 63, с. 98—137, 188—209; 66, с. 145—206.

Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням та охороною

навколишнього середовища


Вивчаючи цю тему, зверніть увагу на те, що економічні мето-ди управління процесом природокористування належать до най-поширеніших у світовій практиці. У загальному вигляді їх можна розділити на три групи:

1) заохочувальні — інвестиції на охорону природи; надання пільг в оподаткуванні підприємств; надання на пільгових умовах коротко- та довгострокових позичок для реалізації проектів щодо

52

забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; звільнення від оподаткування фондів охорони довкілля; передача частини кош-тів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на довготривалих договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам для вживання заходів щодо гарантованого зниження викидів і скидів забруднювальних речо-вин, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

2) регулятивні — платежі за ресурси та податки за забруд-нення;

3) каральні — штрафні платежі за забруднення та за понад-нормове використання сировини, палива, енергії тощо. У цій темі важливим є засвоєння критеріїв нарахування плати за ре-сурси та платежів за забруднення, а також ознайомлення з ме-тодикою нарахування економічних збитків від забруднення окремих компонентів біосфери.

Для засвоєння нижче викладених методів слід взяти до уваги, що економічні збитки розраховують у п’яти видах:

1) фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що ви-никають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через мож-ливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умов-но-теоретичний характер;

3) відвернені, що становлять різницю між фактичними і мож-ливими збитками;

4) ліквідовані — та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природ-ного середовища.

Економічні збитки від забруднення атмосфери нині розрахо-вуються емпіричним методом.

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концент-рація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) ви-значають за формулою (1):

,ФЗЗЗЗЗ1

пр

1

с.г

1

к.г

1

з.нa ⋅+⋅+⋅+⋅= ∑∑∑∑

====

n

id

n

id

n

id

n

id SRR (1)

де з.нЗd — питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн на 1 особу; R — кількість населення в зоні впливу підприємства;

53

к.гЗd — питомі збитки комунальному господарству, грн; с.гЗd — питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн; S — площа сільськогосподарських і лісових угідь, га; прЗd — питомі збитки промисловості, грн на 1 млн грн фондів; Ф — вартість основних промислово-виробничих фондів, млн грн.

Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою (2):

,MЗЗ1

вa

21а ∑=

⋅⋅⋅=n

idff (2)

де f1 — коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому за-вдано збитків; f2 — коефіцієнт, який враховує народногосподар-ське значення населеного пункту; aЗd — питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т; Мв — маса викиду в атмосферу, т/рік.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднорматив-ний викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря ве-деться на основі розміру мінімальної заробітної плати з ураху-ванням розмірів цих викидів і регулювальних коефіцієнтів.

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (Зк) визначається за формулою (3):

,АП1,1МЗ зтк ііі КК ⋅⋅⋅⋅= (3)

де Мі — маса і-ї забруднювальної речовини, викинута в атмос-ферне повітря понаднормативно, в т; 1,1П — базова ставка ком-пенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за 1 т умовної забруднювальної речовини на момент перевірки, од. на-ціональної валюти/т; Аі — безрозмірний показник відносної не-безпечності і-ї забруднювальної речовини; Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості; Кзі — коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного по-вітря населеного пункту і-ю забруднювальною речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюваль-них речовин в атмосферне повітря (М і) виконується за форму-лою (4):

Мі = 0,0036 (Vi · C i – Мді) · Т, (4)

де V і — об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джере-ла (м3/с); Сі — середня концентрація і-ї забруднювальної речо-

54

вини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня ари-фметична; Мді — потужність дозволеного викиду і-ї забрудню- вальної речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид; Т — час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду ви-значається з моменту виявлення порушення.

Економічні збитки від забруднення води (Зв) визначаються за формулою (5):

∑=

⋅⋅=n

idl

1c

вв MЗЗ , (5)

де l — коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону; вЗd — питомі збитки від скиду 1 т забруднювальної речовини у воду; Мс — маса викиду у воду, т/рік.

За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушен-ням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (Знад) визначаються за формулою (6):

( ) ( )∑=

⋅⋅⋅⋅⋅⋅=n

ii nTV

1

3днад ,10A0003,0CCЗ γ (6)

де V — витрати поворотних вод, м3/год; Т — тривалість над-нормативного скиду, год; С — середня концентрація забруд-нювальних речовин у поворотних водах, г/м3; Сд — дозволена концентрація для скиду забруднювальних речовин (ГДС), г/м3; 0,003 — базова ставка відшкодування збитків, у частках міні-мальної заробітної плати за одиницю маси речовин; А і — по-казник відносної небезпечності речовин, визначуваний згідно з переліком ГДК шкідливих речовин; п — величина мінімаль-ної заробітної плати, грн; γ — коефіцієнт, що враховує катего-рію водного об’єкта (додаток); 103 — коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

За самовільного використання води збитки (Зсв) розрахову-ються за формулою (7):

Зсв = W · Тар, (7)

де W — об’єми води за самовільного водокористування, м3; Тар — діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях націо-нальної валюти за 1 м3.

55

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресур-сів (Зrр) визначається за формулою (8):

,МЗЗ1

вrр

rр ∑=

⋅⋅⋅⋅=n

idq γα (8)

де q — коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів; rрЗd — питомі збитки від викиду 1 т забруднювальних речовин на

ґрунт; Мв—маса викиду на ґрунт; α — коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів; γ — коефіцієнт, який враховує харак-тер місця розміщення відходів.

Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи; якщо ж відходи пов’язані з небезпечними речовинами, Міністер-ство охорони навколишнього природного середовища України використовує методику визначення економічних збитків з ураху-ванням якості ґрунтів, токсичності речовини та глибини її просо-чування у ґрунт.

Основою розрахунків величини збитків від забруднення земель-них ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про плату за землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення за-ходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресур-сів зростають залежно від глибини просочування забруднюваль-ної речовини у співвідношенні 10 : 3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі. Всю складність впливу забруднювальних речовин на зе-мельні ресурси зведено до чотирьох груп небезпечності, основою для яких є показники граничнодопустимих рівнів (ГДР) та орієн-товно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у ґрун-ті, мг/кг.

Отже, розмір відшкодування збитків (Рв.з) визначається за фо-рмулою (9):

Рв.з = А · Гд · Кз · Кн · Шегз, (9)

де А — питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення зе-мельної ділянки, визначувані як 0,5 Гд; Гд — грошова оцінка зе-мельної ділянки до забруднення, грн (див. формулу (10)); Кз — коефіцієнт, що характеризує вміст забруднювальної речовини (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просо-чування; Кн — коефіцієнт небезпечності забруднювальних речо-

56

вин (додаток); Шегз — показник шкали еколого-господарського значення земель (додаток).

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визна-чається за формулою (10):

( )∑=

⋅=n

i 1аграгрд ГПГ , (10)

де Пагр — грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів (грн/м), визначувана за формулою (11):

у

агруагр Б

БГГ

⋅= , (11)

де Гу — грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподар-ського підприємства, грн/м2; Багр — бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки; Бу — бал бонітету 1 га відпові-дних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою (12) (за Кз < 1 він не враховується):

пдз

зрз ПТ

ОІ

К⋅⋅

= , (12)

де Озр — об’єм забруднювальної речовини, м3; Тз — товща зе-мель- ного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат із ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та ви-значається як 0,2 м (орний шар); Пд — площа забрудненої земель- ної ділянки, м2; Iп — індекс поправки до витрат на ліквідацію за-бруднення залежно від глибини просочування забруднювальної речовини (додаток).


1. Платежі за ресурси, їхні види, нормативи та критерії нара-хування.

2. Платежі за забруднення, їхні види, критерії нарахування. 3. Збитки від забруднення довкілля. Види збитків. Економічні

збитки від забруднення навколишнього середовища.

57

4. Економічні збитки від забруднення атмосфери. Методи їх розрахунків за різних параметрів забруднення.

5. Економічні збитки від забруднення гідросфери та методи їх розрахунку в регіонах з різним рівнем водозабезпечення.

6. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та методи їх ро-зрахунку. Специфіка нарахування економічних збитків у разі ви-лучення сільськогосподарських угідь під відходи.

7. Інвестиційна політика у сфері охорони довкілля в Україні. 8. Фонд охорони природи: джерела нагромадження і напрями

використання.


Збитки — фактичні чи можливі економічні та соціальні втрати, що виникають унаслідок певних подій чи явищ, у тому числі змін природно-го середовища, його забруднення. З. виникають від прямого руйнування матеріальних цінностей, погіршення передумов ведення господарства і впливу на здоров’я людини. Вони можуть посилюватись із перебігом природних ланцюгових реакцій.

Збитки економічні — усі види збитків, що завдаються населенню, комунальному господарству, лісовому й сільському господарству, про-мисловості від забруднення навколишнього середовища; виражені у вартісній формі.

Збитки (завдані збитки) середовищу, що оточує людину, — істо-тні, екологічно, соціально та економічно значущі його штучні зміни. Універсальної одиниці вимірювання таких збитків не існує. Нижньою соціальною межею збитків довкіллю є дискомфорт, що перешкоджає його нормальній діяльності чи порушує його спокій. Економічно такий поріг — зруйнування чи перешкода функціонуванню хоча б одного важ-ливого господарського об’єкта.

Збитки соціальні — збитки, що завдаються населенню забруднен-ням середовища проживання. Виражаються в підвищенні захворюва- ності населення, високій дитячій смертності, скороченні середньої три-валості життя.

Плата за забруднення середовища — грошове відшкодування під-приємствами економічних збитків, завданих господарству та здоров’ю людей. Залежить від обсягу викидів та основних інгредієнтів. Має два різновиди: податки, якщо забруднення довкілля здійснене в межах ГДВ і ГДС, і штрафні платежі, якщо забруднення перевищує ці межі. У де-яких країнах за аварійних ситуацій штраф сплачується за кожну годину викиду. Плата за природні ресурси — грошове відшкодування приро-докористувачем суспільних витрат на пошуки, збереження, відновлен-ня, вилучення і транспортування використовуваних природних ресур-

58

сів, а також потенційних зусиль суспільства з натурного відшкодування чи адекватної заміни ресурсу, який експлуатуватиметься в майбутньому.


1. Користуючись даними табл. 7.1 і 7.2 та формулою (1), знай-діть економічні збитки для промислового підприємства, вартість основних промислово-виробничих фондів якого становить 300 млн грн і діяльність якого супроводжується концентрацією пилу в приземному шарі атмосфери: над промисловим майданчиком — 0,9 мг/м3 повітря, над населеним пунктом із населенням 300 тис. осіб — 0,45 мг/м3 повітря, а над полем і лісом загальною площею 100 га — 0,2 мг/м3 повітря.

Таблиця 7.1 ПИТОМІ ЗБИТКИ,

ЗАВДАНІ ЗДОРОВ’Ю НАСЕЛЕННЯ І КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ(на 1 особу)

ЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ПИЛУ Й СІРЧАНОГО АНГІДРИДУ В ПРИЗЕМНОМУ ШАРІ АТМОСФЕРИ

Середньоріч-на концент-рація пилу,

мг/м3

Питомі збитки, грн Середньорічна концентрація сірчаного ан-гідриду, мг/м3

Питомі збитки, грн

здоров’ю населення

комуналь-ному гос-подарству

здоров’ю населення

комуналь-ному гос-подарству

0,30 35 10 0,10 20 5

0,45 55 30 0,25 30 15

0,60 70 50 0,20 37 24

0,75 85 60 0,25 44 32

0,90 100 87 0,30 47 39

1,05 110 100 0,35 50 44

1,20 114 102 0,40 52 49

1,35 119 106 0,45 53 51

1,50 121 110 0,50 54 52

59

1,65 124 115 0,55 55 53

Таблиця 7.2 ПИТОМІ ЗБИТКИ СІЛЬСЬКОМУ

І ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВУ (на 1 га) ТА ПРОМИСЛОВОСТІ (на 1 млн грн фондів)

ЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ПИЛУ ТА СІРЧАНОГО АНГІДРИДУ В ПРИЗЕМНОМУ ШАРІ АТМОСФЕРИ

Середньо- річна кон-центрація

пилу, мг/м3

Питомі збитки Середньорічна концентрація сірчаного ан-гідриду, мг/м3

Питомі збитки

сільському і лісовому

господарст-ву, грн

промис-ловості,

грн

сільському і лісовому

господарст-ву, грн

промис-ловості,

грн

0,1 10 100 0,05 10 — 0,2 16 200 0,1 20 100 0,3 25 300 0,2 50 200 0,5 40 400 0,3 90 300 0,6 55 1200 0,4 105 450 0,9 70 2000 0,5 120 600 1,2 90 2900 0,6 135 700 1,5 120 3700 0,7 145 850 1,8 150 4500 0,8 160 1000

2. Користуючись формулою (2) і даними табл. 7.3, 7.4, 7.5,

визначіть обсяг штрафних платежів для металургійного комбі-нату, розташованого в обласному центрі з кількістю населення 385 тис. осіб, який викидає в атмосферу 7 тис. сірчаного ангід-риду, 10 тис. оксиду азоту, 2 тис. т сполук марганцю, 1 тис. т сполук хрому.

Таблиця 7.3 КОЕФІЦІЄНТ f1, ВРАХОВУЄ КІЛЬКІСТЬ

ЖИТЕЛІВ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Кількість населення, тис. осіб Коефіцієнт f1

До 100 1 100,1—250 1,2 250,1—500 1,35

60

500,1—1000 1,55 понад 1000 1,8

Таблиця 7.4 КОЕФІЦІЄНТ f2, ЯКИЙ УРАХОВУЄ

НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Тип населеного пункту Коефіцієнт f2

1. Організаційно-господарські та культурно-по-бутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (респуб- ліканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)

1,25

3. Населені пункти, віднесені до курортних 1,65

Таблиця 7.5 ПИТОМІ ЗБИТКИ ЗА ВИКИДИ ОКРЕМИХ

ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Забруднювальні речовини Питомі збитки, грн за 1 т

Оксиди азоту 53

Оксиди вуглецю 2

Ангідрид сірчаний 53

Сірководень 171

Хром та його сполуки 1431

Ртуть та її сполуки 2260

Марганець та його сполуки 422

Сполуки кадмію 422

Нікель та його сполуки 2150

Свинець та його сполуки 2260

Ацетон сірчистий 53

Стирол 389

Фенол 242

61

Формальдегід 132

Бензпірен 67871 3. Користуючись формулою (5) і табл. 7.6 та 7.7, визначіть

економічні збитки для підприємства, яке скидає в Південний Буг 40 тис. т завислих речовин, 10 тис. т фосфатів та 8 тис. т сульфа-тів на рік.

Таблиця 7.6 РЕГІОНАЛЬНІ (БАСЕЙНОВІ) КОЕФІЦІЄНТИ l

Басейни морів і річок Коефіцієнт

1. Азовське море 2 2. Чорне море 2 3. Дунай 2,2 4. Тиса 3 5. Прут 3 6. Дністер 2,8 7. Дніпро (кордон України — до м. Києва) 2,5

8. Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря) 1,8 2,5

9. Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5 10. Десна 2,2 11. Південний Буг 2,8 12. Річки Кримського півострова 2,2 13. Сіверський Донець 2,2 14. Міус 2,2 15. Кальміус 2,2

Таблиця 7.7 ПИТОМІ ЗБИТКИ ЗА СКИДИ ОКРЕМИХ

ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН У ВОДНІ ОБ’ЄКТИ*


1. Амонійний азот 35 2. Завислі речовини 1 3. Органічні речовини 14

62

4. Нафтопродукти 206 5. Нітрати 3



6. Нітрити 172

7. Сульфат 1

8. Фосфат 28

9. Хлориди 1

* Якщо забруднювальні речовини скидаються в ставки, озера та інші непроточні вод-ні об’єкти, питомі збитки збільшуються у 1,5 раза; якщо забруднювальні речовини захо-ронюються у глибоких підземних водоносних горизонтах, які не містять прісних вод, пи-томі збитки зростають у 10 разів.

4. Користуючись формулою (8) і табл. 7.8, 7.9, 7.10, 7.11, ви-значіть обсяг економічних збитків від існування сміттєзвалища на відстані понад 3 км від м. Києва, яке поповнюється щороку 50 тис. т відходів та існує 8 років, якщо відомо, що звалище не забезпечує повного захисту атмосферного повітря або водних об’єктів від забруднення.

Таблиця 7.8 ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА q

Значення коефіцієнта Природні зони

0,5 для районів Полісся

0,7 для районів Лісостепу

1,0 для районів Степу

2,0 для зрошування сільськогосподарських угідь

Таблиця 7.9 ПИТОМІ ЗБИТКИ (Зд) ВІД 1 т ВІДХОДІВ

Забруднювальні речовини Питомі збитки, грн

Неорганічні відходи (у тому числі заводів мінеральних 2

63

добрив)

Органічні відходи 3

Відходи побутових сміттєзвалищ 3

Таблиця 7.10 ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА α

Зона розміщення відходів Коефіцієнт

1. В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 2. За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)

3

1

Таблиця 7.11 ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА γ

Характер місця розміщення відходів Коефіцієнт

1. Спеціально створені місця складування, що забезпечують за-хист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення 2. Звалища, які не забезпечують повного захисту атмосферного повітря або водних об’єктів від забруднення

1

3

5. Користуючись формулами (8) і (9), табл. 7.12, 7.13, 7.14 та схемою розрахунку відшкодування збитків унаслідок забруднен-ня земель сільськогосподарського призначення нафтою (табл. 7.15), визначіть обсяг збитків від аварії нафтопроводу, якщо відомо, що площа забруднення — 1200 м2, маса викиду нафти — 180 т, уся маса проникла в землю, об’єм нафти — 173 м3.

Таблиця 7.12 КОЕФІЦІЄНТИ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН (Кн)

ТА ВІДНОСНА ЩІЛЬНІСТЬ (Щзр) ЗА 20°С

Ступінь небезпечності Речовина Показники

щільності Коефіцієнт

1. Надзвичайно небезпечні

Бензпірен Кадмій Миш’як Нафта Ртуть Свинець Цинк

— 8,65

5,727 0,73—1,04

14,193 11,3 7,1

3

2. Дуже небезпечні Барій 3,5 2,0

64

Бор Кобальт Мідь Нікель Хлорофос

— 8,7 8,9 8,9 —


Ступінь небезпечності Речовина Показники

щільності Коефіцієнт

3. Помірно небез-печні

Ванадій Раундап Стронцій

5,96 — —

1,5

4. Малонебезпечні та інертні

Будівельні відходи Відходи флотації вугілля Гній та гноївка Комплексні добрива Сірка Папір

— — — —

1,92—2,07 —

1

Таблиця 7.13 ШКАЛА ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ (Шегз)

Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної сму-ги вздовж річок і навколо водойм 5,0

Землі оздоровчого та рекреаційного призначення 4,5 Землі природоохоронного та історико-культурного призначення 4,0 Прибережні захисні смуги вздовж морів 3,5 Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу 3,0 Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу 1,0 Землі під житловою та громадською забудовою міст 0,8 Болота 0,5 Землі лісового фонду 0,3 Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони 0,2

Таблиця 7.14 ІНДЕКС ПОПРАВКИ (Іп)

Глибина просочування (Гп), м Іп Глибина просочування (Гп), м Іп

0—0,2 0,100 0—1,2 0,049 0—0,4 0,082 0—1,4 0,044

65

0—0,6 0,070 0—1,6 0,040 0—0,8 0,060 0—1,8 0,037 0—1,0 0,054 0—2,0 0,033

Таблиця 7.15 ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

УНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

НАФТОЮ

№ з/п Показник

Позначен-ня показ-

ника

Джерела одержання або розрахунок

показника Значення показника

1 Площа забрудненої ділянки, м2 Пд

За актом з приводу

забруднення земельних ресурсів

та за матеріалами спеціальних вишукувань

1200

2 Вид земельного угіддя — рілля

3 Глибина просочування забрудню-вальної речовини, м Гп 1,7

4 Забруднювальна речовина — нафта

5 Вага забруднювальної речовини, т Взр 180

6 у тому числі

залишилося на поверхні — —

7 проникло в землю — 180

8 Відносна щільність забрудню-вальної речовини, т/м3 Щзр Таблиця 7.12 1,04

9 Об’єм забруднювальної речови-ни, м3 Озр За актом

з приводу забруднення

земельних ресурсів

173

10

у тому числі

залишилося на поверхні — —

11 проникло в землю — або зр

зр

Щ

В 173

12

Площі агровиробничих груп ґрун- тів земельної ділянки за шифрами, м2

а) 15 г б) — в) —

Пагр

З матеріалів грошової оцінки

земель за конкретними власниками

(землекористува-чами) за даними

земельного кадастру

районного відділу земельних ресурсів

1200 — —

13

Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами а) 15 г б) — в) —

Багр 65 — —

66

14 Бал бонітету 1 га сільськогоспо-дарських угідь підприємства Бу 42

15 Грошова оцінка 1 м2 сільськогос-подарських угідь, грн Гу 0,37


№ з/п Показник

Позначен-ня показ-

ника

Джерела одержання або розрахунок

показника Значення показника

16

Грошова оцінка 1 м2 агровироб-ничих груп ґрунтів за шифрами, грн а) 15 г б) — в) —

Гагр у

агру

Б

БГ ⋅ 0,57

— —

17 Грошова оцінка земельної ділян-ки до забруднення, грн Гд ( )∑ ⋅ аграгр ГП 684

18 Розмірна одиниця для розрахунків коефіцієнта забрудненості землі, м Тз Постійна величина 0,2

19 Індекс поправки до витрат Іп Таблиця 7.14 0,039

20 Коефіцієнт забрудненості землі (за Кз < 1 він не враховується) Кз

пдз

зр

ПТ

О

І⋅⋅ 18,48

21 Коефіцієнт небезпечності Кн Таблиця 7.12 3,0

22 Показник шкали еколого-госпо-дарського значення земель Шегз Таблиця 7.13 1,0

23 Показник доцільності ліквідації наслідків забруднення А Постійна величина 0,5

24 Розмір відшкодування збитків, грн Рв.з А · Гд · Кз × × Кн · Шегз 18 960


1. Які види платежів за ресурси впроваджено в практику природо-користування України?

2. Які види платежів за забруднення навколишнього середовища вам відомі? Чим відрізняються податки від штрафних платежів?

3. Що є критерієм для нарахування платежів за ресурси і платежів за забруднення навколишнього середовища?

67

4. Які збитки від забруднення називають економічними? Які види економічних збитків використовуються у практиці управління приро-докористуванням та охороною навколишнього середовища?

5. Як розраховуються економічні збитки від забруднення атмо-сфери, якщо параметри забруднення виражені фоновою концент-рацією?

6. Які методи застосовуються для визначення економічних збитків від забруднення атмосфери, якщо забруднення виражено масою викиду (у тоннах)?

7. Які методи використовуються для визначення економічних збит- ків від забруднення поверхневих вод?

8. Які методи використовуються для визначення економічних збит- ків від забруднення землі?

9. Як формуються державний і регіональні екологічні фонди?


1. До економічних методів належать: а) платежі за ресурси та забруднення середовища; б) пільги в оподаткуванні підприємств; в) закриття підприємства; г) коротко- і довгострокові позички для реалізації проектів щодо

природоохоронних пристроїв; д) передача частини коштів позабюджетних фондів охорони навко-

лишнього природного середовища на довготривалих договірних умо-вах підприємствами для вживання заходів щодо гарантованого зни-ження викидів і скидів забруднювальних речовин;

е) інвестиції на охорону природи, створення державного та регіональ-них екологічних фондів;

є) притягнення до судової відповідальності за порушення екологіч-ного законодавства.

2. Визначіть, які форми платежів стягуються із забруднювачів у разі перевищення граничнодопустимих скидів і граничнодопус-тимих викидів:

а) податки; б) штрафні платежі; в) рентні платежі; г) компенсаційні платежі.

3. У практиці управління розраховують такі види екологічних збитків:

а) фактичні; б) престижні;

68

в) можливі; г) відвернені; д) соціальні; е) ліквідовані; є) потенційні; ж) моральні.


9; 18; 19; 23, с. 94—111; 45; 46; 48, с. 124—154; 63, с. 123—133.

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів


Ця тема має особливе призначення в курсі «Екологія» — не тільки сформувати розуміння економічної ефективності впрова-дження природозахисних пристроїв, а й прищепити навички опа-нування різних методик обрахування чистого та повного еконо-мічного ефекту від упровадження очисних споруд, безвідхідних технологічних процесів і виробництв тощо.

Слід запам’ятати, що економічне обґрунтування природозахис-них заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних ре-зультатів (Р) із необхідними для їх упровадження витратами (В) з допомогою показників повного і чистого економічного ефекту (Е) від цих заходів, тобто

Е = Р – В.

Однак пошуки результатів здійснюються через пошуки відвер- нених економічних збитків, які є різницею між фактичними (Зф) та можливими (Зм) економічними збитками від забруднення, тоб-то між збитками, які завдаються до впровадження пристрою, та збитками, яких завдаватиме підприємство після його впрова-дження:

Р = Зф – Зм.

69

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за та-кою формулою:

В = С + Ен · К,

де С — сукупні експлуатаційні витрати за рік; Ен — норматив річної ефективності капіталовкладень, величина обернено пропорційна строку окупності:

нн Т

1E = ,

де Тн — строки окупності; К — капітальні вкладення в будів-ництво природозахисних пристроїв.


1. Природозахисні заходи та їхні види. 2. Поняття про повні економічні результати від упровадження

природозахисних заходів. 3. Чистий економічний ефект від упровадження природозахис-

них заходів і методи його нарахування. 4. Приведені витрати та їхні основні складові. 5. Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоза-

хисних витрат і методи її визначення.


З метою засвоєння методів обрахунків екологічних збитків від забруднення довкілля розв’яжіть запропоновані задачі, звіряю-чись із процесом розв’язування, поданим у посібнику.

Задача 1 Завод з виробництва азотних добрив скидає в р. Сіверський

Донець 6 тис. т амонійного азоту, 3 тис. т нітратів, 2 тис. т нітри-тів. Зниження викидів можна досягти завдяки впровадженню но-вої технологічної лінії (вартість впровадження якої 2 млн грн, експлуатаційні витрати 0,5 млн грн на рік) — до 2 тис. т амоній-ного азоту, 0,5 тис. т нітратів, 0,2 тис. т нітритів.

70

Підрахувати економічну ефективність впровадження нової те-хнологічної лінії, якщо відомо, що витрати на її впровадження та експлуатацію окупляться за 10 років.

Розв’язок: Е = Р – В,

Р = Зф – Зм, В = С + Ен · К.

Користуючись даними табл. 7.6 (коефіцієнт l) і табл. 7.7 (пи-томі збитки), необхідно розрахувати результати як різницю між фактичними і можливими збитками. Збитки фактичні і збитки можливі слід розрахувати за однією формулою:

свd МЗ З ⋅⋅∑= l .

Зф. = 2,2 · (6 тис · 35 грн + 3 тис. т · 3 грн + 2 тис. т · 172 грн) = = 2,2 · (210 тис. грн + 9 тис. грн + 344 тис. грн) = 756 тис. грн.

Зм. = 2,2 · (2 тис. т · 35 грн + 0,5 тис. т · 3 грн + 0,2 тис. т × × 172 грн) = 2,2 · (70 тис. грн + 1,5 тис. грн + 34,4 тис. грн) = = 233 тис. грн.

Р = 756 тис. грн – 233 тис. грн = 523 тис. грн. В = 500 тис. грн + 1/10 · 2 млн грн = 700 тис. грн. Е = 523 тис. грн – 700 тис. грн = – 177 тис. грн. – 177 тис. грн.

Висновок: упровадження нової технологічної лінії з позиції підприємства неефективне.

Задача 2 Промислове підприємство з обсягом основних промислово-

виробничих фондів 200 млн грн є причиною концентрації сірчано-го ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком — 0,8 мг/м3, населеним пунктом з кількістю жителів 400 тис. осіб — 0,55 мг/м3 та над 300 га сільськогосподарських угідь — 0,6 мг/м3.

Зниження викидів можна досягти спорудженням сіркопогли-наючої установки (вартість будівництва 20 млн грн, експлуата-ційні витрати — 5 млн грн) — до 0,5 мг/м3 над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м3 над сільськогосподарськими угіддями та 0,1 мг/м3 — над населеним пунктом, строк окупності — 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підп-риємстві природозахисних заходів.

Записуємо коротко умову задачі:

Дано Концентрація SO3 Концентрація SO3

71

(до впровадження) (після впровадження)

Ф — 200 млн грн 0,8 мг/м3 0,5 мг/м3 R — 400 000 осіб 0,55 мг/м3 0,1 мг/м3 S — 300 га 0,6 мг/м3 0,3 мг/м3 К — 20 000 000 грн С — 5 000 000 грн

Еr — ? Розв’язок:

Е = Р – В,

Р = Зф – Зм, В = С + Ен · К.

1) З н з.1d — питомі збитки здоров’ю населення у грн на 1 особу

знаходимо в табл. 7.1, у стовпчику — концентрація SO3, у ряд-ку — 0,55 мг/м3. Вони дорівнюють 55 грн.

З г к.2d — питомі збитки комунальному господарству знаходимо

в тому самому рядку. Вони становлять 53 грн. Зс.г

3d — питомі збитки сільському господарству у грн на 1 га сільськогосподарських угідь, над якими підвищена концентрація сірчаного ангідриду, знаходимо в табл. 7.2, у стовпчику — кон-центрація SO3, у рядку — 0,6 мг. Вони дорівнюють 135 грн на 1 га.

Зпр4d — питомі збитки промисловості в грн на 1 млн грн основ-

них промислово-виробничих фондів знаходимо в табл. 7.2, у сто-впчику — концентрація SO3, у рядку — в 0,8 мг. Вони станов-лять 1000 грн.

Зф. знаходимо за формулою

ФЗЗЗЗЗ 43211

заг ⋅+⋅+⋅+⋅= ∑=

dSdRdRdm

k.

Зф = 55 грн · 400 тис. осіб + 53 грн · 400 тис. осіб + 135 грн × × 300 га + 1000 грн · 200 = 43,440 млн грн.

Аналогічно, знаходимо збитки можливі за цією самою форму-лою, але використавши концентрацію можливу, яка буде після впровадження сіркопоглинаючої установки:

Зм = 20 грн · 400 тис. осіб + 5 грн · 400 тис. осіб + 90 грн × × 300 га + 600 грн · 200 = 10,147 млн грн.

Тепер знаходимо результати: Р = 43,440 млн грн – 10,147 млн грн = 33,293 млн грн.

72

Далі знаходимо витрати: В = С + Ен · К.

В умові задачі С — експлуатаційні витрати дорівнюють 5 млн грн, строк окупності 8 років, тому — Eн =

81 = 0,12, а вартість

установки — 20 млн грн, тому В = 5 млн грн + 0,12 · 20 млн грн = = 7,4 млн грн.

Далі знаходимо ефективність, про яку свідчить чистий еконо-мічний ефект:

Е = Р – В = 33,293 млн грн – 7,4 млн грн = 25,893 млн грн.

Висновок: упровадження сіркопоглинаючої установки буде економічно вигідним.

Задача 3 Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в

обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т ацетону, 5 тис. т фе-нолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т ацетону, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Обрахувати економічну ефек-тивність упровадження очисних пристроїв, якщо вартість впро-вадження очисного пристрою — 1,5 млн грн, а експлуатаційні витрати — 0,5 млн грн, строки окупності пристрою — 7 років.

Розв’язок: Користуючись даними табл. 7.3; 7.4; 7.5, насамперед знаходи-

мо збитки фактичні та збитки можливі: Зф = 1,35 · 1,25 · (7 тис. т · 53 грн + 5 тис. т · 242 грн + 8 тис. т ×

× 132 грн) = 4450 тис. грн. Зм = 1,35 · 1,25 · (2 тис. т · 53 грн + 1 тис. т · 242 грн + 3 тис. т ×

× 132 грн) = 1255 тис. грн. Р = 4450 тис. грн – 1255 тис. грн = 3195 тис. грн.

В = 0,5 млн грн + 71 · 1,5 млн грн = 0,7143 млн грн.

Е = 3,195 млн грн – 0,7143 млн грн = 2,48 млн грн. Висновок: упровадження пристрою для підприємства вигідне.

73


1. Які види господарської діяльності належать до природозахис-них заходів?

2. Що таке чистий економічний ефект від упровадження природо-захисних заходів? Які методи його визначення?

3. Як визначаються економічні результати і витрати під час об-ґрунтування чистого економічного ефекту?

4. У чому полягає різниця між повним і чистим економічним ефек-том від упровадження природозахисних споруд?

5. Чому витрати на спорудження природозахисних пристроїв на-зиваються приведеними?


18; 19; 23, с. 94—117.

Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони

навколишнього природного середовища


Вивчаючи цю тему, слід мати на увазі, що планування є важ-ливою складовою системи управління та регулювання раціона-льного природокористування та охорони довкілля, однак серед інших важелів воно вирізняється насамперед роллю попереджу-вання негативних наслідків від забруднення навколишнього се-редовища. Превентивні заходи набагато ефективніші, ніж лікві-дація негативних наслідків.

Ознайомтеся з текстом підручника (розд. 9), звернувши особ-ливу увагу на те, що весь процес планування поділяється за фак-тором часу не перспективне і поточне, але перспективне має особ- ливе значення, бо дає можливість передбачати зміни в навко- лишньому природному середовищі під впливом господарської діяльності. Проаналізуйте специфіку розроблення Територіаль-них комплексних схем охорони природи (ТЕРКСОПів), простеж-те за етапами їх розроблення. Зважте на те, що ТЕРКСОПи дають можливість зіставити антропогенне навантаження кожного регі-

74

ону з його екологічною місткістю і дозволяють перейти на прое-ктній стадії до докладного розроблення першочергових заходів, спрямованих на охорону здоров’я населення та поліпшення сере-довища його проживання, зменшення збитків від утрат основних та оборотних фондів, скорочення втрат від стихійних процесів.

Вивчаючи принципи планування, простежте зв’язки між ними та принципами раціонального природокористування (тема 2). Наприклад, в основу принципу планування — про природно-гос- подарську збалансованість покладено принцип відповідності ан-тропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу, а в основу принципу комплексності — принцип збереження при-родного кругообігу речовин під впливом господарського викорис-тання природних ресурсів.


1. Передпланові наукові розробки раціонального природоко-ристування та охорони навколишнього середовища.

2. Територіальні комплексні схеми охорони природи та етапи їх розроблення.

3. Принципи планування раціонального природокористування та охорони довкілля.

4. Методи планування раціонального природокористування та охорони довкілля.

5. Основні показники розділу охорони природи і раціонально-го природокористування у плані соціального та економічного ро-звитку.


1. Проаналізуйте, яку роль виконує комплексне територіальне планування в системі господарського управління, регулювання процесу раціонального природокористування та охорони природи.

2. Чому виникла необхідність реконструкції системи плану-вання в Україні? У чому полягає її сутність?

3. Порівняйте принципи планування і принципи раціонально-го природокористування. Знайдіть спільні та відмінні риси.

4. Ознайомтеся з основними показниками комплексного те-риторіального плану у сфері: а) раціонального землекористуван-ня; б) раціонального використання водних ресурсів; в) охорони

75

надр і раціонального використання ресурсів; г) охорони рослин-ного і тваринного світу; д) впровадження в дію природоохорон-них об’єктів; е) капіталовкладень у сферу охорони навколишньо-го природного середовища.

Див.: Сахаев В. Г., Щербицкий Б. В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. — К.: Вища шк., 1987. — С. 138—164.

Стеченко Д. Н. Комплексне територіальне планування народного господар-ства. — К., 1988. — С. 85—105.


1. Які документи враховують перспективний розвиток території на 15—20 років?

2. Що таке територіальні комплексні схеми охорони природи і чим вони відрізняються від інших прогнозних розробок?

3. Розкрийте сутність принципів природно-господарської збалан-сованості. Наведіть приклади, де відбувалося розміщення продуктив-них сил усупереч цьому принципу.

4. У чому полягає сутність принципу комплексності? Наведіть приклади регіонів, де його не беруть до уваги.

5. Що покладено в основу принципу економічної зацікавленості? Розкрийте його сутність.

6. Які методи планування можуть підвищити точність розрахун-кових показників комплексного територіального плану?

7. Які показники комплексного територіального плану враховують раціональне використання земельних, водних, мінеральних та інших ре-сурсів?


1. Визначіть, які саме документи розробляють на стадії науко-вих прогнозних розробок розвитку території:

а) комплексний план розвитку території; б) схема розвитку і розміщення продуктивних сил; в) комплексна програма науково-технічного прогресу та його соці-

ально-економічних наслідків; г) територіальні комплексні схеми охорони природи.

2. Назвіть основні принципи, якими керуються у процесі плану-вання раціонального природокористування та охорони довкілля:

76

а) принцип нульового рівня використання природних ресурсів; б) принцип природно-господарської збалансованості природних ре-

сурсів; в) принцип комплексності; г) принцип відповідності антропогенного навантаження природно-

ресурсному потенціалу регіону; д) програмно-цільовий принцип; е) принцип економічної зацікавленості; є) принцип демократичного централізму; ж) принцип оптимальності.


23, с. 118—122; 63, с. 138—164; 66, с. 118—143.

Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування


Вивчення цієї теми дасть дуже важливі для економіста нової формації знання про ефективні перспективні стратегічні напря-ми природокористування. Зверніть особливу увагу на те, що нинішній розвиток і техніки, і технології змушує всі країни ви-трачати значні кошти на природоохоронні заходи, однак еконо-мічно розвинені країни не вкладають їх у спорудження очисних пристроїв. Причиною є не тільки їхня висока собівартість, а й той факт, що цілковитого очищення можна досягнути рідко й не в усіх галузях промисловості воно технічно можливе. Крім цьо-го, уловлювання викидів не розв’язує проблеми відходів, а ли-ше переводить їх у безпечнішу для навколишнього середовища форму. З огляду на це на початку 70-х років ХХ ст. у всьому світі переважного розвитку набула стратегія комплексної пере-робки сировини, використання відходів виробництва і спожи-вання, ресурсо- та енергозбереження.

За визначенням Європейської економічної комісії ООН, «без-відхідна технологія — це такий спосіб виробництва продукції, за якого найраціональніше і комплексно використовуються сирови-на та енергія в циклі «сировинні ресурси — виробництво — спо-

77

живання — вторинні ресурси» в такий спосіб, що будь-який вплив на навколишнє середовище не порушує його нормального функціонування».

Варто докладно ознайомитися з таким напрямом безвідхід-ного виробництва, як створення водооборотних систем, для во-додефіцитної України вони дуже актуальні. В основу функціо-нування таких систем покладено багаторазове використання води, після чого очищені води повертаються у водойми. Методи очищення води мають забезпечувати одночасне вилучення та утилізацію цінних компонентів.


1. Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів.

2. Методи охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів.

3. Безвідхідні технології та основні напрями їх реалізації в народному господарстві України.

4. Ресурсозбереження — один з головних напрямів інтенси-фікації виробництва.

5. Енергозбереження — важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

6. Еколого-економічні проблеми біотехнологій.


Енергоємність продукції (національного доходу) — показник, що характеризує витрати енергії на одиницю продукції чи національного доходу.

Зниження енергоємності продукції — важливий напрям інтенсифі-кації виробництва, ресурсозбереження. Досягається здійсненням системи технічних, технологічних, організаційних, економічних і виховних захо-дів, спрямованих на вдосконалення процесів виробництва і споживання енергії. Вирішальне значення для З. е. п. має докорінна реконструкція па-ливно-енергетичного комплексу, широке застосування енергозберігаю-чих технологій. Випуск економних двигунів з меншим споживанням па-льного, дизелізація транспорту, досконалість нагрівальної та освітлю- вальної техніки, стимулювання економії та санкції за перевитрати енергії

78

дають змогу систематично знижувати енергоємність суспільного продук-ту й національного доходу.

Матеріаломісткість виробництва — показник, що характеризує ро-змір матеріальних затрат на одиницю продукції (роботи) у грошовому ви-раженні. Для розрахунку М. в. обчислюються затрати всіх матеріальних ресурсів (сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, теплової та електричної енергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів). Розрізня-ють М. в. народногосподарську, галузеву, підприємства чи об’єднання, продукції з деяких її видів. Окремими складовими М. в. є металомісткість продукції, енергоємність тощо з урахуванням специфіки галузей.

Металомісткість продукції — показник витрат металу на одини-цю продукції чи національного доходу. Показник М. п. розраховується в натуральному і вартісному вираженні: витрати металу в тоннах чи гривнях на одиницю продукції. Окремі показники М. п. визначаються за видами витраченого металу вироблюваної продукції: витрати прока-ту чорних металів на одиницю продукції, чавунних і сталевих відливок та інших видів металопродукції.


1. Проаналізуйте дані табл. 10.1. Які галузі промисловості Ук- раїни нагромадили великі обсяги невикористовуваної сировини?

Таблиця 10.1 ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ (РОЗКРИШЕНИХ

ТА ВМІЩУВАНИХ ПОРІД)

Галузі промисловості

Надійшло відходів

Використання відходів

Спрямовано на виробництво

будівельних матеріалів

тис. м3 у % тис. м3 у % річного надходження тис. м3 у % річного

надходження

Використання від- ходів видобувної промисловості У тому числі:

577 753 100,8 394 762 68,3 18 613 3,2

вугільна про-мисловість 104 767 100,0 69 342 66,2 209 0,2 металургійна промисловість 390 543 100,0 277 881 71,2 17 243 4,4 нафтохімічна промисловість 9421 100,0 4488 47,6 — –– промисловість будівельних матеріалів

21 295 100,0 14 845 69,7 354 1,9

79

Використання від- ходів збагачення 126 576 100,0 24 851 19,6 8884 7,0 У тому числі:

вугільна про-мисловість

30 922 100,0 6918 22,4 986,0 3,2

металургійна промисловість 90 824 100,0 15 525 17,2 7872 8,7 нафтохімічна промисловість 620 100,0 229 36,9 — —

2. Наведіть приклади впровадження безвідхідних технологій, у тому числі тих, що використовують відходи виробництва.

3. Зробіть аналіз табл. 10.2. Які галузі народного господарства вирізняються найвищою питомою вагою використання оборотної та послідовно використовуваної води? У чому полягають перева-ги водооборотних систем?

Таблиця 10.2 ОБСЯГ ОБОРОТНОЇ ТА ПОСЛІДОВНО ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ВОДИ

В ГАЛУЗЯХ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Галузі

Усього використано

водних ресурсів, млрд м3

Питома вага оборотної та послідовно

використовуваної води у загальному обсязі,

%

Усього 68,7 80,2

У тому числі: енергетика 21,4 69,5 нафтова і газова промисло-вість 1,3 87,5

металургійний комплекс 14,5 86,3 важке машинобудування 0,7 85,4 агропромисловий комплекс 2,8 57,7


1. Чи може бути впровадження очисних споруд основним заходом у стратегії природокористування та охорони природи? Назвіть про-блеми, що постали перед природокористувачами з упровадженням очисних систем.

80

2. Що таке безвідхідні технології? Які основні напрями їх упрова-дження у практику народного господарства?

3. У чому полягають переваги ресурсозбереження? Які види вто-ринних ресурсів використовуються в Україні та за кордоном?

4. Які резерви є в Україні для використання відходів виробництва? 5. Що таке водооборотні системи? Чому вони є одним з найваж-

ливіших напрямів економії водних ресурсів у промисловості? 6. У чому полягає сутність енергозбереження як важливого на-

пряму НТП? Яка специфіка впровадження енергозбереження в Україні?

7. Що таке біотехнології? Наведіть приклади їх використання у промисловості, сільському господарстві та інших галузях народного господарства.


Назвіть прогресивні заходи розв’язання екологічних проблем у регіонах:

а) будівництво очисних пристроїв; б) упровадження безвідхідних технологій; в) ресурсозберігаючі технології; г) енергозберігаючі технології; д) створення замкнених водо- і газооборотних систем; е) біотехнології.


4, с. 336—337; 20; 21; 23, с. 123—129; 24, с. 210—226; 32, с. 3—73; 40, т. 2, с. 52—98; 59.

Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації


Ознайомтеся з текстом підручника про екологічну експерти-зу. Зверніть увагу на те, що метою екологічної експертизи є за-побігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й еколо-гічної ситуації на окремих територіях і об’єктах. Слід чітко ро-зрізняти завдання, принципи, об’єкти екологічної експертизи, а

81

також знати, хто проводить громадську і державну екологічну експертизу та граничні строки її проведення.


1. Екологічна експертиза, її сутність, мета і завдання. 2. Форми екологічної експертизи. 3. Принципи екологічної експертизи. Загальні вимоги щодо її

проведення. 4. Об’єкти екологічної експертизи. Експертні органи. 5. Строки, порядок, умови та підстави проведення екологічної

експертизи. Фінансування екологічної експертизи. 6. Державне регулювання та управління у сфері екологічної

експертизи. 7. Значення екологічної експертизи в поліпшенні екологічної

ситуації в Україні. 8. Досвід проведення екологічної експертизи в інших країнах.


1. Ознайомтесь із Законом України «Про екологічну експер-тизу». Занотуйте основні положення в робочих зошитах.

2. Випишіть у робочі зошити також положення про екологіч-ну експертизу із Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 546.

3. Проаналізуйте дані табл. 11.1, які свідчать про проведення екологічної експертизи в Японії.

Таблиця 11.1 МІНІМАЛЬНИЙ РОЗМІР ПРОЕКТІВ, ДЛЯ ЯКИХ ПЕРЕДБАЧЕНО

ЕКОЛОГІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ, В ЯПОНІЇ

Запроектований об’єкт Національний рівень проекту Префектура Токіо Префектура Сіга

Шляхи: усі усі усі магістралі чотирисмужні чотирисмужні чотирисмужні загальні 10 км 1 км 10 км

Дамби 200 га висотою 15 м 100 га 50 га Залізниці Сінкам-Сен усі — Меліорація 50 га 15 га 3 га

82

Промисловий комплекс 100 га усі 20 га

Реконструкція міста 100 га усі 40 га Житлові масиви 100 га 40 га, 1000 будинків 20 га Поховання сміття 80 га рекультивації 1 га рекультивації 1 га рекультивації Завод з переробки сміття — 200 т на добу 100 т на добу

Рекреаційні зони — 40 га 20 га Електростанції:

теплові окремі 150 тис. кВт 150 тис. кВт усі усі 30 тис. кВт усі


1. Який вид науково-практичної діяльності називається екологіч-ною експертизою?

2. Якою є мета екологічної експертизи? 3. Що є об’єктами екологічної експертизи? 4. Які існують форми екологічної експертизи? 5. Хто проводить державну екологічну експертизу? 6. Які умови та підстави для проведення державної екологічної ек-

спертизи? 7. Хто фінансує проведення екологічної експертизи? В які строки

вона проводиться? 8. Якою є специфіка проведення екологічної експертизи в економіч-

но розвинених країнах?


1. Назвіть основні завдання екологічної експертизи: а) визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої

чи здійснюваної діяльності; б) організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів

екологічної експертизи; в) гарантування безпечного для життя і здоров’я людей навколиш-

нього природного середовища; г) установлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологіч-

ного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил; д) оцінювання впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на

стан навколишнього середовища, здоров’я людей та якість природних ре-сурсів;

83

е) оцінювання ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здо-ров’я людей;

є) підготовка об’єктивних висновків екологічної експертизи; ж) законність.

2. Визначіть, які документи підлягають державній екологічній експертизі:

а) державні інвестиційні програми; б) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил; в) проекти генеральних планів населених пунктів, схеми районного

планування; г) проекти й робочі проекти на будівництво нових і розширення, ре-

конструкцію діючих підприємств; д) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що

регулюють відносини у сфері гарантування екологічної безпеки; е) документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріа-

лів і речовин, які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей;

є) документація діючих підприємств; ж) продукція, яка ввозиться на споживчий ринок із зарубіжних країн.


23, с. 130—134; 32; 33; 34; 65, с. 78—92.

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України


Метою цієї теми є не тільки ознайомлення з екологічною си-туацією в Україні, а й з’ясування причин, які її зумовили. Уважно прочитайте текст підручника, зважте на той факт, що на території України тривалий період відбувалися структурні деформації на-родного господарства, за яких перевага надавалася розвиткові сировинно-видобувних, екологічно небезпечних галузей промис-ловості. Економіці України притаманна висока питома вага ресу-рсомістких та енергоємних технологій, упровадження й нарощу-вання яких здійснювалося без очисних споруд. Зважте, що це було можливим за відсутності ефективно діючого господарсько-

84

го механізму управління. Усе це призвело до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і ґрунто-вих вод, повітря і ґрунтів, нагромадження в дуже великих кілько-стях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів вироб-ництва. Такі процеси тривали десятиліттями і спричинили різке погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням та біологічно-генетичною деградацією народу України.

Запам’ятайте регіон, де сформувалися зони високої екологіч-ної напруги, назвіть принципи раціонального природокористу-вання, які тут було порушено.


1. Екологічні проблеми України, спричинені функціонуван-ням паливно-енергетичного комплексу.

2. Екологічні проблеми гідроенергетичного комплексу Дніпра. 3. Зони екологічної кризи Придніпров’я і Донбасу та причини

їхнього виникнення. 4. Екологічні наслідки осушувальних меліорацій на Поліссі. 5. Екологічні наслідки зрошувальних меліорацій. 6. Екологічні проблеми рекреаційних регіонів Криму та Карпат. 7. Екологічні проблеми малих річок України та способи їх

розв’язання.


1. Ознайомтеся з Національною доповіддю «Основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 5.03.1998 № 188—98.

2. Випишіть у робочі зошити матеріали, які стосуються: • екологічних наслідків катастрофи на ЧАЕС. Назвіть проб-

леми та способи їх розв’язання; • екологічної ситуації в Донбасі та Придніпров’ї. Назвіть при-

чини, які зумовили тут зону екологічної напруги; • зрошувальних меліорацій в Лісостепу та Степу України та їх

еколого-економічних наслідків;

85

• екологічних проблем Південного берега Криму, Північного Причорномор’я та Приазов’я;

• екологічних проблем Українських Карпат; • проблем малих річок України та способів їх розв’язання; • екологічних проблем Дніпра.


1. Дайте оцінку екологічної ситуації в Україні. Які галузі нале-жать до розряду екологічно небезпечних?

2. Назвіть зони екологічного лиха в Україні. Сформулюйте причи-ни, що їх обумовили.

3. Які області потрапили під вплив катастрофи на ЧАЕС? Схарак- теризуйте її наслідки. Як оцінюють учені обсяг економічних збитків під час ліквідації наслідків катастрофи?

4. Порушення якого принципу раціонального природокористування призвело до виникнення екологічної кризи в Донбасі та Придніпров’ї? Які ви бачите основні напрями поліпшення екологічної ситуації в цих регіонах?

5. Які основні причини змін властивостей екосистем в Українському Поліссі?

6. Назвіть основні галузі народного господарства в Криму і Кар- патах, які вплинули на погіршення рекреаційних ресурсів цих регіо-нів. Який принцип раціонального природокористування тут пору-шено?

7. Якими ви бачите напрями раціонального використання лісових, земельних, водних ресурсів України?


13; 14; 16; 23; 26.

Тема 13. Зарубіжний досвід і міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Екологічне виховання населення


86

В економічно розвинених країнах механізм управління проце-сом природокористування сформувався на початку 70-х років XX ст. Відтоді ці країни досягли значних результатів у поліп-шенні якості середовища проживання суспільств, підвищенні се-редньої тривалості життя та скороченні дитячої смертності. Тож дуже важливо проаналізувати принципи екологічної політики та-ких країн, як Японія, Німеччина, Швеція, США та ін.

Зверніть особливу увагу на структуру управління з питань дов-кілля в Японії (рис. 13.1) та комбінований показник забруднення повітряного басейну в США (табл. 13.1).

Ознайомлюючись з роботою міжнародних природоохоронних організацій, відзначте роль України в їхній роботі.

87

Центральна рада конт-ролю за забрудненням

Рада з питань охоронидовкілля

Рада з питань охорониВнутрішнього моря

Рада з проблем хворо-би «Мінамата»

Державний науково-дослідний інститутз охорони довкілля

Державний науково-дослідний інститутз вивчення хвороби

«Мінамата»*

Навчальний центр

Заступник Парламентськийзахисник

Адміністративнийзахисник

Бюро з якостіводи

відділпланування

відділ якостіводи

відділ контро-лю за забруд-

ненням водойм

сектор проблемВнутрішнього

моря

сектор контро-лю за забруд-

ненням водойму регіоні

Бюро з охорониприроди

відділ проекту-вання націо-

нальних парків

відділ охорони«дикої» природи

відділ рекреа-ційних ресурсів

відділ охоронитварин

Бюро плануван-ня й координації

департаментсанітарного

стану довкілля

відділ плануван-ня й координації

відділуправління

відділ еколо-гічної оцінки

відділкоординації


відділ контролюза забрудненням

повітря авто-транспортом

відділ спеці-альних видівзабруднення

відділ контро-лю за забруд-

ненням повітря

науково-дослідніорганізації

громадські організції


Бюро з якостіповітря

Генеральний директор (статус міністра)

Рис. 13.1. Структура управління з питань довкілля в Японії

* Хворобу «Мінамата» спричинює отруєння ртуттю; вона супроводжується пору-шенням функцій органів чуття, координації руху, дефектами зору і слуху.

88

Таблиця 13.1 КОМБІНОВАНИЙ ПОКАЗНИК

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ В США

Значення показника

0

Оцінка ступеня

забруднення —

Рівень концентрації забруднення повітря, мк2/м3 Оцінка умов

для збереження здоров’я людини механічні частки

(за 24 год) оксиди сірки

(за 24 год) чадний газ (за 8 год)

фотохімічні окислювачі (за 1 год)

окисли азо-ту (за 1 год)

0 0 0 0 — Сприятливі

50 — 75 80 5,0 80 — Помірні

100 — 260 365 10,0 160 — Помірні

200 Сигнал небезпеки 375 800 17,0 400 1130

Несприятливі: деяке погіршення стану людей із серцево-судинними та леге-невими захворюваннями

300 Спові-щення

населення 825 1600 34,0 800 2260

Надзвичайно несприятливі: значне погір-шення стану людей із серцево-судинни-ми та легеневими хворобами, несприят-ливі синдроми в здорових людей

400 Невідклад- ні заходи 875 2100 46,0 1000 3000

Небезпечні: значне погіршення стану хворих. Людям похилого віку і хворим рекомендується залишатися вдома та уникати фізичної перевтоми. Скоротити час перебування на повітрі

500 Значна небезпека 1000 2620 57,5 1200 3750

Реєструються випадки передчасної смер-ті. У здорових людей очевидні симп-томи нездоров’я. Усім слід залишатися вдома, зачинивши двері та вікна

87

89


1. Організаційна структура управління раціональним природо-користуванням і охороною довкілля у США, Японії та Канаді.

2. Екологічне регулювання в інших країнах: основні принци-пи й підходи.

3. Економічні важелі управління природокористуванням у США, Японії та Німеччині.

4. Міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього се-редовища.

5. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. 6. Екологічне виховання населення в інших країнах.


Підготуйте реферати на тему: 1. Досвід організаційної структури управління процесом при-

родокористування в Японії, США, Канаді, Німеччині та інших високорозвинених країнах (на вибір студента).

2. Екологічне законодавство в інших країнах і механізм його реалізації.

3. Екологічний моніторинг в інших країнах та специфіка еко-логічних нормативів і стандартів якості довкілля.

4. Специфіка економічних методів управління процесом при-родокористування в окремих економічно розвинених країнах.

5. Державне фінансування природоохоронних програм в ін-ших країнах.

6. Роль ресурсозбереження в розв’язанні проблем природоко-ристування США, Канади, Японії, Німеччини та ін.

7. Міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього се-редовища.

8. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. 9. Досвід екологічного виховання людей за кордоном.


1. Коли почав формуватися механізм управління процесом природоко-ристування та охорони довкілля і під впливом яких факторів?

2. Якою є специфіка організаційної структури управління процесом природокористування у США, Японії, Німеччині та інших країнах?

90

3. Як формувалася система екологічного законодавства за кордоном? У чому полягає сутність механізму реалізації екологічного законодавства?

4. Які специфічні та спільні риси простежуються в екологічних нор-мативах і стандартах якості навколишнього середовища в інших країнах?

5. Як налагоджено екологічний моніторинг у США, Японії, Німеч-чині, Канаді та інших країнах?

6. Які економічні методи використовуються в практиці управління процесом природокористування інших країн?

7. Які форми міжнародної співпраці у сфері охорони природи вико-ристовуються в другій половині ХХ ст.?

8. Які існують природоохоронні організації та асоціації? Яка між ними різниця?

9. Яка участь України в міжнародній співпраці у сфері охорони дов- кілля?

10. Що ви знаєте про досвід екологічного виховання в інших країнах?


1. Назвіть принципи екологічної політики економічно розви-нених країн:

а) принцип комплексності; б) принцип профілактики; в) принцип відповідальності; г) принцип кооперації; д) принцип екологічної оптимальності.

2. Які екологічні нормативи і стандарти якості середовища за-стосовуються в зарубіжних країнах?

а) стандарти якості середовища; б) стандарти викидів шкідливих речовин у середовищі; в) стандарти озеленювання новобудов; г) комбінований показник забруднення атмосфери; д) стандарти на викиди автотранспортом; е) показники якості питної води, якості води в морях та внутрішніх

водоймах; є) стандарти, які регламентують шум, вібрацію, неприємні запахи.


13; 23, с. 138—149; 63, с. 226—244; 65; 66.

91

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»

Поточний контроль за індивідуальною самостійною роботою студентів проводиться за результатами як аудиторної, так і поза-аудиторної діяльності.

На семінарських заняттях поточний контроль здійснюється за результатами виступів на семінарах, в яких оцінюється опану-вання студентом матеріалу, активність студента в обговоренні, уміння обґрунтувати певний погляд на конкретну проблему. Пе-ревіряються конспекти лекцій, конспекти тем, що виносяться на самостійне опрацювання, виконання робіт з аналізу самостійного матеріалу посібника за відповідними вказівками до кожної теми. Поточна оцінка враховує відвідування аудиторних занять.

Проміжний контроль проводиться у формі письмових контро-льних робіт за двома модулями. Модуль 1 охоплює теми 1—4, модуль 2 — теми 5—13, тобто модулі охоплюють усі теми на-вчальної програми. Письмові контрольні роботи проводяться в певний час, про який студенти попереджуються на першому ау-диторному занятті. Контрольні роботи передбачають не тільки теоретичні питання, а й уміння розв’язувати задачі на пошуки об-сягів економічних збитків від забруднення довкілля та обсягів чистого економічного ефекту від упровадження нових техноло-гій, очисних пристроїв.

Підсумковий контроль (залік) здійснюється на останньому семінарському занятті та враховує результати проміжного конт- ролю. Семестровий залік з дисципліни виставляється за умо-ви, що студент набрав не менше 50 балів за виконання таких робіт:

• систематична та активна участь у семінарських заняттях — 0; 10 балів;

• самостійне опрацювання тем, ведення зошитів для самос-тійних робіт — 0; 5; 10 балів;

92

• модульний контроль № 1: ― правильна відповідь на 7 запитань і тестові завдання — 30 ба-

лів, захист рефератів — 10 балів; ― правильна відповідь на 3 запитання і 3 тестові завдання —

15 балів; ― правильна відповідь на менш як на 1—2 запитання —

50 балів; • модульний контроль № 2: ― правильний розв’язок задачі — 10 балів, правильна відпо-

відь на 6 запитань — 30 балів; ― правильна відповідь на 3 запитання і тестові завдання —

15 балів; ― правильна відповідь на 1 запитання — 5 балів. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент, 100 балів.

93

ЗРАЗКИ ВАРІАНТІВ ЗАВДАНЬ ДЛЯ БЛОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль № 1

Варіант 1

1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на межі століть.

2. Основні напрями й форми антропогенного впливу на дов-кілля.

3. Екологічні проблеми гідромеліорацій. 4. Екологічні наслідки автомобілізації суспільства. 5. Види екосистем. Поняття «геосфера», «біосфера», «ноосфера». 6. Затратно-результатна концепція природокористування та її

наслідки. 7. Принцип пріоритетності екологічної оптимальності приро-

докористування та його використання в практиці управління. 8. Тестове завдання. Назвіть екологічні проблеми теплових електростанцій: а) забруднення атмосфери важкими металами; б) забруднення атмосфери оксидами сірки; в) радіаційне забруднення водойм; г) забруднення навколишнього середовища ртуттю; д) вилучення земель із сільськогосподарського обігу під тверді від-

ходи; е) утворення в рельєфі шламонагромаджувачів; є) утворення синьо-зелених водоростей.

9. Тестове завдання. Назвіть методи дослідження екології: а) статичний; б) балансовий; в) порівняльний; г) історичний; д) методи математичної статистики; е) аерокосмічний; є) емпіричний; ж) логічний; з) наукової абстракції.

94

10. Тестове завдання. Назвіть об’єктивні критерії економічної ефективності природо-

користування: а) затрати праці на освоєння природних ресурсів; б) результати, отримані від освоєння природних ресурсів; в) диференційна рента.

Модуль № 1

Варіант 2

1. Методи дослідження екології. Навести приклади їх викори-стання.

2. Особливості 1-го етапу природокористування та його наслідки. 3. Екологічні проблеми використання гідроелектростанцій.

Наслідки їх спорудження на Дніпрі. 4. Екологічні наслідки механізації сільськогосподарського ви-

робництва. 5. Специфіка використання рекреаційних ресурсів. 6. Диференційна рента, умови та причини її формування. 7. Розкрити суть принципу «нульового рівня» використання

природних ресурсів. 8. Тестове завдання. Як визначив ноосферу B. I. Вернадський? а) особлива оболонка біосфери на землі, яка виникла в результаті

антропогенної діяльності; б) етап розвитку біосфери, коли людина зможе управляти свідомо

всіма процесами на планеті; в) нове геологічне явище на планеті, у ній людина вперше стає гео-

логічною силою; г) це природне тіло, компонентами якого є літосфера, гідросфера, ат-

мосфера та органічний світ, перетворений розумовою діяльністю людини.

9. Тестове завдання. Виокреміть еколого-економічні проблеми атомних електростан-

цій: а) радіаційне забруднення атмосфери; б) радіаційне забруднення гідросфери; в) поховання радіоактивних відходів; г) імовірність аварії; д) вилучення земель під водосховища; е) забруднення атмосфери оксидами сірки, азоту та вуглецю; ж) атомна енергетика — найдешевша; з) атомна енергетика — утричі дорожча за газову.

95

10. Тестове завдання. Дайте правильне визначення екосистеми: а) частина географічної оболонки Землі; б) це навколишнє середовище живих організмів та їхні сукупності; в) біосистема, яка містить усі організми, що функціонують разом на

одній ділянці та взаємодіють із фізичним середовищем так, що потоки речовини та енергії створюють чітко визначені біологічні структури і кругообіг речовин між живою і неживою частинами;

г) сукупність живих організмів, які взаємодіють з компонентами нав-колишнього середовища.

Модуль № 2

Варіант 1

1. Зв’язки між важелями управління процесом природокорис-тування та природоохоронною діяльністю.

2. Особливості та проблеми розвитку екологічного моніторин-гу в Україні.

3. Чистий і повний економічний ефект від упровадження при-родозахисних заходів та методи їх обрахування.

4. Принципи планування про економічну зацікавленість підп-риємств у раціональному використанні сировини та незабруд-ненні середовища.

5. Екологічна експертиза, її сутність, мета і завдання. 6. Розв’язати задачу: Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-ви-

робничих фондів 100 млн грн обумовлює концентрацію в повітрі над промисловим майданчиком сірчаного ангідриду 0,6 мг/м3, над містом з населенням 200 тис. осіб — 0,4 мг/м3, над полем площею 100 га — 0,3 мг/м3. Визначити економічну ефективність впрова-дження сіркопоглинаючого пристрою, який дасть можливість змен-шити концентрацію сірчаного ангідриду над майданчиком — до 0,2 мг/м3, над містом — до 0,10 мг/м3, над полем — до 0,05 мг/м3, якщо вартість впровадження пристрою — 20 млн грн, експлуатацій-ні витрати — 0,5 млн грн на рік, строки окупності — 7 років.

7. Тестове завдання. За призначенням екологічний моніторинг здійснюється: а) загальний; б) стандартний; в) локальний;

96

г) оперативний; д) кризовий; е) фоновий; є) науковий; ж) національний.

8. Тестове завдання. Визначіть, які форми платежів стягуються із забруднювачів у

разі перевищення граничнодопустимих скидів і граничнодопус-тимих викидів:

а) податки; б) штрафні платежі; в) рентні платежі; г) компенсаційні платежі.

9. Тестове завдання. Назвіть прогресивні заходи розв’язання екологічних проблем

у регіонах: а) будівництво очисних пристроїв; б) упровадження безвідхідних технологій; в) ресурсозберігаючі технології; г) енергозберігаючі технології; д) створення замкнених водо- і газооборотних систем; е) біотехнології.

10. Тестове завдання. Назвіть основні завдання екологічної експертизи: а) визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої

чи здійснюваної діяльності; б) організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів

екологічної експертизи; в) гарантування безпечного для життя і здоров’я людей навколиш-

нього природного середовища; г) установлення відповідності об’єктів експертизи вимогам еко-

логічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

д) оцінювання впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища, здоров’я людей та якість природних ре-сурсів;

е) оцінювання ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здо-ров’я людей;

є) підготовка об’єктивних висновків екологічної експертизи; ж) законність.

97

Модуль № 2

Варіант 2

1. Організаційна структура управління процесами природоко-ристування та охорони довкілля.

2. Основні форми статистичної звітності з питань охорони природи.

3. Види платежів за забруднення довкілля, критерії їх нараху-вання.

4. Принципи планування про комплексне використання при-родних ресурсів, його суть і специфіка роботи в умовах переходу до ринку.

5. Основні принципи і мета державної екологічної експер-тизи.

6. Розв’язати задачу: Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в

обласному курортному місті, викидає в атмосферу 5 тис. т ацето-ну, 3 тис. т фенолу і 4 тис. т формальдегіду на рік. Обґрунтувати економічну ефективність упровадження газоочисної установки, яка дасть змогу зменшити викиди ацетону — до 1 тис. т, фено-лу — до 0,8 тис. т та формальдегіду — до 1,5 тис. т, якщо вар-тість газоочисної установки — 20 млн грн, а експлуатаційні ви-трати — 4 млн грн на рік, строки окупності — 10 років.

7. Тестове завдання. Назвіть основні важелі господарського механізму управління

процесом раціонального природокористування та охорони нав-колишнього природного середовища:

а) екологічне законодавство; б) формування екологічної свідомості; в) економічні методи управління та регулювання природокористу-

вання та охорони навколишнього природного середовища; г) податки і штрафи за забруднення; д) платежі за ресурси; е) планування раціонального природокористування; є) державна екологічна експертиза; ж) система державно-адміністративного управління й контролю

раціонального природокористування та охорони навколишнього се-редовища;

з) розроблення територіальних комплексних схем охорони при-роди.

98

8. Тестове завдання. Назвіть рівні, на яких здійснюється екологічний моніторинг: а) локальний; б) загальний; в) регіональний; г) науковий; д) національний; е) глобальний; є) державний.

9. Тестове завдання. Назвіть основні принципи, якими керуються у процесі плану-

вання раціонального природокористування та охорони довкілля: а) принцип нульового рівня використання природних ресурсів; б) принцип природно-господарської збалансованості природних ре-

сурсів; в) принцип комплексності; г) принцип відповідності антропогенного навантаження природно-

ресурсному потенціалу регіону; д) програмно-цільовий принцип; е) принцип економічної зацікавленості; є) принцип демократичного централізму; ж) принцип оптимальності.

10. Тестове завдання. Визначіть, які документи підлягають державній екологічній

експертизі: а) державні інвестиційні програми; б) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил; в) проекти генеральних планів населених пунктів, схеми районного

планування; г) проекти й робочі проекти на будівництво нових та розширення,

реконструкцію діючих підприємств; д) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що

регулюють відносини у сфері гарантування екологічної безпеки; е) документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріа-

лів і речовин, які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей;

є) документація діючих підприємств; ж) продукція, яка ввозиться на споживчий ринок із зарубіжних кра-

їн.

98


1. Андрейцев В. А. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов. — К.: Будивельнык, 1990. — 168 с.

2. Арустамов Э. А. Природопользование: Учебник. — М.: Дом «Дашков й КО», 2000. — 148 с.

3. Балацкий О. Ф., Мельник Л. Г., Ярош Н. В. Экология и экономи-ка. — К.: Вища шк., 1986.—184 с.

4. Білявський Г. О. Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології: Підручник. — К.: Либідь, 1993. — 304 с.

5. Вернадский В. И. Избр. соч. — М., 1960. — Т. 5. — С. 228. 6. Вернадский В. И. Живое вещество. — М.: Наука, 1978. — 121 с. 7. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. — М., 2002. — 576 с. 8. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и ее

окружения. — М.: Наука, 1978. — 304 с. 9. Виноградов И. Н. Некоторые особенности экономической оценки

лесных ресурсов // Социально-экономические проблемы природопользо-вания: Сб. ст. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. — С. 95.

10. Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546. 11. Геккель Е. Естественная история миротворения: общедоступное

научное изложение учения о развитии. — СПб.: Науч. мысль, 1909. — С. 247.

12. Герасимович В. Н., Голуб А. А. Методология экономической оце-нки природных ресурсов. — М.: Наука, 1988. — 144 с.

13. Герасимчук З. В., Горбач Л. М. Міжнародні економічні відноси-ни: Навч. посіб. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — 328 с.

14. Горев Л. Н., Дорогунцов С. И., Хвесик М. А. Оптимизация экосред: В 3 кн. — К.: Наук. думка, 1997. — Кн. 1: Оценка и процессы. — 538 с.; Кн. 2: Прогнозирование и оптимизация. — 558 с.; Кн. 3: Воспроизводст-во и пополнение. — 560 с.

15. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов в усло-виях социалистической экономики: Вопросы теории и методологии. — М.: Наука, 1973. — 158 с.

16. Демина Т. А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учеб. пособие. — М.: Аспект-Пресс, 1997. — 143 с.

17. Джигирей B. C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Т-во «Знання». КОО, 2002. — 203 с.

99

18. Довідник з питань економіки та фінансування природокорис- тування і природоохоронної діяльності. — К.: Геонринт, 2000. — 411 с.

19. Довкілля України, 2000: Стат. зб. — К.: Держкомстат України 2001. — С. 21.

20. Дорогунцов C. I., Ральчук О. М. Управління техногенно-еколо-гічною безпекою у парадигмі сталого розвитку. — К.: Наук. думка, 2001. — 172 с.

21. Дорогунцов C. I., Федорищева А. П. Розвиток потенційно небез-печних виробництв: безпека навколишнього середовища і населення // Економіка України. — 1992. — № 7.

22. Дорогунцов С. И. Структурная перестройка экономики Украины: опыт и проблемы. — К.: СОПС Апусер, 1991. — 85 с.

23. Екологія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни.— К.: КНЕУ, 1999. — 152 с.

24. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра / В. Я. Шевчук, М. В. Гусєв, О. О. Мазуркевич та ін.; За ред. В. Я. Шевчука — К.: Вища шк., 1996 — 207 с.

25. Економіко-правові питання екології. — К., 1996. 26. Закон України «Про охорону навколишнього природного се-

редовища» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 46. 27. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього

середовища: В 3 т. — Чернівці: Вид. журн. «Зелена Буковина», 1996. 28. Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. —

2-е вид., допов. — Львів: Норма, 2002. — 416 с. 29. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. —

1993. — № 10. — 72 с. 30. Иванов О. В., Мельник Л. Г., Шепеленко А. Н. В борьбе с драконом

«Когай». Опыт природопользования в Японии. — М.: Мысль,1991. — 238 с. 31. Игнатьев Г. М. Состояние природной среды в зарубежных стра-

нах. — М., 1974. — 72 с. 32. Іванух P. Економічні проблеми розвитку паливно-енергетичного

комплексу України // Розбудова держави. — 1995. — № 9, 35. — 42 с. 33. Іванух P., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку рекреацій-

но-туристичного комплексу України // Економіка України. — 1997. — № 1. — С. 65—70.

34. Козак З., Тустановська І. Доступ до правосуддя з питань довкіл-ля: Посібник. — Л.: Мета, 2002. — 200 с.

35. Конституція України. 36. Кучерявий В. П. Екологія. — Л.: Світ, 2001. — 500 с. 37. Лисицын Н. И. Охрана природы в зарубежных странах. — М.:

Политиздат, 1980. — 112 с. 38. Лойтер М. Н. Природные ресурсы и эффективность капитальных

вложений. — М.: Наука, 1974. — 239 с. 39. Лузін Ю., Стоян Ю. Плата за повітря // Економіка України. —

1989. — № 10. — С. 10—16.

100

40. Лукьянчиков Н. Н., Потравный И. М. Экономика и организация природопользования. — М.: Тройка, 2000. — 454 с.

41. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе. — К., 1996. — С. 154—155.

42. Мельник Л. Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды. — Х.: Изд-во при ХГУ «Вища школа», 1988. — 159 с.

43. Методи оцінки екологічних втрат / За ред. Я. Г. Мельника та О. І. Карінцевої. — Суми: Універс. книга, 2004. —288 с.

44. Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. — М.: Мысль, 1972. — 303 с.

45. Мкритчян Г. М. Оценка ресурсов в моделях природопользова-ния. — М.: Наука, 1979. — 191 с.

46. Національна доповідь «Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпе-чення екологічної безпеки» (Затверджено Постановою ВР України від 5.03.1998 № 188/98-ВР). — К., 1999. — 92 с.

47. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. — К., 1998 — 80 с.

48. Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. по-собие для вузов, средних школ и колледжей. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. — 320 с.

49. Новоторов О. С., Цемко В. П. Проблеми інтенсифікації сільсько-господарського виробництва. — К.: Наук. думка, 1992. — 142 с.

50. Одум Юджин. Экология: В 2 т. — М.: Мир, 1986. 51. Оценка природных ресурсов: Сб. ст. / Отв. ред. Ю. К. Ефремов,

А. А. Минц. — М.: Мысль, 1968. — 184 с. 52. Поживанов М. А. Катастрофу можно отменить. — Ростов н/Д:

Изд-во Ростов. ун-та, 1995. — 219 с. 53. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України /

Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко та ін. — К.: РВПС України, 1999. — 716 с.

54. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Слов.-справоч. — М.: Мысль, 1990. — 637 с.

55. Савченко О. Ф. Економіка природокористування: Курс лекцій: Навч. посіб. — Бердянськ: БДПІ, 2000. — 70 с.

56. Сахаєв В. Г., Шевчук В. Я. Економіка і організація охорони навко-лишнього середовища: Підручник. — К.: Вища шк., 1995. — 272 с.

57. Сахаев В. Г., Щербицкий Б. В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. — К.: Вища шк., 1987. — 262 с.

58. Синякевич І. М. Економіка природокористування: Навч. посіб. — К., 1996. — 156 с.

59. Соколов В. И. Природопользование в США и Канаде: экономиче-ские аспекты. — М.: Наука, 1990. — 160 с.

60. Стадницкий В. И., Радионов А. И. Экология. — М.: Высш. шк., 1988. — 76 с.

101

61. Сухорукова С. М. Экономика и экология. — М.: Просвещение, 1989. — 109 с.

62. Трегобчук В. Ресурсно-екологічна складова національної безпеки // Економіка України.— 1999. — № 2. — С. 4—14.

63. Фейтельман Н. Г. Экономическая оценка природных ресурсов // Вопросы экономики. — 1980. — № 10. — С. 63.

64. Хачатуров Т. С. Об экономической оценке природных ресурсов // Вопросы экономики. — 1969. — № 1. — С. 66.

65. Хачатуров Т. С. Экономика природопользования. — М.: Наука, 1987. — 132 с.

66. Экологическая антология: экологические произведения западных авторов. — Москва: Бостон: Голубка, 1992. — 269 с.

67. Экологические системы. Адаптивная оценка и управление / Под ред. Д. Холинга: Пер. с англ. — М.: Мир, 1991. — 171 с.

68. Экология города: Учебник. — К.: Либра, 2000. — 464 с. 69. Экология: теория, законы, правила, принципы и гипотезы / Под

ред. Н. Ф. Реймерса. — М.: Мысль, 1994. — 274 с. 70. Экономика и экология: Учебник / Под ред. Н. Н. Агапова. — М.:

Изд-во Рос. экон. акад., 2000. — 411 с. 71. Экономическая оценка земли / А. П. Клопотовский, В. Г. Крюч-

ков, В. М. Маркова и др. — М.: Сельхозиздат, 1961. — 184 с.

102

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Тема 2. Наукові основи раціонального природокористуван-ня. Екосистеми та їхня структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природ-них ресурсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 Тема 5. Господарський механізм управління процесом при-родокористування та правове регулювання охорони навко-лишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної ін-формації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Тема 7. Економічні методи управління природокористуван-ням та охороною навколишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . 51 Тема 8. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища . . . . . . . . . . . 73 Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природо-користування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації . . . . 80 Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України . . . . . . . . . . 83 Тема 13. Зарубіжний досвід і міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього природного середовища. Екологічне виховання населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

го і 2 - COnnecting REpositories · Екологія як комплексна наука про...

Documents

Transcript of го і 2 - COnnecting REpositories · Екологія як комплексна наука про...